Сборник рефератов

Курсовая работа: Інноваційні процеси на підприємстві

січень: 291 тис. грн.

лютий: 308 тис. грн.

березень: 349 тис. грн.

квітень: 87 – 0 = 87 тис. грн.

травень: 91,1 – 50 =41,1 тис. грн.

червень: 90,8 – 55 = 35,8 тис. грн.

липень: 93,1 – 55 = 38,1 тис. грн.

серпень: 92 – 57 = 35 тис. грн.

вересень: 96.6 – 60 =36,6 тис. грн.

жовтень: 87,9 – 115 =-27,1 тис. грн.

листопад: 97,5 – 120 = -22,5 тис. грн.

грудень: 97,8 – 125 = -27,2 тис. грн.

Дані потреби в капіталі, наведені в таблиці (5.5)

Таблиця 5.5 Потреби з урахуванням власного капіталу

Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Потреба

(тис.грн)

291 308 349 87 41,1 35,8 38,1 35 36,6 -27,1 -22,5 -27,2

Побудуємо у масштабі графік потреби капіталу у часі.


Рисунок 5.2 — Потреба капіталу у часі

З урахуванням власного капіталу потреби капіталу у часі будуть меншими, оскільки спочатку витрачатиметься власний капітал 1290 тис грн.

cічень: 1000-291=709 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

лютий: 1000-308=692 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

березень:1000-349=651 тис.грн. (немає потреби в капіталі)

квітень: 1000-87=913 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

травень: 1000-41,1=958,9 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

червень: 1000-35,8=964,2 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

липень: 1000-38,1=961,9 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

серпень: 1000-35=965 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

вересень: 1000-36,6=963,4 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

жовтень: 87,9 – 115 =-27,1 тис. грн.(немає потреби в капіталі)

листопад: 97,5 – 120 = -22,5 тис. грн.(немає потреби в капіталі)

грудень: 97,8 – 125 = -27,2 тис. грн.

Величина стартового капіталу складе:

340+466+566+486.3+373.9+59.93+50.53+41.6+22.33 = 2406.59 тис.грн.


Графік покриття потреби капіталу у часі буде мати наступний вигляд

Рисунок 5.3 — Покриття потреби капіталу у часі

Загальна величина потреби в капіталі, складає:

0+466+566+486.3+373.9+59.93+50.53+41.6+22.33 = 2066.59 тис. грн.

З покриття потреби в капіталі видно, що підприємцю для налагодження своєї справи потрібно отримати додаткові кошти в сумі 2266.59 тис. грн. протягом 8 місяців.

Для нашого випадку виходить, що сума кредиту повинна складати 2266590 грн.Якщо припустити, що 50% цієї суми він зможе спрямовувати на повернення кредиту, то термін за який він зможе це зробити, складе:

Т= 2,1/0,05=42 місяців.

Тоді загальний термін, на який потрібно взяти кредит або позику, складе

Тзаг.= 8+42=50 місяців= 4,2 роки

Висновок: зроблені розрахунки є приблизними. Вони не враховують величину процентних ставок в комерційних банках, інфляцію тощо. Але на етапі початку підприємництва, коли є велика невизначеність як витрат, так і результатів, зроблених розрахунків в принципі достатньо для визначення потреби підприємця в коштах, необхідних для започаткування власної справи.

6. Вибір оптимального місця розташування підприємства

До стратегічних питань підприємництва відноситься вибір місця розташування суб'єкта бізнесу - підприємства. При цьому потрібно розрізняти такі питання:

- вибір місця розташування офісу підприємства;

-  вибір місця розташування самого підприємства.

Зрозуміло, що основний вплив на результати діяльності підприємства учинює місце розташування самого підприємства.

Місцем розташування підприємства є те місце, де знаходяться його виробничі, торговельні та інші підрозділи, які найбезпосереднішим чином впливають на отримання доходів. Якщо ці приміщення розташовані за різними адресами, тобто підприємство має декілька місць розташування, то прийнято говорити про «фірму», представлену багатьма підприємствами.

