Дипломная работа: Управлінська та логістична діяльність ТОВ "Мелікс"

-  дотримувати прийняті на себе зобов'язання;

-  ураховувати в діловій практиці інтереси постачальника.

Розглянемо завдання й роботи ЗАТ «Ліга-93», що ставляться до закупівельної логістики.

-  визначення потреби в матеріальних ресурсах;

-  дослідження ринку закупівель;

-  вибір постачальників, включає пошук інформації про постачальників, створення банку даних про постачальників, пошук оптимального постачальника, оцінку результатів роботи з обраними постачальниками;

-  здійснення закупівель;

-  контроль поставок;

-  підготовка бюджету закупівель.

Істотною частиною закупівельної діяльності є економічні розрахунки, тому що необхідно точно знати, у що обходяться ті або інші роботи й рішення. При цьому визначають наступні види витрат:

-  витрати на виконання замовлення по основних видах матеріальних ресурсів;

-  витрати на транспортування, експедирування й страхування;

-  витрати на вантажопереробку;

-  витрати по контролі за дотриманням умов договору поставки;

-  витрати на приймання й перевірку матеріальних ресурсів;

-  витрат на пошук інформації про потенційних постачальників.

У рамках проведення економічних розрахунків до завдань закупівельної логістики варто віднести розрахунок витрат через дефіцит матеріальних ресурсів.

Організація постачання ТОВ «Мелікс» припускає зосередження всіх функцій постачань підприємства в одних руках, тобто в дирекції по постачанню. Така структура створює широкі можливості міхурник оптимізації матеріального потоку на стадії закупівель предметів праці.

Важливе значення в реалізації плану закупівель ТОВ «Мелікс» мають приймання продукції, документальне оформлення поставок, перевірка якості й кількості товару.

Приймання продукції. У першу чергу необхідно впевнитися, що отримано товар:

-  потрібної якості;

-  у потрібній кількості;

-  від свого постачальника;

-  в обумовлений час;

-  за застережену ціну.

З метою економії часу, зусиль і відповідно грошей варто подбати про те, щоб складські приміщення, місця розвантаження, приймання товару були розташовані якнайближче друг до друга й недалеко від виробничих приміщень. Щоб уникнути скупчення транспорту на території підприємства або у воріт складу, для економії витрат праці на вантажно-розвантажувальних роботах складіть графік поставок, погоджений з усіма постачальниками. Передбачите при цьому, щоб основна сировина поставлялася в строго певні дні, а інші види матеріалів – у міру необхідності. Такі міри дозволять, крім того, не відривати робітників основного виробництва для розвантаження зненацька прибулого транспорту.

Документальне оформлення поставок. Для правильного виконання операцій, пов'язаних з поставками товарів, необхідно уважно працювати з документами, їх що відображають.

Копія замовлень повинна бути спрямована в підрозділ-споживач для перевірки на відповідність повідомленням про поставку фактично, що надійшов товару. При перевірці використовують опис товару. Повідомлення про відвантаження направляє постачальник після підготовки продукції до відправлення. У цьому документу вказується номер замовлення й час поставки. Супровідний лист обов'язково супроводжує поставлену партію товару й підтверджує, що ці товари призначені для певної фірми.

Документ постачальника застосовується, коли постачальник користується транспортом іншої фірми. У цьому документі вказуються: «назва й адреса відправника;

-  опис продукції;

-  кількість місць;

-  маса (вага) продукції;

-  особливості транспортування;

-  назва постачальника.

Підтвердження одержання поставки використовують для інформування підрозділів-споживачів про фактичну доставку товарів і для контролю в бухгалтерії відповідності повідомлення про відвантаження товару й копій замовлення й рахунку. У книзі реєстрації товарів вказуються: номер супровідного листа, дата поставки, відправник, спосіб транспортування й дається короткий опис товарів.

Якість товарів, що поставляються, повинне задовольняти пропонованим вимогам. Відсутність належного контролю якості закупівель може привести до наступних витрат:

-  додаткові видатки, пов'язані з поверненням бракованих і недоброякісних товарів;

-  зупинка виробництва у випадку, наприклад, коли вся партія продукції виявилася недоброякісної й підлягає поверненню;

-  судові позови;

-  втрата довіри споживачів продукції фірми через поставки недоброякісних матеріалів (деталей, виробів).

