Ліміт суми яка відноситься
до валових витрат (125000х5%), - 6250грн. Використано в I кварталі 3000грн.
Залишок на 01.04.2000р. 3250грн.
Дт 91 Кт 631 3000грн
3 Придбання основних
фондів (введені в експлуатацію):
Дт 104 Кт 152 8000грн.
4.Розрахунок бази амортизації
за II квартал .
Таблиця 2.5.
Показники
Група І
Група ІІ
Група ІІІ
Разом
Балансова вартість
79000
26750
24062
129812
5.Розрахунок амортизації за II квартал.
Таблиця 2.6.
Групи
Розрахунок
Сума (грн.)
Проводка
Група І
79000х1,25%
988
Кт – 131
Група 2
26750х6,25%
1672
Кт – 131
Група 3
24062х3,75%
902
Кт – 131
Разом
3562
6. Списання витрат на
поточний ремонт в II кварталі.
Залишок ліміту по
01.04.2000р 3250грн.
Використано 3250грн.
Залишок на 01.07.2000 р. –
Дт 91 Кт 2631 3250грн.
7. Продаж основних фондів
групи 2
Таблиця 2.7.
№
Зміст операції
Дт
Кт
Сума (грн)
1
Відвантаження ОФ по
ціні продажу
361
742
2100
2
ПДВ в сумі продажу
742
641
350
3
Списання ОФ по
обліковій вартості
742
104
4000
4
Списання суми
перевищеній облікової вартості над ціною продажу
4000-(2100-350)
131
742
2250
8. Розрахунок бази
амортизації III кварталу.
Таблиця 2.8.
Показники
Група І
Група ІІ
Група ІІІ
Разом
Балансова вартість
78012
22978
23160
124150
9. Розрахунок амортизації
за III квартал.
Таблиця 2.9.
Групи
Розрахунок
Сума (грн)
Проводка
Група І
78012х1,25%
975
Кт – 131
Група 2
22978х6,25%
1436
Кт – 131
Група 3
23160х3,75%
869
Кт – 131
Разом
3280
10.Таблиця бухгалтерських проводок:
Таблиця 2.10.
№
Зміст операції
Дт
Кт
Сума (грн)
І кв.
Нарахування амортизації
гр.1
23
131
1000
Нарахування амортизації гр.2
23
131
1250
Нарахування амортизації гр.3
23
131
938
Списання вартості ремонту
91
631
3000
Придбання ОФ гр.2
104
152
8000
ІІ кв.
Нарахування амортизації
гр.1
23
131
988
Нарахування амортизації
гр.2
23
131
1672
Нарахування амортизації
гр.3
23
131
902
Списання вартості
ремонту
91
631
3250
Продаж ОФ гр.2
361
742
742
641
2100
350
742
131
104
742
4000
2250
ІІІ кв.
Нарахування амортизації
гр.1
23
131
975
Нарахування амортизації
гр.2
23
131
1436
Нарахування амортизації
гр.3
23
131
869
Балансова вартість основних засобів,
що стосується бухгалтерського обліку, є сума за якою основні засоби наведені в
балансі після вирахування суми накопиченої амортизації (накопиченого зносу).
Балансова вартість основних засобів
може змінюватись не лише в наслідок амортизації та переоцінки, а й в результаті
додаткових витрат, понесених підприємством після надходження об’єкта.
Після надходження основних засобів
підприємство може мати витрати, пов’язані з їхньою експлуатацією або
поліпшенням їх стану. Підхід до відображення таких витрат в бухгалтерському
обліку залежить від їхнього впливу на майбутні економічні вигоди, що очікуються
від використання об’єкта (рис. 2.).
Рис. 2. Підходи до обліку витрат,
пов’язаних з утриманням основних засобів.
Витрати пов’язані з поліпшенням стану
основних засобів, що призводять до збільшення очікуваних майбутніх економічних
вигод, включаються до балансової вартості основних засобів.
Прикладом такого поліпшення є:
Ø модернізація об’єкта основних засобів
з метою подовження строку його корисної експлуатації або збільшення його
виробничої потужності;
Ø заміна окремих частин верстата для
підвищення якості продукції, яка виробляється;
Ø впровадження більш ефективного
технологічного процесу, що дало змогу зменшити первісно оцінені виробничі
витрати.
Є два варіанти відображення в
обліку витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів.
При першому варіанті сума витрат на
поліпшення списується на рахунок “Основні засоби”:
Дт рахунку “Основні засоби”;
Кт рахунку “Грошові кошти” або інших
рахунків.
При другому варіанті сума витрат на
поліпшення списується на зменшення накопиченого зносу:
Дт рахунку “Знос основних засобів”;
Кт рахунку “Грошові кошти” або інших
рахунків.
Витрати на ремонт і обслуговування
основних засобів звичайно здійснюються для відновлення або підтримання
очікуваних від них майбутніх економічних вигод. Через це такі видатки списуються
в момент їх виникнення.
В податковому обліку відображення
таких витрат не залежить від їхнього впливу на майбутні економічні вигоди, що
очікуються від використання об’єкту.
Підприємство “Еліон 2000” 10.01.2000
р. придбало, для власних потреб, комп’ютер Celeron 460 Intel вартістю 6600 грн.
Таблиця 2.11.
