Дипломная работа: Рекламна кампанія підприємства ЗАТ "Пирятинський сирзавод"

В подальшому необхідно зробити розрахунки щодо ефективності запропонованих рекламних заходів спрямованих на підвищення просування товару. Визначення ефективності є необхідною умовою правильної організації й планування рекламної діяльності підприємства, раціонального використання праці й коштів, що витрачаються на рекламу.

Оскільки попит на молочну продукцію мають сезонний характер акцію краще проводити під час зростання рівня продажів (в травні). В цей час рівень реакції споживачів у відповідь вищій та підвищена активність конкурентів. Якщо проведена акція не дасть можливість збільшити частку ринку, то, в крайньому випадку, дозволить підприємству утримати свою ринкову позицію.

3.3 Оцінка ефективності рекламної стратегії

Економічна ефективність маркетингових заходів – це відношення результату (ефекту) від проведення маркетингових заходів до всієї сукупності витрат, необхідних для їх здійснення.

Основним матеріалом для аналізу економічної ефективності результатів рекламних заходів підприємства служать статистичні та бухгалтерські дані про зростання товарообігу. На основі цих даних можна досліджувати економічну ефективність одного рекламного засобу, рекламної кампанії й рекламної діяльності підприємства в цілому.

Вимірювання економічної ефективності реклами становить значні труднощі, оскільки реклама, як правило, не дає повного ефекту відразу. Крім того, зростання товарообігу нерідко спричиняється іншими (нерекламними) факторами, наприклад, зміною купівельної здатності населення через зростання цін і т. ін. Тому одержати абсолютно точні дані про економічну ефективність реклами практично неможливо.

Найпростішим методом визначення економічної ефективності реклами є метод порівняння товарообігу до і після проведення рекламного заходу. За цим методом економічна ефективність реклами визначається або шляхом зіставлення товарообігу за певний час поточного року, коли товар рекламувався, з даними за аналогічний період минулого року, коли товар не рекламувався; або шляхом зіставлення щоденного товарообігу до і після проведення рекламного заходу протягом поточного періоду часу.

Економічну ефективність можна вивчати шляхом порівняння товарообігу двох однотипних торгових підприємств за один і той самий період часу, в одному з яких здійснювався рекламний захід, а в другому – ні. Зростання товарообігу в магазині, де не проводився рекламний захід, відбувається внаслідок впливу тих чинників, які діють незалежно від реклами. Ті самі чинник діють і на товарообіг у магазині, де рекламний захід проводиться.

Економічна ефективність реклами в цьому випадку розраховується шляхом визначення відношення індексу зростання товарообігу магазина, де проводиться рекламний захід (I2), до індексу зростання товарообігу, де рекламний захід не проводився (I1). Остаточний висновок щодо ефективності реклами роблять у результаті аналізу витрат на проведення реклами (I) й додаткового прибутку (Q), одержаного завдяки її проведенню (E = Q – I). Позитивне в цьому методі те, що враховується лише та частина товарообігу (T2рек), яка безпосередньо є результатом проведення рекламного заходу.

Формула розрахунку додаткового товарообігу за результатами проведення рекламної кампанії []:

, (3.1)

де  – індекс зростання товарообігу в магазині де не проводився рекламний захід, він розраховується за наступною формулою

, (3.2)

де  – індекс зростання товарообігу в магазині де проводився рекламний захід, він розраховується за наступною формулою:

, (3.3)

де ,  – товарообіг у магазинах до впровадження рекламних заходів;

,  – товарообіг у магазинах після впровадження рекламних заходів.

Якщо отриманий результат більше, або дорівнює нулю, це означає, що реклама була економічно доцільною.

Розрахуємо ефективність запропонованих рекламних заходів шляхом порівняння товарообігу в двох схожих торгових точках до і після впровадження рекламних заходів.

В торговій точці №2 рекламні заходи проводилися в повному обсязі. У торговій точці №1 рекламні заходи не проводилися. Товарообіг у торгових точках представимо у вигляді таблиці 3.4.

