Рисунок
6.6 демонструє вплив зміни нормативу дисконтування на критерії ефективності
Рисунок
6.6 – Вплив зміни нормативу дисконтування на критерії ефективності
Отже,
підбивши підсумки цього розділу, можна зробити висновок, що даний програмний
продукт є економічно вигідним і придбання його є економічно обґрунтованим.
7. ОХОРОНА ПРАЦІ
У даному розділі розглядаються умови праці в офісному приміщенні.
Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 ("Правила безпечної експлуатації
електроустановок споживачів") і ДСанПіН 3.3.2.007-98 ("Державні
санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами
електронно-обчислювальних машин") неприпустиме розміщення приміщень для
роботи з ЕОМ у підвалах або на цокольних поверхах.
7.1 Загальні характеристики робочого приміщення
Дане приміщення перебуває на 3 поверсі 7 поверхового
блочного будинку, з вікнами розташованими з однієї сторони й орієнтованими на
південь. Стіни приміщення пофарбовані жовтою фарбою, стеля пофарбована у білі
кольори, підлогу з ламінату світлих кольорів.
Стіни, стеля, підлога приміщень де розміщені ЕОМ,
виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного
санітарно-епідеміологічного нагляду.
Обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, вузлів та
блоків ЕОМ виконується в окремому приміщенні (майстерні).
Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях
(батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном
тощо), надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового
дотику. У приміщеннях з ЕОМ щоденно проводиться вологе прибирання. Також
забороняється розташування вибухонебезпечних приміщень категорії А и Б (ОНТП 24-86
- "Визначення
категорії приміщень та будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки") і
виробництв із мокрими технологічними процесами поруч із приміщенням, у якому
перебувають ЕОМ, а також над цим приміщенням або ж під ним. Таким чином,
досліджуване приміщення відповідає зазначеним вище умовам.
Робоче місце перебуває приблизно на відстані 3 метрів від вікна, світло з віконного отвору падає на робочу поверхню праворуч і недостатньо
освітлює робочу зону, тому використовується комбіноване освітлення, що
задовольняє нормам охорони праці (рисунок 7.1).
Рисунок 7.1 – Схема розташування робочих місць
Характер роботи у приміщенні:
– програмування - 90%;
– робота з текстовими даними - 10%.
Ця робота виконується сидячи, не має потреби у
фізичному навантаженні, а тому й ставиться до категорії робіт “Легка - Іа”.
Робочий день триває 8 годин на добу з врахуванням обідньої перерви тривалістю 1
година.
У приміщенні перебуває наступне устаткування (таблиця
7.1):
Таблиця 7.1. Устаткування в приміщенні
1.
ПК (2 штуки)
Процесор
Intel(R) Pentium4 (R) CPU 2.80 GHz
Оперативна пам’ять
2Х1 Gb DDR2-1066
Материнська плата
ASUS A7PG54-0G
Жорсткий диск
320 GB WD
Відео плата
RADEON ATI X1900
Клавіатура
USB A4
Маніпулятор
USB A4
Монітор
19’’ Samsung 940N
2.
Принтер
HP 2600n
3.
Кондиціонер
1хFudjutsu
У приміщенні працює 2 людини. Геометричні параметри
приміщення наведені в таблиці 7.2.
Таблиця 7.2. Геометричні параметри приміщення
Параметр
Позначення
Величина
Глибина, м
А
6
Ширина, м
В
3
Висота, м
Н
2,50
Площа, м2
S
18
Об’єм, м3
V
45
Ці показники для приміщення розраховуються по
формулах:
S’=S/N (м2/ люд.);
V’=V/N (м3/ люд.),
де V - загальний об’єм приміщення;
S - загальна площа приміщення;
N - кількість працівників;
S', V' - відповідно об’єм і площа, які доводяться на
одну людину.
Таким чином, оскільки в приміщенні працює 2 людини,
то:
S’=18/2=9 (м2/ люд.);
V’=45/2=22.5 (м3/ люд.).
Вимоги, яким повинні задовольняти робочі приміщення,
приведенні в ДНАОП 0.00-1.31-99 і ДСанПіН 3.3.2.007-98:
– обсяг приміщення не менше 20 м3 на людину;
– площа приміщення не менш 6 м2 на людину.
Отже норми по площі й обсягу на 2 людини дотримані.
Порівняння фактичних і нормативних
характеристик робочого місця наведено в таблиці 7.3.
