Дипломная работа: Оподаткування підприємств та його вплив на прийняття фінансово-господарських рішень

державної податкової інспекції;

формування довідок по запитах платника;

-  закриття фінансового року, відкриття карток особових рахунків платника на наступний рік.

АІС “облік податків і платежів” складається з комплексів задач, структурно зображених на рис. 2.1:

а) “Нарахування” – який призначений для автоматизації роботи по введенню звітної інформації платників та її камеральної перевірки, введенню даних по нарахованих податках і платежах в картки особових рахунків платників податків, обмін інформацією з іншими автоматизованими системами, інтерфейсного приймання звітності, поданої в електронному вигляді;

б) “Платіжні документи” – який призначений для автоматизації роботи по введенню і коригуванню інформації з платіжних документів платників, формування реєстрів і книг по обліку надходжень;

в) “Ведення карток особових рахунків” який призначений для формування, перегляду та друкування карток особових рахунків платників податків, формування платіжних документів та ведення відповідних журналів, контроль за платіжною дисципліною платників податків, нарахування пені за несвоєчасну сплату податків і платежів;

г) “Облік ПДВ” – який призначений для адміністрування обліку ПДВ, формування висновків на відшкодування податкового кредиту та пені на користь платника, ведення журналів висновків та заяв, введення розпоряджень про зміну сум відшкодування, проведення регламентного підтвердження сум до відшкодування та інші роботи по технологічному процесу проведення відшкодування по ПДВ;

д.) “Реструктуризація та відстрочки” – який призначений для введення даних і формування журналів про реструктуризацію платежів, формування та перегляду карток особових рахунків по реструктурованих платежах, введення даних і формування журналів про розстрочку та відстрочку платежів;

е) “Облік надходжень без наявної сплати” – який призначений для обліку надходжень у вигляді взаємозаліків та векселів;

ж) “Довідки” який призначений для формування довідок про стан платіжної дисципліни, недоїмку, переплату, пеню, загальну заборгованість, надходження та іншої оперативної інформації;

з) “Звітність” – який призначений для формування оперативної та статистичної звітності по ПДВ, взаєморозрахунках, відстрочках і розстрочках, реструктуризації, формування файлів для АІС “Галузь” та T1AR3;

и) “Проведення розрахункових операцій” який призначений для формування довідника щоденних ставок пені по платежах, проведення розрахункових операцій, закриття року, погашення пені з переплат;

к) “Початкова організація баз даних” – який призначений для початкової організації баз даних системи, відкриття і закриття карток особових рахунків платників, коригування сальдо платників по платежах, обмін інформацією про платника з іншими інспекціями, деяких регламентних операцій;

л) “Нормативно-довідкова інформація” – який призначений для формування та супроводження нормативно-довідкової інформації, необхідної для роботи системи;

м) “Системні функції” – який призначений для адміністрування роботи системи та ведення баз даних, моніторингу користувачів, індексації, пакування, архівування та відновлення інформації, аналізу стану баз даних, контролю структури таблиць та версій довідників, контролю цілостності таблиць баз даних, ведення довідників таблиць, полів таблиць та індексів бази даних, конвертації даних з попередніх версій автоматизованих систем обліку податків і платежів.

Вхідною інформацією для функціонування системи є:

інформація про платника податків і зборів (реєстраційні дані);

-  звітні документи платника податків про нараховані суми по податках і платежах;

-  платіжні документи платника податків про сплату платежів готівковим чи безготівковим засобами;

-  документи органів державної податкової служби про донарахування чи зменшення платежів по податках і платежах;

документи казначейства і банків про проходження платежів.

Нормативно-довідкова інформація системи складається з довідників:

загальнонаціональних;

відомчих;

системних.

Вихідною інформацією системи є:

картки особових рахунків платників податків;

бухгалтерська звітність;

оперативна та статистична звітність.

