Дипломная работа: Ведення валютного контролю за митними деклараціями банків

Таблиця «Зв'язок Платіж-Контракт» - містить дані які характеризують зв'язок між певними контрактами та платежами (таблиця 4.4).

Таблиця 4.3. Структура таблиці «Підтверджуючі документи»

Таблиця 4.4. Структура таблиці «Зв'язок Платіж-контракт»

В таблиці «Зв'язок Платіж-ПД» міститься дані які характеризують зв'язки між певними підтверджуючими документами та платежами. Її структура дуже схожа на таблицю зв’язків між платежами та контрактами тому не будемо її окремо показувати.

4.2  Алгоритми методів

Загальна суть валютного контролю полягає в своєчасному забезпеченні товару грошима і оплати за реалізацію товару в імпортно-експортних операціях. Схематично процеси можна зобразити наступним чином (рисунок 4.3):

Рисунок 4.3 – Загальна логіка основних процесів

На рисунку 4.3 зображені процеси імпортних та експортних операцій. Не автоматизовані процеси не мають фону клітинок, автоматизовані мають суцільний фон, на пів автоматизовані – фон в косу лінію.

При веденні імпортних операцій банки отримую платежі та далі ведуть контроль своєчасного підтвердження цих коштів що являє собою перетин кордону України певного товару. При порушеннях система веде себе відповідно до обраного режиму. Звітність може бути або повністю автоматизована або ж на пів автоматизована.

В експортних операціях ведеться контроль погашення вивезених за кордон товарів за аналогічними діями щодо звітності.

Однією з проблем є погашення боргу в різних банках. Тому було розроблено алгоритм ведення валютного контролю за платежами інших банків. Розглянемо алгоритм формування платежів інших банків (рисунок_4.4).

На першому етапі вирішуємо, який метод формування будемо використовувати, ручний чи автоматичний. При ручному режимі підбір потрібних ВМД робиться руками і суми, які передані на контроль до інших банків також вводяться руками. При автоматичному режимі передаємо потрібний файл на обробку.

Рисунок 4.4 – Алгоритм процесу формування платежів інших банків

Далі файл проходить перевірку на коректність заповнення (цілісність даних, відповідність їх щодо типу). Якщо файл не проходить перевірку, система видає копію файлу з підсвіченими кольором проблемними зонами та коментарями.

Користувач має виправити помилки і запустити обробку спочатку. Якщо перевірка пройдена успішно, вводимо дані щодо банку та клієнта. Система перевіряє потрібні нам ВМД на наявність в базі даних. Якщо виявлено невідповідності знову формується файл з маркованими помилками.

При вдалому проходженні ідентифікації система формує платіж іншого банку та а автоматичному режимі відправляє даному банку запит на підтвердження даного платежу.

5. МЕТОДИКА РОБОТИ КОРИСТУВАЧА З ПРОГРАМНОЮ СИСТЕМОЮ

5.1 Інсталяція та системні вимоги

Для запуску системи потрібно мати доступ до серверу з про інстальованою СКБД Informix9 та вище. Якщо планується локальна робота то потрібно установити дану СКБД на комп’ютері користувача. Далі на комп’ютері, де буде встановлюватись клієнтська частина внести певні зміни до реєстру, а саме виправити значення параметрів "1252" по наступним шляхам [8]:

[HKEY_LOCAL_MACHINE\SYSTEM\ControlSet001\Control\Nls\CodePage]

[HKEY_LOCAL_MACHINE\SYSTEM\ControlSet002\Control\Nls\CodePage]

...

[HKEY_LOCAL_MACHINE\SYSTEM\ControlSetnnn\Control\Nls\CodePage]

Тобто по всіх гілках значення рядкового типу параметру "1252" повинно бути рівним "c_1251.nls" ("1252"="c_1251.nls").

Також потрібно встановити модуль ProFIX/Bank (потрібен для деяких функцій системи). Для можливості генерування звітів в Word документи потрібно проінсталювати VBA SDK 6.4 (підтримка VBA 6.4 від Microsoft). Після чого перезавантажуємо ПК.

5.2 Сценарії роботи користувача з системою

Після запуску системи користувач повинен пройти авторизацію в системі. При тестуванні використовувався користувач з назвою «odadm» з однойменним паролем. При успішній авторизації користувач потрапляє до головного вікна системи «Валютний контроль» (рисунок 5.1):

Рисунок 5.1 – Головне вікно програми

Вгорі ми бачимо меню, під яким знаходиться панель керування таблицями. Вона є загальної для всіх реєстрів, і працює з таблицею, яка знаходиться в активному стані. Одночасно ми маємо можливість відкрити реєстри різних типів (платежів, контрактів, підтверджуючих документів та інше) що спрошує роботу в системі (рисунок 5.2).