Вибір місця розташування підприємства може бути обмеженим або вільним. Обмежений вибір характерний для вугільних копалин, гідроелектростанцій тощо, тобто таких підприємств, які «прив'язані» до джерел сировини або енергії. Всі інші підприємства мають вільний вибір місця розташування, тобто можуть знайти собі таке місце, яке буде здаватися їм найкращим.

На вибір місця знаходження підприємства впливають такі основні фактори:

- витрати на транспортування матеріалів, сировини, комплектуючих, товарів тощо;

- витрати на заробітну плату в місці знаходження підприємства;

- витрати на оренду приміщень (або побудову нових);

- відрахування за діючою системою оподаткування з місці розташування підприємства;

-вплив інфраструктури тощо.

Аналізуючи зазначені фактори, потрібно враховувати, що всі вони мають різний вплив для підприємств різних видів діяльності. Так, для підприємств, які надають послуги, важливо, щоб клієнтура мала вільний та зручний доступ до них. Для промислових підприємств потрібно, щоб витрати на доставку матеріалів, сировини, робочої сили, комунальні послуги, витрати на транспортування готової продукції до споживачів були мінімальними. Для підприємств торгівлі потрібно. щоб до них могли потрапити якомога більше покупців, щоб ці покупці мали високу купівельну спроможність, щоб витрати на оренду приміщень, транспортування товарів до торгових точок, витрати на рекламу цих товарів тощо були найнижчі. Потрібно також враховувати наявність поблизу підприємства конкурентів, які можуть відтягувати на себе певну кількість потенційних покупців тощо.

Основна проблема вибору місця розташування підприємства полягає в тому, що ні результати діяльності цього підприємства, ні відповідні витрати не можна визначити точно. Всі вони будуть мати певну невизначеність, тому вибране місце розташування підприємства може виявитись неоптимальним. Із цього витікає, що вибір місця розташування підприємства - це проблема прийняття рішень в умовах невизначеності, яку слід вирішувати шляхом зіставлення альтернативний розрахунків, на основі яких вибирається найкращий варіант.

Найтяжче оцінити такий фактор, як вплив інфраструктури. Так, недостатній розвиток сітки вулиць, залізниць, портів, енергопостачання тощо, з одного боку, збільшує витрати на доставку матеріалів, сировини тощо, а з іншого боку, зменшує витрати на заробітну плату, тому що все це характерно для країн, що розвиваються, де рівень зарплати низький. Окрім цього недостатньо розвинута транспортна система вимагає наявності більш вмістовних складів, що потребує додаткових витрат на їх оренду, обслуговування тощо.

Вплив інфраструктури та інших чинників на місце знаходження підприємств можна охарактеризувати таким чином:

Фактор  => Вплив на витрата
Розвинута інфраструктура Збільшення витрат на заробітну Плату
Розвинута система освіти та медичного обслуговування  => Збільшення рівня податків на заробітну плату
Високий рівень наукових досліджень Скорочення робочого часу
Високий рівень екологічної безпеки  => Збільшення рівня оподаткування
Висока продуктивність праці Збільшення витрат на енергоносії

Загальне правило вибору оптимального місця розташування підприємства: «Підприємство повинно бути розташовано там, де результати його роботи, які залежать безпосередньо від місця знаходження підприємства, в найбільшій мірі перевищували б відповідні витрати».

Іншими словами, кращим буде таке розташування підприємства, де так званий брутто-прибуток БП, тобто прибуток, який безпосередньо залежить від місця знаходження підприємства, буде найбільшим.

Завдання для виконання.

В місті «X», карта якого наведена на рис. 6.1, є 24 пункти, де можна розмістити підприємство, та 4 джерела «А», «Б», «В» та «Г». звідки до підприємства можуть доставлятися сировина та матеріали.

Масштаб схеми: 1 см = 1 км.

Підприємство буде виготовляти продукцію, яка буде продаватися в фірмовому магазині, розташованому біля підприємства.

Бізнесмену запропонували 6 пунктів, де він може розмістити своє підприємство, та одне джерело, звідки він зможе отримувати сировину та матеріали (див. таблицю 6.1 та 6.2).

