Курсовая работа: Розрахунок економічного ефекту від виробництва і використання нової машини

Курсовая работа: Розрахунок економічного ефекту від виробництва і використання нової машини

Вихідні дані

№ групи    Найменування групи машин         Марка машини   Кількість

1. Катки ущільнюючі причіпні кулачкові важкого типу з тракторами кл. 15 т ДУ-3Б 65

2. Катки ущільнюючі пневмоколісні середнього типу з тракторами кл. 10 т ДУ-30 125

3. Катки ущільнюючі пневмошинні масою 6 т ДУ-16        130

4. Автогрейдери легкого типу ДЗ-40А   15

5. Автогрейдери середнього типу ДЗ-31         120

Всього 455

1 Розрахунок річних режимів роботи машини

За річним режимом роботи машини розподіляємо річний календарний час на робочий та неробочий, тобто коли вона не працює з тих чи інших причин.

Розробляємо річні режими роботи на середньоспискову машину по кожній групі машин для визначення терміну їх робочого часу протягом року.

Річний режим роботи машин встановлюємо у годинах робочого часу.

Розраховуємо кількість годин роботи машини за рік за формулою:

 ,                          (1.1)

де – кількість робочих днів машини за рік;

– тривалість зміни, год. (у розрахунках приймаємо 8 годин);

– коефіцієнт змінності (додаток 4);

– коефіцієнт внутрізмінного використання робочого часу машини (додаток 4).

Кількість робочих днів машини за рік визначаємо із рівняння:

,              (1.2)

де – календарна кількість днів за рік ( приймаємо 365);

– кількість святкових та вихідних днів за рік (114);

– кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами.

Перерви у роботі машини , пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами, визначаємо за даними районних управлінь гідрометеослужби (додаток 2). При цьому враховуємо:

а) дощові та холодні дні – ­для одноківшевих екскаваторів із ковшем місткістю більше ніж 0,15м3, бульдозерів, тракторів, кущорізів, стрілових кранів та інших машин, які розраховані на роботу в мерзлих ґрунтах;

б) дощові дні й дні промерзання ґрунту – для одноківшевих екскаваторів із ковшем місткістю 0,15м3, багатоківшевих екскаваторів, скреперів, автогрейдерів, планувальників, каналокопачів та інших машин, які не розраховані на роботу з мерзлими ґрунтами.

Так як частина простоїв із метеорологічних причин припадає на вихідні та святкові дні, то величину  приймаємо з урахуванням поправкового коефіцієнта, який відповідно до нормативної літератури рівний 0,7. Крім того, частину машин можна використовувати і в ці несприятливі дні на інших видах робіт, що враховується коефіцієнтом . Тоді кількість неробочих днів машини через несприятливі метеорологічні умови для Одеської області буде дорівнювати:

 дн;

дн.

Визначаємо величину простоїв через організаційні (непередбачені) причини  на основі фактичних даних про перерви у роботі машини за звітний період. Намічаємо організаційно-технічні заходи, проведення яких дасть змогу у році, що планується, зменшити кількість днів із простоями з організаційних причин. При розрахунку планових річних режимів роботи значення  приймаємо рівним 1,5...5% загальної кількості календарних днів за рік, тобто

;                       (1.3)

дн.

Час dпб, що витрачається на перебазування машини, приймаємо рівним 5 днів.

Час , що витрачається на технічні обслуговування та ремонт, визначаємо за формулою:

,          (1.4)

Де pr – ремонтний коефіцієнт, являє собою кількість днів, що припадає на ТО і Р на 1 годину роботи машини:

,     (1.5)

де  – середньоплановий час перебування машини відповідно у капітальному та поточному ремонтах, періодичних ТО-2, ТО-1 і сезонному технічному обслуговуваннях, днях (додаток 3);

 – відповідно кількість поточних ремонтів, планових ТО-2, ТО-1, СО за міжремонтний цикл (додаток 3);

Пк – періодичність проведення капітального ремонту, год.

Проводимо розрахунок для катків ДУ-3Б:

;

дн;

дн;

год.

