Дипломная работа: Вдосконалення міжнародних розрахунків ВАТ "Коломийське АТП"

Передача акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства.

Акціонери, як володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони до початку реєстрації письмово повідомляють виконавчий орган акціонерного товариства.

До компетенц загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства;

в)обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради);

г)обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

д)затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірн підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

є) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж)затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

з)вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану н статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційно комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. (Частину п'яту статті 41 доповнено пунктом "й" згідно із Законом N 3107-ІУ від 17.11.2005)

Повноваження, передбачені пунктами "б", "д", "є", "ї" "й", належать до виключно» компетенції загальних зборів акціонерів не можуть бути передані іншим органам товариства. (Частина шоста статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3107-ІУ від 17.11.2005)

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інш питання.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу акціонерного товариства. (Стаття 41 в редакції Закону N 769/97-ВР від 23.12.97)

На підприємств встановлена почасова форма оплати праці. Удосконалення форм і систем оплати праці працівникам проводиться адміністрацією по узгодженню з профспілковим комітетом. Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці, визначається тарифними ставками, посадовими окладами і надбавками у розмірах передбачених чинним Законодавством.

На основ тарифікації робіт, а також тарифної системи, що передбачена галузевою тарифною угодою встановлені конкретні розміри тарифних ставок, місячних окладів працівникам. Тарифні ставки по розрядах визначаються на основі тарифної сітки, що встановлює співвідношення коефіцієнтів в оплаті до першого роз ряду відповідної кваліфікаційної категорії.

Заробітна плата працівника підприємства, при умові відробки місячного балансу робочого часу не може бути нижча місячної ставки, але не нижче мінімального розміру заробітно плати.

Встановлена робітнику відповідно з кваліфікацією тарифна ставка визначає рівень гарантованого йому заробітку за виключенням переводу на нижчеоплачувану роботу, внаслідок грубих порушень трудової, транспортної та фінансової дисципліни. Заробітну плату виплачувати працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Положення по оплаті праці додається.

Працівникам, як проходять перекваліфікацію, підвищують свій професійний рівень по направленню підприємства за весь час навчання виплачується середній заробіток.

Робота по сумісництву дозволяється працівнику тільки за його згодою. Розмір доплати встановлюється по домовленості між адміністрацією і працівником.

Оплата праці по тарифних ставках для ремонтних працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці проводиться відповідно з галузевим положенням по оцінці умов праці на робочих місцях. Перелік професій з шкідливими умовами прац розмірами доплат додається.

Зміни в оплат праці підлягають перегляду на підставі підвищення цін, розміру мінімально заробітної плати на основі Постанов Кабінету Міністрів, Верховної Ради України.

Втрата частини заробітної плати, яка пов’язана з порушенням термінів її виплати. компенсується працівникам згідно з чинним законодавством.

Нарахування заробітної плати працівникам підприємства проводиться механізованим способом на ЕОМ. Працівникам щомісячно видаються розрахункові карточки з розміром нарахованої їм заробітної плати, її складу та проведених відрахувань.

Для ремонтно-допоміжних робітників, керівників спеціалістів, і службовців встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Продовжність щоденної робочої зміни визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності затвердженими адміністрацією та узгодженими з профспілковим комітетом. В разі важкого фінансового стану в підприємстві надається право Правлінню встановлювати скорочений баланс робочого часу.

Робочий час і час відпочинку водіїв визначається згідно графіків роботи. Для водіїв допускається сумарний облік робочого часу.

Підготовчо-заключний час встановлюється для водіїв у розмірі 18 хвилин в зміну для проходження передрейсового медичного огляду. Цей час включається в робочий час водія.

При роботі двох водіїв на міжнародних перевезеннях пасажирів, встановлюється тривалість робочого часу в розмірі 50 відсотків від нарядного часу на маршруті (згідно положення про робочий час і час відпочинку водіїв, затвердженого наказом Міністерством транспорту України від 17 січня 2002 року № 18).