Виділяють три групи функцій логістичного керування:

1.  планування й координація діяльності учасників міхурника процесу,

2.  регулювання ходу робіт з виконання отриманих замовлень,

3.  контроль за рухом матеріальних потоків.

У ході реалізації функції планування й координації складаються плани й графіки руху матеріальних потоків, здійснюється вв'язування локальних планів підрозділів, розробляються мети керування й формуються критерії оцінки їхнього досягнення, координується робота всіх підрозділів підприємства по виконанню намічених планів і графіків.

У процесі регулювання здійснюється спостереження за рухом матеріальних потоків, при виникненні відхилень від планів і графіків приймаються заходи для їхнього усунення, виробляється вв'язування дій всіх підрозділів, відповідальних за рух матеріальних потоків, розробляються заходи щодо ліквідації виникаючих порушень.

При реалізації функції контролю здійснюється оцінка рівня забезпеченості виробництва матеріалами й ефективності їхнього використання, аналізуються витрати, пов'язані з рухом товарів, організується вироблення рішень по підвищенню ефективності міхурник керування.

Керування матеріальними потоками на підприємствах реалізується на основі формування й забезпечення функціонування спеціальних організаційних структур.

У роботі з реалізації функцій логістики на підприємстві беруть участь багато підрозділів підприємства.

·  Служба маркетингу здійснює дослідження ринку й формує інформацію про товари, що користуються попитом на ринку.

·  Служба матеріально-технічного постачання здійснює закупівлі матеріальних ресурсів і забезпечує доведення їх до споживачів усередині підприємства.

·  Планово-економічна служба підприємства формує плани виробництва продукції.

·  Виробничі підрозділи здійснюють функції виготовлення продукції.

·  Транспортна служба підприємства організує переміщення вантажів на підприємстві, усередині підприємства й при доставці споживачам.

·  Складське господарство забезпечує зберігання й видачу у виробництво матеріальних ресурсів.

·  Служба збуту й фінансовий відділ організують реалізацію продукції зовнішнім споживачам.

Координацію роботи всіх зазначених вище підрозділів здійснює лінійно-організаційна управлінська структури двох типів.

У цій структурі керуючий рухом товарів безпосередньо керує реалізацією всіх функцій логістичної системи, у тому числі роботою із закупівлі й придбання матеріалів, а також контролює рух матеріальних потоків у виробництві.

Функції відділу логістики на ТОВ «Мелікс»:

1.  формування й розвиток системи логістики – проектування й здійснення на практиці (побудова) системи логістики на підприємстві, періодичний перегляд існуючої системи й реорганізація її в міру зміни зовнішніх і внутрішніх умов;

2.  розвиток стратегії логістики відповідно до ринкової політики фірми в області продажів, інвестицій, кадрів і т.д.;

3.  системне адміністрування – працівники відділу здійснюють керівництво всіма міхурниками процесами, що протікають на підприємстві, і координують діяльність підрозділів підприємств, які беруть участь у реалізації міхурників процесів.

У структурі відділу логістики виділені ланки (бюро, групи), відповідальні за ті або інші функції керування: складання прогнозів і планів, регулювання й контроль, проектування й розвиток системи логістики, оперативне керування й координація й ін.

3.2 Економічний аналіз логістичних процесів

Матеріальним потоком (МП) називають фізичне переміщення матеріальних ресурсів, що розуміється як процес їхнього руху на шляху від виготовлювача до споживача й усередині підприємства – споживача цих ресурсів.

З матеріальних ресурсів ТОВ «Мелікс» виділяють групу за назвою «матеріали». Її ділять на дві підгрупи:

1)  основні матеріали – матеріали, з яких у процесі їхньої виробничої обробки утвориться речовинна основа виготовлення продукції;

2)  допоміжні матеріали – матеріали, які в речовинній частині готової продукції відсутні, вони входять лише в її грошову оцінку, оскільки витрачаються у виробництві.

