Ціллю курсової роботи є придбання практичних навичок проведення економічних розрахунків основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства і розробки пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.

У курсовій роботі виконано розрахунок потреби щодо інвестиційних складень, необхідних для організації виробництва, складені калькуляції виробу, визначена сума прибутку і показники ефективності діяльності планованого підприємства.

ПІДПРИЄМСТВО, Оргструктура керування, КАДРИ ПІДПРИЄМСТВА, ФОНД ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ОСНОВНІ ФОНДИ, ОБОРОТНІ КОШТИ, КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ, ПРИБУТОК, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ТОЧКА БЕЗЗБИТКОВОСТІ.

Вступ

Підприємство - це відособлена цілісна система технологічних, соціальних і економічних відносин, що виступає як господарська одиниця - виробник продаваних споживачу продуктів чи послуг. Це історично визначена суспільна форма функціонування продуктивних сил , первинна ланка суспільного поділу праці. Підприємство на свій ризик здійснює самостійну діяльність, спрямовану на систематичний витяг прибутку від користування майном, продажу товару, виконання робіт чи надання послуг. Кожне підприємство є юридичною особою і створюється у зазначеному законом порядку.

Таким чином, підприємство – це:

- комплекс засобів виробництва , що володіють технологічною єдністю , пристосований для виготовлення визначеного продукту чи надання послуг;

- колектив людей, зв’язаний визначеними соціально-економічними відносинами й інтересами;

- цілісна мікроекономічна система з завершеним відтворювальним процесом на основі відокремлення ресурсів і їх повному самостійному обороті.

Дуже важливим для підприємства є інвестування – процес вкладення різних видів майнових або інтелектуальних цінностей у підприємницьку чи інші види діяльності з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту. Підприємство може здійснювати інвестиції у виробничу сферу, у сферу звертання, а також у фінансову сферу.

Основною метою здійснення інвестицій є одержання доходу та вигоди. При цьому під вигодою необхідно розуміти не тільки одержання підприємством додаткового прибутку, але і збереження досягнутого рівня рентабельності, зниження можливих збитків, розширення кола споживачів продукції, розширення наявних і завоювання нових ринків збуту продукції.

Загальним для усіх варіантів інвестування є порівняння витрат, оцінка ефективності інвестицій. Цей процес здійснюється безупинно на всіх стадіях інвестування: на стадії техніко-економічного обґрунтування доцільності здійснення вкладень, у ході інвестування, після закінчення інвестування.

На всіх стадіях інвестування підприємство веде постійну аналітичну роботу, спрямовану на здійснення ефективної інвестиційної політики:

1. ретельний збір основної і периферійної інформації;

2. прогнозування перспектив ринкової кон’юнктури по об’єктах;

3. здійснення гнучкої поточної коректировки інвестиційної політики, а іноді і стратегії.

Як правило, вибір найбільш ефективного варіанта інвестування здійснюється на основі альтернативних варіантів.

Щоб вибрати найкращий варіант інвестування необхідно:

- сформулювати головну мету інвестування;

- визначити коло задач для досягнення поставлених цілей і на цій основі розробити докладну програму дій підприємства;

- оцінити приступності й альтернативності використовуваних ресурсів;

- оцінити й обґрунтувати витрати (прибуток, вигоди ) на всіх стадіях і етапах інвестування;

- визначити загальну ефективність проекту, у тому числі по стадіях всього інвестиційного циклу.

У ході роботи визначаємо необхідний обсяг інвестованого капіталу, для цього розраховані основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності, що також дозволяють зробити висновки про роботу підприємства на сьогоднішній день і прогнозувати перспективи розвитку на майбутнє, визначити наскільки конкурентоспроможним є підприємство на ринку, які показники слід підвищити чи зменшити, враховуючи результати діяльності умовного підприємства-конкурента.

1. Характеристика планованого підприємства

Планування — одна з функцій керування підприємством. В умовах ринкової економіки для підприємців планування є способом забезпечення становлення та розвитку бізнесу, воно є необхідним для приведення господарчої діяльності підприємства до відповідності з вимогою ринку.

