Дипломная работа: Управління реальними інвестиціями на підприємстві
Рис.1.4.Інвестиційний проект та розвиток
підприємства
Таким чином, життєвий цикл підприємства складається з
поступового проходження різних інвестиційних проектів, як певних стадій свого
розвитку.
Отже, відповідно до поставленої мети дослідження,
розглядатиметься саме процес планування та реалізацій інвестиційного проекту,
як складової частини будь-якої економічної активності.
Як вже зазначалося вище, будь-який інвестиційний проект
проходить три головні фази свого розвитку, це передінвестиційна фаза,
нвестиційна фаза та експлуатаційна або оперативна фаза. Планування проекту
здійснюється у передінвестиційній фазі за наступною структурою:
Ø
Аналіз інвестиційних можливостей (Identification);
Ø
Аналіз альтернатив проекту та попереднє визначення (Feasibility
Study);
Як бачимо, вінцем процесу планування проекту є створення
бізнес-плану.
Складання
бізнес-плану інвестиційного зачіпає питання економічної ефективності,
маркетингового аналізу, фінансового планування та, навіть, політичні аспекти.
Треба сказати, що
навіть на Заході, де вже сформувалися чіткі історичні традиції планування
будь-якої економічної діяльності, тим більше діяльності інвестиційної, не існу
диного стандарту на розробку бізнес-плану. Це в першу чергу пов’язано із
різницею в цілях бізнесу чи окремих проектів, та із безлічі варіантів
середовища, в якому вони діятимуть.
Хоча в
цілому бізнес-план вважається інструментом для отримання кредиту, він безумовно
виконує функції набагато глибші1:
- виявлення
цілей бізнесу;
- сприяння
виробленню стратегії та оперативної тактики для досягнення цілей бізнесу;
- створення
системи вимірювання результатів діяльності;
- надання
нструментів для управління бізнесом;
- виявлення
альтернативних напрямків розвитку.
Існують
різні вимоги до бізнес-плану для вже існуючої компанії та для компанії, що
починає створюватися, існування якої залежить від даного проекту.
У випадку
вже існуючої компанії, бізнес-план повинен містити звіт про минулу роботу та
базуватися саме на ній, у той час, як у випадку нової компанії, особлива увага
повинна бути відведена самому проекту.
Існує велика
кількість розробок щодо складання бізнес-плану, проте всі вони частково
відтворюють одна одну та можуть відрізнятися послідовністю розділів.
1Колтынюк Б.А. Инвестиционные проекты.
Учебн. – СПб:. Рема, 2000 –422с.
Бізнес-план
повинен містити наступні розділи:
1. Стислий опис
2. Бізнес та його стратегія
3. Ринок та маркетингова
стратегія
4. Виробництво та експлуатація
5. Управління та процес
прийняття рішень
6. Фінанси
7. Фактори ризику
8. Додатки
Рекомендований зміст основних
розділів бізнес-плану1
Короткий опис проекту
Як вже
зазначалося, залежно від того, чи базується інвестиційний проект на вже
снуючій компанії, чи його планується організувати на базі новоствореного
підприємства, акцент повинен бути зроблений відповідно на компанії та
стратегії або на самому проекті.
Так чи
накше, наведемо перелік головних питань, які повинні бути окреслені у цьому
розділі.
Як
правило, дуже важливо перше враження від запропонованого проекту, якщо він,
звичайно, є інструментом для отримання додаткового фінансування. Тут доцільно
окреслити загальні переваги від проекту. А саме, треба окреслити сторони, як
виграють від здійснення проекту. Особливо це торкається проектів, які сприяють
впровадженню енергоефективних технологій та є очевидно суспільно корисними.
Насправді, все що буде написано в цьому розділі потім повинно
бути детально розкрито у основних розділах бізнес-плану. Але перед тим, як до
цього перейти, треба детально окреслити само підприємство, яке висуває цей
проект.
