Дипломная работа: Характеристика родин української чорно–рябої молочної породи в ВАТ "Горохівський бурякорадгосп" Горохівського району Волинської області

Таблиця 22.

Раціон годівлі корів у літній період

Однак як видно з наведених раціонів, в цілому за лактацію тварини були забезпечені поживними речовинами ще недостатньо.

4.2 Екстер’єр корів різних родин української чорно–рябої молочної породи

Одним з показників, що характеризують розмір, будову, тілоскладу є проміри тварин. Дані про проміри корів української чорно–рябої молочної породи різних родин господарства наведені в таблиці 23.

Таблиця 23.

Проміри корів української чорно рябої молочної породи в розрізі родин, см. ( Х ± m x ).

Як видно з таблиці 23, проміри корів різних родин в межах породи були неоднаковими, проте дуже великими відмінностями вони не відзначались. Аналіз таблиці свідчить про те, що корів всіх груп задатки росту проявились інтенсивно. Виходячи з даних про величину промірів, екстер’єрні особливості корів різних родин можуть характеризувати індекси тілоскладу беруть проміри цих частин тіла, які аналітично пов’язані між собою. Дані про індекси тілобудови наведені в таблиці 24.

Таблиця 24

Індекси тілоскладу корів української чорно-рябої молочної породи в розрізі родин, % ( Х ± m x ).

Як свідчать дані таблиці 24, індекси тілоскладу корів української чорно – рябої молочної породи різних родин суттєвих відмінностей не мають. Проте, слід зазначити, що найбільші індекси розтягнутості, грудний, тазо – грудний і збитості спостерігались у корів з родини Слави 2035. У корів з родини Хвої 1325 найбільшими виявились індекс довгоногості.

Слід відзначити, що корови всіх вище названих груп за будовою тіла мають молочний напрямок продуктивності.

4.3 Молочна продуктивність корів української чорно–рябої молочної породи в розрізі родини

Серед провідних планових порід великої рогатої худоби, які розводяться в Україні, за показниками молочної продуктивності перше місце займають корови української чорно – рябої молочної породи.

У системі племінної роботи важливим елементом є максимальне використання високопродуктивних тварин для створення нових заводських ліній і родин.

Молочна продуктивність корів є одним з основних показників племінної цінності корів. Вона залежить від цілого ряду факторів. На рівень молочної продуктивності корів стада впливає вік тварини, порода рівень годівлі і утримання та ряд інших факторів.

При цьому слід особливе значення приділяти розведенню за родинами. Про залежність молочної продуктивності від родинної приналежності свідчать дані таблиці 25.

Таблиця 25.

Молочна продуктивність корів чорно рябої молочної породи в розрізі родин кг., % . ( Х ± m x ).

З даних таблиці 25 видно, що найвищий надій за 305 днів лактації мали корови, які належать до родини Слава 2035, надій в них становив 4855 кг., що більше від надоїв їх ровесниць з родини Хвоя 1325 відповідно на 283 кг. ( за вмістом жиру в молоці найкращими виявились корови з родини Хвоя 1325, в яких цей показник становив 3,74 %, їх аналоги з родини Слава 2035 мали вміст жиру в молоці 3,61 %. ).

За виходом молочного жиру вищими показниками відзначились корови з родини Слава 2035 ( 175,21 кг. ), що більше від кількості молочного жиру їх аналогів з родини Хвоя 1325 відповідно на 4,01 кг.

Узагальнюючи велику кількість матеріалів щодо молочної продуктивності необхідно велику увагу звернути на розвиток молочної залози, і їх властивості. Отже, розвиток вим’я, як органу, який виробляє найбільш цінний продукт тваринництва, в усі часи приділяти значну увагу.

Згідно даних таблиці 26, ми можемо судити про морфофункціональні ознаки вим’я які властиві даним родинам.

Таблиці 26.

Форма вимені корів.