У вітчизняній економічній науці неодноразово дискутувалося питання про необхідність планування господарчої діяльності. Особливо заперечувалось планування в ринкових умовах господарювання. "План" та "ринок" вважалися несумісними. "Ринок" сам відрегулює та вирішить всі проблеми.

З переходом до повної господарчої та юридичної самостійності підприємств та з формуванням ринкової економіки, безумовно, змінився зміст планування, призначення планів підприємств.

Спираючись на завдання курсової роботи, наше підприємство випускає три види продукції, для виробництва якої нам знадобляться такі верстати як: токарський, фрезерний, шліфувальний і зубофрезерний. Дані для розрахунку необхідної кількості устаткування наведені в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 – Вихідні дані для розрахунку необхідної кількості устаткування.

Виріб	Трудомісткість за видами робіт, станко-годин				Обсяг Попиту
Виріб	Токарська	Фрезерна	Шліфувальна	Зубофрезерна	Обсяг Попиту
1	0,63	0,94	0,47	0,33	89448
2	0,78	0,85	0,31	0,48	65342
3	0,62	0,62	0,48	0,54	36873

Також треба буде визначити потребу підприємства в основних і допоміжних робітниках. Визначення потреби в допоміжних робітниках здійснюється по нормах обслуговування, наведених в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Норма обслуговування, верстатів у зміну.

Категорія допоміжних робітників
Наладчики	Електрики	Мастильники	Ремонтні слюсарі
7	10	6	6

Вихідні дані для розрахунку потреби в оборотних коштах наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Вихідні дані для розрахунку потреби в оборотних коштах

Витрати часу
Інтервал між поставками	На транспортування	На складання	На підготовку до виробництва	Тривалість виробничого циклу	На підготовку і відвантаження продукції	Тривалість відстрочки
19	3	1	2	4	4	3

Наше підприємство виготовляє вироби згідно норм витрат, які наведені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Норми витрат

Основні матеріали						Покупні напівфабрикати
Сталь			Пластик			Покупні напівфабрикати
Виріб 1	Виріб 2	Виріб 3	Виріб 1	Виріб 2	Виріб 3	Виріб 1	Виріб 2	Виріб 3
2.3	2.2	2.1	1.1	0.2	5.8	3	2	3

Для визначення витрат на ремонт, нам знадобиться коефіцієнт ремонтної складності поданий у таблиці1.5.

Таблиця 1.5 – Вихідні дані щодо потужності та ремонтної складності

Показник	Група устаткування
Показник	Токарська	Фрезерна	Шліфувальна	Зубофрезерна
Встановлена потужність	10,5	12	9	13,5
Ремонтна складність	40	25	30	50

3. Визначення потреби в устаткуванні і кількості працюючих
2.1Розрахунок дійсного фонду часу роботи устаткування і робітників

Для визначення потреби в устаткуванні і чисельності працюючих необхідно розрахувати дійсний фонд часу роботи устаткування з урахуванням простоїв його в планових ремонтах і фонду часу роботи робітників з урахуванням планованих невиходів.

Фонд часу роботи устаткування розраховується за формулою 2.1.

, (2.1)

де Nдн - кількість робочих днів за режимом підприємства;

Тсм - тривалість зміни (8 годин);

tсокр - скорочення часу роботи в передсвяткові години (1 година);

Nпр.пр - кількість передсвяткових днів;

Ксм - коефіцієнт змінності; Ксм=2;

А – коефіцієнт, враховуючий простої в планово-попереджувальних ремонтах; А=0,1

Fоб = (251 * 8 – 1 * 4) * 2 * (1 - 0,1) = 3607,2 год

Таблиця 2.1. – Розрахунок фонду часу роботи одного робітника.