Компанія
та її загальна стратегія
Цей
розділ робить наголос на самій компанії, яка здійснює проект, він
1 Попов В.М. Медведев Г.В. и др. Бизнес-план
инвестиционного проекта – М.: Финансы и статистика, 1997. – 180 с.
не повинен перевищувати
5-ти сторінок.
Звичайно,
компанія повинна бути представлена як така що є кредитоспроможною та здатна
реалізувати економічно ефективний проект. А саме, менеджерам вкрай необхідно в
першу чергу для себе відповісти на наступні запитання:
1.
Які ваші персональні цілі та завдання при управлінні компанією?
2.
Які з них є короткостроковими, а які довгостроковими?
3.
Яким чином вони будуть досягнуті?
4.
Які завдання самого бізнесу?
Маркетинговий
аналіз
Ефективний
маркетинг – ключовий параметр вдалого бізнесу. Одна з головних причин невдач
недостатнє розуміння ринку та ринкового середовища.
Дуже
часто цей розділ складає головну перепону для підприємців, які розробляють
бізнес-план. Тут необхідно оцінити маркетингової можливості вашої продукції.
Підприємець повинен показати, що він добре розуміє ринок та вимоги ринку до
його продукції.
Цей
розділ повинен складатися з:
Аналізу
сектору ринку, Аналіз конкурентів, потреб споживачів. SWOT-Аналіз
Маркетингова
стратегія
Після
дослідження характеристик ринку у минулому розділі бізнес-плану, маркетингова
стратегія, наведена в цьому розділі, змальовує специфічні маркетингові дії, як
підприємець планує здійснювати для досягнення своїх цілей.
Будь-яка
маркетингова стратегія будується відповідно до концепції “4P”:
Product; Price; Promotion; Place.
Тобто,
усі маркетингові заходи можуть здійснюватися за чотирма напрямками: продукція,
ціна, просування, місце продажу, відповідно.
Ø Продукція. Робота в
цьому напрямку передбачає зосередження на властивостях самого продукту, що
пропонується споживачам, на його особливостях та специфічних якостях. Це
допоможе побудувати свій власний імідж та зробити його кращим, ніж імідж ваших
конкурентів.
Ø Ціна.Це
один з найскладніших та найвагоміших компонентів. Складність його передусім
полягає в тому, що при виборі цінової стратегії повинні враховуватися безліч
факторів, такі, як цілі бізнесу, зовнішні фактори (конкуренти, споживач
т.д.) та внутрішні фактори (виробничі витрати, рівень заробітної плати і т.д.)
Ø Просування. Просування
на ринок є вирішальним фактором у ринковій економіці. Воно повинно бути
предметом постійної уваги. Як заходи для просування продукції можуть
використовуватися: особистий продаж, реклама, зв’язок із громадськістю та ін.
Дуже
часто цей розділ складає головну перепону для підприємців, які розробляють
бізнес-план. Тут необхідно оцінити маркетингової можливості продукції.
Підприємець повинен показати, що він добре розуміє ринок та вимоги ринку до
його продукції.
1.3. Оцінка ефективності реальних інвестицій
Аналіз ефективності здійснюєтся
шляхом розрахунку системи показни-ків, в яких видатки і доходи приводяться до
дати початку реалізації проекту.
Метод розрахунку чистого приведеного до теперішньо
вартості доходу від
реалізації інвестиційного проекту (Net Present Value
NPV)1
Цей метод в інвестиційному
менеджменті є одним з основних. В літературі зустрічаються й інші його назви:
чиста приведена вартість, чиста наведена цінність, дисконтні чисти вигоди.
NPV є дисконтною цінністю
проекту (поточною вартістю доходів або вигод від зроблених інвестицій),
показником абсолютної ефективності інвестицій і дорівнює різниці між
майбутньою вартістю потоку очікуваних вигод та поточною вартістю нинішніх
наступних витрат проекту протягом усього його циклу.
Для розрахунку NPV проекту
необхідно визначити ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків
витрат та вигод і підсумувати дисконтні вигоди й витрати (витрати зі знаком
мінус). При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту звичайно є ціною
капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконту є закладеною
вартістю капіталу, тобто прибутком, який міг би бути одержаний при інвестування
найприбутковіших альтернативних проектів.
