Дипломная работа: Ціноутворення на ВАТ "Тера" в економічно-господарському та правовому контексті

Нусл.п.р. - норма умовно-постійних витрат;

Нпр. - норма необхідного прибутку.

Норма умовно-постійних витрат визначається по формулі:

Нусл.п.р=(В/aоіпі)*100,                                         (1.3)

де В - постійні-умовно-постійні витрати підприємства на рік;

і - вид продукції;

Пі - змінні витрати на одиницю і- того виду продукції;

Оі - річний обсяг виробництва і- того виду продукції.

Норма необхідного прибутку визначається по формулі:

Нпр.=Р/(aпі(1+Нусл.п.р))*100%,  (1.4)

де Р - абсолютний розмір необхідного прибутку підприємства в планованому році.

До визначеної в такий спосіб ціні виробництва додаються суми для сплати в бюджет непрямих податків, у тому числі податку на додану вартість і акцизний збір. Ставки, порядок розрахунку й внесення в бюджет цих податків, а також склад підакцизних товарів визначаються чинним законодавством. [16]

Таким чином, можна зробити наступні висновки:

1. Попит визначає максимальну ціну, що виробник може одержати при реалізації своєї продукції.

2. Мінімальний розмір ціни повинен покрити витрати на виробництво й реалізацію продукції й створити необхідний для виробника розмір прибутку.

3. Собівартість виробництва включає змінні й умовно-постійні витрати.

4. Змінні витрати пропорційні обсягу виробництва й можуть бути розраховані на одиницю продукції прямим рахунком по нормах витрати й вартості одиниці ресурсів.

5. Умовно-постійні витрати залишаються незмінними в певних межах коливання обсягу виробництва. Вони розраховуються в цілому по підприємству, і потім для заданого обсягу виробництва визначається їхня норма у відсотках до змінних витрат.

6. Наявність умовно-постійних витрат викликає ефект концентрації виробництва, що виражається в зниженні їхньої норми на одиницю продукції при росту обсягів випуску.

7. Зниження норми умовно-постійних витрат відбувається до певної межі зростання виробництва. У зв'язку із цим для кожного підприємства існує оптимальний обсяг виробництва, при якому собівартість одиниці продукції мінімальна.

8. Розмір необхідного прибутку визначається завданнями забезпечення конкурентоспроможності товаровиробника й виплати власникам підприємства доходів на вкладений капітал у достатньому розмірі.

9. Розрахунок ціни виробництва виконується в чотири етапи: розрахунок змінних витрат, розрахунок умовно-постійних витрат, знаходження оптимального обсягу виробництва, розрахунок норми необхідного прибутку.

2. Аналіз виробничо-господарської діяльності кондитерської фабрики ВАТ "ТерА"

2.1 Загальна інформація про досліджуване підприємство

Основнi вiдомостi про акцiонерне товариство:

1. Повне найменування: Вiдкрите акцiонерне товариство "ТерА".Код за ЄДРПОУ: 00375697.

2. Мiсцезнаходження: 46000, м. Тернопiль, вул. Пирогова, 11.

3. Дата державної реєстрацiї: 31 грудня 1991 року.

4. Основнi види дiяльностi: 15.82.0 Виробництво сухарiв, печива, пирогiв i тiстечок тривалого зберiгання; 15.81.0 Виробництво хлiба i хлiбобулочних виробiв; 52.11.0 Роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом.

5. Облiкова полiтика на пiдприємствi визначена наказом про облiкову полiтику. Первиннi документи з облiку фiнансово-господарської дiяльностi складенi на типових формах, затверджених Мiнiстерством статистики України. Господарськi операцiї у первинних документах вiдображаються згiдно з нормативними актами про документи та документооборот у бухгалтерському облiку, затвердженими Мiнiстерством Фiнансiв України. Господарськi операцiї у бухгалтерському облiку пiдприємства вiдображено у вiдповiдностi до Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй. Бухгалтерський облiк ведеться у журнально-ордернiй формi.

