Дипломная работа: Організація обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість в Державному комунальному підприємстві "Шляхрембуд"

Державне комунальне по ремонту, будівництву та експлуатації автошляхів “Шляхрембуд зареєстроване 08 лютого 2009 року як суб’єкт підприємницької діяльності з правом юридичної особи. Сумським обласним управлінням статистики за підприємством закріплено ідентифікаційний код 05433057. Це підприємство розташоване за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, 3.

Має свій поточний розрахунковий рахунок, що знаходиться у Сумському відділенні Промінвестбанку. Підприємство зареєстроване як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 054330518192). Взяте на податковий облік ДПУ по Ковпаківському району м. Суми 08.04.2009р.

В своїй діяльності ДКП “Шляхрембуд” керується законами України, Постановами ВРУ, Указами КМУ, постановами, розпорядженнями і наказами міністерств і відомств України, а також статутом, наказами, розпорядженнями та іншими нормативними актами і діючим положенням про ДКП “Шляхрембуд”.

Статутним фондом наділяє підприємство Засновник, а саме Міська Рада та на момент утворення підприємства він склав 5 000 тис. грн., а на цей час він складає – 4 943 тис. грн..

Згідно із статутом товариства має право здійснювати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні, проектні роботи; торгівельну діяльність, зовнішньоекономічну діяльність, іншу комерційну діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

На даний час підприємство займається будівництвом, реконструкцією, капітальним та поточним ремонтом шляхів, заготівлею і переробкою металобрухту, торгівельною діяльністю.

Підприємство ма державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві.

Адміністративно-управлінський апарат підприємства складається з: директора та головного бухгалтера, крім того на кожному підрозділі є матеріально-відповідальна особа, що несе відповідальність за його діяльність.

Під керівництвом головного бухгалтера знаходиться бухгалтер і касир. Для раціонального використання робочого часу обов’язки між працівниками бухгалтер розподілені так:

касир займається веденням операцій по касі, а також робить обробку звітів матеріально-відповідальних осіб, що подаються кожної неділі;

бухгалтер веде податковий облік на підприємстві загалом;

головний бухгалтер займається складанням звітності, а також певною мірою викону обов’язки замісника директора.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до журнально-ордерної форми обліку, при якій накопичення і систематизація документів за господарськими операціями здійснюється в журналах – ордерах.

Якщо розглядати результати діяльності підприємства, то вони свідчать про досить неефективну його роботу.

На протязі 2007 та 2009 року підприємство не отримало прибутку.

Рентабельність в 2009 році склала по виробництву менше 1 %.

На підприємств показники платоспроможності та ліквідності досягли наступного рівня (табл. 2.1.1).

Таблиця 2.1.1.

Показники платоспроможності і ліквідності ДКП “Шляхрембуд” за 2007-2009 рр.

Наведен показники свідчать, що у підприємства досить невисока фінансова стійкість та незалежність. У поточному році не звільнилось від зовнішньої залежності по зобов'язаннях.

Але при значенн коефіцієнта фінансової автономії (Кфа) 0,73 можна зробити висновок, що залежність підприємства від позикового капіталу складає лише 0,27 (або 27 %), що знаходиться на оптимальному рівні.

Коефіцієнт фінансової залежності (Кфз) свідчить, що на підприємстві власні кошти переважають позичені в 1,37 раз як на на кінець 2007 року так і на кінець 2009 року.

І хоча ц коефіцієнти за звітний період не змінилися, але досягнутий рівень свідчить, що доля власника у загальній вартості майна складає 73 відсотки і підприємство завжди може погасити свої боргові зобов'язання.