Оцінка функціональних показників вимені порівняно з ознакою морфологічних ознак складніша і трудомісткіша, але вона дає можливість більш точно визначити придатність корів до машинного доїння. В даній роботі ми досліджували один із цих показників, а саме оцінка корів за швидкістю молоковіддачі, що тією чи іншою мірою характеризує цю оцінку.

Про швидкість молоковіддачі можна судити згідно даних таблиці 27.

Таблиця 27.

Швидкість молоковіддачі корів, кг/хв.

Таким чином можна сказати, що рівень молочної продуктивності, форма вим’я та швидкість молоковіддачі залежить від родинної приналежності тварин.

4.4 Характеристика відтворної здатності корів української чорно-рябої молочної породи в розрізі родин

Відтворення стада і поліпшення спадкових якостей тварин методами селекції нерозривно пов’язані між собою. Кінцева мета племінної роботи полягає в тому, щоб одержати тварин, здатних в конкретних природніх і технологічних умовах оплачувати з’їдені корми найбільшою кількістю високоякісної продукції при збереженні здоров’я та доброї плодючості.

Відтворна функція корів залежить від великої кількості факторів: віку, господарської зрілості, регулярності статевих циклів, кількості отелень, тривалості міжотельного та сервіс-періодів, заплідненості і ін.

Одним із основних показників, що характеризують відтворну здатність корів, є період між отеленнями (міжотельний період). Він визначається тривалістю тільності і часу від отелення до запліднення (сервіс-період). Міжотельний період враховує майже всі випадки порушення відтворної функції корів.

Оскільки тривалість тільності у корів – показник відносно стабільний, то в практиці для характеристики плодючості корів досить часто використовують величину сервіс- періоду.

Останнім часом для оцінки відтворної здатності корів використовують узагальнюючи показник – індекс плодючості, запропонований свого часу (Wilkox C. і Дохі Й.). Так, індекс плодючості за C. Wilkox розраховують за формулою:

П=365 x (п-1) x 100/ Д ,

де П – індекс плодючості; Д – кількість днів між першим і останнім отеленням; п – кількість отелень.

При добрій плодючості вказаний індекс плодючості повинен бути більшим за 100.

Відповідно до пропозиції Й. Дохі, індекс плодючості розраховують за формулою:

П=100- (В+2 I),

де П – індекс плодючості; В – вік корови при першому отеленні, міс.; I – інтервал між отеленнями, міс.

Отже, оцінку плодючості визначають так: якщо П=48 і більше, плодючість вважають доброю, при П=41- 47 – середньою і при П=40 і меньше- низькою.

Оцінюючи відтворну здатність тієї чи іншої тварини або стада, слід завжди враховувати рівень її молочної продуктивності, оскільки між цими показниками встановлена від’ємна кореляційна залежність. Вважають, що підвищення надоїв на кожні 1000 кг призводить до зниження заплідненості корів у середньому на 10 %. Негативний вплив надоїв на плодючість розпочинається з рівня 4000 кг і більше. При цьому за кожні 1000 кг збільшення надоїв насамперед знижується запліднюваність від першого осіменіння на 13%, а тривалість сервіс-періоду зростає на 22 дні, міжотельного періоду – на 10 – 20 днів.

Дані про стан відтворення стада української чорно-рябої молочної породи різних родин господарства наведенні в таблиці 28.

Як видно з таблиці 28 відтворні здатності корів української чорно-рябої молочної породи різних родин у межах господарства були не однаковими проте дуже великими відмінностями вони не відзначалися.

Таблиця 28

Відтворна здатність корів української чорно- рябої молочної породи в розрізі родин, дн., % (X±mx).

5 Економічна оцінка результатів роботи.