Технологічний процес обробки інформації в системі виконується за такими основними положеннями:

обробка інформації проводиться по кожній події в системі;

подіями вважаються: введення нового документу (звітного чи платіжного документу платника, рішення про нарахування платежу по акту документальних перевірок), коригування раніше введеного документу, проведення розрахункових операцій (нарахування пені тощо);

обробка подій базується на файлі відкритої структури, який визначає послідовність дій по обробці подій;

при обробці подій формуються та заносяться в бази даних технологічні операції;

технологічні операції оброблюються за датами їх виникнення;

кожна з технологічних операцій має свій пріоритет, який визначає послідовність обробки у разі виконання декількох операцій за одну дату;

на основі технологічних операцій, зафіксованих в системі, формуються картки особових рахунків платників податків, журнали операцій, бухгалтерська документація по обліку податків і платежів, статистична та оперативна звітність для вищестоячих державних податкових адміністрацій;

при модифікації програмного забезпечення у зв¢язку зі змінами у чинному податковому законодавстві або для розширення функціональних можливостей системи проводиться зовнішнє настроювання системи шляхом внесення доповнення у довідник подій і процедур їх обробки без зміни програмного кода.

З метою організації роботи в системі адміністратором системи створюються окремі автоматизовані робочі місця відповідно до функцій спеціалістів державної податкової інспекції. Створення робочих місць виконується на основі таблиць бази даних, сформованих адміністратором бази даних, в яких визначено групи користувачів і перелік задач і режимів, до яких вони мають доступ.

Рис.2.2. Взаємозв’язок АІС “ОПП” з АРМ районної податкової інспекції

АІС “Облік податків і платежів” пов¢язана з такими автоматизованими системами для забезпечення роботи в період промислової експлуатації (рис. 2.2):

“Облік платників податків юридичних осіб“;

“Свідоцтво платника ПДВ“;

“Реєстрація фізичних осіб платників ПДВ“;

“Аудит“;

“Податкова звітність”;

“Звіт”;

“Патенти“;

“Податки фізичних осіб“.

АІС “Облік податків і платежів“ має сумісні таблиці баз даних з автоматизованими системами “Облік платників податків юридичних осіб“, “Свідоцтво платника ПДВ“,“Податкова звітність”,“Звіт”.

АІС “Облік податків і платежів“ імпортує дані з автоматизованих систем “Аудит“, “Патенти“, “Податки фізичних осіб“, “Реєстрація фізичних осіб платників ПДВ“.

АІС “Облік податків і платежів“ експортує дані в автоматизовані системи: “Аудит“, “Патенти“, “Податки фізичних осіб“, “Галузь“, “Державний реєстр фізичних осіб“.

Рис. 2.3. Взаємозв’язок АІС “ОПП” з АРМами при імпорті даних

Регламент зв¢язків автоматизованих систем по імпорту даних (Рис. 2.3):

з АІС “Облік платників податків юридичних осіб “ постійний зв¢язок на рівні баз даних;

з АІС “Свідоцтво платника ПДВ“ постійний зв¢язок на рівні баз даних ;

з АІС “Податкова звітність” постійний зв¢язок на рівні баз даних;

з АІС “Звіт” постійний зв¢язок на рівні баз даних;

з АІС “Аудит“ – щоденний імпорт даних по запиту;

з АІС “Реєстрація фізичних осіб платників ПДВ“ – щомісячний імпорт даних по платниках ПДВ.

Регламент зв¢язків автоматизованих систем по експорту даних (Рис.2.4) та звітності системи :

в АІС “Галузь“ – щодекадний на рівні файлів даних;

в Державний реєстр фізичних осіб – щоквартальний на рівні файлів даних.

Рис.2.4. Регламент звітності і імпорту даних в АІС “ОПП”

2.3 Організація документальних перевірок платників податків за алгоритмами розподілу платників податків за категоріями уваги

Згідно плануграфіку проведення документальних перевірок за 2005 рік підрозділами контрольно-перевірочної роботи ДПА у Дніпропетровській області проведено 2,7 тис. планових та 13,3 тис. позапланових документальних перевірок.

З урахуванням нових партнерських відносин з платниками податків, кількість планових документальних перевірок зменшено на 25 відсотків.