Тернопiльська кондитерська фабрика заснована в 1945 роцi пiд назвою "Артiль "Харчокомбiнат". В склад артiлi входили кондитерський цех та цех безалкогольних напоїв i три млини: Тернопiльський, Iгровецький, Довжанський. В 1953 роцi згiдно Постанови Ради Мiнiстрiв СРСР по урупленню i спецiалiзацiї пiдприємств до складу харчокомбiнату влилися артiлi Харчопром та Промфруктовод, додалися новi цехи: оцтовий та винний. В 1963 роцi з метою укрупнення до харчокомбiнату був приєднаний завод безалкогольних напоїв. Кiлькiсть працiвникiв досягла 150 чол. Пiдприємство стало випускати бiльше продукцiї, розширився її асортимент. Було побудовано оцтовий цех. В 1965 роцi було введено в дiю цех круп"яних паличок. Провiдною галуззю стала продукцiя цеху безалкогольних напоїв i пiдприємство було перейменовано на "Завод безалкогольних напоїв". В 1971 роцi введено в експлуатацiю новий корпус пiдприємства - кондитерський цех по випуску пряникiв, печива, зефiру, завод був перейменований на Тернопiльський завод продтоварiв. В 1976 роцi закрито крупцех, а в 1978 роцi були вiд"єднанi безалкогольний та оцтовi цехи i з складу заводу самостiйно видiлився кондитерський цех, в тому числi дiльницi по виробництву вафель, пряникiв, печива, зефiру. В груднi 1992 року на заводi введено в дiю виробничий корпус, в якому на даний час працюють лiнiї по виробництву зефiру, мармеладу, затяжних та цукрових сортiв печива. 18 лютого 1994 року Тернопiльська кондитерська фабрика отримала статус орендного пiдприємства. В 1996 роцi вiдповiдно до Указу Президента України "Про прискорення приватизацiї майна в агропромисловому комплексi" та наказу регiонального вiддiлення Фонду держвного майна України пiдприємство перетворено у ВАТ "Тернопiльська кондитерська фабрика". В 2001 роцi введено в експлуатацiю лiнiю з виробництва хлiба. З того часу пiдприємство перейменовано у ВАТ "ТерА".

На сьогоднiшнiй день ВАТ "ТерА" спецiалiзується на випуску та реалiзацiї хлiбних та рiзноманiтних кондитерських виробiв: вафлi, пряники, печиво, зефiр, мармелад, драже, схiднi солодощi, цукерки - асортимент яких налiчує понад 80 найменувань. На сьогоднi ВАТ продовжує нарощувати виробництво продукцiї, розширює наявну мережу збуту. Головними прiоритетами в роботi фабрики є якiсть продукцiї.

Керівником ВАТ "ТерА" є Генеральний директор - Напора  Олег Романович. Колектив підприємства нараховує загалом 286 чол, безпосередньо в цехах працює 230 робітниць. Організаційна структура підприємства представлена на рис. 2.1.

Виробнича структура підприємства виглядає в такий спосіб:

Цех № 1 - мармеладний.

Цех № 2 - роздрібний і "Східні ласощі".

Цех № 3 - зефірний.

Цех № 4 - вафельний.

Цех № 5 - підготовчий.

Цех № 1 - установлені лінії по виробництву:

- помадних сортів цукерок,

- праліновых сортів цукерок,

- драже.

Рис. 2.1. Організаційна структура ВАТ "ТерА"

Цех № 2 - установлені машини по виробництву роздрібних сортів цукерок, а також установлено 2 лінії по виробництву мармеладу, лінії "східних ласощів". Працюють наступні лінії: зі збивним корпусом, з желейним корпусом, зі спиртованих фруктів.

Цех № 3 - установлені лінії по виробництву: зефіру на фурцелорані, зефіру на агарі, шоколадних фігур із сюрпризом.

Цех № 4 - установлені лінії по виробництву: цукерок з вафельним корпусом, вафель, пряників.

Цех № 5 - установлені 4 п'ятивалкових млини по виробництву напівфабрикатів. Потужність всіх ліній - 26 тонн.

