Дипломная работа: Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці (на прикладі діяльності ЗАТ "ДонецькТурист")

Чиста рентабельність продаж характеризує ефективність виробничої і комерційної діяльності: скільки прибутків має підприємство з кожної гривні продажу. Цей показник ефективності підприємства зріс за рік. До цього могло привести підвищення цін. Зросли також валова рентабельність продаж та рентабельність власного капіталу. А ось операційна рентабельність та рентабельність сукупного капіталу знизилися. Це негативні показники ефективності підприємства.

Розділ 3. заключний етап аудиторської перевірки

3.1 Порядок підготовки підсумкової документації по результатах аудиту

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується МСА 700 і 700А "Аудиторський висновок про фінансову звітність", МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення".

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності з процесуальним законодавством України.

Структура аудиторського висновку має такі елементи:

заголовок;

замовник;

вступ;

масштаб перевірки;

висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;

дата аудиторського висновку;

підпис аудиторського висновку;

адреса аудиторської фірми.

Заголовок аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором (аудиторами), а також назву фірми або прізвище аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора — обов'язкова вимога об'єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушено, аудитор не має права складати висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не є достатньою і доказовою.

Замовник аудиторського висновку. В аудиторському висновку слід чітко зазначити, кому він адресований (дати повну назву підприємства, яке перевірялося, і час перевірки).

Вступ. Аудиторський висновок має містити інформацію про склад перевіреної звітності та дату її складання. Слід також зазначити, що відповідальність за правильність складання звітності покладається на керівництво підприємства, яке перевіряється, а за обґрунтованість аудиторського висновку, складеного за цією звітністю, — на аудитора.

Масштаб перевірки. В аудиторському висновку необхідно наводити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики.

У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з д їм рівнем упевненості в тому, що фінансова звітність не має суттєвих помило

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися Положеннями МСА 320 "Суттєвість в аудиті". Далі зазначається, що аудитор використовував принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки він брав до уваги тільки суттєві помилки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки.

Аудиторський висновок повинен містити дані про:

використання аудитором конкретних тестів при перевірці інформації, котра підтверджує цифровий матеріал, на якому ґрунтується звітність;

методологію обліку, яку використовувало керівництво підприємства, що перевіряється, при підготовці звітності в цілому та фінансових звітів зокрема.

Аудитор повинен підготувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її в усіх суттєвих аспектах Національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та принципам обліку, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. В цей день аудитор зобов'язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється.

Дата на аудиторському висновку проставляється того самого дня, коли керівництво підприємства підписує акт приймання-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

Підпис аудиторського висновку. Аудиторський висновок підписує від імені аудиторської фірми її директор або аудитор, який має сертифікат аудитора України відповідної серії. Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім'ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведеного аудиту та згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" може бути позбавлена права на аудиторську діяльність Аудиторською палатою України у разі неякісного проведення аудиторської перевірки.

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та код у реєстрі суб'єктів аудиторської діяльності на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщуватися як у кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.

Висновок аудитора за результатами аудиту може бути різних видів.

Позитивний висновок видається лише тоді, коли аудитор упевнений у тому, що фінансові документи готувалися правильно, на основі принципів обліку і контролю, що вони відповідають встановленим принципам, вимогам та інструкціям і за своїм змістом не суперечать відомим аудитору даним про одиницю, яка перевіряється, що в них відповідним чином розкриті всі питання, які стосуються фінансових документів.

Позитивний висновок надається клієнту у випадках, коли, на думку аудитора, виконано такі умови:

аудитор отримав усю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту;

надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;

є адекватні й достовірні дані з усіх суттєвих питань;

фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам українського законодавства;

фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не міс-суттєвих відхилень;

фінансова звітність складена належним чином за формою, затверджене встановленому порядку.

Враховується також стан обліку та фінансової звітності підприємства. У позитивному висновку наводяться стверджувальні вирази, такі як: "задовольняє вимоги", "дає достовірне й реальне уявлення", "достовірно відображає", "знаходиться у відповідності з...", "відповідає".

Аудитори самостійно обирають форму викладення змісту перевірки, проте завершальна частина повинна відповідати вимогам МСА 700, 700А.

У деяких випадках аудитор не в змозі надати беззастережний висновок тому існують певні обмеження. Виділяють дві категорії обставин, які впливають на обмеження: фундаментальна невпевненість і незгода.

