Дипломная работа: Виробництво молока на ДГ "Комунар"

В 2002 році, судячи з плану виробництва продукції, підприємство планувало вирощувати технічні культури, в тому числі й соняшник, на площі 95 га і при урожайності 9,5 ц/га, для того, щоби був отриманий валовий збір 855 ц. Але фактично було засіяно площу 90 га; урожайність 10,7 ц/га. Було отримано валовий збір, що перевищив запланований на 12,2% і склад 959 ц. Що стосується виконання плану виробництва інших культур, то можна відмітити, що в зрівнянні з планом площа посіву всіх інших культур зменшилась. Аналізуючи урожайність, ми бачимо, що урожайність овсу, соняшника, кукурудзи на силос та а з. к. збільшилась, по іншим культурам вона в зрівнянні з планом була менша. Те ж стосується й валового збору, крім кукурудзи на силос та з. к.: його валовий збір зменшився на 4,3% завдяки зменшенню площі посіву, але було отримано більше на 5,2% фактичного валового збору ячменю, ніж очікувалося. Підсумовуючи, можна сказати, що по галузі рослинництва у 2002 році підприємство план не виконало.

Виконання плану виробництва продукції тваринництва розглянемо у таблиці 4.2.2

Таблиця 4.2.2

Виробництво продукції тваринництва в ДГ „Комунар” за 2002 рік.

З даних цієї таблиці ми бачимо, що поголів’я великої рогатої худоби на кінець року було заплановано на рівні 660 голів, з них 420 голів повинно було складати молочне стадо. Фактично ж були отримані такі показники - поголів’я ВРХ 603 голови, з них корови – 340 голів.

Надій молока з однієї корови у 2002 році планувався на рівні 1475 кг, фактично він складав 1460 кг, це складає 98,9% від запланованого.

Що стосується приросту живої маси ВРХ, то тут показник нижчий від запланованого, планувалося отримати 29,2 тон приросту, а фактично отримано 23,9 тон. Зважаючи на стан підприємства, можна сказати, що план виробництва продукції тваринництва підприємством можна вважати виконаним.

Прогноз надходження та витрат коштів від реалізації продукції, робіт та послуг у 2002 р. розглянемо в таблиці 4.2.3

Таблиця 4.2.3

Прогноз надходження та витрат коштів від реалізації продукції, робіт та послуг в 2002 році

З даних таблиці 4.2.3 ми бачимо, що в 2002 році було заплановано реалізувати 1260 ц зерна і при цьому отримати 169,3 тис. грн. виручки, при цьому 561,0 т планувалось реалізувати на поточні витрати. Але фактично було отримано зовсім інші результати - кількість реалізованого зерна склала 548,0 т., а виручка від реалізації – 97,9 тис. грн. В 2002 році була запланована реалізація соняшника 85,0 т на 144,3 тис. грн., але фактично його реалізовано було 77,3 т на 69,9 тис. грн. .

Отже ми бачимо, що по основним культурам план було не виконано, як і в цілому по галузі рослинництва, на 66,3 тис. грн. Що стосується продукції тваринництва, то тут також не був виконаний план на 274,9 тис. грн.

Підводячи підсумок по даному розділу слід сказати, що результати виробничої діяльності підприємства, в основному, фактично являються нижчими, ніж ті, які було заплановано. І можна стверджувати що відсоток виконання бізнес-плану на підприємстві дуже низький.

5. Шляхи підвищення ефективності роботи галузі

5.1 Удосконалення організації виробництва молока

Складною проблемою є підвищення надоїв молока. Встановлено, що витрати кормів на 1ц молока при надої 2000 кг складають 1,3 – 1,35ц кормових одиниць, при 3000 кг – 1,1-1,5ц, при 4000 кг – 1,00-1,05ц, при надої 5000 кг – 0,9-0,95ц кормових одиниць. Таким чином, з підвищенням надоїв з 2000 кг до 3000 кг витрати кормів на 1ц молока зменшуються на 18-20%, а продуктивність праці зростає приблизно в 1,5 рази. Собівартість 1ц молока при цьому зменшується на 15-20%. Слід відмітити, що світова практика ведення молочного скотарства також показує, що розвиток цій галузі в більшості країн йде по шляху інтенсифікації її за рахунок підвищення молочної продуктивності корів [3, 8].