В кожному цеху працює система контролю за якістю продукції.

В умовах ринкової економiки основною метою будь-якої компанiї є задоволення потреб своїх клiєнтiв. Тому першочергове завдання, яке ставить перед собою ВАТ "ТерА" є вивчення потреб своїх споживачiв, їх смакiв, вподобань для найкращого їх задоволення. Основними ринками збуту нашої продукцiї є: м. Тернопiль, Тернопiльська область та Захiдний регiон. Товариство спiвпрацює з усiма категорiями покупцiв: гуртовнi, оптовi бази, магазини, приватнi особи (пiдприємцi). Основну питому вагу складають гуртовнi: "Ровекс", "Берест Продторг" (м. Iвано-Франкiвськ), "Торговий дiм "Тернопiль", "Гамма" (м. Вiнниця), з якими фабрика має тiснi i тривалi зв"язки. Є багато фiрм, якi займаються продажем продукцiї фабрики в таких мiстах як: Луцьк, Хмельницький, Iвано-Франкiвськ, Львiв, Вiнниця, Мукачево, Ужгород, Київ, Калуш, Рiвне, Олександрiя та iн. Експорту продукцiї у Товариства немає. Сезоннiсть на дiяльнiсть Товариства впливу немає. ВАТ не iмпортує сировину. ВАТ "ТерА" працює в умовах жорсткої конкуренцiї з боку спорiднених пiдприємств: Львiвської кондитерської фабрики "Свiточ", Хмельницької кондитерської фабрики, Iвано-Франкiвської кондитерської фабрики. Конкурувати з такими лiдерами кондитерської промисловостi України як: АТ "Львiвська кондитерська фабрика "Свiточ", ВАТ Кондитерський концерн "А,В,К,", ЗАТ "Одеса" досить не просто, оскiльки вони займають значне мiсце на внутрiшньому ринку i вiдомi не лише на теренах України, але й далеко за її межами. Продукцiя фабрики є конкурентноспроможною завдяки високiй якостi при порiвняно низьких цiнах.

На сьогоднішній день ВАТ "ТЕРА" є стабільно функціонуючим підприємством: річний валовий дохід (виторг) від реалізації продукції становить понад 30 млн. грн., чистий прибуток - близько 500 тис. грн., середньооблікова чисельність працюючих - 178 осіб. Підприємство щомісяця платить понад 350 тис. податків, зборів і інших обов'язкових платежів до бюджетів і фондів різних рівнів. Робота колективу відзначена багатьма престижними нагородами й відзнаками.

Виробництво продукцiї складало за 2008 р. - 18904 тонн, 2009 р. - 21099 тонн, 2010 р. - 22656 тонн тому числi: вафлi - 765 т.; пряники - 7520 т.; печиво - 12876 т.; вироби з желе (зефiр) - 634 т.; драже - 13 т.; схiднi солодощi - 11 т.; цукерки - 103 т., бараночнi вироби - 734 т..

Джерелом сировини є маргарин (ВАТ "Львiвський жирокомбiнат"), яйце (ВАТ "Птахофабрика Тернопiльська" ), борошно (Приватний пiдприємець Клепач В.Б.), глазур (ТОВ "Олео-Захiд"), цукор (ТОВ "Галавтопроммаст"). Основним ризиком є якiсть сировини. Заходом щодо зменшення ризику є перевiрка її якостi в лабораторних умовах.

На дiяльнiсть ВАТ "ТерА" платоспроможнiсть населення, рiвень розвитку корпоративного та внутрiшнього ринкiв, загальний стан дiлової активностi в регiонi. Основнi фактори, що впливають на дiяльнiсть пiдприємства: суперечливiсть iснуючої системи оподаткування, недосконалiсть, нестабiльнiсть дiючих норм Господарського законодавства.