Підприємства 21, 22, 23 та 24 знаходяться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою.інфраструктурою;

підприємства 7, 8, 9, 17, 18 та 19 знаходяться в районі з розвинутою інфраструктурою;

підприємства 1, 5, 6, 12, 13, 14 та 20 знаходяться в звичайному районі;

підприємства 2, 3, 4, 10, 11, 15 та 16 знаходяться в вільній економічній зоні.

Рисунок 6.1 - Карта району, де можна розташувати підприємство

Варіанти розміщення підприємств та джерел постачання наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

№ варіанта Джерела постачання Пувкти, де можна розташувати підприємство
1  А 1,21,9,11,12,16

Конкретні показники економічної діяльності підприємства наведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

№ варіанта

 aі,

грн/ т.км

Зі ,

Грн./

міс.

 b,

чол.

di,

грн./

кв.м

 S,

кв.м

К,

тис. грн.

l,

%

 d,

%

Р,

тис.

чол.

ц,

грн.

М, кг
1 1 150 0,4 5 2,5 100 100 1,3 30 1000 30 2,7

Керуючись даними таблиць 6.1 та 6.2, а також картою району. яка наведена на рис. 6.1, потрібно:

1. Для кожного із варіантів можливого розташування підприємства, які задані в завданні, нарисувати схеми руху, за якими матеріали та сировина можуть доставлятися з пункту, який визначає джерело постачання, до точок, в яких планується розмістити підприємство.

При цьому пам'ятати, що транспортні засоби можуть рухатися тільки по вулицях і не можуть проїзджати через житлові квартали.

2. Керуючись масштабом карти та схемами вибраних маршрутів доставки матеріалів та сировини, розрахувати довжину маршрутів L для кожного із варіантів, в км.

3. Розрахувати масу матеріалів та сировини, яка буде перевозитись за рік за кожним із варіантів маршрутів, за формулою:

 (6.1)

де: М - маса 1 виробу, кГ;

Р - кількість потенційних покупців, які мешкають в регіоні;

К5 - коефіцієнт, який враховує, скільки саме покупців, які проживають в регіоні, завітають до підприємства;

К6 - коефіцієнт, який враховує, скільки потенційних покупців зроблять покупки, зайшовши до даного підприємства.

4. За формулою 6.2 для кожного із варіантів розташування підприємства розрахувати виручку (виторг) підприємства Д за рік.

5. За формулами 6.3 - 6.7 для кожного із варіантів розрахувати витраги, які залежать від місця розташування підприємства.

6. За формулою 6.8 для кожного із варіантів розрахувати загальні витрати, які залежать від місця розташування підприємства.

7. За формулою 6.9 для кожного із варіантів розрахувати брутто -прибуток БП та вибрати найкращий варіант місця розташування підприємства.

Результати розрахунків занести до таблиці 6.3

8. Зробити висновки по роботі.

Розрахунок.

1.Для кожного із варіантів можливого розташування підприємства, які задані в завданні, рисуємо схеми руху, за якими матеріали та сировина можуть доставлятися з пункту, який визначає джерело постачання, до точок, в яких планується розмістити підприємство.

При цьому пам'ятаємо, що транспортні засоби можуть рухатися тільки по вулицях і не можуть проїзджати через житлові квартали.

Рисунок 6.2.Схема руху.


2. Керуючись масштабом карти та схемами вибраних маршрутів доставки матеріалів та сировини, розраховуємо довжину маршрутів L для кожного із варіантів, в км.

L1=3,5 км; L21=5,5 км; L9=12 км; L11=11,5 км; L12=11,5 км; L16= 5,5 км.

3. Розраховуємо масу матеріалів та сировини, яка буде перевозитись за рік за кожним із варіантів маршрутів, за формулою (6.1)

4. За формулою 6.2 для кожного із варіантів розташування підприємства розраховуємо виручку (виторг) підприємства Д за рік.