Загальне правило прийняття
проектів за критерієм NPV: якщо NPV >, = 0, то проект можна рекомендувати
для фінансування. Якщо NPV < 0 – проект не фінансується.
Значення NPV = 0 означає, що надходжень від
проекту достатньо для того, щоб забезпечити мінімальний рівень дохідності на інвестований
капітал, тобто рівно стільки, щоб сплатити власникам капіталу плату за
користування ним. Значення
NPV > 0 означає, що надходжень від
нвестицій вистачить не тільки для
1 Черваньов Д.М. Менеджмент інвестиційно
діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес,2003. – 622 с.
розрахунків із кредиторами та
засновниками підприємства, але й на збільшення доходів акціонерів, а це, у свою
чергу, призводить до зростання вартості акцій цієї компанії. Тому можна
говорити про те, що вартість фірми складається з двох часток:
1. Вартості активів;
2. Вартості “можливостей росту”,
тобто проектів із NPV > 0.
Розрахунок NPV проводиться за
формулами (1.1. – 1.3.).
, (1.1.)
. (1.2.)
, (1.3.)
где i — прогнозний середній рівень
нфляції.
Основна перевага
NPV полягає в тому, що всі розрахунки проводяться на основі грошових потоків,
а не чистих доходів. Окрім того, ефективність головного проекту можна оцінити
шляхом додавання до NPV його окремих під проектів. Це дуже важлива властивість
яка дозволяє використовувати NPV як основний критерій при аналіз
нвестиційного проекту.
Метод розрахунку внутрішньої норми
дохідності інвестиційного проекту (Internal Rate of Return, IRR)
За змістом IRR
очікуваним рівнем дохідності (більше за цю величину бути не може, а менше
небажано для інвестора). Значення IRR – це точка беззбитковості, якщо IRR
більше вартості інвестованого капіталу, то акціонери компанії одержують
прибуток, якщо IRR менше, то це означає зменшення поточного капіталу
акціонерів.
IRR проекту
дорівнює ставці дисконту, при якій сумарні дисконтні вигоди дорівнюють
сумарним дисконтним витратам, тобто IRR є ставкою дисконту, при якій NPV
проекту дорівнює нулю. IRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який
можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на
беззбитковому рівні.
Метод IRR – це
метод класифікації інвестиційної пропозицій із використанням граничного рівня
дохідності інвестицій в активи, що дорівнює ставці дисконту, за якою теперішня
вартість надходжень від проекту дорівнює теперішній вартості витрат на нього.
Розрахунок IRR
проводиться методом послідовних наближень величини NPV до нуля при різних
ставках дисконту. Розрахунки проводяться за формулою (1.4).
, (1.4.)
де r1 — значення коефіцієнта
дисконтування, при якому f(r1)>0 (f(r1)<0);
Загальне правило
прийняття проектів за критерієм IRR:
якщо значення IRR проекту для
приватних інвесторів більше за вартість капіталу інвестора або за існуючу
ставку рефінансування банків, а для держави – за нормативну ставку дисконту
більше за IRR альтернативних проектів з урахуванням ступеня ризику, то проект
може рекомендуватися для фінансування.
Для зручності інвесторів
звичайно додатково розраховують індекс дохідності інвестиційного проекту (IL), який показує, у скільки
разів (у частках одиниці) додатково може зрости дохідність інвестиційно
альтернативи, не перетворюючи цей, проект у менш вигідний (що аналізується)
порівняно з вкладенням обмежених засобів у зазначену альтернативу (або рівно
вигідний проект).
Також в контекст
показника IL визначається стандартне відхилення дохідності інвестиційної альтернативи
у найближчому минулому.
