Реферат: Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Реферат: Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернiгiвський
державний педагогiчний
Унiверситет iменi Т.Г. Шевченка
Реферат
На тему: Екологiчна ситуацiя Чернiгiвщини
Виконав:
студент 42 групи IПФ
Верхуша
Юрiй Миколайович
Перевiрив: викладач
Яцун
Олексiй Iванович
Чернiгiв,2005
Вступ
Чернігівська область розташована на півночі України в
Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської низовини, в басейні річки Десни.
На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі
- з Брянською областю Росії, на сході - із Сумською, на півдні - з Поптавською,
на південному заході - з Київською областями України. Середня висота над рівнем
моря - 120 метрів, на північному сході - 200 метрів, на південному заході - ]
20-150 метрів.
За своєю територією Чернігівщина посідає друге місце в
Україні серед областей і автономної республіки Крим і займає площу 31,9 тис.
кв.км (5% всієї території країни).
Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом
і порівняно м'якою зимою. Середня температура січня від -б °С до -7 °С, липня
-+ 18 °С-+20 °С.
Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний
потенціал регіону на 59,7% складається з паливно-енергетичних корисних копалин
- нафти, гачу, конденсату, торфу, 31,3 % загальних мінеральних ресурсів
належить будіпспьній сировині; 8,5% - води прісної та мінеральної; 0,5% -
нерудних корисних копалин для металургії.
Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територією
області протікають великі річки: Дніпро (91км), Десна (505 км); середні річки:
Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195км),
Трубіж (15 км), Супой (25 км),Удай (195 км), а також 1560 малих річок.
В цілому на території області налічується 1570 річок різної
довжини.
Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч.
великих річок - 596 км, середніх - 723 км, малих річок - 7017 км.
Густота річкової мережі області 0,26 - 260 м на 1 км2.
В області налічується 26 великих озер, загальною площею 9,16
км2, в чому числі 9 озер понад 0,5 км2 кожне, 9 озер понад 0,2 км2 і 8 - менше
0,2 км2, псі попи розташовані в основному в заплавах річки. Десна.
Загальна площа земель в Чернігівській області, зайнятих
водними об'єктами, за даними земельною кадастру, станом на 01.01.2003 року
складає 67,53 тис. га (2,12 % території області), в тому числі: під річками та
струмками,- 17,68 тис. га, під каналами, колекторами та канавами 10,22 тис. га;
під озерами і а прибережними смугами - 10,54 тис. га, під водосховищами і
ставками 29,09 тис. га
Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку
продуктивного потенціалу Дніпра Десна є другою за величиною на території
басейну Дніпра річкою, після Прип'яті, за загальною площею басейну (88,9
тис.км2) та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. В
басейні Десни в середній за водністю рік формується біля 22 % поверхневого
стоку Дніпра і біля 15 % стоку усіх річок його основних притоків.
У середній за водністю рік ресурси місцевого річкового стоку
становлять 3,460 км , транзитний стік дорівнює 27,637 км . Загальні ресурси
річкового стоку оцінюються в середньому об'ємом 31,90 км.
Річки області відносяться до рівнинних з швидкістю течії
0,1-0,3 м/сек. Живлення переважно атмосферне з помітною участю ґрунтових вод.
Основна частина стоку (57%) проходить у весняну повінь. Річки використовуються
для побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та транспорту.
Протягом 2002 року для покращання водності річок, екологічної
обстановки на них, проводились водоохоронні заходи: розчищення русел, посадка
лісових культур у прибережних смугах, облаштування знаками та інше.
Для стабільного водозабезпечення, яке має сезонне коливання,
побудовані штучні водоймища. В області нараховується 683 ставки загальною
площею 7781,35 га і можливим об'ємом наповнення 102,51 млн.куб.м. З наявних 15
водосховищ площею дзеркала 1935 га, об'ємом води 35,41 млн.куб.м у 2002 році
були не заповнені 3 водосховища, частково заповнені–3.Використовуються вони в
основному для риборозведення, водогосподарських потреб, а також як
протиерозійні і протипожежні водойми.
Загальний забір з поверхневих джерел становить 64,04 млн.куб.м
, якісний склад не відрізняється від минулорічних.
В області налічується понад 70 видів ссавців, 289 видів
птахів, з яких 45 є осілими, а решта або прилітають на гніздування (достовірно
гніздяться 188 видів), або зустрічаються під час весняного чи осіннього
перельотів, 7 вид» плазунів, 11 видів земноводних, біля 40 видів риб.
