Сборник рефератов

Курсовая работа: Проект планування території Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області

·           Земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

·           Земельні ділянки зон відчуження та безумовного відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

·           Земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами;

·           Земельні ділянки, закріплені за вищими закладами державної форми власності;

·           Земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), обєкти незавершеного будівництва та законсервовані обєкти.

До земель державної власності, які не можуть перебуватись у приватну власність, належать:

·           Землі атомної енергетики та космічної системи;

·           Землі під державними залізницями, обєктами державної власності повітряного і трубопроводного транспорту;

·           Землі оборони;

·           Землі під обєктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

·           Землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначеним цим Кодексом;

·           Землі водного призначення, крім випадків, визначеним цим Кодексом;

·           Земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

·           Земельні ділянки зон відчуження та безумовного відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

·           Земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами;

·           Земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної і комунальної форм власності.

Держава набуває права власності на землю у разі:

·           Відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

·           Придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

·           Прийняття спадщини;

·           Передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;

·           Конфіскація земельної ділянки.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Таблиця 3.

Розподіл земельного фонду за земельною власністю

Форма власності Площа, га Питома вага від всієї площі, %
Державна 185,0 5,8
Комунальна 49,0 1,5
Приватна 2959,6 92,7
Всього: 3193,6 100

Висновок: Після розподілу земельного фонду за земельною власністю можна сказати, що землі поділені на три форми власності, це державна, яка становить 185,0 га, комунальна – 49,0 га і приватна – 2959,6 га.


4. Використання земель переданих у власність громадянам

Громадянам України – членам фермерських господарстр передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної часки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Змлі фермерського господарства можуть складатися із:

·           Земельні ділянки, що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

·           Земельні ділянки, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві приватної власності;

·           Земельні ділянки, що використовується фрмерським господарством на умовах оренди.

Громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.

Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Землі загального користування садівницького товариства є його власністю. До земель користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та інших обєктами загального користування.

Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Для приватного підсобного господарства – забезпечення своїх працівників продукцією.

Таблиця 4.

Використання земель переданих у власність громадянам

№ п\п Призначення земель Площа, га Питома вага від с\г земель, % Питома вага від загальної площі, %
1 Для ведення сільськогосподарських, фермерських господарств 31,0 1,05 0,9
2 Для приватного підсобного господарства 27,0 0,9 0,8
3 Присадибні 5,0 0,2 0,2
4 Колективне садівництво 41,0 1,4 1,2
5 Дачне - - -
Всього: 104,0 3,6 3,1

Висновок: Землі господарства “Вавілон” потрібно використовувати за призначенням і передані у власність громадянам, що і було зроблено, а саме для ведення сільськогосподарських, фермерських господарств – 31,0га, для приватного підсобного господарства – 27,0га, присадибні – 5,0га і колективного садівництва – 41,0га.


5. Розподіл земель с\г призначення за формуванням господарювання

Землі сільськогосподарського призначення можна поділити за формуванням господарювання. А саме:

·           Приватно – орендні

·           ТОВ

·           АТ

·           С\г кооперативи

·           Інші с\г формування

В моєму завданні розглядаються приватно – орендні, ТОВ, АТ і с\г кооперативи.

Таблиця 5.

Розподіл земель с\г призначення за формуванням господарювання

№ п\п Форми господарювання Площа, га Питома вага с\г земель, %
1 Приватно – орендні 52 1,8
2 ТОВ 38 1,3
3 АТ 37 1,3
4 С\г кооперативи 19 0,8
5 Інші с\г формування - -
Всього: 146 5,2

Висновки: Землі сільськогосподарського призначення діляться на приватно – орендні, які займають площу – 52 га, ТОВ – 38 га, АТ – 37 га і с\г кооперативи – 19 га.

Для характеристики ефективності використання земель розраховується ряд показників:

1.         Ступінь освоєнності землі:

К = Пс.г. / Пс.г. + Пр.

Де:

Пс.г. – площа сільськогосподарських угідь;

Пр. – площа резервних земель, які можуть бути уведені.

К = 2959,6 / 2959,6 + 142 = 0,95

Пр. = Пл.ф. + Псінож. + Ппасов.

Пр. = 62,0 + 11,0 + 69,0 = 142,0

2.         Коефіцієнт розореності:

Кр. = Пр. / Пс.г.

Де:

Пр. – площа ріллі;

Пс.г. – площа сільськогосподарських угідь.

