7) Прибуток
підприємства визначається для мінімальних цін при 10% від комерційної
собівартості:
П=Соб вир
· 0,1
П = 34.55·0,1 =
3.46 грн.
8) Оптова ціна
одиниці продукції:
ОЦ=Соб вир
+ П
ОЦ = 34.55+3.46=38
грн.
9) ПДВ складає
20% від оптової ціни:
ПДВ=ОЦ · 0,2
ПДВ = 38 · 0,2 =
7,6 грн.
10) Відпускна
ціна:
ВЦ=ОЦ+ПДВ
ВЦ = 38 +
7.6=45.6грн.
Визначаємо
структуру собівартості по статтям витрат, яка показує у відсотках частину
кожної статті витрат в загальній величині собівартості. Комерційна собівартість
складає 100%, а кожна стаття витрат дорівнює:
1) Вартість
сировини та матеріалів (за винятком відходів):
Cм=21.85/34.55·100%=63.24%
2) Паливо та
електроенергія на технологічні потреби:
Cе=4.42/34.55·100%=12.79%
3) Заробітна
плата основних робітників (основна та додаткова):
ЗПзаг=2.6/34.55·100%=7.53%
4) Відрахування у
фонд соціального страхування, фонд зайнятості та пенсійний фонд:
В=0,96/34.55·100%=2.78%
5) Відшкодування
зносу інструментів та пристроїв спеціального призначення:
Вінстр=1/34.55·100%=2.99%
6) Всього непрямі
витрати:
Внепр=3.72/34.55·100%=10,77%
Виробнича
собівартість виготовлення деталі складає 34,55 грн, а оптова ціна даної деталі
складає 38.01 грн
3.5 Аналіз
структури собівартості продукції і розробка заходів по зниженню собівартості
Виходячи із
структури собівартості в результаті її аналізу отримані, що найбільші витрати
при виробництві деталі „Вал ”– 51.65%. На основі цього аналізу розробляємо
заходи по зниженню собівартості виготовлення деталі "Вал".
Можливі шляхи
зниження собівартості:
1) Так як
загально виробничі витрати складають 51.65% пропонуємо скорочення витрати на
управління персоналу цеху за рахунок зниження їх чисельності.
Скорочення
комерційних витрат за рахунок покращення організації виробництва та праці.
2)Так як витрати
на сировину матеріалу в структурі собівартості продукції складає 34.08%
пропонуємо економічне витрачення сировини і матеріалів за рахунок більш
економічного використання .
3) Так як на
витрати на палива і електроенергію 6.38%для їх скорочення пропоную економію
використання палива та електроенергії. На Україні прийнятий закон „Про
електрозбереження” на всіх підприємствах. Використовуємо електрозберігання.
4) Так як витрати
на заробітну плату складає 4.5 % для їх скорочення пропоную механізацію та
автоматизацію операцій більш широко використання досягнення науково-технічного
прогресу.
5) Так як витрати
на відшкодування зносу інструментів та пристроїв спеціального призначення
складає 1,73% пропоную економію використання інструменту та пристрою збільшення
терміну експлуатації.
4 Розрахунок
показників економічної ефективності від впровадження заходів по зниженню
собівартості
В даному розділі
розраховуємо річний економічний ефект від впровадження заходів по зниженню
собівартості деталі і строк окупності капіталовкладень, які використовуються на
це впровадження. Річний економічний ефект визначаємо по формулі:
Еріч =
(З1 – З2)·А2 (5.1)
де З1
і З2 – приведені витрати відповідно до та після впровадження заходів
по зниженню собівартості. Значення З1 і З2 визначаємо по
формулах:
З1=С1+Ен·К1
(5.2)
З2=С2+Ен·К2
(5.3)
Eріч=[
(С1 - С2)- Ен ·К1- К2/ А2]·
А2 (5,4)
де С1
і С2 – повна комерційна собівартість відповідно до та після
впровадження заходів по зниженню собівартості, грн.. Значення С2
визначаємо по формулі:
С2= С1-0,01
С1
Ен –
нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень, в
машинобудуванні складає 0,14-0,15.
К1 і К2
– капіталовкладення у виробництво продукції, відповідно до та після
впровадження заходів по зниженню собівартості, грн.
Приймаємо К2
= 400 + N 10 = 400 + 16 01=560 грн.
Підставивши
значення у формулу, маємо:
С2=34.55
- 0,01·34.55 =34,20 грн.
Прирівнявши
формули і підставивши значення, отримуємо:
Визначаємо строк
окупності капіталовкладень на впровадження заходів по зниженню собівартості по
формулі:
Ток= К1-
К2/ Eріч
Підставивши
значення у формулу, маємо:
Ток=
560 - 0/ 1351=0,41
Нормативний строк
окупності капіталовкладень в машинобудуванні складає 6,7 років, а розрахунковий
строк окупності капіталовкладень склав 0,24 року. Отже, проведення заходів по
зниженню собівартості на даній дільниці механічного цеху доцільно.