Людина з стотного соціального, тобто такого, існування яке можливе лише за умови перебування в середовищі інших людей. Соціальне середовище людини глобальне охоплює соціальних мас, певний прошарок суспільства, а також колектив, у якому людина працює. Основні соціальні контакти і взаємовідносини людини складаються у трудовому колективі, де працівник проводить більшу частину свого життя формується як особистість.

Таким чином, ВАТ «Коломийське АТП» постає в суспільстві не тільки як виробничо – економічна ланка, але і як соціальний фактор. В трудовому колективі організація відбувається формування працівників як особистостей: реалізуються їх знання, здібності, воля, характери, шліфуються наявні і кристалізуються нові якості їх особистостей. Тут реалізуються також соціальні відносини, система взаємозв’язків і співробітництва між людьми. Практика роботи показує, що чим міцніший і змістовніший зв’язок між членами колективу, тим яскравіше проявляються індивідуальні особливості кожного члена колективу і тим успішніше колектив в цілому вирішує виробничі та інші проблеми.

При управлінн працівниками менеджер вирішує цілий ряд завдань: удосконалення планування поділу праці, методів праці, їх охорони, постановка завдань, контроль, надання допомоги, організація заробітної плати і мотивація працівників.

Управління складний і динамічний процес, керований і здійснюваний людьми для досягнення поставленої мети.

Успіх управління персоналом визначається за основними чинниками:

1.         Здатність керівництва чітко визначити, яка поведінка працівників потрібна для досягнення його стратегій;

2.         Наявність ефективних управлінських важелів для спрямування працівників на бажану поведінку.

Кадрова політика система правил і норм, які покликані провести кадровий потенціал у відповідність до стратегії розвитку підприємства.

Розрізняють наступні типи кадрової політики:

1.         Пасивна

2.         Реактивна

3.         Превентивна

4.         Активна

Керівництво підприємства відслідковує симптоми негативних явищ, здійснює діагностику виникнення конфліктних ситуацій, виявляє причини кризових явищ у сфері управління персоналом, володіє ситуацією та оперативно докладає зусиль для локалізац кризи.

Роблячи висновок з цього, я можу впевнено підтвердити, що на ВАТ «Коломийське АТП» застосовується реактивна і активна кадрова політика.

Розробка ефективної кадрової політики на підприємстві вживає наступні аспекти:

1. Створення концепцій управління персоналом, вироблення загальних принципів кадрової політики на підприємстві та першочергові пріоритети;

2. Розробка напрямків організаційно штатної політики, що включає формування структури штатного розпису, створення кадрового резерву;

3. Визначення принципів фінансово політики в сфері персоналу, яка б забезпечувала функціонування ефективно системи стимулювання праці.

4. Формування напрямків розвитку персоналу, включаючи програми розвитку, адаптації, перенавчання кадрового росту, підвищення кваліфікації.

5. Створення системи оцінки персоналу.

Підприємство залучає потрібні для досягнення її цілей людські ресурси, тобто здійснює підбір поділ співробітників. Здійснює оцінку участі кожного із працівників у досягненні існуючих підприємством цілей. Винагороджує своїх співробітників.

Ефективність виробничо – господарських та управлінських процесів в кінцевому рахунку визначається не тільки цілими, вірно визначеними плановими орієнтирами чи якісно розробленими рішеннями та обґрунтованими діями по їх виконанню, а й залежить від людей, які втілюють у життя цілі соціально – економічної системи, реалізують плани та виконують прийняті рішення, ту чи іншу роботу. Однак примусове виконання їх має певні межі, як правило, визначені системної організац спільної праці та контролю за її здійсненню.

У ВАТ «Коломийське АТП» при перевезенні пасажирів чи якогось вантажу – водій з маршруту привозить подорожню документацію, в якій зафіксована величина реалізації пасажирських квитків, і інші витрати. Документи здаються в касу підприємства, реєструються, а потім поступають в бухгалтерію для обробки накопичення. На основі первинного обліку проводяться розрахунки, взаєморозрахунки з іноземними державами і банками.

Формою організації складових елементів підприємства як системи, є структура управління, що відображає його форму, тобто будова, устрій управління, спосіб його внутрішньої організації, зв'язків елементів підприємства між собою що дозволяють виявити необхідні функції управління.