Кр. = 2704,0 / 2959,6 = 0,91


6. Визначення основних напрямків підвищення ефективності використання земельних ресурсів території на перспективу

6.1 Знищення недоліків в межах утворених землекористувань. Формування нових землекористувань

З метою раціонального використання земельних ресурсів на території Шевченківської сільської ради необхідно детально вивчити і дослідити наявність різних недоліків, які негативно впливають на ефективне використання земель даної території.

У зовнішніх межах території можуть бути різні недоліки: зламаність суходільних меж, серезсмужжя, вкраплення, вклинювання до сусідньої території.

По картографічним матеріалам детально вивчають зовнішні межі території, виявляються недоліки і реклмендуються шляхи їх виправлення. При відсутності недоліків або неможливості їх виправлення про це робиться запис.

Дані заносяться в таблицю 6 стосовно недоліків даної території.

Таблиця 6.

Заходи з усунення недоліків у зовнішніх межах.

Найменування господарства Недоліки Шляхи виправлення
Територія сільської ради У зовнішніх межах території господарства можуть бути різні недоліки, а саме криві межі господарства, чересмужжя, зламаність суходільних меж. Щоб вирішити свої недоліки по господарству потрібно їх виправити. Якщо при відсутності недоліків або неможливості їх виправлення (по природним причинам) робиться запис. Щоб виправити границі потрібно зрізати і додати ділянку для зручності експлуатації меж господарства.
Розвиток ерозійних процесів, наявності ярів. Меліоративні заходи.
Заболоченість Меліоративні заходи.

Висновок: під час проведення аналізу на території Шевченківської сільської ради були знайдені недоліки, а саме: заболоченість, розвиток ерозійних процесів, наявності ярів і криві межі господарства.

Для усунення цих недоліків рекомендується: меліоративні заходи і зрізка і додавання грунту на земельні ділянки для зручності експлуатації меж господарства.

На основі вивчення особливостей території вносяться пропозиції зі створення нових форм господарювання.

При рекомендації по створенню нових сільськогосподарських підприємств слід передбачати їх спеціалізацію, звязок з населеними пунктами, забезпеченість шляхами загального користування і інше. При цьому можна орієнтуватися на встановленні середніх розмірах сільськогосподарських підприємств, що склалися на території України.

У степовій зоні середній розмір новоутворених сільськогосподарських підприємств після реформування господарства склав:

·           Для приватно – орендних і приватних підприємств – 1735 га;

·           Для підприємств з обмеженою відповідальністю – 2408 га;

·           Для акціонерних товариств – 2838 га;

·           Для сільськогосподарських кооперативів – 2519 га;

·           Для селянських (фермерських господарств) -  348 га;

·           Для інших сільськогосподарських формувань – 1079 га.

Користуючись нормативами для степової зони, використовуючи площі господарства я створила нові форми господарювання, які занесла в наступню таблицю 7.


Таблиця 7.

Рекомендації з розвитку новиз форм господарювання.

Рекомендуємі нові форми господарювання Кількість господарств Площа, га Найменування сільськогосподарських підприємств і населених пунктів
Приватно – орендне підприємство 1 1286,7 с. Шевченкове,    ПОП “Мрія” 
Фермерське господарство 1 398,5 с. Шевченкове,      ФГ “Козак” 
Селянське господарство 1 341,6 с. Шевченкове,       СГ “Луч” 
Товариство з обмеженою відповідальністю 1 1166,8 с. Шевченкове,    ТОВ “Зоря” 

Висновок: Користуючись нормативами для степової зони, враховуючи площі господарства на території Шевченківської сільської ради я рекомендую такі форми господарювання:

1)         Приватно – орендне підприємство з площею – 1286,7 га;

2)         Фермерське господарство – 398,5 га;

3)         Селянське господарство – 341,6 га;

4)         Товариство з обмеженою відповідальністю – 1166,8 га.

6.2 Розробка заходів з поліпшення використання земель у межах населених пунктів

Високий рівень соціально-економічного розвитку села є основною умовою продовольчого та сировинного забезпечення держави, її економічної незалежності. Для сталого розвитку села необхідно, по – перше встановити розвиток сільського розселення.

Пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу обєктивно випливає з виняткової значущості та незамінності вироблюваної продукції сільського господарства у життєдіяльності людини і суспільства, з потреби відродження селянства як господаря землі, носія моралі та національної культури.