Таблиця 3.5 – Товарообіг торгових точок

Дані таблиці свідчать, що товарообіг у цих двох магазинах збільшився, тому можна розрахувати індекс приросту в кожному магазині.

Індекс зростання товарообігу в торговій точці №1:

.

Індекс зростання товарообігу в торговій точці №2:

.

Таким чином ми бачимо, що приріст товарообігу  завдяки проведенню реклами в торговій точці №2:

.

Додатковий товарообіг внаслідок реклами дорівнює:

.

Якщо прибуток магазина за цей період становить 29% загального товарообігу, то прибуток від додаткового товарообігу, одержаного за рахунок проведення рекламної кампанії дорівнює:

.

Щоб визначити економічний ефект від проведення рекламної кампанії, потрібно проаналізувати витрати пов’язані з її проведенням. Дані про витрати на проведення рекламних заходів у торговій точці №2 представлені в таблицях 3.2 та 3.3. Таким чином витрати на рекламу становлять 112814 грн.

Економічний ефект дорівнює:

.

Як бачимо дана рекламна кампанія підприємства ЗАТ «Пирятинський сир завод» виявилася економічно ефективною і принесла фірмі прибуток. Ефективність від впровадження акції з дегустацією продукції складає 33696,1 грн.

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні положення

Законом України «Про охорону праці» [1] визначено термін «охорона праці», а саме: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі 11 трудової діяльності.

Законодавство про охорону праці [2] складається з Закону України «Про охорону праці», «Кодексу законів про працю України», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Охорона праці є обов'язковим елементом організації будь-якого підприємства.

В сучасних умовах рішення основних задач охорони праці пов'язано з ефективністю діяльності підприємства.

Закрите акціонерне товариство «Пирятінський сирзавод» здійснює прийом молока, переробку його і виготовлення твердого сиру.

У відповідності Закону України «Про охорону праці» на ЗАТ «Пирятінський сирзавод» розроблено і затверджено перелік робіт підвищеної небезпеки, для виконання яких потрібно попереднє спеціальне навчання та щорічна перевірка знань робітників з питань охорони праці.

Згідно з вимогами Постанови КМУ №1631 підприємство отримало дозвіл Держгірпромнагляду України на виконання роботи підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів виробництва підвищеної небезпеки.

Питання охорони праці в даному розділі розглядаються стосовно економіста-менеджера підприємства. У приміщенні працюють робітники, які виконують роботу з використанням ПЕОМ, де основними частинами є монітор, процесор, клавіатура, принтер.

4.2 Управління охороною праці в економічній структурі

Дія Закону «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. У відповідності ст. 13 [1] відповідальність за створення в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів покладена на роботодавця.

З цією метою на Закритому акціонерному товаристві «Приколотнянський олійноекстракційний завод» створена Служба охорони праці – самостійний структурний підрозділ, що підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства й відповідає за організацію роботи на підприємстві по створенню здорових і безпечних умов праці робітників, попередженню нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях.

Служба охорони праці:

вирішує задачі по розробці ефективної, цілісної системи управлінні охороною праці, сприянню удосконалюванню діяльності в цьому напрямку кожного структурного підрозділу підприємства;

управляє роботою по контролю за виконанням вимог законодавчих і нормативних актів з охорони праці на підприємстві, надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів по виконанню цього напрямку їхньої роботи;

організує виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань та аварій у процесі праці.

розробляє й впроваджує заходи щодо забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будинків і споруджень;

контролює забезпечення працівників підприємства засобами колективного й індивідуального захисту;

організує професійну підготовку й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи.

На підприємстві ЗАТ «Пирятінський сирзавод» розроблено й затверджено Положення про службу охорони праці, з урахуванням видів діяльності і специфіки виробництва, що встановлює систему управління охороною праці, яка є складовою частиною загальної системи керування виробництва. Вимоги Положення є обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства.