Дослідженнями ряду авторів [4, 8] встановлено, що рентабельність виробництва молока може бути досягнута за умов, коли продуктивність молочного стада становить не менше 3400-3500 кг молока на рік. Тут поряд із створенням відповідної кормової бази, відновленням селекційно-племінної роботи в скотарстві, застосуванням організаційно-технологічних заходів на місцях необхідна державна підтримка розвитку галузі, насамперед надання товаровиробникам пільгових кредитів для нарощування поголів'я великої рогатої худоби, генетичного поліпшення породного складу молочного стада.

Одним із варіантів удосконалення взаємовідносин між виробниками молока і переробними підприємствами в нинішніх умовах може бути також створення асоціацій на акціонерній основі з організацією фірмової торгівлі. Це дає змогу дещо знизити роздрібні ціни на молочну продукцію, збільшити її оборот, уникнути залежність від банківських кредитів. Можлива також переробка молока на давальницьких засадах, коли виробник як власник кінцевої продукції може використовувати її за власним бажанням.

Цінова система в молочнопродуктовому підкомплексі потребує кардинального поліпшення. В перспективі ціни в усіх його структурних підрозділах повинні будуватись на базі ціни виробництва (нормативна собівартість плюс нормативний рівень прибутку до фондів). На першому етапі необхідно здійснити запровадження гарантованих мінімальних цін, які б відшкодовували нормативні витрати і забезпечували певний рівень рентабельності. Різницю між цінами реалізації молока і гарантованими покривають за рахунок спеціального бюджетного фонду. Цей порядок поширюється на господарства, що поставляють за договорами молоко на переробні підприємства.

Таким чином, стабілізація і дальше нарощування виробництва молока пов’язані із забезпеченням економічного стимулювання виробників усіх форм власності в розвитку молочного скотарства; посиленням державного регулювання економічними процесами розвитку галузі; підвищенням використання продуктивного використання землі, збільшенням виробництва високоякісних кормів; поліпшенням використання генетичного потенціалу продуктивності худоби: впровадженням комплексної механізації на фермах і енергозберігаючих технологій; поліпшенням умов праці і підвищенням платоспроможного попиту населення. Доцільно також створювати асоціації на акціонерній основі з організацією власної фірмової торгівлі. До складу таких асоціацій мають входити постачальники молочної сировини, переробні підприємства і підприємства інфраструктури. Для збільшення молокопродуктів, крім зростання виробництва молочної сировини, необхідно поліпшити якість молока; розширити виробництво продуктів із вторинної молочної сировини; розширити виробництво замінників цільного молока для молока тварин; підвищити роль приватного сектора у формуванні товарних ресурсів молока [5].

5.2 Резерви підвищення ефективності виробництва молока

Основними джерелами резервів підвищення виробництва продукції в тваринництві є зростання поголів’я та продуктивності тварин. Резерви росту поголів’я визначаються в процесі аналізу виконання плану по обороту стада. Це зменшення яловості маточного поголів’я, падіння тварин і реалізація їх на м’ясокомбінат високою масою. Основними джерелами росту продуктивності тварин є підвищення рівня їх годування і ефективності використання кормів, зменшення яловості корів, поліпшення вікового та породного складу стада, а також догляду за тваринами.

Резерв підвищення виробництва молока за рахунок поліпшення вікового складу стада корів можливо підрахувати наступним чином: з фактичної питомої ваги відняти планову або можливу по оптимальному варіанту, а одержану різницю помножити на фактичну продуктивність тварин і результати підсумувати (табл. .5.2.1)

Таблиця 5.2.1

РЕЗЕРВ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ЗА РАХУНОК ПОЛІПШЕННЯ ВІКОВОГО СКЛАДУ СТАДА КОРІВ

Розглядаючи дані табл. .5.2.2 бачимо, що зміна структури стада по віковій ознаці веде до збільшення середньорічного надою молока від однієї корови на 27,37 кг. а від усього поголів'я – на 93,06 ц.