Таблиця 7.3. Порівняння характеристик робочого місця
Норматив
Фактичне
Висота робочої поверхні
680-800 мм
690 мм
Глибина робочої поверхні
800-1000мм
890мм
Висота сидіння над рівнем підлоги
400-500 мм
450 – 500 мм
Висота спинки стільця
300+/- 20 мм
550 мм
Регулювання нахилу спинки крісла
1-30°
1-35°
Глибина сидіння
400 мм і більше
460 мм
Висота простору для ніг
600 мм і більше
690 мм
Ширина простору для ніг
500 мм і більше
590 мм
Глибина простору для ніг
650 мм і більше
760 мм
Відстань від екрана до очей
600-700 мм
660 мм
Робоче місце де перебуває ЕОМ оснащене комп'ютерним
столом з підставкою під монітор і висувну стільницю для клавіатури, а також
спеціальним відділенням для системного блоку. Стілець - крісло має м'яку
обшивку, спинку з регульованим кутом нахилу й можливість зміни висоти сидіння
також підлокітники довжиною 470 мм і шириною 40 мм, з висотою над сидінням 230 мм, і відстанню між ними 500 мм, що повністю відповідає нормативним вимогам і створює максимально комфортні умови роботи з ЕОМ.
Монітор
19“ Samsung 940N має розмір 1280х1024 крапок і забезпечує частоту відновлення
екрану 75 Гц. Для рідкокристалічного монітору це максимум. Отож із цього
слідує, що монітор і відеокарта забезпечують безпечне нормативне значення
частоти для роботи з монітором. Маніпулятор оптичний з роликом для зручності, а
клавіатура A4 стандартна.
З
таблиці 7.3 видно, що характеристики робочого місця відповідають нормативним
вимогам у всьому (ДНАОП 0.00-1.32-99 і ДСанПіН 3.3. 2-007-98).
7.2 Мікроклімат робочої зони
Мікроклімат робочих приміщень - це клімат внутрішнього
середовища цих приміщень, що визначається діючої на організм людини з'єднанням
температури, вологості, швидкості переміщення повітря.
У таблиці 7.4. наведені значення оптимальних,
допустимих і фактичних параметрів для температури повітря, відносної вологості
й швидкості руху повітряних мас у теплий період року (червень) і в холодний
період року (листопад).
Таблиця 7.4. Параметри температури
Період
Температура повітря, toC
Вологість повітря, φ, %
Швидкість руху повітря, V,м/с
нормо-на
фактична
нормо-на
фактична
нормо-на
фактична
Холодний
22-24
18-22
40-60
30-55
<0,1
0,03-0,08
Теплий
23-25
2-27
40-60
55-75
<0,1
0,1
На період проведення аналізу приміщення, тобто на
кінець листопада, температура становила 24°С, а відносна вологість – 45%,
швидкість повітря 0,1 м/с. Ці параметри задовольняють вимогам до робочого місця
на холодний період року для 2 розряду робіт (ДСН 3.3.6.042-99 «Мікроклімат
виробничих приміщень»).
У повітрі забруднення не має, малі забруднення людьми,
папером, пилом. Всі зазначені речовини не перевищують середньодобової норми.
Згідно ДСанПіН 3.3. 2-007-98 кількість іонів в 1 дм3:
n+ = 1800, n- = 4000. Для нормалізації іонного состава повітря застосовується
природна вентиляція приміщення.
Розрахунок системи кондиціонування. У кімнаті
встановлений 1 кондиціонер настінної спліт-системи Fudjitsu, потужністю
охолодження 3 кВт.
Проведемо аналіз потужності за охолодженням з
урахуванням необхідної продуктивності за обсягом повітря, що подається в
приміщення. Для розрахунку потужності охолодження необхідно врахувати всі
теплопритоки й тепловиділення в приміщенні в найбільш несприятливі погодні
умови.
Розрахунок продуктивності кондиціонера в робочих
приміщеннях можна провести за кількістю працюючих у приміщенні з урахуванням
нормативних вимог (ДСанПіН 3.3.2.007-98).
Потужність (точніше, потужність охолодження) є
основною характеристикою будь-якого кондиціонера. Від цієї величини залежить
площа, на яку він розрахований.
Розрахуємо надлишки явного тепла.
Спочатку потрібно розрахувати теплопритоки.