Таблиця 2.1.2. Аналіз фінансової стійкості підприємства

Таким чином, можна констатувати, що в ДКП “Шляхрембуд” відсутня готівкова та дещо знизилась поточна ліквідність (можливість погашення термінових зобов'язань за рахунок готівки та швидко реалізуємих активів), але у цілому коефіцієнт поточно ліквідності свідчить про стійку платоспроможність підприємства. Що не можна сказати в цілому про підприємство, яке має нестійке положення (табл.. 2.1.2). Підприємство, як в базовому, так і в звітному 2009 році має надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (позитивним є її зростання), але при цьому спостерігається нестача власних оборотних коштів і власних довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат.

2.2 Документальне оформлення розрахунків з бюджетом в податковому і фінансовому обліку

Податковий облік так само як і фінансовий побудований на суцільному і безперервному спостереженні за станом господарюючого суб’єкта та процесів, що відбуваються в господарстві. Для проведення такого спостереження необхідно кожний господарський факт або процес оформити відповідним документом.

Проте тут треба чітко розрізнити первинні документи, на основі яких розраховується база оподаткування і розмір податку, а також документи, де розраховується розмір податку до сплати. До перших відносять документи як фіксують господарські операції, що призводять до появи податкових зобов’язань. Такими документами товарно-транспортна накладна, видаткова накладна (або рахунок-фактура), виписка банку, чек тощо.

Товарно-транспортна накладна складається при отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їх транспортом або транспортом сторонньої організації безпосередньо на підприємство. Обов’язковим є заповнення усіх реквізитів, які містяться у цьому документі: підстава на відпуск товарів, номер автомашини, номер дорожнього листа, прізвище водія і вантажника, через якого відпускається товар, ким і кому відпущений товар, найменування, кількість, ціна і вартість товару.

Цей документ підставою для збільшення валових витрат підприємства, тому при незаповнен реквізитів “Навантажувально-розвантажувальні операції”, “Транспортні послуги підприємство не має права віднести до складу валових витрат витрати по перевезенню, навантаженню і розвантаженню товару.

Накладна підписується матеріально-відповідальною особою, що відпустила товар, агентом, що прийняла товар до перевезення, а також матеріально-відповідальна особа підприємства одержувача, що прийняла товар (проставляється штамп підприємства - одержувача). Відвантаження товарів зі складу проводиться матеріально-відповідальною особою за виписаним рахунком-фактурою (або видатковою накладною) із зазначенням найменування, кількості, ціни та загально вартості товарів, що підлягають відпуску, а також фактично відпущеної кількост товарів. Таким чином, рахунок-фактура є нарядом на відпуск товарів документом, що підтверджує їх фактичний відпуск по кількості. Рахунок-фактура, як платіжний документ, служить підставою платежу та його розміру, виписується у випадку передоплати за товар або за фактично відпущений товар на підстав документів на відпуск, відвантаження або доставку товарів. Рахунок-фактура додається до платіжного доручення або платіжної вимоги-доручення на оплату товару. Відповідно, цей документ є підставою включення суми отриманого за них доходу до складу валових доходів.

Ці два документи використовуються при продажі-купівлі товарів (робіт, послуг) і є документами, що засвідчують виникнення у підприємства податкових зобов’язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. Якщо розглянути підприємство з цього боку, то такі документи будуть складатися при надходженні товарів безпосередньо від постачальника і при реалізації товарів оптовим покупцям. Оскільки підприємство також реалізує товар кінцевому споживачу, то первинними документами реалізації товарів будуть касові звіти з прикладними документами про здачу виручки до каси банку (фіскальні звіти ЕККА).

Для контролю за правильністю списання реалізованих товарів, а також контролю за надходженням грошових коштів на розрахунковий рахунок від покупців у порядку попередньої або послідуючої оплати товарів та реалізації товарів у роздрібній торгівлі порівнюють дані первинних документів про відпуск з даними виписок банку з розрахункового рахунку підприємства.

Податкова накладна є як обліковим, так і звітним документом. В оптовій торгівлі податкова накладна подається покупцю обов’язково. При продажу кінцевому споживачу моментом реалізації товару, збільшення валового доходу, виникнення податкового зобов’язання по податку на додану вартість є момент отримання грошових коштів від покупця та відпуск товару з врученням товарного чи касового чеку.