При застосуванн
IRR виникають певні труднощі:
1. Критерій IRR зовсім не
придатний для аналізу неординарних інвестиційних потоків (тобто коли відплив
приплив капіталу чергуються);
2. Критерій IRR не да
можливості розрізняти ситуації, коли пріоритетність проектів змінюється залежно
від ставки дисконтування;
3. Метод IRR не дає змогу
використовувати різні ставки дисконтування до різних періодів реалізац
проекту.
Різновидом показника
IRR є модифікована внутрішня норма дохідності інвестиційного проекту (MIRR).
Цей показник усуває недоліки IRR та зберігає переваги над NPV.
MIRR – це ставка доходу, за
якою кінцева вартість чистих грошових потоків проекту дорівнює поточній вартост
нвестиційних витрат.
Проект буде
вважатися прийнятним, якщо модифікована внутрішня норма дохідності (MIRR)
перевищує необхідну.
MIRR припускає, що грошов
потоки від усіх проектів реінвестують ся за ставкою, що дорівнює вартост
капіталу, тоді як при застосуванні методу ІRR ставка реінвестування дорівню
IRR. Оскільки припущення, що реінвестування має здійснюватись під WACC, більш
правильне, MIRR є кращим індикатором дійсної прибутковості проекту. MIRR також
вирішує проблему мультиплікації IRR.
Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій
(Profitability Idex, PI )
PI є відношенням
дисконтних вигод до дисконтних витрат. Основна формула розрахунку (1.5.) ма
вигляд :
. (1.5.)
Очевидно, що якщо:
РІ > 1, то проект варто прийняти;
РІ< 1, то проект варто відкинути;
РІ = 1, то проект ні прибутковий , н
збитковий.
Критерій відбору
проектів полягає в тому, щоб вибрати всі незалежні проекти з коефіцієнтами PI,
бальними або такими, що дорівнюють одиниці. При застосуванні цього критерію
слід пам’ятати, що коефіцієнт PI має наступні недоліки1:
1 Четыркин Е.М. Финансовый анализ производственных
инвестиций. – М.: Дело,
1998 –256с.
Ø може давати неправильні ранжування за
перевагою навіть незалежних проектів;
Ø непридатний для використання при
виборі альтернативних проектів;
Ø не показує фактичну величину чистих
вигод.
Індекс прибутковості є відношенням
суми наведених ефектів (різниця вигод і поточних витрат) до величини
нвестицій.
PI тісно пов’язано з NPV. Якщо NPV
позитивна, той PI > 1, і навпаки. PI > 1, проект ефективний, якщо PI
< 1 – неефективний.
Метод періодів
окупності пропонує інфорормацію про ризик та ліквідність проекту. Триваліший
період окупності означає, що:
1. доступ до інвестиційний
грошей (фондів) буде закритий на декілька років, а отже проект не ліквідний;
2. надходження грошових потоків
очікується протягом тривалого часу – проект досить ризиковий.
Коефіцієнт ефективност
нвестицій(ARR )1
Цей метод має дві характерні риси: він не припуска
дисконтування показників доходу ; доход характеризується показником чистого
прибутку PN (балансовий прибуток за винятком відрахувань у бюджет). Алгоритм
розрахунку винятково простий, що і визначає широке використання цього показника
на практиці: коефіцієнт ефективності інвестиції (ARR) розраховується розподілом
середньорічного прибутку PN на середню величину інвестиції (коефіцієнт береться
у відсотках) (1.6.). Середня величина інвестиції знаходиться розподілом
вихідної суми капітальних вкладень на два , якщо передбачається, що після
закінчення терміну реалізації аналізованого проекту всі капітальні витрати
будуть списані; якщо допускається наявність залишкової вартості (RV), те
оцінка повинна бути виключена. ARR = _____PN______
1/2
(IC - RV) (1.6.)
1. Завлен П.В. Васильев А.В. Оценка эффективности инвестиций:– СПб,
Издательский дом “Бизнесс – пресса” 1998. –216с.