Розрахунок будемо проводити за формулою:
(7.1)
У розрахунках враховується тепло, що виділяється
людьми й електроприладами. Вважається, що в спокійному стані людина виділяє 0,1
кВт тепла; комп'ютер або копіювальний апарат - 0,3 кВт; для інших приладів
можна вважати, що вони виділяють кількість тепла, що рівняється 1/3 паспортної
потужності. Додавши всі виділення тепла й теплопритоки, ми одержимо потрібну
потужність охолодження.
Тому що вікно у кімнаті виходить на північ (величина q
становить 30 Вт/м. куб.), то загальна величина тепло приплива буде
обчислюватися:
кВт
Кондиціонер повинен мати охолоджувальну потужність не
менше:
(7.2)
У нашому випадку:
кВт
У такий спосіб бачимо, що потужності кондиціонера Fudjitsu
досить для забезпечення належного охолодження в приміщенні.
7.3 Освітлення робочого місця користувача ЕОМ
Роботи, які виконуються відносять до II групи (lmin=0,15.,3),
необхідна норма згідно ДБН В.2.5-28-2006 («Природне та штучне освiтлення»)
КПО-1,5 %, світловий коефіцієнт i - 0,143. 0,166, E=300 лк [11].
Природне освітлення. В нашому приміщенні маємо бічне
освітлення. Характеристика вікна:
L=1.0 м;
W=1.5 м;
S=Lx=1,5 м2.
Розрахуємо відношення h/s і зрівняємо його зі
світловим коефіцієнтом який приймемо 1/7.
1,5/18 = 0.083 < 0,143
Освітленість не достатня. Потрібно використовувати
штучне освітлення.
Штучне освітлення. У приміщенні встановлено 6
світильників Philips Pentura TMS122 +GMS122R1xTL5-14W/830
За паспортним даними потужність якого 108(54х2) Вт.
Розрахунок зроблений у програмі DiaLux 3.1.5.2
(рисунок7.2).
Рисунок 7.2 – Розрахунок в DiaLux 3.1.5.2
Відповідно до нормативу ДНАОП 0.00-1.31-99
освітленість повинна перебувати в межах 300-500 Лк. З вище наведеної схеми
розподілу освітленості в приміщенні бачимо, що все в нормі.
Світильники змонтовані на висоті 2,5 м.
7.4 Виробничий шум
Приміщення перебуває в будинку, розмещенному на
достатній відстані від гучної вулиці й поблизу немає гучних об'єктів.
Згідно ДСанПіН 3.3. 2-007-98, ДСН 3.3. 6-037-99 рівень
шуму не повинен переважати 50 дБА.
Основним джерелом шуму в досліджуваному приміщенні є:
– робота принтеру HP 2600n=52 дБА, n=1, t=2хв;
– жорсткий диск, DVD-RW L=40 дБА n=1, n=2хв;
– кондиціонери Fudjitsu L=28 дБА, n=1, t=5хв.
Шум у приміщенні ділиться по походженню на механічний
(робота принтеру) і аеродинамічний (робота кулерів у ПК).
Розрахунок загального шуму в кімнаті:
, (7.3)
де Li – рівень звуку і-го джерела;
ti – час роботи за зміну і-го джерела;
Т – час
роботи (8 годин);
LEKB =46,26 дБА<50 дБА.
Рівень шуму на робочому місці в момент роботи принтеру
не перевищує 50дБА, відповідно до його документації. DVD-RW ставиться до класу
високошвидкісних і створює шум до 40 дБА, що також у нормі.
Адже загальний шум LEKB =46,26 дБА не
перевищує допустиме значення 50 дБА.
7.5 Випромінювання ВДТ
Електромагнітне випромінювання є невід'ємною частиною
всіх електроприладів, особливо ПК. Відповідно до ДСанПіН 3.3. 2.007-98,
припустима інтенсивність потоку енергії 10Вт/м2, а напруженість
електромагнітного поля по електричній складовій на відстані 50см. від екрана –
10 В/м [12].
Рівень інтенсивності потоку сучасних комп'ютерів не
перевищує 1Вт/м2.
Застосування останніх моделей комп'ютера, що мають
маленький рівень ЕМВ дозволило значно знизити рівень випромінювання.
7.6 Електробезпека
Дане приміщення відноситься до категорії приміщень без
підвищеної електричної небезпеки, оскільки в ньому відсутні наступні фактори:
– відносна вологість повітря більше 75%;
– температура повітря більше 35 С;
– наявність струмопровідного пилу;
– наявність струмопровідних статей;
– наявність хімічно агресивного й біологічного
середовища, що може стати причиною руйнування ізоляції;
– можливість одночасного доторкання до заземлених
металевих конструкцій і струмопровідних частин.