Виробництво продуктів тваринництва необхідно проводити і переводити на інтенсивне ведення галузі. Основну увагу слід приділяти не росту поголів’я, а якісному поліпшенню продуктивності тварин. При стабільному поголівї ріст продуктивності тварин дозволяє збільшити виробництво продуктів тваринництва без значних капітальних додаткових вкладень. Нами було проведено економічну оцінку розведення корів різних родин української чорно – рябої молочної породи. Результати оцінки наведені в таблиці 29.

Дані таблиці свідчать про те, що найбільший економічний ефект одержано при розведенні корів з родини Слава 2035. По цій групі корів надій молока за 305 днів закінченої лактації становив 4855 кг., що більше від надоїв, їх аналогів з родини Хвоя 1325 на 283 кг. При середній реалізаційній ціні одного центнера молока 53 грн., вартість одержаного молока від однієї корови за рік по цій групі становила 2011,56 грн. І чистого доходу одержано 711,54 грн.

Таблиця 29.

Економічна оцінка розведення корів української чорно – рябої молочної породи різних родин.

Рівень рентабельності виробництва молока від корови з родини Хвоя 1325 становив 24,5, а з родини Слава 2035 – 26,1 ;.

Таким чином, з економічної точки зору в умовах нашого господарства найбільш доцільно розводити корів з родини Слава 2035 і Хвоя 1325.

6 Охорона природи в умовах сільськогосподарського виробництва

Поряд з науково-технічним прогресом людина інтенсивно забруднює зовнішнє середовище, земну атмосферу, грунт, воду рік, озер, морів, створюючи тим самим загрозу своєму існуванню. Виникли глобальні екологічні проблеми. Значне забруднення починає впливати на родючість грунтів, знижуються обсяги і погіршується якість врожаїв. Згубно діє на здоров’я людей і тварин вживання продуктів із забруднених грунтів.

В господарстві проводять міроприємства по оздоровленню грунтів. Проводиться відповідна система сівозмін, правильний обробіток грунту, вносяться органічні і мінеральні добрива, створюють благополучні умови для росту рослин, покращенню їх хімічного складу, а також для загального оздоровлення грунту.

Для профілактики ґрунтових інфекцій від гною хворих тварин інфекційними і інвазійними захворюваннями, гній вносять в грунт після певного терміну зберігання.

Для покращення санітарно - гігієнічних умов ферми – наявні зелені насадження. Озеленення – один із важливих заходів для захисту ферми і приміщень від зимових вітрів і літньої спеки, а також для покращення мікроклімату на території ферми і в тваринницьких приміщеннях. Зелені насадження вбирають із повітря газоподібні утворення, що осідають на їх листі пиловидні частинки і мікроорганізми, а також володіють бактерицидною дією.

Мікроорганізми, які виділяються в навколишнє середовище при утримані тварин можуть розповсюджуватись на значній відстані, а у випадку наявності в них патогенних властивостей створити епізоотичну і епідемічну ситуацію. Тому в тваринництві суворо дотримуються ветеринарно-санітарних міроприємств які спрямовані на запобігання розвитку інфекцій і захисту навколишнього середовища від забруднення. Ветеринарний нагляд здійснює контроль за виконанням міроприємств по охороні навколишнього середовища від забруднення і попередження інфекцій та інвазії, в тому числі спільних для людей і сільськогосподарських тварин.

Вода – незамінний природній ресурс є найбільш поширена речовина на нашій планеті. Запаси води з часом не збільшується, а лише відновлюється завдяки її природного кругообігу.

Для сільськогосподарського тваринництва вода дуже необхідна, так як складає значну частину їх організму, приймає участь в обміні речовин і терморегуляції. Вода є важливою складовою частиною клітини і знаходиться в ній в біологічно зв’язаному стані. Тільки у водному середовищі проходять процеси харчо травлення, всмоктування поживних речовин до різних тканин, а також виділення кінцевих продуктів обміну речовин.