Для того, щоб сформувати платежі по ВМД, які передані на контроль до інших банків потрібно перейти по меню «Отчеты\Ответы по Импортным (Экспортным) ГТД». Таким чином ми потрапимо до відображення таблиці платежів інших банків. Далі, якщо формування буде йти в автоматичному режимі в результаті імпорту файлів «Запитів» потрібно вибрати пункт в контекстному меню «Импорт запросив по ГТД». (рисунок 5.3).

Рисунок 5.2 – Робота з багатьма реєстрами

Рисунок 5.3 – Імпорт файлу запиту (відповіді)

Далі в діалоговому вікні ми повинні вибрати потрібен нам файл. Якщо файл не проходить якусь з перевірок (структура файл, цілісність даних, типу даних та інше), то система видає нам аналогічний файл де вказує на помилки (рисунок 5.4).

Рисунок 5.4 – Файли з помилками

Якщо файл пройде перевірку, система запропонує нам ввести параметри клієнта, який є власником ВМД та параметри банку, в якому знаходяться оригінали цих ВМД (рисунок 5.5).

Рисунок 5.5 – Запит інформації по ВМД

При успішному імпорті створюється запис в таблиці. Для остаточного формування платежу ми маємо відкрити даний платіж (рисунок 5.6). В ньому відображаються зв’язки з ВМД, які були вказані в файлі імпорті.

Рисунок 5.6 – Платіж по ВМД

Користувач повинен натиснути на кнопку «Зберегти».Тоді буде сформовано файл звіт, який буде локально збережений на комп’ютері а також буде сформовано електронний лист банку, в якому фактично оплачені дані ВМД.

При ручному режимі формування платежів інших банків на таблиці платежів (рисунок 5.3) натискаємо кнопку «Insert» або ж відповідну кнопку в навігаторі. Отримаємо пусту форму, де спочатку ми повинні руками заповнити дані про клієнта та банк. Далі на таблиці ВМД при натисканні клавіші «Insert» вставляється порожній рядок. Вказавши в полі «Номер ВМД» відповідний номер при умові, що ця ВМД належить даному клієнту та знаходиться в банку, який ми вказали дана ВМД додасться до списку ВМД даного платежу (рисунок 5.7).

Рисунок 5.7 – Ручний режим створення платежу інших банків

Після того як ми внесемо всі необхідні по клавіші «Створити звіт» ми створюємо аналогічний звіт та лист як і при автоматичному режмі.

При вище описаних діях в системі створюється зв’язки між платежем та ПД. Наглядно можемо побачити це з рисунку 5.6. В другому рядку маємо ПД з номером 6 та сумою 24563. Якщо відкрити цей ПД (шлях меню «ПД/Експортні ПД») то ми побачимо зв'язок з цим платежем та оплату на цю суму (рисунок 5.8).

Процес імпорті відповідей від банку дуже схожий на імпорт запитів. Якщо файл проходить всі перевірки, то на зв’язках «Платіж-ПД» проставляється дата підтвердження даного платежу. (поле «Дата підтвердження ВМД» з рисунку 5.8). При цьому система видасть повідомлення з кількістю опрацьованих зв’язків (рисунок 5.9).

Рисунок 5.8 – ПД по ВМД переданій на контроль в інший банк

Рисунок 5.9 – Успішне завершення імпорту відповідей від банку

6. ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

В останні роки в Україні і в світі значно розвинувся ринок програмних продуктів (ПП), що створило конкурентне середовище, в якому мусять діяти розробники програмного забезпечення. В цих умовах величезного значення набуває необхідність визначення конкурентоспроможності ПП, що розробляється, техніко-економічного обґрунтування доцільності розробки та ефективності їх використання.

Для вирішення цих завдань необхідно зробити:

– аналіз ринку та визначення конкурентоспроможності ПП;

– розрахунок трудомісткості та собівартості розробки і впровадження ПП;

– визначення економічної ефективності.

Для оцінки економічних показників ПП необхідно насамперед визначити трудомісткість та вартість його розробки і впровадження.

6.1 Розрахунок трудомісткості розробки і впровадження програмного продукту (ПП)

Перед тим як безпосередньо приступити до розрахунку трудомісткості даного програмного продукту за темою «Ведення валютного контролю за митними деклараціями інших банків», необхідно підготувати вихідні дані, що приведені в таблиці 6.1.

Трудомісткість розробки та впровадження програмного продукту (ПП) за темою «Ведення валютного контролю за митними деклараціями інших банків» визначається для таких стадій розробки :

– технічне завдання (ТЗ);

– ескізний проект (ЕП);

– технічний проект (ТП);

– робочий проект (РП);

– впровадження (Вп).

Таблиця 6.1. Вихідні дані

Трудомісткість розробки та впровадження програмного продукту (ПП) за темою «Ведення валютного контролю за митними деклараціями інших банків» визначається для таких стадій розробки :

– технічне завдання (ТЗ);

– ескізний проект (ЕП);

– технічний проект (ТП);

– робочий проект (РП);

– впровадження (Вп).

