Дипломная работа: Рекламна кампанія підприємства ЗАТ "Пирятинський сирзавод"

При оцінці ліквідності розраховують:

1)  коефіцієнт поточної ліквідності;

2)  коефіцієнт швидкої ліквідності;

3)  коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Коефіцієнт поточної ліквідності. Логіка розрахунку даного показника полягає в тім, що підприємство погашає поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів. Цей коефіцієнт дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства доводиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. Коефіцієнт розраховується по формулі:

; (2.4)

Визначимо коефіцієнт поточної ліквідності:

.

Розрахунки цього показника зведемо в таблицю 2.6.

Запишемо цей коефіцієнт як співвідношення 2,69:1. Це означає, що на кожну 1 гривню поточних зобов'язань (боргів) підприємство має 2,69 грн. поточних активів.

При нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт поточної ліквідності не є абсолютним показником здатності повернути борги, тому що він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їхню якість.

Коефіцієнт швидкої ліквідності на відміну від попереднього коефіцієнта враховує якість оборотних активів і є більш строгим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи, (запаси не враховуються). Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується по наступній формулі:

, (2.5)

Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює:

.

Розрахунки цього показника зведемо в таблицю 2.4.

Це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має 1,75 грн. ліквідних активів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується по формулі:

; (2.6)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює:

.

Розрахунки цього показника зведемо в таблицю 2.4.

Ми розглянули три коефіцієнти: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, які характеризують достатність поточних активів для погашення поточних зобов'язань підприємства [1].

Таблиця 2.4 – Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Рисунок 2.5 – Динаміка коефіцієнтів ліквідності

А тепер перейдемо до розгляду коефіцієнтів покриття, які, як і коефіцієнти фінансової стійкості підприємства, відіграють важливу роль при оцінці фінансової стійкості підприємства. Найбільш значимими коефіцієнтами в цій групі, на мій погляд, є наступні: коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень, коефіцієнт структури довгострокових джерел фінансування.

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень. Логіка розрахунку цього показника полягає в припущенні, що довгострокові позики й кредити використаються для фінансування придбання основних засобів й інших капітальних вкладень:

; (2.7)

Розрахунки цього показника зведемо в таблицю 2.5.

Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів й інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Збільшення коефіцієнта в динаміці говорить, про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів. У той же час фінансування капітальних вкладень за рахунок довгострокових джерел фінансування є ознакою добре розробленої стратегії підприємства.

Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування. Визначаючи значення даних показників у розрахунок приймаються тільки довгострокові джерела засобів. У цю підгрупу входять два взаємодоповнюючих показники коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, які розраховують по формулах:

; (2.8)

; (2.9)

Розрахунки цих показників зведемо в таблицю 2.5.

Сума цих показників дорівнює одиниці. Ріст коефіцієнта  в динаміці є, у певному змісті, негативною тенденцією, означаючи, що з позиції довгострокової перспективи підприємство усе сильніше й сильніше залежить від зовнішніх інвесторів. Відносно ступеня залучення позикових засобів у закордонній практиці існують різні думки. Найпоширенішою є думка, що частка власного капіталу в загальній сумі джерел довгострокового фінансування () повинна бути досить велика, при цьому нижня межа вказується на рівні 0,6 (60%). При більше низькому рівні цього показника рентабельність власного капіталу не буде відповідати визнаним оптимальним значенням.

В той же час у підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають свої кошти більш охоче.

Таблиця 2.5 – Розрахунок коефіцієнтів покриття

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

По цьому коефіцієнту судять, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється в кошти, тобто погашається. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується шляхом розподілу виручки від реалізації продукції на середньорічну вартість чистої дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

 (2.10)

.

Цей коефіцієнт порівнюють із середньо галузевими коефіцієнтами, та із значеннями коефіцієнта підприємства за попередні періоди. Крім того, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє порівняти умови комерційного кредитування, якими підприємство користується в інших фірм, з тими умовами кредитування, які підприємство надає іншим підприємствам.

Рисунок 2.6 – Динаміка коефіцієнтів покриття

Для аналізу оборотності дебіторської заборгованості використається також показник періоду оборотності дебіторської заборгованості. Його часто називають строком кредитування. Період оборотності дебіторської заборгованості в днях можна одержати як частку від розподілу кількості днів у періоді на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

За аналізований період на підприємстві дебіторська заборгованість відсутня.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Даний коефіцієнт доповнює попередній. Для його розрахунку необхідно розділити собівартість реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості:

 (2.11)

Розрахунки цього показника зведемо в таблицю 2.6.