На синтез одного кілограма молока необхідно використати 4-5 літрів води, а на виробництво одної тони м’яса затрати води складають 20 тис.м3 . Використана тваринами і людьми вода повертається у кругообіг у вигляді забруднених стоків і стічних вод, які представляють потенціальну небезпеку для здоров’я і продуктивності тварин.

Для напування тварин використовують підземні, поверхневі води, що відповідають гігієнічним вимогам. Доброякісна вода, як і раціональна повноцінна годівля тварин є запорукою високої їх продуктивності і збереження здоров’я. Тому приділяють велику увагу охороні водних джерел від забруднення.

При проектуванні тваринницьких приміщень на стадії вибору площі під їх будівництво проводять гідрогеологічну і всесторонню оцінку природних умов захисту водних джерел від забруднення.

Контроль за охороною водних джерел в Україні узаконений “Основами водного законодавства України”. В цьому законі містяться обов’язкові для всіх державних організацій, підприємств, установ і громадян положення про порядок використання і охорони річок, озер та інших поверхневих водних об’єктів, що знаходяться на території держави. Вказаним документом забороняється скид у водні об’єкти виробничих, побутових та інших відходів. Використання водних об’єктів для скиду допускається тільки при дотриманні вимог і правил передбачених законодавством.

У сільському господарстві значна частина води використовується для водопостачання тваринницьких ферм, що призводить до нагромадження значної кількості стоків. Тому сьогодні конструкторами і спеціалістами вже розроблені і впроваджуються схеми очищення гнойових стоків.

Необхідно вдосконалювати технологічні процеси і транспортні засоби з метою скорочення викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище і поліпшити очищення відходів газів від шкідливих домішок, збільшити випуск високоефективних газопиловловлювачів, водоочисного устаткування, а також приладів і автоматичних станцій контролю за станом навколишнього середовища.

7 Охорона праці

Охорона життя і здоров’я працюючих гарантується Конституцією України, Кодексами законів про працю і розробленими для їх розвитку постановами, нормами та інструкціями з техніки безпеки.

Охорона праці включає систему заходів які забезпечують не шкідливі для життя і здоров’я працюючих умови праці. Вона передбачає не тільки додержання норм і правил техніки безпеки, але й виконання трудового законодавства з охорони праці.

В організації охорони праці у ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” беруть участь: керівник господарства і його заступник, головні спеціалісти, керівники виробничих підрозділів. Основним завданням охорони праці є створення здорових і безпечних умов праці в усіх галузях сільськогосподарського виробництва. За стан охорони праці в господарстві відповідає його керівник, а безпосередню організацію охорони праці займається інженер з охорони праці. Разом із спеціалістами господарства він здійснює контроль за забезпеченням охорони праці в кожному виробничому підрозділі, перевіряє стан техніки безпеки і виробничої санітарії у відділеннях, на фермах, в майстернях, в котельнях, вимагає виконання інструкцій правил техніки безпеки, слідкує за своєчасною видачею працівникам спецодягу і засобів захисту. А також забезпечує їх інструкціями і правилами по охороні праці, веде облік нещасних випадків, приймає участь у їх розслідуванні.

В господарстві по техніці безпеки проводять такі види інструктажів: вступний, періодичний. Про вступний інструктаж ведеться картка обліку, яка зберігається в особовій картці працівника. Інструктаж на робочому місці проводиться керівниками відділків, завідувачами ферми, бригадирами. Через кожні шість місяців проводиться періодичний інструктаж. Зокрема перед вигоном тварин на пасовище і при постановці їх на зимово-стійлове утримання. Періодичний інструктаж проводиться головним зооінженером, завідуючим фермою. При нещасному випадку, або виявленні неодноразових порушень працівниками техніки безпеки, з усіма працівниками не залежно від часу проведення останнього інструктажу проводиться повторний інструктаж.

