Курсовая работа: Аналіз економічної ефективності виробництва гречки

Затрати по статтям „оплата праці з відрахуваннями на соціальні заходи” зросли на 11,23%. Це сталося за рахунок збільшення виробництва продукції, збільшення продуктивності праці, внаслідок чого були зроблені різні доплати за продукцію вироблену понад планового завдання (преміальні). Але при цьому спостерігається негативне явище, таке як перевищення темпів росту оплати праці над темпами росту продуктивності праці.

Затрати по статті „матеріальні витрати” зменшилися на 11,23%, це сталося за рахунок зменшення затрат на насіння на 5,6%, електроенергію на 3,44% та амортизацією, що пояснюється значним зносом основних фондів та зменшенням їх залишкової вартості. Причинами цього стало економія матеріалів за рахунок використання більш продуктивної техніки, а також за рахунок того що основні витрати були направлені на продуктивні статті, а саме зростання мотивації персоналу через оплату праці, а також зростання витрат на добрива з метою підвищення урожайності.

Таким чином, найвагомішою по питомій вазі статтею витрат є стаття „матеріальні витрати”, та «оплата праці», частки яких відповідно становлять 66,8% та 33,2%.

2.4 Аналіз ефективністі реалізації гречки.

Проведемо оцінку динаміки реалізації та рівня товарності гречки.

З даних таблиці можна стверджувати, що виробництво озимих у 2007 році порівняно з 2005 роком збільшилось, причинами цього стало впровадження прогресивної технології виробництва покращення умов виробництва.

Таблиця 15. Оцінка рівня товарності зернових

Збільшення виробництва гречки на 127 % призвело до збільшення його реалізації на 15%. В результаті випередження темпів росту виробництва над темпами росту реалізації рівень товарності у 2008 році порівняно з 2007 роком зменшився на 7%.

Таблиця 16. Оцінка факторів впливу на обсяги реалізації продукції

Обсяг реалізації у 2008 році порівняно з 2007 роком зріс на 80 ц. Причиною цього стало збільшення обсягів виробництва, що призвело до збільшення обсягів реалізації на 144 ц. Зменшення рівня товарності на 8% призвело до зменшення обсягів реалізації на 64 ц. Отже резервом збільшення обсягів реалізації є підвищення рівня товарності гречки до рівня попереднього періоду що дасть можливість збільшити реалізацію на 64 ц.

Таблиця 17. Оцінка факторів впливу на виручку від реалізації продукції

Розрахунки показали, що в результаті зростання реалізації гречки, виручка збільшилась на 19,5 тис грн., однак несприятливі ринкові умови, що вплинули на зниження ціни на 63,91 грн./ц спричинили недоотримання виручки в обсязі 39,1 тис грн., що в і спричинило зменшення обсягу виручки в базовому періоді у порівнянні із звітним на 19,6 тис грн.. Резервом зростання виручки в даному випадку є підвищення якості продукції, та пошук більш вигідних каналів реалізації продукції.

Таблиця 18. Оцінка факторів впливу на прибуток від реалізації продукції

Відхілення прибутку = -53200 + 58300 = 5100 грн.

Визначимо вплив обсягу реалізації на прибуток = Ум 1- Баз= -67067+58300 = - 8767 грн

Визначимо вплив ціни на прибуток = Ум2-Ум1 = -106186+ 67067 = 39119 грн.

Визначимо вплив собівартості на прибуток = 52985 грн.

Отже основний вплив на динаміку прибутку підприємства має собівартість, а а основним джерелом росту прибутку є зростання ціни реалізації, за рахунок підвищення якості продукції.

Таблиця 19. Оцінка факторів впливу на рівень рентабельності виробництва

З проведених розрахунків можна стверджувати, що рівень рентабельності у 2008 році порівняно з 2007 роком зменшився. Це сталося внаслідок зменшення ціни реалізації 1 ц, що призвело до зменшення рентабельності на 23,9 п. в., Але зменшення собівартості 1 ц. призвело до зростання рівня рентабельності 22,38 п. в.

3. Резерви і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва гречки

3.1 Шляхи підвищення урожайності продукції

Одним із основних напрямків підвищення урожайності є внесення оптимального обсягу добрив, нами встановлено, що в звітному році було недовнесено добрив в обсязі 0,4 ц д.р. на кожний гектар посіву гречки. Розрахуємо яку прибавку урожаю дасть внесення оптимальної норми добрив.

Таблиця 20. Резерв зростання урожайності за рахунок внесення мінеральних добрив.

Розрахунки подані в таблиці 20 показали, що ми маємо значний резерв збільшення урожайності за рахунок раціонального використання добрив в господарстві. Так резерв валового збору гречки становить 108 ц. тобто урожайність зросте на 0,91 ц/га.