Підприємством реалiзовується продукцiя замовникам з вiдстрочкою отримання платежiв , що негативно впливає на фiнансовий стан. Податковi закони передбачають сплату податкiв по моменту вiдвантаження товару, а не отримання коштiв за реалiзовану продукцiю. Вилучаються кошти в бюджет, якi мали би бути використанi на поповнення виробничих запасiв. У зв'язку з недостатнiстю робочого капiталу для поточних потреб товариство залучало кредитнi кошти. Пiдприємство користувалося короткостроковими i довгостроковим кредитами банку.

ВАТ "ТерА" планує наростити обсяги виробництва кондитерських виробiв. Користуючись набутим досвiдом та аналiзуючи результати роботи за попереднi роки, керiвництво ВАТ "ТерА" до основних напрямкiв роботи вiдносить: збiльшення обсягiв виробництва кондитерських виробiв; удосконалення цiннової полiтики з метою зниження собiвартостi виробленої продукцiї, подальше розширення асортименту продукцiї та його поповнення за рахунок освоєння нових технологiй виробництва; знаходження нових ринкiв збуту на територiї України. На дiяльнiсть підприємства в майбутньому будуть впливати такi фактори як: зростання автоматизацiї виробництва, рiст квалiфiкацiї працiвникiв, покращення соцiальної сфери.

Перспективнi плани розвитку підприємства такі: змiцнення позицiй на ринку, модернiзацiя виробничого обладнання, покращення якостi готової продукцiї. Наприклад, на сьогоднішній день в рамках здійснення довгострокової стратегії розвитку підприємство почало встановлювати ряд нових технологічних ліній. В існуючих економічних умовах перед менеджментом підприємство поставлено кілька важливих цілей його розвитку: екстенсивне розширення ринків збуту готової продукції, реорганізація існуючої інформаційної системи підприємства, поліпшення якості продукції, удосконалення асортиментної політики й т.п. Не останню роль в здійсненні цієї стратегії надано удосконаленню системи ціноутворення, що дозволить зробити ціни на продукцію підприємства ще більш конкурентоздатними.

марки „Т абсолютно не шкідливіи.

2.2 Комплексна характеристика виробничо-господарської діяльності ВАТ "Тера"

Аналіз збуту продукції за останні кілька років показав стабільний прогрес. Останніми роками відбулося підвищення попиту на вітчизняні товари. Це дає можливість будувати сприятливий прогноз на ріст обсягу виробництва в 2011 році.

Дані про фактичний обсяг виробництва наочно показують, що підприємство стабільно нарощувало випуск. Динаміка випуску продукції показана в табл. 2.1.

Табл. 2.1 Динаміка випуску продукції фабрики за останні п'ять років (тис.т.)

Варто відзначити, що сьогодні всі види сировини закуповуються без яких-небудь труднощів. У процесі виробництва використовується як імпортна, так і вітчизняна сировина.

За кордоном закуповуються такі види сировини й матеріалів, як: горіхи,  ароматизатори та барвники.

Вітчизняна сировина: цукор, крохмально-патокова й молочна продукція, жири й маргаринова продукція, фруктове пюре, борошно пшеничне, яйце, крупи й т.д.

Кондитерська фабрика "ТерА" - один з найбільших виробників кондитерського ринку західного регіону України. Виробнича потужність фабрики - 26 тонн кондитерських виробів. На фабриці діють 5 виробничих цехів, що виробляють більше 100 найменувань різних видів кондитерських виробів: цукерок, драже, пряників, вафель, печива, зефіру, східних ласощів.

Цукерковий цех виробляє цукерки із помадними, фруктовими, желейними начинками. У цеху встановлені 2 цукеркові лінії. Перша - по виробництву помадних цукерок із продуктивністю - 300 т. у рік. Друга лінія  - по виробництву праліновых цукерок. Продуктивність - 370 т. у рік. Завантажені вони ще не повністю.

У цьому ж цеху встановлені лінії по виробництву  драже (продуктивність 210 т. у рік), на яких виробляють  драже різного виду: горіхове, цукрове й т.д.

Роздрібний цех випускає різноманітний асортимент фасованої продукції зі спиртованих фруктів: "Вишня, заспиртована в шоколаді", ; цукерки зі збивними корпусами: "Прометей", "Комета", ; цукерки з желейними корпусами: "Бульвар троянд", "Фруктові дольки", "Пташине молоко" і ін. Також виробляється желейний мармелад.