Організаційна структура підприємства створена для досягнення організаційних цілей і в міру зміни цих цілей, або умов їхньої реалізації (стан зовнішнього середовища), може повинна перетерплювати зміни з метою недопущення зниження ефективност організації. Структура управління відображає об'єктивно складні відносини в границях певної виробничої системи, що визначає склад, взаємодію підпорядкованість складових її елементів з розподілом по вертикалі функцій, обов'язків, прав і відповідальності. Управлінський персонал підрозділяється на лінійний, що забезпечує безпосереднє управління підприємством, і функціональний, що робить допомога лінійним службам і керівникам на основі здійснення певних організаційних зв'язків. Характер цих зв'язків, між виробничими функціональними підрозділами, визначає відповідний тип організаційної структури управління.

На рисунку 2.1 наведено організаційну структуру автотранспортного підприємства.

Рис 2.1 - Організаційна структура автотранспортного підприємства

2.2 Дослідження економічних показників діяльності ВАТ Коломийське АТП”, їх динаміки та тенденцій

Найважливішою стороною діяльності підприємства є забезпечення грошових надходжень підприємства, які потрібні для відшкодування витрат виробництва і обігу, своєчасного виконання фінансових зобов’язань перед державою, банками та іншими суб’єктами господарювання, формування доходу і прибутку.

Вхідні грошов потоки підприємства за джерелами поділяються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносяться кошти, які надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві. До зовнішніх джерел належать кошти за рахунок ресурсів, як мобілізуються на фінансовому ринку.

Внутрішні грошов надходження включають:

·          Виручку від реалізації послуг;

·          Виручку від іншої реалізації;

·          Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності;

·          Доходи від інших позареалізаційних операцій;

За умов ринково економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни. На “Коломийському АТП застосовуються вільні та фіксовані ціни. Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно на послуги першої необхідності і на послуги, як монопольно надаються державою.

На рівень цін, які встановлені на підприємстві впливають: якість і споживчі властивості, строки реалізації послуг, попит і пропозиція на ринку. На даному етапі якість споживчі властивості послуг ВАТ “Коломийському АТП” відповідають світовим стандартам, що дає змогу реалізовувати послуги не тільки на території України, але і за її межами.

Для визначення ефективності зроблених витрат за звітний період на ВАТ “Коломийському АТП здійснюється калькулювання собівартості наданих послуг. До того ж при калькулюванні доцільно порівняти здійснені витрати у звітному періоді з витратами минулого періоду, та якщо є різниця, то це повинно бути обґрунтовано у пояснювальній записці.

Під час калькулювання проводиться перевірка обґрунтованості витрат, уточнюються обсяги наданих послуг. При визначенні калькуляції необхідно спочатку визначити вид наданих послуг, при чому спочатку визначається загальна сума затрат на паливо, також визначаються аналогічно суми фонду оплати праці, відрахування на соціальні заходи, витрати на обслуговування основних засобів, на обслуговування виробництва, амортизація, адміністративні витрати тощо. Останнім кроком розрахунку калькуляції є визначення загальної собівартості у повній сумі.

Виходячи з фактичного звіту „Про фінансові результати” за 2005 – 2006 роки зробимо аналіз витрат на реалізацію послуг. Результати подані у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Аналіз витрат на реалізацію послуг на ВАТ “Коломийське АТП” за 2005-2006 роки

Як бачимо з вищенаведеної таблиці найбільша питома вага належить таким витратам як Матеріальні витрати”: у 2005 році – 50,76%, у 2006 році – 43,46%. Другою за величиною є стаття “ Фонд оплати праці ” – 20,97 і 25,5% відповідно. Наступною за величиною є сума інших витрат – 13,87 і 15,74 % відповідно. Достатньо високою є питома вага статті на амортизацію – 6,6 і 5,6 %. Взагалі, як видно з аналізу, структура витрат залишилась практично незмінною, спостерігаються лише незначні зміни.

