В сучасних умовах господарювання багато підприємств поставлено в умови самостійного вибору стратегії і тактики свого розвитку. Самофінансування підприємством своєї діяльності стало першочерговим завданням.

В умовах конкуренції і нестабільного зовнішнього середовища необхідно оперативно реагувати на відхилення від нормальної діяльності бюджетного підприємства. Управління грошовими потоками є тим інструментом, за допомогою якого можна досягти бажаного результату діяльності підприємства. Цими обставинами обумовлений вибір теми дослідження.

Мета дипломної роботи - в ході аналізу виробничо-господарської діяльності досліджуваного підприємства розробити рекомендації по поліпшенню механізму управління грошовими потоками.

Об'єкт дослідження – процес руху грошових коштів на прикладі Управління праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації. Предмет дослідження - механізм управління грошовими потоками в Управлінні праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації.

У дипломній роботі для виконання поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути теоретичні підходи до поняття і суті грошових потоків;

- проаналізувати основні методи управління грошовими потоками;

- визначити основні показники використовувані при управлінні грошовими потоками;

- на основі аналізу показників розробити рекомендації по поліпшенню механізму управління грошовими потоками підприємства.

Практична значущість дипломного дослідження полягає в розробці конкретних заходів по вдосконаленню управління грошовими потоками на бюджетному підприємстві.

Дипломна робота складається з введення, шістьох основних частин, висновку, списку використовуваної літератури і додатків.

У першій частині розглядаються теоретичні питання, що стосуються поняття і суті грошових потоків підприємства, управління грошовими потоками на підприємстві, роль і значення грошових коштів в діяльності підприємства в цілому і як найбільш ліквідній частині оборотних коштів.

У другій частині розглядаються основні методи управління грошовими потоками, методи оцінки оборотності грошових коштів, аналізу руху потоків грошових коштів, методи розрахунку основних показників руху грошових коштів.

У третій, практичній частині на прикладі досліджуваного підприємства проводиться оцінка стану і руху грошових потоків на підприємстві, розробляються заходи щодо вдосконалення управління грошовими потоками.

У четвертий визначена охорона праці в Управлінні праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації.

У п’ятий частині досліджений екологічний стан Управління праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації та запропоновані шляхи його поліпшення.

В останньому шостому розділі визначена система автоматизації бухгалтерського обліку на підприємствах України та в Управління праці та соціального захисту населення Богодухівської райдержадміністрації.

У дипломній роботі використані вітчизняні і зарубіжні розробки і методики в області управління грошовими коштами, джерела періодичного друку, а також первинні бухгалтерські документи за ряд періодів.

У світовій практиці обліку велика увага додається вивченню і прогнозу руху грошових коштів. Це пов'язано з тим, що проблеми з готівкою виникають із-за об'єктивної нерівномірності надходжень і виплат або в результаті непередбачених обставин. Якою б не була причина відсутності готівки, наслідки для підприємства можуть бути дуже серйозні. Отже, грошову готівку необхідно планувати і аналізувати її рух. Найтісніше аналіз господарської діяльності пов'язаний з бухгалтерським обліком, оскільки саме система бухгалтерського обліку забезпечує збір, угрупування і обробку інформації про факти фінансово-господарській діяльності підприємства за звітний період, на основі якої розраховуються показники, відбивані у фінансовій звітності.

Таким чином, на більшості підприємств України аналіз здійснюється співробітниками бухгалтерії, і його результати знаходять своє віддзеркалення в записці пояснення до річного звіту. Мета фінансового аналізу - оцінити фінансовий стан організації на основі достовірної інформації, визначити фінансовий результат, фінансову стійкість організації, ліквідність її балансу, платоспроможність організації, а також оцінити ефективність використання капіталу. Цілі аналізу досягаються в результаті вирішення певного взаємозв'язаного набору аналітичних завдань. До основних завдань аналізу відносяться:

- своєчасна і об'єктивна діагностика фінансового стану підприємства;

- встановлення «критичних точок» («вузьких» місць) і виявлення причин їх освіти;

- пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності і фінансової стійкості;

- розробка конкретних заходів, направлених на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства;

- прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

1.1 Економічна сутність грошових потоків

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, генеруємих його господарською діяльністю.

Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається наступними основними положеннями:

1. Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах.

2. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансова рівновага підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою по обсягах і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.

3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства.

4. Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреба підприємства в позиковому капіталі.

5. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства.

6. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства.

7. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству діставати додатковий прибуток, генеруемий безпосередньо його грошовими активами.

Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом балансування обсягів надходження і витрати коштів і їхньої синхронізації в часі.

Процес управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи:

1. Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності.

2. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді.

3. Оптимізація грошових потоків підприємства. Найважливішими задачами, розв'язуваними в процесі цього етапу управління грошовими потоками, є: виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і по обсягах; забезпечення більш тісного взаємозв'язку грошових потоків по видах господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку, генеруємого господарською діяльністю підприємства.

4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі різних їхніх видів.

5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства.

Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їхньої організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:

• забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;

• забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;

• забезпечення росту чистого грошового потоку підприємства.

Основними об'єктами оптимізації виступають:

• позитивний грошовий потік;

• негативний грошовий потік;

• залишок грошових активів;

• чистий грошовий потік.

Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивних і негативного їхніх видів. На результати господарської діяльності підприємства негативний вплив роблять як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.

Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру цієї дефіцитності — короткострокової або довгострокової.

Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання „ Системи прискорення — уповільнення платіжного обороту" (або „Системи лідс енд лєгс\"). Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення коштів і уповільненню їхніх виплат.

Прискорення залучення коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованої покупцях продукції;

• забезпечення часткової або повної передоплати за зроблену продукцію, що користується високим попитом на ринку;

• скорочення термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;

• прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;

• використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості — обліку векселів, факторингу, форфейтингу;

• прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу перебування їх у шляху, у процесі реєстрації, у процесі зарахування грошей на розрахунковий рахунок і т.п.).

Уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• використання флоута для уповільнення інкасації власних платіжних документів;

• збільшення за узгодженням з постачальниками термінів надання підприємству товарного (комерційного) кредиту;

• заміни придбання довгострокових активів, що вимагають відновлення, на їхню оренду (лізинг);

• реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом перекладу короткострокових їхніх видів у довгострокові.

Слід зазначити, що „Система прискорення — уповільнення платіжного обороту", вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює визначені проблеми наростання дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи для забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.

Ріст обсягу позитивного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуть за рахунок наступних заходів:

• залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;

• додаткової емісії акцій;

• залучення довгострокових фінансових кредитів;

• продажу частини (або всього обсягу) фінансових інструментів інвестування;

• продажу (або здачі в оренду) невикористованих видів основних засобів.

Зниження обсягу негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;

• відмовлення від фінансового інвестування;

• зниження суми постійних витрат підприємства.

Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства зв'язані з забезпеченням росту його інвестиційної активності. У системі цих методів можуть бути використані:

• збільшення обсягу розширеного відтворення операційних позаоборотних активів;

• прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їхньої реалізації;

• здійснення регіональної диверсифікованості операційної діяльності підприємства;

• активне формування портфеля фінансових інвестицій;

• дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.

У системі оптимізації грошових потоків підприємства важливе місце належить їхньої збалансованості в часі. У процесі такої оптимізації використовуються два основних методи — вирівнювання і синхронізація.

Вирівнювання грошових потоків спрямовано на згладжування їхніх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод оптимізації дозволяє усунути у визначеній мері сезонні і циклічні розходження у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), оптимізуя паралельно середні залишки коштів і підвищуючи рівень абсолютної ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, що у процесі оптимізації повинні знижуватися.

Синхронізація грошових потоків заснована на коваріації позитивних і негативного їхніх видів. У процесі синхронізації повинне бути забезпечене підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, що у процесі оптимізації повинний прагнути до значення „+1\".

Підвищення суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечене за рахунок здійснення наступних основних заходів:

• зниження суми постійних витрат;

• зниження рівня перемінних витрат;

• здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат;

• здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності;

• використання методу прискореної амортизації основних засобів;

• скорочення періоду амортизації використовуваних підприємством нематеріальних активів;

• продажу невикористованих видів основних засобів і нематеріальних активів;

• посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій.

Результати оптимізації грошових потоків підприємства одержують своє відображення в системі планів формування і використання коштів у майбутньому періоді.

План надходження і витрати коштів, розроблена на майбутній рік з розбивкою по місяцях, дає лише загальну основу управління грошовими потоками підприємства. Разом з тим, високий динамізм цих потоків, їхня залежність від безлічі факторів короткострокової дії визначають необхідність розробки планового фінансового документа, що забезпечує щоденне управління надходженням і витратою коштів підприємства. Таким плановим документом виступає платіжний календар.

