Особливість використання полягає в тому, що Ви можете розробляти двофакторні моделі впливу зовнішнього середовища (обраних показників) на показники банку (активи, кошти юридичних осіб, кошти фізичних осіб, кредити юридичних осіб та кредити фізичних осіб відповідно на різних листах) та автоматично отримувати розрахунки показників точності та адекватності отриманих моделей.

· На листах «Моделювання показників фінансово стійкості». Ця частина моделювання дозволяє виконати дослідження показників фінансової стійкості на основі побудови для обраного коефіцієнта лінійної, параболічної, гіперболічної та напівлогарифмічної моделі.

· На листах «Моделювання фінансової стійкості». Цей етап моделювання дозволяє визначити шляхи підвищення фінансової стійкост банку.

І так далі, при цьому в будь-який момент Ви можете повернутися в головне меню – натисканням кнопки <Головне меню >.

Після того як Ви закінчили роботу в системі і хочете вийти з неї, необхідно натиснути кнопку <Заставка>, на даному листі вибрати <Вихід> і відповісти на запитання «Зберегти зміни?». Якщо Ви упевнені в тому, що усе зробили правильно, Вам потрібно зберегти дану інформацію і розрахунки – потрібно натиснути «ТАК». В іншому випадку – натиснути «Ні».

5. У випадку виникнення яких-небудь неполадок у роботі із системою, варто звернутися до людини, яка відповідає за експлуатацію електронно-обчислювальної техніки. Для того щоб ефективно працювати в системі, необхідно ознайомитися з інструкцією по користування системою.

4.3 Технічне забезпечення

Технічне забезпечення являє собою комплекс технічних засобів (технічні засоби збору, реєстрації, передачі, обробки, відображення, розмноження інформації, оргтехніка й ін.), що забезпечують роботу АИТ. Центральне місце серед усіх технічних засобів займає ПЭВМ. Структурними елементами технічного забезпечення поряд з технічними засобами є також методичні і керівні матеріали, технічна документація й обслуговуючий цей технічний засоби персонал [5].

Для створення автоматизовано нформаційної системи розрахунку фінансової стійкості банку, а після і для моделювання впливу зовнішнього середовища, показників фінансової стійкості та фінансової стійкості, установлена на АРМ комп'ютерна техніка повинна відповідати таким мінімальним вимогам:

- процесор AMD Durоn XP;

- системна плата;

- оперативна пам'ять не менш 32 Мбайт;

- твердий диск (обсяг не менш 6 Гбайт);

- CD-ROM;

- клавіатура;

- маніпулятор “миша”;

- монітор;

- принтер;

- модем.

4.4 Програмне забезпечення

Програмне забезпечення включає сукупність програм, що реалізують функцій і задачі АИТ комплексів, що забезпечують усталену роботу, технічних засобів. До складу програмного забезпечення входять загальносистемні і спеціальні програми, а також інструктивно – методичні матеріали по застосуванню засобів програмного забезпечення і персонал, що займається його розробкою і супроводом на весь період життєвого циклу АИТ [9].

Створення комп'ютерних інформаційних систем, що допомагають обличчям, які приймають рішення, є важливою й актуальною задачею. Такі системи повинні бути гнучкими, уміти швидко пристосовуватися до умов, що змінюються, і надавати найбільш оперативну і важливу інформацію. Здатність швидко обробляти вихідні дані й одержувати корисну для бізнесу інформацію дає можливість прийняти краще рішення, і це приводить, у кінцевому рахунку, до збільшення доходів. В банках мається, як правило, безліч вихідних даних, але цінність цієї інформац полягає не в її кількості, а в можливості вибирати з неї найбільш важливу, вчасно подавати цю інформацію обличчям, що приймають рішення. Слід зазначити, що розробити досить універсальні додатки для цих цілей просто неможливо, тому що потреби людей, що приймають рішення, постійно змінюються. Стає очевидним, що використання таких могутніх засобів програмування як, наприклад С++ чи Delphi не дає очікуваного ефекту через складність алгоритмів і великих термінів розробки проектів, а ідеальний засіб інформаційних систем на базі ПК повинен поєднати обчислювальні можливості електронних таблиць і сучасних візуальних засобів розробки програм.

Microsoft Excel є найбільш могутнім засобом розробки інформаційних систем, що сполучають у собі переваги, як табличного процесора, так і засобів візуального програмування - убудованої мови Visual Basic for Applications (VBA). За допомогою VBA розроблювачі можуть поєднувати більш 100 об'єктів і близько 400 нших убудованих додатків (функцій, надбудов і т.п.), що дозволяє створювати гнучкі і розвинуті інформаційні системи. В Ехсеl можна також поєднувати частини систем, розроблені в інтерактивному режимі, і за допомогою програмного коду, легко інтегрувати їх з іншими офісними додатками. Ехсеl може бути використаний для будь-якої інформаційної системи, що містить аналіз даних, тому що включа набір об'єктів обробки даних, що є найбільш передовим. В даний час на баз нструментальних засобів Ехсеl уже створені тисячі інформаційних систем, що успішно використовуються в усьому світі. З огляду на зазначені переваги варто очікувати, що потреба в інформаційних системах, створених на основі Ехсеl і VBA, значно зросте найближчим часом і усе більше число компаній прийдуть до розуміння того, що використовуючи Ехсеl, вони зможуть створювати інформаційні системи з меншими витратами часу і коштів.

