Курсовая работа: Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення у приватному сількогосподарському підприємстві
Як
показують розрахунки економічної ефективності виробництва зерна в ПСП «Кумари» Первомайського
району в 2008 році економічна ефективність виробництва зерна була найгіршою. Це
відбулося за рахунок зниження ціни реалізації продукції. Урожайність у цьому
році, порівняно з 2007 роком зросла на 9,8 ц/га.
Порівнюючи
звітний рік з попереднім можна відмітити, що урожайність зернових зросла, і
разом з цим знизилася їх виробнича собівартість – порівняно з 2008 роком – на 2,49
грн. або 4,1%.
Щодо
рівня рентабельності, то тут можна зазначити, що він постійно знижується. Можна
спостерігати, що у 2007 році він був найвищим, а саме 18,2% тобто на кожні 100
грн. витрат підприємство отримало 18,2 грн. прибутку. Аналізуючи наступні роки
спостерігаємо, що мала місце не рентабельність, а збитковість підприємства, а
саме – у 2008 році на 100 грн. виробничих витрат підприємство мало 34,9 грн. збитку,
а у 2009 – рівень збитковості склав 4,5%.
Отже,
ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області е середнім
господарством, яке спеціалізується на виробництві насіння соняшнику, ріпаку та
зерна та має олійно – зерновий напрям.
Слід
зазначити, що озимі зернові займають найбільшу питому вагу займають озимі
зернові, а саме 70,0% в середньому за 3 роки. Частка озимої пшениці серед них
складає 41,4% та озимого ячменю – 28,6%. У структурі посівних площ ярі зернові
займають 17,3%, що на 52,7% менше ніж займає озимі зернові.
3. Динаміка та фактори виробництва зерна
та врожайності
3.1
Індексний аналіз валового збору зернових і зернобобових культур
Валовий
збір зернових та зернобобових культур може змінюватися за рахунок багатьох
факторів. За допомогою індексного аналізу з’ясуємо, як саме і за рахунок яких
показників змінювався валовий збір зернових культур в ПСП «Кумари» Первомайського
району Миколаївської області за 2008 та 2009 роки. Дані для індексного аналізу
занесемо до таблиці 3.1.
Таблиця
3.1. Показники для індексного аналізу валового збору зернових культур в ПСП
«Кумари» Первомайського району Миколаївської області в 2008 та 2009 роках.
Культури
Площа посіву, га
Урожайність, ц
Валовий збір, ц
2008
2009
2008
2009
2008
2009
умовний
умовні позначення
По
П1
Уо
У1
УоПо
У1П1
УоП1
озима пшениця
374
403
32,5
35,1
12162,5
14153,4
13105,6
озимий ячмінь
258
409
34,2
35,8
8813,3
14646,3
13971,4
ярий ячмінь
62
176
24,1
21,7
1496,1
3813,9
4246,9
всього
694
988
30,3
30,9
21007,4
30496,3
29906,8
Тепер
встановимо зміну валового збору в 2009 році порівняно з 2008 роком за рахунок
факторів урожайності, розміру та структури посівних площ. Для цього визначимо
відповідні індекси:
Індекс
валового збору зернових культур:
Іyns
= У1П1/ УоПо = 30496,3/21007,4 = 1,452 або 145,2%.
2)
Індекс урожайності зернових культур:
Іу = У1П1/
УоП1= 30496,3/29906,8 = 1,02 або 102,0%.
3)
Індекс посівних площ:
In = 988/694
= 1,424 або 142,4%.
4)
Індекс структури посівних площ:
Is = 29906,8 / (30,3*988) = 1,0
або 100,0%.
Для
визначення правильності розрахунків обчислимо:
Іyns
= Іу* In* Is
145,2
= 102,0 * 142,4 * 1
145,2
= 145,2
Валовий
збір у 2009 році порівняно з 2008 роком зріс на:
ΔІyns
= 30496,3 – 21007,4 = 9488,9 ц.
Це
збільшення відбулося за рахунок таких факторів:
1)
Зміни врожайності зернових культур:
Δу
= 30496,3 – 29906,8 = 589,5 ц.
2)
Зміни посівних площ:
Δn
= (988 – 694)*30,3 = 8899,4 ц.
3)
Зміни структури посівних площ:
Δs
= 16898,68 – 30,3*988 = 0 ц.
Для
визначення правильності розрахунків обчислимо:
ΔІyns
= Δу + Δn + Δs
9488,9
= 589,5+8899,4+0
9488,9
= 9488,9
Отже,
розрахунки виконано правильно.
На
основі отриманих даних з’ясовуємо, що валовий збір зернових культур в ПСП
«Кумари» Первомайського району Миколаївської області в 2009 році порівняно з 2008
роком зріс на 45,2%, що в натуральному виразі склало 9488,9 ц. Таке зростання
відбулося за рахунок зростання врожайності зернових культур та зміни посівних
площ. Зростання урожайності зернових культур на 0,6 ц/га призвело до зростання
валового збору на 589,5 ц. Такий фактор як зміна посівних площ призвів до зростання
валового збору на 8899,4 ц.