Коефіцієнт показує, скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості.

Для аналізу оборотності кредиторської заборгованості, так само як і для аналізу дебіторської, використовують показник періоду оборотності кредиторської заборгованості:

; (2.12)

Розрахунки цього показника зведемо в таблицю 2.6.

Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників компанії.

У цілому порядок аналізу оборотності кредиторської заборгованості аналогічний порядку аналізу оборотності дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності запасів.

Для характеристики ефективності управління запасами використовуються коефіцієнт оборотності запасів і показник тривалості обороту.

Для розрахунку коефіцієнта оборотності запасів необхідно собівартість реалізованої продукції розділити на середньорічну вартість запасів підприємства:

 (2.13)

Розрахунки цього показника зведемо в таблицю 2.6.

Коефіцієнт показує, скільки оборотів за рік зробили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби.

Показник тривалості обороту запасів можна розрахувати в такий спосіб:

; (2.14)

Розрахунки цього показника зведемо в таблицю 2.6.

Цей показник характеризує період часу, протягом якого запаси перетворюються в реалізовані товари.

Показники оборотності запасів призначені для того, щоб показати, наскільки успішно, адміністрація використала ресурси компанії.

Обидва показники бажано зрівняти зі середньо галузевими значеннями. Корисно також робити порівняння зі значеннями цих показників за попередні періоди.

Слід зазначити, що в деяких випадках збільшення оборотності запасів відбиває негативні явища в діяльності підприємства. Наприклад, у випадку підвищення обсягу реалізації за рахунок реалізації товарів з мінімальним рівнем прибутку або без такої.

Таблиця 2.6 – Розрахунок коефіцієнтів ділової активності

Прибуток відображає абсолютні результати роботи підприємства. Відносні ж результати характеризує рентабельність. Це якісний показник, що дозволяє оцінити рівень віддачі витрат або ступінь використання ресурсів при виробництві і реалізації продукції. У господарській практиці використовують два основні показники рентабельності: рентабельність підприємства і рентабельність реалізації продукції.

Рентабельність підприємства характеризує ефективність використання виробничих фондів:

, (2.15)

де Рп – рентабельність підприємства;

Пб – балансовий прибуток;

Фоср – середньорічна вартість основних виробничих фондів.

Цей показник характеризує прибутковість підприємства відносно усіх ресурсів (за винятком оборотних засобів, зв'язаних у сфері розрахунків). Тому – це ресурсний показник. На практиці інколи використовується показник розрахункової рентабельності. При цьому в чисельнику замість балансового прибутку береться прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства (балансовій прибуток зменшений на суму податку на прибуток і на величину відсотків по кредитах під капітальні вкладення). Цей показник характеризує госпрозрахункову рентабельність. Таким чином рентабельність підприємства відображає середньорічну величину прибутку в гривнях на одну гривню вартості виробничих фондів. Рентабельність часто розраховується у відсотках.

Розрахунок цього показника представимо в таблиці 2.7.

Рентабельність реалізації продукції розраховується по формулі:

, (2.16)

де  – рентабельність реалізації продукції;

 – собівартість повна.

Розрахунок цього показника представимо в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Розрахункові показники рентабельності виробництва та реалізації продукції

Рисунок 2.7 – Динаміка показників рентабельності виробництва та реалізації продукції

Для більш детального аналізу приведемо нормативні показники всіх розглянутих у даній роботі показників та порівняємо їх з показниками отриманими в ході розрахунків й представимо у вигляді таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 – Нормативні та розрахункові значення фінансових показників

На основі проведеного аналізу фінансової діяльності ЗАТ «Пирятинський сир завод» були зроблені наступні висновки. У цілому можна сказати, що фінансовий стан підприємства стійкий. Дослідження показали, що діяльність підприємства фінансується за рахунок власних коштів, а також частково за рахунок залучених коштів. Ця ситуація пояснюється тим, що Пирятинський сир завод приєднався до групи підприємств, які випускають аналогічну продукцію. Холдинг Молочний Альянс – це група компаній, що поєднує в собі потужні підприємства з переробки молока і популярні молочні та сирні бренди.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8