За підсумками проведених перевірок донараховано 255,2 млн.грн. платежів до бюджету, на 449,5 млн.грн. зменшено збитків платників податків, на 273,9 млн.грн. зменшено заявлені до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість (загальний результат контрольно-перевірочної роботи склав понад 1 млрд.грн.). За порушення податкового законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 2,8 тис. посадових особи, сума адмінштрафів склала 174,6 тис.грн. До підрозділів податкової міліції області передано 473 справи на суму 549,6 млн.грн. Сплачено в бюджет 139,4 млн.грн. донарахованих сум.

Одним із основних напрямів роботи управління контрольно-перевірочної роботи є відпрацювання підприємств мінімізаторів, які декларують значні суми валових доходів (понад 10 млн.грн.) і при цьому мають низьке (менше 1 відс.) податкове навантаження. За січень – грудень перевірено 973 таких підприємства, донараховано 103,7 млн.грн.

Крім того проведено 180 комплексних документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність у базових галузях економіки та високорентабельних сферах діяльності, з них 76 – по галузі будівництво, 11 – виробництво електроенергії, 28 – виробництво тютюнових виробів, 56 – транспорту, 8 – виробництво мінеральних добрив. За результатами даних перевірок донараховано 24,4 млн.грн., зменшено збитків на 13,2 млн.грн., зменшено суму ПДВ до відшкодування на 1,1 млн.грн.

З початку року з метою запобігання безпідставного відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість проведено 2026 перевірок підприємств з питань правомірності заявленого по деклараціях податку до відшкодування. Кожною другою перевіркою (1204) встановлені порушення діючого законодавства. Зменшено безпідставно заявлене відшкодування з бюджету на суму 273,9 млн.грн., до бюджету донараховано 67,1 млн.грн. податку на додану вартість разом з фінансовими санкціями.

Проведено понад 11 тис. зустрічних перевірок підприємств щодо повноти та правильності нарахування ПДВ, у ході яких виконано 25,6 тис. запитів податкових органів України. З метою підтвердження правильності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ платниками, що претендують на відшкодування з бюджету, направлено 21,5 тис. запитів на проведення зустрічних перевірок їх основних постачальників та підприємств-посередників по ланцюгу продажу до виробника або імпортера.

Зусилля податкових органів направлені на руйнування схем, які використовують платники з метою несплати податкових зобов'язань та отримання відшкодування ПДВ з бюджету.

Так, протягом 2005 року, зменшено безпідставно заявлене відшкодування ПДВ з бюджету за результатами руйнування наступних схем штучного формування податкового кредиту:

проведення розрахунків векселями – 16,7 млн.грн.;

здійснення передплат без фактичного придбання товару – 18,2 млн.грн.;

продажу нижче ціни придбання– 1,5 млн.грн.;

експорту сумнівної продукції– 6,1 млн.грн.;

приховування обсягів реалізації – 12,6 млн.грн.;

помилки, допущені при складанні податкової звітності– 4,6 млн.грн.;

по товарах та послугах, які не приймають участі в оподаткованих операціях – 5,4 млн.грн.;

по операціях, звільнених від оподаткування – 1,1 млн.грн.;

відшкодування, заявлене платниками, які зареєстровані як платник ПДВ менше 12 календарних місяців – 4,8 млн.грн.;

сума податку, фактично не сплачена отримувачем товарів (послуг) у

попередньому податковому періоді – 15,7 млн.грн.;

В області зареєстровано майже 21 тис. реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які належать 11,7 тис. суб’єктів господарювання.

У поточному році органами ДПС області проведено 758 комплексних та понад 4,4 тис. позапланових перевірок з питань дотримання вимог розрахунків із споживачами за готівку (результативність 100 відс.).

Всього за рік по виявлених порушеннях встановленого порядку розрахунків за готівку застосовано на 26,8 млн.грн. фінансових санкцій, на 38,1 тис.грн. адміністративних штрафів.

За результатами проведених документальних перевірок 110 малоприбуткових підприємств донараховано в бюджет 3,3 млн.грн., у т.ч. податку на прибуток – 1222,4 тис.грн., ПДВ – 520,2 тис.грн., штрафних (фінансових) санкцій – 1499,5 тис.грн.