Розслідування і облік нещасних випадків на виробництві проводиться комісією в склад якої входять: керівник виробничої бригади, завідуючий фермою і інженер по охороні праці. Вони вивчають на місці виробничу обстановку, виясняють всі обставини нещасного випадку і його причини. Результати обслідування оформляють актом який складається в п’ятьох примірниках і передається керівникові господарства. Комісія протягом трьох діб повинна розглянути, затвердити акт і вжити необхідні заходи по усуненні причини, що викликала нещасний випадок.

Аналіз стану охорони праці у ВАТ “Горохівському бурякорадгоспі” можна характеризувати за такими показниками: коефіцієнт частоти травматизму (Кч) і коефіцієнтом важкості травматизму (Кв). Коефіцієнт частоти травматизму – число травм в розрахунку на кожну тисячу працюючих даного господарства. Він визначається за формулою:

Кч=Т/Р×1000

де, Т- кількість травм за звітний період;

Р – кількість працівників.

Коефіцієнт важкості травматизму визначає кількість днів тимчасової непрацездатності, яке випадає в середньому на одного потерпілого і визначається за формулою:

Кв=Д/Т

де, Д – середня кількість робочих днів, втрачених за звітний період в результаті нещасних випадків;

Т – кількість травм за звітний період, за виключенням смертельних випадків.

Про стан охорони праці у ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” можна судити згідно даних таблиці 30.

Таблиця 30.

Аналіз стану охорони праці в господарстві.

Як видно з даних таблиці, що в господарстві приділяється належна увага охороні праці, зменшилась кількість нещасних випадків, знизився коефіцієнт частоти травматизму.

Пожежі у сільському господарстві викликають найбільш часті випадки загибелі майна і навіть людей. Однією з причин пожежі може бути коротке замикання, що виникає при з’єднані проводів на місцях порушення ізоляції. Тому вся електропроводка, вимикачі і інші електричні обладнання монтуються згідно з “Правилами електро-технічних установок”. Всі тваринницькі будівлі обладнані громовідводами. Щоб при необхідності не допустити загибелі тварин, проїзд і дороги до тваринницьких приміщень тримають в доброму стані в будь яку пору. Всі ворота і двері приміщень призначенні для випуску тварин, відкриваються лише на зовні. Зберігання фуражу в приміщеннях для тварин допускається тільки в кількості денної норми. Прив’язують тварин у стійлі так щоб під час пожежі їх можна було легко відв’язувати.

У зв’язку з тим, що за останній час на Україні кількість пожеж значно зросла було завдання провести розрахунок протипожежного водоймища. Для пожежо-гасіння використовують воду з водоймища.

Кількість води для гасіння пожежі вираховується за формулою:

Q=3.6×g×t×z

Де, g – 5л/секунду розхід води для гасіння пожежі за 1 секунду;

t- 2 години ;

z – число одночасно допустимих пожеж

Q=3,6×5×2×1=36 м3

Отже, об’єм води у водоймищі на випадок пожежі становить – 36 м3

Територія ферми як уже говорилося вище забезпечена запасом води на випадок гасіння. Крім того в тваринницьких приміщеннях встановлюють бочки з водою і піском, об’ємом не менше 250 літрів. Всі приміщення і скирти соломи, сіна на території ферми обладнанні громовідводами.

8 Цивільна оборона

Дуже актуальною цивільна оборона є для України. На території країни розміщена велика кількість об’єктів, що є потенційно небезпечними на випадок аварії. На даний час особливо велике значення має виробництво продукції скотарства в умовах радіоактивного забруднення після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, яка супроводилась викидом в атмосферу величезної кількості радіоактивних продуктів піврозпаду. До найбільш небезпечних радіонуклідів належать: йод – 131, цезій – 137, стронцій – 90.

У формуванні радіаційної ситуації після радіоактивного забруднення середовища можна виділити три періоди:

- перший період – період йодної небезпеки, від 1,5 –2 місяців. Основну небезпеку становив йод – 131.

- другий період - від двох місяців до двох років, коли основну небезпеку становив: барій – 140, стронцій - 89 і 90, цезій – 134 та 137.