Великі втрати продукції мають сільськогосподарські підприємства в результаті яловості корів, продуктивність яких нижче приблизно на 50%. При визначенні резервів збільшення виробництва молока по даним зоотехнічного обліку необхідно встановити втрати молока в середньому на одну ялову корову і помножити на надпланову кількість або можливе зменшення ялових корів. В ДГ "Комунар" кількість яловок складає 23 голови. Середньорічна продуктивність їх нижче на 6,9 ц. Отже, виробництво молока по цій причині зменшилось на 158,7 ц (таблиця 5.2.2). Це значний резерв підвищення виробництва продукції.

Таблиця 5.2.2

РЕЗЕРВ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ЗА РАХУНОК ЛІКВІДАЦІЇ ЯЛОВОСТІ МАТОЧНОГО ПОГОЛІВ’Я КОРІВ

Росту продуктивності тварин і виходу продукції суттєво сприяють гарні умови утримання тварин, належний догляд, правильний режим годування, добросовісне ставлення робітників до свого діла. Ці резерви виявляємо на основі порівняльного аналізу роботи різних господарств, ферм, і вивчення передового досвіду.

Важливим резервом збільшення виробництва продукції тваринництва є зменшення її втрат. Значні втрати продукції пов'язані з хворобами тварин, порушенням технологічної дисципліни. Результат цього – падіння тварин, змушений убій, зниження приросту живої маси, виходу приплоду і молока. В досліджуваному господарстві по цій причині загинуло 19 телят, жива маса яких склала 13 ц. Це значні втрати продукції.

5.3 Економічна ефективність галузі на перспективу

Для збільшення виробництва молока і зменшення його собівартості потрібно здійснити комплекс заходів. Головною метою господарства повинно бути підвищення урожайності усіх культур. Високі врожаї кормових культур є значним резервом зниження собівартості молока і підвищення рівня годівлі корів. Одержання по 40-50 ц корм. од. з 1 га сіяних кормових культур дозволяє досягти високих показників при виробництві молока. В структурі засіяних площ, ураховуючи енергоємність вирощування культур, потрібно розширити питому вагу зернових не менш ніж на 50-60% при фактичних 35,3%, зменшити на 9% площу під чистими і чорними парами в загальній структурі посівних площ. Особливу увагу слід звернути на поголів'я худоби. Необхідно збільшити кількість поголів’я в 1,2-1,5 рази, надої – з 1460 кг на рік до 3000 кг на рік, при цьому зменшити собівартість з 97 грн. за 1ц до 60 грн. за 1ц. Збільшення продуктивності тварин потрібно за рахунок підвищення рівня годування тварин і підвищення в їх раціонах питомої ваги сіна однолітніх трав, повноцінних комбікормів, сінажу та коренеплодів. Правильна організація кормової бази, забезпечення тварин необхідними кормами не тільки головна умова збільшення виробництва молока, а й основний резерв зниження їхньої собівартості. Збалансованість поголів’я худоби і обсягів кормової бази – фактор, який не потребує додаткових ресурсів, це не капіталомісткий шлях підвищення продуктивності худоби.

Налагоджена робота по відтворенню стада є теж важливим резервом зниження собівартості молока. Затримка із заплідненням тварин приводить до значних перевитрат кормів. Запліднення в оптимальні строки добре розвинених тварин надасть можливість на 10-12% скоротити витрати на вирощування корів, а також одержати більшу кількість продукції за один рік життя тварин.

Необхідно в наступні роки відновити рівень механізації трудоємких процесів на фермах, тобто роздачу кормів, уборку навозу, доїння корів та інші. Поряд з цим слід запровадити фірмову торгівлю молоком та молокопродуктами; підвищувати рівень оплати праці тваринників; забезпечувати спецодягом та медикаментами тваринників; надавати кредити підприємствам по переробці молока і створювати мережі пунктів по закупівлі молока від населення; поліпшувати забезпечення виробників засобами механізації молочних ферм та обладнанням для переробки молока: підвищувати купівельну спроможність населення, передусім у великих містах, де внаслідок зростання роздрібних цін різко скоротився попит на молоко і продукти його переробки [6, 9].