Виходячи із змін соціально – економічної основи розвитку села, був визначений новий напрямок удосконалення сільського розселення. Він закріплений в законі “Про пріорітет соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві України”, прийнятому Верховною Радою 15 травня 1992 року, та заключається в тому, що в Україні зберігається система поселення, котра не залежить від розвитку і місцезнаходження сільських населених пунктів.

Для виявлення залишків площ в населених пунктах з метою трансформації їх у сільськогосподарські угіддя, визначимо розрахункову площу і зрівняємо з фактичною площею, позначеною на картографічних матеріалах.

Площа ділянки громадських установ розраховується за існуючими нормативами. При чисельності населення:

-           до 50 чол – 80 м2 / люд;

-           від 50 до 200 – 70 м2 / люд;

-           від 200 до 1000 – 60 м2 / люд;

-           від 1000 до 2000 – 50 м2 / люд;

-           більше 2000 – 40 м2 / люд.

Дані по населеним пунктам беруться зі звітів і заносяться в таблицю 8.

Таблиця 8.

Порівняльні показники фактичної і розрахункової площі сільських населених пунктів.

№ п/п Назва землекористування Найменування Н.П. Чисельність населення Кількість сімей Площа присадибних ділянок Площа Н.П. на поточний рік Площа ділянки гром установ, га Площа незабудованих ділянок Коефіцієнт вуличної мережі Розрахункова площа, га Відхилення від фактичної площі
Всього, га

м2 /люд

Всього, га

м2 /люд

+ -
1. Шевченківська сільська рада с. Шевченкове 400 чол 114,0 5,0 га 49,0 1225,0 2,4 0,37 1,1 7,81 156,14 41,19

Отже, проводячи аналіз даної таблиці слід зазначити, що відхилення розрахункової від фактичної площі знаходиться в нормі, тобто 41,19 га.

При розрахунках враховується ріст населення в майбутньому. У даних групових системах розселення прогнозуєма чисельність населення враховується за формулою:

N p = Nf  * K,

Де, N pпрогнозуєма чисельність населення , чол;

Nf  - фактична кількість населення, чол.;

Kкоефіцієнт рахунку природного приросту населення і міграції.

N p = 150 * 1,17 = 175,5

N p = 130 * 1,17 = 152,1

К = 1 + (Р ± V / 100 )

 

Р – процент природного приросту населення (1,4 – 1,6%)

Vпроцент міграції населення (+ 0,5; + 1,0%)

К – коливається у межах 1,16 – 1,18.

Кількість населення множимо на коефіцієнт. Прогнозуєма кількість населення використовується для визначення площ громадських установ.

При визначенні площі присадибних ділянок можна орієнтуватись на норми в Земельному кодексі. Функціональний тип населеного пункту визначається згідно наступного групування:

·           районні центри;

·           кустові центри;

·           центи сільськогосподарських підприємств;

·           центри сільськогосподарських підрозділів;

·           галузеві центри;

·           центри дрібногрупових обєднань;

·           центри фермерських господарств.

Після чого складається баланс території, який записується в таблицю 9.

Таблиця 9.

Плануємий баланс території населених пунктів.

№ п/п Найменування Н.П. Функцірнальний тип Площа населеного пункту, га У тому числі

Питомі показники,        м2 /люд

Фактична Розрахункова Присадибні землі, га Ділянки громадських установ, га Незабудовані ділянки, га Вулиці, проїзди, га Виробничі споруди, га Загальної території Присадибних ділянок
1. с. Шевченкове Фермерське господарство 49,0 8,55 5,0 2,4 0,37 0,47 0,31 1500,0 877,0

В результаті складання плануємого балансу території населених пунктів можна зробити висновок, що питомі показники знаходяться в нормі. В таблиці я привела детальну характеристику площі населеного пункту Шевченкове.

Пріорітетність розвитку соціальної сфери села та агропромислового комплексу забезпечується зміною структури інвестицій в народному господарстві, переорієнтацією промислового виробництва на їх потреби, зростанням обсягів капіталовкладень і матеріально – технічних ресурсів.

В моєму курсовому проекті даний населений пункт з недостатнім благоустроєм на основі вивчення Закону України “Про пріорітетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” склала в таблиці 10, в якої внесла плануємі заходи стосовно розвитку даного населеного пункту.

