Курсовая работа: Планування бюджету фірми й операційний аналіз її діяльності

.

Тобто при збільшенні ціни на 10% прибуток зросте на 41,18%.

Визначимо при якому обсязі реалізації можна одержати старий прибуток (59210,00 грн.) при новій ціні. Для цього використовуємо формулу (17):

 од.

Це означає, що для досягнення незмінного прибутку потрібно за новою ціною реалізувати 2954 одиниць продукції.

,

тобто фірмі потрібно на 17,50% скоротити обсяг реалізації, щоб зберегти старий прибуток.

Результати аналізу чутливості при 10% збільшенні ціни наведені у табл.2.4.:

Оцінимо 10% зменшення постійних витрат.

Нові постійні витрати = 55800,00 – 55800,00 ´ 0,1 = 50220,00 грн.

Фінансові результати за новими постійними витратами складуть (табл.2.5.):

У результаті 10% зменшення постійних витрат зміна прибутку складе:

.

Визначимо при якому обсязі реалізації можна одержати старий прибуток (59210,00 грн.) при нових постійних витратах. Для цього використовуємо формулу (16).

 грн.

 од.

Це означає, що для досягнення незмінного прибутку потрібно за нових постійних витрат реалізувати 3397 одиниць продукції.

.

Висновок: 10% зниження постійних витрат приводить до росту прибутку на 6,36% або дозволяє скоротити обсяг реалізації на 3,88%, зберігаючи старий прибуток при нових постійних витратах.

Оцінимо 10% зниження змінних витрат.

Нові змінні витрати = 39,20 – 39,20 ´ 0,1 = 35,28 грн./од.

Фінансові результати за новими змінними витратами складуть (табл.2.7.):

У результаті 10% зменшення змінних витрат зміна прибутку складе:

.

Визначимо при якому обсязі реалізації можна одержати старий прибуток (59210,00 грн.) при нових змінних витратах. Для цього використовуємо формулу (15).

 од.

Це означає, що для досягнення незмінного прибутку потрібно за нових змінних витрат реалізувати 5237 одиниць продукції.

.

Висновок: 10% зниження змінних витрат приводить до росту прибутку на 21,75% або дозволяє збільшити обсяг реалізації на 59,37%, зберігаючи старий прибуток при нових змінних витратах.

Отже, на підставі проведеного аналізу чутливості можна зробити висновок, що найбільше зростання прибутку досягається завдяки 10% підвищенню ціни (прибуток збільшиться на 41,18%). Меншу величину приросту прибутку нам дасть скорочення перемінних витрат фірми на 10% (прибуток зросте на 21,75%). Найменшого зростання прибутку фірма досягне при скороченні постійних витрат на 10% (прибуток зросте на 9,42%).

В той же час фірмі, щоб зберегти старий прибуток при зміні елементів рентабельності, необхідно скорочувати обсяги реалізації продукції:

при підвищенні ціни – на 17,50%;

при скороченні перемінних витрат – на 59,37 %;

при скороченні постійних витрат на – на 4,84%.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ФІРМИ

Проведемо аналіз фінансового стану фірми за даними вхідного та прогнозного балансів за допомогою найважливіших в фінансовому менеджменті груп фінансових коефіцієнтів:

1.  ліквідності;

2.  платоспроможності або структури капіталу;

3.  рентабельності;

4.  ділової активності.

Розглянемо показники (коефіцієнти) кожної з цих груп.

3.1. Аналіз показників ліквідності підприємства

Коефіцієнти ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства оплатити свої короткострокові зобов'язання протягом звітного періоду. Найбільш важливими серед них для фінансового менеджменту є наступні (табл.3.1.):

Коефіцієнт загальної ліквідності розраховується як частка від ділення оборотних коштів на короткострокові зобов'язання:

;

Кзаг.л. = 30000 / 17155,64 = 1,75.

При аналізі цього коефіцієнта особлива увага приділяється його динаміці, а нижня границя обумовлена тим, що оборотних коштів повинно бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія виявиться під погрозою банкрутства.

У базовому періоді значення коефіцієнта загальної ліквідності відповідає встановленій нормі (від 1 до 3). В прогнозованому році відбувається зростання коефіцієнта майже в двічі. Отже, на кожну гривню поточних зобов’язань підприємства припадає в базовому періоді 2,67 грн. оборотних активів, а в прогнозованому періоді – 1,75грн.