Для дано нформаційної системи на комп'ютері повинна бути встановлена операційна система Windows 98 або більш пізні версії. Сама система повинна бути встановлена в папку C:\Program Files\... На робочому столі системи повинний бути створений ярлик, з посиланням на файл системи.

У даній роботі пропонується новий простий у використанні варіант інформаційної системи створений спеціально для розрахунку фінансової стійкості банку, а після і для моделювання впливу зовнішнього середовища, показників фінансової стійкості та фінансової стійкості. Рішення цієї виконувалося з застосуванням табличного процесора Excel. Заставка та головне меню запропонованої інформаційної системи представлений у додатку Г.

Інформаційна система займає в Microsoft Excel вісімнадцять аркушів. На першому лист створені три кнопки за допомогою редактора Visual Basic. Для цього необхідно було зробити наступні операції:

1. Додати панель нструментів «Елементи керування».

2. Ввійти в режим конструктора.

3. На панел нструментів вибрати значок кнопки і розтягти його в потрібному місці.

4. У властивостях об'єкта вказати назва кнопки.

5. Перейти в редактор Microsoft Visual Basic і записати макрос відповідному переходові з даного листа, на необхідний.

6. Вийти з режиму конструктора.

Текст програм:

Private Sub Avtor_Click() виводиться на екран інформація про UserForm1.Show автора у вид нформаційного вікна.

End Sub

Private Sub Vhod_Click() перехід на Лист1 шляхом натискання на

Лист1.Activate кнопку

End Sub

Усі кнопки переходу з одного листа на інший створюються аналогічно приведеному прикладові.

Private Sub Vihod_Click() вихід із системи з запитом на

ActiveWorkbook.Close збереження

End Sub

Видалення лінійок прокручування, сітки і ярличків виконується наступними командами, що впливають на робочу книгу і лист:

With Active Window

DisplayHorizontalScrollBar = False лінійна горизонталь у книзі

DisplayVerticalScrollBar = False лінійна вертикаль у книзі

DisplayWorkbookTabs = False ярлик у книзі

DisplayGridlines = False сітка листа

DisplayHeadings = False заголовок рядків і стовпців

End With

Для створення користувальницької форми необхідно у редакторі VBA виконати команду Вставка/UserForm (Insert/UserForm). На екрані з'явиться порожня користувальницька форма і Панель нструментів, схожа на панель Елементи управління, вікно Властивості містить властивості користувальницької форми і воно додається в список вікна проекту.

Поміщати елементи управління на користувальницьку форму можна щигликом миші по елементу перетаскуванням його у вікно користувальницької форми в потрібне місце. Для зміни властивостей елемента управління необхідно його виділити й у вікні Властивості виконати необхідні зміни властивостей. У будь-який момент форму можна відкрити, натиснувши кнопку Запуск підпрограми/ UserForm на панелі інструментів.

Для відображення форми з підпрограми VBA викликається метод Show користувальницької форми. У приведеному прикладі форма UserForm1 відображена на екрані і перевіряється натискання кнопок ОК за допомогою властивості Tag користувальницької форми.

Sub Відображення_форми ()

UserForm1. Show

If UserForm1. Tag = vbOK Then

MsgBox "Натиснута кнопка ОК"

Else

MsgBox "Натиснута кнопка Сховати"

End If

End Sub

Для закриття користувальницької форми викликається метод Hide елемента управління. Тобто форма може бути закрита за допомогою коду, зв'язаного з кнопкою на формі, що містить виклик методу Hide. Для відображення модуля коду форми UserForm1 необхідно виділити її у вікні проекту і виконати команду Вид/Програма (View/Code) або за допомогою подвійного щиглика мишею по модулю UserForm1, або щиглика правою кнопкою на формі чи елементі управління.

5 ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці – соціально – технічна наука, що виявляє і вивчає виробничі небезпеки і професійні шкідливості, розробляє методи їхнього запобігання або ослаблення з метою усунення нещасних випадків, професійних захворювань, аварій і пожеж [12].

Більшість професій банку жадає від його працівників значної розумової і нервово-емоційної напруги, великої напруги зорово-моторного аналізатора при різкому обмеженні рухової активності, змушеній робочій позі переважно сидячи.

