Дипломная работа: Вдосконалення міжнародних розрахунків ВАТ "Коломийське АТП"

3.4 Обгрунтування проектних рекомендацій

Аналіз діяльност ВАТ „Коломийське АТП” и за ряд років показує значне зростання обсягів експортно-імпортних операцій підприємства у 2003-2006 рр. У 2004 підприємство не здійснювало взагалі зовнішньоекономічних операцій в 2005 р. питома вага експорту в воловій виручці підприємства становила 11% а в 2006 р. вже майже 16% Активізація зовнішньоекономічної діяльності Коломийське АТП у 2005-2006р.р. пояснюється, тим що саме в ці роки підприємство освоїло новий напрямок діяльності. Так у 2006 Коломийське АТП заключило договори на транспортні перевезення в Росію на загальну суму 43200 дол., а також ведуться переговори з польськими партнерами.

Аналіз практики проведення міжнародних розрахунків по експортно-імпортних операціях на Коломийське АТП показав, що на підприємстві не використовуються можливості строкового валютного ринку України. Оплата за надані послуги робиться шляхом простого банківського переказу. Така ситуація призводить до затримки надходження коштів на підприємство у зв’язку з технічними проблемами і зростання спонтанно дебіторської заборгованості. Так період обороту грошових засобів ВАТ у 2005 р. збільшився у порівнянні з 2004 р на 12 дн., з 2006 р. на 21 день, з період обороту дебіторської заборгованості у 2006 р. зріс у порівнянні з 2005 р. на 25 дн., з 2004 р. на 30 дн. Такий стан речей свідчить про деяку спонтанність проведення експортних операція на підприємстві, що може негативно вплинути на фінансові результати діяльності підприємства. Також аналіз окремих угод укладених Коломийське АТП за кордон показав, що на підприємстві також не існу диного підходу щодо визначення валютно-фінансових умов контрактів. Зважаючи на прогнозне зростання питомої ваги експортних та імпортних операцій в основній діяльності Коломийське АТП в якості основних напрямів вдосконалення було обрано валютно-фінансові умови реалізації міжнародних розрахункових операцій. Серед них:

ü   ціна валюти і спосіб її визначення;

ü   валюта платежу;

ü   курс перерахунку валюти ціни в валюту платежу;

ü   валютн обумовлення, що страхують від ризику валютних втрат на випадок коливань валютних курсів;

ü   умови розрахунків;

ü   форма розрахунків;

ü   засоби платежу.

В умовах конкуренції яка існує на ринку Польщі та Росії при умові розширення сво діяльності Коломийське АТП зіштовхнеться з проблемою надання відстрочки платежу своїм клієнтам (комерційний кредит). Тому перспективними напрямками вдосконалення здійснення валютних операцій є на мою думку саме визначення форм проведення розрахунків при експортно-імпортних операціях.

Іншим перспективним напрямком удосконалення предмету дослідження стають таким чином оптимізація системи міжнародних міжбанківських розрахунків та взаємодії у системі “банк - клієнт”. Обравши у якості обслуговуючого банка АКБ “Аваль” (поштово-пенсійний акціонерний банк) ми спробуємо удосконалити систему валютних операцій даного банку та його взаємовідносини з Коломийське АТП

Зважаючи на викладене, ми пропонуємо удосконалити валютні операції ТзОВ “Плес” за такими напрямками:

1. Удосконалення валютно-фінансових умов організації валютних операцій на Коломийське АТП по таких напрямках:

2. Експортна діяльність;

4. Удосконалення системи проведення міжнародних розрахунків у АКБ “Аваль”;

5. Пошук шляхів покращання взаємодії у системі “банк - клієнт”.