Необхідно зважати на те, що податкову накладну ма право складати тільки особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість і має індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Тому при закупівл товарів, сільськогосподарської продукції, отриманні послуг від фізичних осіб, які не є підприємцями і не зареєстровані як платники податку, податкова накладна не може бути виписана. Відповідно до цього і підприємство – покупець і, яке здійснило таку операцію, не отримує податкового кредиту.

Податкова накладна, яка виписується продавцем товару (робіт, послуг) може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп’ютера чи іншим засобом. Але бухгалтерським працівникам треба бути уважним до документального забезпечення сум, віднесених до податкового кредиту. Перевіряти наявність і слідкувати за збереженням податкових накладних, для яких встановлений порядок і термін зберігання. Це зумовлено тим, що до податкового кредиту не дозволяється включати витрати по сплаті податку, які не підтверджуються податковими накладними.

Податкова накладна підставою для заповнення Книги обліку придбання товарів підприємствами-платниками податку на додану вартість. Тобто вона є першою ланкою ланцюжка "податкова накладна - книга обліку продажу у продавця (книга обліку придбання у покупця) - податкова декларація з ПДВ" і від правильності її оформлення значною мірою залежить правильність заповнення декларації і точність розрахунків платника податку з бюджетом.

Нарахована сума ПДВ у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) продавця.

Податкова накладна складається у двох примірниках у момент виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто на дату здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше. Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів на його вимогу. Податкова накладна дає право покупцю зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ. Копія податково накладної залишається у продавця товарів, як звітний розрахунковий документ.

Особа, яка здійснює продаж товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) не зобов'язана заповнювати податкову накладну. В цьому випадку звітним документом є чек.

До розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів: дата виникнення податкового зобов’язання у продавця, тобто здійснення будь-яко події, що сталася раніше; номенклатура поставки товарів (робіт, послуг); одиниця виміру товарів; кількість поставки товарів; ціна одиниці товару без урахування ПДВ; база оподаткування товарів, які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 %; база оподаткування при здійснені операцій на митній територ України; база оподаткування, при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою; база оподаткування товарів (робіт, послуг), які звільнені від оподаткування; загальна сума коштів, що підляга сплаті.

До розділу II вносяться всі дані по товарно-транспортних витратах продавця згідно з договором, які не входять до договірної вартості товарів.

До розділу III вносяться дані по заставній тарі. Вартість тари визначається в контракті як заставна і не включається до бази оподаткування, а зазначається в окремій графі, як загальна сума коштів, що підлягає сплаті.

Податкова накладна виписується на кожну повну, або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до нормативних актів працівники бухгалтерських служб повинні здійснювати суворий контроль за формуванням податкових документів, враховуючи, що порушення тягнуть за собою застосування штрафних санкцій.

У Книзі обліку продажу товарів за сумами продажу, на які виписані податкові накладні, необхідно провести записи окремими рядками. Ведення книг обліку придбання та продажу товарів для суб’єктів, зареєстрованих як платники податку на додану вартість є обов’язковим.

Відповідно для визначення бази оподаткування податком на додану вартість кожне підприємство платник веде книги обліку надходження та вибуття товарів (робіт, послуг).

Рис. 3. Схема документального оформлення розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість

2.3 Аналітичний та синтетичний та облік податку на додану вартість

В ДКП Шляхрембуд” облік податків ведеться на рахунку 64 “Розрахунки по податкам зборам” (з відкриттям субрахунків по видам податків).

Аналітичний облік на рахунку 64 “Розрахунки по податкам і зборам” здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дозволяє перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.

