Курсовая работа: Організація виробництва і реалізації продукції сільського господарства на перспективу в сільськогосподарському підприємстві

Важливість обґрунтованого планування врожайності сільськогосподарських культур випливає з того, що з нею безпосередньо пов’язано багато питань виробничо-фінансової діяльності господарства: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції. Урожайність плану на основі проектованих комплексів агротехнічних заходів по культурах. Перш ніж визначити врожайність, треба проаналізувати фактичну врожайність за останні 3-5 років у тісному зв’язку з аналізом застосовуваних агрозаходів. Одночасно вивчають показники врожайності на найближчій дослідній станції або на державній сортодільниці, в кращих господарствах зони, причому аналізують фактичну врожайність і планують її на перспективу окремо на богарних та осушених і зрошуваних землях. В наступній таблиці наведено розрахунок нормативно-ресурсної урожайності сільськогосподарських культур.

Дані таблиці свідчать про те, що середній рівень урожайності за останні три роки по основним культурам, що вирощуються в господарстві невисокий, так для оз. пшениці вона становить 25,2 ц/га, ячменю – 25,1 ц/га, овес – 6,4 ц/га, горох – 1,5 ц/га. Входячи з нормативних показників, ми розрахували прийнятну урожайність для планування, а саме: для пшениці – 43,0 ц/га, ячменю – 33,5 ц/га, овес - 20,5 ц/га, ячмінь - 17,5 ц/га, гречка – 25,8 ц/га, слід зауважити, що збільшення урожайності оз. пшениці досягається завдяки застосуванню високоурожайного сорту.

Таблиця 3.3 – Розрахунок нормативно-ресурсної урожайності сільськогосподарських культур на перспективу в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Виходячи із запланованої урожайності сільськогосподарських культур планують відповідний обсяг виробництва продукції рослинництва в господарстві.

Таблиця 3.4 – Планування обсягів виробництва продукції рослинництва в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Дані таблиці свідчать, що на основі розрахованої нормативно-ресурсної урожайності с/г культур ми можем планувати потрібний нам обсяг виробництва продукції. Так, на 2010р. порівняно з середнім за 2005-2007р. планується отримати валового збору по зерновим до 71,7% більше, з них за рахунок збільшення валового збору озимої пшениці на 88,3%, ячменю – на 42,9%, кукурудзи на зерно – 8,0%, соняшнику – на 57,3%.

3.2 Планування виробничої програми в тваринництві на перспективу

Обґрунтування виробничої програми з тваринництва включає планування поголів’я худоби і птиці, їхньої продуктивності, а також комплекс зооветеринарних заходів. Важливе значення має науково обґрунтоване планування основних напрямів розвитку в господарстві тваринництва на перспективу: визначення галузей продуктивного тваринництва, їх розмірів, видів продукції, порід, систем годівлі і утримання тварин, раціонального поєднання інтенсивного і екстенсивного напрямів розвитку галузей. На підставі потреби підприємства в продукції тваринництва, а також запланованих продуктивності худоби та птиці, структури й обороту стада визначають плановий обсяг виробництва продукції.

Таблиця 3.5 – Планування виробництва продукції тваринництва на перспективу в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Виходячи з даних таблиці, бачимо, що на 2010р. порівняно з 2007р. ми спланували збільшити вирощування ВРХ – на 6,6%, свиней – на 42,9% та виробництво молока – на 14,5%.

3.3 Планування каналів збуту та цін реалізації продукції підприємства на перспективу

У ринкових умовах на особливу увагу заслуговує планування вигідних каналів реалізації продукції. План збуту продукції – це обсяг продукції і послуг, який визначається попитом у процесі дослідження ринку й буде реалізований у плановому році. У будь-якому плані збуту, як правило, вказується кількість продукції кожного виду, а також робіт і послуг, які будуть реалізовані в запланованому періоді. При нерівномірному чи нестабільному виробництві, наприклад, при сезонних коливаннях виробництва, план збуту, як правило, складається на кожен місяць. В річний план збуту продукції підприємства включають: обсяг реалізації продукції на внутрішньому ринку, вартість реалізованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів власного виробництва, величина експортних поставок товарів, нормативи запасів готової продукції, обсяги наданих робіт і послуг виробничого характеру у ринкових цінах.