Реалізація намічених заходів Коломийське АТП дозволить:

ü   збільшити валові доходи у 2007 на 43200 дол, реалізації укладених зовнішньоекономічних угод,збільшення обсягів реалізації продукції Коломийське АТП за кордон дозволить підвищити рентабельність активів ВАТ завдяки вищій маржі прибутку по експортній продукції. Також цьому сприятиме проведення переоцінки основних та оборотних активів підприємства з метою виявлення надлишкових товарно-матеріальних запасів і окремих основних активів невиробничого призначення по яких можлива передача їх у фінансову оренду;

ü   проведення нвентаризації майна Коломийське АТП крім виявлення надлишкових товарно-матеріальних запасів і основних фондів використання яких на підприємств сумнівним, дозволить оцінити склад нематеріальних активів і виявити окрем нематеріальні активи які підлягають переоцінці або списанню.

Здійснюючи валютні розрахункові операції по імпорту перед кожним підприємством і зокрема перед Коломийське АТП постає питання страхування валютних ризиків, відповідь на яке дозволить організувати процес міжнародних розрахунків без втрат для підприємства.

Страхування валютних ризиків може проводитися низкою способів розглянутих у теоретичній частині проекту. З усіх можливих варіантів доцільним буде використати страхування за допомогою форвардних операцій. Це зумовлено:

1.  відносно кращим розвитком форвардного ринку (ринку форвардних контрактів) ніж ринку ф’ючерсних опціонних контрактів;

2.  бажанням підприємства отримати реальний товар (валюту) за форвардним контрактом, а не лише хеджування ризику;

3.  можливість отримання спекулятивного доходу при правильному прогнозі динаміки руху валютних курсів

При експортних розрахунках заключення форвардного контракту на валюту необхідно при наданн мпортеру відстрочки платежу.

Економічний ефект від укладання форвардної угоди можна показати на прикладі поставки пластмасово тари у Росію на суму 1186000 російських рублях. Валюта платежу - російський рубль. Продаж здійснюється 1-ого червня, а платіж 1-ого липня одного року. Обмінні курси російського рубля до гривні на 1-ше червня: курс “спат” 1 RUR = 0,18-0,19 грн. Особливістю форвардних угод з “плаваючими” валютами є те, що курсові ціни по форвардних операціях носять договірний характер; по строкових угодах з російським рублем трьохмісячний курс “форвард” становить 0,2-0,3 RUR дисконту.

Якщо б рахунок-фактура були б виписані в гривнях, то сума її повинна б дорівнювати

Однак при наявності рахунку-фактури в російських рублях експортер може укласти одномісячний форвардний валютний контракт на продаж 186000 RUR банку по курсу 3,00 RUR за 1 грн. щоб отримати

Це на 1252,8 дол. більше, ніж експортер отримав би виписавши рахунок-фактуру в гривнях.

Водночас, якщо б передбачалось знецінення гривні щодо долара чи іншої іноземної валюти український експортер зможе отримати спекулятивний прибуток виписуючи рахунок-фактуру в іноземній валюті, але не заключаючи форвардної угоди.

Доцільність заключення або незаключення форвардної угоди, а також розподіл прибутків збитків при різних валютних курсах зображено на рис. 3.4.

Як зазначалось у теоретичній частині даного проекту міжнародні розрахунки можуть проводитися у двох формах: за готівку; в кредит.

Для експортно діяльності зручнішим є використання умови готівкової оплати поставки. Це дозволяє швидко залучити в обіг валютну виручку, що в свою чергу підвищу ефективність розрахункової операції.

Рис. 3.4 - Форвардний контракт як засіб страхування валютних ризиків у міжнародних розрахункових операціях Коломийське АТП

При готівково оплаті (незалежно від форми платежу) розрахунок за поставку проходить до часу чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця. Тобто, при використанні передоплати чи акредитиву, як форм платежу, підприємство отримує гроші безпосередньо з поставкою товару. В той же час, надаючи комерційний кредит, підприємство втрачає на строк кредиту конкретн грошові суми, а отже не отримує по них прибутку.

Економічний ефект від використання готівкової оплати порівняно з комерційним кредитом для експортера обчислюється виходячи з депозитних ставок комерційних банків та строків відстрочення платежу.