Урожайність
зернових культур змінюється за рахунок багатьох факторів. Динаміку зміни
врожайності прослідкуємо, визначивши індивідуальні індекси урожайності окремих
зернових та зернобобових культур:
1)
індекс урожайності озимої пшениці
і = 35,1
/ 32,5 = 1,08 або 108,0%.
2)
індекс урожайності озимого ячменю
і = 35,8
/ 34,2 = 1,047 або 104,7%.
Як
показують розрахунки, урожайність озимої пшениці та озимого ячменя у 2009 році
порівняно з 2008 роком зросла відповідно на 8,0% та 4,7%.
Тепер
проаналізуємо, за рахунок яких факторів змінилася середня врожайність зернових
культур. Перш за все розрахуємо умовний індекс середньої урожайності та середня
врожайність за 2008 р. та 2009 р.
Тепер
визначимо індекс середньої урожайності змінного складу та індекси структури
посівних площ, які нададуть дані про ступінь впливу цих факторів на середню
врожайність зернових.
І ур.
зм. = У1 / У0 = 30,87 / 30,27 = 1,02 або 102,0%.
І ур.
пост. = У1 / У ум. = 30,87 /30,27 = 1,02 або 102,0%.
І
стр. = І ум. / У0 = 30,27 /30,27 = 1,00 або 100,0%.
Перевіримо
правильність розрахунків:
І ур.
зм. = І ур. пост.* І стр.
1,02
= 1,02 * 1,00
1,02
= 1,02
Тепер
розрахуємо зміну середньої врожайності в натуральному виразі:
Δсер.урож.
= У1 – У0 = 30,87 – 30,27 = 0,6 ц/га
в
т.ч. Δур.пост. = 30,87 – 30,27 = 0,6 ц/га
Δстр.
= 30,27 – 30,27 = 0 ц/га
Перевіримо
правильність розрахунків:
Δсер.урож.
= Δур.пост. + Δстр.
0,6 =
0,6 + 0
0,6 =
0,6
Як
показують розрахунки, середня врожайність зернових культур в 2009 році
порівняно з 2008 р. зросла на 2,0%, що в натуральному вираженні склало 0,6
ц/га. Це зростання відбулося перш за все за рахунок зростання врожайності
культур на 2,0%, що в натуральному вираженні становить 0,6 ц/га.
3.2
Кореляційний аналіз факторів врожайності зернових
Врожайність
зернових культур може змінюватися під впливом багатьох факторів. Розглянемо
залежність урожайності зернових під впливом таких факторів, як внесення на 1 га посівної площі органічних добрив та внесення на 1 га посівів мінералах добрив.
Позначимо:
У –
урожайність зернових культур, ц/га.
Х1 – кількість
внесених органічних добрив на 1 га посівної площі, тонн.
Х2 – кількість
внесених мінеральних добрив на 1 га посівної площі, ц.
Визначимо
параметри рівняння множинної кореляції, розрахунки для визначення яких занесемо
в таблицю 3.2.
Таблиця
3.2. Розрахунок величин для визначення параметрів рівняння множинної кореляції.
Роки
Х1
Х2
У
Х1У
Х2У
Х1Х2
Х12
Х22
У2
2000
1,4
0,3
19,4
27,16
5,82
0,42
1,96
0,09
376,36
2001
1,5
0,7
21,1
31,65
14,77
1,05
2,25
0,49
445,21
2002
1,3
0,3
14,3
18,59
4,29
0,39
1,69
0,09
204,49
2003
1,6
0,7
16,1
25,76
11,27
1,12
2,56
0,49
259,21
2004
1,5
0,1
22,7
34,05
2,27
0,15
2,25
0,01
515,29
2005
2
0,3
24,8
49,6
7,44
0,6
4
0,09
615,04
2006
1,4
0,1
15,6
21,84
1,56
0,14
1,96
0,01
243,36
2007
1,7
0,1
20,5
34,85
2,05
0,17
2,89
0,01
420,25
2008
1
0,1
30,3
30,3
3,03
0,1
1
0,01
918,09
2009
1,3
0,1
30,9
40,17
3,09
0,13
1,69
0,01
954,81
Разом
14,7
2,8
215,7
313,97
55,59
4,27
22,25
1,3
4952,1
Рівняння
множинної кореляції має вигляд: У Х1Х2 = а0 + а1х1 + а2х2
Коефіцієнт чистої регресії при першому факторі свідчить про
те, що підвищення частки посіву зернових в загальній площі посівів при
виключені впливу органічних добрив, призводить до збільшення урожайності
зернових в середньому на 3,08 ц. Коефіцієнт чистої регресії при другому факторі
свідчить про те, що дози внесення органічних добрив на 1 га посіву при
виключені впливу частки посіву зернових в загальній площі посівів, збільшився
на 8,52 ц.
Таблиця 3.3. Показники
для розрахунку коефіцієнтів кореляції