Регістри аналітичного обліку призначені для відображення господарських операцій на окремих аналітичних рахунках рахунку 64 “Розрахунки по податкам і зборам”, що деталізують зміст показників відповідного синтетичного рахунка. За допомогою цих регістрів забезпечується контроль за наявністю і змінами кожного виду господарських засобів, їх джерел, розрахунками з кожним дебітором і кредитором та ін. Записи в регістри аналітичного обліку роблять більш детально, дають пояснювальний текст, у якому розкривають зміст операції, вимірники по відображуваній операції.

На основ первинних документів і за підсумками місяця робляться записи у відомості №8 та Журнал-ордер №8 по рахунку 64 “Розрахунки з бюджетом”. Потім вони переносяться до Головної книги.

Журнал-ордер 8 по кредиту рахунка № 64

Рис. 4. Схема журналу – ордеру по рахунку 64 “Розрахунки з бюджетом”

Записи господарських операцій в журнали-ордери здійснюють за шаховим принципом, який полягає в тому, що за один робочий прийом суму господарської операц записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дає змогу значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи підвищити якість самого обліку. Всі кредитові обороти по синтетичному рахунку збираються в одному журналі-ордері.

Таблиця 2.3.1.

Регістри обліку по рахунку 64 “Розрахунки по податкам і зборам”

По кредиту рахунку 64 відображається нарахування податків, в т.ч. ПДВ, по дебету – сплату до бюджету та фондів. Субрахунки 643 Податкові зобов’язання” та 644 “Податковий кредит” в ДКП “Шляхрембуд” не відкриті. Облік ПДВ ведеться на рахунку 641(2).

Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо по рахунку 64 Розрахунки по податкам і зборам” означає переплату бюджету (податковий кредит). Тобто, надлишково перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути підприємству.

Порядок визначення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку результату від реалізації продукції власного виробництва (бітум) та виконаних послуг наведений в таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.2

Порядок визначення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку нарахування ПДВ та результату від реалізації продукції та виконаних послуг за листопад 2007 рік в ДКП “Шляхрембуд”

Щомісячну сплату ПДВ здійснюють за встановленими законодавством строками. Звітність в ДКП Шляхрембуд” щомісячна.

За ПДВ передбачено низку пільг, але у зв'язку з тим, що їх перелік постійно переглядається Кабінетом Міністрів України та Головною державною податковою адміністрацією України, вони не подані у роботі. ДКП “Шляхрембуд” пільгами не користується.

Показники рахунку 6412 “ПДВ” знаходять відображення в бухгалтерській фінансовій звітності. Бухгалтерська звітність базується на даних бухгалтерського обліку. В актив балансу (форма № 1) відображається дебіторська заборгованість за розрахунками, що виникає у зв’язку з переплаченими податками, зборами та іншими платежами до бюджету, в т.ч. податку на додану вартість (сальдо Дт по рахунку 64 “Розрахунки по податкам і зборам”). В пасиві балансу відображаються поточні зобов’язання за розрахунками - сума поточних зобов’язань за отриманими авансами по нарахованих сумах платежів до бюджету (сальдо Кт по рахунку 64 “Розрахунки по податкам зборам”).

Тобто, у статт Поточні зобов’язання з бюджетом” (рядок 550) і статті “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом” (рядок 170) показуються відповідно кредитове та дебетове сальдо на субрахунках 641 “Розрахунки за податками” і 642 Розрахунки за обов’язковими платежами”, що визначаються в розрізі видів податків, обов’язкових платежів, зборів і відрахувань до бюджету.

Увага звертається на те, що до цих рядків не включається сальдо субрахунків 644 “Податков зобов’язання” і 643 “Податковий кредит”, яке утворюється відповідно до порядку справляння податку на додану вартість. Ці суми заборгованості у зв’язку із справлянням податку на додану вартість показуються відповідно у статті “Інш оборотні активи” (рядок 250) і статті “Інші поточні зобов’язання” (рядок 610). Це затверджено Методичними рекомендаціями щодо визначення підприємствами організаціями показників вступного сальдо Балансу (листи Міністерства фінансів України від 23 лютого 2000 р. № 18-432 і від 16 березня 2000 р. № 18-444).