Різні комерційн банки пропонують різні умови депонування коштів підприємств. Для Коломийське АТП” оптимальним було б розміщення валютних коштів (надлишкових) на депозитних вкладах з максимальною процентною ставкою. Таким чином, підприємство отримало б найвищий дохід на власні кошти. Така ситуація була можливою аж до початку 1997 року, коли підприємством України дозволялось розміщення власних коштів у кількох банках. Проте, згідно інструкцій НБУ (вступила в дію з грудня 1996 року), усім підприємствам України дозволено мати рахунки (як у національній валюті так і в іноземній валюті) лише в одному банку.

Обслуговуючим банком Коломийське АТП є АКБ “Аваль”.

Виходячи з цих депозитних ставок для угоди вартістю 43200 $ (сума угод в Росію в $) прямий виграш від проведення готівкової оплати покупки становитиме залежно від терміну окупності поступної суми (див. таблицю 3.4).

Таблиця 3.4 - Виграш експортера при отриманні ним готівкового платежу за контрактом

Як бачимо, використання готівкового платежу порівняно до видачі комерційного кредиту, дозволяє експортеру отримати значний фінансовий ефект.

Водночас, гостра конкурентна боротьба на товарних ринках вимагає від експортера гнучкості у визначенні умов платежу. Для того щоб отримати контракт, експортер інколи змушений йти на укладання угоди на умовах надання комерційного кредиту покупцеві. В цій ситуації для підприємства-експортера необхідно визначити в контракті умови надання комерційного кредиту (збільшення суми платежу, черговість виплат тощо).

Одним із засобів надання комерційного кредиту і уникнення збитків для експортера є використання документарного акредитиву як форми платежу та векселів як засобу платежу.

Документарн акредитиви використовуються в міжнародних розрахунках не лише тому, що вони безпечним методом платежу для експортера, але й тому, що вони можуть забезпечувати короткострокове фінансування експортером шляхом використання строкових векселів або фінансування перед відвантаженням. Акредитиви дозволяють експортеру надати іноземному покупцю кредит на певний строк і в той же час отримати платіж після пред’явлення документів згідно умов акредитиву.

Акредитивну форму розрахунків доцільно застосовувати лише за умов вимоги з боку імпортера про забезпечення гарантій платежу та надання короткострокового комерційного кредиту. В іншому випадку для експортера ефективнішим з точки зору затрат та часу проходження виступає банківський переказ. Банківський переказ є фінансово рентабельнішим порівняно з акредитивною формою розрахунку, оскільки при його проведенні відсутні витрати пов’язані з відкриттям, авізуванням, підтвердженням, зміною, прийняттям і перевіркою документів і т.п. Водночас, проводячи розрахунки на умовах банківського переказу, але з використанням комерційного кредиту, експортер втрачає значні суми пов’язані з відстрочкою платежу. Ці витрати можна уникнути використовуючи так звані “акцептні акредитиви”.

Термін “акцептн акредитиви” використовується для опису документарних акредитивів, коли бенефіціар (в нашому випадку Коломийське АТП виписує строкові векселі на банк-емітент ви виконуючий банк (наприклад, авізуючий банк). Банк акцептує ц векселі і повертає їх бенефіціару, який може обліковувати їх для отримання негайного платежу.

Облік (зараховування) векселів дає експортеру негайні грошові кошти. Оскільки бенефіціар (експортер) не повинен розраховуватися з банком-емітентом негайно, то таке фінансування, що надається експортеру, є одночасно і фінансуванням покупцю, оскільки банки перекривають “часовий проміжок” між платежем експортеру оплатою зі сторони покупця.

Вищенаведен описи “акцептного акредитиву” дають суттєвий фінансовий результат для підприємства-експортера. Так, Коломийське АТП” за умовами контракту підприємство терпить значні збитки при відермінуванні платежу (наданні комерційного кредиту покупцеві). Дан збитки можуть частково бути компенсовані покупцем. Проте така ситуація вимага додаткових витрат зі сторони імпортера, що може негативно вплинути на його бажання підписати контракт. Крім того, підприємство-експортер може відчути нагальну потребу в коштах, що змусить його взяти кредит в банку і потягне за собою ще зайві витрати.