Шляхами підвищення обсягів реалізації послуг можна назвати наступні: по-перше, це збільшення кількості нових маршрутів, підвищення продуктивності прац робітників, за рахунок впровадження нових технологій; також необхідно достатньо уваги приділяти маркетинговій діяльності підприємства, а саме пошук споживачів, клієнтів за найвигідніших умов купівлі, розширення ринків збуту послуг.

Що стосується шляхів зниження витрат, то такими є:

–          покращення організації виробництва, праці і управління, а саме поліпшення організац обслуговування виробництва; поліпшення організації праці, зменшення витрат на управління виробництвом;

–          пошук постачальників, які пропонують сировину, матеріали, паливо, газ тощо за найнижчими цінами;

–          зниження позавиробничих витрат тощо.

Фінансовий контроль за витратами на виробництво та реалізацію послуг проводять безпосередньо працівники фінансового відділу. В кінці звітного періоду проводяться перевірки за обґрунтованим витрачанням грошових коштів контрольно ревізійним бюро та бюро внутрішнього аудиту головної бухгалтерії. Виявлен недоліки відображаються в бухгалтерському і податковому обліку, затверджуються заходи з усунення виявлених недоліків.

Інформація відносно руху грошових коштів наведено у формі №3 “Звіт про рух грошових коштів” (Додаток Д). Зміст і форма звіту, вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 4 „Звіт про рух грошових коштів”. Даний звіт може бути представлений прямим та непрямим методом. При використанні прямого методу для визначення чистої зміни у грошових коштах у звіті наводяться послідовно всі статті надходжень та витрат, різниця яких показує приріст або зменшення грошових коштів. Непрямий метод передбача відображення у звіті чистого прибутку або збитку, який шляхом коригувань доводиться до грошових коштів, це стосується відображення інформації в сфер операційної діяльності. Рух коштів в результаті інвестиційної та фінансово діяльності при цьому методі відображається прямим шляхом.

Вхідні потоки від операційної діяльності – це виручка від реалізації, виручка від надання послуг тощо, при цьому вихідні потоки – це сплата постачальникам, заробітна плата робітникам (витрати, що формують собівартість), податки, проценти за кредит

Вхідними потоками від інвестиційної діяльності є прибуток від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, отримані відсотки, дивіденди тощо. Вихідні потоки від інвестиційної діяльності – це придбання фінансових нвестицій, необоротних активів та майнових комплексів, надання позик.

Що стосується вхідних потоків від фінансової діяльності, то такими є: надходження власного капіталу, отримання кредитів, інші надходження; вихідні потоки – сплата дивідендів, викуп власних акцій, погашення облігацій, погашення кредитів тощо.

Діяльність підприємства вважається ефективною у разі перевищення находжень над видатками. Тому ефективною є операційна діяльність.

Таким чином, вхідні грошові потоки підприємства поділяються на внутрішні та зовнішні. При чому внутрішніми потоками ВАТ “Коломийському АТП” є виручка від реалізац послуг. Найбільша частка внутрішніх грошових надходжень підприємства припада на виручку від реалізації. Виручка від реалізації залежить від обсягів продажу, а також від встановлених цін. Ціни ВАТ “Коломийському АТП” встановлює в залежності від якості продукції, її споживчих властивостей, попиту і пропозиц на ринку тощо. Для визначення ефективності затрат на ВАТ “Коломийському АТП здійснюється калькулювання собівартості одиниці продукції, найбільша питома вага належить матеріальним витратам. Фінансовий контроль за витратами на виробництво та реалізацію послуг проводять начальники певних структурних підрозділів, а також працівники фінансового відділу. Виходячи з аналізу складу вхідних та вихідних потоків ВАТ “Коломийському АТП” можна зробити висновки, що найбільшу частку в надходженні коштів підприємство отримало від операційно діяльності – 174,1тис.грн. у 2005 році і 73,7тис.грн. в 2006 році.

Порядок оподаткування ВАТ “Коломийське АТП” здійснюється згідно чинного законодавства, насамперед Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 № 1251-ХІІ, а також на загальних підставах.