Приведу деякі аспекти (теоретичні) згідно з вищевказаного закону. Пріорітетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу забезпечується державою шляхом здійснення таких організаційно – економічних і правових заходів:

-           створення необхідної ресурсної бази для всебічного задоволення виробничих потреб і розвитку соціальної інфраструктури;

-           зміни державної інвестиційної політики, зокрема спрямування інвестицій на першочергове створення матеріально – технічної бази по виробництву засобів механізації, хімізації, переробної промисловості, будівельної індустрії для агропромислового комплексу з метою поліпшення його соціально – економічного становища і наукового забезпечення та соціальних умов життєдіяльності трудових колективів;

-           надання агропромислових товаровиробникам права вільного вибору форм власності і напрямів трудової та господарської діяльності, повної власності на результати своєї праці.

Будівництво в сільській місцевості обєктів освіти, охорони здоровя, культури і спорту, водопроводів, каналізаційних систем та споруд, мережі газо- і електропостачання, шляхів, обєктів служби побуту.

На основі цих та інших законодавчих даних складаю таблицю 10.


Таблиця 10.

Заходи з відродження і подальшого розвитку малих сільських населених пунктів.

№ п/п Найменування населеного пункту Кількість населення Основні заходи
На поточний рік На перспективу Підвищення рівня благоустрою Розвиток народних промислів Створення установ обслуговування Будівництво доріг
1. с. Шевченкове 400,0 57,0 Покращення газопроводу, каналізації Розвиток риболовства, державні інвестиції в розвиток садівництва Державні і місцеві капіталовкладення (лікарня, СТО, аптека) Покращення дорожньої мережі, реконструкція

Отже, в населеному пункті Шевченкове необхідно провести реконструкцію і покращення доріг, здійснити підвищення рівня благоустрою, інвестиції в розвитку садівництва, а також місцеві і державні капіталовкладення.

6.3 Розробка заходів з підвищення ефективності використання земель, зайнятих виробничими центрами с\г підприємств

Раціональне розміщення виробничих комплексів і їх облаштування дає суттєвий вплив на інтенсивність використання не лише безпосередньо зайнятих обєктами земель, а й на всю площу с/г угідь, бо вони є їх виробничими центрами. Тому розробка заходів по вдосконаленню розміщення таких обєктів має важливе значення стосовно підвищення ефективності використання продуктивності земель даного населеного пункту.

Виробничий центр сільськогосподарського підприємства – це комплекс виробничих і складських будівель, споруд і приміщень, обєднаних єдиним технологічним процесом, енергетичними засобами та інженерними комунікаціями.

Для того, щоб знати існуючу ситуацію та для прогнозування стану і прийняття проектних рішень необхідно провести аналіз виробничих центрів на території господарства, що включає детальне вивчення всіх наявних в господарствах виробничих обєктів: їх сучасного стану, потужності, просторового розміщення, забезпеченості підїздами. На основі такого аналізу робиться висновок про сучасний стан обладнання, розміщення та функціонування виробничих центрів і комплексів сільськогосподарських підприємств та господарств.

Для визначення розрахункової площі виробничих центрів сільськогосподарських підприємств користуюся нормативами (таблиця 11), тобто нормою земельної площі на одиницю потужності чи на один об’єкт.

Таблиця 11.

Умовні нормативні площі для підприємств.

№ п/п Підприємства Потужність підприємства, розр.один

Землеємкість, м2/ розр.один

Потрібна площа, га
1 Цегляний завод 3 млн.шт 5000 1,5
2 Цегляний завод 5 млн.шт 5000 2,5
3 Карєр для добутку піска 75 т/добу 400 3,0
4 Райветлікарня 1 обєкт 5000 0,5
5 Райагрохімкомбінат 200 т/зміну 100 2,0
6 Майстерні по кап.ремонту 1 обєкт 20000 2,0
7 Майстерні по пот.ремонту 1 обєкт 12000 1,2
8 Пункт первинної переробки молока 1 обєкт 5000 0,5
9 Маслобійня 1 обєкт 4000 0,4
10 Забійний пункт 1 обєкт 3000 0,3
11 Комбікормовий цех 1 обєкт 3000 0,3
12 Овочеконсервний завод 1 обєкт 4000 0,4

Результати розрахунків заносю в таблицю 12.


Таблиця 12.

Порівняльні показники фактичної і розрахункової площі, зайнятої виробничими центрами сільськогосподарських підприємств.