Д=ц×Р×К5×К6 (6.2)

де: ц - середня ціна одиниці товару, грн.;

Р - кількість потенційних покупців, які мешкають в даному регіоні;

К5- коефіцієнт, який враховує, скільки саме покупців, які проживають в регіоні, завітають до підприємства:

- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то К5 = 0,3¸0,4;

- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою або у вільній економічній зоні, то К5= 0,1¸0,15;

- якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то

К5=0,025¸0,05;

К6- коефіцієнт, який враховує, скільки покупок зроблять потенційні

покупці, зайшовши до даного підприємства:

-якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі здуже розвинутою інфраструктурою, то К6 = 0,1¸0,15;

- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою або у вільній економічній зоні, то К6= 0,12¸0,17

- якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то

К6=0,15¸0,2.

Д1=30×1000000×0,05×0,2=300000 грн.

Д21=30×1000000×0,4×0,15=1800000 грн.

Д9=30×1000000×0,15×0,17=765000 грн.

Д11=30×1000000×0,15×0,17=765000 грн.

Д12=30×1000000×0,05×0,2=300000 грн.

Д16=30×1000000×0,15×0,17=765000 грн.

5. За формулами 6.3 - 6.7 для кожного із варіантів розрахувати витраги, які залежать від місця розташування підприємства.

Витрати та транспортування матеріалів та сировини, комплектуючих, готової продукцй від джерел постачання до місця розташування підприємства В1 можна розрахувати за формулою:


 (6.3)

де: aі - вартість транспортування 1 тонно-км вантажу даного виду, грн.;

Li - відстань від джерела постачання до місця розташування підприємства, км.;

Qi - маса матеріалів, сировини, комплектуючих, готової продукції, які постачаються на підприємство від джерела постачання за рік. тонн;

n - кількість видів сировини, матеріалів, готової продукції, комплектуючих тощо.

К1- коефіцієнт, який враховує додаткові витрати на переміщення транспортних засобів від джерел постачання до місця знаходження підприємства, включаючи оплату проїзду транспорту порожняком:

- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то К1 = 1,25¸1,5;

- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то К1=1,1¸1,25;

-  якщо підприємство знаходиться В звичайному районі або у вільній економічній зоні, то К1 = 1,00¸1,10.

Розраховуємо В1:

В1=1,1×(1×3,5×27)=103,95 грн.

В21=1,5×(1×5,5×167)=1336,5 грн.

В9=1,25×(1×12×68,85)=1032,75 грн.

В11=1,1×(1×11,5×68,85)=870,9525 грн.

В12=1,1×(1×11,5×27)=341,55 грн.

В16=1,1×(1×5,5×68,85)=416,5425 грн.


Витрати на заробітну плату персоналу підприємства В2, включаючи її доставку до місця роботи, можна розрахувати за формулою:

 (6.4)

де: Зі - середньомісячна заробітна плата одного працівника даної професії та спеціальності, грн./місяць.;

b- коефіцієнт, який враховує виплати підприємства в обов'язкові державні соціальні фонди, в відносних одиницях;

Ni - кількість працівників даної професії або спеціальності;

12 - число місяців в році;

К2 - коефіцієнт, який враховує додаткові витрати на заробітну плату в випадку, коли підприємство знаходиться в зоні дуже розвинутої інфраструктури:

-  якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою або у вільній економічній зоні, то

К2= 1,15¸1,3;

- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то К2 = 1,05¸1,15;

- якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то К2=1,00¸1,05;

m - число професій або спеціальностей працівників.

Розраховуємо В2:

В1=1,05×(150×(1+0,4)×5×12)=13230 грн.

В21=1,3×(150×(1+0,4)×5×12)=16380 грн.

В9=1,15×(150×(1+0,4)×5×12)=14490 грн.

В11=1,3×(150×(1+0,4)×5×12)=16380 грн.

В12=1,05×(150×(1+0,4)×5×12)=13230 грн.

В16=1,3×(150×(1+0,4)×5×12)=16380 грн.