Існує кілька умов, при яких матеріальні ресурси перетворюються в матеріальний потік:

— конкретність найменування матеріальних ресурсів;

— чіткість визначення обсягу ресурсів;

— вказівка, яка організація є постачальником матеріальних ресурсів і відповідальна за їхнє відвантаження покупцеві;

— визначення, у якому місці зберігаються матеріальні ресурси, які передаються й підлягають переміщенню;

— вказівка, яка організація є одержувачем матеріальних ресурсів;

— знання місця, на яке повинні бути доставлені передані ресурси їхньому одержувачеві;

— установлення строку переміщення ресурсів від місця зберігання в постачальника до місця зберігання в одержувача.

Для раціональної організації руху матеріальних ресурсів недостатньо номенклатурного аспекту, необхідно доповнити його асортиментним, що розкриває склад кожного номенклатурного угруповання по позиціях у специфікованому виді. Специфікацією матеріальних ресурсів називають детальний опис їхньої технічної характеристики. Така характеристика різна в різних класів, підкласів, груп, підгруп і видів продукції. Матеріальні потоки можуть бути специфіковані повною мірою й частково.

Залежно від показників, що характеризують асортименти, обсяг, масу, площу, габарити матеріального потоку, підбирається його пакувальне, тарне й транспортне забезпечення.

З обліком своїх виробничих і транспортних можливостей продавець матеріальних ресурсів і покупець погоджують строк їхньої доставки одержувачеві, у потрібне йому місце.

Матеріальні потоки дуже різноманітні. Важливо враховувати наступні їхні розходження:

·  по номенклатурі: у них можуть бути матеріальні ресурси однієї номенклатури (класу, групи, і т.д.) і декількох номенклатурних угруповань;

·  залежно від натурально-речовинного складу матеріальні потоки діляться на одноасортиментні й багатоасортиментні – при двох і більшому числі різних позицій матеріальних ресурсів;

·  по ступені готовності: серед матеріальних потоків виділяють проектовані, плановані, формовані, створені (сформовані), що розформовуються, розформовані або ліквідовані;

·  по місцю в процесі обігу: матеріальні потоки ділять на відвантаження, що очікують, що очікують розвантаження, розвантажені, прийняті на склад;

·  по ознаці безперервності: матеріальні потоки бувають безперервні й дискретні;

·  по частоті прибуття або відправлення: потоки ділять на термінові, тривалі, вартові, щоденні, добові, щомісячні й т.д. Для великих безперервних виробництв характерні щоденні або добові потоки, дрібних – щомісячні й більше рідкі;

·  по тривалості перебування матеріальних ресурсів у потоках: МП ділять на короткострокові (не більше доби) і довгострокові (двотижневі, місячні);

·  по розходженнях маси або обсягу: матеріальні потоки ділять на великі, середні й дрібні (масовими вважають потоки, переміщення яких здійснюється великою групою транспортних засобів; великі перевезення дрібніше масових і рідше; до дрібного відносять потоки, що вимагають сполучення з іншими – попутними матеріальними потоками);

·  по розходженнях маси: матеріальні потоки розділяють на великовагові й легковагі;

·  по ступені повторюваності: матеріальні потоки бувають повторювані й разові, причому повторювані ділять на часто повторювані й рідкі;

·  по ступені агресивності, вогне- і вибухонебезпечності перевезених матеріалів: потоки ділять на вогне- і вибухонебезпечні, агресивні, невогненебезпечні, неагресивні;

·  по способі потоки розділяють на вантажі в контейнерах, ящиках, мішках і інших видах тари (в особливу групу виділяють безтарні потоки);

·  по консистенції вантажів: потоки ділять на рідкі, насипні, газоподібні й тверді.

Потоки ділять на зовнішні й внутрішні. Зовнішні матеріальні потоки переміщаються за межами міхурник системи, тобто в середовищі, зовнішньої стосовно логістичних системі, у якій він сформований або в яку він спрямований. Внутрішній матеріальний потік переміщається тільки усередині однієї міхурник системи.

Інформаційним потоком уважають сукупність повідомлень, що циркулюють усередині логістичної системи, а також між цією системою й середовищем, зовнішньої стосовно неї, необхідних для керування й контролю міхурників операцій.