Назва с/г підприємства № виробничого центру на плані Назва виробничого центру Потужність розд.од. Фактична площа, га

Питома площа на 1 розд.од., м2/кв

Розрахункова площа, га Відхилення від фактичної площі
+ -
Приватно – орендне підприєм. 1 Майстерня по кап.ремонту 1 обєкт 2,0 20000 2,0 0
2 Олійня 1 обєкт 0,2 4000 0,4 -0,2
3 Карєр для видобутку піска 75 т/добу 1,5 400 3,0 -1,5
Сільське господ. 4 Майстерня по кап.ремонту 1 обєкт 1,0 20000 2,0 -1,0
Фермерське господ. 5 Майстерня по кап.ремонту 1 обєкт 1,5 20000 2,0 -0,5
Товариство з обмеж. відпов. 6 Майстерня по кап.ремонту 1 обєкт 2,0 20000 2,0 0
7 Майстерня по кап.ремонту 1 обєкт 0,5 20000 2,0 -1,5

В даній таблиці я охарактеризував фактичну і розрахункову площі, які зайняті такими виробничими центрами, як майстерні по капремонту, карєром і олійнею.

Слідуюча таблиця це характеристика існуючих тваринницьких комплексів і ферм на даній території с. Шевченкове.

На даній території Звенигородського району Черкаської області не існують тваринницькі комплекси і ферми.

На підставі аналізу стану існуючих виробничих центрів і тваринницьких комплексів і ферм розробляються заходи по їх розвитку і поліпшенню просторових умов, які заносяться у таблиці 14 і 15.

Таблиця 14.

Розвиток виробничих центрів і комплексів на території.

Назва Н.П. Вид центру, комплексу № на плані Потужність Розрахункова площа, га Площа, га
існуюча реконструкція будівництво
с. Шевченкове Майстерня по кап.ремонту 1 1 обєкт 2,0 - - 2,0
Олійня 2 1 обєкт 0,4 - - 0,2
Карєр для видобутку піска 3 75 т/добу 3,0 1,5 - -
Майстерня по кап.ремонту 4 1 обєкт 2,0 1,0 - -
Майстерня по кап.ремонту 5 1 обєкт 2,0 - - 1,5
Майстерня по кап.ремонту 6 1 обєкт 2,0 - - 2,0
Майстерня по кап.ремонту 7 1 обєкт 2,0 0,5 - -

Отже, можна сказати, що на території с. Шевченкове існуючих господарських дворів були запроектовані різні виробниці центри, які як: майстерні по капремонту і олійню. На території вже існували майстерні по капремонту, карєр для видобутку піска.


Таблиця 15.

Проектуємі заходи з поліпшення просторових умов виробничих центрів і комплексів.

Назва Н.П. Виробничий центр, комплекс № на плані Проектуємі заходи
Підїзди, м Санітарно – захисні зони Захист від стоків Захист від газів
с. Шевченкове Майстерня по кап.ремонту 1 450,0 - - -
Олійня 2 50,0 - - -
Карєр для видобутку піска 3 950,0 0,34 - -
Майстерня по кап.ремонту 4 760,0 0,28 - -
Майстерня по кап.ремонту 5 2250,0 - - -
Майстерня по кап.ремонту 6 4550,0 - - -
Майстерня по кап.ремонту 7 3561,0 - - -

Висновок: основною метою складання даної таблиці є відображення даних стосовно прийняття проектних рішень щодо проектування захисних лісонасоджень, підїздів, обєктів захисту від стоку та газів.

6.4 Визначення потреби в земельних ресурсах для промисловості і транспорту. Розвиток дорожньої мережі

Транспортна мережа сільських районів автомобільний транспорт займає ведуче положення. Значна частина сільських доріг в Україні знаходяться в незадовільному стані. Вони, як правило не мають твердого покриття, гнсвоєчасного ремонтування. Постає гостра необхідність покращення дорожньої мережі в сільських населених адміністративних районах.

Дані про наявність дорожньої мережі і її стан заносимо в таблицю 16.

Внутрьогосподарські дороги поділяються на чотири групи:

1.         дороги, що зєднують населені пункти і виробничі центри з сівозмінними масивами (магістральні дороги господарського призначення);

2.         польові дороги навкруги полів сівозмін;

3.         дороги по відокремлено розташованим, переважно невеликих, ділянкам сільськогосподарських угідь;

4.         дороги, які є підїздами шляхами до виробничих центрів і комплексів від доріг загального користування.

Таблиця 16.

