В області експлуатується 6 родовищ прісних підземних вод: Менське, власник свердловин ЗАТ "Менський Комунальник", Чернігівське, власник свердловин ДП "Чернігівводоканал"; Щорське - ЗАТ "Комунальник"; Прилуцьке - 2 родовища ; власник свердловин виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства; Бахмацьке, власник свердловин Конотопське відділення південно-західної залізниці.

В області використовуються такі водоносні горизонти:

• Четвертинний;

• Харківський;

• Бучацький;

• Верхньокрейдяний,

• Нижньокрейдяний.

Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в "основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони).

Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може буги відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.

Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у вурхньокрейдяному (м. Семенівка) виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту. У нижньокрейдяному горизонті виявлено вміст фтору (м. Прилуки, м. Ніжин, м. Щорс, м. Мена).

З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води.

У 2002 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 69,19 млн. куб. м , у т.ч. мінеральної 17 тис.куб.м.

В області, згідно ліцензій, експлуатується два родовища мінеральної води: родовище Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій "Остреч" Менського району, та родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ЗАТ "Пивкомбінат "Десна" м Чернігів.

5 Відходи

Як екологічно небезпечний чинник, відходи є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища, негативно впливають на всі його компоненти.

Основними джерелами утворення токсичних відходів є промислові підприємства. Найбільш складне становище щодо утилізації та екологічно-безпечного зберігання токсичних відходів промислового виробництва залишається в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках.

В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводиться в ставку-накопичувачі, який збудований в 1991 році згідно проектно - кошторисної документації, розробленої Чернігівським філіалом інституту УкрДніпроводгосп. Згідно з цією документацією виконано комплекс заходів по забезпеченню екологічної безпеки при їх експлуатації. Однак, вплив накопичених відходів призводить до негативних змін якісних показників підземних вод, повітря, ґрунту. Облік вивезених відходів ведеться з 1985 року. З цього часу по 01.01.2003 року у ставках-накопичувачах розміщено 119889 м3 токсичних відходів, в тому числі у 2002 році - 3436 м3. На даний час єдиний власник ставків-накопичувачів рідких токсичних відходів не визначений.

Сьогодні швидко заповнюються полігони, призначені для порівняно довготривалого приймання місцевих твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на територіях районів, їх заповнення не супроводжується опгимізацією технології експлуатації та зростанням технічної оснащеності. На більшості об'єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров'я населення прилеглих територій.

Основна кількість полігонів розташована біля адміністративних центрів районів області (22), крім того біля м. Остер, смт. Лосинівка, смт. Любеч та с. Добрянка. Найбільші полігони в містах Чернігів (28,8 га), Ніжин (15.1 га) та Прилуки (9 га).

Полігон ТПВ в м. Чернігів функціонує з 1961 року. Спосіб складування сміття - висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних. Схемою санітарної очистки міста експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але, у зв'язку із затриманням будівництва нового полігону в с. Ведильці, його експлуатація продовжується. На даний час площа під розміщення відходів практично вичерпана, тому використовується ділянка, на якій передбачалось будівництво сміттєперевантажувальної станції (понад трасою Чернігів -Любеч). Вимоги санітарних правил щодо ізоляції шару сміття грунтом виконуються недостатньо.

В районі полігону ТПВ відсутні кар'єри для вибирання фунту і використання для ущільнення відходів. Для ізоляції застосовуються відходи будівництва, вуличне смітгя, в зимовий період - снігові опади. Біля полігону розташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контроль за якісним станом грунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води з спостережних свердловин значно перевищують нормативні показники для питного водопостачання.

Побутові відходи складуються на 26 полігонах та 712 звалищах області. В м. Ніжин з 1990 року вивезення промислових токсичних відходів на полігон ТПВ заборонено, промислові токсичні відходи накопичуються на підприємствах міста. У зв'язку з цим, відведена земельна ділянка під звалище побутових відходів і полігон токсичних відходів 3 і 4 класу небезпеки, є проектна документація. Існуючий полігон твердих побутових відходів (ТПВ) переповнений. У 2002 році, на кошти, виділені з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (30 тис. грн.), проведено роботи по його облаштуванню. На будівництво нового полігону необхідно 11 млн. грн.

В м. Прилуки міський полігон ТПВ негативно впливає на об'єкти довкілля. Результати аналізів проб води, взятої зі спостережних свердловин, за якістю не відповідають нормативам ГДК. Питання розробки проектно-кошторисної документації на новий полігон захоронення токсичних відходів не вирішується.

Узагальнення та аналіз інформації показують загальні недоліки збору та утилізації відходів:

- деякі сміттєзвалища розташовані на значній відстані від населених пунктів, не мають зручних під'їзних шляхів;

- є випадки, де не витримана санітарно-захисна зона сміттєзвалищ;

- накопичення сміття проводиться безсистемно, карти не визначені, захоронення проводиться не своєчасно;

- відведені земельні ділянки не обладнані відповідно до вимог. Значні иаукоємність й капіталоємність, у порівнянні з низькою економічною ефективністю, довготривалістю і технологічною складністю більшої частини заходів поводження з небезпечними відходами, обумовлюють необхідність комплексного підходу до зазначених питань. Це вимагає узгодженості дій, цільового управління міжгалузевими і міжрегіональними зв'язками, ефективного контролю за ходом виконання завдань, залучення коштів з різних джерел. Такий механізм може діяти на основі спеціальної нормативно-законодавчої бази, основою якої є Закони України "Про відходи" та "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами". На підставі останнього, в області розроблена регіональна Програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами на 2003 - 2005 роки. В результаті її виконання очікується зменшення обсягів накопичення токсичних відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

6 Рослинний світ

Чернігівська область розташована у зонах Полісся і лісостепу, що обумовлює лісовий та лісостеповий характер її ландшафту. Загальна площа земель лісового фонду на 01.01.2003 р. становить 713,3 тис. га, у тому числі земель, вкритих лісовою рослинністю - 654,7 тис. га.