Одним з показників коефіцієнта поточної ліквідності є коефіцієнт термінової ліквідності, що розкриває відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів (коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості) до короткострокових зобов'язань. Для розрахунку коефіцієнта термінової ліквідності може застосовуватися також інша формула розрахунку, відповідно до якої чисельник дорівнює різниці між оборотними коштами (без обліку витрат майбутніх періодів) і матеріально-виробничими запасами.

;

Ктерм.л. = (27834,02+ 34213,62) / 17155,64 = 3,62 .

Базове значення коефіцієнта більше одиниці, а значить фірма може швидко погасити свою поточну дебіторську заборгованість за рахунок найбільш ліквідних активів – грошових коштів і очікуваних фінансових надходжень. Однак зростання показника в перспективі більше ніж в 2 рази може свідчити про неефективний розподіл капіталу фірми.

Необхідність розрахунку коефіцієнта термінової ліквідності викликана тим, що ліквідність окремих категорій оборотних коштів далеко не однакова, і якщо, наприклад, кошти можуть служити безпосереднім джерелом погашення поточних зобов'язань, то запаси можуть бути використані для цієї мети тільки після їхньої реалізації, що припускає не тільки наявність безпосередньо покупця, але і наявність у нього коштів.

В більшості випадків найбільш надійної є оцінка ліквідності тільки по показнику коштів. Цей показник називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Однак, у західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко.

;

Кабс.л. = 27834,02 / 17155,64 = 1,62.

Значення показника показує, що фірма в короткостроковому періоді здатна погасити 35% поточної заборгованості, це вважається нормальним рівнем ліквідності. В прогнозованому році це значення зросте до 162%, що свідчить про негативні тенденції в розподілі фінансових ресурсів фірми.

Велике значення в аналізі ліквідності підприємства має вивчення чистого оборотного капіталу, який додає велику фінансову незалежність компанії в умовах уповільнення оборотності оборотних активів (наприклад, при затримці погашення дебіторської заборгованості чи труднощах зі збутом продукції), знецінення чи втрат оборотних активів (у результаті падіння цін на готову продукцію, банкрутства дебітора).

;

ЧОКпрогноз. = 30000 – 17155,64 = 12844,36.

Отже, фірма має можливість погашати не лише кредиторську заборгованість, а й має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому.

Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема, від розмірів підприємства, обсягу реалізації, швидкості оборотності матеріально-виробничих запасів і дебіторської заборгованості, умов надання кредитів підприємству, від галузевої специфіки і господарської кон'юнктури.

На фінансовий стан підприємства негативно впливає як недостача, так і надлишок чистого оборотного капіталу. Недостача цих засобів може привести підприємство до банкрутства, оскільки свідчить про його нездатність вчасно погасити короткострокові зобов'язання. Недостача може бути викликана збитками в господарській діяльності, ростом безнадійної дебіторської заборгованості, придбанням дорогих об'єктів основних засобів без попереднього нагромадження коштів на ці цілі, виплатою дивідендів при відсутності відповідної прибутку, фінансовою непідготовленістю до погашення довгострокових зобов'язань підприємства.

3.2. Аналіз коефіцієнтів ділової активності

Коефіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективне підприємство використовує свої кошти. Як правило, до цієї групи відносяться різні показники оборотності.

Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану компанії, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їхній у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів за інших рівних умов відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.

У фінансовому менеджменті найбільше часто використовуються наступні показники оборотності.

Коефіцієнт оборотності активів (або коефіцієнт трансформації) — відношення виручки від реалізації продукції до всього підсумку активу балансу — характеризує ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення, тобто показує, скільки разів за рік (чи інший звітний період) відбувається повний цикл виробництва і обігу, що приносить відповідний ефект у виді прибутку. Цей коефіцієнт варіюється в залежності від галузі, відображаючи особливості виробничого процесу.

При зіставленні даного коефіцієнта для різних компаній чи для однієї компанії за різні роки необхідно перевірити, чи забезпечена однаковість в оцінці середньорічної вартості активів. Наприклад, якщо на одному підприємстві основні засоби оцінені з урахуванням амортизації, нарахованої по методу прямолінійного рівномірного списання, а на іншому використовувався метод прискореної амортизації, то в другому випадку оборотність буде вище, однак лише в силу розходжень у методах бухгалтерського обліку.

.

Оборотність активів = 203184,33 / (95242 + 150317,64)/2 = 1,65.