Підприємство сплачує наступні податки та обов’язкові платежі: податок на прибуток, податок на додану вартість, прибутковий податок з громадян, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, збір за забруднення навколишнього середовища, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, збір до фонду зайнятості, відрахування на страхування від нещасних випадків.

Згідно Закону України “Про систему оподаткування” з вище перелічених податків і зборів, що сплачує ВАТ “ Коломийське АТП” вс загальнодержавними.

Серед прямих податків слід приділити увагу податку на прибуток. При цьому об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника та суму амортизаційних відрахувань. Обчислення оподаткованого прибутку покладено на бюро розрахунків з бюджетом, працівники якого керуються Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Слід відмітити, що валовий дохід підприємства – це загальна сума доходів його від всіх видів діяльності, одержаних протягом звітного періоду у будь – якій його формі як на території України, так і за її межами. Виключенням з валових доходів є суми акцизного збору і податку на додану вартість, які отримані підприємством при формуванні ціни продажу послуг. Валов витрати – це сума будь – яких витрат платника протягом звітного періоду у будь якій формі.

 У 2005 році ВАТ „Коломийське АТП” сплатило до бюджету податок на прибуток у розмірі – 49,1 тис. грн. Податок, що підлягає сплаті до бюджету зменшується на вартість придбаних торгових патентів та суму сплачених протягом звітного періоду авансових внесків. Протягом звітного періоду до 20 числа другого і третього місяця кварталу відповідно за перший та другий місяц сплачуються авансові внески, виходячи із очікуваного розміру оподаткованого прибутку. По закінченні кварталу, виходячи із фактичного розміру об’єкта оподаткування визначається фактична сума податку на прибуток, яка співставляється із сумою сплачених авансових внесків і визначається сальдо розрахунків з бюджетом. Кінцева сплата податку здійснюється протягом 10 днів з кінцевого строку подання декларації. Зайве сплачені суми авансових внесків зараховуються в рахунок майбутніх платежів по податку на прибуток.

Серед непрямих податків ВАТ “ Коломийське АТП” сплачує лише ПДВ. Сума цього податку розраховується як різниця між податковим зобов’язанням та податковим кредитом. Якщо різниця від’ємна, то бюджет відшкодовує суму переплати або зараховує в наступні податкові періоди. У 2005 році ВАТ Коломийське АТП” сплатило 748,4 тис. грн. ПДВ, а у 2006 році – 846,1 тис. грн., ці суми відображені у декларації з ПДВ, а також у „Звіті про фінансов результати”. Термін подання декларації по даному податку до 20 числа місяця наступного за звітним. Сплата податку здійснюється протягом 10 днів з кінцевого строку подання декларації.

Серед відрахувань у цільові централізовані фонди слід приділити увагу збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, збору на обов’язкове державне соціальне страхування. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування підприємство сплачує за ставкою 33,2 %, при цьому об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці. Законодавчо встановлен розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

–          у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням – 2,9 % суми фактичних витрат на оплату праці;

–          на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 2,1% суми фактичних витрат на оплату праці.

Штрафні санкції застосовуються ДПІ до підприємства на основ вище вказаного Закону. Так, в разі, якщо платник податку не подає податкову декларацію в строки, передбачені законодавством, то до нього застосовується штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання чи затримку; в разі коли по результатах документальних перевірок встановлено заниження суми податкового зобов’язання і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання, передбачено штраф – 5% від суми недоплати за кожний з податкових періодів.

До шляхів зниження податкового тиску слід віднести своєчасну та в повному обсязі проплату всіх податків та зборів з метою запобігання утворенню заборгованості, по якій нараховується пеня.

Таким чином, порядок оподаткування ВАТ „Коломийське АТП здійснюється згідно чинного законодавства. Підприємство сплачує наступн податки та обов’язкові платежі: податок на прибуток, податок на додану вартість, прибутковий податок з громадян, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, збір за забруднення навколишнього середовища, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, збір до фонду зайнятості, відрахування на страхування від нещасних випадків. З метою уникнення штрафних санкцій підприємство повинно своєчасно і у повному розмірі розрахуватись по своїм податкам і зборам.

Наступним етапом оцінки фінансово-господарської діяльності є оцінка власного капіталу та платоспроможності підприємства.