Аналогічно проводимо розрахунок для інших груп машин. Усі розрахунки зводимо в таблицю 1.

Таблиця 1 — Річний режим роботи машини

2 Розрахунок річної кількості технічного обслуговування та ремонту машин

Для розрахунку по кожній групі машин середньорічної кількості планових ремонтів та технічних обслуговувань, що виконуються підприємствами, попередньо визначаємо кількість капітальних ремонтів і списання машин за рік:

,                      (2.1)

де – кількість однотипних машин у групі;

Пк – періодичність проведення капітального ремонту, м-год. (додаток3);

– планова кількість годин роботи однієї машини даної групи (таблиця 1).

Проведення капітальних ремонтів складних машин в умовах ремонтно-експлуатаційної бази, як правило, не допускається, тому в подальших розрахунках бази ці ремонти враховуватися не повинні.

Середньорічну кількість інших планових заходів визначаємо за формулами:

;                               (2.2)

;               (2.3)

;               (2.4)

,                                 (2.5)

де – кількість поточних ремонтів за рік для машин даної групи;

, , – кількість технічних обслуговувань за рік;

– кількість однотипних машин у групі;

, , – періодичність ТО та поточного ремонту (додаток3).

Результати кожного розрахунку перед підстановкою в наступну розрахункову формулу округлюємо до цілого числа в сторону зменшення незалежно від дробової частини.

Проводимо розрахунок для машин першої групи ДУ-3Б:

;

;

;

Аналогічно проводимо розрахунок для інших типів машин.

Необхідність у щомісячних технічних обслуговуваннях (ЕО) та їх трудомісткість не визначаємо, оскільки вони виконуються машиністами і їх помічниками за рахунок робочого часу й ураховані єдиними нормами і розцінками (ЄНіР) у заробітній платні машиністів та їх помічників.

Усі дані з розрахунку кількості ТО та Р заносимо в таблицю 2.

Таблиця 2 — Річна кількість ТО і Р

Виконані вище розрахунки дають можливість визначити загальну кількість ТО та Р по всій групі машин, а відповідно і загальну трудомісткість без урахування конкретної машини.

Для складання ж річних планів і місячних план-графіків ТО та Р необхідно визначити їх кількість для кожної машини окремо з урахуванням фактичного напрацювання на початок поточного періоду.

Для розроблення річного плану використовуємо дані про фактичне напрацювання на початок поточного року від часу проведення відповідного виду ТО або Р, а також заплановане напрацювання машини на рік і показники періодичності ТО та Р.

Кількість ТО і Р кожного виду які повинні бути проведені за поточний рік для відповідної машини, визначаємо за формулою

,                            (2.6)

де – фактичне напрацювання машини на початок запланованого року від часу проведення останнього, аналогічно розрахунковому, виду ТО, Р або початку експлуатації у мото-годинах.

 У розрахунках можна приймаємо, що частина машин нові, а інші пропрацювали по 3-4 роки з напрацюванням щорічно , що наведено у таблиці 1;

– планова кількість годин праці у розрахунковому році однієї машини даної групи (табл. 1);

– періодичність виконання відповідного типу ТО або Р, за яким ведеться розрахунок, мото-годин. (додаток 3);

– кількість всіх видів ТО та Р із періодичністю, більшою ніж періодичність того виду, за яким ведеться розрахунок (при розрахунку капітального ремонту = 0).

Спочатку визначаємо кількість капітальних ремонтів, потім поточних ремонтів, а наприкінці, планових ТО-2 і ТО-1. Числові значення  завжди округлюємо до цілого числа в сторону зменшення незалежно від дробової частини.

Значення  на початок поточного року з дня проведення відповідного ТО або Р визначаємо як залишок, отриманий від ділення напрацювання з початку експлуатації на періодичність того виду ТО або Р, за яким ведеться розрахунок. Так, якщо машина напрацювала з початку експлуатації 5124 мото-год., а періодичність проведення поточного ремонту та ПР складає 960 мото-год., то в такому випадку = 324 мото-год.

Як приклад проводимо розрахунок катка ДУ-3Б, що пропрацював 3 роки:

;

;

;

.