Зустрічається багато видії тварин, занесених до Червоної книги України, МСОП,
Європейського Червоного списку, більшість з яких є представниками видів комах
та птахів.
1 Атмосферне
повітря
За
даними обласного управління статистики у 2002 р. 592 підпри'ємства у своїй
діяльності здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря .
Об'єм
викидів від стаціонарних джерел у 2002 році склав 21,612 тис.тонн, що на 3,444
тис. тонн (15,9%) більше, в порівнянні з 2001 р. Серед забруднюючих речовин
85,25% складають газоподібні та рідкi речовини, або 18,424 тис. тонн; 14,75% -
тверді, або 3,188 тис. тонн.
Динаміка
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, в
тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту,
оксид вуглецю) та пересувними джерелами - табл.2.1.1.
Табл. 2.1.1.
Динаміка викидів в атмосферне повітря
Викиди по області
2000 р.
2001 р.
2002 р.
Загальна кількість викидів в атмосферне
повітря, тис. тонн
вт.ч.:
64,183
66,675
69,711
- від стаціонарних джерел забруднення,
тис. Тонн
20,1.64
18,168
21,612
- від автотранспорту, тис. Тонн
44,019
48,507
48,099
Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області
залишаються КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова",
підприємства нафтогазопереробної промисловості, підприємства магістральних
газопроводів (табл.2.1.3).
На КЕП "Чернігівська ТЕЦ" збільшення викидів
(32,9%) відбулосі за рахунок збільшення відсотку використання палива : вугілля на
44,5, природного газу - на 33,9%. Зміна потоків газу на магістральних
газопроводах, нестабільність режимів транспортування газу, зупинки
газомотокомпресорів (обумовлені необхідністю проведення ремонту зношеного
обладнання), ремонтно профілактичні роботи (збільшення кількості продувок газом
свердловин: шлейфів, проведення геофізичних досліджень) призвели до збільшення
викидів (30%) по Чернігівському лінійному виробничому управлінню магістральних
газопроводів.
Для зменшення викидів в атмосферу виконано ряд заходів:
- газифіковано 6 котелень області, це виключило викиди золи
та сірчаного ангідриду майже на 100 тонн;
- на Гнідинцівському газопереробному заводі досягнуто
зменшенні викидів шкідливих речовин (16%) за рахунок постiйного дотриманая технологічних
параметрів на виробництві, реконструкції установки з підготовки нафти, паливна
естакада стала із закритим циклом наливу з цеху відвантаження, регулювання та налагодження
котлів опалення та печей підігрівачів, призупинення роботи на 6 місяців 3 котелень
погашення 1 факелу;
- на КЕП "Чернігівська ТЕЦ" зроблено ремонт
золоуловлювачів, котлів № 1 -4;
- регулювання та налагоджування котлів опалення: в 2002 р.
проведено налагоджувальні роботи на 30 котлах опалення, що дало змогу зменшити викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 10%.
Близько 70% (48,099 тис. тонн) до загального об'єму викидiв забруднюючих речовин в
атмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення.
У травні - червні, вересні 2002 р. спільно з працівниками
Державтоінспекції проведено операцію "Чисте повітря". Під час
провсдення операції перевірками були охоплені автотранспортні засоби автопідприємств
та організацій (7399 од.), індивідуальний транспорт ( 3927 од.) При виконанні
замірів на викиди чадного газу (СО), вуглеводнів, димності, виявлено 1575
порушень (13,9 %) стандартів ( в 2001 році - 16,2 %).
Постійно діють контрольно-регулювальні пункти в м. Чернігів,
Ніжин, Прилуки, Бахмач, Бобровиця, в смт. Ріпки.
На підприємствах проводиться робота по інвентаризації
стаціонарних джерел забруднення та робота по затвердженню нормативів гранично
допустимих викидів.
Станом на 31.12.2002 р., відповідно до постанови КМУ від
13.12.2001 р. № 1655 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку в
галузі охорони атмосферного повітря", в області взято на державний облік
265 об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я
людей і стан атмосферного повітря , не взято - 184 об'єктів.
Чернігівським обласним центром з гідрометеорології
проводились спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в м.
Чернігів на двох стаціонарних постах.
Загальний рівень забруднення повітря в місті був нижче
середнього по території спостережень гідрометслужби України.
Протягом 2002 р. в атмосферному повітрі міста спостерігався
підвищений вміст окису азоту (1,6 ГДК). Середньорічні концентрації інших
основних домішок дорівнювали: по двоокису сірки - 0,5 ГДК, по окису вуглецю -
0,3 ГДК, по пилу - 0,1 ГДК. Середньорічний вміст важких металів (залізо,
кадмій, марганець, мідь, нікель, хром, цинк) був значно нижчий ГДК.