У банку розроблені і діють усі необхідні нормативні акти про охорону праці (накази, положення, норми, правила, переліки, інструкції й ін.). Керівники, фахівці й інші працівники банку забезпечуються всіма необхідними нормативними актами про охорону праці.

Умови праці на робочих місцях і в приміщеннях банку в основному відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці. Банк забезпечує дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Для створення і підтримки нормальних, безпечних і нешкідливих умов праці в банку розробляються і реалізуються щорічно комплексні заходи щодо охорони праці. На заходи щодо охорони праці в Приватбанку витрачаються значні засоби:

§ навчання;

§ медогляди і лікувально-профілактичні заходи щодо їхніх результатів;

§ щеплення проти грипу;

§ створення необхідного мікроклімату в приміщеннях, рівня вентиляції, освітленості робочих місць;

§ реконструкції, планово-профілактичне обслуговування і ремонт приміщень, устаткування і засобів праці для забезпечення їхньої безпечної експлуатації;

§ забезпечення спецодягом і іншими засобами індивідуального захисту працівників, що виконують роботи підвищеної небезпеки;

§ забезпечення працівників питною водою й оздоровчими напоями, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам;

§ санітарна обробка приміщень;

§ перевезення працівників банку, що проживають у віддалених районах, на роботу і з роботи й ін.

У зв'язку з наявністю на робочих місцях різного роду і виду технічних пристроїв, пальних матеріалів, необхідністю виконання окремих робіт підвищеної небезпеки, працівники банку і їхніх керівників повинні знати і виконувати (дотримувати) норми, правила, вимоги безпеки, зазначені в нормативних актах про охорону праці і пожежної безпеки.

5.1 Загальн вимоги безпеки

При придбанн введенні в експлуатацію комп'ютерної техніки необхідно дотримувати і виконувати наступні вимоги:

- комп'ютерна техніка, що здобувається, повинна відповідати вимогам діючих в Україн стандартів, національних стандартів держав-виробників, "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" (п.3) і мати відповідні оцінки на корпусі, у паспорті або ншій експлуатаційній документації;

- після запровадження в дію "Правил охорони праці при експлуатац електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" забороняється використання нової комп'ютерної техніки, що підлягає обов'язкової сертифікац в Україні, або в стандартах на яку утримуватися вимоги по забезпеченню безпеки праці, життя і здоров'я людей, без наявності виданого у встановленому порядку або визнаного в Україні відповідно до державної системи сертифікації Укрсепро сертифіката, що засвідчує їхня відповідність обов'язковим вимогам;

- прийняття в експлуатацію нової комп'ютерної техніки повинне здійснюватися тільки при наявності в комплекті з нею паспорта, інструкції або іншій експлуатаційній документації, переведеної на український (або також і росіянин) мова;

- відеотермінали, комп'ютери, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ, вітчизняні й імпортні, що знаходяться на момент запровадження в дію "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" і не мають сертифікату, у плині 2-х років після запровадження в дію "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" повинні пройти оцінку (експертизу) їхньої безпеки і нешкідливост для здоров'я людини, відповідності вимогам діючих в Україні стандартів нормативно-правових актів про охорону праці в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення тако роботи.

Облаштованість робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинне забезпечувати:

- належні умови висвітлення приміщення і робітника місця, відсутність відблисків;

- оптимальн параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень онізації повітря);

- належн ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

а також враховувати наступні небезпечні і шкідливі фактори:

- наявність шуму вібрації;

- м'яке рентгенівське випромінювання;

- електромагнітне випромінювання;

- ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання;

- електростатичне поле між екраном і оператором;

- наявність пилу, озону, окислів азоту й аэроионизации.

Відеодисплейний термінал на основі електронно-променевої трубки (ЭЛТ) є джерелом випромінювання декількох визначених діапазонів електромагнітного спектра.

Реальна нтенсивність випромінювання кожного діапазону, частота й інші параметри залежать від технічної конструкції конкретного термінала, режимів роботи ВДТ, екранування й інших факторів.

Рівень більшост цих факторів не перевищує гранично припустимих значень і тому вплив електромагнітних хвиль, статичної електрики, на користувача ВДТ найчастіше, буває незначним.

Однак вплив специфічного для ВДТ комплексу цих факторів може вплинути на здоров'я людини за певних умов:

- тривалий вплив цих факторів;

- безперервна робота з відеотерміналом без дотримання встановлених регламентованих перерв з урахуванням характеру роботи і эргономических вимог по організації робочого місця;

- розміщення відеотерміналів без обліку вимог безпеки;

- недостатність вентиляції повітря, освітленості робочих місць;

- ослаблення захисних можливостей імунної системи організму працівника;

- робота жінки з відеотерміналом у період вагітності і годівлі дитини грудьми.

Найбільше навантаження при роботі з відеотерміналом має зоровий аналізатор працівника.