Витрати на оренду приміщень В3 можна розрахувати за формулою:

В3=К3×d×S×12 (6.5)

де: d- розцінка, тобто плата за оренду 1 кв. м. приміщень за місяць, яка діє в даний час, грн./кв.м;

S - площа приміщень, які орендуються, кв.м.;

12 - число місяців в році;

К3 - коефіцієнт, який враховує збільшення орендної плати персоналу при наближенні до центральних районів, тобто до розвинутої інфраструктури:

- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то К3 = 1,3¸1,6;

- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то К3 = 1,1¸1,3;

-  якщо підприємство знаходиться в звичайному районі або у вільній економічній зоні, то К3=1,0.

Розрахуємо В3:

В1=1×2,5×100×12=3000 грн.

В21=1,6×2,5×100×12=4800 грн.

В9=1,3×2,5×100×12=3900 грн.

В11=1×2,5×100×12=3000 грн.

В12=1×2,5×100×12=3000 грн.

В16=1×2,5×100×12=3000 грн.

Величина податків на капітал В4 розраховується за формулою:

 (6.6)

де: К - вартість основного капіталу, який задіяний в бізнесі, грн.;

l - загальна ставка податку на основний капітал, в %;

К4 - коефіцієнт, який враховує зменшення податків при розташуванні підприємства в вільній економічній зоні:

- якщо підприємство знаходиться в районі вільної економічної зони, то коефіцієнт К4 = 0,2¸0,5;

-  якщо підприємство знаходиться в інших районах, то К4=1,0.

Розраховуємо В4:

В1=100000××1=1300 грн.

В21=100000××1=1300 грн.

В9=100000××1=1300 грн.

В11=100000××0,5=650 грн.

В12=100000××1=1300 грн.

В16=100000××0,5=650 грн.

Величина податків з доходу (виторгу) В5 розраховується за формулою:


В5=Д××К4 (6.7)

де: Д - виручка (виторг) підприємства за рік, грн.;

d- загальна ставка податку з обороту (непрямі та прямі податки

на бізнес) та податку на прибуток, у відсотках;

К4 - коефіцієнт, який враховує зменшення податків при розташуванні підприємства в вільній економічній зоні:

- якщо підприємство знаходиться в районі вільної економічної зони, то К4= 0,2¸0,5;

- якщо підприємство знаходиться в інших районах, то К4=1,0.

Розраховуємо В5:

В1=300000××1=90000 грн.

В 21=1800000××1=540000 грн.

В9=765000××1=229500 грн.

В11=765000××0,5=114750 грн.

В12=300000××1=90000 грн.

В16=765000××0,5=229500 грн.

6. За формулою 6.8 для кожного із варіантів розрахувати загальні витрати, які залежать від місця розташування підприємства.

В свою чергу, річні витрати, які безпосередньо залежать від місця розташування підприємства, розраховуються за формулою:


В=В1+В2+В3+В4+В5 (6.8)

де:В1- витрати на транспортування матеріалів та сировини, комплектуючих, готової продукції від джерел постачання до місця розташування підприємства, грн./рік;

В2 - витрати на заробітну плату персоналу, грн./рік;

В3 - витрати на оренду приміщень, грн./рік;,

В4 - величина податків на капітал, грн./рік;

В5 - величина податків з доходу (виторгу) від підприємницької діяльності, грн./рік.

В1=103,95+13230+3000+1300+90000=107633,95 грн.

В21=1336,5+16380+4800+1300+540000=563816,5 грн.

В9=1032,75+14490+3900+1300+229500=250222,75 грн.

В11=870,9525+16380+3000+650+114750=135650,9525 грн.

В12=341,55+13230+3000+1300+90000=107871,55 грн.

В16=416,5425+16380+3000+650+229500=249946,5425 грн.

7. За формулою 5.9 для кожного із варіантів розрахуємо брутто- прибуток БП.

БП = Д - В ® максимум, (6.9)

де: Д - дохід (виторг) підприємства за рік, грн.;

В - річні витрати, які безпосередньо залежать від місця розташування підприємства, грн.

БП1=300000-107633,95=192 366,05 грн.

БП21=1800000-563816,5=1236183,5 грн.

БП9=765000-250222,75=514777,25 грн.