Власний капітал головним індикатором кредитоспроможності підприємства, підставою для визначення фінансової незалежності, фінансової стійкості та стабільності підприємства. Складовими власного капіталу є статутний капітал, резервний фонд, додатковий капітал, інший додатковий капітал, нерозподілений прибуток (непокрит збитки).Інформація про власний капітал підприємства знаходиться в І та ІІ розділах пасиву балансу.

Статутний капітал – залишковий інтерес в активах підприємства, в межах якого засновники матеріально відповідальні перед кредиторами. Тому зменшення статутного фонду за наявності заперечень кредиторів не допускається. Статутний фонд акціонерного товариства поділяється на певну кількість акцій однієї й тієї є номінальної вартості. Формування статутного фонду регулюється Законом України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 1576-XII. Згідно цього Закону розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства не може бути меншим суми еквівалентної 1250 мінімальним зарплатам.

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної. Збільшення статутного фонду відбувається наступними методами: шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій в порядку, передбаченому законодавством та статутом підприємства; обмін облігацій на акції товариства. Джерелами збільшення статутного капіталу є додатков внески акціонерів і учасників, реінвестування дивідендів, індексація основних фондів. Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом зменшення номінально вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

Додатковий капітал поділяється на два види: по-перше, безпосередньо додатковий, а саме це сума коштів, яку отримує підприємство як результат емісії цінних паперів у разі перевищення ринкової ціни акцій над номінальною; по-друге, інший додатковий капітал – сума приросту майна підприємства, яка виникла в результат переоцінки (індексації) активів.

Резервний капітал формується за рахунок відрахувань з чистого прибутку з метою страхування від форс-мажорних обставин. За Законом України “Про господарські товариства резервний капітал має складати не менше, ніж 15% статутного капіталу, для досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу, розмір щорічних відрахувань повинен бути не менше 5% суми чистого прибутку на рік. За Законом резервний капітал є джерелом коштів тільки для покриття збитків.

Відмітимо, що з 2000 року підприємства повинні складати форму 4 “Звіт про власний капітал”. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5 Звіт про власний капітал” визначає зміст і форму звіту, а також вимоги до розкриття його статей. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформац про зміни у складі власного капіталу.

Проаналізуємо на основі даних форми №4 “Звіт про власний капітал”і „Баланс ” за 2005-2006 роки, динаміку та структуру власного капіталу. Результати аналізу наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Аналіз динаміки і структури власного капіталу ВАТ “ Коломийське АТП” за 2005-2006 рр.

Як видно з таблиці 2.2 із складових власного капіталу на ВАТ „Коломийське АТП” за період 2005-2006 роки були лише статутний капітал, інший додатковий капітал та непокритий збиток. За результатами аналізу інший додатковий капітал займа найбільшу питому вагу, а саме 159,6 % у 2005 році і 166 – у 2006 році. На другому місці за величиною знаходиться статутний капітал – 37,8 та 39,2% відповідно у 2005 та 2006 році.

Прибутковість - доходність, окупність вкладених затрат і використаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства. Вона характеризується кількістю отриманою прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства.

Сума отриманого прибутку - показник, який найбільш повно характеризує результативність роботи підприємства, рівень його доходності.

Прибуток, хоч результатом діяльності підприємства, але характеризує рівень ефективност роботи, вкладених затрат, використаного майна. Тому в практиці господарювання для більш повної оцінки ефективності роботи підприємства, вкладених затрат, використання майна застосовується відносний показник - рентабельність.

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.

У практиц господарювання обраховуються такі показники рентабельності: рентабельність послуг; рентабельність продажу; рентабельність виробничих фондів; рентабельність власного капіталу та ін.

Наступним кроком аналізу є розрахунок показника рентабельності власного капіталу, який характеризує частку чистого прибутку, що припадає на 1 грн. власного капіталу:

на 2006 рік: .

Як бачимо із розрахунків коефіцієнт рентабельності власного капіталу на кінець 2006 року становив 0,92%, причиною чого є те, що чистий прибуток зростав швидшими темпами, ніж власний капітал.