Небезпека для здоров'я представляють в основному старі моделі комп'ютерів з моніторами, у яких не прийняті спеціальні міри для зниження потужності випромінювання, передбачені стандартами безпеки. ВДТ випромінює не тільки в напрямку екрана. Випромінювання з боку бічних і задніх стінок ВДТ значно сильніше і може заподіяти шкода сусідньому працівникові.

Використання лазерних і светодиодных принтерів приводить до виділення озону. Підвищена концентрація озону може виявитися шкідливої для здоров'я.

У процесі роботи ВДТ концентрація іонів у повітрі робочої зони користувачів перетерплює значн зміни. Концентрація негативних іонів значно знижується, а концентрація позитивно заряджених іонів зростає.

Порушення балансу концентрації негативних і позитивних іонів може привести до несприятливих змін в організмі людини, що впливає на серцево-судинну, кровотворну і вегетативну нервову систему.

Для профілактики несприятливого впливу комплексу факторів при роботі з відеотерміналами необхідно дотримувати наступні міри безпеки:

- використовувати в роботі відеотермінали і ПЭВМ, що має сертифікат (санітарно-гігієнічний висновок) про відповідність стандартові України або міжнародних стандартів;

- використовувати при необхідності захисні засоби - приэкранные фільтри, локальні світлофільтри (засобу індивідуального захисту око) і інші міри захисту, що пройшли іспиту в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат;

- обмежувати безперервну тривалість діяльності перед екраном з урахуванням характеру роботи періодичності регламентованих перерв;

- не розміщати відеотермінали концентрированно в робочій зоні, застосовувати раціональне розміщення робочих місць з обліком эргономических вимог;

- виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходяться поруч з ним;

- для нормалізації іонного складу повітря робочої зони використовувати примусову вентиляцію, іонізатори;

- для виключення виділення лазерним принтером озону варто застосовувати озонові фільтри;

- для запобігання утворення значної напруженості полючи і захисту від статичної електрики комп'ютер повинний бути надійно і якісно заземлений, у приміщеннях із ВДТ необхідно використовувати нейтралізатори й увлажнители, а статі повинні мати антистатичне покриття;

- уживати заходів до зміцнення захисних можливостей імунної системи організму працівника, жінкам у період вагітності і годівлі дитини грудьми утримуватися від роботи з ВДТ.

5.2 Вимоги до приміщень, обладнаними робочими місцями з комп'ютерною технікою

При проектуванні, реконструкції, обробці інтер'єра приміщень, у яких на робочих місцях використовується комп'ютерна техніка повинні враховуватися і виконуватися вимоги "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)"( п.2); "Державних санітарних правил норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" (п.2.).

Не допускається розташування приміщень для роботи з відеотерміналами (ВДТ) електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) у підвалах і цокольних поверхах.

Площа приміщень, у яких розміщаються ВДТ, визначають з розрахунку не менш 6,0 кв. м площі і 20,0 куб. м обсягу на одне робоче місце.

Заземлен конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідн труби, кабелі з заземленим відкритим екраном і т.п.), повинні бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Стіни, стеля, стать приміщень, у яких розміщається комп'ютерна техніка, повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Забороняється застосовувати для обробки інтер'єра приміщень із ВДТ полімерні матеріали (ДСП, що миються шпалера, рулонні синтетичні матеріали, паперові пластики і т.п.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

У приміщеннях з комп'ютерною технікою варто щодня робити вологе збирання, а також повинн знаходитися медичні аптечки першої допомоги.

Для всіх приміщень, у яких експлуатуються відеотермінали й ЕОМ, повинна бути визначена категорія по пожежній небезпеці відповідно до ОНТП 24-86 "Визначення категорій приміщень і будинків по вибухопожежної небезпеки" і клас зони відповідно до ПУЭ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двер приміщення.

Пожежею називається неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що наносить матеріальний збиток. Горіння – це швидкоплинна хімічна реакція, як правило, з'єднання речовин з киснем повітря, що супроводжується інтенсивним виділенням теплоти і світла [12].

Приміщення з комп'ютерною технікою повинні бути оснащені системою автоматичної пожежно сигналізації і переносними вуглекислотними вогнегасників з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення у відповідності вимогами нормативних актів про пожежну безпеку. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.

Обслуговування, ремонт і налагодження комп'ютерної техніки повинні виконуватися в окремому приміщенні. При цьому робочі місця фахівців повинні бути оснащені спеціальним устаткуванням і захисними засобами. Стать усієї зони обслуговування, ремонту налагодження комп'ютерної техніки повинний бути покритий діелектричними ковдрами, термін використання яких після їхнього іспиту на електричну міцність не минув, або закладений ізолюючими підстилками (шириною не менш 0,75-0,8 м) для ніг.