БП11=765000-135650,9525=629349,0475 грн.

БП12=300000-107871,55=192128,45 грн.

БП16=765000-249946,5425=515053,4576 грн.

Найкращий варіант місця розташування підприємства –варіант 21.

Результати розрахунків занесемо до таблиці 6.3.

Таблиця 6.3
Варіант

Д,

Грн.

В1,грн

В2,

грн.

В3,

грн.

В4,

грн.

В5,

грн.

,грн.

БП,грн.

1 300000 103,95 13230 3000 1300 90000 107633,95 192366,05
21 1800000 1336,5 16380 4800 1300 540000 563816,5 1236183,5
9 765000 1032,75 14490 3900 1300 229500 250222,75 514777,25
11 765000 870,9525 16380 3000 650 114750 135659,9525 629349,0475
12 300000 341,55 13230 3000 1300 90000 107871,55 192128,45
16 765000 416,5425 16380 3000 650 229500 249946,5425 515053,4576

8.Зробимо висновки.

Кращим буде таке розташування підприємства, де так званий брутто-прибуток БП, тобто прибуток, який безпосередньо залежить від місця знаходження підприємства, буде найбільшим. Після зроблених розрахунків ми можемо побачити,що БП найбільший для варіанту 21.Отже найкращий варіант місця розташування підприємства – це 21 – підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою. Таке розташування підприємства забезпечить отримання максимального прибутку.


7. Розрахунок основних видів податків, які повинен сплачувати суб'єкт бізнесу - юридична особа

В процесі своєї діяльності підприємець повинен сплачувати близько 20 основних та 15 місцевих податків. Основними із них є податок на прибуток, акцизний збір та податок на додану вартість.

Спочатку визначимо поняття:

Оптова ціна Цо - це собівартість виробу S+плановий прибуток Р:

Цо=S+P (7.1)

Вільна ціна Цв- це собівартість виробу S+прибуток Р +акциз А:

Цв=S+P+A= (7.2)

де: a - ставка акцизного податку, в відносних одиницях.

Ціна реалізації Ц р - це собівартість виробу S + прибуток Р + акциз А + податок на додану вартість ПДВ:

Цр=S+P+A+ПДВ=Цв×(1+b)=×(1+b) (7.3)

де: b - ставка ПДВ, в відносних одиницях.

1. Завдання для виконання.

Користуючись даними таблиці 7.1, потрібно:

1. Розрахувати величину податку на прибуток, який повинен сплатити підприємець за перший, другий, третій та четвертий квартали. При проведенні розрахунків амортизаційні відрахування прийняти щоквартально по 10 тис. грн., а ставку податку на прибуток - 30 %.

2. Зробити висновки. Пояснити, які складності можуть виникнути на підприємстві, коли, наприклад, продукція відвантажена, а гроші за неї на рахунок підприємця ще не надійшли. Поясніть, яким чином можна зменшити величину сплачуваного податку на прибуток в окремому кварталі.

Таблиця 7.1

варіанта

Надходження грошей за відправлену продукцію Відвантаження продукції замовнику Списання грошей з рахунку за отримані матеріали, видачу зарплати та інші Оприбуткування матеріалів на складі та фіксація інших витрат
Дата Сума Дата Сума Дата Сума Дата Сума
1 23.01 190 000 22.01 190 000 24.02 30 000 1.04 30 000
15.05 130 000 10.03 130 000 11.06 34 000 13.09 34 000
12.07 98 000 15.06 98 000 9.08 42 000 10.08 42 000
1.11 100 000 17.12 100 000 13.11 21 000 15.12 21 000

Розрахунок.

1. Податок на прибуток підприємства - один з основних прямих податків, який повинен сплачувати підприємець. Об'єкт оподаткування - прибуток, що визначається як різниця між валовим доходом і валовими витратами та амортизаційними відрахуваннями, які отримало підприємство протягом певного періоду. Величина податку з прибутку П може бути розрахована за формулою:

П=×w (7.4)

де: ВД - валовий дохід, гри.;

ВВ-валові витрати,грн.;

АВ - сума амортизаційних відрахувань, грн.;(АВ=10тис.грн.)

w - ставка податку на прибуток, %.(w=30%)

Валовий дохід -загальна сума прибутків суб'єкта від усіх видів діяльності, отриманих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній, нематеріальній формах як в Україні, так і за її межами.


