Дипломная работа: Характеристика родин української чорно–рябої молочної породи в ВАТ "Горохівський бурякорадгосп" Горохівського району Волинської області

Таблиця 7.

Виробництво продукції тваринництва.

З таблиці видно, що на валове виробництво впливає не тільки кількість голів худоби, але й її продуктивність. Валовий надій молока у 2002 році порівняно з 2000 роком знизився на 200ц, також знизились середньодобові прирости свиней і худоби, це пов’язано з недостатньою кількістю кормів і наявністю низькопродуктивного стада.

Таблиця 8.

Інтенсифікація тваринництва.

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що виробництво молока, м’яса на 100 га с/г угідь і ріллі є низьким показником у зв’язку з низьким середньодобовим приростами з низькими надоями молока, через неповноцінну годівлю і низько продуктивне стадо.

Таблиця 9.

Собівартість тваринницької продукції.

Як свідчать дані таблиці собівартість 1ц. тваринницької продукції за останній рік значно зросла. Такі зростання тваринницької продукції обумовлюються тим, що за останні роки подорожчали матеріальні і енергетичні ресурси. Корми які вирощують в господарстві мають високу собівартість.

Таблиця 10.

Рівень рентабельності господарства.

Рентабельність ведення тваринництва передбачає покриття витрат на виробництво продукції за рахунок виручки від її реалізації і одержання чистого доходу. Виробничий напрямок господарства має передбачати таке поєднання галузей, яке забезпечує безумовне виконання завдання по виробництву реалізації сільськогосподарської продукції при найбільш повноцінному, ефективному використанню земель, техніки і робочої сили з метою одержання найбільшої кількості сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі ї зниження затрат на одиницю продукції. Так, що в господарстві галузь рослинництва є рентабельнішою, а тваринництво – збитковою. Ці показники є мінливі із часом вони змінюються в кращу сторону.

3 Матеріали і методика роботи

Розведення за лініями та родинами дозволяє на тільки закріпити наявні результати і примножити їх, але і на основі лінійних та родинних поєднань створити нові лінії та родини з більш збагаченою спадковістю.

В завдання нашої дипломної роботи входило провести порівняльну характеристику за молочною продуктивністю і екстер’єром корів української чорно – рябої молочної породи, які належали до різних родин.

Для цього були підібрані дві групи корів, які належать до наступних родин: Хвоя 1325 та Слава 2035. До родин корови Хвої 1325 враховано 25 нащадків, у корови Слави 2035 – 20 нащадків.

Для проведення порівняльної характеристики за молочною продуктивністю враховувались наступні показники: надій за 305 днів лактації (л), вміст жиру в молоці (%) та вихід молочного жиру (кг).

А для проведення порівняльної характеристики за екстер’єром врахову-вались такі показники : висота в холці (см), ширина грудей (см), глибина грудей (см), обхват грудей (см), коса довжина тулуба (см), ширина заду в клубах (см), ширина в сідничних буграх (см), обхват п’ястя (см), форма вим’я і швидкість молоковіддачі (кг/хв.).

Тварини, з якими проводилась робота, вирощувалась і продукували в однакових умовах догляду, утримання і годівлі.

Дані, одержані в роботі, оброблялися біометрично згідно методики Г.Ф. Ланіна (1990), при цьому визначались наступні показники :

Середнє арифметичне; C

Середнє квадратичне відхилення; Q

Похибка середнього арифметичного; m x.

Крім цього в завдання входило провести економічну оцінку продуктивності корів, які належали до різних родин.

При проведенні економічної оцінки враховувались такі показники :

-           надій молока за лактацію в базисній жирності;

-           вартість одержаного молока від корови в рік;

-           середня реалізаційна ціна 1 ц. молока;

-           затрати на утримання корови в рік, віднесенні на молока;

-           собівартість 1 ц. молока;

-           чистий дохід на корову в рік;

-           рівень рентабельності.

4 Власні дослідження

4.1 Характеристика стада великої рогатої худоби ВАТ “Горохівського бурякорадгоспу”

Формування маточного стада корів у ВАТ “ Горохівський бурякорадгосп Горохівського району Волинської області почалося з часу створення господарства, спочатку за рахунок завозу племінних телиць з племінних господарств, а також за рахунок власного відтворення. Крім того для покращення генофонду використовували сперму висококласних бугаїв – плідників які належать Волинській Держплемстанції.