В сучасних умовах при невідрегульованих ринкових відносинах зможуть вижити і динамічно розвиватися тільки ті господарства, які знаходять шляхи і засоби досягнення високої окупності ресурсів, одержання більшої кількості продукції за одиницю витрат. Господарства України мають можливість виробляти менш затратне молоко за рахунок приведення в дію вищеназваних резервів ощадливості, які не потребують додаткових вкладень капіталу, але вимагають чіткої організації і дотримання технологічної дисципліни, прояви професіоналізму з боку керівництва, спеціалістів і безпосередніх виконавців.

Основні показники виробництва молока в ДГ “Комунар” приведені в таблиці 5.3.1

Таблиця 5.3.1

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА

Висновки та пропозиції

ДГ "Комунар" не є великим підприємством, так як його земельна площа нижча за середню по Україні. Розглядаючи його розміри бачимо, що на підприємстві присутні ознаки звернутого типу відтворення, В 2002р. обсяг валової продукції склав 483,9 тис. грн., це менш ніж в 2001 р. і нижчий від середнього за 3 роки. Загальна земельна площа склала 2478 га, цей показник за останні 3 роки не змінювався. Середньорічна вартість основних виробничих фондів склала в 2002р 9792 тис. грн., а оборотних засобів – 901,8 тис. грн., це на 0,3% менше, ніж у 2001 р. по основним виробничим фондом і на 15,1% більше по оборотним засобам. Показник кількості робітників на підприємстві найменший за останні 3 роки і складає 192 чоловік. Показники рівня інтенсифікації виробництва в 2002р. також зменшились у порівнянні з 2000р. Так на 100 га с/г угідь основних і оборотних виробничих фондів в 2002р. приходилося на 1,2% менше ніж у 2000р.; прямих витрат праці – на 17,71%, енергетичних потужностей – на 24,6%, електроенергії – на 8,8%. Що стосується показників ефективності інтенсифікації виробництва, то вони в 2002р. збільшились. Так, валової продукції с. - г. в поточних цінах приходиться на 100 грн. матеріальних витрат в 2001р. на 79,7% більше ніж у 7р., на 100 грн. основних і оборотних виробничих фондів – на 21,4% більше, ніж у 2000р. . Об'єм виробництва валової продукції тваринництва з кожним роком зменшується, так у 2000р. він склав 291,2 тис. грн., у 2001 р. – 246,2 тис. грн., у 2002 р. – 222,6 грн. . Швидкими темпами зменшується поголів'я. Так в 2000р. основне стадо ВРХ складало 390 гол., у 2001р. – 365 гол., у 2002р. – 340 голів. Продуктивність тварин на підприємстві дуже низька, так у 2000р. з однієї корови було отримано 1470 кг молока за рік, у 2001 р. – 1440 кг, у 2002р. – 1460 кг. На сьогодні для Україні нормальним вважається показник близько 4000 кг молока з однієї корови на рік, а в західних країнах від 6 до 10 тисяч кілограмів. Витрати кормів на одну голову молочного стада з рокоми підвищуються. Так в 2000р. на одну корову було згодовано 28,3 ц кормових одиниць, у 2001 р. – 23,7, у 2001р. – 29,3.

Продукція тваринництва на підприємстві є збитковою. Так у 2000 р. збиток на 1 ц молока склав 16,62 грн., у 2001 р. – 16,45 грн., у 2002р. – 28,16 грн. Причиною збитковості виробництва молока є висока собівартість його виробництва і низька ціна реалізації. Розглядаючи показники трудоємкості виробництва молока ми бачимо, що вони збільшуються з кожним роком, це стосується і затрат кормів на 1 ц виробленої продукції. Що стосується рівня товарності молока, то він тримається близько 80%.