- третій період - від двох років і пізніше, коли головними факторами забруднення раціону людини залишається стронцій – 90, цезій – 137.

Ці періоди характеризуються різними шляхами включення радіонуклідів у кормові і харчові ланцюги. У рік випадання радіоактивних продуктів переважає аеральний (позакореневий) шлях, а в наступні роки у міру проникнення радіонуклідів у горизонти грунту, де знаходиться коріння, основним стає ґрунтовий (кореневий) спосіб включення. Радіоактивні речовини, які потрапили в грунт можуть із нього частково виливатися і потрапляти в грунтові води. Проте грунт досить міцно утримує радіоактивні речовини, що в нього потрапили і вони будуть дуже довго (протягом десятиріч) надходити в рослинну продукцію, а отже у корм. При цьому слід пам’ятати, що різні грунти утримують радіонукліди неоднаково, найбільш міцно вони закріплюються у чорноземах. Різні радіонукліди по різному нагромаджуються в кормових культурах. Так, якщо стронцій – 90 тільки 19,3% нагромаджується в кореневій системі, а решта у вегетативній, то в цезію –137 цей показник становить 40,9 % . Як правило, радіонукліди, які потрапили у вегетативну частину рослин концентруються в основному у соломі (листі, стеблах), менше в полові і в невеликих кількостях – у зерні. Деякий випадок становить цезій, відносний вміст якого у зерні може досягати до 10% . При цьому у міру збільшення врожайності, як правило зменшується вміст радіонуклідів в одиниці маси.

При веденні сільськогосподарського виробництва на землях забруднених радіонуклідами слід пам’ятати що стронцій – 90 за своїми хімічними властивостями подібний до кальцію, цезій – 137 до калію. Чим багатші грунти на кальцій і калій, тим менше слід очікувати накопичення в рослинах стронцію – 90 та цезію – 137. Відповідно, чим бідніші грунти на кальцій і калій, тим більше можливостей для міграції з грунту в рослини стронцій – 90 та цезій – 137. Тому, одним з основних організаційних і агрохімічних заходів на землях забруднених радіонуклідами повинно бути зменшення переходу стронцію – 90 і цезію – 137 з грунту в рослини.

При виникненні радіоактивного забруднення у ВАТ Горохівський бурякорадгосп будуть застосовувати такі способи зниження переходу радіонуклідів у рослини: вапнування кислих грунтів , застосування калійних добрив та внесення інших карбонатів особливо на землях бідних на кальцій, а також перед висіванням переорювати грунт на таку глибину, до якої не досягла б коренева система рослин.

Проте зменшення переходу стронцію – 90 з грунту в рослину за рахунок підвищення концентрації його хімічного аналога – кальцію не безмежне. При досягненні певного співвідношення стронцію до кальцію подальше підвищення вмісту кальцію в грунті вже не впливає на засвоєння рослинами стронцію – 90 з грунту.

Перехід цезію – 137 по кореневій системі в рослини залежить не лише від складу грунту, його структури, вологості та інших властивостей, які впливають на швидкість міграції цезію – 137.

ВАТ Горохівський бурякорадгосп не вважається зоною радіоактивного забруднення, при виникненні цього забруднення будуть виконуватись вище вказані умови.

Дані про допустимий рівень забруднення кормів наведені в таблиці 31.

Таблиця 31.

Допустимий рівень забруднення кормів Бк/кг.

В таблиці 19 приведений допустимий рівень забруднення кормів радіоактивними речовинами, для використання в годівлі великої рогатої худоби без шкоди для здоров’я тварин.

Таким чином, розглянувши особливості впливу радіоактивного випромінювання на організм тварин і обґрунтовуючи заходи захисту тваринництва в умовах радіоактивної забрудненості місцевості можна зробити висновок про реальну можливість ведення галузі, з метою отримання повноцінної продукції.