У Положенні регламентується структура і завдання Служби охорони праці, порядок взаємодії структурних підрозділів підприємства з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальність керівників служб і підрозділів, а також працівників підприємства. Положення затверджується наказом по підприємству.

На Службу охорони праці покладається контроль і надання методичної допомоги по дотриманню чинного законодавства, нормативних актів, виконанню посадових інструкцій з питань охорони праці в структурних підрозділах підприємства.

Персональна відповідальність за створення й забезпечення на довірених ділянках безпечного провадження робіт, виконання нормативних актів про охорону праці, правил обігу з машинами й механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, покладається на керівників структурних підрозділів.

Загальне управління системою управління охороною праці на підприємстві здійснює керівник (директор) підприємства.

Керівництво роботою по забезпеченню безпеки виробничого устаткування, виробничих процесів покладається на головного інженера (заступника директора по технічному забезпеченню).

Керівництво по забезпеченню електробезпеки покладається на головного енергетика підприємства.

Відповідно до вимог законодавства в галузі охорони праці на ЗАТ «Пирятінський сирзавод» передбачають економічні методи управління охороною праці.

Постановою Кабінету міністрів України №1631 від 15 жовтня 2003 року затверджено «Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» (далі «Порядок…»). Згідно пункту 3 «Порядку…» суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – об'єкти) за переліками згідно з додатками 1 і 2 чи проводити навчання працівників з питань охорони праці інших суб'єктів господарської діяльності, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки, повинен одержати відповідний дозвіл Держгірпромнагляд України або його територіального органу. Перелік робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на ЗАТ «Пирятінський сирзавод» складається з:

1. Зварювальні, газополум'яні, наплавні, напилювальні і паяльні роботи.
2. Роботи в діючих електроустановках.

3. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів.

4. Роботи з небезпечними речовинами та інертними газами.

5. Експлуатація і технічне обслуговування об'єктів, обладнання та приладів,
пов'язаних з використанням, зберіганням і транспортуванням небезпечних речовин.

6. Зберігання, експлуатація балонів, контейнерів та інших ємностей із
стисненими, зрідженими, отруйними, вибухонебезпечними та інертними газами, їх спорожнення.

7. Виконання газонебезпечних робіт і робіт у вибухопожежонебезпечних зонах.

8. Роботи, пов'язані з підготовкою цистерн, контейнерів, балонів та інших ємностей до зливу небезпечних речовин.

4.3 Промислова санітарія

Розділ розроблено стосовно до робочого місця економіста-менеджера. Працівники відділу, як користувачі ПЕОМ, піддаються впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, електромагнітних полів, статичної електрики, шумів. Економісти-менеджери зазнають психоемоційної напруги.

Мікроклімат

Метеорологічні умови або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°С), рухливість повітря (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.

З урахуванням параметрів мікроклімату метеоумови в приміщенні поділяються на оптимальні та допустимі. У відповідності до ГОСТ 12.1.005–88 [4] для економіста-менеджера, який працює у приміщенні встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи.

За витратами енергії робота економіста-менеджера є напруженою розумовою працею (сидяча робота, не потребує фізичного напруження) і складає 150 кКал/г та згідно [4] визнається, як категорія важкості роботи – 1б. У табл. 1. наведено оптимальні параметри мікроклімату на робочому місці економіста-менеджера.

Таблиця 1. Оптимальні параметри мікроклімату

Вентиляція та опалення

Для забезпечення прийнятих умов мікроклимату у приміщені відділу, відповідно до вимог СНиП 2. 04. 0 5 -92 [6], передбачені кондиціонери, які забезпечують температурний режим, чистоту повітря та його відносну вологість.

Система водяного опалення у приміщеннях централізована. Водопостачання та водовідведення також централізовані згідно з СНиП 2.04.01–85 та СНиП 2.04.03–85.

На підприємстві згідно ГОС'Т 17.1.3.03–77 [10], існує господарсько-фекальна система каналізації куди надходять господарсько-побутові стічні води.