Рентабельність послуг (всієї або окремих її видів), а також виробництва загалом можна розраховувати за формулою:

Р = П / С * 100,

де Р - рівень рентабельність послуг, %;

П - прибуток від реалізації послуг грн;

С - собівартість наданої послуги (всієї або окремих видів), грн.

Р2005 = (4926,6/3566,9)*100%= 138,3%

Р2006 = (5478,1/4132,3)*100% = 132,5%

Отже, ми бачимо, що рентабельність продукції є змінною, тобто як за попередній період вона становила 138,3 %, а за звітній - вона становила 132,5 %. Тобто вона зменшилась на 5,8 %.

Таким чином, власний капітал є головним індикатором платоспроможності. Його складовими є статутний капітал, резервний фонд, додатковий капітал, інший додатковий капітал, нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

Досліджуваним показником діяльності підприємства, який потрібно вдосконалити є валовий дохід. Нижче у таблицях 2.3-2.4 наведено динаміку валового доходу за півріччями 2005-2006 років, тому що підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність з 2005 року.

Таблиця 2.3 - Фінансові показники автомобільних перевезень ВАТ „Коломийське АТП” у 2005 р, грн.

Таблиця 2.4 - Фінансові показники автомобільних перевезень ВАТ „Коломийське АТП” у 2006 р, грн.

Як видно з таблиць, загальний дохід фірми від надання транспортних послуг зростає. Якщо у 2005 році підприємство мало збитков результати, то у 2006 воно вже вийшло на прибуток у розмірі 10451 грн., що свідчить про позитивну тенденцію. Найбільшу частку в структурі валового доходу займають маршрутні автобусні перевезення. Частка їх у 2005 році склала 95,6%, а в 2006 знизилась до 89%, але разом з тим зросла частка міжнародних автомобільних перевезень. Частка витрат на маршрутні перевезення у сум загальних витрат зросла з 95,8% до 96,5%. Проте у структурі маршрутних перевезень збільшились міжнародні перевезення.

Отже, найбільший дохід підприємству приносять маршрутні автобусні перевезення, тому надалі досліджуватимуться вдосконалюватимуться саме вони. Підприємство здійснює маршрутні перевезення трьох видів – міські, приміські, міжміські та міжнародні.

У таблиці 2.5 наведено піврічні дані фінансових показників про маршрутні автобусні перевезення підприємства за 2005-2006 роки.

Таблиця 2.5 - Фінансові показники маршрутних автобусних перевезень ВАТ „Коломийське АТП за півріччями 2005-2006 рр., грн.

Як видно з табл. 2.5 і в другому кварталі 2005 і 2006 років підприємство отримувало прибуток, щоправда 2005 рік у підсумку був збитковим, а вже 2006 – з прибутком у 17 тис. грн.

На рисунку 2.2 наведено загальну динаміку доходів підприємства у 2005-2006 роках.

Рис. 2.2 - Динаміка валового доходу за маршрутн перевезення ВАТ „Коломийське АТП” у півріччях 2005-2006 рр.

На рисунку 2.3 наведено лінію тенденції показника валового доходу підприємства. Зважаючи на малий ряд даних і невисоке значення коефіцієнта варіації не можна стверджувати про саме таку динаміку в майбутньому. Автомобільні перевезення тяжіють до сезонних коливань, коли у другому півріччі вони зростають, тому потрібно дослідити структуру маршрутних автомобільних перевезень та виділити тенденції зміни міжнародних автоперевезень.

Рис. 2.3 - Динаміка валового доходу за маршрутн перевезення ВАТ „Коломийське АТП” у півріччях 2005-2006рр

Як видно з попередніх даних, динаміка валового доходу від здійснення основної діяльності підприємством є позитивною. У таблицях 2.6, 2.7 наведено дані про структуру обсягів діяльності та структуру міжнародних розрахунків у загальному розрізі відповідно доходів і витрат у 2005-2006 рр.

Таблиця 2.6 - Структура міжнародних розрахунків у загальному розрізі доходів у 2005-2006 рр.

Страницы: 1, 2, 3, 4