При плануванні ціни на продукцію в процесі обґрунтування обсягу продажу можуть застосовуватись наступні альтернативні методи ціноутворення:

-  на основі витрат;

-  з орієнтацією на рівень конкуренції;

-  параметричні (ті, що залежать від характеристики товару та його якості).

Ціни на сільськогосподарську продукцію під дією сезонності змінюється через зміну попиту і пропозиції протягом року. Тому аграрні підприємства при плануванні, у першу чергу перспективному, можуть передбачити продовження строків реалізації продукції. Зокрема, застосовують такі способи продовження строків реалізації продукції і, відповідно, підвищення реалізованих цін і прибутку: консервування овочів, фруктів, ягід; переробка молока, м’яса худоби і птиці на власних промислових виробництвах; виробництво сухого яєчного порошку або роздільне консервування білка і жовтка яєць для наступного їх використання у харчовій промисловості.

Нище в таблиці 3.6 розглянуто план реалізації продукції на перспективу.

З даних таблиці видно, що план реалізації продукції складався на основі планування обсягів виробництва продукції на 2010р. Так, в плановому році плановому році по відношенню до середнього значення за 2005-2007р. планується збільшити реалізацію продукції зернових, а саме оз. пшениці – на 119,8%, оз.ячменю – на 149,7%, виробництво гречки планується збільшити на 403,4%, кукурудзи – 104,1%, соняшнику – на 65,4%, а також продукцію тваринництва: вирощування свиней плануємо збільшити на 0,7%,а виробництво молока – на 100,8%.

Таблиця 3.6 – План реалізації продукції на перспективу в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

3.4 Рівень економічної ефективності виробництва продукції підприємства на перспективу

Однією з найбільш актуальних проблем стабілізації і подальшого прискореного розвитку виробництва в сільськогосподарських підприємствах є підвищення його ефективності. Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, через яку проявляються дія об’єктивних економічних законів і яка показує результативність виробництва, тобто це якісна характеристика у результативності використання живої і уречевленої праці.

Економічна ефективність показує кінцевий позитивний ефект від використання засобів виробництва і живої праці, віддачу сукупних вкладень. в сільському господарстві – це одержання максимальної кількості продукції з кожного гектара землі, від кожної голови худоби при найменших затратах живої і уречевленої праці.

Висновки і пропозиції

У системі виробництва сільськогосподарської продукції, планування займає визначальне місце, воно є центральною ланкою будь-якої системи управління підприємством в умовах ринку. Завдяки плануванню встановлюють темпи і пропорції розвитку виробництва, які повинні забезпечити найвищу його економічну ефективність.

Землекористування СТОВ «Роздільнянське» розташоване в південній частині Роздільнянського району Одеської області.

В середньому за три останні роки загальний розмір землі становить 929 га. С/г угіддя становлять 884 га, з них найбільше площі припадає на ріллю – 763 га та сади – 94,3 га. В структурі доходу від реалізації продукції найбільшу частку за три останні роки займає галузь рослинництва – 66,5 %, що становить 1480,1 тис. грн., в структурі якого переважає питома вага зерна – 22,5%, плодів – 9,3% та винограду - 9,1%.

В 2007 р. порівняно з попередніми роками збільшилась кількість основних засобів, за рахунок придбання гусеничного трактору, зменшилась кількість зернових комбайнів та вантажних автомобілів. При цьому вартість основних засобів зросла і в 2007 р. становить 3080 тис. грн. Показник фондовіддачі виражає ефективність використання основних засобів і становить в середньому за 2005-2007 рр. 0,91 грн. Це свідчить про досить ефективне використання основних засобів на підприємстві. що в 2007р. зросла середньорічна чисельність постійних працівників і становить 101 чол., з них в рослинництві зайнято 71 люд, а в галузі тваринництва – 10 чол., що зумовлено спеціалізацією господарства.