Повідомлення, що становлять інформаційні потоки виконуються на різних носіях:

1  паперових документах традиційного типу;

2  електронних документах (магнітній і паперових – перфострічці, перфокартах) і ін.

Повідомлення можуть бути й усними: телефонними, а також мовними (спілкування без телефону).

У ТОВ «Мелікс» можна виділити наступні види інформаційних потоків:

—  залежно від виду систем, що зв'язуються потоком,: горизонтальний і вертикальний;

—  залежно від місця проходження: зовнішній і внутрішній;

—  залежно від напрямку стосовно міхурник системі: вхідний і вихідний.

Горизонтальними називають інформаційні потоки, що охоплюють повідомлення між партнерами по господарських зв'язках одного рівня керування.

Вертикальні – інформаційні потоки, що охоплюють повідомлення, що надходять зверху, з керівних інстанцій у підвідомчі їм ланки міхурник системи.

Зовнішніми є інформаційні потоки, що протікають у середовищі, зовнішньої стосовно міхурник системі.

Внутрішні інформаційні потоки – повідомлення, що циркулюють усередині однієї логістичної системи. Для логістичних підсистем внутрішніми є потоки повідомлень усередині підсистеми, інші повідомлення для зовнішні.

Вхідні інформаційні потоки являють собою повідомлення, що входять у логістичну систему або в одну з її підсистем.

Вихідні інформаційні потоки – повідомлення, що виходять за межі однієї логістичної системи або однієї з її підсистем.

Управління інформаційними потоками на ТОВ «Мелікс» здійснюється в такий спосіб:

·  змінюючи напрямок потоку;

·  обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому;

·  обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляхи.

Планування інформаційних потоків дозволяє заздалегідь визначити пропускну здатність засобів зв'язку, потрібну для обслуговування даних потоків у пунктах передачі; координацію приймання інформації. При проектуванні інформаційних потоків вибирається їхній раціональний шлях і режим обслуговування засобами зв'язку. У результаті забезпечується надійність матеріально-технічного забезпечення інформаційних потоків. Виходить, їх потрібно добре організувати, продумати й розрахувати. Без цього належне інформаційне забезпечення матеріальних потоків створити не вдасться.

Зміст функцій органів постачання підприємства включає три напрямки.

1. Планування, що припускає:

·  вивчення зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства, а також ринку окремих товарів;

·  прогнозування й визначення потреби всіх видів матеріальних ресурсів, планування оптимальних господарських зв'язків;

·  оптимізацію виробничих запасів;

·  планування потреби матеріалів і встановлення їхнього ліміту на відпустку цехам;

·  оперативне планування постачання.

2. Організація, що включає:

·  збір інформації про потреби продукції, участь у ярмарках, виставках-продажах, аукціонах і т. п.;

·  аналіз всіх джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах з метою вибору найбільш оптимального;

·  висновок з постачальниками господарських договорів на поставку продукції;

·  одержання й організацію завезення реальних ресурсів;

·  організацію складського господарства, що входить до складу органів постачання;

·  забезпечення цехів, ділянок, робочих місць необхідними матеріальними ресурсами;

3. Контроль і координація роботи, до складу яких входять:

·  контроль за виконанням договірних зобов'язань постачальників, виконання ними строків поставки продукції;

·  контроль за витратою матеріальних ресурсів у виробництві;

·  вхідний контроль за якістю й комплектністю вступників матеріальних ресурсів;

·  контроль за виробничими запасами;

·  висування претензій постачальникам і транспортним організаціям;

·  аналіз дієвості постачальницької служби, розробка заходів щодо координації постачальницькою діяльністю й підвищення її ефективності.

Важливі етапи в організації матеріально-технічного постачання – специфікація ресурсів і висновок господарських договорів по поставках продукції.

Під специфікацією ресурсів розуміється розшифровка укрупненої номенклатури по конкретних видах, маркам, профілям, сортам, типам, розмірам і іншим ознакам. Від того, наскільки правильно складена специфікація матеріальних ресурсів, багато в чому залежить матеріальне забезпечення виробництва. Якщо в специфікації допущена неточність, то це може привести до того, що фактичні поставки не будуть відповідати дійсній потребі. Тим самим підприємство буде поставлено під погрозу невиконання виробничої програми й збуту своєї продукції. Поставляється продукція по договорах, які служать документом, що визначає права та обов'язки сторін.