Основною метою розробки платіжного календаря (у всіх його варіантах) є встановлення конкретних термінів надходження коштів і платежів підприємства і їхнє доведення до конкретних виконавців у формі планових завдань. З урахуванням цієї мети платіжний календар визначають іноді як „план платежів точної дати".

Найбільш розповсюдженою формою платіжного календаря, використовуваної в процесі оперативного планування грошових потоків підприємства, є його побудова в розрізі двох розділів:

1) графіка майбутніх платежів;2) графіка майбутніх надходжень коштів.

Основні види платіжного календаря підприємства, диференційовані по цих ознаках:

1. У системі оперативного управління грошовими потоками по операційній діяльності підприємства основними видами платіжного календаря є наступні: Податковий платіжний календар. Календар інкасації дебіторської заборгованості. Календар обслуговування фінансових кредитів. Календар виплат заробітної плати. Календар (бюджет) формування виробничих запасів Календар (бюджет) управлінських витрат Календар (бюджет) реалізації продукції

2. У системі оперативного управління грошовими потоками по інвестиційній діяльності підприємства основними видами платіжного календаря є наступні: Календар (бюджет) формування портфеля довгострокових фінансових інвестицій. Календар (капітальний бюджет) реалізації програми реальних інвестицій Календар (капітальний бюджет) реалізації окремих інвестиційних проектів

3. У системі оперативного управління грошовими потоками по фінансовій діяльності підприємства можуть розроблятися наступні види платіжного календаря: Календар (бюджет) емісії акцій. Календар (бюджет) емісії облігацій Календар амортизації основного боргу по фінансових кредитах.

1.2 Нормативне регулювання грошових коштів

Для визначення фінансових результатів діяльності підприємства необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, понесеними для отримання цих доходів. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та розкриття її у фінансовій 1 звітності встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

Порядок формування в обліку інформації про витрати діяльності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Для визначення фінансового результату діяльності підприємства необхідно дотримуватися принципів нарахування та відповідності доходів і витрат.

Принцип нарахування полягає в тому, що результат господарських операцій визнається тоді, коли вони відбулися (а не тоді коли отримані або сплачені грошові кошти), відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності тих періодів, до яких вони належать.

Принцип нарахування повинен застосовуватися одночасно з принципом відповідності, згідно з яким витрати визнаються одночасно з доходами, для отримання яких вони були здійснені. Так якщо торговим підприємством визнано дохід від реалізації товарів в момент їх відвантаження (відпуску) покупцям, то одночасно необхідно визнати і собівартість реалізованих товарів. В даному випадку дохід визнається в момент збільшення активу — дебіторської заборгованості покупців, а витрати — одночасно із зменшенням активу — товарних запасів.

В цілях бухгалтерського обліку і фінансової звітності необхідно відображати окремо результати від звичайної діяльності і результати від надзвичайних подій.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку основну діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її, або які виникають в результаті здійснення такої діяльності.

Прикладом звичайної діяльності є виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг), розрахунки з постачальниками, покупцями, працівниками, банківськими установами тощо. Як супровідні до звичайної діяльності належать такі операції, як переоцінка активів, списання знецінених запасів, курсові різниці, які виникають по валютних операціях, економічні санкції за порушення договірних зобов'язань або податкового законодавства тощо.

Звичайна діяльність поділяється на:

— операційну;

— іншу (інвестиційну і фінансову).

Під операційною діяльністю розуміють основну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не належать до інвестиційної або фінансової.

Основна діяльність — це діяльність, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка є визначальною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу (прибутку). Так, для виробничих підприємств основною діяльністю є придбання виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виготовлення і реалізація готової продукції; для торгових підприємств — придбання і реалізація товарів з метою одержання прибутку і т. д.

Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняються за функціями: виробництво, управління, збут, інші витрати операційної діяльності. Вони відображаються, як відомо, на рахунках: 23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Під інвестиційною діяльністю розуміють придбання і реалізацію тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не становлять еквівалент грошових коштів (наприклад, інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства, сумісна діяльність тощо) .

Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до зміни величини і складу власного і позикового капіталу (дивіденди, відсотки, одержані за акціями, облігаціями чи іншими цінними паперами; витрати, пов'язані з випуском і обігом власних цінних паперів тощо).