Структура поголів’я великої рогатої худоби української чорно – рябої породи в господарстві за останні 3 роки наведена в таблиці 11.

Таблиця11.

Структура поголів’я великої рогатої худоби.

Протягом трьох років поголів’я тварин зменшувалась, тому що галузь тваринництва ставала не прибутковою і господарство надавало перевагу рослинництву.

В господарстві розводиться українська чорно–ряба молочна порода великої рогатої худоби, яка належить до тварин молочного напрямку продуктивності, і є чистопородною.

Про класний склад корів господарства свідчать дані таблиці 12

Таблиця 12.

Характеристика корів за класністю, гол.

Дані бонітувань свідчать про те що в стаді корів української чорно–рябої молочної породи господарства є мало тварин високих класів еліта рекорд та еліта; тварини в основному I та II класів – більше 76 %, а третина корів некласні. Погіршення класності по роках відбулося у зв’язку з зменшенням їх кількості та незабезпеченням поголів’я кормами.

Українська чорно–ряба молочна порода характеризується дещо коротку-ватим тулубом, глибокими і широкими грудьми, прямою холкою і рівною спиною, широким і вирівняним задом та правильно поставленими кінцівками.

Проміри та індекси тілоскладу повновікових корів господарства наведенні в таблиці 13; 14.

Таблиця 13.

Проміри повновікових корів господарства, см.

Дані таблиці свідчать про те, що у ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” корови стада мають нормальний розвиток тілобудови, що практично відповідає вимогам стандарту породи.

Загальний розвиток тілобудови доповнюють індекси тілоскладу (табл.1 4).

Таблиця 14.

Індекси тілобудови повновікових корів господарства, %.

При проведенні племінної роботи зі стадом в умовах промислової технології звернуто особливу увагу на форму вим’я, його об’єм, довжину і форму дійок, правильність прикріплення вим’я. Від розвитку вим’я залежить і рівень молочної продуктивності корів.

Згідно даних таблиці 15 ми можемо судити про морфо - функціональні ознаки вим’я які властиві поголів’ю корів господарства.

Таблиця 15.

Форма вим’я корів господарства, гол., %.

Найбільш бажаною формою вим’я є чашоподібна і ванноподібна. З таблиці 15 видно, що найбільшу питому вагу в стаді корів господарства займають корови власне з такою формою вим’я. Слід визначити, що кількість корів господарства займають корови власне з такою формою вим’я. Слід відзначити, що кількість корів з вище вказаними формами вим’я з кожним роком зменшується, це пов’язано із загальним зменшенням поголів’я корів. Слід сказати, що в господарстві за останні три роки немає корів з козячою формою вим’я.

Велике значення має прикріплення вим’я, найціннішим є вим’я із щільним прикріпленням.

Придатність корів до машинного доїння один з найважливіших біологічних компонентів ефективності використання їх в умовах промислової технології. Як правило корова повинна повністю видоюватися за 6 – 8 хвилин. Якщо додати хвилину на підготовку вим’я до доїння і одну хвилину – заключне додоювання, то максимум часу на технологічний процес видоювання однієї корови буде складати 8 – 10 хвилин.

Придатність до машинного доїння визначається такими вимогами, як симетрично і рівномірно розвинуте вим’я, добре прикріплене до черева з середніми за величиною і правильно поставленими дійками циліндричної форми. Високоудійна корова має більше вим’я, яке може містити і більше кілограмів молока у проміжках між доїнням.

Швидкість молоковіддачі є одним з важливих показників молочної продуктивності. Показники молоковіддачі у корів господарства наведені в таблиці 16.

Таблиця 16.

Показники молоковіддачі корів господарства.

Молочна продуктивність є одним з основних показників племінної цінності корів, яка зумовлена багатьма факторами, насамперед на неї впливають : порода, вік тварини , методи утримання, догляду і годівлі, вік першого плодотворного осіменіння, тривалість сухостійного і сервіс періоду та ряд інших факторів.

Розподіл тварин в господарстві за віком в отелах подано в таблиці 17.

Таблиця 17.

Розподіл корів за віком в отелах.

Аналіз даних таблиці 17 свідчить про те, що понад 50 % корів в стаді належить до 1 – 5 отелень.