В 2000 році було заплановано реалізувати 1260 т зерна і при цьому отримати 169,3 тис. гри. виручки, при цьому 364 т планувалось реалізувати на погашення боргів, а 896 т – на поточні витрати. Але фактично було отримано зовсім інші результати: кількість реалізованого зерна склала 548,0 т., а виручка від реалізації – 97,9 тис. грн. Така ж ситуація склалась і з іншою продукцією рослинництва: планувалось реалізувати і отримати виручки більше, ніж довелось фактично.

Що стосується продукції тваринництва, то тут також не був виконаний план реалізації У 2002 році було заплановано реалізувати 380 ц м'яса ВРХ і отримати 180,9 тис. грн. виручки, але реально було реалізовано 418 ц і отримано 121,3 тис. грн. виручки Те ж можна сказати і про реалізацію молока, планувалось реалізувати 498,5 т, а фактично було продано 450,7 т, отримано виручки менше, ніж заплановано на 32,9 тис. грн.

Господарство навіть в 2002р. отримало дуже низькі реалізаційні ціни за продукцію тваринництва. За 1ц молока воно отримало 68,85 грн, за 1ц живої маса ВРХ 290,11 грн. В той час при продажі молока не на молокозавод, а м’яса не на м'ясокомбінат, реалізуючи продукцію на ринку можна було б в 2002 р. отримати за молоко не менш 80 грн. за 1ц, а м’яса ВРХ не менш 500 грн за 1ц Звідси прибутки за продукцію тваринництва були б у 2 рази вищими, ніж вони фактично склалися в господарстві. Тобто господарству необхідно звернути увагу на питання маркетингу і, в першу чергу, знаходження вигідних каналів реалізації продукції. Ці заходи в поєднанні з підвищенням урожайності і продуктивністю дадуть змогу поступово перетворювати молочне скотарство в рентабельну галузь.

У майбутньому, при виході підприємства з кризового стану буде розроблятися проект створення маркетингового підрозділу. До складу його планується включити 4 чоловіка. Річний фонд оплати відділу буде складати приблизно 25000 грн. Планується, що додатковий прибуток, отриманий підприємством завдяки маркетинговій службі становить 143500 грн. на рік.

Виходу галузі з кризового стану має передувати впровадження у господарствах організаційно-економічних заходів, спрямованих на стабілізацію і дальше нарощування обсягів виробництва та реалізації молока, продуктів його переробки. Насамперед потрібно не допустити дальшого спаду виробництва молока і скорочення поголів'я, домогтись істотного підвищення їх продуктивності, поліпшення відтворення стада і збереження худоби. З цією метою необхідно вирішити ряд невідкладних питань забезпечення паритету цін на сільськогосподарську продукцію і промислові товари, а також на зерно і продукцію тваринництва; своєчасне проведення розрахунків з виробниками молока за реалізовану продукцію переробним підприємствам і торговельним організаціям; удосконалення системи заготівлі молока шляхом формування загальнодержавних та регіональних фондів молока і молокопродуктів в обсягах, які б повністю забезпечили потреби держави (включаючи експортні поставки) і міське населення в цих продуктах [10].

Таким чином, стабілізація і дальше нарощування виробництва молока пов'язані із забезпеченням економічного стимулювання виробників усіх форм власності в розвитку молочного скотарства; посиленням державного регулювання економічними процесами розвитку галузі; підвищенням використання продуктивного використання землі, збільшенням виробництва високоякісних кормів; поліпшенням використання генетичного потенціалу продуктивності худоби; впровадженням комплексної механізації на фермах і енергозберігаючих технологій; поліпшенням умов праці і підвищенням платоспроможного попиту населення [7].

Список використаної літератури

1.  Олійник О.В. Проблеми виробництва молока: зміст та шляхи вирішення // Пропозиція, № 8-9, 2003, с. 20-23.