У порівнянні з попереднім роком спостерігалось незначне
зниження рівня забруднення атмосферного повітря пилом та окисом вуглецю,
незначне підвищення двоокису азоту. Вміст інших домішок не змінився.
За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції
спостереження за станом атмосферного повітря проводиться на маршрутних постах в
м.м. Чернігові, Ніжині, Пилуках, Н-Сіверському по пилу, сірчаному ангідриду,
окису вуглецю, двоокису азоту, фенолу, формальдегіду, сірчаній кислоті, толуолу,
аміаку, свинцю, сірководню, бензолу.
Питома вага результатів дослідних проб атмосферного повітря в
житловій забудові населених пунктів, що перевищують ГДК , складає 3,8% проти
6,07% в 2001 р., в сільських поселеннях - 12,7%.
2 Водні ресурси
Загальний забір води у 2002 році в області згідно форм
статистичної здатності 2ТП (водгосп) становить 133,2 млн.куб.м.
У порівнянні з 2001 роком (140,9 млн.куб.м ) забір свіжої
води зменшився на 7,7 млн.куб.м (5,46 %) (рис. 2.1)
У зв'язку зі спадом виробництва зменшився забір як підземної
води- 5,69 млн.куб.м або 7,6%, так і поверхневої - на 1,94 млн.куб.м або 2,94%.
Загальне використання водних ресурсів у 2002 році становить
119,7 млн. куб. м і зменшилось проти 2001 року (128,6 млн. куб. м) на 8,9 млн.
куб.м або на 6,92%.
Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 49
куб.м. на рік або близько 130-140 літрів на добу на одного мешканця.
Поряд зі зменшенням загального водокористування у
промисловості, як найбільшому споживачі водних ресурсів (71,15 млн. куб.м або
59,4% від загального використання) (рис. 2.2.), спостерігається збільшення
потреби води проти минулого року (69,88 млн куб. м). Це пояснюється збільшенням
забору поверхневої води КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма
"ТехНова" у зв'язку зі збільшенням виробництва тепло - та
елекгроенергії.
Значне зниження поголів'я худоби призвело до зниження
використання води у сільському господарстві: у 2002 році -11,00 млн.куб.м, у
2001 році -17,82 млн.куб.м, на 6,82 млн куб.м або на 38,27%.
Відсот ок від загального використання води
Рис.2.1. Забір свіжої води
Вiдсоток вiд загального використання
води
Виробничi потреби
59,44
Побутовi потреби
29,43
Сiльськогосподарське
водопостачання
9,19
Iншi потреби
1,94
ВСЬОГО
100%
За останній рік як забір води по басейну р. Десна (110,7 млн.
куб. м), так використання (102,2 млн.куб.м) зменшено проти попереднього року
(відповiдно 115,1 млн.куб.м і 108,3 млн.куб.м). Основні об'єми зменшення
забору та використання підземної води спостерігаються у сільському
господарстві.
Загальний скид стічних вод за останній рік залишається на
рівні попереднього року із незначним зменшенням - на 0,8 млн.куб.м або 0,78%;
32,2 млн.куб.м у 2001 році і 101,4 млн.куб.м у 2002 році.
Структура скиду стічних вод
лиш. куб.м
% від
загального
2001 рік
2002 рік
скиду
1. У водойми
області
92,08
93,11
91,82
2. Поля
фільтрації
5,53
3,81
3,75
3. Підземні
горизонти
4.55
4.50
4.43
Всього
102,2 | 101,4
100
Структура скиду стічних вод у водойми області
млн. куб.м
% від
загального скиду
2001 рік
2002 рік
1. Забруднених
31^76
32,89
35,33
2. Нормативно
чистих без очистки
50,99
52,02
55,87
3. Нормативно
очищені
9,30
8,19
8,80
Всього
92,08
93,11
100
Головні джерела забруднення поверхневих водних об'єктів - це
підприємства комунального господарства - 98,9% скидів від загального обсягу
забруднених стічних вод. Здійснюють скид забруднених стічних вод підприємства
м"ясомолочної промисловості - 0,55%, переробної промисловості - 0,08. Скид
забруднених стічних вод збільшився, у порівнянні з 2001 роком, на 1,11
млн.куб.м або на 3,49% і становить 32,89 млн.куб.м .
Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Тут
скиди також збільшились з 82,57 млн. куб. м у 2001 році до І 85,49 млн. куб. м
у 2002 році, або на 2,97 млн.куб.м (3,53%) .