Отже на МП ”Альфа” 1,65 рази протягом року здійснювався повний цикл виробництва та обігу, що принесла фірмі відповідний ефект у виді прибутку.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує, скільки гривень виручки від реалізації припадає на одну гривню власного капіталу, знаходиться за формулою:

Ко.в.к. = Виручка від реалізації / середньорічна вартість власного капіталу

Ко.в.к. = 243821,20 / (89542 + 133162,00)/2 = 2,2грн.

Отже 2,2 гривні виручки від реалізації припадає на  одну гривню власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності(фондовіддачі) основних засобів показує кількість оборотів основних засобів протягом звітнього періоду і знаходиться за формулою:

Ф = Чиста виручка від реалізації / середньорічна вартість основних засобів

Ф = 203184,33 / (80000 + 84100)/2 = 2,5

За коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості судять, скільки разів у середньому дебіторська заборгованість (чи тільки рахунки покупців) перетворювалася в кошти протягом звітного періоду. Коефіцієнт розраховується за допомогою розподілу виручки від реалізації продукції на середньорічну вартість чистої дебіторської заборгованості. Незважаючи на те, що для аналізу даного коефіцієнта не існує іншої бази порівняння, крім средньогалузевих коефіцієнтів, цей показник корисно порівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови комерційного кредитування, який підприємство користається в інших компаній, з тими умовами кредитування, що підприємство надає іншим підприємствам.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як частка від ділення собівартості реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості, і показує, скільки компанії потрібно оборотів для оплати виставлених їй рахунків.

Коб.д.з. = виручка від реалізації продукції / середньорічна вартість дебіторської заборгованості

Коб.д.з. = 243821,20 / (7989 + 34213,62)/2 = 11,55

Тривалість обороту дебіторської заборгованості показує кількість днів для погашення кредиту, якай взяли кредитори, і визначається за формулою:

То.д.з. = 365 / Коб.д.з

То.д.з. = 365 / 11,55 = 31,60

Ко.к.з. = собівартість реалізованої продукції / середньорічна вартість кредиторської заборгованості

Ко.к.з. = (128811,2 + 55800) / (2100 + 2615,64)/2 = 78,30

Термін погашення кредиторської заборгованості показує, скільки необхідно підприємству днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників, і визначається за формулою:

Тп.к.з. = 365 / Ко.к.з.

Тп.к.з. = 365 / 78,30 = 4,66

Виконані розрахунки показують, що  тривалість обороту дебіторської заборгованість є значно більшою за  тривалість оборотністу кредиторської заборгованості, а отже значна частка оборотних активів вилучена з господарської діяльності.

Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів відображає швидкість реалізації цих запасів. Він розраховується як частка від ділення собівартості реалізованої продукції на середньорічну вартість матеріально-виробничих запасів

Ко.з. = собівартість реалізованої продукції / середньорічна вартість запасів

Ко.з. = (128811,2 + 55800) / (285 + 4968 + 570 + 3600)/2 = 39,18

Тривалість обороту запасів характеризує період часу, протягом якого запаси перетворюються в реалізовану продукцію, визначається за формулою:

То.з. = 365/ Ко.з.

То.з. = 365 / 39,18 = 9,32

Отже, МП „Альфа” не має надлишків неліквідних запасів, які потребують додаткового фінансування.

Слід зазначити, що в деяких випадках збільшення оборотності запасів відображає негативні явища в діяльності компанії, наприклад, у випадку підвищення обсягу реалізації за рахунок реалізації товарів з мінімальним прибутком чи узагалі без прибутку.

Нарешті, тривалість операційного циклу. По цьому показнику визначають, скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажі й оплати продукції підприємства; інакше кажучи, протягом якого періоду кошти зв'язані в матеріально-виробничих запасах.

.

Тривалість операційного циклу = 31,60 + 9,32 = 40,92 дня

Отже, грошові кошти зв'язані в матеріально-виробничих запасах 40,92 дні.

3.3. Аналіз показників рентабельності

Коефіцієнти рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність компанії. Ці коефіцієнти розраховуються як відношення отриманого прибутку до витрачених коштів, або як відношення отриманого прибутку до обсягу реалізованої продукції.

Найбільше часто використовуваними показниками в контексті фінансового менеджменту є коефіцієнти рентабельності всіх активів підприємства, рентабельності реалізації, рентабельності власного капіталу, рентабельність продажів, рентабельність продукції.

Коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства (рентабельність активів) розраховується діленням чистого прибутку на середньорічну вартість активів підприємства. Цей показник є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентноздатності підприємства. Рівень конкурентноздатності визначається за допомогою порівняння рентабельності всіх активів аналізованого підприємства зі средньогалузевим коефіцієнтом.

Коефіцієнт рентабельності реалізації (рентабельність реалізації) розраховується за допомогою розподілу прибутку на обсяг реалізованої продукції. Розрізняються два основних показники рентабельності реалізації: з розрахунку по валовому прибутку від реалізації (1) і з розрахунку по чистому прибутку (2).

Перший показник (1) відображає зміни в політику ціноутворення і здатність підприємства контролювати собівартість реалізованої продукції, тобто ту частину коштів, що необхідна для оплати поточних витрат, що виникають у ході виробничо-господарської діяльності, виплати податків і т.д. Динаміка коефіцієнта може свідчити про необхідність перегляду цін чи посилення контролю за використанням матеріально-виробничих запасів. У ході аналізу цього показника варто враховувати, що на його рівень істотний вплив роблять застосовувані методи обліку матеріально-виробничих запасів. Найбільш значимим у цій частині аналізу фінансової інформації є рентабельність реалізованої продукції, визначена як відношення чистого прибутку після сплати податку до обсягу реалізованої продукції.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (рентабельність власного капіталу) дозволяє визначити ефективність використання капіталу, інвестованого власниками, і порівняти цей показник з можливим одержанням доходу від вкладення цих коштів в інші цінні папери.

З погляду найбільш загальних висновків про рентабельність власного капіталу, велике значення має відношення чистого прибутку (тобто після сплати податків) до середньорічної суми власного капіталу. У показнику чистого прибутку знаходять відображення дії підприємців і податкових органів по врегулюванню результату діяльності компанії. Тому тут звичайно спостерігається більш рівний рух показника.

До основних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства відносяться такі покзники рентабельності:

Рентабельність продукції визначає, який прибуток до оподаткування отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної у виробництво продукції, розраховується за формулою:

Рп. Операційний прибуток / собівартість реалізації

Рп. = 59210 / (55800 + 128811,2) = 0,32

Отже, з кожної гривні вкладеної у виробництво продукції, підприємство отримує 0,45 грн. прибутку (до оподаткування)

Операційна рентабельність продажів характеризує  ефективність виробничої діяльность підприємства, що знаходиться за формулою:

Ро.п. = операційний прибуток / Виручка від реалізації

Ро.п. = 59210 / 243821,2 = 0,24

Рентабельність активів характеризує ефективність використання активів підприємства для отримання прибутку, знаходиться за формулою:

Ра = Чистий прибуток / середньорічна вартість активів

Ра = 43620 / ( 95242 + 150317,64)/2 = 0,36

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства, обчислюється за формулою:

Рв.к. = Чистий прибуток / середньорічна вартість власного капіталу

Рв.к. = 43620 / (89542 + 133162)/2 = 0,39

Ефективність використання власного капіталу 27%

Коефіцієнт рентабельності реалізації (рентабельність реалізації)

Рр. = Чистий прибуток / Чиста виручка від реалізації

Рр. = 43620 / 203184,33 = 0,21

Отже, МП „Альфа” потрібно 36 коп. для отримання однієї грошової одиниці прибутку; 21 коп. чистого прибутку принесла кожна грошова одиниця реалізованої продукції; 39 коп. чистого прибутку заробила кожна грошова одиниця, яка була вкладена власниками компанії.

Для більш ретельної оцінки коефіцієнтів рентабельності корисно зіставити ці показники між собою. Наприклад, порівняти рентабельність всіх активів з рентабельністю власного капіталу, розрахованих по чистому прибутку. Різниця між цими показниками (0,39 – 0,36 = 0,03) обумовлена залученням компанією зовнішніх джерел фінансування. Позитивної оцінки в цьому випадку буде заслуговувати така ситуація, при якій компанія за допомогою залучення позикових коштів одержує більше прибутку, чим повинна сплатити відсотків на цей позиковий капітал.

3.4. Аналіз коефіцієнтів платоспроможності (чи показників структури капіталу)

Показники структури капіталу характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів і інвесторів, що мають довгострокові вкладення в компанію. Вони відображають здатність підприємства погашати довгострокову заборгованість. Коефіцієнти цієї групи називаються також коефіцієнтами платоспроможності. Мова йде про коефіцієнт власності, коефіцієнті фінансової залежності і коефіцієнті захищеності кредиторів.