Підсумовуючи наведену інформацію варто
зазначити:
Метод NPV
важливий, бо дає прямий вимір грошового прибутку (вигоди) акціонерів на основ
теперішньої вартості проекту. Тому показник NPV є найкращим засобом виміру
прибутковості. Показник IRR також вимірює прибутковість, але вона виражена у процентному
відношенні. Дехто з тих, хто приймає рішення, вважають це за краще. IRR містить
нформацію щодо “граничної норми безпеки” проекту, якої немає у NPV. MIRR
притаманні всі властивості NPV. Це найкраще припущення ставки реінвестування.
При її застосуванні не виникає проблеми мультиплікації. Їх легко розрахувати,
тому їх необхідно розглядати у сукупності під час і прийняття рішень.
Оцінювання економічної ефективності реальних
нвестиційних проектів
в умовах інфляції
Інфляція може помітно змінити вигідність проекту. Серед
основних факторів, що впливають на грошові потоки та вимагають відповідного їх
коригування при оцінювані ефективності є обсяги грошових надходжень від
реалізації продукції (валовий дохід) та змінні витрати.
Для разових початкових інвестицій
формула визначення чистого приведеного до теперішньої вартості доходу в умовах
нфляції (1.7.) буде мати такий вигляд:
, (1.7.)
CF –грошові потоки в t-році;
CBKc – середньозважена вартість капіталу, що
також включає інфляційну премію;
C0 –початкові інвестиції.
Коефіцієнт дисконтування в умовах інфляц
розраховується за формулою (1.8.):
(1.8.)
де CBKc
середньозважена вартість капіталу, що також включає інфляційну премію;
ik – показник
нфляції; в свою чергу величина 1+СВК·ik – інфляційна премія.
Таким чином, CBKc = 1+СВК+ ik +
СВК·ik (так звана формула Фішера).
При розробці інвестиційного
проекту важливого значення набуває правильне прогнозування темпів інфляц
переоцінка може призвести у майбутньому до великих труднощів з погашенням
зобов’язань перед інвесторами. Найпростіший спосіб тут такий:
- взяти прогнози темпів
нфляції з кількох незалежних джерел (включаючи прогнози НБУ, уряду);
- класифікувати елементи
майбутніх грошових надходжень за ступенем “чутливості” до інфляційних процесів.
Ще на початку
попереднього розгляду проекту заздалегідь неприйнятними вважаються проекти,
рентабельність (дохідність) яких нижче за рівень інфляції.
Ефективність реальних інвестиційних проектів
в умовах ризику
Під ризиком
розуміють імовірність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з
варіантом, що прогнозується.
Ризиковість
нвестиційного проекту виражається у відхиленні грошового потоку для даного
проекту від очікуваного. При розгляданні альтернативних проектів можна оцінити
грошові потоки керуючись експертними оцінками ймовірності їх надходження та
величиною відхилень членів потоку від очікуваних величин. З двох проектів, що
порівнюються, проект з більшим значенням цього відхилення вважається більш
ризиковим.
Сутність
мітаційного моделювання в оцінці ризику полягає в корегуванні грошового потоку
проекту і наступним розрахунком NPV для всіх можливих його сценаріїв
(варіантів). Отже, методика аналізу в даному випадку полягає в наступному:
1)
За кожним
проектом, що розглядається будують на основі експертних оцінки три можливих
варіанти розвитку: найгірший, найбільш реальний та оптимістичний.
2)
Розраховується
NPV для найгіршого варіанту (NPVН)
NPV найбільш
реального (NPVР);
NPV
оптимістичного варіанту (NPVО).
3. Для кожного
проекту розраховується найбільша зміна NPV -розмах варіації (RNPV)
за формулою (1.9):
(1.9.)
З двох проектів, що
порівнюються вважає більш ризиковим той, у якого більший варіаційний розмах (RNPV).
Згідно іншого підходу до оцінки ризику за імітаційною моделлю, замість
RNPV розраховують середнє квадратичне відхилення за формулою
(1.10.):
(1.10.)
де NPVі
загальний фінансовий підсумок кожного з варіантів, що розглядаються;
= середн
значення NPV, зваженого за присвоєними ймовірностями (Рі) (1.11.):
(1.11.)
