Дипломная работа: Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці (на прикладі діяльності ЗАТ "ДонецькТурист")

- відносна величина структури (графи 4 і 6), що показує, яка є питома вага тієї чи іншої статті активу (пасиву) в майні підприємства (валюті балансу);

- показник абсолютного приросту (графа 7) показує на скільки збільшилась (зменшилась) величина статті в абсолютному вираженні;

- показник, що відображає відносну зміну статей балансу за звітний період по відношенню до базисного періоду (графа 8).

Розрахунок зміни питомої ваги величин статей балансу за звітний період (гр. 8 табл. 2.1.1.) проводиться за такою формулою:

(Аnк.п./Бк.п.) - (Аnн.п./Бн.п.)

де Аnн.п. — показник статті аналітичного балансу на початок періоду;

Аnк.п. — показник статті аналітичного балансу на кінець періоду;

Бн.п. — валюта балансу на початок року;

Бк.п. — валюта балансу на кінець періоду.

Після складання порівняльного аналітичного балансу проаналізуємо отримані результати і зробимо висновки щодо фінансового стану підприємства:

1. Первісна вартість основних засобів зменшилася. Це говорить про нестачу активів.

2. Зменшились запаси, що говорить про їх реалізацію, споживання на протязі звітного року.

3. Збільшилася дебіторська заборгованість, що вказує на збільшення заборгованості інших підприємств та органів.

4. Зниження долі власного капіталу показує негативну тенденцію у зміні фінансової стійкості підприємства.

2.2 Оцінка фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможності

Ліквідність активів — це величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх на гроші, тобто чим менше часу необхідно для перетворення активів на гроші, тим більш вони ліквідні.

Ліквідність балансу виявляється в ступені покриття зобов'язань підприємстві його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строку погашення зобов'язань. Ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами.

Технічна сторона аналізу ліквідності балансу полягає в зіставленні засобів в активі із зобов'язаннями в пасиві. При цьому активи повинні бути згруповані за ступенем їх ліквідності (А1 - найбільш ліквідні активи, А2 - активи, що швидко реалізуються, А3 - активи, що реалізуються повільно, А4 – активи, що важко реалізуються) і розташовані в порядку зменшення ліквідності, а зобов'язання — за строками їх погашення (П1 – негайні пасиви, П2 – короткострокові пасиви, П3 – довгострокові пасиви, П4 – постійні пасиви) і розташовані в порядку зростання строків оплати.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні умови: А1>П1, А2>П2, А3>П3 і А4<П4.

Таблиця 2.2.1 Аналіз ліквідності балансу

З таблиці 2.2.1 видно, що баланс підприємства не є абсолютно ліквідним протягом року.

На аналізованому підприємстві не вистачає грошових коштів для погашення найбільш термінових зобов'язань, тому для їх погашення слід застосувати активи, що реалізуються повільно.

Після аналізу ліквідності балансу необхідно провести оцінку коефіцієнтів ліквідності активів підприємства:

Таблиця 2.2.2 Коефіцієнти ліквідності балансу

Умовні позначки:

А1, А2, А3 – відповідно найбільш ліквідні активи, активи, що швидко реалізуються, активи, що реалізуються повільно;

П1, П2 – відповідно негайні пасиви, короткострокові пасиви

Аналіз коефіцієнтів ліквідності балансу показав, що за аналізований період підприємство поліпшило своє фінансове положення (за виключенням коефіцієнту абсолютної ліквідності, який зменшився). Але для абсолютної ліквідності балансу підприємству необхідно в активі збільшити наявні грошові кошти.

Фінансова стійкість є однією з найважливіших характеристик фінансового стану конкретного суб’єкта господарювання, яка дає оцінку стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана, перш за все, з загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.

З метою оцінки ступеня фінансової стійкості підприємства на основі даних балансу розрахуємо і проаналізуємо наступні показники:

коефіцієнт фінансової автономії;

коефіцієнт фінансової залежності;

коефіцієнт фінансового ризику (табл. 2.2.3)

Таблиця 2.2.3 Коефіцієнти фінансової стійкості

Умовні позначки:

1А, 2А, 3А, 4А – відповідно підсумок першого, другого, третього, четвертого розділів активу балансу;

1П, 2П, 3П, 4П, 5П – відповідно підсумок першого, другого, третього, четвертого і п’ятого розділів пасиву балансу.

Висновок: аналіз фінансової стійкості підприємства показав, що ЗАТ «Донецьктурист» знаходиться в стійкому фінансовому стані. Коефіцієнт фінансової автономії перевищує норматив і має тенденцію до збільшення. Коефіцієнти фінансової залежності та фінансового ризику навпаки зменшуються. І це позитивно впливає на покращення фінансового стану підприємства.

2.3 Аналіз ділової активності і рентабельності

Як відомо, капітал знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу: Д-Т....Т-Д

На першій стадії підприємство придбає необхідні йому основні фонди, запаси товарної продукції, на другій - дані засоби використовуються на оплату праці працівників, оплату податків, платежі з соціального страхування та інших витрати. Закінчується ця стадія реалізацією продукції покупцям і надходженням на рахунок підприємства грошових коштів за відвантажену продукцію. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції купить і реалізує при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху засобів на будь-якій стадії веде до уповільнення оборотності, вимагає додаткового вкладення засобів і може викликати значне погіршення фінансового стану підприємства.

Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається в першу чергу в збільшенні виручки від реалізації без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку, оскільки зазвичай до початкової грошової форми він повертається з приростом. Якщо реалізація продукції є збитковою, то прискорення оборотності засобів веде до погіршення фінансових результатів. Із сказаного виходить, що потрібно прагнути не тільки до прискорення руху капіталу на всіх стадіях кругообігу, але і до максимальної його віддачі, яка виражається в збільшенні суми прибутку на одну гривню капіталу. Це досягається раціональним і економним використанням всіх ресурсів, недопущенням їх перевитрат, втрат на всіх стадіях кругообігу. В результаті капітал повернеться до свого початкового стану в більшій сумі, тобто з прибутком.

Таблиця 2.3.1 Коефіцієнти ділової активності

Аналіз даних (табл. 2.3.1) показує, що за досліджуваний період оборотність активів підприємства, оборотність запасів та оборотність дебіторської заборгованості знизилися. Це було спричинено зниженням собівартості реалізованої продукції. Протягом року кредитів підприємство не отримувало, тому коефіцієнт обороту кредиторської заборгованості рівний нулю. Взагалі можна визначити, що ділова активність на протязі року знизилися.

Рентабельність – це показник, що характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність – відносний показник, який порівнює отриманий ефект з витратами чи ресурсами, що було використано для досягнення цього ефекту. В процесі аналізу рентабельності підприємства ми розрахуємо наступні показники:

рентабельність сукупного капіталу;

рентабельність власного капіталу;

валова рентабельність продаж;

операційна рентабельність продаж;

чиста рентабельність продаж.

Порядок розрахунку показників наведено в таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.2 Коефіцієнти рентабельності

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5