При плануванні виробництва продукції раціональна організація виробництва, що включає в себе організацію стійкої кормової бази, дозволяє підняти продуктивність тварин, покращити якість продукції. На це слід звернути особливу увагу, оскільки галузь тваринництва в господарстві потрібно розвивати.

Одним з найважливіших напрямів організації тваринницьких галузей є інтенсифікація виробництва і впровадження прогресивної технології.

Об’єктивною основою цьому є оптимальний рівень концентрації, спеціалізації тваринництва з комплексною механізацією робочих процесів, поліпшення загальної культури господарювання.

Впровадження промислових методів на фермах має не тільки економічне, але й велике соціальне значення. Застосування сучасної високопродуктивної техніки, прогресивних способів утримання тварин, найбільш раціональної технології в значній мірі змінює режим роботи і характер праці, яка стає різновидом праці індустріальної. Все це підвищує її привабливість, особливо для молоді, дозволяє закріпити в тваринництві висококваліфікованих працівників, які можуть забезпечити грамотну експлуатацію і технічне обслуговування складних машин і обладнання.

Для підвищення рівня ефективності в СТОВ «Роздільнянське» необхідно впровадити такі шляхи. Шляхами підвищення ефективності виробництва в - забезпечення подальшого збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю - передбачено комплексів таких основних заходів:

·  Інтенсифікація сільського господарства,

·  Прискорення науково-технічного прогресу;

·  впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

·  поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва;

·  вдосконалення економічних відносин та умов праці в сільському господарстві;

·  підвищення якості виконуваних робіт та виробленої продукції;

·  зниження собівартості продукції.

Список використаної літератури

1.  Закон України «Про власність» // Сільський вісник, 24 квітня 1991р.

2.  Господарський кодекс України.- Харків: «Одісей», 2003 р.

3.  Бізнес план для сільськогосподарського підприємства. – К.: Століття, 2000. – 132 с.

4.  Азізов С.П. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах. – К.: НАУ, 2000.-272с.

5.  Азізов С.П. Про стан та стабілізацію тваринництва України // Економіка АПК.- 1998. - №10.

6.  Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. – К- ІЗМІХ. – 1996. – 512с.

7.  Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник, друге видання, 2002.- К: КНЕУ.- 622 с.

8.  Березівський П.С., Михайлюк П.І. Організація прогнозування та планування агропромислового комплексу. – Львів: «Магнолія плюс», 2006. – 443 с.

9.  Бечко П.К., Бурик А.Ф., Бутило І.А. Організація та функціонування фермерських господарств: Навчальний посібник. – К.: ЗАТ «Булава», 2002. – 400 с.

10.  Економічний довідник аграрника: В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін./ за ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: «Преса України», 2003. – 800 с.

11.  Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. Організація і планування сільськогосподарського виробництва. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2004. – 304 с.

12.  Канінський П.К. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. – К.: ННЦІАЕ, 2006. – 790 с.

13.  Москалюка В.Є. Планування діяльності підприємства: Підручник. – К.: КНЕУ, 2005. – 304 с.

14.  Нелеп В.М. Планування діяльності аграрних підприємств. – К.: Вища школа, 1999. – 365 с.

15.  Пасічник В.І. Планування діяльності підприємства: Навч. пос. – К.: ЦУЛ, 2005. – 300 с.

16.  Тарасенко Г.С., Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. Організація сільськогосподарського виробництва. – К.: ФАДА, ЛТД, 2000. – 446с.

17.  Тарасюк Г.М., Шват Л.І. Планування діяльності підприємств. – К.: «Каравела», 2003. – 432 с.

18.  Топалов А.Д.,Скоробагатько С.В., Ільяненко В.А. Огранізація виробництва в підприємствах АПК. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.

19.  Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу. – К.: КНЕУ, 2001. – 382 с.

20.  Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник.-К.: Каравела, 2004.- 539 с.

21.  Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник – 2-е вид. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 268 с.