У цеху "Східні ласощі" виробляються також традиційні види східних ласощів як:

"Рахат-лукум ванільний", шербет "Південний", шербет "Ізюмний".

У цеху по виробництву вафель виробляються вафлі з жировою й горіховою начинкою (продуктивність -800 т. у рік).

Цукерок на вафельній основі (продуктивність лінії - 200 т. у рік).

Зефірний цех виробляє: неглазурований зефір на агарі (1200 т. у рік), глазурований зефір на двох лініях на агарі (продуктивність - 1900 т. у рік), зефір на фурцелорані, лінія Ш-58- ШЛЗ, рік установки 1996 (продуктивність - 1200 т.)

Цех напівфабрикатів забезпечує інші виробничі цехи необхідними напівфабрикатами, а також робить напівфабрикати на реалізацію.

Перевірка смакових якостей проводиться виробничою лабораторією в ході органолептичної експертизи, під час якої перевіряється сполучення випробуваних видів продукції з різними напоями.

Розробку нових видів кондитерських виробів і затвердження нових рецептур, замінників сировини здійснює дегустаційна рада підприємства.

Для надання споживачеві необхідної інформації про продукцію вона маркується із вказівкою всіх даних (строк зберігання, склад, харчова цінність).

Фабриці видані сертифікати відповідності й гігієнічні сертифікати на всі види вироблюваної продукції.

З метою розширення асортиментів продукції і насичення ринку кондитерськими виробами, що користуються попитом, а також випуску продукції, не вироблюваної в регіоні, на 2011 рік планується випуск нових видів желейних цукерок на лінії по виробництву цукерок, для чого необхідно провести доукомплектацію необхідним устаткуванням. Зважаючи на те , що в регіоні не випускають двошарові помадні цукерки, планується установка 2-ї відливальної машини. Це дозволило б почати випуск помдних цукерок з начинкою, а також увести у виробництво кондитерські вироби для діабетиків.

Для виключення трудомістких процесів, пов'язаних з підготовкою яєць до виробництва, і зниження собівартості планується освоєння технології виробництва збивных цукерок на сухому яєчному білку.

З урахуванням росту цін на какао-продукти й молочні продукти планується випуск нових дешевих сортів цукерок, розширення асортиментів на лінії по виробництву глазурованого зефіру.

На лініях по виробництву праліновых цукерок і цукерок з вафельними корпусами планується використовувати нові види сировини, що дозволяють міняти дорогу сировину й забезпечувати якість при низькій (відносно) ціні.

Аналіз фінансового стану починається з вивчення складу й структури майна підприємства за даними балансу.

Дані аналітичних розрахунків можуть бути представлені у вигляді таблиці.

Таблиця 2.2. Аналіз складу й структури майна підприємства

Як видно з таблиці 2.2, основними складовими постійних активів (необоротних активів) на кінець 2010 року становлять основні засоби 29,28% або 23795 тис.грн., хоча їхня частка в структурі активів зменшилася на 11,9 % у порівнянні з 2009 роком, а частка незавершеного капітального будівництва збільшилася в 2 рази й склала на кінець звітного періоду 6,87% або 5542 тис. грн. Це пояснюється тим, що на фабриці ведеться капітальне будівництво, добудовується адміністративний будинок і ведеться реконструкція цеху №1, а зниження частки основних засобів пов'язане зі здійсненою переоцінкою основних фондів на ряді з тим, що підприємство за 2010 рік не здійснювало скільки-небудь значимих інвестицій в основні фонди.

Аналіз структури поточних активів дає підставу припускати, що на протязі 2010 року продукція відвантажувалася неплатоспроможним клієнтам. Даний висновок зроблений на основі порівняння росту дебіторської заборгованості й зниження готової продукції на складі.