Виробниче освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення, що складається з природнього та штучного. Штучне прийняте комбіноване, тобто загальне та місцеве. У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно забезпечується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% згідно до ДБН В 2.5. – 2006 [7].

Згідно з [7] для 4-го кліматичного поясу знаходимо КПО за формулою:

  =   m  c,

де: m – коэффициент світового клімату і приймається      m = 0,9,

с – коэффициент сонячності клімату і дорівнює с = 0,9,

При боковому освітленні КПО  = 2,1

Тоді  = 2,1  0,9  0,9 = 1,7, приймаємо = 1,7

Розряд зорової роботи, працюючих з використанням ПЕОМ, приймається виходячи із мінімального роздивляючого об’екту від 0,5 до 1 мм та згідно [7] відноситься до IY розряду. Характеристики освітлення подано у таблиці 2.

Таблиця 2 – Характеристика освітлення

На екрані відсутні відблиски, а якщо вони є, то їх яскравість не перевищує 40 кд/м2, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не перевищє 200 кд/м2. Загальне освітлення виконано переривчатим, світильники розміщені зліва від робочих місць паралельно лінії зору працівників. Світильники мають розсіювачі та екранні сітки. Для освітлення передбачено використання ламп люмінісцентних ЛБХ – 40 та світильники ЛООП 1.

Виробничий шум і вібрація

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Заходами для зниження шуму є:

1) Застосування шумопоглинаючих матеріалів. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 – 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та пожежної безпеки.

2) Акустична обробка приміщень. Для цього передбачено застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостям.

3) Розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях.

4) Заміна матричних принтерів на лазерні.

Нормованій рівень вібрації згідно ДСанПіН 3.3.2.007–1998 [9] становить 92 дБ по віброшвидкості 33 дБ по віброприскоренню.

Випромінення від ПЕОМ

Існує декілька типів випромінювання від ПЕОМ відповідно [11], у тому числі: гамма, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань достатньо низькі та не перевищують діючих норм.

В зв'язку з тим, що електромагнітні випромінювання шкідливо впливають на організм, питання організації захисту безпеки персоналу, що обслуговує, набуває великого значення. Засоби захисту забезпечують зниження інтенсивності електромагнітних випромінювань на робочих місцях до санітарних норм. В залежності від умов дії електромагнітних полів можуть бути використані наступні способи і методи захисту:

• захист часом;

• захист відстанню;

• зниження інтенсивності випромінювання самого джерела;

• екранування джерела випромінювання;

• захист робочого місця від випромінювання;

• екранування персоналу шляхом використання індивідуальних засобів захисту;

• ситемні блоки, монітори повинні ретельно заземлятися;

• для захисту очей працівників призначені захисні окуляри ОРЗ-5.

4.4 Організація безпечних умов на робочому місці

Розрахунки розташування обладнання дозволяють правильно організувати робоче місце менеджера, забезпечити безпеку праці і зниження втомлюваності робітників. Площу приміщень, в яких встановлені відеотермінали, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа – не менше 6,0 м2, обсяг – не менше 20,0 куб. м. з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ПЕОМ, виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Специфіка організації робочого місця менеджера визначає робоче положення тіла та робочу позу. Перевага в якості основної надана позі «сидячи». Вона менш стомлююча, ніж поза стоячи і більш стійка. Важливим параметром робочого місця, що впливає на формування робочої пози, є його висота, тобто відстань від підлоги до горизонтальної площини, в якій виконуються основні робочі рухи.

Рекомендована висота поверхні для різних видів і точності робіт:

• дуже точні – 900–1200 см;

• точні на машинах – 800–900 см;

• конторські – 700–760 см;

• клавіатура комп'ютера, дисплей – 630–680 см.

Велике значення для робочого місця при робочій позі «сидячи» має конструкція стільчика – його габарити, форма, висота та нахил. У відділі використовуються підйомно-поворотні стільці, що регулюються за висотою.

У приміщення щоденно проводять вологе прибирання. Крім того, вони мають медичні аптечки.