Для контракту на поставку продукції оплата якого буде проводитись у формі готівкового платежу з відстрочкою у 3 місяці і сумою поставки 43200 $ уявні втрати від отримання відтермінованого в часі платежу становили 972 $ США. Ця сума впливає з процентної ставки по тримісячному депозиту в американських доларах для юридичних осіб.

Використовуючи акцептні акредитиви” з подальшим проведення факторингової операції Коломийське АТП не несе жодних витрат і водночас отримує негайний платіж (поступлення коштів).

Підписавши контракт з імпортером на вищезазаначених умовах бенефіціар виписує строков векселі на банк-емітент або виконуючий банк. Юанк акцептує ці вексел повертає бенефіціару. Строк оплати векселів встановл.ється згідно домовленост сторін контракту на термін комерційного кредиту (в нашому випадку 30 днів).

Схема організац акцептного акредитиву” зображена на рис. 2

Таким чином, експортер на сьомому кроці (див. рис. 2) отримав акцептований вексель з терміном оплати через 3 місяці. Він може розпорядитися ним у два способи:

1 - провести зарахування (облік) векселя до терміну настання оплати за ним;

2 - отримати платіж пред’явивши вексель до оплати у зазначений у векселі термін.

Для експортера (Коломийське АТП)другий спосіб є неефективним, оскільки він аналогічний наданню комерційного кредиту і призводить до втрат описаних вище.

Щодо першого способу, то зарахування (облік) векселя доцільно провести за факторинговою угодою між Коломийське АТП та АКБ “Аваль”.

Факторингова операція полягає в наданні кредиту під боргові вимоги експортера чи зобов’язання платника. Основна ціль факторингу - забезпечити експортеру своєчасну оплату відвантаженої продукції. Факторингові послуги надаються банками своїм клієнтам у зв’язку з їх розрахунково-платіжним обслуговуванням.

Для проведення факторингової операції підприємство-експортер (ТзОВ Коломийське АТП заключає з фактором (факторингові відділення банку або спеціалізовані фірми, як звичайно дочірніми компаніями банків) договір про факторингове обслуговування, за яким воно уступає право отримання платежу за своїми борговими зобов’язаннями на певних умовах. Для укладання договору фактор детально вивчає економічний фінансовий стан підприємства, сферу його діяльності, характер зв’язків і т.п. Це необхідно для визначення, наскільки обгрунтовано підприємство нада відстрочку платежів своїм споживачам і наскільки великим є ризик його кредитування. З врахуванням цих оцінок встановлюється доцільність, а також умови і вартість факторингового обслуговування.

Виходячи з високої кредитоздатності Коломийське АТП його репутації як добросовісного партнера та довготривалих стосунків з банком “АКБ “Аваль”, а також з акцептованості векселів банком-емітентом, можна сподіватися на високий рівень оплати розрахункових документів, низьку ставку процента за кредит і розмір комісійної винагороди фактору.

Різні банки по-різному визначають розмір плати за здійснення операції через факторингов відділи. Так, установи Промінвестбанку періодично розраховують для кожного підприємства розмір плати, виходячи з процентної ставки за кредит і фактично обіговості грошових коштів факторингу по конкретному підприємству.

Методика визначення плати за проведення розрахунків через факторинг в системі АКБ Аваль” відрізняється певними особливостями. Постачальник оплачує банку за послуги по факторингу 0,3-0,5% суми платежу, а також процентну ставку за користування кредитними ресурсами банка. Ця ставка визначається за наступною формулою:

, де

 - процентна ставка за використання кредитними ресурсами банка;

 - процентна ставка за використання банківського кредиту, збільшеня на кілька пунктів за ризик несвоєчасного повернення коштів платником факторинговому відділу банка;

 - середній термін документуобороту по рахункам з покупцям, прийнятий по факторингу.