У Дніпропетровській області зареєстровано 79 СГ, які здійснюють роздрібну торгівлю нафтопродуктами. Проведено 131 перевірку (93 перевірки АЗС та 38 позапланових документальних перевірок), застосовано на 970,2 тис.грн. фінансових санкцій.

Проведено 12 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, донараховано 37,3 тис.грн.

В області зареєстровано 5126 СГ, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Загальна сума фінансових санкцій, застосованих в ході 2730 перевірок склала 4,3 млн.грн.

Органами ДПС у Дніпропетровській області за 2005 рік при проведенні перевірок суб’єктів господарювання виявлено 17,9 тис. порушень податкового законодавства. Винесено 9,6 тис. постанов про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян на загальну суму 648,5 тис.грн.

Найбільшу питому вагу від загальної кількості виявлених порушень становлять порушення, пов’язані з відсутністю податкового обліку або веденні його з порушенням установленого порядку, неподанням або несвоєчасним поданням платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків.

За 12 місяців 2005 року складено 5,9 тис. протоколів про адміністративні правопорушення або 34 відс. до загальної кількості. За неподання або несвоєчасне подання декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних притягнуто майже 4 тис.грн. громадян – суб’єктів господарської діяльності або 22 відс.

Меншу кількість займають порушення, пов’язанні з неутриманням та неперерахуванням у повній мірі до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб. За допущені порушення складено 1070 протоколів або 6 відс.

За порушення порядку здійснення розрахунків зі споживачами із застосуванням РРО (ЕККА) складено 3,4 тис. протоколів або 17 відс. до загальної кількості протоколів про адміністративні порушення.

Внаслідок не придбання одноразових патентів або за порушення термінів їх дії до адміністративної відповідальності притягнуто 185 осіб.

До бюджету надійшло (з урахуванням надходжень по постановах за попередній рік) – 568,8 тис.грн.

Для виявлення порушень податкового законодавства податкові органи здійснюють камеральні, документальні і тематичні перевірки [34, с.57].

Камеральна перевірка (без виходу на підприємство) проводиться податковим інспектором у момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:

-  повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;

-  дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;

-  узгодженість звітних даних;

-  послідовність даних у формах звітності;

-  відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків, даним, відображеним у звітності;

-  правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;

-  правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати або повернення з бюджету належних сум.

Документальна перевірка – це другий етап контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та зустрічні. Планові документальні перевірки здійснюються за річними планами контрольно-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі порушення податкового законодавства.

Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік.

Програма складається виходячи з основної мети перевірки – виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:

1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;

2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;

3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;

4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:

5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;

6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;

7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;

8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

Тематичні документальні перевірки проводяться за завданнями вищих за підпорядкуванням податкових органів.

З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів – моніторинг цього процесу.

Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:

неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;

максимальна автоматизація процесів адміністрування податків;

орієнтація податкового аудиту на “ризикових” платників податків;

-  застосування адекватних заходів до суб’єктів господарювання (далі – СГ), що ухиляються від сплати податків.

Органи державної податкової служби повинні забезпечити:

своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;

однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.

Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги. Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.

При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [26, с.6]:

1.1. Система адміністрування податків – ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.

1.2. Податкова поведінка загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.

1.3. Категорія уваги (коридор) – характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:

Категорія 1 (“зелений коридор”) – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.

Категорія 2 (“жовтий коридор”) – платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).

Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.

Категорія 4 (“червоний коридор”) – платники податків високого ризику з ознаками шахрайства. Оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.

1.4. Критерій оцінки – ознака, за допомогою якої формується оцінка СГ.

1.5. Критерій розподілу – правило віднесення СГ до відповідної категорії уваги на основі оцінювання податкових ризиків або факторів ризику та сум валового доходу.

1.6. Податковий ризик – вірогідність порушення податкового законодавства СГ, у результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету.

1.7. Фактор ризику – це обставини або результати діяльності СГ, що вказують на можливість існування податкових ризиків.