Забезпеченість території дорогами і їх стан

№ п/п Категорії доріг Пункти звязку Протяжність по території, км Тип покриття Технічний стан
1 2 3 4 5 6
1 Республіканська - - - -
2 Обласна - - - -
3 Районна м.Звенигородка 3,1 асфальт незадовіл.
4 Внутрьогосподарська Місцеве господарств. 0,48 асфальт задовільна
5 Внутрьогосподарська Місцеве господарств. 0,08 асфальт задовільна
6 Внутрьогосподарська Місцеве господарств. 0,26 асфальт задовільна
7 Внутрьогосподарська Місцеве господарств. 0,39 асфальт задовільна
8 Внутрьогосподарська Місцеве господарств. 0,03 асфальт задовільна

Проводячи аналіз даної таблиці, можна сказати, що на території забезпеченість дорогами задовільна, але стан деяких з них знаходяться у незадовільному стані. Необхідно провести реконструкцію районної дороги, яка зєднує с. Шевченкове та м. Звенигородка. Протяжність даної дороги становить 3,1 км.

При розробці проекту завжди вирішуються питання розвитку доріг з твердим покриттям першої і другої групи.

На підставі аналізу стану доріг на території розробила заходи з розвитку дорожньої мережі.

Дані оформляються у формі таблиці 17.

Таблиця 17.

Заходи з розвитку дорожньої мережі

№ п/п Назва ділянки дороги Протяжність, км Плануємі заходи Потрібна сума коштів, тис.грн. Потрібна територія, га
будівництво реконструкція Гідна для використання
1. с. Шевченкове           м.Звенигородка 3,1 - 3,1 - 1794,0 6,9

Отже, необхідно провести заходи з реконструкції районної дороги, яка має асфальтне покриття загальною протяжністю 3,1 км. Сума коштів, яку необхідно вкласти в плануємий захід – 1794,0 тис.грн. потрібна територія складає 6,9 га.

При проектуванні доріг або реконструюванні існуючих, використовуємо нормативні дані, представлені в таблиці 18.

Таблиця 18.

Умовні нормативні дані з будівництва і реконструювання дорожньої мережі.

№ п/п Показники Дороги районного (місцевого) значення Міжсільські дороги загального користування Внутрьогосподарські дороги
1-ої групи 2-ої групи
1

Вартість (тис.грн.)

Будівництво

Реконструкція

350 - 400

260 – 280

250 – 300

150 – 200

75 – 100

50 - 70

50 – 75

40 – 50

2 Ширина смуги відводу, м 20 – 22 18 - 20 14 - 16 12 - 14

7. Розробка заходів з раціонального використання земель, їх поліпшення і охорони

Екологобезпечне використання земельних ресурсів, ефективне відтворення родючості грунтів і забезпечення на цій основі ресурсо – екологічної безпеки життєдіяльності людини належать до пріоритетних напрямків сучасності. Це зумовлена тим, що майже всі земельні ресурси України охоплені гострою системною кризою, в в результаті чого держава зазнає великих економічних, соціальних і екологічних збитків, завдається непоправної шкоди здоровю населення країни, підривається її генофонді, зрештою, існує серйозна загроза існуванню людської цивілізації.

На підставі опрацьованого матеріалу розробляємо заходи з раціонального використання земель, досліджуємо території, котрі потребують проведення покращення, зрошення, осушення, заліснення схилів та днищ ярів, рекультивації порушених земель, здійснення трансформації, яка в свою чергу передбачає переведення одного виду угідь в інший і так далі. Слід звернути особливу увагу на те, що прийняття рішення стосовно проведення того чи іншого заходу має обовязково базувались на результатах польових обстежень конкретної території.

Резервом земельних ресурсів для сільськогосподарського освоєння можуть бути:

-           залежі;

-           заболочені землі;

-           не рекультивовані землі, використані для розробки корисних копалин;

-           лісні і болотні землі;

-           чагарники.

Резервом за рахунок викорчовування чагарників являються землі, придатні для сільськогосподарського використання. З цієї площі слід відняти площу чагарників грунтозахисного і водоохоронного призначення. Ліси в межах вивчаємої території повинні бути повністю збережені, якщо заслісненість її не перевищує 35 – 40% для лісової зони 20 – 25%, для лісостепової зони, 10 – 15% для степової зони (величина оптимальної залісненості).