Всновки та пропозиції

На основі проведеної роботи по порівнянню продуктивних якостей корів української чорно – рябої молочної породи в умовах відкритого акціонерного товариства Горохівський бурякорадгосп можна зробити такі висновки та пропозиції :

1.         Корови з родини, які оцінювались добре розвинені відзначаються міцним тілоскладом і за екстер’єрними особливостями відповідають тваринам молочного напрямку продуктивності.

2.         Господарсько – біологічні особливості корів різних родин позначились на рівні молочної продуктивності їх нащадків. Найвищими надоями і найбільшим виходом молочного жиру відзначилися корови з родини Слава 2035, в яких надої та вихід молочного жиру за 305 днів лактації відповідно становили 4855 кг. молока та 175,21 кг. молочного жиру, а в родин Хвої 1325 відповідно – 4572 кг., молочного жиру – 171,2 кг.

3.         За вмістом жиру в молоці по всіх групах нащадків суттєвої різниці не відмічено, коливання цього показника становили від 3,6 до 3,74 %.

4.         Вищий економічний ефект одержано від розведення корів з родини Слави 2035 і Хвої 1325.

Виходячи із вище сказаного ми пропонуємо :

1.         Для підвищення молочної продуктивності стада корів ВАТ

“ Горохівського бурякорадгоспу ” потрібно інтенсивно використовувати корів з родини Слава 2035 і Хвої 1325.

2.         Створити оптимальні умови для вирощування молодняку великої рогатої худоби.

3.         Покращити кормову базу в напрямі підвищення виробництва грубих і соковитих кормів. В стійловий період в структурі раціонів витрати концентрованих кормів доцільно збільшити до 30 % за поживністю, а влітку до 25 % за поживністю.

4.         Покращити селекційно – племінну роботу при чистопородному розведенні за лініями і родинами

Список використаної літератури

1.   Арзуманян Е.А. Скотоводство. – М.; Колос, 1984 – 480 с.

2.   Басовський НЗ., Буркат В.П., ВласовМ.В. і ін. Племінна робота – К.:ВНА “ Україна ”, 1995. – с 5 – 9.

3.   Басовський НЗ., Буркат В.П.,Власов В.Й. і ін. Крупномаштабная селекция в скотоводстве. – К. : Асоциация « Украина » 1994 – 374 с.

4.   Бегучев А.П., Безенко Т.И., Боярський А.Г. И др. Скотоводство – М. : Агропромиздат, 1992 – с. 114 – 122.

5.   Бич А.И. Пути дальнейшего совершенствования черно – пестрого скота \\молочное и мясное скотоводство. \\ - 1984 - № - 10 – с. 42 – 45.

6.   Бойко В.П. Породы крупного рогатого скота Украины в историческом развитии. – К.: УСХА, 1981 – с. 18 – 31.

7.   Буркат В.П. Використання голштинів у поліпшенні молочної худоби. – К.: Урожай, 1988. – с. 35 – 36.

8.   Буркат В.П., Єфіменко М.Я., Хаврук О.Ф. і ін. Формування внутріпородних типів молочної худоби. – К.: Урожай, 1992. – 43 – 45.

9.   Вербич Г.В. Деякі закономірності бажаного типу при створенні української чорно – рябої породи.: Автореф. дис. Канд. с/г наук, Чубинське, 1995 – 21 с.

10.       Віничук Д.Т., Мережко П.М. Методы совершенствования черно – пестрого скота // Зоотехнія – 1991 - № 3 – с. 4 – 5.

11.       Дмитриев Н.Г. Породы скота по странам мира. – М.: Колос, 1978. – 350 с.

12.       Дмитриев Н.Г., Басовский Н.З. Племенная работа. – М.: Агропромиздат, 1988. – с. 67 – 78.

13.       ЕйснерФ.Ф. Основні завдання та шляхи удосконалення чорно – рябої породи на Україні // Молочномясное скотоводство. К.: Урожай, 1984. – вип. 36. – с. 15 – 20.