В господарстві слід звернути увагу на більш довше використання корів, тому що повновікові корови краще оплачують корми, дають більше молока, що значно впливає на собівартість та рентабельність виробництва молока. Можливість більш довше використовувати тварин є тому, що стадо господарства характеризується міцною конституцією і екстер’єром, добрими властивостями відтворних функцій.

Розподіл корів стада за тривалістю сухостійного періоду наведено в таблиці 18.

Як свідчать дані таблиці 18, середня тривалість сухостійного періоду у корів господарства становить 41 – 60 днів, що відповідає оптимальним нормам цього періоду. Невелика кількість корів має тривалістю сухостою до 40 і більше 80 днів.

Таблиця 18.

Розподіл корів за тривалістю сухостійного періоду.

Розподіл корів за тривалістю сервіс періоду наведено в таблиці 19.

Таблиця 19.

Розподіл корів за тривалістю сервіс періоду.

 Дані таблиці свідчать, що на протязі останніх трьох років корови господарства мають тривалість сервіс – періоду в основному 31 – 70 днів. Так відсоток корів т, які мають тривалість сервіс періоду від 30 до 50 днів відповідно по роках становить : 40 %, 36 %, 31 %. А з тривалістю даного періоду від 51 до 70 днів відсоток корів становить відповідно : 35 %, 42 %, 44%. Невелика кількість корів мала період від отелення до першого плодотворного осіменіння до 30 днів, а також 90 днів і більше. Слід відмітити що за останні роки дещо збільшилась кількість корів які мають довгий сервіс – період від 3 до 5 відсотків.

На молочну продуктивність має також вплив вік та жива маса при першому плодотворному осіменінні. Згідно даних багатьох дослідників, телиць доцільно осіменяти у віці 16 – 18 місяців при досягненні ними живої маси 350 – 400 кг.

Вплив віку першого плодотворного осіменіння на молочну продуктивність телиць господарства наведено в таблиці 10.

Таблиці 20.

Вплив віку першого плодотворного осіменіння на молочну продуктивність

На основі даних таблиці можна зробити висновок, що в умовах нашого господарства найоптимальнішим віком першого плодотворного осіменіння є вік 18 – 20 міс. Середній надій по групі тварин відповідно по лактаціях становить : 3301 кг., 3792 кг., 4020 кг.

Суттєвим є вплив на молочну продуктивність корів мають також умови утримання молочної худоби у великій мірі залежить від економічних особливостей господарства і прийнятої технології виробництва молока.

Молочна продуктивність корів знаходиться в тісному взаємозв’язку з рівнем і повноцінністю годівлі. Структура раціонів, їх поживна цінність в значній мірі обумовлюють рівень продуктивності тварин зі прояв їх генетичного потенціалу.

Достатня і повноцінна годівля корів сприяє збільшенню їх молочної продуктивності, підвищенню оплати праці, корму продукцією і зниженню собівартості молока.

Аналіз годівлі худоби в господарствах показує, що однією з причин неодержання високих надоїв є низький рівень годівлі і неповноцінності кормів.

Аналіз матеріалів показує, що з підвищенням повноцінності годівлі затрат кормів на виробництво молока знижується. Дослідженнями встановлено, що тільки при введенні в раціон різних кормів забезпечується повноцінна годівля підвищується продуктивність худоби і оплата корму продукцією. Результати наукових досліджень і практика передових господарств показує, що то ефективність кормі залежить в значній мірі від співвідношення окремих кормів в раціоні Для одержання високих надоїв необхідно забезпечити відповідну кількість легко перетравних вуглеводів. Необхідна кількість вуглеводів регулюється відповідною структурою в раціоні коренеплодів, сіна і концентратів.

ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” застосовує стійлово–пасовищну систему утримання. У весняно літній період корови знаходяться на пасовищі. Раціон годівлі тварин наведені в таблиці 21 і 22.

Таблиця 21.

Раціон годівлі корів господарства (добовий надій 12 кг.,

жива маса 540 кг).

Раціони, у зимово-весняний були дефіцитні по перетравному протеїну. Хоч раціони годівлі тварин складені з розрахунку одержання 4000 кг. молока на корову в рік, але тієї продуктивності не одержано внаслідок того, що не дотримано безперебійної технології повноцінної годівлі тварин.

В літній період піддослідні тварини повністю були забезпечені загальною поживністю раціону, який збалансований по вмісту перетравного протеїну, крім кормових одиниць, фосфору та вітамінів.

Страницы: 1, 2, 3