Середній термін документообороту по факторингу визначається наступним чином: сума строків нормального документообігу (термін поступлення платежу на рахунок постачальника з врахуванням часу акцепта вимог, або повідомлення про причини неоплати) з покупцями поділена на кількість покупців.

Плата за розрахункову операцію становить у нашому випадку:

Як бачимо економічний ефект становить 612 $ (972$ -360$). Він обчислений, як різниця між сумою втрат для експортера при використанні ним комерційного кредиту і платежу через банківський переказ та вартістю факторингових послуг при розрахунках по формі “акцептований акредитив”.

Результатом пропозицій по оптимізації міжнародних розрахунків Коломийське АТП стало отримання (заощадження) конкретних сум валютних коштів. Економічний ефект від нововведень по експортним розрахунковим операціям наведено у таблиці.

Таблиця 3.5 - Економічний ефект від оптимізації міжнародних розрахунків по експорту на ВАТ „Коломийське АТП”

Проводячи міжнародні розрахункові операції по імпорту перед кожним підприємством, зокрема перед ВАТ „Коломийське АТП” постає ряд першочергових питань, відповід на які дозволять оптимізувати процес міжнародних розрахунків найкращим чином..

Середній розмір платежу по проведенню телеграфного переказу становить 10 USD; по системі SWIFT - 20-30 USD.

4. Страхування валютних ризиків - не проводиться.

Значно ширш можливості економії на проведенні міжнародних розрахунків виникають у випадку надання експортером комерційного кредиту нашому покупцеві.

Так, заключивши договір на поставку поліуретану та поліпропелену з Польщі, ТзОВ “Плес” отримало 3-місячну відстрочку платежу. Сума контракту: 3000 USD. Форма розрахунків - акцептний акредитив. Метод розрахунків - платіж за допомогою банківської тратти.

Отримавши відстрочку платежу ВАТ „Коломийське АТП” має змогу застрахуватися від валютного ризику придбавши форвардний контракт терміном виконання через 3 місяці.

Якщо обмінн курси USD до гривні на даний момент часу становлять:

курс “спот”USD 5,38-5,45

тримісячний курс фарворд0.25

Як бачимо при падінні курсу української гривні щодо долара виграш покупця форвардного контракту становить 1500 грн. Ця сума отримана виходячи з наступних обчислень:

-    для купівлі 13000$ на даний момент по форвардному контракту необхідно:

-    наприкінц третього місяця цю ж суму валюти можна купити на “спот” ринку за

Отже економічний ефект від придбання контракту становить 210 грн.

Водночас, підприємство може використати додаткові арбітражні можливості, що відкриваються на валютному ринку.

Арбітражн можливості обчислюються виходячи з рівня теоретичної ціни (майбутньої ціни на спот” ринку). Якщо , де - теоретична ціна,  - фактична ціна, то арбітражер (підприємство) придбає форвардний контракт, візьме в кредит базовий актив і реалізує його на спотовому ринку та інвестує грошові кошти під процент без ризику на період дії контракту. По закінченню строку контракту він отрима базовий актив, заплативши ціну , поверне його кредитору з процентами. Прибуток арбітражера складе:

, де

 - арбітражний прибуток;

 - включає в себе арбітражний прибуток і суму кредиту з процентами.

Дана операція фактично аналогічна описаній вище, проте в останньому випадку у підприємства відсутні кошти на даний момент і воно проводить купівлю форвардного контракту за рахунок кредиту в банку.

У випадку, якщо , арбітражеру слід продати форвардний контракт, взяти кредит і купити базовий актив. При настанні дати закінчення контракту арбітражер поставить базовий актив, отрима суму і поверне кредит. Його прибуток складе:

, де

 - включає в себе суму кредиту з процентами.