Коефіцієнт власності характеризує частку власного капіталу в структурі капіталу компанії, а, отже, співвідношення інтересів власників підприємства і кредиторів. Цей коефіцієнт бажано підтримувати на досить високому рівні, оскільки в такому випадку він свідчить про стабільну фінансову структуру коштів, який віддають перевагу кредитори. Вона виражається в невисокій питомій вазі позикового капіталу і більш високому рівні коштів, забезпечених власними коштами.

. Коефіцієнт власності = Власний капітал / Підсумок балансу

Коефіцієнт власності(баз.) =89542 / 95242 = 94,02%

Коефіцієнт власностіпрогноз = 133162 / 150317,64 = 88,59%

Може розраховуватися також коефіцієнт позикового капіталу, що відображає частку позикового капіталу в джерелах фінансування. Цей коефіцієнт є зворотним коефіцієнту власності.

Коефіцієнт фінансової залежності характеризує залежність фірми від зовнішніх позик. Чим він вище, тим більше позик у компанії, і тим ризикованіше ситуація, що може привести до банкрутства підприємства. Високий рівень коефіцієнта відображає також потенційну небезпеку виникнення в підприємства дефіциту коштів.

Вважається, що коефіцієнт фінансової залежності в умовах ринкової економіки не повинен перевищувати одиницю. Висока залежність від зовнішніх позик може істотно погіршити положення підприємства у випадку уповільнення темпів реалізації, оскільки витрати по виплаті відсотків на позиковий капітал зараховуються до групи умовно-постійних, тобто таких витрат, що за інших рівних умов фірма не зможе зменшити пропорційно зменшенню обсягу реалізації.

Крім того, високий коефіцієнт фінансової залежності може привести до ускладнень з одержанням нових кредитів по середньоринковій ставці. Цей коефіцієнт відіграє найважливішу роль при вирішенні підприємством питання про вибір джерел фінансування.

. Коефіцієнт фінансової залежності = Позичковий капітал / Власний капітал

Коефіцієнт фінансової залежності = 0 / 133162 = 0

Коефіцієнт захищеності кредиторів (чи покриття відсотка) характеризує ступінь захищеності кредиторів від невиплати відсотків за наданий кредит. Цей показник відображає також припустимий рівень зниження прибутку, що використовується для виплати відсотків.

Коефіцієнт захищеності кредиторів = (Чистий прибуток + Витрати по виплаті відсотків + Податок на прибуток)

 / Витрати по виплаті відсотків = 0

Отже, фірма має стійкий фінансовий стан в очах інвесторів та кредиторів, а також має гарантовану можливість отримання кредиту (про це свідчить високе значення коефіцієнта власності у базовому та перспективному періодах (більше 80%)).  Показник фінансової залежності (0) говорить, що фінансовий стан МП „Альфа”  не залежить від зовнішніх позичок і якщо б фірма взяла кредит, то ризик кредиторів не отримати відсотки дорівнював би 0.

ВИСНОВКИ

Отже, в результаті аналізу показників фінансового стану МП „Альфа” можна зробити висновок, що вони оцінюються насамперед на основі статей балансового звіту фірми (балансу) та проводиться за напрямками: оцінка фінансових результатів; оцінка майнового стану; аналіз ліквідності балансу, платоспроможності підприємства; дослідження стану та динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості; аналіз ефективності вкладеного капіталу.

Одним з найважливіших критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його ліквідності, тобто здатності підприємства платити по своїх короткострокових зобов'язаннях. Інакше кажучи, підприємство вважається ліквідним, якщо воно в стані виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи поточні активи. Щоб це з’ясувати проводиться аналіз ліквідності балансу. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов’язань підприємства його активами.

Інформацію про загальну ліквідність показує коефіцієнт загальної ліквідності, тобто чи достатньо у підприємства коштів, що можуть бути використані для погашення короткострокових зобов’язань протягом певного періоду (року базового та прогнозованого). Дослідним шляхом встановлено, що ресурси підприємства повинні бути не менш як вдвічі більше від існуючої поточної заборгованості, так як лише в такій ситуації воно зможе при повному погашенні заборгованості продовжувати функціонувати. Динаміка коефіцієнта свідчить про достатню величину оборотних коштів у фірми, щоб погасити кредиторську заборгованість. У базовому періоді його значення відповідає встановленій нормі (від 1 до 3). Однак в прогнозованому році відбувається зростання коефіцієнта до 1,75, що є небажаним для підприємства. Це свідчить про нераціональну структуру капіталу, тому фірма повинна спробувати зробити її перерозподіл.