5.3 Санітарно - гігієнічні вимоги

Організація раціонального висвітлення робочих місць – одне з основних питань охорони праці. При незадовільному висвітленні різко знижується продуктивність праці, можлив нещасні випадки, поява короткозорості, швидка стомлюваність.

Приміщення з комп'ютерною технікою повинні мати природне і штучне висвітлення.

Природне висвітлення характеризується тим, що створювана освітленість змінюється в надзвичайно широких межах у залежності від часу дня, року, метеорологічних факторів. Тому як нормовану величину для природного висвітлення прийнята відносна величина – коефіцієнт природної освітленості (КЕО), що являє собою виражене у відсотках відношення освітленості в даній крапці усередині приміщення ЕВ до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості ЕН, створюваної світлом цілком відкритого небозводу [12].

Таким чином, природне світло повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КЕО) не нижче 1,5%. При виробничій необхідності допускається експлуатація ЕОМ у приміщеннях без природного висвітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці й установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки і т.п.

Штучне висвітлення передбачається у всіх виробничих і побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для висвітлення приміщень у нічний час. Воно повинно бути обладнано системою загального рівномірного висвітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого висвітлення (установка додатково до загального висвітлення світильників місцевого висвітлення). Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів повинний бути в межах 300-500 лк. У випадку неможливості забезпечити системою загального висвітлення даний рівень освітленості допускається застосування світильників місцевого висвітлення; при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленост екрана більш ніж 300 лк.

Як джерело світла при штучному висвітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентн лампи типу ЛБ. При устаткуванні відбитого світла можуть застосовуватися металогалогенові лампи. У світильниках місцевого висвітлення допускається застосування ламп накалювання. Система висвітлення приміщення (типи і види світильників, порядок їхнього розміщення, яскравість і ін. її характеристики) повинні відповідати вимогам "Правил охорони праці при експлуатац електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".

Для забезпечення нормативних значень освітленості необхідно очищати шибки і світильники не рідше 2 разів у рік і вчасно заміняти перегорілі лампи.

Рівні шуму в приміщеннях на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами й ЕОМ повинн відповідати вимогам "Правил охорони праці при експлуатац електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".

Шумом прийнято називати всякий небажаний для людини звук, що заважає сприйняттю корисних сигналів [12].

Для забезпечення нормованих рівнів шуму застосовуються шумопоглинальні засоби (непальні або трудногорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата, підвісн стелі), дозволені органами санітарно-епідеміологічного нагляду для оформлення приміщень і вибір яких улаштовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системою опалення, кондиціонування повітря або витяжною вентиляцією відповідно до вимог "Правил охорони праці при експлуатац електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря на робочих місцях, оснащених відеотерміналами повинні відповідати вимогам "Державних санітарних правил норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)".

Нормован оптимальні параметри мікроклімату в приміщеннях із ВДТ і ПЭВМ:

- температура повітря - у холодний час - 21-24 град., - у теплий час - 22-25 град.;

- відносна вологість повітря - 40-60%;

- швидкість руху повітря - 0,1-0,2 м/c.

Рівні іонізац повітря приміщень при роботі на ВДТ і ПЭВМ (кількість негативних і позитивних онів у 1 куб див):

- мінімально необхідний рівень - позитивних - 400, - негативних - 600;

- оптимальний рівень - позитивних - 1500-3000, - негативних - 3000-5000;

- максимально припустимий рівень - позитивних - 50000, - негативних - 50000.

Для підтримки припустимих значень мікроклімату і концентрації позитивних і негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження і/або штучної іонізації, кондиціонування повітря.

Рівн електромагнітного, інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювання, магнітних полів, напруженість електростатичного поля, потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на робочих місцях, змісту озону в повітрі робочої зони не повинні перевищувати припустимих значень відповідно до п.2.2.27-2.2.33 "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".

При проектуванні, реконструкції, монтажі й експлуатації ліній електромережі, електроустаткування й електричного висвітлення в приміщеннях з комп'ютерною технікою необхідно дотримувати вимоги п.2.3 "Правил охорони праці при експлуатац електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".

Лінія електромережі для харчування комп'ютерної техніки виповнюється як окрема групова трьохпровідна мережа, шляхом прокладання фазових, нульових робочих нульового захисного провідників.

Не допускається підключення до одного контактного затиску нульових робочих і нульового захисного провідників.

Штепсельн з'єднання і електророзетки крім контактів фазового і нульового робітника провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника.

Неприпустиме підключення комп'ютерної техніки до звичайної двопровідної електромережі.

Електророзетки необхідно монтувати на непальних або важкогорючих пластинах.

Електромережа штепсельних розеток для харчування комп'ютерної техніки прокладають по стат уздовж стін приміщення або в каналах або під знімною статтю в металевих трубах (або гнучких металевих рукавах). При цьому не допускається використання проводів і кабелів в ізоляції з вулканізованої гуми й інших матеріалів, що містять сірку.