1.8. Індивідуальний індекс – величина відхилення показника діяльності певного СГ від середнього значення цього показника по всій сукупності СГ згідно з тим чи іншим критерієм оцінки.

1.9. Історичні індекси – оцінка відхилення показників діяльності окремого СГ від середнього значення аналогічних показників сукупності СГ за один і той же період, що не піддавався повній перевірці (за всіма ризиками) іншими методами, ніж камеральна перевірка:

1.10. Сценарій – послідовність дій адміністратора або виконавця щодо опрацювання податкової звітності.

1.11. Фіскальна важливість – оцінка СГ щодо рівня максимально можливих податкових зобов’язань по податках та зборах до бюджетів всіх рівнів від ведення господарської діяльності.

Визначення категорії уваги

СГ, що знаходяться на податковому обліку, оцінюються органами державної податкової служби за їх фіскальною важливістю, податковою поведінкою та залежно від характеристик галузі та регіону, в якому вони провадять свою діяльність.

Оцінці не підлягають ліквідовані та зняті з обліку СГ.

Оцінка кожного СГ здійснюється за чотирма критеріями:

а) за індивідуальною податковою поведінкою;

б) за ризиковістю господарювання СГ (за рівнем динамічних та структурних змін господарської діяльності);

в) за фіскальною важливістю;

г) за належністю до галузі та регіону, в якому здійснює діяльність СГ.

Супроводження органами державної податкової служби платників за категоріями уваги полягає у проведенні таких заходів.

Категорія уваги 1 – проведення масово-роз’яснювальної роботи з платниками податків, спрямованої на упередження порушень податкового законодавства, а також поліпшення і оновлення технологій, які сприятимуть встановленню партнерських відносин з сумлінними платниками податків.

Категорія уваги 2 – проведення постійного моніторингу діяльності СГ, які мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності, господарська діяльність, яка належить до “ризикових” галузей тощо) шляхом проведення кабінетного аудиту.

За супроводження декларацій платників – юридичних осіб 1 та 2 категорій уваги відповідають підрозділи оподаткування юридичних осіб.

Категорія уваги 3 – здійснення постійного моніторингу діяльності СГ, які регулярно порушують податкове законодавство, та проведення обов’язкового виїзного аудиту (тематичного, комплексного, планового, позапланового).

За супроводження декларацій платників – юридичних осіб 3 категорії уваги відповідають підрозділи податкового аудиту та валютного контролю.

За супроводження декларацій платників – фізичних осіб 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають підрозділи оподаткування фізичних осіб, а документальні перевірки платників – фізичних осіб 3 категорії уваги – підрозділи документальних перевірок фізичних осіб.

За супроводження декларацій великих платників податків 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають галузеві відділи.

Категорія уваги 4 – виявлення, попередження та руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань та ухилень від сплати податків, встановлення осіб, задіяних у незаконній діяльності СГ, документування їх діяльності, збір необхідної доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності, збір інформації для ініціювання ліквідації СГ у судовому порядку.

За супроводження декларацій платників 4ї категорії уваги відповідають підрозділи податкової міліції.

Для ефективного адміністрування податків в умовах збільшення кількості платників податків органи державної податкової служби повинні зосередити свою увагу на платниках податків високої (3 та 4) та помірної (категорія 2) категорій уваги.

Система адміністрування податків повинна ґрунтуватися на таких принципах:

виконання відбору СГ та визначення категорій уваги в автоматизованому режимі;

проведення документальних перевірок заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість тільки у платників з високим ступенем ризику;

проведення планових виїзних документальних перевірок вже після здійснення відшкодування сум податку на додану вартість у платників податків з помірним ступенем ризику.