Існують основні причини фундаментальної невпевненості: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всієї необхідної інформації й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всіх необхідних аудиторських процедур (наприклад, через обмеження у часі перевірки, які диктуються клієнтом); ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства, що може призвести до значних наслідків і загрози існуванню в майбутньому). Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; розходження в думках стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку; фундаментальна незгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність чинному законодавству та встановленим нормам порядку оформлення або здійснення операцій.

Будь-яка фундаментальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або незгоди.

Незгода виявляється у випадках неприйнятності звітної політики, при розходженні в думках відносно фактів чи сум у фінансовій звітності, незгоди щодо способів і ступеня розкриття фактів, при невідповідності їх законодавству та іншим вимогам. Незгода стає фундаментальною, якщо фінансова звітність у цілому, на думку аудитора, не відображає справжнього стану справ.

Невпевненість або незгода вважаються фундаментальними у тому разі, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали невпевненість чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво змінити дійсний стан справ у цілому або в основному. Необхідно також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгоди на фінансову звітність.

При певних обставинах аудитор висловлює умовну думку, тобто складає умовно-позитивний аудиторський висновок.

Наявність фундаментальної незгоди може призвести до подання клієнту негативного аудиторського висновку.

Наявність фундаментальної невпевненості може стати підставою для відмови від надання аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості й незгоди. Відмова від висновку виникає у разі невпевненості чи обмеження масштабу перевірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може дійти висновку про фінансові документи в цілому. Аудитор обов'язково вказує, з яких причин висновок може бути складений.

Якщо аудитор відмовляється надати аудиторський висновок, він говорить п неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фіна сову звітність підприємства.

Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від надання аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть бути детальніше обґрунтовані моменти негативного характеру або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності й повноти фінансової звітності.

У всіх випадках обов'язкового аудиту аудиторські організації зобов'язані готувати і надавати адресату письмову інформацію (звіт) аудитора керівництву (власникам) економічного суб'єкта, що перевіряється, за результатами проведення аудиту.

Дані, які містить письмова інформація аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва суб'єкта господарювання, що перевіряється, свідчень про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок у бухгалтерський звітності і в порядку внесення конструктивних пропозицій щодо удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта.

Аудиторська організація зобов'язана вказати в письмовій інформації аудитора всі пов'язані з фактами господарського життя економічного суб'єкта помилки і перекручення, які суттєво впливають на достовірність його бухгалтерської звітності. В письмовій інформації аудитора може надаватися будь-яка інформація, що стосується проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб'єкта, яку аудиторська організація буде вважати доцільною.

Письмова інформація аудитора не може розглядатись як повний звіт про всі наявні недоліки. Вона присвячена лише тим із них, які були виявлені в процесі аудиторської перевірки.

У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку повинні міститися такі свідчення:

реквізити аудиторської організації, а саме:

а) офіційне найменування і юридична (поштова) адреса аудиторської фірми або прізвище, ініціали і адреса аудитора, який здійснює свою діяльність самостійно;

б) номер і дата реєстраційного посвідчення;

в) номер і дата видачі ліцензії на здійснення аудиторської діяльності;

реквізити економічного суб'єкта, що перевіряється, а саме:

а) офіційне найменування і юридична (поштова) адреса аудиторської фірми або прізвище, ініціали і адреса фізичної особи — індивідуального підприємця;

б) номер і дата реєстраційного посвідчення;

в) перелік посадових осіб (прізвища, ініціали, посади), відповідальних за складання бухгалтерської звітності юридичної особи;

зазначення періоду часу, до якого належить документація економічного суб'єкта, перевірена в ході аудиту, дата підписання письмової інформації аудитора;

виявлені в ході аудиту суттєві порушення встановленого законодавством України порядку ведення бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської звітності, які впливають або можуть вплинути на її достовірність;

результати перевірки організації і ведення бухгалтерського обліку, складання відповідної звітності й складання системи внутрішнього контролю економічного суб'єкта.

У додаток до обов'язкових свідчень, зазначених вище, залежно від обсягу, масштабів і специфіки аудиторської перевірки, а також розмірів і особливостей аудиторської фірми (чи проводиться перевірка аудитором, який працює самостійно), розмірів і особливостей економічного суб'єкта, який підлягає перевірці, слід вносити такі свідчення аудитора:

особливості виконання аудиторської перевірки, передбачені договором (контрактом, листом-зобов'язанням) між аудиторською організацією і економічним суб'єктом, а також особливості виконання роботи, які стали відомі в ході перевірки;

дані про кількісний склад працівників, які виконують бухгалтерський облік, про структуру бухгалтерії і про особливості системи бухгалтерського обліку, яка застосовується;

перелік основних галузей або напрямків бухгалтерського обліку, які підлягали перевірці;