Знаходить відображення оборот по субрахунку 6412 “Податок на додану вартість” і в форм 2 “Звіт про фінансові результати”.

Таблиця 2.3.3

Відображення суми ПДВ в Звіті про фінансові результати

До складання річного бухгалтерського звіту обов'язково здійснюється вивірка залишків на всіх рахунках у банках, включаючи рахунок 64 і вивірка заборгованості перед бюджетом. Головний бухгалтер складає графік проведення такої вивірки і закріплює для цієї роботи працівників бухгалтерії. Результати вивірок розглядаються керівником підприємства.

Фінансова звітність підприємства ґрунтується на даних систематичного, безперервного документованого бухгалтерського обліку, об’єктивно відображає результати його фінансово-господарської діяльності для оцінки й управління нею.

2.4 Організація аудиту обліку податків та платежів на підприємстві

В залежності від ступеню і області аудиту система бухгалтерського обліку може бути перевірена як на різних рівнях обліку, так і по іншим функціональним розділам.

Диспропорції в аналітичних показниках можуть направляти аудитора по визначеному шляху дослідження системи бухгалтерського обліку. Також може мати місце випадок, коли помітних диспропорцій немає, але звітність неправильно відображає фінансовий господарський стан ревізійної одиниці внаслідок помилок, припущених при переробці в системі бухгалтерського обліку.

В ДКП Шляхрембуд” в 2009 році був проведений аудит фінансово – господарсько діяльності, який включав і аудит розрахунків з бюджетом.

Якщо статт балансу сформовані правильно, то слід приступити до перевірки самої Головно книги, маючи на увазі наступне:

*          сальдо рахунків на початок року (кварталу, місяця) повинно бути рівним сальдо рахунків на кінець попереднього року (кварталу, місяця);

*          підсумок по Дт відповідного рахунку на даний місяць повинен відповідати сумі показників кореспондуючих рахунків, які розташовані по одній горизонталі;

*          підсумок колонок по кожному кореспондуючому рахунку повинен відповідати сумі помісячних даних, які складають цю колонку;

*          підсумок по колонці “Підсумок Дт” або “Підсумок Кт” повинен відповідати сумі складових з врахуванням сальдо на початок періоду;

*          сума підсумків кореспондуючих рахунків повинна відповідати сумі показників по колонці “Підсумок Дт”:

Таблиця 2.4.1

Фрагмент Головної книги

*          сальдо на кінець даного і початок наступного звітного періоду повинно відповідати різниц між дебетовим і кредитовим оборотами з врахуванням сальдо на початок періоду, який перевіряється.

На цьому закінчується документальна перевірка системи бухгалтерського обліку на рівн звітності, балансу і Головної книги.

Другим етапом перевірки є перевірка запасів по рахунках Головної книги і їх джерел, як знаходяться на другому рівні глибини аудиту - рівні “аналітичного і синтетичного обліку”. Цей рівень містить такі бухгалтерські реєстри, як журнал-ордер, оборотні відомості, відомості аналітичного обліку. Зупинимося більш детально на формах, які перевірялися при розрахунках з бюджетом:

1. Журнал-ордер 2 (по Кт) і відомість №2 (по Дт) рахунку 311 “Розрахунковий рахунок”;

2. Журнал-ордер 8 і відомість №8 по рахунках: 64 “Розрахунки з бюджетом”;

4. Журнал-ордер 11 і відомість №11 по рахунках: 70 “Собівартість реалізації”, 631 “Розрахунки з покупцями і замовниками”;

Всі вказані обліков реєстри повинні бути перевіреними на:

-              арифметичну правильність підсумків по рядках та колонках,

-              правильність перенесення підсумків балансових рахунків в Головну книгу або інш журнали-ордери.