Як бачимо, арбітражний прибуток, який може отримати підприємство залежить від розміру процентів по кредитам і депозитам. Між ними існує деяка різниця (процент за кредитами вищий ніж процент по депозитам). Тому перед проведенням арбітражно операції по страхуванню ризиків в міжнародних розрахунках слід визначити верхню нижню межі теоретичної ціни (так званий арбітражний коридор).

Нижній рівень ціни визначається за формулою:

, де

 - процент без ризику по гривневим вкладам;

 - процент по валютному кредиту;

 - ціна спот долара.

Також слід чітко обумовити, що платники та комерційні банки повинні самостійно нараховувати в обов’язковому порядку пеню за несплачену суму і подавати банку доручення на перерахування при наявності коштів на рахунку.

Згідно існуючого штатного розкладу на ВАТ „Коломийське АТП”проведенням міжнародних розрахунків займаються дві особи: головний бухгалтер ВАТ „Коломийське АТП”- та його помічник. Під безпосереднім керівництвом головного бухгалтера перебува організація і проведення розрахунків ВАТ „Коломийське АТП”з зарубіжними партнерами. Він приймає участь і розробляє розділи зовнішньоекономічних контрактів пов’язаних з оплатою продукції та організації платежів між сторонами.

На даному етап розвитку експортно-імпортних операцій ВАТ „Коломийське АТП” існуючий штат достатнім для виконання усіх завдань, що стосуються організації міжнародних розрахунків.

Єдині затрати полягають у інстилюванні програмного пакету у комп’ютерну мережу ВАТ Коломийське АТП” та вартістю програмного пакету. Орієнтовно дані видатки становлять 400-500 грн.

Система проста в роботі та обслуговуванні і отже не потребує додаткової штатної одиниці.

Крім того, підприємство отримає додатковий ефект пов’язаний з прискоренням руху платіжних документів, а отже зможе ефективніше оперувати власними коштами (в тому числ валютними).

Впровадження системи електронних платежів важливе також з точки зору виконання намічених заходів по удосконаленню експортно-імпортних розрахункових операцій підприємства. Операції на валютному ринку, організації акредитивного платежу і т.п. вимагають оперативності зв’язку підприємства з банком.

Залежно від кількості банків-кореспондентів, які випадають з розрахунково-платіжного обороту, чистий економічний ефект для платежу у сумі 3000 USD наведений у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Економічний ефект скорочення кількості банків-кореспондентів у системі проходження платежу між АКБ “Аваль” та банком-отримувачем (платником)

У таблиці 3.6 наведено економічний ефект від скорочення кількості банків – кореспондентів у систем проходження платежу між АКБ “Аваль” та банком – отримувачем.

3.5 Економічна оцінка ефективності впровадження заходу

Виконання контракту на суму 43200 дол дозволить збільшити валовий дохід фірми на

Вд = 43200*5 = 216000 грн.

Економія на умовно-постійних витратах:

% УПВ = 29,2%

Супв = 0,292*4079197 = 1191125 грн

% зростання валового доходу:

%ВД = 216000/4832611*100% = 5,29%

Економія УПВ = 1191125*0,0529 = 63071 грн (Дужка УПВ)

При умов дострокової інкасації суми на яку партнери з Росії виписали вексель (42300 дол.) плата банку за послуги складатиме 1800грн..

Від ризику зміни курсу російського рубля по відношенню до грнивні ВАТ може застрахуватись купивши форвардний контракт на поставку американських доларів через 3 місяці.

Рентабельність фірми = 15%

Додатковий прибуток, який отримає фірма = 43200*5,0*0,15 = 32400 грн. прибутку від реалізації

Неопераційн витрати по ці й угоді – це витрати на оплату послуг банку у випадку достроково нкасації, шляхом факторінгової операції, їх величина становить 360 дол. або 1800 грн. Отже прибуток який одержить підприємство від зростання валових доходів становитиме 32400-1800 грн. = 30600 грн.

Витрати на паливо складуть = 17000*28/100*3,6 = 17136 грн

Витрати на Амортизацію = 273125*0,4*25/100*0,034= 3600 грн

Витрати на заробітну плату = 17000/100*(42+350)*0,396 = 5452 грн.