Проект з
більшим значенням середнього квадратичного відхилення вважається більш
ризиковим. Одже, варто співвідносити прибутковість інвестицій з величиною
ризику по цьому проетку.
Розділ 2. Управління реальними інвестиціями підприємства
з переробки металобрухту ТОВ СП “Укрроссталь”
2.1. Аналіз вибору пріоритетних напрямків реального
нвестування
СП “Укрроссталь"
Спільне українсько-російське
підприємство з іноземними інвестиціями СП «Укрроссталь» є товариством з
обмеженою відповідальністю, яке створене у 1995 році. «Укрроссталь» сплановано
як комплексний виробничо-переробний заклад з повним циклом переробки
металобрухту, як напівфабрикату, так і готового (роздрібненого та пакетованого)
для вжитку та подальшої реалізації продукту. Цей комплекс базується у
Запорізькій області та використовує ресурси, що вкладаються співзасновниками
компанії СП «Укрроссталь», у тому числі компанією «Геррет Лтд» (Росія). На
сьогоднішній день статутний фонд підприємства становить 1835,60 тис. грн, з них
1101,36 тис. грн. — 65% внесок ТОВ «Геррет Лтд». СП «Укрроссталь» — одне з
провідних підприємств не тільки в Україні, а і серед країн СНД, яке перероблю
до 900 тонн брухту металів у місяць.
Починаючи з IV кварталу 1996 року СП
«Укрроссталь» займалося переробкою, пакуванням та продажем брухту чорних та
кольорових металів на внутрішньому ринку, а починаючи з II кварталу 1997 року
почало займатися експортною діяльністю з продажу брухту металів на міжнародному
ринку.
Продукція
підприємства відпускається споживачам у спресованих брикетах з маркируванням
відповідно до вимог країни та фірми-споживача.
Підприємство дотримується стратег
зростання шляхом виходу на нові та закріплення на старих ринках збуту брухту
чорних та кольорових металів. На сьогодні підприємство з метою розширення
експортної діяльності займається пошуком потенційних інвесторів.
2)
Організаційний потенціал
Підприємство
має дивізійну структуру (по продуктах — чорному та кольоровому металобрухту),
регіональні метало бази розміщені у Київській, Дніпропетровській та
Миколаївській областях (рис.2.1).
Рис.2.1Організаційна структура
підприємства СП “Укрроссталь”
Підприємством керує група фахівців (3
чол.), що мають вищу економічну освіту та значний досвід роботи в металургійній
та метало переробній галузях. Високий рівень кваліфікації та підготовки
персоналу, його професійна компетентність визначають якість управління
людськими ресурсами. Загальна кількість працюючих — 350 чоловік.
3)
Фінансові показники діяльності підприємства
Таблиця 2.2.
Динаміка фінансових
показників діяльності СП "Укрроссталь"
Показник
1996
1997
1998
прогноз 1999
Показник ліквідності
Коефіцієнт
загальної ліквідності
2.14
2.29
2.18
2.3
Коефіцієнт швидко
ліквідності
1.32
1.45
1.25
1.41
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності
0.76
0.81
0.71
0.85
Показники
фінансової стійкості
—
—
—
Показник, який характеризує співвідношення власних
та позикових коштів
Коефіцієнт
автономії
0.74
0.77
0.78
0.78
Коефіцієнт
фінансової залежності
1.3
1.29
1.28
1.3
Коефіцієнт
співвідношення і позикових і власних коштів
0.27
0.29
0.28
0.29
Коефіцієнт покриття
нвестицій
0.86
0.88
0.86
0.87
Показник, який характеризує стан оборотних засобів
Коефіцієнт
забезпеченості власними оборотними засобами
Коефіцієнт
рентабельності власного капіталу (за чистим прибутком)
0.43
0.45
0.47
0.51
Рентабельність
продажу:
Показник загально
рентабельності, %
12
14
15
16
Коефіцієнт
рентабельності основної діяльності, %
13
15
16
17
Показник продуктивності і фондоозброєності
Продуктивність
праці (виробіток), тис. грн.