Останнє є метою методики контролю системи бухгалтерського обліку, так як саме тут реалізується принцип подвійного запису дотримання правил кореспонденції рахунків взаємозв`язку між названими обліковими реєстрами. Зупинимося на порядку таких зв`язків більш детальніше.

Необхідно мати на увазі, що записи в багатьох журналах-ордерах здійснюються синтетично, тому їх слід звіряти з підсумками розроблених відомостей, зведень, таблиць та іншими реєстрами аналітичного обліку, які являються перехідними ланками від рівня первинних документів, на основі яких вони складаються, до рівня синтетичного обліку.

В деяких випадках записи в журналах-ордерах проводяться безпосередньо на основі первинних документів:

1). Журнал-ордер 2 і відомість №2.

Основою для записів є проведені банком платіжні доручення, платіжні вимоги (дату дізнаються по випискам банку і відмітках банку на документах), в яких вказана сума ПДВ.

Кредитові обороти журналу-ордеру №2 звіряються: по рахунку 311 з відомістю №1, по рахунку 64 з журналом-ордером №8, по рахунку 65 з журналом-ордером №10/1.

Аналогічно проводиться звірка відомості №2.

2). Журнал-ордер 8 і відомість №8.

Записи у відомості робляться на основі первинних документів і за підсумками місяця. Потім вони переносяться до журналу-ордеру №8.

Звірку відомостей проводять таким чином: по рахунку 64 суми кредитових оборотів, відображені в журналі-ордері №8 звіряють: з рахунком 631 в журналі-ордері №6.

4). Журнал-ордер 11 і відомість №11.

В них ведеться облік реалізації продукції.

Звірка проводиться: з журналом-ордером №10/1, з відомістю №16, підсумки яко переносяться до журналу-ордеру №6, з відомістю №8 по Дт рахунку, з відомістю №2 по Дт рахунку 311.

Рис. 5 Схема узгодження реєстрів синтетичного і аналітичного обліку при аудиті розрахунків з бюджетом

Закінчивши перевірку узгодження реєстрів синтетичного і аналітичного обліку між собою, а також залишків і відображених в цих реєстрах оборотів (в грошовому виразі), аудитор приступає до самої працемісткої фази своєї праці - перевірка відомостей, реєстрів і інших зведених документів, записи в яких проводяться безпосередньо на основі первинних документів, які відображають ту чи іншу господарську операцію. Через великий обсяг робіт тут часто використовуються методи вибіркового контролю, основані на використання прийомів теор ймовірності і математичної статистики.

Починаючи таку перевірку, аудитор, перш за все, повинен звірити підсумкові обороти за кожен місяць з записами по відповідним рахунках в журналах-ордерах, відомостях синтетичного обліку і, за необхідністю, в оборотних відомостях. Також треба перевірити арифметичну правильність підсумків, відображених в реєстрах, таблицях і відомостях аналітичного обліку, підтвердження кожного запису в бухгалтерських реєстрах відповідним арифметичним документом.

Ця процедура особливо важлива при використанні математичних методів, так як в подальшому по даній генеральній сукупності, аудитор буде визначати аудиторські ризики недооцінки або переоцінки, рівень довіри до даної сукупності документів.

При перевірц первинних документів аудитор повинен звертати увагу на їх достовірність. Доцільно з метою співставлення взяти зразок оригіналу підписів у осіб, як мають право завізувати ту чи іншу операцію, яка відображається в первинних документах. Крім того аудитор повинен перевіряти обґрунтованість виправлень.

Для знаходження підчисток або застосування хімічних засобів з метою виправлення першопочаткових даних, відображених в первинних документах, необхідно розглянути поверхню документа при сильному джерелі світла або при криво спадаючому світлі. Після виявлення таких порушень аудитор бере письмове пояснення з особи, яка складала даний документ, а при необхідності - направляє його на експертизу.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Якщо підприємство має після закінчення кварталу переплату по податку, то надміру внесені до бюджету суми податку зараховуються в рахунок наступних платежів.