Відкрита прокладка кабелів під статтю забороняється.

Металеві труби гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені.

При розташуванн в приміщенні по його периметрі до 5 ПЭВМ допускається прокладка електромереж без металевих труб і гнучких металевих рукавів при використанні кабелю в оболонці з непального або важкогорючогоо матеріалу.

Неприпустимим є:

- експлуатація кабелів і проводів з ушкодженої або ізоляцією, що втратила захисні властивості;

- залишення під напругою кабелів і проводів з неізольованими провідниками;

- застосування саморобних подовжувачів, нестандартного (саморобного) електронагрівального устаткування або ламп накалювання для опалення приміщень;

- користування ушкодженими розетками, вимикачами й іншими електровиробами, а також лампами, стекло яких має сліди затемнення або здуття;

- використання електроапаратури і приладів в умовах, що не відповідають указівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

5.4 Вимоги до організації робочого місця користувача ПЭВМ

Організація робочого місця користувача відеотермінала і ПЭВМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнє розташування ергономичним вимогам, характерові й особливостям трудової діяльності у відповідності п.4.1 "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".

Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або ПЭВМ, повинна складати не менш 6 кв.м, а обсяг не менш 20 куб.м.

При розміщенн робочих місць з відеотерміналами і ПЭВМ необхідно випливати таким вимогам:

- робочі місця повинні розміщатися на відстані не менш 1 м від стін з вікнами і таким чином, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч;

- відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинна бути не менш 1,2 м;

- відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого не повинне бути менше 2,5 м;

- прохід між рядами робочих місць повинний бути не менш 1 м.

Конструкція робочого місця користувача відеотермінала повинна забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози з такими ергономичними характеристиками:

- стопи ніг - на статі або на підставці для ніг;

- стегна - у горизонтальній площині;

- передпліччя - вертикальні;

- лікті - під кутом 70-90 град. до вертикальної площини;

- зап'ястя - зігнуті під кутом не більш 20 град. до горизонтальної площини;

- нахил голови - 15-20 град. щодо вертикальної площини.

Якщо користування відеотерміналом і ПЭВМ є основним видом діяльності, то зазначене устаткування розміщається на основному робочому столі, як правило, з лівої сторони. Якщо користування відеотерміналом і ПЭВМ є періодичним, то устаткування розміщається на приставному столі, переважно з лівої сторони від основного робочого столу. Кут між подовжніми осями столів повинний бути 90-140 град.

Робочий стіл, стілець, крісло користувача ПЭВМ повинні забезпечувати користувачеві вільну досяжність органів керування і достатній простір і зручність для роботи з документами і клавіатурою. Розміри столу, що рекомендуються: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800-1000 мм.

Робоче сидіння (стілець, крісло) повинне мати наступні основні елементи: сидіння, спинку стаціонарні або знімні підлокітники і бути підйомно-поворотним, регульованим по висоті, кутові нахилу сидіння і спинки, по відстані спинки від переднього краю сидіння, по висоті підлокітників. Поверхня сидіння, спинки і підлокітників повинна бути напівм'якої, з неслизьким, що неелектризується, повітронепроникним покриттям і забезпечувати можливість чищення від бруду.

Екран відеотермінала і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів.

Відстань від екрана до очей працівника повинне складати:

- 600-700 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 35/38 див;

- 700-800 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 43 див;

- 800-900 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 48 див;

- 900-1000 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 53 див.

Розташування екрана повинне забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом (+-) 30 град. від напрямку погляду працівника.

Клавіатуру варто розміщати на поверхні столу або на спеціальної, регульованої по висоті, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм об краї, найближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури повинний бути в межах 5-15 град.

Розміщення принтера на робочому місці повинне забезпечувати гарну видимість екрана відеотермінала і зручність ручного керування. Під матричні принтери варто підкладати вібраційні коврики для гасіння шуму і вібрації.

Робоче місце з відеотерміналом варто обладнати легко переміщуваним власником для документів. Власник для документів повинний бути рухливим і установлюватися вертикально або з нахилом на тім же рівні і відстані від очей користувача, що і відеотермінал.

При необхідност високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами і ПЭВМ необхідно відокремлювати друг від друга перегородками висотою 1,5-2 м.

5.5 Вимоги безпеки перед, під час та по закінченню роботи

Оглянути робоче місце, забрати предмети і матеріали, невикористовувані в роботі.

Перевірити зручність розміщення елементів робочого місця (стіл, стілець, крісло, додатков пристосування) і ПЭВМ (відеотермінал, принтер і ін.), достатність рівня освітленості для виконуваної роботи і при необхідності підготувати робоче місце відповідно до характеру й особливостями виконуваної роботи.