Таблиця 21. Резерв збільшення урожайності за рахунок впровадження прогресивних технологій.

Розрахунки подані в таблиці 21 показали, що ми маємо значний резерв збільшення урожайності за рахунок раціонального впровадження прогресивних технологій в господарстві. Так резерв валового збору озимої пшениці становить 167 ц. тобто урожайність зросте на 1,55 ц/га.

Таблиця 22. Резерви збільшення урожайності за рахунок дотримання агротехнічних строків виконання робіт.

Відповідно до даних поданої вище таблиці нами були виявлені резерви збільшення урожайності. Валовий збір можна підвищити на 102 ц за рахунок ліквідації втрат урожаю на площі в 30 га таким чином ми можемо підвищити урожайність даної культури в цілому по господарству до рівня 9,5 ц/га.

3.2 Обґрунтування собівартості та рентабельності виробництва гречки

Собівартість одиниці продукції формується під дією системи виробничих факторів, які становлять рушійні сили або ж компоненти виробництва, що безпосередньо впливають на процес формування собівартості. Якщо фактори у поєднанні визначають рівень собівартості, то резерви його зниження характеризують ступінь (недовикористання) окремих факторів.

Узагальнюючи розрахунки подані у попереднього розділі ми визначили можливе зростання валового виробництва та зростання урожайності трьох головних зернових культур, що вирощуються в даному господарстві.

Таблиця 23. Узагальнення джерел зростання урожайності та обґрунтування планової собівартості

За рахунок виконання плану внесення органічних і мідобрив, та за рахунок проведення агротехнічних заходів в оптимальні строки загальний резерв зростання урожайності озимої пшениці становить 3,4 ц/га, В даному випадку якщо ми залишимо площу культури незмінною то загальна прибавка валового збору буде становити відповідно 403 ц. з умови що ціни на матеріали та рівень заробітної плати зростуть на 15% можливий показник собівартості становитиме відповідно 158,1 грн./ц.

Таблиця 24. Обґрунтування рівня рентабельності виробництва гречки

З проведених розрахунків можна стверджувати, що збиток від реалізації по проекту порівняно з 2008 роком зменшиться на 11,9 тис. грн. Зменшення збитку є наслідком збільшення кількості реалізованої продукції на 454 ц., що призведе до зниження собівартості на 1 ц на 45,8 грн. і сприятиме росту рентабельності на 1,51 п п..

Таким чином, найбільший вплив на збільшення розміру прибутку від реалізації має зменшення собівартості.

Висновки та пропозиції

Відповідно до проведеного аналізу можна зробити висновок, що досліджуване господарство знаходиться у сприятливих умовах для ведення сільськогосподарського виробництва.

Господарство має зернову спеціалізацію з добре розвиненим виробництвом технічних культур. Враховуючи те, що питома вага основного виду продукції в загальній структурі виручки рослинництва і тваринництва займає більше 50%, то можна констатувати, що господарство має глибокий рівень спеціалізації. З аналізу структури земельного фонду можна зробити висновок, що він використовується інтенсивно, є можливості введення земель в сільськогосподарський оборот, а також про ефективність їх використання, оскільки виробництво валової продукції у співставних цінах на 100 га угідь зростає. Господарство достатньо забезпечене основними фондами, але використовуються вони не ефективно, що в свою чергу є явищем є негативним. Кількість робітників та кількість відпрацьованих днів за 2006-2006 роки збільшилися, а виробництво валової продукції зросло, це є позитивним і свідчить про те, що підприємство впроваджує правильні технології виробництва, які не потребують значної кількості робочої сили. Також ефективність використання робочої сили підвищилась, про що свідчить підвищення продуктивності праці.

Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства доводять, що підприємство має порівняно високий рівень рентабельності, а тому виробництво продукції є прибутковим, доцільним та обґрунтованим.

Ефективність виробництва гречки знаходиться на низькому рівні, про що свідчить низький рівень урожайності. Таким чином, на підприємстві застосовуються неефективні технології виробництва. Також спостерігається зниження затрат праці при збільшенні валового виробництва, що є позитивним явищем, тому підприємству необхідно продовжувати працювати у цьому напрямку. Можна стверджувати про інтенсифікацію виробництва про що свідчать зниження трудомісткості при збільшенні продуктивність.

Зміна собівартості у сторону зменшення при збільшенні грошово-матеріальних витрат та продуктивності є частково обґрунтованою і свідчить про деякі відхилення в технології виробництва і про недодержання режиму економії при використанні праці та матеріальних витрат. У 2008 році порівняно з 2006 роком я спостерігаю збільшення кількості реалізованого зерна гречки, але зменшення його рівня товарності. збиток від реалізації та рівень збитковості зменшується , на це найбільший вплив має зменшення собівартості.