52.4
53.1
53.2
54
Прибуток на одного
працівника, тис. грн.
10.5
14
14.8
15.5
Фондоозброєність,
тис. грн.
13.98
14.55
14.54
15
Приведені в таблиці 2.2. дані свідчать про те, що
фінансове положення підприємства є стійким і достатньо стабільним. Хоча, власн
засоби майже в 4 рази перевищують позикові, коефіцієнти ліквідності за 2001 рік
знизилися і знаходяться на нижніх нормативних межах. Це свідчить про можливість
виконати свої поточні зобов'язання, тільки мобілізувавши всі оборотні кошти.
4)
Техніко-технологічний потенціал
СП «Укрроссталь» має сучасне
технологічне обладнання для обробки та вантаження металобрухту: автокари,
трактори, екскаватор, підйомний кран, кисневу різку тощо. Екскаватор з
спеціальними змінними захватами для пресування металобрухту в необхідні за
розміром пакети, для кращого розміщення при транспортуванні, газоплазмову різку
зі спеціальними мундштуками для різки.
Для підвищення обсягу переробки
металобрухту та продажу його на міжнародному ринку СП «Укрроссталь» має намір
придбати високопродуктивне обладнання у німецької фірми «Metimo» GmbH. Та
освоїти нову сучасну технологію кисневої різки.
Вдосконалення
снуючого комплексу з переробки металобрухту надасть можливість підприємству зменшити
собівартість виробництва, ефективність переробки, а одже і збільшити обсяги
експорту, та інтенсифікувати просування зазначеного товару на світові ринки.
5)
Досвід експортної діяльності
На сьогодні СП
«Укрроссталь» має намір розширити свій експортний потенціал, отже, пошук
фінансових ресурсів є одним з першочергових завдань.
Цінова політика є визначним методом
проникнення на нові та закріплення на старих ринках збуту брухту чорних та
кольорових металів. В умовах насиченості не тільки внутрішнього, а й ринків
країн колишнього СРСР для проникнення на європейський та американський ринки
фірма СП «Укрроссталь» проводить агресивну цінову політику, пропонуючи свою
продукцію за цінами, на 3-5% нижчими, ніж ціни, що склалися на вітчизняному
ринку (це можливо завдяки технології переробки брухту металів — таблиця 2.3).
Таблиця
2.3.
Номенклатура та ціни на
продукцію СП "Укрроссталь"
Назва продукту
Од. вим.
Ціна, $ US
Брухт чорного металу кл. А
тонн
115.00
Брухт чорного металу кл. Б-9
тонн
130.00
Брухт чорного металу кл. Б-18
тонн
165.00
Брухт чорного металу кл. Б-26
тонн
590.00
Брухт алюмінію кл. А
тонн
420.00
Брухт міді кл. МО, Ml, М2, МЗ
тонн
1125.00
Брухт на основі міді гр. III
тонн
470.00
Брухт на основі міді гр. IV
тонн
870.00
Головними споживачами продукції СП
«Укрроссталь» є переважно фірми Західної Європи, а також США, з якими укладен
відповідні контракти на загальну суму 18,6 млн. дол. на період з 2-3 кварталу
1999 по 2000р. (табл. 2.4.). У 1999 році планується розширення експортно
діяльності, звуження діяльності на внутрішньому ринку (внаслідок зростання
неплатежів вітчизняних споживачів).
Вітчизняними споживачами в Києві та
Київській області є Броварський завод порошкової металургії, Державний
броварський завод алюмінієвих будівельних конструкцій, завод «Транс-сигнал»,
Київське виробниче об'єднання ім. Артема, завод «Більшовик».
Цільовим ринком
для СП «Укрроссталь» є ринки переробки відходів металургійної промисловості та
брухту країн EC і, зокрема, Німеччини та Італії. З середини 1996 p. продовжу
зростати попит на продукцію металургійної промисловості на внутрішніх ринках
Німеччини та Італії. Стала кон'юнктура підтримає високий попит на брухт не
тільки у цих державах, а й в інших країнах EC. У 1997 p. попит на сталеву
продукцію у країнах EC зріс на 28%, у Німеччині — на 21,5%, у Італії — на
18,7%, у третіх країнах— на 13,5%. Перелік споживачів наведений у таблиці 2.4.