До того ж відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах області не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41% від загальної площі району, то в південних - лише від 10 до 20%. :

Ліси першої групи становлять 251, 6 тис. га, площа лісів другої групи-403,8 тис. га. Вікова структура лісів області нерівномірна, в лісовому фонді переважають молодняки - 33,5 % площі, середньовікові займають 47 % пристигаючі - 14,2 %, стиглі - 5,3 % від загальної площі лісів.

Запас деревини області становить 122,7 млн. куб. м, з них стиглої ~ 7,6 млн.куб.м (6,2%). Середній запас деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель становить 188 куб. м, стиглих і перестиглих деревостанів -210 куб. м, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,1 куб. м.

Розподiл лiсового фонду Чернiгiвської областi у 2002 роцi: пiдприємство “Чернiгiвоблагролiс” –194,1 тис.га; держоб'єднання “Чернiгiвлiс” – 395,8 тис.га; Мiноборони – 54,6 тис.га; Мiнтранспорту – 6,9 тис.га; iншi –61,9 тис.га.

З прийняттям рішення Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 р. “Про надання в постійне користування земель лісового фонду", в області нараховується 82 постійні лісокористувачі.

Розрахункова лісосіка по головному користуванню в лісах держлісфонду об'єднання "Чернігівліс" затверджена в розмірі 581,0 тис.куб. м, по господарських підприємствах агропромислового комплексу – 59,6 тис.куб.м, по лісогосподарських підприємствах Міноборони – 53,8 тис.куб. м.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів в лісах області в розрiзi користувачів за останні 5 років наведена в табл.. 2 6.1. В цілому по області заготовлено 1107,5 щільних куб. м ліквідної деревини на суму 57,3 млн. грн. Від рубок головного користування заготовлено 662,9 тис. куб. м деревини (60%).

Розрахункова лісосіка по м'яколистяному господарству більшістю лісокористувачів не використовується. На корені залишаються низькотоварні насадження таких порід, як осика, тополя, верба. Несвоєчасна вирубка стиглих перестійних насаджень призводить до втрати значної кількості деревини, насадження деградують і втрачають захисні функції.

По хвойному і твердолистяному господарствах, які дають значні прибутки, ліміт лісосічного фонду використовується повністю.

В 2002 році по об'єднанню "Чернігівліс" розрахункова лісосіка по хвойному та м'яколистяному господарствах, в порівнянні з минулим роком, зменшилась на 36,2 тис. куб.м. В той же час залишається недоруб деревини м'яколистяних порід, які є малоприбутковими, а лісовідновлення лісосік потребує значних затрат. Із встановленого ліміту лісосічного фонду 559,2 тис. куб. м використано 554,0 тис. куб. м.

У зв'язку з тим, що для лісів 11 групи віки стиглості деревостанів по сосні звичайній встановлено 81 рік, а по дубу звичайному (високостовбурному) -101 рік, в експлуатаційних лісах з 1996 по 2002 роки розрахункова лісосіка по основних лісокористувачах області збільшилась більше, ніж у 1,3 рази, що порушує екологічну рівновагу в цілому. Занепокоєння викликає подальше збільшення розрахункової лісосіки, результатом чого є висока інтенсивність проведення рубок з оголенням значних площ , на яких ці породи дерев ще десятки років виконували б захисні та екологічні функції.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів

Рік	Затверд-жена		Фактич						В т. ч. по господарствах								Площа
	Розрахун-кова		но		Хвойних				Твердолистяних				М 'яколистяних				лісосік,
	лісосіка, тис.м3		зрубано , тис.м3		Розрахункова лісосіка		Факти-чно зруба-но		Розрахункова лісосіка		Фактично зрубано		Розрахункова лісосіка		Фактично зрубано		га
							"Чернігівліс"
1998	411,9		396,7		257,8		259,6			20,3	19,9			133,8	117,2		1586
1999	411,9		382,5		257,8		258,7			20,3	19,5			133,8	104,3		1558
2000	411,9		401,3		257,8		259,9			20,3	20,4			133,8	121,0		1722
2001	617,2		587,0		423,8		409,1			47,8	48,1			145,6	129,8		2167
2002	581,0		554,2		391,2		388,8			47,6	42,3			142,2	123,1		2001
"Чернігівоблагроліс"
1998		86,9		35,9		11,2		11,6		6,6		0,1		Г 69,1		24,2		191
1999		86,9		32,9		11,2		12,4		6,6		-		69,1		20,5		168
2000		86,9		30,5		11,2		10,6		6,6		-		69,1		19,9		150
2001		59,6		34,9		4.6		4,0		3,3		-		51,7		30,9		191
2002		59,6		46,0		4,6		3,9		з,з		0,7		51,7		41,4		277
Міноборони
1998		53,8		43,5		43,4		38,8		1,5		1,5		8,9		3,2		158,1
1999		53,8		47,8		43,4		43,0		1,5		1,6		8,9		3,7		163,8
2000		53,8		51,7		43,4		43,5		1,5		1,5		8,9		6,9		168,4
2001		53,8		50,4		43,4		41,3		1,5		1,5		8,9		7,6		158,1
2002		53,8		51,2		43,4		42,3		1,5		1,5		8,9		7,4		160,2
Інші
2002		18,9		11,5		5,3 1 5,3				0,8 1		0,2		і 2,8		5,9 1		17,5

Відновлення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лiсових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення - на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання : в ярах, на пiсках, навколо річок та водойм.

Страницы: 1, 2, 3, 4