На основі проведених розрахунків складаємо для кожної групи машин річний план технічних обслуговувань та ремонтів за формою, що наведена у додатку 6. Даний план приведений у графічній частині  даної пояснювальної записки.

Місяць року, в якому повинен проводитися капітальний ремонт машини, визначаємо за формулою

,                          (2.7)

де – порядковий номер місяця, в якому повинен проводитися капітальний або поточний ремонт;

– періодичність виконання капітального та поточного ремонту, мото-год.;

– фактичне напрацювання машини від попереднього капітального чи поточного ремонту або з початку експлуатації (якщо капітальний ремонт не проводився) до початку поточного року, мото-год.

При розрахунку порядкового місяця для проведення поточного ремонту (другий раз на рік) періодичність ПР при підстановці у формулу визначення порядкового номера місяця, в якому повинен проводитися капітальний або поточний ремонт, подвоюємо і т.д. Числові значення завжди округлюємо у сторону зменшення незалежно від дробової частини.

;

.

Місячний план-графік ТО та ремонту машин включає в себе всі види робіт, що виконуються в організації по ТО або Р і вказана тривалість їх простою.

Порядковий номер робочого дня місяця  (початок проведення ТО або Р) визначаємо за формулою

,                      (2.8)

де – кількість робочих днів у місяці, що планується;

– фактичне напрацювання машини на початок поточного місяця за час проведення останнього ТО та Р, визначаємо з урахуванням використання машин по кварталах (додаток 8) або з початку експлуатації, мото-год.;

– напрацювання, що планується в розрахунковому місяці, мото-год.

Значення  визначаємо за календарем відповідно до встановленого в даній організації режиму роботи, а значення - за формулою (1.1), але  приймаємо за місяць.

При отриманні значення  більшого, ніж число робочих днів за місяць, технічне обслуговування або ремонт у цьому місяці не проводяться.

При розрахунку порядкового робочого дня для проведення ТО одного виду (другий раз на місяць) періодичність ТО при підстановці у формулу подвоюємо і т.д.

Числове значення  завжди округлюємо в сторону зменшення незалежно від дробової частини.

Тривалість проведення ТО або ремонтів, що входять до місячного плану-графіка, встановлюємо відповідно до додатка 3.

Розрахунок проводимо для катка ДУ-3Б, що пропрацював 3 роки:

день;

день;

день;

день;

день;день;

день;

день;

день – у даному місяці не проводиться.

Аналогічно проводимо розрахунок для інших груп машин. На основі виконаних розрахунків складаємо місячний план-графік ТО і ремонтів за формою, наведеною у додатку 7 для кожної групи машин.

Даний план-графік наводимо у графічній частині.

3 Розрахунок трудомісткості робіт із технічного обслуговування та ремонту машин

Річну трудомісткість робіт із кожного виду заходів визначаємо виходячи з їх кількості, що розрахована раніше, та норм трудомісткості:

;

;                        (3.1)   

;

,

де , , ,  – норми трудозатрат на один поточний ремонт або відповідного виду технічне обслуговування для однієї машини даної групи.

У нашому випадку застосовуємо коефіцієнт трудомісткості 0,85.

Так для катка ДУ-3Б розраховуємо:

;

;

;

.

Аналогічно проводимо розрахунок для машин з інших груп. Результати обчислень заносимо до таблиці 3.

Загальну річну трудомісткість поточного ремонту і технічних обслуговувань визначаємо за формулою:

;    (3.2)

Розрахована таким чином трудомісткість ураховує тільки планові показники. Хоча у практиці експлуатації машини трапляються також і непередбачені, аварійні відмови машини, Які вимагають значних затрат ресурсів для їх виконання. Крім того, програма повинна враховувати потреби самого підприємства (капітальний ремонт власного обладнання, виробництво технологічної оснастки). Врахувати всі ці витрати можна шляхом збільшення розрахованої раніше трудомісткості за формулою (3.2) на 10-20%.

Таблиця 3 – Річна трудомісткість ремонтів і ТО

Страницы: 1, 2, 3