У вересні 1998 p.
мпорт сталевої продукції та металобрухту країни EC збільшився у порівнянні з
тим же періодом 1997 p. на 31%. У галузевому розрізі: спад ділової активності у
галузі будівництва компенсується зростанням закупок сталевої продукц
машинобудівною (3,5%) та електротехнічною (5,5%) галузями.
Таблиця
2.4.
Перелік контрактів з
головними споживачами продукції СП "Укрроссталь"
№ п/п
Споживачі
Обсяг продажу, $
US
1
Фірма «Penon Industrial Corp.» Німеччина
2.450.000
2
Фірма «Edelstal Risailin GmbH» Німеччина
800.000
3
Фірма «Shrott Wetze! GmbH» Німеччина
875.000
5
Фірма «Rivper GmdH & C°» Німеччина
250.000
6
Фірма «Grashor Handels GmdH» Німеччина
900.000
7
Фірма «Gimex GmbH» Німеччина
425.000
8
Фірма «Colmetal Kabiango» Італія
600.000
9
Фірма «Nikel Lege s.p.a.» Італія
700.000
10
Фірма «Sacal» Італія
900.000
11
Фірма «Form s.r.1.» Італія
300.000
12
Фірма «Urallois Ltd» Італія
520.000
13
Фірма «Forelli Pietro s.n.s.» Італія
875.000
14
Фірма «Metalurgika S. Marco s.p.a.» Італія
800.000
15
Фірма «Metalurgika Sidneo s.p.a.» Італія
900.000
16
Фірма «Karbogizze s.a.» Італія
800.000
17
Фірма «Valsabbina metalli s.r.1.» Італія
900.000
18
Фірма «Rodstoun Trading l.l.c.» Угорщина
2.200.000
19
Фірма «Bartly Group Inc.» Угорщина
1.630.000
20
Фірма «Eastern Impex l.l.c.» США
550.000
21
Фірма «Caesar Holding Ltd» Швейцарія
100.000
22
Фірма «Jazidggi Demir», Туреччина
300.000
Разом
18.600.000
Стратегія виходу та освоєння нових ринків для СП «Укрроссталь»
полягає у диференційованому підході до їх вибору. Вже зараз керівництвом СП
«Укрроссталь» було підписано контракти та розпочато просування продукції в США,
Швейцарію, Туреччину (частка збуту по країнах показана на рис 2.5.).
Рис. 2.5. Частка
покупців продукції “Укрроссталь” по країнах
6) Конкуренти СП "Укрроссталь"
Фірми, які працюють на ринку торгівл
металобрухтом, поділяються на три основні категорії.
До першої категорії (А) належать компанії, що
були створені з минулих союзних підприємств заготівлі брухту. Але навіть маючи
кращі стартові умови (ділові зв'язки, систему збуту, знання ринку тощо) вони не
змогли реструктуризуватися та втратили момент для розвитку і сьогодні по своїм
«номінаціям» не входять до групи лідерів.
Другу категорію
(Б) складають фірми, що створені при великих промислових або транспортних
підприємствах та гарантовано одержують значні обсяги брухту (списане обладнання,
вагони та інше). Сюди також входять спеціалізовані організації, що працюють з
військовим обладнанням, перетворюючи його на брухт. Але чорний брухт
військового походження іноземні покупці закуповують невеликими партіями з
значними витратами на експертизу, а металобрухт кольорових металів через
значний вміст отруйних компонентів потребує сортування.
До третьої категорії (В) входять фірми, що
прийшли у цей бізнес з інших ринків, успішно освоїли тонкощі ринку та утримують
лідерство як по обсягах продажу, так і по освоєнню перспективних методів
роботи. СП «Укрроссталь» належить до третьої категорії.