При наявност відблисків на екрані монітора змінити його місце розташування або спосіб висвітлення.

Перед включенням ПЭВМ в електромережу зовнішнім оглядом переконається:

- у цілісност всіх пристроїв, кабелів (проводів),

- у відсутност видимих ушкоджень ізоляції проводів, розеток, качан,

- у відсутност вологи на елементах усіх пристроїв.

Щодня перед початком роботи необхідно проводити очищення екрана відеотермінала від пилу й нших забруднень м'якою серветкою з натуральної тканини.

Після включення ПЭВМ відрегулювати (при необхідності) яскравість, контрастність, інш характеристики монітора і зайняти оптимальну робочу позу.

Постійне мерехтіння екрана монітора не допускається.

У випадку виявлення несправностей устаткування робочого місця негайно докласти про цьому безпосередньому керівникові, а у випадку його відсутності іншому керівников вжити заходів по виклику фахівця для усуненню виявлених несправностей.

Приступати до роботи на несправному устаткуванні забороняється.

При організації праці, зв'язаного з використанням ПЭВМ і ВДТ, для збереження здоров'я працюючих варто передбачати внутрізмінні регламентован перерви для відпочинку. Внутрізмінні режими праці і відпочинку повинн передбачати додаткові короткі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.

При виконання протягом дня, що відносяться до різних видів трудової діяльності ( за основну роботу з ПЭВМ і ВДТ варто вважати таку, котра займає не менш 50% часу робочо зміни) повинні передбачатися:

- перерви для відпочинку і прийому їжі (обідні перерви);

- перерви для відпочинку й особистих потреб (відповідно до трудових норм);

- додатков перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудово діяльності. Час обідньої перерви встановлюється чинним законодавством Правилами внутрішнього трудового розпорядку банку.

Внутрішньозмінн режими праці і відпочинку при роботі з ПЭВМ і ВДТ установлюються з урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості і вазі праці диференційовано для кожної професії.

Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається за винятком випадків, обумовлених ст. 175 Кодексу законів про працю України.

Жінки з часу установлення вагітності й у період годівлі дитини грудьми до виконання всіх робіт, зв'язаних з використанням ПЭВМ не допускаються.

Режим прац відпочинку працюючих з ЕОМ визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до п.5 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)".

Установлюються наступні внутрізмінні режими праці і відпочинку при 8 годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

- для нженерів-програмістів варто призначати регламентована перерва для відпочинку тривалістю 15 хв. через щогодини роботи за ВДТ;

- для операторів ПЭВМ - 15 хв. через кожні 2 години;

- для операторів комп'ютерного набору - 10 хв. після кожної години роботи за ВДТ.

До яко професійної групи відноситься працівник банку, робоче місце якого обладнано ПЭВМ, визначає безпосередній керівник працівника.

В усіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви для відпочинку, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 годин.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви встановлюються в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а в плині 4-х годин роботи, що залишилися, незалежно від характеру трудової діяльності, через щогодини тривалістю 15 хв.

З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільне застосування чергування операцій з'ясованого тексту і числова даних (зміна змісту роботи), уведення даних редагування текстів.

В окремих випадках - при хронічних скаргах працюючих із ВДТ на зорове стомлення, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів прац відпочинку, а також застосування локального захисту очей - допускається ндивідуальний підхід до обмеження часу роботи з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не зв'язаних із ВДТ.

За умови високого рівня напруженості робіт із ВДТ показана психофізіологічне розвантаження в спеціально обладнаних приміщеннях (у кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або наприкінці робочого дня з використанням елементів аутогеного тренування, мелодійної музики, що відповідає інтер'єра, нескладних фізичних вправ зі словесним самонавіянням.

Якщо виробляється психологічне розвантаження працівників, що виконують роботи з застосуванням ПЭВМ, вона повинна вироблятися в спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або наприкінц робочого дня - відповідно до методики проведення психофізіологічного розвантаження.

Після закінчення роботи відеотермінал, ПЭВМ, і інше електроустаткування й електроприлади повинні бути відключені від електричної мережі. Відключення від електричної мережі виробляється відповідно до вказівок експлуатаційно документації на ПЭВМ і інше електроустаткування й електроприлади.