У відповідності з Декретом Кабінету Міністрів України “Про стягнення не внесених у строк податків неподаткових платежів” після закінчення встановлених термінів сплати відповідних платежів не внесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені. Нарахування пені за всіма видами податків і зборів здійснюється у відповідності з порядком, встановленим чинним законодавством.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ПО ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

3.1 Вдосконалення документального оформлення розрахунків по податку на додану вартість та вирішення питання у відповідності до чинного законодавства

Як відомо, наявність податкової накладної - одна з обов'язкових умов виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит. Але навіть якщо податкова накладна у покупця є, проте в ній бракує хоча б одного з обов'язкових реквізитів, така накладна не дає права на податковий кредит варта не більше паперу, на якому вона складена. Якщо ж усі обов'язков реквізити є, але деякі з них помилкові, то довести право на податковий кредит також може бути складно. Проаналізуємо розбіжності в законодавчих актах щодо заповнення податкової накладної, якими повинні бути реквізити податково накладної, щоб забезпечити право на податковий кредит.

Про те, що відсутність у податкової накладної хоча б одного з обов'язкових реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ, повідомляється у листі № 01-8/1271. Своєю чергою, на цей лист посилаються й податківці у п. 25 листа від 28.01.2009 р. №1399/7/15-3317. Тому отримані від постачальників податкові накладні слід ретельно вивчати на предмет наявност всіх обов'язкових реквізитів. Перелік обов'язкових реквізитів податково накладної міститься в Законі про ПДВ, а також в Указі № 857.

Податкова накладна, у якій немає хоча б одного з перелічених реквізитів, не дає права на податковий кредит.

Але відсутність якогось з реквізитів, затверджена Порядком № 165, у податковій накладній, на нашу думку, не позбавляє покупця права на податковий кредит. Це підтверджується й практикою, яка базується на рекомендаціях Листа ВГСУ № 01-8/1271.

А ось у випадку, коли всі обов'язкові реквізити заповнені, але в деяких з них допущені помилки, ймовірність відстояти право на податковий кредит зростає порівняно із ситуацією, коли якийсь із обов'язкових реквізитів взагалі відсутній. Підставою для такого оптимістичного висновку є лист Держпідприємництва від 16.07.2009 р. 4229, згідно з яким якщо продавець при заповненні податкової накладно допустив описку, яка не впливає на розмір податкового кредиту покупця, останній не втрачає право на податковий кредит.

Наявність такого листа, звісно, не означає, що в податковій накладній можна писати що завгодно. Адже якщо замість податкового номера покупця продавець зазначить, наприклад, номер іншого документу або набір цифр, то буде важко довести, що це лише описка. Неправильний реквізит означає відсутність правильного реквізиту. Тому довести нетотожність правових наслідків помилки у реквізиті та відсутност реквізиту досить складно, особливо якщо помилка впливає на суму податкового кредиту покупця.

Звісно, ретельність та прискіпливість щодо правильності та повноти заповнення податкової накладної потребує певних витрат робочого часу. Але ці витрати непорівнянні з можливими втратами у разі невизнання податківцями податкового кредиту.

Покупець завжди має право вимагати у продавця видати податкову накладну без помилок. Правда, якщо заміна «неправильної» податкової накладної потребує надмірних витрат зусиль, деякі бухгалтери просто дописують в отриманих податкових накладних реквізити, яких бракує. Така практика, звісно, йде врозріз із загальними принципами діловодства, але інколи іншого виходу просто немає. Зазначимо у зв'язку з цим, що такі дії не є підробкою документів, бо службовим підробленням, відповідно до ст. 366 Кримінального кодексу України, вважається внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Якщо ж до документа вносяться правдиві відомості, то це службовою підробкою не є.

Страницы: 1, 2, 3