2.  Окопний О.М. Відродження тваринництва в України та напрями його розвитку. // Економіка АПК - 2003. - № 5. - с.8-15

3.  Чабан Г.В. Молочна промисловість: стан, проблеми та перспективи // Економіка АПК - 2003. - № 5. - с.51-56

4.  Кудлай В.Г. Розвиток ринку молока і молочних продуктів в Україні // Економіка АПК - 2003. - № 9. - с.97-110

5.  Ільчук М.Н. Зовнішня діяльність України на ринку молочної продукції // Агросвіт України - 2003. - № 9. - с.90-95

6.  Голомша Н.Е. Молокопродуктовий підкомплекс в перехідний період до ринку // Економіка АПК - 2002. - № 7. - с.22-24

7.  Шпак В.Ф. Тенденції розвитку виробництва молока і формування його ринку // Економіка АПК. - 2003. - № 3. - с.57-62

8.  Котков В.П. Подолання кризової ситуації в молокопродуктовому комплексі // Економіка АПК. - 2003. № 8. - с.26-28

9.  Савицька В.Г. Маркетинг у формуванні ринку молока і молочних продуктів // Тваринництво України. - 2003. - № 12. - с.75-78

10.  Шапунов Д.Л. Молочна галузь і Україна // Економіка АПК. - 2003. - № 4. с.23-26

11.  Самарін В.О. Стан та основні напрямки розвитку тваринництва Харківщини. Харків, КНУ, 2003р.

12.  Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. - К.: Вища школа, 1994. - 363с.

13.  Ринок молока на Україні: 42 наук. пр. - К.: Либідь, 2002. - 35с.

14.  Мірошниченко О.О. Розвиток молочної промисловості в Україні. К.: - Наукова думка, 2000, 252с.

15.  Арзуманян В.Д. Животноводство: Учебник. - М.: Агропромиздат, 1991. - 226с.

16.  Зимовець В.Н. Ціноутворення в молокопродуктовому під комплексі АПК // Економіка АПК. - 2003. - № 1. - с.130-132

17.  Котков В.П. Формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві // Економіка АПК. - 2003. - № 1. - с.69-73

18.  Денисенко О.Г. Технологія виробництва молока // Настільна книга сільського господаря (фермера). - К.: Урожай, 1993. - с.305-322.

19.  Горфинкель В.Я., Куприкова Е.М. Економіка предприятия. - Москва: Юнига 2000. - 250с.

20.  Н. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: Учебник. - К.: Высшая школа, 1991. - 40с.

21.  Савчук В.К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств: Підручник. - К.: Урожай, 1992. - 47с.

22.  Лопатина О.Ф., Фраер Н.В., Карпова К.Н. Экономика сельского хозяйства - М: Колос, 1982. - 327с.

23.  Волков О.Й. Экономика предприятия: Учебник. - М.: Инфра, 1998.315с.

24.  Кованов С.И., Свободин В.А. Економические показатели деятельности сельскохозяйственних предприятий: Справочник. - М.: Агропромиздат, 1991. - 304с.

25.  Бодди Д., Пегон Р. Основи менеджмента: Учебник. - Санкт-Петербург: Пигер, 1999. - 440с.

26.  Попова В. М Бізнес-план для сільськогосподарських підприємств. К.: Століття, 2000. - 86с.

27.  Ковальов В.І. Стан галузі рослинництва // Агро перспектива №10 - 2003р.

28.  Бупцький О.А., Опря А.Т. та інші // Під редакцією Бугуцького О.А. Сільськогосподарська статистика з основами економічної статистики. - К.: Виша школа. Головне вид-во, 1984. - 294 с.

29.  Андрєєв И.Ф. Проблеми в АПК. // Економіка сільського господарства України, 2002, №6

30.  П.Т. Саблук Д.Я. Карич, Ю.С. Коваленко. Основи організації сільськогосподарського ринку. - К., 1997р.

31.  С.В. Зінчук. Про хід виконання указу президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" // Агро перспектива №7. - 2000р.

32.  П.П. Вавилов, В.В. Гриценко, В.С. Кузнецов / Растениеводство. - М: Колос, 1979. - 519с.

33.  Земельний кодекс України

34.  Андохин И.П. й др. Основи управлення производством. - ІС: Издательское объединение "Вища школа", 1975, - 320с

35.  Методологічні та методичні питання створення концепції розвитку сільського господарства // Економіка України - 1994 - №1-1с

36.  Клочко В. Організаційно-економічні заходи по приватизації в системі АПК // Економіка України - 1993 - №2 - с.33-41