Надзвичайна діяльність — це операції і події, які відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно. До них належать техногенні аварії, стихійне лихо, пожежі тощо. Втрати від таких подій, покриті за рахунок страхових відшкодувань та інших джерел, враховуються при розрахунку фінансових результатів від надзвичайної діяльності. Виходячи з класифікації доходів і витрат за видами діяльності побудована система рахунків бухгалтерського обліку для відображення фінансових результатів в діяльності підприємства і визначення чистого доходу (прибутку) чи збитку звітного періоду та складання Звіту про фінансові результати.

Законодавча та нормативна база, яка регулює облік грошових коштів.

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 09.02.2007, ВВР, 2007, N 26. Даний Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

2. Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні ” затверджене постановою правління НБУ від 19.12.2001р. № 72 зі змінами і доповненнями.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов`язковими для виконання ними.

3. Інструкція “Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України ” затверджена постановою правління НБУ від 19.02.2001р. № 69 зі змінами і доповненнями.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці), які використовують в роботі готівку в національній валюті і має поточні рахунки в установах банків.

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).

Новий план рахунків представляє собою систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, для всіх підприємств, установ, організацій в Україні, незалежно від форми власності, виду діяльності, і обов`язковий для використання.

5. Інструкція про виконання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).

Інструкція регулює використання нового плану рахунків.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” зі змінами і доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під № 396/3689.

Цим Положенням (стандартом) визначається зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) застосовується до балансів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Про рух грошових коштів ” зі змінами і доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під №398/3691.

Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма звіту про рух грошових коштів і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

1.3 Огляд літературних джерел

В останній період з'явилось багато літературних джерел економічного характеру, які розкривають питання бухгалтерського обліку, аналізу діяльності підприємства в ринкових умовах.

В даній дипломній роботі розкриваються три загальні питання, що пов'язані з економічною діяльністю підприємства. Це облік, аналіз та контроль фінансових результатів діяльності організації. Виходячи з цього усі оглянуті літературні джерела можна розділити на три умовні групи:

· літературні джерела що висвітлюють питання організації та ведення бухгалтерського обліку фінансових результатів діяльності підприємства;

· літературні джерела, що висвітлюють питання економічного аналізу фінансових результатів діяльності підприємства;

· літературні джерела, що висвітлюють питання контролю фінансових результатів діяльності підприємства.

Характеризуючи першу групу літературних джерел можна виділити два типа цих джерел. По-перше, це книжкові джерела, що висвітлюють питання організації та ведення бухгалтерського обліку в Україні.

В праці, під редакцією І. О. Бланка[27,174] приведені практичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, починаючи з правил заповнення форм первинного обліку, та закінчуючи заповненням форм річної фінансової звітності підприємств.

По-друге, це журнали та газети, які носять інформативний характер і мають незаперечну перевагу перед книгами у аспекті актуальності та оперативності представлення інформації. В умовах стрімкої зміни та доповнення законодавства, періодичні видання відіграють дуже велику роль у інформатизації підприємств у аспектах зміни норм законодавства у питаннях, пов'язаних з господарюванням цих підприємств.

Лідерами на ринку періодичних видань бухгалтерського характеру в Україні є журнали «Баланс», «Усе про бухгалтерський облік», «Бухгалтерія», «Дебет-Кредит» та інше.

В Дніпропетровському регіоні найбільш популярним є бухгалтерський журнал «Баланс». Дане періодичне видання актуально та оперативно відображає нові зміни в законодавстві та веде методичну інформатизацію з різних аспектів бухгалтерського обліку в Україні.

У статті Л.О. Лігоненко та Г.В. Ковальчука „Управління грошовими коштами підприємства ” [41,224], розвернуто визначається порядок формування фінансових результатів діяльності підприємства згідно Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Також автори наводять розгорнуту схему формування доходів та витрат на рахунках бухгалтерського обліку та формування рахунку 79 «Фінансові результаті».

Розглядаючи другу групу літературних джерел можна виділити такі книги:

У роботі Жеккер О. „Цільові орієнтири підприємства на різних етапах його розвитку ” [34,347], наводиться комплексний підхід до оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств. В основу логіки викладення матеріалу покладено нетрадиційний для вітчизняної аналітичної науки підхід, згідно з яким всі без винятку сторони діяльності підприємств розглядаються через призму фінансів, кінцевих фінансових результатів — прибутковості та рентабельності. Значна увага приділяється розгляду специфіки організації аналітичної роботи в умовах інфляційної економіки. Такий підхід дає широкі можливості для розвитку в читачів плідного аналітичного мислення, адекватного умовам ринкової економіки.