2.4 Аналіз впливу стягнення податків на фінансово-господарчу діяльність сільськогосподарських підприємств (на прикладі ТОВ УНІРЕМАГРО” за 2004 – 2006 роки)

2.4.1 Загальна характеристика діяльності сільськогосподарського підприємства ТОВ “УНІРЕМАГРО” (платник податків в Дніпродзержинській та Криничанській районних інспекціях Дніпропетровської області)

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніремАгро" (далі по змісту "Товариство”), засноване установчими зборами учасників від 12 лютого 2001р. і діє на основі самоврядування, законності та гласності, здійснює свою діяльність на підставі Конституції України, чинного законодавства, Законів України "Про власність", "Про господарські товариства" [9,с.4] та Господарського кодексу України [2, с.12].

Товариство з обмеженою відповідальністю «УніремАгро» зареєстроване

виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 12.02.2001р. реєстраційна справа 04052072Ю0020317, ідентифікаційний код 31329842.

Найменування Товариства: на українській мові : Повне Товариство з обмеженою відповідальністю "УніремАгро", Скорочене ТОВ "УніремАгро"

Юридична адреса Товариства: Україна, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, Більшовицький провулок, буд. 4а.

Товариство створено з метою:

насичення ринку товарами, послугами та одержання на підставі цього Прибутку;

проведення господарської та іншої діяльності (відповідно з предметами діяльності), задоволення на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів членів колективу Товариства та Учасників Товариства.

Основним предметом діяльності Товариства є :

Виробництво продуктів рослинництва.

Вирощування зернових та зернобобових культур.

Вирощування технічних культур.

Вирощування олійних культур.

Вирощування картоплі, баштанних культур, овочів.

Виробництво продуктів тваринництва: молоко, яйця, мед;велика рогата худоба, свині, вівці, птахи, кролі та інша жива худоба.

Послуги в сільському господарстві по обробленню полів і насіння, посіву і садінню культур, збирання врожаю, сортуванню, очистці, охолодженю і зберіганню продукції.

Надання послуг сільськогосподарською технікою разом із обслуговуючим персоналом.

Агрохімічне обслуговування.

Авіаційно-хімічні роботи.

Вирощування ставної риби,

Виловлювання ставної, озерної, річної риби, ракоподібних, молюсків.

Переробка сільгоспродукції:

а) заморожене м'ясо, сухі, солоні, копчені м'ясопродукти, ковбасні вироби;

б) перероблена і консервована риба, ракоподібні і молюски;

в) перероблена і консервована картопля, фрукти і овочі, соки, фруктово-овочеві консерви;

г) олія, жири, маргарин;

д) молочні продукти, морозиво;

е) борошно, крупи, корми для тварин;

ж) хлібобулочні, кондитерські вироби, макарони;

з) пиво, прохолодні та алкогольні напої.

МАЙНО ТОВАРИСТВА

Майно Товариства становлять закріплені за ним основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у його самостійному балансі і яке належить йому на праві власності.

Для заснуванні товариства статутний капітал був внесений учасниками у розмірі 1 672 000 (один мільйон шістсот сімдесят дві тисячі) грн., при цьому

вклади 3х учасників до Статутного капіталу Товариства складали:

а) ТОВ "Унірем" 1 546 600 (один мільйон п'ятсот сорок шість тисяч шістсот) грн., що складає 92,5% (дев'яносто дві цілих п'ять десятих відсотка);

б) Черниш Любов Павлівна 41 800 (сорок одна тисяча вісімсот) грн., що складає 2,5% (два цілих п'ять десятих відсотка);

в) Фесун Віктор Васильович 83 600 (вісімдесят три тисячі шістсот) грн., що складає 5% (п'ять відсотків).

На протязі 2005 року ТОВ „УНІРЕМАГРО” підвищило розмір статутного капіталу до 7 600 991 грн., а розподіл вкладів додаткових учасників до Статутного капіталу Товариства став наступним (табл.2.1):

Таблиця 2.1 Засновники ТОВ „УНІРЕМАГРО” та розподіл статутних долей капіталу:

Таблиця 2.2 Реєстраційні дані ТОВ “УНІРЕМАГРО” в ДПІ у м.Дніпродзержинську (станом на 01.01.2005)

Таблиця 2.3 Реєстраційні дані ТОВ “УНІРЕМАГРО” в ДПІ у м.Дніпродзержинську (станом на 01.01.2006 року)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8