свідчення про методику аудиторської перевірки, підтвердження того, що аудиторська організація відповідала в роботі правилам (стандартам) аудиторської діяльності, вказівки на те, які розділи бухгалтерської документації перевірені суцільним способом, а які вибірковим порядком, і на основі яких принципів здійснювалася аудиторська вибірка;

перелік зауважень, вказівок на недоліки і рекомендації як такі;

оцінку (за наявності такої можливості) кількісних розходжень звітних і (або) податкових показників за даними економічного суб'єкта і тих, які прогнозуються за результатами перевірки аудиторської організації;

у разі перевірки великих економічних суб'єктів зі складною організаційною структурою — свідчення про здійснення перевірок філій, підрозділів і дочірніх фірм такого економічного суб'єкта, викладення загальних результатів таких перевірок і аналіз впливу цих приватних результатів на підсумки аудиторської перевірки всього економічного суб'єкта в цілому;

при наступних аудиторських перевірках — оцінку й аналіз виконання або виправлення економічним суб'єктом зауважень які підлягають аудиту, які є в попередніх документах, які містять письмову інформацію аудитора;

у разі відхилення від вимог правил (стандартів) аудиторської діяльності (при проведенні аудиту, який не передбачає підготовки за його результатами офіційного аудиторського висновку, а також при наданні супутніх аудиту послуг) — сам факт і причини такого відхилення.

Свідчення, які містяться в письмовій інформації аудитора, повинні бути чіткими, змістовними. В необхідних випадках у письмовій інформації аудитора повинні бути обґрунтування кількісних розрахунків і оцінок, посилань на документи чинного законодавства.

У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку повинно бути вказано, які із зроблених зауважень є суттєвими, а які ні, чи впливають або не впливають (чи можуть впливати) перераховані зауваження та недоліки на висновки, зроблені аудитором. У разі підготовки аудиторською організацією умовно-позитивного висновку, негативного висновку або відмови від висловлення думки в письмовій інформації (звіті) аудитора повинна міститись розгорнута аргументація причин, які призвели до такої думки аудитора.

Письмова інформація аудитора може бути передана таким особам:

а) особі, яка підписала договір (контракт, лист-зобов'язання) на надання аудиторських послуг;

б) особі, яка прямо вказана як отримувач письмової інформації аудитора в договорі (контракті, листі-зобов'язанні) на надання аудиторських послуг;

в) будь-якій іншій особі — у випадку письмової вказівки на адресу аудиторської організації, підписаної особою, яка засвідчила договір (контракт, лист-зобов'язання) на надання аудиторських послуг.

Виконання аудиторських послуг підтверджується актом приймання-здавання аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

3.2 Аудиторський висновок щодо фінансового стану підприємства

Проведений аналіз ЗАТ «Донецьктурист» показав, що підприємство знаходиться в стійкому фінансовому положенні, але має недостатню ліквідність активів. Не дивлячись на зниження прибутку в 2006 році, у підприємства спостерігаються позитивні тенденції розвитку:

1) Зросла здатність підприємства сплачувати свої короткострокові зобов'язання

2) Покращали показники фінансової стійкості

3) Зросли чиста та валова рентабельність продаж, рентабельність власного капіталу

Спостерігаються також і негативні тенденції:

1)  На аналізованому підприємстві не вистачає грошових коштів для погашення найбільш термінових зобов'язань

2)  Оборотність активів підприємства, оборотність запасів та оборотність дебіторської заборгованості знизилися

3)  Підвищення тривалості обороту операційного циклу, обороту дебіторської заборгованості та обороту запасів

4)  Протягом року кредитів підприємство не отримувало, тому коефіцієнт обороту кредиторської заборгованості рівний нулю

5)  Зниження показників рентабельності (операційна рентабельність та рентабельність сукупного капіталу)

Оскільки підприємство, що вивчається, в 2006 році отримало дуже мало прибутків, то перед керівництвом ЗАТ «Донецьктурист» постають наступні завдання:

1)  Стабілізувати потік грошової готівки, і, як наслідок, поліпшити показники абсолютної ліквідності балансу.

2)  Зменшувати тривалість обороту активів, дебіторської заборгованості і, як наслідок, підвищити ділову активність підприємства

3)  Застосовувати кредити банків

Шляхи збільшення прибутку підприємства:

- Зростання доходів від реалізації (виручки) послуг

- Оптимізація витрат

- Підвищення ліквідності балансу

- Підвищення рівня рентабельності продукції

Зростання доходів від реалізації залежить від цін на послуги, її асортименту і якості, від маркетингових дій із збільшення попиту, кредитної політики підприємства і тому подібне Специфіка галузі, в якій здійснює свою діяльність ЗАТ «Донецьктурист», полягає в тому, що ціни на продукцію підвищуються з рівнем інфляції цін та інших показників.