_ Перелік підприємств – забруднювачів, типи очищення у
розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод наведено в табл. 2.2.4;
2.2.5; 2.2.6.
Держуправління екології та природних ресурсів в Чернігівській
областi проводить постійний лабораторний контроль за станом поверхневих
водой області, ефективністю роботи очисних споруд та впливом їх на гідрохімічнії
склад води річок.
На території Чернігівської області налічується 81 комплекс
очисних спор штучної та природної біологічної очистки загальною потужністю
203,61 тис. м /добу. З них 42 комплекси очисних споруд працюють в режиі штучної
біологічної очистки з подальшим скидом очищеної стічної води в водойми. В
зв'язку із зупинкою виробничої діяльності підприємств призупинена на
невизначений час робота 10 очисних споруд . З працюючих споруд загальною
потужністю 164,11 тис.м3/добу ефективно, без забруднення водойм, протягом року
працювали очисні споруди 9 підприємств області: ВАТ "Корюківська
ФТП", ДНВП "Обрій" с. Снов"янка, Ніжинського, Семенівського
та Прилуцького ВУВКГ , ОП "Пожмашина" с.Ладан, Мринського ВУПЗГ, ТОВ
"Комунальник" м. Н.-Сіверський.
Як і в минулі роки, причиною перевищення нормативів ГДС є:
- фізична та моральна застарілість очисних споруд;
- перевантаженість або недовантаженість очисних споруд;
- порушення технологічного регламенту експлуатації очисних
споруд;
- відсутність в потрібному об'ємі капітальних та поточних
ремонтiв,
зношеність
обладнання .
На території Чернігівської області протікає 4 основні притоки
р. Десна-середні річки Судость, Сейм, Снов та Остер. Вміст забруднюючих речовин
у воді гирла річок Сейм та Судость не перевищує ГДК для водойм
рибогосподарського призначення , окрім заліза загального та марганцю, що
|можливо за рахунок природних факторів.
3 Земельні ресурси та грунти
Згідно з даними "Державного земельного кадастру"
загальна площа земель Чернігівської області станом на 01.01.2003р. становить
3190,3 тис. га, що складає близько 5,2% від площі земель України. З них
сільськогосподарські землі складають 2105,5 тис. га (66%), зокрема: рілля -
1358,0 тис. га (42,6%); перелоги - 96,1 тис. га (3,0%), багаторічні насадження
- 25,0 тис. га (0,8%); сіножаті - 330,7 тис. га (10,3%); пасовища - 295,7 тис.
га (9,3%).
Лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 713,3 тис. га
(22,3%); забудованими землями - 100,8 тис. га (13,2%); болотами - 118,7 тис. га
(3,7%); відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним
покривом становлять 27,9 тис. га (0,9%); водою - 67,5 тис. га (2,1%) (табл.
2.3.1).
Земельний фонд
Види земель та
угідь
Рік
2000
2001
2002
разом, тис.га
%до заг. пл.
обл.
разом, тис.га
%до заг. пл.
обл.
разом, тис.га
% до заг. пл.
обл.
1
2
3
4
5
6
7
Сiльськогоспо-
дарські угіддя,
вт.ч.
2106,8
66,0
2105,7
66,0
2105,5
66,0
-рiлля
1341,1
42,0
1347,8
42,2
1358,0
42,6
-
перелоги
111,4
3,5
105,9
з,з
96,1
3,0
-багаторічні
насадження
25,1
334,0
0,8
25,1
0,8
25,0
0,8
- сіножаті
10,5
331,5 295,4
10,4
330,7
10,3
- пасовища
295,2
9,2
9,3
295,7
9,3
Ліси та інші
лісовкриті площi
в т. ч.
712,2
22,3
713,0
22,3
713,3
22,3
- вкриті
лісовою рослинністю,
з них
655,1
20,5
655,5
20,5
654,7
20,5
-
полезахиснi
лiсовi смуги
7,8
0,2
8,0
0,2
7,9
0,.2
- iншi захиснi насадження
17,8
0,6
17,8
0,6
19,3
0,6
-
не вкритi
лiсовою
рослиннiстю
10,1
0,3
10,0
0,3
10,0
0,3
-чагарники
31,5
1,0
31,7
1,0
31,4
1,0
Забудованi
землi
100,8
3,2
100,9
3,2
100,8
3,2
Вiдкритi
заболоченi
землi
118,2
3,7
118,6
3,7
118,7
3,7
Вiдкритi землi без рослинного покриву
або з незнач. рослин. покривом, у т.ч.