З проведених розрахунків в даній роботі, можна зробити висновок, що в досліджуваному господарстві ефективність виробництва сільськогосподарської продукції знаходиться на недостатньо високому рівні, а тому запропоновані мною заходи по зменшенню збитку можна вважати ефективними.

Список використаної літератури

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге видання, доп. і перероблене / В.Г. Андрійчук. – К.: КНЕУ,2002. – 624с.

2. Бабенко А. Фактори підвищення ефективності виробництва гречки // Тваринництво України – 1994. – №4. – с.29-32

3. Бойко В.І. Регіональні проблеми виробництва гречки // Економіка АПК. – 2000. – №7. – с. 25-29

4. Бугуцький О.А. Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в Україні // Економіка АПК – 1998 – №8 – с. 45-51

5. Глушаченко А.І., Мікуліна М.О. Ефективність виробництва в аграрному секторі: проблеми і тенденції // Вісник Сумського ДАУ. Сер. Фінанси і кредит. Вип. 1 – Суми, 2001 – с. 140-144

6. Гончаренко Н.Г. Зменшення трудомісткості виробництва гречки // Економіка АПК. – 2000. – №1 – с.45-49

7. Коба П.В. Факторний аналіз ефективності виробництва гречки // Вісник СДАУ Се. Фінанси і кредит. Вип.2. – Суми, 2000. – с. 165-167

8. Колодка С.І. Підвищення ефективності виробництва гречки // Вісник ХНАУ. Сер. Економіка АПК і природокористування. Вип.3 – Х., 2004 – с. 106-110

9. Куліш М.Ю. Економічна ефективність виробництва та реалізації продукції // Формування високоефективного виробництва та ринку продукції в АПК південного регіону України / За ред. М.Ю. Куліша, І.І. Червена – Миколаїв, 2000 – с. 57-62

10.  Курган Л.І., Курган В.П. Ефективність сільськогосподарського виробництва // Вісник СДАУ. Сер. Фінанси і кредит – 1999 – №1 – с. 163-165

11.  Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навчальний посібник. – КНЕУ. –2004. – 384 с.

12.  Луценко М. Підвищення ефективності виробництва гречки // Тваринництво України – 1999. – №4 – с. 16

13.  Маньковский А.Д. Планування і контроль економічних показників виробництва молока в ринкових умовах. // Науковий вісник НАУ. Вип.50 – К., 2002. – с. 158-161

14.  Мертенс В.П. Економіка сільського господарства. Підручник. В.П. Мертенс, В.І. Мацибора, П.Ф. Жигало та ін.; За ред. В.П. Мертенса.– К.: Урожай, 1995.–288с.

15.  Могильний О. Прогресивні технології виробництва гречки // Пропозиція. – 1999.– №5 – с. 42-44

16.  Мороз О.В. та ін. Методологічні підходи до визначення ефективності сільськогосподарського виробництва // Статистика України – 2002 – №4 – с. 11-14

17.  Наумов О.Б. Визначення економічної ефективності виробництва за узагальнюючими показниками // Економіка АПК – 2000 – №5 – с. 39-42

18.  Несторенко Н. Резерви виробництва гречки. – Пропозиція. – 1999. – №2 – с. 46-47

19.  Руснак П.П. Економіка сільського господарства. Підручник. П.П. Руснак, В.В. Жибко, М.М. Рудий, А.А. Чалий.; За ред. П.П. Руснака.– К.: Урожай, 1998.–320с.

20.  Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК.- Минск: ИП «Екоперспектива», 2000.-688с.

21.  Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. – 2-ге видання. – К.: Алеута, 2003. – 485 с.

22.  Ткачук С.П. Економічна ефективність виробництва гречки та шляхи її підвищення // Зб. наукових праць Уманського ДАУ. Вип.56. – Умань, 2003 – с. 249-253

23.  Уланчук В., Мудрак Р. Шляхи підвищення ефективності виробництва гречки // Економіка АПК. – 1999. – №11. – с. 13-16

24.  Фіщук О.М. Організаційно-економічні аспекти підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Збірник наукових праць Луганського НАУ. Сер. Економічні науки. Вип. 14. Т.1: мат. міжнародної науково-практичної конференції, – Луганськ, 2002 – с. 103-105

25.  Червен І.І., Гаркуша О.М. Про методику оцінки економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції // Вісник аграрної науки Причорномор’я. Вип. 5 / Миколаївський СГІ – Миколаїв, 1998 – с. 6-8

26.  Чумаченко М.Г. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.: За ред. акад.. НАНУ, проф.М.Г. Чумаченка .-2-е вид, перероб. і доп.-К.: КНЕУ, 2003.-556с.