Екран ВДТ забезпечує зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом + 30 град. до нормальної лінії погляду працюючого. Клавіатура розташована на поверхні столу на відстані 100 – 300 мм від краю, звернутого до працюючого.

Впродовж робочої зміни передбачено:

·  Перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

·  Регламентовані перерви: для розробників програм тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи з ВДТ; для користувачів – 10 хв. через кожні 2 год. роботи.

Періодичні медичні огляди проводяться раз на рік комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.

Приміщення залу по небезпечності ураження людини электрическим струмом є – приміщення без підвищенної небезпеки.

Электробезпека на підприємстві включає систему організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людини від небезпечного впливу електричного струму та електромагнітних полів згідно з ПУЭ [19]. Це насамперед:

-  перевірка відсутністі напруги на струмовідних частинах обладнання;

-  встановлення заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі, встановити переносні заземлення);

-  вигородження, за необхідності, робочих місць або струмовідних частин, що залишилися під напругою, і вивішення на огородженнях плакатів безпеки;

– затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;

– призначення осіб, відповідальних за безпечне про ведення робіт;

-  оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації.

4.5 Пожежна безпека

Приміщення з пожежонебезпечної категорії відноситься за НАПБ Б. 07.005–86. [13] до категорії – «В». Ступінь вогнестійкості будинку відповідно за СНиП ІІ-2–80 [14] – «ІІ», помешкання відповідно до ПУЕ [12] по вибухонебезпечній зоні має клас «20», по пожежонебезпечній зоні – клас – «П-ІІа».

Пожежна безпека на вимоги ГОСТ 12.1.004–91 [15] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система, запобігання пожежі:

-  контроль і профілактика ізоляції;

-  наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

-  для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

-  захист від блискавок будівель і устаткування.

Причинами, що можуть викликати пожежу у приміщенні, є:

-  несправність електропроводки і приладів;

-  коротке замикання електричних ланцюгів;

-  перегрів апаратури;

-  блискавка.

Система пожежного захисту включає:

– аварійне відключення і переключення апаратури;

-  наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ВВК-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;

-  система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;

-  захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;

-  використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;

у помешканнях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту,

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Києва встановлена категорія захисту від блискавок «В». Ступінь захисту електрообладнаня і устаткування відповідно класу приміщення П Па становить ІР44, для світильників – ІР2Х.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м., висота дверей не менше 2,0 м., ширина коридору 1,8 м.; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.

У відділі менеджерів встановлено пожежну сігналізацію, а також первинні засоби захисту від пожежі у виді 3-х вогнегасників типу ВВК-5.

4.6 Охорона навколишнього середовища

На сучасному етапі в країні приділяється значна увага екологічній безпеці територій та населених пунктів. З цією метою розробляється законодавчо-правова база регулювання відносин між суб’єктами господарчих відносин. Базовім нормативним актом у сфера захисту навколишнього середовища є Закон України про «Охорону навколишнього середовища» [18].

Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

На підприємстві дотримуються вимог діючого природоохоронного законодавства у частині зниження антропогенного впливу виробництва на навколишнє середовище. У цьому плані на підприємстві розроблено екологічний паспорт, де зазначені джерела викидів та відходів у біосферу; встановлено очисні споруди на газові викиди у атмосферу (циклони) та механічні відстоювачі стічних вод, нафтоуловлювачі перед викидом у міську каналізацію. Тверді промислові відходи складають і централізовано, за договором, вивозять на утилізацію. Побутові відходи вивозять на міський полігон. Всі проектні роботи на підприємстві проходять екологічну експертизу, яка дає комплексну еколого-економічну оцінку впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища. Крім того, підприємство намагається виконувати вимоги стандарту ІSО 14001–97 [19], що визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальним збитком, для навколишнього природного, середовища.        Робота не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після витікання терміну служби ПК типу ІВМ РС/АТ повністю підлягає вторинній переробці, а також тара, повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Висновок

У сучасних ринкових умовах жодне комерційне підприємство не може успішно вести справи без реклами в тому або іншому виді. Її коріння йде у глибоку старовину й пов'язане з тим, що виробникам (ремісникам), торговцям завжди було потрібно повідомляти людям про вироблені ними товари, про проведення ярмарок й т. п.