Валові витрати - розмір будь-яких витрат суб'єкта бізнесу в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які здійснюються для компенсації вартості придбаних товарів, послуг і т.п. для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Датою виникнення валового доходу є те, що настало раніше: або надходження грошей на поточний рахунок суб'єкта, або відвантаження ним продукції.

Датою появи валових витрат є теж те, ідо настане раніше: або списання грошей з поточного рахунку суб'єкта або дата оприбуткування матеріалів у себе на складі.

П1=× 30%=45 000 грн.

П2=×30%=25800 грн.

П3=×30%=13800 грн.

П4=×30%=20700 грн.

Прік=45000+25800+13800+20700=105300 грн.

2.Для зменшення податку в окремому кварталі необхідно зменшити валовий дохід в цьому кварталі шляхом показу цього доходу в наступному кварталі, або потрібно збільшити валові витрати в цьому кварталі

2. Завдання для виконання .

Підприємство виробляє підакцизні товари "А", "Б" та ''В”. На основі даних таблиці 7.2 потрібно розрахувати:

1. Величину акцизного збору, який повинен сплатити виробник за виробництво кожного виду підакцизних товарів, а також всіх товарів разом.

2.Вільну ринкову ціну по кожному виду товарів.

Таблиця 7.2

варіанта

Товари Собівартість одного виробу,грн. Плановий прибуток, грн. Ставка акцизного збору a, в відносних одиницях Кількість виробів, шт.
А 1 000 290 0,25 1 200
1 Б 600 230 0,30 3200
В 12000 300 0,35 3400

Розрахунок.

1.Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, який включається в ціну реалізації цих товарів. Акциз - це податок у ціні. Акцизний збір сплачується незалежно від результатів фінансової діяльності суб'єкта бізнесу. Величина акцизного збору А (в грн.) розраховується за формулою:

А=Цв-a, (7.5)

де: Цв- вільна ціна виробу, грн.;

a - ставка акцизу, в відносних одиницях.

Об'єкт оподатковування акцизним збором -обсяг (оборот) реалізації підакцизних товарів (у вільних цінах) для вітчизняних товарів, або митної вартості товарів з урахуванням мит і митних зборів для імпортованих товарів. Платники акцизного збору - виробники й імпортери підакцизних товарів.

Виведемо формулу для розрахунку акцизу. Так,

А=Цв-a і Цв=(S+Р)+А


Звідси:

А=[(S+Р)+А]×a А-А×a=(S+Р)×a

А×(1-a)=(S+Р)×a

І, нарешті:

А=×a (7.6)

де: S - собівартість одиниці продукції, грн.;

Р - плановий прибуток від реалізації одиниці продукції, грн.;

a - ставка акцизного податку (збору), у відносних одиницях.

АА=×0.25×1200=516000 грн.

АБ=×0.3×3200=1138285.7 грн.

АВ=×0.35×3400=22518461.5 грн

А= АА +АБ + АВ =24172747.2грн.

2.Розрахуємо вільну ринкову ціну по кожному виду товарів.

З формули (7.5):

Цв=

Для “A” Цв==206400 грн.

Для “Б” Цв==3794285.7 грн.

Для “В” Цв= =64338461.4 грн.

3. Завдання для виконання.

Підприємство виготовляє продукцію та відвантажує її споживачам. Дати відвантаження продукції, отримання коштів за неї, списання коштів з рахунку за отримані матеріали та виписки податкової накладної наведені в таблиці 7.3. Керуючись методикою розрахунку ПДВ, необхідно:

1. Розрахувати величину податку на додану вартість, яку повинен сплатити підприємець в січні, лютому та березні місяці:

1.1. При застосуванні касового методу сплати податку;

1.2. При виникненні податкового зобов'язання в момент відвантаження продукції.