Крім того, на зростання доходів впливає не тільки підвищення цін, але і активність реклами; надання комерційних кредитів (в розумних межах на недовгі терміни), знижки - впровадження подібних заходів дасть можливість підприємству збільшити надходження виручки від реалізації послуг.

Другим завданням, що стоїть перед підприємством, є зниження витрат підприємства. Оптимізація витрат проводиться за допомогою скорочення зайвих витрат, запасів цінностей, вдосконалення їх структури. Основними джерелами резерву зниження собівартості продукції є:

1.  підвищення рівня продуктивності праці офис- менеджерів

2.  скорочення комерційних витрат.

3.  пошук пансіонатів з нижчими цінами на послуги

Резерви скорочення витрат встановлюються по кожній статті витрат за рахунок конкретних заходів (поліпшення організації праці, систематичне проведення інвентаризацій, проведення переговорів з приводу зниження розцінок на послуги, укладення договорів з пансіонатами, туристичними комплексами, бюро подорожей з вигіднішими для підприємства умовами і тому подібне).

Проведення подібних заходів дозволить скоротити витрати підприємства, і, як наслідок, збільшити показники прибутковості та рентабельності.

Ще одне завдання, що стоїть перед керівництвом підприємства ЗАТ «Донецьктурист», - поліпшення показників ліквідності балансу. Основний шлях для цього стабілізація грошових потоків для збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства і в касі. Оптимізація грошових потоків підприємства і збільшення грошових коштів на балансі підприємства дозволить збільшити показники абсолютної ліквідності балансу. Основний шлях для оптимізації грошових потоків – скорочення розриву часу між здійсненням послуг і отриманням оплати за них, проведення систематичної інвентаризації дебіторської заборгованості. Крім того, підприємству необхідно застосувати кредити банків, і вчасно погашати свої борги перед постачальниками і покупцями, працівниками по заробітній платі, заборгованість перед бюджетом по податках і зборах.

Висновки

Необоротні зміни всіх сфер навколишнього середовища роблять вплив на конкретні підприємства і для того, що б розвиватися, менеджерові необхідно приймати і реалізовувати господарські рішення.

Ухваленню управлінських рішень передує аналіз і оцінка виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, що дозволяють виявити головні взаємозв'язки і взаємозалежності на підприємстві.

Результативність аналізу багато в чому залежить від його інформативної бази. Основним джерелом інформації для здійснення фінансового аналізу є бухгалтерський баланс і додатки до нього. Балансом підприємства є сукупність відомостей про результати роботи підприємства, що відображає підсумкові дані на певну дату часу.

Фінансове стани підприємства характеризується системою показників, що відображають стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання фінансувати свою діяльність на фіксований момент часу. Основними показниками аналізу балансу є: показники фінансової стійкості, рентабельності, оборотності, ліквідності підприємства.

На основі проведеного аналізу балансу і фінансового звіту за 2006 рік ЗАТ «Донецьктурист» і виявлених тенденціях розвитку підприємства зроблені наступні висновки:

1) Підприємство на кінець досліджуваного періоду має прибуток у розмірі 29 тис. гривень.

2) Основною статтею активу балансу є основні засоби, пасиву – статутний капітал. Оборотність активів підприємства за досліджуваний період знизилася в 0,01 раз.

3) Аналіз фінансової стійкості показав, що ЗАТ «Донецьктурист» знаходиться в стійкому фінансовому стані.

4) Аналіз ліквідності показав, що за аналізований період підприємство поліпшило своє фінансове положення. Для абсолютної ліквідності балансу підприємству необхідно збільшити наявні грошові кошти.

Для поліпшення фінансового стану керівництву ЗАТ «Донецьктурист» рекомендується наступне:

1)  Стабілізувати потік грошової готівки, і, як наслідок, поліпшити показники абсолютної ліквідності балансу.

2)  Зменшувати тривалість обороту активів, дебіторської заборгованості і, як наслідок, підвищити ділову активність підприємства.

3)  Застосовувати кредити банків.

4)  Підвищення ліквідності балансу.

5)  Підвищення рівня рентабельності продукції.

6)  Підвищення рівня продуктивності праці офис- менеджерів.

7)  Скорочення комерційних витрат.

8)  Пошук пансіонатів, туристичних комплексів, бюро подорожей з нижчими цінами на послуги.