Живлення до приміщення підведено від загального
розподільного щитка. У приміщенні використовується одна фаза трифазної мережі
напругою 220 В и частотою 50 Гц. Споживачами електроенергії є п’ять
персональних комп'ютерів, кондиціонер, принтер. освітлювальні прилади.
Електромережа виконана за допомогою трьох провідників
- фазового, нульового, захісного провідника, які проведені по підлозі поруч зі
стінами приміщення, у гнучких металевих рукавах з відводами до чотирьох груп
розеток.
Використання нульового робочого провідника як
нульового захисного провідника забороняється, а також не припустиме підключення
цих провідників на щитку до одного контактного затискача.
Розетки монтуються на негорючих пластинах і мають
сучасну трьох фазну конструкцію, захисний контакт виконаний у вигляді бічних
контактів, які взаємодіють першими, при включені вилки в розетку й
відключаються останніми при витягуванні вилки з розетки, які відповідає умовам ДНАОП
0.00-1.31-99, п.2.3.10.
Для сприятливих умов роботи всі елементи
електроприладів й устаткування виконані відповідно до умов техніки
електробезпеки, мають необхідне ізоляційне покриття (подвійна ізоляція) і
властивості, що виключає можливість поразки електричним струмом при підключенні
й експлуатації встаткування.
7.7 Пожежна безпека
Дане приміщення, згідно НАПББ 07.005-86 та ОНТП 24-86,
відноситься до категорії В, тому що містить тверді горючі речовини, пил і
волокна:
-
меблі;
-
комп’ютерна техніка,
обладнана пластмасами приблизно на 22%;
-
паркет;
-
паперові документи й т.п.
Робочі зони приміщення згідно з ДНАОП 6.00-1ю32-01
відносяться до класу П-ІІа – простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді
горючі речовини та матеріали (пожежонебезпечні).
Можливими причинами виникнення пожежі в приміщенні
можуть бути коротке замикання або перевантаження електромережі, несправність
електроустаткування, порушення умов техніки пожежної безпеки (використання
відкритого вогню, побутових обігрівачів, паління й т.п.).
Як спосіб гасіння пожежі згідно вимогам ISO0394-77,
використовується вогнегасник ОУ-3 у кількості – 2 шт. Згідно ППБУ-95 на кожні 20 м2 приміщення необхідно встановити 2 вогнегасники. Дане приміщення має площа – 18 м2, їхня кількість відповідає нормі.
Також у приміщенні проводиться періодичний огляд ЕОМ
на предмет деяких несправностей.
Висновки.
Після проведення аналізу умов праці в розглянутому
приміщенні були отримані наступні результати:
– площа й обсяг, що приходяться на одного працюючого,
задовольняють нормативним показникам;
– показники мікроклімату відповідають нормативним
вимогам;
– установлено відповідність розглянутого приміщення
вимогам електробезпечності;
– розрахункове значення Есер вище нормативного, що задовольняє вимогам
освітлення приміщень;
– рівень шуму не перевищує нормативних 50 дБА;
– офіс, у якому проходить дипломне проектування, згідно
ОПТП 20-86 відноситься до категорії В, класу П-IIа ПУЭ 76/87 по
пожежонебезпеці. Для запобігання пожежі в офісі встановлено один кондиціонер,
один приймально-контрольний пожежний прилад та 3 вогнегасники..
Отже
дане приміщення задовольняє ДНАОП 0.00.1.31-99 “Правила охорони праці на час
експлуатації ЕОМ”, а також відповідає ДСанПіН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні
правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ”.
ВИСНОВКИ
Результатом
даної дипломної роботи є система валютного контрою за митними деклараціями
інших банків. Даний програмний продукт дає можливість автоматизувати процес
ведення контролю по імпортно-експортним деклараціям, суми яких погашені в
різних банках. В рамках даної роботи реалізовано формування платежів за вантажними
митними деклараціями, переданими на контроль в інші банки в двох режимах: при
ручному формуванні звітів за ВМД та в результаті імпорту EXCEL файлу з сумами
цих ВМД; автоматичне квитування дат декларацій, обробку файлів імпорту з
перевіркою на коректність; автоматичне формування запитів за ВМД за певний
період; автоматизовано процес відправки файлів запитів до інших банків.
Був
розроблений зручний, зрозумілий інтерфейс з можливістю налаштування кольорів
для більш комфортнішого користування системою.
Таким чином, розроблена система
відповідає поставленій задачі та підтримує всі необхідні функції.