Зі світового бізнесу давно відомі сила й роль реклами. Насамперед, реклама несе в собі інформацію, яка звичайно представлена в стислій, художньо вираженій формі, емоційно пофарбована й доводить до свідомості й уваги потенційних покупців найбільш важливі факти й відомості про товари й послуги.

Прискорюючи реалізацію товарів, реклама впливає на скорочення втрат матеріальних цінностей, тому що при вповільненій реалізації неминуче зниження якості товарів, що недопустимо для продукції ЗАТ «Пирятинський сир завод».

Таким чином, можна зробити висновок, що ефективність комерційної діяльності багато в чому залежить від реклами.

Рекламна кампанія – реалізація комплексу спланованих рекламних заходів, розрахованих на певний період часу, комплекс заходів, ринок, коло осіб.

Розрізняють економічну й психологічну ефективність. Економічна ефективність реклами – це економічний результат, отриманий від застосування рекламного заходу або організації рекламної кампанії. Розрахунок економічної ефективності реклами представляє собою досить складний процес, тому що реклама, як правило, не дає повного ефекту відразу. Крім того, зростання товарообігу нерідко викликається іншими (не рекламними) факторами – наприклад, зміною купівельної спроможності населення через ріст цін і т. п.

На прикладі ЗАТ «Пирятинський сир завод» був проведений аналіз декількох рекламних кампаній даного підприємства. Однак, існує кілька методів розрахунку економічної ефективності реклами, які дозволяють досить точно оцінити результат рекламних заходів.

В дипломній роботі підприємству пропонується провести широку рекламну компанію з використанням засобів масової інформації (телевізійна реклама, радіо реклама, преса), а також провести акцію з дегустацією або роздачею зразків товару, яка нагадає про особливості продукції, підвищить обсяг продажів і допоможе у разі потреби вивести новинку на ринок. Акція з дегустацією практично гарантує підвищення продажів в період проведення акції і протягом певного часу після неї.

Під час акції пропонується провести акцію з призами, якими може виступати продукція підприємства. Споживач матиме нагоду спробувати щось нове, що він не наважується купити сам. Для цього йому необхідно просто в дні проведення акції пред'явити «промоутеру» чек про вчинену покупку на певну суму. Цей додатковий стимул дозволить збільшити у відповідь реакцію споживачів. Кращим місцем для проведення запропонованої акції є крупні торгові точки, як правило, це супермаркети.

Ефективність впровадження маркетингових заходів була економічно прорахована. Економічну ефективність визначили шляхом порівняння товарообігу двох однотипних торгових підприємств за один і той самий період часу, в одному з яких здійснювався рекламний захід, а в другому – ні. Зростання товарообігу в магазині, де не проводився рекламний захід, відбувається внаслідок впливу тих чинників, які діють незалежно від реклами. Ті самі чинник діють і на товарообіг у магазині, де рекламний захід проводиться.

Дана рекламна кампанія підприємства ЗАТ «Пирятинський сир завод» виявилася економічно ефективною і принесла фірмі прибуток. Ефективність від впровадження маркетингової стратегії складає 33696,1 грн.

Список джерел інформації

1  Амблер Т. Практический маркетинг. – СПб: Питер, 1999.

2  Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989.

3  Асоль Г. Маркетинг: принципы и стратегия. – М: Инфра-М, 1999.

4  Багиев Г.Л. и др. Маркетинг. – М.: Зкономика, 1999.

5  Бове К.Л. Современная реклама. – М.: Довгань, 2000.

6  Бороноева Т.А. Современный рекламный менеджмент. – М.: Аспект-Пресс, 2003.

7  Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. – К.: КНЕУ, 1998.

8  Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003.

9  Герасимчук В.Г. Розвиток підприємництва: діагностика, стратегія, ефективність. – К.: Вища шк., 1997.