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Сума, грн
Первісна вартість
6600
Балансова вартість ІІ групи
24000
Знос
1650
Балансова вартість
4950
На протязі ІІІ кв. 2000 року
здійснені витрати на ремонт в сумі 1500 грн. А також здійснені витрати на
модифікацію об’єкта, що збільшили його виробничі потужності в сумі 3750 грн.
Таблиця 2.12.
Бухгалтерський облік
Сума, грн.
Податковий облік
Сума, грн.
Первісна вартість
10350
Балансова вартість ІІ групи
24000
Знос
1650
Балансова вартість
8700
Витрати
1500
Валові витрати
5250
Отже, балансова вартість об’єкта в
бухгалтерському обліку збільшилась на суму 3750 грн., в той же час як балансова
вартість ІІ групи залишилась незмінною.
Це ще раз підкреслює відмінності в
обліках (податковому та бухгалтерському) та необхідність ведення кожного за
окремими правилами встановленими законодавством.
2.3. Облік
амортизації і зносу основних засобів.
Характерною рисою
основних фондів (засобів) є їхня тривала участь у виробничому процесі зі
зберіганням основних особливостей і початкової форми. Проте протягом строку
експлуатації основних засобів втрачають свої споживчі і фізичні якості і в
остаточному підсумку стають непридатними до експлуатації.
Матеріальне зношування
основних фондів (засобів) має назву фізичний знос. Втрачаючи початкові якості,
основні засоби переносять свою вартість на готову продукцію (роботи, послуги).
За період експлуатації початкова вартість основних фондів (засобів) повинна
бути цілком перенесена на готову продукцію. Цей забезпечується щорічними
відрахуваннями, що називаються амортизаційними відрахуваннями.
Таким чином, амортизація
- це процес перенесення вартості основних фондів (засобів) на вироблену
продукцію (роботи, послуги). З іншого боку, амортизація - це грошове вираження
зносу, що провадиться з метою відновлення вартості основних засобів у процесі
виробництва.
З метою оподаткування,
Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” [2] встановлені норми
амортизації у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на
початок звітного (податкового) періоду в розмірах, що наведені в таблиці 2.1.
Відповідно до Закону “Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 02.03.2000р.
№1523-ІІІ встановлені норми амортизації (груп 1-3) використовуються з
01.04.2000р. до 31.12.2000р. з коефіцієнтом 0,8 [3].
Платник податку може самостійно прийняти рішення
про прискорену амортизацію основних засобів групи 3.
Зазначене рішення не може
бути прийнято платниками податку, що випускають продукцію (роботи, послуги),
ціни (тарифи) на які встановлюються (регулюються) державою. Облік таких
основних засобів регулюється окремо по кожному об’єкту.
Амортизаційні
відрахування нараховуються на балансову вартість таких об’єктів, яка дорівнює
їх первісній вартості, збільшеній на суму витрат, пов’язаних з покращанням
таких засобів.
Як зазначалось
вище балансова вартість групи основних засобів на початок звітного періоду для
розрахунку амортизаційних відрахувань розраховується за формулою, наведеною у
пункті 2.1.
Основні засоби в
процесі їх використання зношуються, старіють від чого їх первісна вартість
зменшується. Грошове вираження втрати об’єктом своїх фізичних та
техніко-економічних якостей називається зносом основних засобів. Знос основних
засобів відображається в балансі окремою статтею. Фактори, які обмежують строк
експлуатації об’єкта основних засобів, можуть бути поділені на дві основні
групи: фізичні та функціональні.
До фізичних відносяться
знос, який виникає в ході господарської експлуатації об’єкта, псування з плином
часу, пошкодження та руйнування.
До функціональних
відносяться ті причини, які обмежують строк експлуатації об’єкта основних
засобів, незважаючи на їх фізичну повноцінність. В країнах з розвиненою
економікою широко розповсюджене таке явище, як старіння виробничого обладнання
в результаті появи нової техніки та технології. Технологічна невідповідність
виникає в тому випадку, коли фізично повноцінний об’єкт перестає відповідати
діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік амортизації регламентується ПБО
7 [12]. Відповідно до п.4 ПБО 7 [12] поняття “амортизація”
визначене як систематичний розподіл вартості, що амортизується необоротних
активів протягом терміну їхнього корисного використання (експлуатації).
Бухгалтерський облік зносу основних засобів
ведеться на рахунку 13 “Знос необоротних активів” субрахунку 131 “Знос основних
засобів”, на якому узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних
активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби” (крім 101 “Земельні
ділянки”).
Відповідно до п.5.2. ПБО 7 [12] до основних
засобів відносяться і інші необоротні активи, які обліковуються на рахунку 11
“Інші необоротні активи”. Бухгалтерський облік зносу інших нематеріальних
активів ведеться на субрахунку 132 “Знос інших необоротних активів”.
Об'єктом амортизації є основні засоби. Одиницею
обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Отже, амортизація
нараховується на кожний конкретний об'єкт основних засобів, а нарахувати амортизацію
- значить, визначити (розрахувати) ту частину амортизуємої вартості об'єкту
необоротних активів, що повинна бути віднесена до витрат поточного періоду.
Відповідно до ПБО 7
[12] не нараховується амортизація на такий специфічний об'єкт основних засобів
як земля (у бухгалтерському обліку субрахунок 101 “Земельні ділянки”), строк
корисного використання якої необмежений. І це - єдиний виняток із загального
правила.