Вид витрат часу Кількість часу

Календарний фонд робочого часу, дні 365

Вихідні дні, дні 114

Максимально можливий (номінальний, режимний) фонд, дні 251

Неробочий час: 34

у т.ч. чергові відпустки, дні 24

дні хвороби, дні 7

відпустки в зв’язку з пологами, дні 2

виконання державних та суспільних обов’язків, дні 1

Разом робочих днів 217

Продовження таблиці 2.6.

Тривалість робочого дня, год. 8

Скорочення часу роботи в передсвяткові дні, год. 4

Ефективний (дійсний) фонд робочого часу одного робітника, год 1732

Визначаємо коефіцієнт облікового складу за формулою 2.2.

,                               (2.2.)

де Ксс – коефіцієнт приведення з’явочної чисельності до списочної;

Дн – номінальне число днів роботи підприємства;

Дф – фактична кількість днів роботи підприємства.

Ксс = 251 / 217 = 1,16

2.2 Розрахунок необхідної кількості устаткування і коефіцієнтів завантаження

Визначення кількості потрібного устаткування проводиться на основі прогнозованих обсягів продажу, трудомісткості обробки виробу на і-й операції і фонду часу роботи устаткування.

Розрахункова кількість устаткування визначається за кожної операції за формулою 2.3.

                                                                         (2.3)

де      ti – трудомісткість виготовлення і-го виду виробів, н-ч;

Qi – виробнича програма і-го виду виробів, шт.;

Fоб – фонд часу роботи одиниці устаткування, ч;

Квн – коефіцієнт виконання норм; Квн=1,1.





Кількість верстатів повинна виражатися цілим числом. Тому визначається прийнята кількість устаткування. Коефіцієнт завантаження визначається як відношення потрібної кількості устаткування до прийнятої.

Таблиця 2.2. – Визначення коефіцієнта завантаження

Операції Всього

Токарська Фрезерна Шліфувальна Зубофрезерна

Потрібна

кількість устаткування
32,8 40,9 20,2 20,4 114,3

Прийнята

кількість устаткування
33 41 20 20 114

Коефіцієнт завантаження 0,99 1,00 1,01 1,02 1,002

2.3 Розрахунок необхідної кількості основних і допоміжних робітників

Потреба в основних робітниках визначається по трудомісткості і виробничій програмі за формулою 2.4.

,     (2.4)

Де Fеф – ефективний фонд часу роботи 1-го робітника, год.

Визначення потреби в основних виробниках здійснюється для кожної операції:





Визначення потреби в допоміжних робітниках здійснюється по нормах обслуговування за формулою 2.5.

, (2.5)

Де С – кількість одиниць устаткування, що обслуговується, шт.;

Ксм – коефіцієнт змінності;

Но – норма обслуговування;

Ксс – коефіцієнт облікового складу.

2.4 Обґрунтування організаційної структури керування

Оргструктура керування

Генеральний директор

Виробничий відділ

Начальник відділу 1ч

Спеціалісти – 15 ч

Організаційна структура управління будь-яким суб'єктом господарювання — це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів. В організаційній структурі управління тим чи тим суб'єктом господарювання кожний її елемент (виробничий або управлінський підрозділ) має певне місце й відповідні зв'язки з іншими елементами. Лінійна організаційна структура управління — це така структура, між елементами якої існують лише одно канальні взаємодії . За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурному підрозділі. Перевагами організаційної структури управління лінійного типу є: чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, надійний контроль. Але керівник при цьому має бути висококваліфікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які стратегічні й поточні питання діяльності підпорядкованих йому підрозділів (ланок).

3. Визначення інвестиційних і поточних витрат.

3.1Визначення вартості основних засобів і суми амортизаційних відрахувань

Вартість технологічного устаткування визначається на підставі даних таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Розрахунок вартості технологічного устаткування

Найменування устаткування Кількість Ціна Вартість

Токарські верстати 33 10000 290000

Фрезерні верстати 41 12000 444000

Шліфувальні верстати 20 8000 152000

Зубофрезерні верстати 20 7000 126000

Разом 1012000

Вартість інших елементів основних фондів визначається укрупнено, виходячи зі структури, поданої в таблиці 3.2.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6