Робота Гринюк Н. А.та Уиковська Т. Є. „Політика залучення позикових коштів підприємством ” [31,472], охоплює основні теми фінансового аналізу. Згідно до міжнародних стандартів аналізу фінансової звітності, в цієї роботі, визначені цілі, зміст та методи фінансового аналізу. Дається конкретна методика аналізу фінансових результатів, рентабельності підприємства, прибутковості продукції та ділової активності, фінансового стану й комплексної оцінки ефективності господарчої діяльності.

У праці Бланк І. О. „Управління підприємством ” [27,154]представлені форми та методи документальних ревізій підприємницької діяльності, методика організації аудита виробничої та фінансово-господарської діяльності організацій з урахуванням нового плану рахунків та стандартів аудиторської діяльності.

Робота Гуляєвой Н. М. „Управління формуванням та використанням основних фондів підприємства” [32,234], написана на основі аналізу сучасної нормативної бази по бухгалтерському обліку й аудиту та діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку. Сформовані аудиторські процедури, які направлені на перевірку виконання достовірності фінансової звітності й правильності ведення бухгалтерського обліку фінансових результатів, а також виявлення помилок в облікової та звітної інформації.

Дуже доступно розкрита досліджувана тема в книзі Грабової Н.Н.,

Добровського В.Н.: „Бухгалтерський облік у виробничих і торгівельних підприємствах”, Київ „А.С.К.” 2003 р. Книга складається з двох розділів: „Теоретичні основи бухгалтерського обліку” і „Бухгалтерський облік у виробничих і торгівельних підприємствах”. У першому розділі книги розкривається теоретичний зміст основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку. Другий розділ містить питання методики і техніки бухгалтерського і податкового обліку стосовно до діючих законодавчих і нормативних актів в області обліку, звітності й оподатковування.

Вивчаючи методичний посібник „Облік на підприємстві” серії „Баланс Бібліотека бухгалтера” №6, 2007, можна сказати, що в посібнику консультаційний матеріал представлений на умовах наскрізного приклада діяльності промислово-торговельного підприємства з моменту його реєстрації до одержання фінансових результатів.

Метою посібника „Облік на підприємстві” є розкриття бухгалтерського обліку на прикладах із практикою заповнення первинної документації. Посібник призначений для початківців, для тих, хто мало знайом з бухгалтерською наукою, але мріє опанувати професією бухгалтера. Методичний посібник „Облік на підприємстві” - посібник про сучасний бухгалтерський облік, що містить унікальну колекцію консультацій для бухгалтера (касира) – „Облік розрахункових операцій” із заповненням касової книги, грошового чека, касових видаткових і прибуткових ордерів, документів по оформленню розрахунків з підзвітними особами.

Ціль книги „Бухгалтерський облік у торгівлі”, Н.Н. Грабової – розкрити особливості організації бухгалтерського обліку торгово-комерційної діяльності; на підставі діючих нормативних документів викласти порядок обліку товарних операцій на підприємствах, включаючи зовнішньоекономічну діяльність, основних засобів і нематеріальних активів, праці і заробітної плати, витрат обігу і фінансових результатів діяльності.

У підручнику „Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України” описані основи теорії бухгалтерського фінансового обліку, його організація на підприємствах України. Велика увага приділяється вивченню економічного змісту рахунків бухгалтерського обліку і методології його ведення з урахуванням вимог запропонованих Національними стандартами, з використанням останніх нормативних документів, введених в Україні з 1 червня 2000 року.

Автор підручника – професор кафедри обліку і аудиту Українського державного університету харчових технологій Н.М. Ткаченко.

Підручник складається з двох розділів. У першому описуються основи бухгалтерського обліку. В другому – бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.

У підручнику чітке викладення бухгалтерського обліку коштів зі змінами, що відбувалися в його організації і техніці ведення. Це підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обміркованих рішень і передбачення ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємства, у системі оподатковування, у складанні балансу, фінансової звітності й ін.