Нарахування у ПФ = 5452*0,32 = 1744 грн

Нарахування на соцстрахування = 5452*0,029 = 158 грн.

Нарахування на випадок безробіття = 5452*0,025 = 136 грн

ТО і ПР = 10% від суми витрат на паливо = 0,1*17136 = 1714 грн

Передбачається до проведення переговорів за використання факс і факсимільного зв’язку витратити – 35 хв.. При вартост однієї хвилини міжнародного зв’язку 0,8 грн. витрати на послуги зв’язку складуть 28 грн.

Покупка трьох місячного форвардного контракту на продаж RUR по курсу 3,00 RUR за 1 грн. при фактичних затратах 43200 грн. дозволить одержати. Прибуток від реалізації курсових різниць:

Кр = 972*5,0-360*5,0 = 3050 грн.

Розмір кредиторської заборгованості у 2006р = 62800 грн.

Отриманою курсовою різницею можна буде скоротити її на 3050 грн.

Відсоток скорочення кредиторської заборгованості:

%Скз = 3050/62800*100% = 4,89%.

У результат впровадження заходу кредиторська заборгованість знизиться на 4,87%, що і було поставленим завданням.

Результати проектних рішень наведені у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Економічн результати проектних рішень

ВИСНОВКИ

У робот досліджувались та вдосконалювались міжнародні розрахунки у діяльності ВАТ Коломийське АТП”, яке на сьогодні займається наданням транспортних послуг як на національному, так і на міжнародному ринках автомобільних перевезень.

Підприємство займається пасажирськими та вантажними перевезеннями. Дане підприємство середнім підприємством, яке здійснює досить значні обсяги внутрішніх перевезень лише недавно вийшло на міжнародний рівень – здійснює пасажирські перевезення в Республіку Польща, а також в Росію.

Робота складається з трьох розділів. У першому проведено огляд літературних джерел за темою вдосконалення міжнародних розрахунків. Він показав, що підприємствам, як здійснюють міжнародні автомобільні перевезення потрібно враховувати їх специфіку та особливості, оскільки надання міжнародних транспортних послуг здійснюється на території інших держав.

Предметом дослідження і вдосконалення є міжнародні розрахунки ВАТ „Коломийське АТП”. Воно працює на міжнародному ринку з 2005 року. У роботі висвітлено зміни на фінансові показники діяльності підприємства надання експортних послуг.

У третій частин пропонується і обґрунтовується доцільність впровадження такого заходу використання факторингової послуги на виконання рейсів у Росію протягом 3 місяців з оплатою по закінченні терміну. Запропонований контракт є досить вартісним, тому відмовлятися від нього не варто, але і фінансові можливост підприємства не дозволяють йому відтермінувати платежі. Тому воно скористалось послугою свого банку. Поза операційна різниця на курсових різницях дала можливість отримати додатково 3050 грн, які спрямуються на погашення кредиторсько заборгованості на 4,87%.

Рекомендаційний захід також дає можливість збільшити виторг підприємства, рентабельність, підвищити продуктивність використання транспортного парку. Виходячи з того, що заданого значення економічного показника досягнуто, можна вважати, що завдання, поставлені перед проектантом виконані.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.         Аленичев В.В., Аленичева Т.Д. Страхование валютных рисков, банковских и экспортных коммерческих кредитов. – М.: ИСТ-Сервис, 1994.

2.         Балабанов И.Т. Валютные операции. – М.: Финансы и статистика, 1998.

3.         Банковское дело: Учебник / Под. Ред. В.Н. Колесникова, Л.П. Кроливецкой. – М.: Финансы и статистика, 2001.

4.         Баринов В.Т. Справочная книга инспектора валютных операций коммерческих банков. – М.: МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 1995.

5.         Бурлак Г.Н., Кузнецова О.И. Техника валютных операций: Учеб. Пособие. – М.: Финстатинформ, 1998.