9)  Скорочення розриву часу між здійсненням послуг і отриманням оплати за них.

10)  Проведення систематичної інвентаризації дебіторської заборгованості.

11)  Вчасно розраховуватися з боргами

Список використаних джерел

1)  Закон Украины «Об оплате труда»,утвержденный постановлением ВР Украины от 20.02.96г.№49/96-ВР;

2)  Закон Украины «Об обязательном пенсионном страховании» от 26.06.97г.№400/97-ВР;

3)  Закон Украины «Об обязательном социальном страховании» от 26.06.97г.№400/97-ВР;

4)  «Бизнес»Газета№1-3(416-418)15.01.2001г.;

5)  Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,зумовленними народженням та похованням» від 18.01.2001р.,Орієнтир-2001-№9(28.02.2001р.);

6)  Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування»від 11.01.2001р.,Відомості ВР України-2001-№11(16.03.2001р.);

7)  Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відпустки»від 02.11.2000р.,Урядовий кур,єр-2000-18.11.2000р.-с.13;

8)  Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р.,Голос України-2000-11.04.2000р.;

9)  Закон України “Про аудиторську діяльність”від 22.04.1993р.із змінами та доповненнями,внесенними Законами України від 14.03.1995р.,20.02.1996р.

10)  Белуха Н.Т. «Аудит»Учебник для вузов-К.: «Знання»,КОО,2000-769с.

11)  Грабова Н.Н.,Добровский В.Н. «Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях»-К.,2000г.,624с.

12)  Давидов Г.М. «Аудит»Навчальний посібник для вищих навчальних закладів,2-ге видання(переробл.та допущ.)-К.: «Знання»,2001-374с.

13)  Дорош Н.І. «Аудит: методологія та організація»-К.:2000-402с.

14)  Крамаровский Л.М. «Ревизия и контроль»Учебник.-3-е изд.,перераб.и доп.-М.:Финансы и статистика,1982.-232с.

Додаток А

Незалежний аудитор Чорна Г.Ю.

Суб'єкт господарювання ЗАТ «Донецьктурист»

Період перевірки лютий 2007 року

Термін перевірки 19-26.02.07

Загальний план аудиту дотримання трудового законодавства із розрахунків з оплати праці

1.  Перевірка наявності внутрішніх нормативних документів, що регулюють трудові відносини на підприємстві;

2.  Відповідність встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і оплати у внутрішніх нормативних документах чинному законодавству;

3.  Дотримання на підприємстві встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і її оплати;

4.  Перевірка вхідних залишків у розрахунках з оплати праці;

5.  Перевірка реальності операцій по заробітній платі, відображених в обліку;

6.  Перевірка повноти відображення в обліку операцій по заробітній платі;

7.  Перевірка правильності нарахувань на заробітну плату та утримань із неї;

8.  Перевірка своєчасності видачі заробітної плати;

9.  Перевірка правильності бухгалтерського обліку заробітної плати;

10.  Перевірка достовірності залишків, відображених у фінансовій звітності підприємства, стану розрахунків із заробітної плати та з державними цільовими фондами.

Додаток Б

Незалежний аудитор Чорна Г.Ю.

Суб'єкт господарювання ЗАТ «Донецьктурист»

Період перевірки лютий 2007 року

Термін перевірки 19-26.02.07

Програма аудиту дотримання трудового законодавства із розрахунків з оплати праці

Додаток В

Договір на проведення аудиту оплати праці

Місто Донецьк

Дата 12.11.2006

Суб`єкт аудиторської діяльності в Україні, незалежний практикуючий аудитор Чорна Ганна Юріївна (свідоцтво про внесення до Реєстру аудиторських фірм та практикуючих аудиторів Аудиторської палати України № 73 від 18.12.1998) надалі по тексту - Виконавець та суб`єкт підприємницької діяльності в Україні ЗАТ «Донецьктурист» в особі президента Куценко С.А., надалі Замовник з другої сторони, відповідно до чинного законодавства України уклали цей договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1 Замовник доручає а Виконавець бере на себе зобов`язання здійснити аудиторську перевірку фінансової звітності Замовника у відповідності до вимог чинного законодавства України.

1.2 Аудиторська перевірка охоплює діяльність Замовника, результати якої відображені у його звітності, за період з 19.02.07 по 26.02.07.

1.3 Мета аудиту - висловлення незалежної професійної думки у формі аудиторського висновку стосовно відповідності звітності в частині оплати праці вимогам чинного законодавства, прийнятій обліковій політиці, адекватності відображення результатів господарювання за відповідний період.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5