Фірма може швидко або негайно розраховуватись з поточними боргами, це показує зростання коефіцієнта термінової ліквідності (найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів) та абсолютної ліквідності. Отже, якщо декілька кредиторів в один момент звернуться до фірми з вимогою розрахуватися з ними, вона без ускладнень вдовольнить їх вимоги.

Для підтримки фінансової стійкості фірми необхідною є наявність чистого оборотного капіталу, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов’язаннями означає, що фірма не тільки здатна погасити свої короткострокові зобов’язання, проте ще має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. Більш того, його наявність слугує для інвесторів та кредиторів позитивним індикатором до вкладання коштів в компанію. Чистий оборотний капітал МП „Альфа” дорівнює 9542,00 грн. А у майбутньому відбувається його значне  збільшення (12844,36). Таким чином фінансова стратегія фірми повинна бути направлена на припинення тенденції збільшення показника в майбутньому, оскільки це значення не повинно бути надто великим, тому що значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальними потребами в ньому свідчить про неефективність використання ресурсів. Головна задача – це раціонально розподілити прибуток від господарської діяльності та структури капіталу фірми.

Одним з напрямків дослідження фінансового стану фірми є оцінка ефективності використання нею оборотних коштів.

З цією метою розраховуються показники оборотності.

Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану компанії, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їхній у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів за інших рівних умов відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.

Перш за все розраховують коефіцієнт оборотності активів, який характеризує ефективність використання фірмою всіх ресурсів, що вона має. На МП „Aльфа” с середньому два рази здійснюється повний цикл виробництва та обігу, що дає фірмі прибуток в сумі 59210,0 грн.

Фірма проводить аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей за допомогою коефіцієнтів їх оборотності. Для оплати дебіторської заборгованості фірмі в середньому потрібно 31 дні, а для кредиторської – 5 дні. Отже можна зробити висновок, що фірма має можливість дуже швидко погашати свою кредиторську заборгованість, порівняно з тим як у свою чергу з нею розраховуються клієнти. Тобто, умови, на яких фірма здійснює поставки, значно гірші, ніж умови, які надаються фірмою покупцям своєї продукції. В загалі це негативно характеризує фінансове управління компанією, оскільки надходження грошових коштів від дебіторів набагато повільніший, ніж їх відтік кредиторам, а отже значна частка оборотних активів вилучена з господарської діяльності. Тому зусилля фінансового управління фірмою необхідно спрямувати перш за все на захист власних інтересів з метою забезпечити більш швидке і надійне надходження грошових коштів від клієнтів-боржників, через те, що з часом це може призвести до браку грошових коштів на рахунках фірми і вона не матиме змоги з достатньою швидкістю погашати свою кредиторську заборгованість.

Отже, для покращення фінансового стану необхідно:

1.  слідкувати за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;

2.  при можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовників для зменшення ризику неоплати, який є значним при наявності монопольного замовника;

3.  контролювати стан розрахунків за простроченою заборгованістю. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину боргу;

4.  своєчасно виявляти недопустимі види дебіторської і кредиторської заборгованості, до яких в першу чергу відносять прострочену заборгованість постачальникам і прострочену заборгованість покупцям понад трьох місяців, по платежам до бюджету тощо.

Якщо підприємство не використовує кредити банків, а намагається обійтися власними коштами, то його платоспроможність знаходиться в повній залежності від об’єму і строків надання кредиту покупцям та їх добросовісності. Затримка в надходженні коштів від одного чи декількох крупних покупців може створити серйозні фінансові труднощі у підприємства.

З метою встановлення кількості днів, що необхідна для продажу (без оплати) матеріально-виробничих запасів, розраховують коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів. Чим вище показник оборотності запасів на фірмі, тим менше коштів пов’язано в цій найменш ліквідній статті оборотних коштів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні кошти і тим стійкіший фінансовий стан підприємства. Значення показника на МП „Альфа” недостатньо високе (9 днів), а отже його фінансовий стан недостатньо стійкий.

Щоб визначити наскільки прибуткова діяльність фірми, розраховують коефіцієнти рентабельності.