6.         Голубович А.Д., Кулагин М.В., Миримская О.М. Валютные операции в коммерческих банках. – М.: МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 2002.

7.         Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов: Пер. с англ. – М., 1997.

8.         Дегтярева О.И. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. Пособие для вузов. – М., 2001г.

9.         Кириченко О.А. Банківський менеджмент. – К., 1999 р.

10.       Шалашов В.П., шалашова Н.Т. Новое в валютном регулировании и учете валютных операций. М.: 1996.

11.       Моринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. – 3-є вид.. – К.: Товариство „Знання”, 2001 – 306 с.

12.       Золотов А.Ф. Международные валютно-кредитные отношения. – К.: МАУП, 2007 р.

13.       Ковалев В.В. «Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности» - М.: Финансы и статистика, 2007г. – 432 с.

14.       Крейнина М.Н. «Финансовое состояние предприятия. Методы оценки».- М..: ИКЦ «Дис», 1997г - 224с.

15.       Мних Є.В. "Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльност підприємства" Київ, НМК ВО 1993 рік.

16.       Моляков Д.С. "Финансы предприятий отраслей народного хозяйства". - М.: ФиС, 1996.

17.       Міжнародн розрахунки та валютні операції: Навч. Посібник за ред Савлука М.І.. – К.: КНЕУ, 2002 р. – 392 с.

18.       Скоун Т. "Управленческий учет".- М.: Издательство ЮНИТИ, 1997.

19.       Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. "Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия". - М.: Перспектива, 2007.

20.       Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій у банках: Посібник. – К.: ВЦ „Академія”, 2002 р. – 376 с.

21.       Петрашко Л.П. Валютні операції: Навч посібник.-.К.: КНЕУ, 2007. – 204 с.

22.       Кирєєв В.А., Рибальченко В.П. Валютне регулювання в Україні сьогодні //Вісник НБУ. 2007. - №2. – с.13-15.

23.       Наказ ДМСУ “Про затвердження порядку ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах” від 31.05.96р № 237.

24.       Інструкція НБУ “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та ноземній валютах” від 12.11.03 № 492.

25.       Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. N 185/94-ВР зі змінами N 1454-IV від 05.02.2007 р.

26.       Постанова Кабінету Міністрів України, Національного банку України “Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю від 26.12.95 р. N 1044.

27.       Інструкція НБУ „Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” від 18.12.1998 р.

28.       Зміни до Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів і платіжних карток через митний кордон України 283 від 12.07.2000.

29.       Постанова Правління НБУ „Про затвердження Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-респондентів в іноземній валюті та гривнях” № 118 від 18.12.1998.

30.       Постанова Правління НБУ „Щодо функціонування режимів рахунків в іноземній валют резидентів і нерезиденті України” № 11/1151 від 25.07. 1996.

31.       Постанова Правління НБУ „Про затвердження Інструкції про відкриття про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” № 118 від 18.12.1998.

32.       Постанова Правління НБУ „Про затвердження Порядку встановлення та використання офіційного обмінного курсу гривні щодо іноземних валют” № 336 від 04.02.2003.

33.       Лист НБУ та ДПА „Про контроль за купівлею та розрахунками резидентів і нерезидентів” 19010/2943 від 16.12.1999.

34.       Постанова НБУ „Про порядок видачі ліцензій на здійснення банківських операцій 13-112/2252 від 24.09.1998.

35.       Постанова Правління НБУ № 38від 12.02.2007 „ Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України”.

36.       Інструкція НБУ “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та ноземній валютах” від 12.11.03 № 492 з доповненнями від 11.03.2007 № 114.

37.       Зміни до Постанови Правління НБУ „Щодо функціонування режимів рахунків в іноземній валюті резидентів і нерезиденті України” № 11/1151 від 25.07. 1996 від 23.05.2007.

38.       Зміни до Постанови Правління НБУ „Про затвердження Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-респондентів в іноземній валют та гривнях” № 118 від 18.12.1998 від 24.05.2007.