5
Техніко-економічні показники курсової роботи
Методика
розрахунку показників:
1. Річний випуск
продукції в грошовому вигляді
Соб вир
· А (6.1)
34.55 ·
4100=141655 грн
2 Випуск
продукції на одного основного робітника в грошовому виразі складає: річний
випуск продукції поділити на чисельність основних робітників:
А/Косн
(6.2)
141655/3 =
47218.3
3 Випуск продукції
на одного допоміжного робітника в грошовому виразі складає: річний випуск
продукції поділити на чисельність допоміжних робітників:
А/Кдоп
(6.3)
141655/5=28331
4 Фондовіддача
становить: випуск продукції поділити на вартість основних виробничих фондів:
А/Вартість вироб.
фондів (6.4)
141655/118800 =
1.19
5 Випуск
продукції на 1м2 виробничої площі становить: річний випуск продукції
поділити на виробничу площу цеху:
А/Sц (6.5)
141655/414=342,16грн/м2
6 Трудомісткість
виготовлення виробничої програми становить: трудомісткість виготовлення одиниці
продукції помножити на річну програму випуску продукції:
0,49 · 4100= 2009
год. (6.6)
7
Фондоозброєність становить: вартість основних виробничих фондів розділити на
чисельність основних робітників:
Вартість вироб. фондів
/ Косн (6.7)
141655/8=17706грн/люд
8 Коефіцієнт
використання матеріалу визначаємо: Квм = 0,71.
Загальна собівартість основних
виробничих фондів дільниці (верстати)
грн.
Ф.4.3
2.4.
Загальна площа дільниці, в тому
числі і виробнича
м2
Р.3.1
2.5.
Чисельність промислово-виробничого
персоналу:
Р4.1
фрезерувальник
чол.
фрезерувальник
чол.
шліфувальник
чол.
- допоміжних робітників:
чол.
Р2.3
3.
Відносні показники
3.1.
Випуск продукції на одного
основного робітника в грошовому виразі
грн./
чол.
ф.6.2
3.2.
Випуск продукції на одного
допоміжного робітника в грошовому виразі
грн./
чол.
ф.6.3
3.3.
Фондовіддача
ф.6.4
3.4.
Випуск продукції на 1 м2
виробничої площі
грн./м2
ф.6.5
3.5.
Трудомісткість виготовлення одиниці
продукції
год./шт.
Р.4.1
3.6.
Трудомісткість виготовлення
виробничої програми
год.
ф.6.6
3.7.
Фондоозброєність
ф.6.7
3.8
Коефіцієнт використання
ф.6.8
3.9
Повна (комерційна) собівартість
одиниці продукції
грн.
Р.4.4
Висновки
Дана курсова
робота має важливе значення для організації і планування робіт по
технологічному процесі виготовлення деталі «Вал».
В роботі були
розраховані і проаналізовані такі показники:
·
прямі
витрати: вартість основних матеріалів, вартість допоміжних матеріалів, вартість
палива та електроенергії на технологічні потреби, заробітна плата основних
робочих, витрати на підготовку та освоєння виробництва, відшкодування зносу інструментів
та пристроїв спеціального призначення;
·
непрямі
витрати: витрати на експлуатацію технологічного обладнання, витрати на ремонт
обладнання, амортизаційні відрахування на обладнання, витрати, які пов’язані із
зносом інструменту;
·
техніко-економічні
показники: річний випуск продукції в грошовому виразі, вартість основних
виробничих фондів дільниці, кількість промислово-виробничого персоналу, випуск
продукції на 1 основного працівника в грошовому виразі, випуск продукції на 1
допоміжного працівника в грошовому виразі, фондовіддача, випуск продукції на 1м2
виробничої площі, трудомісткість виготовлення одиниці продукції, трудомісткість
виготовлення виробничої програми, фондоозброєність, коефіцієнт використання
матеріалу, виробнича собівартість одиниці продукції.
Також в курсовій
роботі було розраховано ефективність заходів по зниженню собівартості одиниці
продукції.
Дані розрахунки є
необхідними для організації технологічного процесу на машинобудівному
підприємстві.
Література
1.
Закон
України «Про підприємства в Україні» (березень 1991р.).
2.
Економіка
підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб.
та доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 528с., іл.
3.
Плоткін
Я.Д., Янушкевич О.К. «Організація і планування виробництва на машинобудівному
підприємстві». – Львів: Світ, 1996.
4.
Методичні
вказівки до виконання курсової роботи.
5.
«Бізнес»
- прайс-листи. №№5-20, 2000р.
6.
Справочник
технолога-машиностроителя. В 2-х. т. С74Т1,2/Под ред. А.Г. Кошловой и Р.К.
Мещерякова. – и.е изд., перероб. и доп. М.: Машиностроение, 1985, 496с., ип.
7.
А.Ф.
Горбацевич «Курсовое проектирование по технологии машиностроения». – Минск:
«Высшая школа», 1975.
8.
П.А.Руденко
«Проектирование технологических процессов в машиностроении» - К.: «Высшая
школа», 1985.
9.
В.В.Микитянский.
– М.: Машиностроение, 1987. – 128с., ип.
10.
В.С.Корсаков.
Основы конструирования приспособления в машиностроении: учебник. – М.:
Машиностроение, 1978. – 288с.