При відсотку залісненості, що перевищує оптимальну, потенціальними резервами для сільськогосподарського освоєння можуть бути площі не покриті лісом, а також експлуатуємі ліси 2 – 3 групи.

Резерви сільськогосподарського освоєння за рахунок болотних земель складаються цілком з низинних і блицьких до них боліт площею більше 100 га. Заплановані заходи відображаємо в таблиці 19 та описуємо в текстовій частині.

Таблиця 19.

План заходів з поліпшення використання земель.

№ п/п Найменування території Заходи
Розкорчування чагарників Зрошування ріллі Осушення боліт Заліснення ярів Рекультивація
1 ПОТ - - 15,3 0,05 -
2 СГ - - - - -
3 ФГ - - 22,2 - -
4 ТОВ - - - - -

Висновок: для поліпшення використання земель я планую здійснити: заліснення ярів площею 0,05га, осушення боліт - 37,5га.

Для сільськогосподарського освоєння можуть бути також використані виявлені залишки площ виробничих центрів і населених пунктів.

При цьому слід передбачити розширення площ виробничих комплексів і населених пунктів на перспективу.

Дані з трансформації земель заносять в таблицю 20. Робляться відповідні розрахунки. Сумарна площа земель по категоріям і угіддям після відповідних змін по поліпшенню використання земель повинна строго відповідати вихідним.


Таблиця 20.

План трансформації земель з метою підвищення ефективності їх використання.

№ п/п Найменування угідь Площа, га Заходи з поліпшення використання земель Площа після трансформації
Розкорчування чагарників Осушення боліт Зрошування ріллі Заліснення ярів Рекультивація Розкорчовування багаторічних насаджень Засипка ярів Освоєння залиш. площ, га
НП Вироб. центрів
1 Рілля 2704,0 - +37,5 - - - - - - - 2741,5
2 Сіножаті 11,0 - - - - - - - - - 11,0
3 Пасовища 69,0 - - - - - - - - - 69,0
4 Багаторічні насадження 41,0 - - - - - - - - - 41,0

Всього с/у угідь:

2825,0

2862,5

5 Лісосмуги 101,4 - - - - - - - - - 101,4
6 Болота 85,0 - -47,5 - - - - - - - 47,5
7 Ліса 62,0 - - - - - - - - - 62,0
8 Землі НП 49,0 - - - - - - - - - 49,0
9 Дороги 33,2 - - - - - - - - - 33,2
10 Під водоймами 38,0 - - - - - - - - - 38,0

Всього:

368,6

321,1

Всього:

3193,6

3193,6

Із даної таблиці можна сказати, що основною метою трансформації земель є підвищення ефективності їх використання. Площа с/г земель після трансформації збільшилася на 37,5 га за рахунок осушення боліт. Вся площа земель с/г призначення Шевченківської сільської ради лишилися незмінна – 3193,6га.


8. Визначення економічної ефективності заходів з поліпшення використання земель

Для оцінки ефективності заходів з поліпшення використання земель застосовується такий показник, як строк окупності. Він розраховується за формулою:

Тф = (К / П2 – П1) + n

 

Тф  - фактичний строк окупності;

К – сума капітальних вкладень;

П2 – сума чистого прибутку після здійснення заходів;

П1 – сума чистого прибутку до здійснення заходів;

nстрок здійснення заходів.

Фактичний строк окупності зрівнюється з нормативним строком окупності:

Тн = 1 / Ен

 

Тн – нормативний строк окупності;

Ен – абсолютна економічна ефективність, що встановлюється по галузі директивно (0,15 – 0,18).

При Ен = 0,15          Тн = 1 / 0,15 – 6,7 років

Ен = 0,18          Тн = 1 / 0,18 – 5,6 років

Якщо одержаний фактичний строк окупності менше нормативного (Тф < Тн), заходи економічно ефективні.

Якщо одержаний фактичний строк окупності більше нормативного (Тф > Тн), заходи економічно не ефективні.


Таблиця 21.

Економічна ефективність плануємих заходів.

№ п/п Заходи по поліпшенню використання земель Площа освоєн. ділян., га Сума капіталовкладень, тис.грн. ЧП до пров. заход, тис.грн. ЧП після пров.зах, тис.грн. ДЧП тис.грн. Фактичний строк окупності, рік Нормативний строк окупності, рік
1 Розкорчування чагарників - - - - - - -
2 Осушення боліт 37,5 13125,0 5,63 543 537,37 0,42 7,3
3 Заліснення ярів - - - - - - -
4 Розкорчовування баг.нас. - - - - - - -

Аналізуючи дану таблицю можна зробити висновок, що економічна ефективність плануємих заходів в цілому задовільна.