Одним з найбільш важливих індикаторів конкурентноздатності фірми є коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства тобто рентабельність активів.

Висновок про конкурентоспроможність можна зробити, значення коефіцієнта фірми зі середньо галузевим коефіцієнтом. Значення 0,36 показує, що стільки грошових одиниць потрібно було фірмі для отримання однієї грошової одиниці прибутку, незалежно від джерела залучення цих коштів.

Величина 0,21 коефіцієнта реалізації показує величину грошових одиниць чистого прибутку, яку принесла кожна грошова одиниця реалізованої продукції. Динаміка коефіцієнта рентабельності реалізації свідчить про необхідність переглянути ціни або посилити контроль за використанням матеріально-виробничих запасів, при цьому фінансистам потрібно враховувати, що на його рівень значний вплив здійснюють методи обліку матеріально-виробничих запасів, що застосовуються фірмою.

Важливе значення для аналізу рентабельності є розрахунок коефіцієнта рентабельності власного капіталу, адже в показнику чистого прибутку знаходять відображення дії підприємців та податкових органів по врегулюванню результатів діяльності компанії: в сприятливі для фірми роки відрахування зростають, а в період зниження ділової активності вони падають. Значення 0,39 говорить про те, скільки одиниць чистого прибутку заробила кожна грошова одиниця, вкладена власниками фірми. Ця оцінка буде позитивною, тому що фірма шляхом залучення позичкових коштів отримала більше прибутку, ніж повинна сплатити відсотків на цей позичковий капітал.

Одним з найважливіших критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його платоспроможності (коефіцієнти власності, фінансової залежності та захищеності кредиторів), під якою прийнято розуміти здатність підприємства розраховуватися по своїх довгострокових зобов'язаннях. Отже, платоспроможним є те підприємство, у якого активи більше, ніж зовнішні зобов'язання.

Коефіцієнт фінансової залежності в умовах ринкової економіки не повинен перевищувати одиниці. На МП „Альфа” його значення 0,отже, фірма зовсім не має  залежності від зовнішніх позик.

Захищеність кредиторів від несплати відсотків за наданий кредит показує коефіцієнт захищеності кредиторів 0, оскільки підприємство зовсім не користується кредитами..

Одним з коефіцієнтів платоспроможності є коефіцієнт власності. На МП „Альфа” його значення знаходиться на високому рівні (94,02%), що свідчить про стабільну фінансову структуру коштів, якій віддають свою перевагу інвестори. Стабільна фінансова структура виражається в низькій питомій вазі позичкового капіталу та більш високому рівні коштів, що забезпечені власними коштами. Це є захистом від великих втрат в періоди спаду ділової активності та гарантією отримання кредитів. Проте в перспективі спостерігається зниження цього показника, хоч і не значне (до 88,59% в порівнянні зі встановленим рівнем 60%), тому напрямки фінансової стратегії повинні бути направлені на підтримання стабільного та достатньо високого рівня показника, що фірма зберігала свої пріоритетні позиції перед інвесторами і кредиторами в майбутньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Балабанов И. Т. Основи финансового менеджмента. Как управлять капиталом. - М.: Финансы и статистика, 1995.

2.  Банкротство. Стратегия и тактика выживания. Ч.І. Как избежать банкротства. - М.: СП МЛИ, 1993.

3.  Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-центр,1999.

4.  Быкова Е.В., Стоянова Е.С. Финансовое искусство коммерции. - М.: Перспектива, 1995.

5.  Едронова В.Н., Мизиковский Е.А. Учет и анализ финансовых активов. - М.: Финансы и статистика, 1995.

6.  Задачи финансового менеджмента / Под ред. Л.А.Муравья, В.А.Яковлева. - М.: Финансы, 1998.

7.  Ковалев В.В. Финансовый анализ. М.: Финансы и статис тика, 1996.

8.  Ніхват Е., ГропеліА. Фінанси. - К.: Основи, 1993.

9.  Осийчук М.Ф., Сидельникова. Методы инвестирования капитала. - М.: Буквица, 1996.

10.  Основні финансового менеджмента: Учебник / Под ред. А.И.Ступницкого. К., 1996.

11.  Стоянова О.С. Финансовый менеджмент. - М.: Перспектива, 1996.

12.  Финансовый менеджмент: Практ. пособие / Под ред. О.С.Стояновой. - М.: Перспектива, 1996.

13.  Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А.М.Поддерьогіна. - К.: КНЕУ, 1999.