1.  Голубков Е.П. Маркетинговые исследования рекламной деятельности. // Маркетинг в России и за рубежом. 2004. №3.

2.  Дёмина И.Н. Теоретические основы рекламного дела. Учеб. пособие. – Иркутск: Иркут. Ун-т, 2003 – 92 с.

3.  Исаенко Е.В., Васильев А.Г. Организация и планирование рекламной деятельности. – М.: ЮНИТИ, 2004.

4.  Китчен Ф. Паблик рилейшнз: принципы и практика: Перевод с английского. – М.: ЮНИТИ, 2004.

10  Пилипчук В.П., Оснач О.Ф., Коваленко Л.П. Промисловий маркетинг. – К.: Центр навч. літ., 2005.

11  Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. – К.: КНЕУ, 2001.

12  Панкратов Ф.Г., Баженов Ю.К., Серегина Т.К., Шахурин В.Г. Рекламная деятельность: Учебник для студентов высших учебных заведений. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИД Дашков и К, 2004.

5.  Полукаров В.Л., Головлева Е.Л. Реклама. – Е.: УРАО, 2003.

6.  Уэллс У., Бернет Дж., Мориарти С. Реклама: принципы и практика. /Пер. с англ. под ред. С.Г. Божук. – СПб.: Питер, 2001.

7.  Федько Н.Г., Федько В.П. Маркетинговые коммуникации. – М.: Феникс, 2002.

8.  Хапенков В.Н., Сагинова О.В., Федюнин Д.В. Организация рекламной деятельности. Академия, 2005.

19  Гембл Б., Стоун М» Вудкок Н. Маркетинг взаимоотношений с потребителями / Пер. с англ. Б. Егорова. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002.

20  Голубков Е.П. Маркетинговьіе исследования: теория, методология и практика. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финпресс, 2000. – 464 с.

21  Дугіна С. І. Маркетингова цінова політика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 393 с.

22  Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. – СПб: Питер, 2000. – 320 с.

23  Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. –246 с.

24  Павленко А. Ф, Корінєв В.Л. Маркетингова політика ціноутворення. – К.: КНЕУ, 2004. – 332 с.

25  О'Шонесси Дж. Конкурентний маркетинг: стратегический подход / Пер. с англ.; Под ред. Д.О. Ямпольской. – СПб.: Питер, 2001. – 864 с.

26  Смитт Б. Змпирический маркетинг: Как заставить клиента чувствовать, думать и действовать, а также соотносить себя с вашей компанией / Пер. с англ. К. Ткаченко. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. – 400 с.

27  Академия рынка: Маркетинг: Пер. с фр. / А. Дайан, Ф. Букерель, Р. Ланкар и др. – М.: Зкономика, 1993. – С. 51.

28  Азарян О.М. Маркетинг: принципи та функції: Навч. посіб. – К.: Студцентр, 2001. – 320 с.

29  Багиев Г.Л., Мойсеева Н.К., Никифорова С.В. Международный маркетинг: Учеб. для вузов. – СПб.: Питер, 2001. – 512 с.

30  Болт Г.Дж. Практическое руководство по управлению сбытом: Пер. с англ. / Науч. ред. и авт. предисл. Ф.А. Крутиков. – М.: Зкономика, 1991. – 271 с.

31  ВойчакА. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. – К.: КНЕУ, 1998, 268 с.

32  Воронов А.А. Кластери – новая форма самоорганизации промышленности в условиях конкуренции // Маркетинг. – 2002. – №5. – С. 37–43.

33  Герасимчук В.Г. Управление маркетингом: Навч. посіб. – К.: ІСДО, 1993. – 424 с.

34  Гопубков Е.П. Сегментация и позиционирование // Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. – №4. – С. 124–139.

35  Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. – М.: Финпресс, 1998. – 414 с.

36  Дибб С. Практическое руководство по сегментированию рынка / С. Дибб, Л. Симкин. – СПб: Питер, 2001. – 240 с.