Ставку податку на додану вартість прийняти b = 0,2.

Таблиця 7.3

№ варіанта Операції Виготовлена продукція Отримані матеріали
Сума у вільних цінах. Грн. Дата відвантаження Дата отримання коштів Сума у вільних цінах, грн. Дата списання коштів з рахунку Дата виписки податкової накладної
1 а 200 000 2.02 5.03 76000 15.01 17.01
б 230 000 13.02 11.02 120000 11.02 14.02
в 50 000 23.03 12.04 12000 16.03 12.03

Розрахунок.

Податок на додану вартість - ПДВ.

Це один із найголовніших непрямих податків. Об'єкт оподаткування - операції продажу товарів, робіт, послуг, ввезення товарів в Україну. ПДВ встановлюється на товари, послуги і т.п., а не для окремих суб'єктів. База оподатковування - вільні ціни (або регульовані ціни, якщо вони регулюються державою).

Величина ПДВ розраховується за формулою:

ПДВ=Цв×b (7.7)

де: Цв-вільна ціна товару, грн.;

b- ставка податку ПДВ, b =0,20.

Розмір ПДВ, що підлягає сплаті, розраховується за формулою:

ПДВ=b×(Цв1-Цв2), (7.8)

де: Цв2- вільна ціна проданого товару, грн.;

Цв1 - вільна ціна куплених матеріалів, грн.;

b - ставка ПДВ, b =0,20.

або

ПДВ=g(Цр2-Цр1) (7.9)

де: Цр2- ціна реалізації проданого товару, грн.;

Цр1- ціна купленихматеріалів, грн.;

g- зустрічна ставка ПДВ, g= 0,1667.

Розраховуємо за формулою (7.8):

ПДВа=0.2(200000-76000)=24800 грн.

ПДВб=0.2(230000-120000)=22000 грн.

ПДВв=0.2(50000-12000)=7600 грн.

Висновок: В даному розділі розраховані основні види податків,які повинен сплачувати суб’єкт бізнесу ¾ юридична особа. Основні види податків для підприємства - податок на прибуток, акцизний податок та податок на додану вартість. З наведеного вище видно, що один і той самий податок можна розрахувати декількома способами.


Висновок

В процесі виконання даної курсової роботи було розглянуто інноваійні процеси на підприємстві .Крім того, було розроблено установчі документи для створення суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, комерційну ідею , а також теоретично створене акціонерне товариство. Для акціонерного товариства було розраховано: прибуток, який може отримати акціонерне товариство від випуску та реалізації виробів; можлива величина чистого прибутку; ставку дивідендів, яка б гарантувала залучення грошових коштів населення та інвесторів в новостворюване акціонерне товариство; мінімальна величина статутного фонду акціонерного товариства.

Також був вибраний номінал акцій, які плануються до випуску в обіг, визначено кількість звичайних та привілейованих акцій, які потрібно запропонувати потенційним інвесторам для підписки і складено інформаційне повідомлення (емісійний проспект) про створення акціонерного товариства.

Розраховувалися основні види податків: податок на прибуток, акцизний податок та податок на додану вартість; а, крім того, вибране оптимальне місце розташування підприємства. Було визначено, що найкращим варіантом розміщення підприємства є такий, де, так званий, брутто-прибуток, який безпосередньо залежить від місця знаходження підприємства, є найбільшим.

Зрозуміло, що зроблені розрахунки є приблизними. Але на етапі початку підприємництва, коли є велика невизначеність як втрат, так і результатів, зроблених розрахунків в принципі достатньо для визначення потреби підприємця в коштах, необхідних для започаткування власної справи.


Література

1.  Покропивний С.Ф. «Економіка підприємства» Київ, 2001 р.

2.  Карлін М.І. «Правові основи підприємництва» Київ. 2000 р.

3.  Бойчик І.М. Економіка підприємства / Навч. посіб. – Київ. 2002 р. – 480с.

4.   Козловський В.О. Основи підприємництва / Практикум. Навчальний посібник. Видання 3 – є, доповнене. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 158с


Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2010 СБОРНИК РЕФЕРАТОВ