Всі ці стадії мають місце тільки при розробці дуже великих і складних ПП [9]. У даному випадку деякі стадії можуть бути відсутні, а саме може бути відсутньою стадія «Ескізний проект» (ЕП), тоді трудомісткість цієї стадії (ТЕП) враховується в трудомісткості Т’ТП за формулою :

, (6.1)

де ТЕП – трудомісткість для стадії ескізний проект, люд.-дні;

ТТП – трудомісткість для стадії технічний проект, люд.-дні.

Далі, стадії «Технічний проект» (ТП) і «Робочий проект» (РП) можуть об'єднуватися в технікоробочий проект (ТРП), тоді його трудомісткість складає:

, (6.2)

де ТРП – трудомісткість для стадії робочий проект проект, люд.-дні.

Трудомісткість розробки ПП розраховується на основі типових норм часу на програмування.

Для стадій “Технічне завдання” (ТЗ) та ”Ескізний проект” (ЕП) трудомісткість у людино-днях визначається в залежності від типу задачі та ступеню новизни за даними.

Для економічних задач на стадіях «Технічний проект» (ТП), «Робочий проект» (РП) та «Впровадження» (Вп) трудомісткість може бути розрахована в залежності від кількості форм вхідної та вихідної інформації за формулою (6.3) як для підстадії постановки задачі, так і для підстадії розробки програм.

, (6.3)

де k – кількість макетів вхідної інформації (згідно вихідних даних за таблицею 6.1);

l – кількість різноманітних форм вихідної інформації (згідно вихідних даних за таблицею 6.1);

a,b,c – коефіцієнти, значення яких визначаються.

Визначити загальну трудомісткість для економічних задач на стадіях «Технічний проект» (ТП), «Робочий проект» (РП) та «Впровадження» (Вп) можна за формулою:

 (6.4)

Таким чином, для стадії «Технічний проект» (ТП) трудомісткість складає:

1) для постановки задачі за формулою (6.3)

 люд.-дні;

2) для розробки програм за формулою (6.3)

 люд.-дні

3) загальна трудомісткість за формулою (6.4);

 люд.-дні

Для стадії «Робочий проект» (РП) трудомісткість складає:

1) для постановки задачі за формулою (6.3)

 люд.-дні;

2) для розробки програм за формулою (6.3)

 люд.-дні;

3) загальна трудомісткість за формулою (6.4)

 люд.-дні;

Для стадії «Впровадження» (Вп) трудомісткість складає:

1) для постановки задачі за формулою (6.3)

 люд.-дні;

3) для розробки програм за формулою (6.3)

 люд.-дні;

3) загальна трудомісткість за формулою (6.4)

 люд.-дні.

Норми часу, що наведені у вище, розраховані для групи задач ступеню новизни «Г» при використанні змінної інформації (ЗІ). Для визначення трудомісткості ПП з іншими характеристиками потрібно використати поправочні коефіцієнти.

Так, при використанні інформації різних видів поправочний коефіцієнт для визначення трудомісткості робіт розраховується за формулою:

 (6.5)

де К1, К2, К3 – поправочні коефіцієнти (таблиці 6.2 та 6.3 відповідно для стадій “Технічний проект” та “Робочий проект”);

m, n, p – кількість наборів даних відповідно ЗІ, НДІ, БД (згідно вхідних даних з таблиці 6.1).

Таблиця 6.2. Поправочні коефіцієнти для розрахунку трудомісткості робіт Кп на стадії “Технічний проект”

Таблиця 6.3. Поправочні коефіцієнти для розрахунку трудомісткості робіт Кп на стадії “Робочий проект”

Таким чином, поправочний коефіцієнт для визначення трудомісткості робіт Кп відповідно на стадії “Технічний проект” (ТП) та “Робочий проект” (РП) за формулою (6.5) складає:

1)  на стадії “Технічний проект” (ТП)

2)  на стадії “Робочий проект” (РП)

Норми часу на розробку стадій “Робочий проект” та “Впровадження” розраховані при складності контролю вхідної інформації – 12 і вихідної – 22. В інших випадках необхідно користуватися поправочним коефіцієнтом Кск (таблиця 6.4).

Таблиця 6.4. Поправочні коефіцієнти, які враховують складність контролю вхідної та вихідної інформації Кск

Таким чином, при розробці даного програмного продукту (ПП) за темою «Ведення валютного контролю за митними деклараціями інших банків» на стадіях “Робочий проект” (РП) та впровадження “Впровадження” (Вп) поправочний коефіцієнт, який враховує складність контролю вхідної і вихідної інформації буде становити Kск = 1.

При використанні мов програмування низького рівня, норми часу для стадії „Робочий проект” (РП) потрібно скоригувати з урахуванням коефіцієнта Км, у розглядаємому випадку Км. = 1.

Коли при розробці ПП використовуються стандартні модулі і (або) пакети прикладних програм, типові програми, норми часу коригують за допомогою коефіцієнта Кст, значення якого залежить від процентного відношення використаних пакетів і програм, і для стадій «Робочий проект» (РП) та «Впровадження» (Вп) приведений в таблиці 6.5.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8