37  Завьялов П. С, Демидов В.Е. Формула успеха – маркетинг. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Междунар. отношения, 1991. – 414 с.

38  Коммерческая деятельность предприятия: стратегия, организация, управление: Учеб. пособие / Ред. В.К. Козлов и др. – СПб: Политехника, 2000 – 322 с.

39  Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. –418 с.

40  Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Прогресе, 1990. – 733 с.

41  Костоглодов Д.Д., Харисова Л.М. Распределительная логистика. – М.: Экспертное бюро, 1997. – 127 с.

42  Кузин Б., Юрьев В., Шахдинаров Г. Методы и модели управления фирмой. – СПб: Питер, 2001. – 432 с.

43  Коммерческая деятельность производственных предприятий (фирм): Учебник / Под. ред. д-ра зкон. наук, проф. О.А. Новикова, д-ра зкон. наук, проф. В.В. Щербакова. – СПб.: Йзд-во СПбГУЗФ, 1999. – 416 с.

44  Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 623 с.

45  Статистичний щорічник України за 2005 р. / Держкомстат України; За ред. О.Г. Осауленко. – К.: Техника, 2006. – 644 с.

46  Словник іншомовних слів / Уклад. Л.О. Пустовіт, О. І. Скопенко, Г.М. Сюта, Т.В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.

47  Смирнов П.В. Организация и планирование сбыта промышленной продукции в СССР: Учебник. – Изд. 3-є, испр. и доп. – М.: Экономика, 1975. –359 с.

48  Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. – КНЕУ, 2003. –246 с.

49  Управління маркетингом / За ред. А.Ф. Павленко.: Пер. з англ. – К.: Демос Сервіс, 2003. – 180 с.

50  Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 119 с.

51  7 нот менеджмента. – 5-е изд., доп. – М.: Журнал Эксперт: ЭКСМО, 2002. – 656 с.

52  Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Питер, 1999. –416 с.

53  Багиев Д.А. Основы аудита в условиях перехода к рыночной зкономике. – СПб.: Изд-во СПбУЗФ, 1997. – 593 с.

54  Голубков Е.П. Маркетинговьіе исследования: теория, практика и методология. – М.: Финпресс, 1998. – 416 с.

55  Ламбен Ж.Ж. Менеджмент, ориентированньїй на рьінок / Пер. с англ.; Под ред. В.Б. Колчанова. – СПб.: Питер, 2004, – 800 с.

56  Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. – СПб.: Питер, 2000. – 320 с.

57  Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент. – СПб: Питер Ком, 1999.

58  Закон України «Про охорону праці».

59  ГОСТ 12.1.005–88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введ.01.01.89 г.

60  СНиП 2.04.05–91. Отопление, ветиляция и кондиционирование воздуха. – М.: Стройиздат, 1991 р.

61  СНиП II – 4–79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М: Стройиздат, 1982 г.

62  ГОСТ 17.1.3.03–77. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения.

63  ГОСТ 12.1.003–83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.-Введ.01.07.84 г.

64  Caнiтapнi норми виробничого шуму, ультразвуку та iфразвуку. Державнi caнiтapнi норми. ДСН 3.3.6.037–99. МОЗ України. Головне санітарно-епiдемiлогiчне управлiння.-К., 2000, – 29 с.

65  ДСанПiН 3.3.2–007–98. Державнi caнiтapнi правила i норми роботи з візуальними дисплейними термiналами електронно-обчислювальних машин ДсанПiН 3.3.2.007–1998, Київ, 1998.

66  ДНАОП 0.00–1.31–99 «Правила охорони праці при експлуатації ЭВМ».

67  Правила устройства електроустановок, Энергоатомиздат, – М. –1987.

68  ГОСТ 12.1.004–91 ССБТ. Пожежна безпека. Основні вимоги. – Введ. 01.07.92 г.

69  ОНТП 24–86. Общесоюзные нормы технологического проектирования.

70  Закон України про «Охорону навколишнього середовища».

71  Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Практикум охорони праці: – Львів, 2000. – 396 с.