В цілому ситуацію зі збутом готової продукції ВАТ "ТерА" можна охарактеризувати в такий спосіб. Не маючи достатніх даних маркетингових досліджень про потребу на певні види продукції, підприємство робить їх по інерції, працюючи на склад. Знайшовши покупців, підприємство відвантажує продукцію, що, проте, не завжди оплачується.

На кінець 2010 року підприємство має у своєму розпорядженні вкрай низький обсяг коштів  не більше 0,44% проти 17% в 2009 році від загальної суми поточних активів.

Збитків протягом аналізованого періоду не спостерігається.

Невелика частка авансів покупців (0,13% або 107 885 грн. 2010 року, 1,04% або 626 950 р. в 2009 році) говорить про те, що підприємство майже не працює по передоплаті, а використовує короткострокові позики (овердрафти) і довгострокові зобов'язання, а також заборгованість постачальникам.

Фінансовий стан підприємства протягом  усього аналізованого періоду характеризується перевагою дебіторської заборгованості над кредиторською. У даній ситуації підприємство програє у вільних коштах. Питома вага заборгованості перед персоналом і бюджетом у загальній сумі поточних пасивів на кінець 2010 року становили відповідно 0,9 % і 2,6 %, на кінець 2009 року -1,45%, 12.3 %; 2008 року - 0,2%, 9,2%. Досить низький рівень по цих заборгованостях в 2010 році говорить про те, що фабрика не вдавалася до таких  вимушених заходів, як збільшення заборгованості перед бюджетом і персоналом.

Разом з тим, слід відзначити, що питання перебудови маркетингової діяльності та фінансового управління на підприємстві стоїть доволі гостро і є невідкладним. Перш за все, необхідно зменшити частку дебіторської заборгованості. Одночасно з ростом виробничих показників така велика частка дебіторської заборгованості говорить про недостатню маркетингову роботу та контроль за станом розрахунків з покупцями.

Основним чинником який впливає на підсумковий показник є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов'язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати.

Одним з основних показників  результату, що характеризує, діяльності підприємства, є чистий прибуток. За 2010 рік обсяг чистого прибутку склав 5161 тис.грн. Як негативний момент необхідно відзначити тенденцію до зниження частки чистого прибутку в загальних результатах діяльності фабрики за 2010 рік порівняно з 2009. Так частка чистого прибутку в загальних результатах діяльності підприємства зросла до 79,6% в 2009 році й упала до 34,6% в 2010 році.

Причиною зазначених змін є випереджальний ріст суми податків, виплачуваних із прибутку, у порівнянні зі зростанням балансового прибутку. Так в 2008 році, частка податків із прибутку до балансового прибутку склала 38,4% в 2009 році знизилася до 20,3 % і зробила різкий перегонів до 65,3% в аналізованому 2010 році.

Аналіз абсолютних величин і частки прибутку від основної діяльності в загальному розмірі виручки від реалізації, показує, що зниження обсягів чистого прибутку в 2010 році є наслідком падіння доходів від основної діяльності, що становить 201% у структурі балансового прибутку й 408% в 2009 році. Джерелами зниження прибутку на ВАТ "ТерА" протягом  2010 року, були операції, не стосовні до основної діяльності. До них відносяться інші позареалізаційні витрати значно перевищуючі інші позареалізаційні доходи.

Резервами збільшення обсягу чистого прибутку для ТОВ "ТерА" є, по-перше, зниження постійних витрат, по-друге, збільшення ціни реалізовану продукцію. Перешкодою на шляху збільшення цін на готову продукцію може бути обмеження платоспроможного попиту.

Аналіз рентабельності дозволяє оцінити співвідношення одержуваних підприємством доходів і вкладених у виробництво продукції засобів.

Таблиця 2.3. Аналіз рентабельності продукції

Аналізуючи дані наведеної вище в таблиць 2.3. можна відзначити, що протягом  звітного 2010 року спостерігалося незначне зниження рентабельності продукції підприємства по всіх найменуваннях. Цю тенденцію можна пояснити тим, що ВАТ "ТерА" випливаючи за конкурентами, зменшує частку прибутку в ціні продукції, і, відповідно, зменшується рентабельність продукції.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6