14.       Єфіменко М.Я. Українська чорно – ряба молочна порода // Твариництво України. 1996. - № с. 7 – 8.

15.       Єфіменко М.Я., Бойко В.П., Коваленко Г.С. і ін. Генетичний потенціал української чорно – рябої породи // Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженирії та технології продуктів твариництва. – Львів, 1997. – с. 484 – 486.

16.       Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З. і ін. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії – К.: Аграрна наука, 1999. – с. 168 – 179, 190 – 194.

17.       Зубець М.В., Буркат В.П. Наукові основи породоутворювального процесу в молочному і м’ясному скотарстві на сучасному етапі // Твариництво України. – 1996. - № 1. – с. 3 – 4.

18.       Капіна П.І. Охорона природи. – К.: Вища школа, 1983. – 214 с.

19.       Карасик Ю.М., Єфіменко М.Я. Создание черно – пестрой породы // Преоброзование генофонда пород. – К.: Урожай, 1990. – с. 3 – 19.

20.       Классен Х.Ы. Чорно ряба порода // Племінна робота з породами великої рогатої худоби. – К.: Урожай, 1963. – с. 249 – 271.

21.       Коваль С.С., Колошнюк М.С. Выведение украинского зонального типа черно – пестрого скота // Зоотехния. – 1992- №2. – с. 16 – 17.

22.       Кос В.Ф. Продуктивні і племінні якості чорно – рябої худоби різних генотипів західно – української популяції // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. К.: Асоціація “ Україна ”. 1996 – с. 89.

23.       Лапин Г.Ф. Биометрия. – М.: Высшая школа, 1990. – 352 с.

24.       Макаров В.М., Кушиков Є.С., Россо Л.Н. і ін. Господарсько – біологічні особливості корів різних генетичних груп чорно – рябої породи //Молочно м’ясне скотарство. 1992. - № 81. С. 24 – 29.

25.       Мамчак І.В., Брантюк А.П., Довгополий І.М., Остапів Д.С. Молочна продуктивністьі екстерєрні особливості української молочної, голандської і німецької чорно – рябих порід. // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. – 1999. – вип. 3 – с. 173 – 175.

26.       Михайлов В.Н. Справочник Охрана труда в сельськом хозяйстве. М.: Агропромиздат., 1989. – с. 41 – 48.

27.       Недава В.Ю., Єфіменко М.Я. Чорно – ряба худоба. – К.: Урожай, 1987. – 144 с.

28.       Попов О.Я. Велика рогатахудоба. – К.: Вища школа, 1982. – 360 с.

29.       Прозора К.Й. Изменение черно – пестрого скота западных районов Украины в процессе селекционной работы // Разведение и искуственное осеменение крупного рогатого скота. – 1981. - № 13. – 50 с.

30.       Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. – Х.: Еспада, 2002. – 576 с.

31.       Ружевский А.Б., Рубан Ю.Д. Породы крупного рогатого скота. М.: Колос, 1980. – 285 с.

32.       Соколова Г.О. Продуктивні і відтворні якості корів української, голандської та німецької чорно – рябих порід.: Автореф. дис. Канд. с. – г. наук, 1998. – 18 с.

33.       Соколова Г.О., Мамчак І.В., Вахуткевич Н.М. Молочна продуктивність та морфо – функціональні властивості вим’я корів чорно – рябої породи різного походження // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З Гжицького 50 років від дня заснування зооінженерного факультету. Львів, 1999. –вип. 3 - Част. 2 – с. 200 – 201.

34.       Щербатий З.Є, Павлів Б.А., Музика Л.І. і ін. Консолідація внутріпородного типу популяції молочної чорно – рябої породи західного регіону України // Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та ветеринарної медицини, зооінженерії та технології виробництва продуктів твариництва. – Львів. – 1997. С. 575 – 576.