Для розрахунку використовуємо слідуючі умовні нормативи:

І. Умовна вартість проведення заходів на 1 га площі:

1.         розкорчування чагарників 120-180 грн.;

2.         осушення боліт 350-400 грн.;

3.         зрощення угідь 450-500 грн.;

4.         рекультивація 600 – 800 грн.;

5.         поліпшення пасовищ 150 грн.

ІІ. Умовний чистий прибуток з 1 га площі:

1.         болото 0,15 грн.;

2.         чагарники 20-30 грн.;

3.         пасовище 90-100 гнр.;

4.         сінокіс 130-140 грн.;

5.         рілля богарна 450-500 грн.;

6.         рілля зрошувана 800-900 грн.;

7.         багаторічні насадження 600 грн.;

8.         угіддя в НП 270-300 грн.

9. Техніко-економічні показники (ТЕП)

Служать звичайно для обєктивної оцінки розробляємих заходів і прийнятих рішень. Враховуючи цільовий характер проведеної роботи – планування раціонального використання і охорони земель у районі, їх потрібно обмежувати відповідним переліком показників у склад яких цілеспрямовано включити слідуючи:

1)         розподіл земельного фонду в абсолютних і відносних показниках по цільовому призначенню;

2)         розподіл в абсолютному і відносному значенні сільськогосподарських земель по формам господарювання;

3)         розподіл в абсолютному і відносному значені сільськогосподарських земель по основним угіддям;

4)         об’єми запланованих заходів з поліпшення земель;

5)         площа земель водоохоронного, землеохоронного, санітарно-гігієнічного і іншого призначення в абсолютному і відносному вирахуванні.

В конкретних умовах в залежності від необхідності даний перелік ТЕП по використанню і охорони земель можу бути розширений.


ВИСНОВКИ

В результаті виконання курсового проекту я дослідив особливості території Шевченківської сільської ради і самої території. Було встановлено, що всього за радою закріплено 3193,6 га землі. Розподіл земельного фонду за формами власності свідчить про те, що в приватній власності знаходиться найбільше земель сільської ради, а саме – 2959,6га.

Для ведення фермерського господарства передано у власність громадянам – 31,0 га, що складає 1,05% від сільськогосподарських земель і 0,9% від загальної площі.

Для ведення приватного підсобного господарства передано у власність громадянам – 27,0 га, що складає 0,9% від сільськогосподарських земель і 0,8% від загальної площі.

Для ведення колективного садівництва передано у власність громадянам – 5,0 га, що складає 0,2% від сільськогосподарських земель і 0,2% від загальної площі.

Всього передано у власність громадянам 104,0га, що відповідно становить 3,6% та 3,1%.

Також на території ради були створені нові форми господарювання, а саме:

1)         приватно – орендне підприємство “Мрія” – 1286,7 га;

2)         фермерське господарство “Козак” – 398,5 га;

3)         селянське господарство “Луч” – 341,6 га;

4)         товариство з обмеженою відповідальністю “Зоря” – 1166,8 га.

Далі були розраховані показники фактичної і розрахункової площі села Шевченкове, котрі показали, що відхилення від фактичної площі знаходиться в нормі.

Враховуючи те, що планування раціонального використання земель є одним із напрямків управління земельними ресурсами, виконання даного курсового проекту являється важливим при підготовці майбутніх спеціалістів – землевпорядників.


Список літератури

1.         Даниленко А.С. “Доповідь на урочистих зборах працівників землевпорядної служби, присвячених 10-й річниці земельної реформи в Україні та дню землевпорядника” Землевпорядний вісник. – 2001, - №2 – с. 2 – 4.

2.         Земельний Кодекс України. Київ, 2001.

3.         “Охорона ґрунтів ” – навчальний посібник. М.К. Шикула, О.Ф. Гнатенко, Р. Петренко, М.В. Капштик. – К.:т-во “Знания”, КОО, 2001. – 398 с.

4.         Теоретичні основи державного земельного кадастру. Навч. посіб. під ред. М.Г. Ступеня. – Львів: “Новий світ - 2000”, 2003.- 225 – 246 с.


Страницы: 1, 2


© 2010 СБОРНИК РЕФЕРАТОВ