ВИСНОВКИ

В результаті виконання роботи для підвищення ефективності діяльності банку на основі синергетичного підходу були вирішені слідуючи задачі:

§ зроблено аналіз існуючих методів дослідження фінансової стійкості банку та методів теорії синергетики;

§ розрахован показники фінансової стійкості банку та зроблені висновки про те, що банк має забезпеченість власним капіталом і, отже, високу надійність, тобто він досяг того рівня, за якого не залежить від стихій у залученні вільних коштів на грошового ринку, бо має вдосталь своїх, дешевших, які можна розміщати в кредити господарюючим суб'єктам та в інвестиції, тому банк не проявляє активність щодо залучення вільних коштів на грошовому ринку. В банку поступово росте достатність сформованого власного капіталу в активізац та покритті різних ризиків, а також спостерігається зростання захищеност власного капіталу зростаючим вкладенням його також у свої власні капіталізован активи — основні засоби і нематеріальні активи. З розрахованих показників видно, що банк значно посилив захист дохідних активів власним капіталом. Звідси можна зробити висновок, що фінансова стійкість банку достатньо забезпечена його капіталом і останній може захищати банк від імовірних ризикованих втрат сьогодні і в близькому майбутньому;

§ розроблена методика вивчення фінансового стану та стійкості банку, яка передбачає розробку математичних моделей різних типів (лінійна, параболічна, гіперболічна, напівлогарифмічна) і вибір оптимальних моделей по сукупності критеріїв якост надійності;

§ запропонована методика комп’ютерного моделювання фінансової стійкості, яка передбача досягнення оптимального значення коефіцієнта на основі дослідження поведінки коефіцієнта від почергової зміни його компонентів, а потім від одночасної їх зміни;

§ проведений аналіз показників зовнішнього середовища та на основі розрахунку коефіцієнтів кореляції виявлені існуючи залежності між основними показниками банку та соціально – економічними показниками України. Виявлено, що банківська система має тісний зв’язок з такими показниками, як середньомісячна номінальна заробітна плата населення, обсяг промислової продукції, грошові доходи населення, виробництво товарів народного споживання та грошові витрати та заощадження населення;

§ розроблен двофакторні моделі впливу зовнішнього середовища на фінансову стабільність банку. Для цього з п’яти обраних показників зовнішнього середовища були обран по два на кожний показник банку з найвищим рівнем тісноти зв’язку. В результат розрахунків отримали рівняння зв’язку, яке визначає залежність активів банку (результативної ознаки) від обсягу промислової продукції та середньомісячно номінальної заробітної плати (факторних) та має вид Х*=-286.66+0.82х1-14.35х2. Для достовірності розраховані показники точності та адекватності. Аналогічно розроблена двофакторна модель впливу обсягу промислової продукції та грошових доходів населення на кошти юридичних осіб в банку - Х*=316,22+0,07х1+0,05х2. Також моделі впливу обсягу промислової продукції та середньомісячно номінальної заробітної плати на кошти фізичних осіб в банку - Х*=-3286,57+0,14х1+8,56х2, на кредити юридичних осіб - Х*=-2670,01+0,17х1+9,00х2 та на кредити фізичних осіб - Х*=-2324,61+0,14х1+2,22х2;

§ виконано економіко-математичне моделювання коефіцієнтів фінансової стійкості на основ запропонованої методики. Отримані слідуючи результати: математична модель динаміки зміни коефіцієнта надійності є лінійна (Х*=0,02*t+7,43), коефіцієнта фінансового важеля – гіперболічна (Х*=14,83+5,02*(1/t)), коефіцієнта участі власного капіталу у формуванні активів – лінійна (Х*=0,02*t+7,02), коефіцієнта захищеност власного капіталу – гіперболічна - (Х*=0,61-0,32*(1/t)), коефіцієнта захищеності дохідних активів власним капіталом – лінійна (Х*=0,03*t-1,34) та коефіцієнта мультиплікатора капіталу – гіперболічна - (Х*=29,37+14,30*(1/t));

§ запропоновано підвищення ефективності діяльності банку на основі представленої методики економіко-математичного моделювання внутрішніх факторів. Було встановлено, що банк має нормальну стійкість фінансового стану, яка гарантує його платоспроможність, але можливість промоделювати деякі показники, щоб вона набула абсолютної стійкості. З отриманих результатів показників видно, що проводити моделювання коефіцієнта надійності та фінансового важеля немає потреби. Моделювання коефіцієнта участ власного капіталу у формуванні активів для досягнення оптимального значення було проведене на основі дослідження поведінки коефіцієнта від почергової зміни його компонентів (капіталу та загальних активів), а потім від одночасної їх зміни та встановлено, що за досліджуваним коефіцієнтом банк буде мати абсолютну стійкість у випадку зростання капіталу та зниження загальних активів, тобто темп росту капіталу буде перевищувати темп росту загальних активів. Аналогічно, за коефіцієнтом захищеності власного капіталу банк буде мати абсолютну стійкість у випадку, якщо темп росту капіталізованих активів буде перевищувати темп росту капіталу, за коефіцієнтом захищеності дохідних активів власним капіталом – темп росту капіталу буде перевищувати темп росту дохідних та недохідних активів, за коефіцієнтом мультиплікатора капіталу – у випадку фіксованого значення капіталу 700 000 000,00 та зміни загальних активів від 861 482 141,49 до 10 323 838 576,79.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10