На підприємстві постачання здійснюється за допомогою централізованої доставки. Централізована доставка дозволяє:

·  підвищити ступінь використання транспорту й складських площ;

·  оптимізувати товарні запаси, як у виробника, так і в споживача продукції;

·  підвищити якість і рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва;

·  оптимізувати розміри партії поставок продукції.

Забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів, ділянок і інших підрозділів підприємства припускає виконання наступних функцій:

·  установлення кількісних і якісних завдань по постачанню;

·  підготовка матеріальних ресурсів до виробничого споживання;

·  відпустку й доставку матеріальних ресурсів зі складу служби постачання на місце її безпосереднього споживання або на склад цеху, ділянки;

·  оперативне регулювання постачання;

·  облік і контроль за використанням матеріальних ресурсів у підрозділах підприємства.

Постачання цехів матеріалами здійснюється в повній відповідності із установленими лімітами й конкретними особливостями виробництва. Останні враховуються при розробці графіків подач, на основі яких матеріали доставляються в цехи. Ліміт установлюється виходячи з виробничої програми цеху й специфікованих норм витрати.

Таблиця 3.1. Форма Лімітна карта

Начальник цеху (ділянки)

Керівник групи

Бухгалтер

Усього відпущений Зав. складом

Цілеспрямована й ощадлива витрата матеріальних ресурсів у цехах перебуває під постійним контролем служби постачання й періодично перевіряється шляхом ревізії матеріального обліку. За результатами перевірки приймаються конкретні заходи щодо усунення розкритих недоліків.

Робота органів МТЗ прямо або побічно впливає на рівень основних техніко-економічних показників підприємства.

До числа показників МТЗ ставляться кількісні і якісні показники плану завезення матеріальних ресурсів (номенклатура, кількість і вартість матеріальних ресурсів); транспортно-заготівельні витрати (вартість перевезення матеріалів до станції примикання – витрати на доставку матеріалів до складу підприємства; націнки постачальницьких і збутових організацій; витрати на тару й т. п.); витрати на зберігання, видачу у виробництво й відвантаження споживачеві матеріальних ресурсів; адміністративно-господарські витрати (витрати на зміст апарата відділу МТЗ) і т.п.

Підставою для позитивної оцінки діяльності органів МТЗ служать: відсутність перебоїв у постачанні виробництва, наднормативних запасів і неліквідів, своєчасний висновок договорів, зниження постачальницьких витрат і т.д.

Своєчасне забезпечення виробництва матеріальними ресурсами залежить від величини й комплектності виробничих запасів на складах підприємства.

Виробничі запаси – це засобу виробництва, що надійшли на склади підприємства, але ще не залучені у виробничий процес. Створення таких запасів дозволяє забезпечувати відпустка матеріалів на робочі місця відповідно до вимог технологічного процесу. Слід зазначити, що на створення запасів відволікається значна кількість матеріальних ресурсів.

Зменшення запасів скорочує витрати по їхньому змісті, знижує витрати, прискорює оборотність оборотних коштів, що, в остаточному підсумку, підвищує прибуток і рентабельність виробництва. Тому дуже важливо оптимізувати величину запасів.

Керування виробничими запасами на підприємстві припускає виконання наступних функцій:

·  розробку норм запасів по всій номенклатурі споживаних підприємством матеріалів;

·  правильне розміщення запасів на складах підприємства;

·  організацію діючого оперативного контролю за рівнем запасів і вживання необхідних заходів для підтримки нормального їхнього стану;

створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісної і якісної їхньої схоронності.

Розглянемо склад і структуру витрат обігу (таб. 3.2).

Таблиця 3.2 Склад і структура витрат обігу ТОВ «Мелікс»

З таблиці 3.2 видно, що протягом 2007–2008 р. у структурі витрат переважають умовно-постійні витрати, їхня величина в 2008 р. склала 193,6 тис. грн., що на 83% більше, ніж в 2007 р.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6