Підручник „Економіка підприємства” за редакцією професора Н.А. Сафронова відрізняється від попередніх посібників тим, що в ньому розглядаються всі сторони діяльності підприємства з моменту його створення: вибір організаційно-правової форми, формування матеріальних і фінансових ресурсів, організації виробництва і збуту продукції, розробка стратегії, тактики, цінової політики, інноваційна і інвестиційна діяльність, поліпшення якості продукції, фінанси підприємства, загальноекономічна і природоохоронна діяльність, планування роботи підприємства і організація економічного аналізу.

Метою навчального посібника „Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств” Коробова М.Я. стало формування в студентів, фахівців комплексного підходу до оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств. В основу логіки викладу матеріалу покладений нетрадиційний для вітчизняної аналітичної науки підхід, згідно якого усі без винятку сторони діяльності підприємств розглядаються крізь призму фінансів, кінцевих фінансових результатів – прибутку і рентабельності. Значна увага приділяється розгляду специфіки організації аналітичної роботи в умовах інфляційної економіки. Такий підхід дає широкі можливості для розвитку плідного аналітичного мислення, адекватного умовам ринкової економіки. У підручнику детально викладена методика аналізу матеріально-технічного забезпечення підприємства і матеріалоємності продукції з прикладами, а також приведені форми машинограм, які можна використовувати під час проведення аналізу.

В посібнику за редакцією професора Любушина Н.П. „Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства” викладені теоретичні і практичні основи методології оцінки, діагностики і прогнозування фінансово-економічної діяльності підприємства на основі законів функціонування і розвитку систем. Особлива увага приділяється обліку динаміки циклічного розвитку підприємства.

Для розкриття предмета і методів аналізу призначений підручник В.В. Ковальова, О.Н. Волкова „Аналіз господарської діяльності підприємства”. Основні глави присвячені аналізу в системі планування фінансово-господарської діяльності, аналізу фінансової звітності, комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності і перспектив підприємства.

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Площа: 1160,31 км2 Населення: 41425 чол.

Відстань від райцентру до Харкова: залізницею: 80 км автотрасою: 60 км

Район було засновано у 1923 році.

Адміністративним центром є місто Богодухів.

Територія Богодухівського району складає 1160,31 кв.км (8352,4 га), що становить 3,7% території Харківської області.

72,3 га району становлять водойми ( з них ставки 56,6 га).

По території району протікає 10 річок: Мерла (найбільша), Крисинка, Рябинка, Мерчик, Мокрий Мерчик, Братениця, Куп'єваха, Івани, Мандричина, Криворотовка.

Богодухівський район межує:

на півночі - з Великописарівським та Охтирським районами Сумської області, а також із Грайворонським районом Росії;

на півдні - з Валківським районом Харківської області;

на заході - з Краснокутським районом Харківської області;

на сході - з Золочівським та Дергачівським районами Харківської області.

Кількість населення району (станом на 1 січня 2008 року) 41425 чол.:

· міського – 19623 чол.;

· сільського – 21802 чол.

Загальна кількість пенсіонерів району - 14019 тис.чол.

Щільність населення по району на 1 кв.км. - 36 чол.

Рівень народжуваності на 1 тис. чол. населення – 10,4 чол.

Рівень смертності на 1 тис. чол. населення – 22,0 чол.

Таблиця 2.1

Національний склад населення станом на 01.01.08 р.:

Національність	Кількість
Українців	42594 чол., 93%
Росіян	1740 чол., 3,8%
Білоруси	320 чол., 0,7%
інші національності	1145 чол., 2,5%.

У Богодухівському районі 78 населених пунктів. На даний час на території району функціонує міська, 2 селищних та 20 сільських рад.

Таблиця 2.2

Керівництво Богодухівської райдержадміністрації

Адреса: пл. Червона, 2, м. Богодухів, Харківської обл., 62103

П.І.Б.	Посада	Телефон
Гурін Петро Михайлович	Голова районної державної адміністрації	3-20-22 3-21-33 (факс)
Шапар Микола Якович	Перший заступник голови районної державної адміністрації	3-22-44 3-40-19
Просяник Олександр Миколайович	Заступник голови районної державної адміністрації	3-21-35
Юрченко Олексій Вікторович	Заступник голови районної державної адміністрації	3-33-92
Зирянова Валентина Вікторівна	Заступник голови районної державної адміністрації	3-32-03
Іванова Лілія Миколаївна	Керівник апарату районної державної адміністрації	3-33-86

Таблиця 2.3

Місцезнаходження Богодухівської райдержадміністрації та її підрозділів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13