Дипломная работа: Удосконалення технології виробництва харчових яєць шляхом введення у кормосуміш ферментних препаратів

4.6 Цех промислового стада курей-несучок

Виробництво харчових яєць проводиться рівномірно протягом всього року. Промислове стадо курей-несучок протягом року комплектують багаторазово за графіком через певні проміжки часу з метою рівномірного виробництва харчових яєць. Кількість партій курочок за рік і поголів’я молодок господарство визначає з розрахунку обсягів виробництва і місткості приміщень для утримання курей-несучок, що відображається в технологічному графіку. Для комплектування промислового стада курей використовують гібридних молодок 15-17-тижневого віку, жива маса і екстер’єр яких відповідають нормативам, встановленим для кросу «Шевер».

Поголів’я пташника комплектують протягом 1-2 діб, корпусу – 3-5 діб. Це сприяє якісному проведенню ветеринарно-санітарних і профілактичних заходів, впровадженню диференційованого режиму освітлення, регулюванню режимів годівлі з врахуванням продуктивності і віку птиці.

При виборі та встановленні світлового режиму для курей необхідно дотримуватись наступних вимог: не можна збільшувати тривалість світлового дня під час вирощування молодняку і знижувати її для курей-несучок; тривалість освітлення не має бути меншою 6-ти годин і більшою-17-ти годин, за винятком перших діб вирощування молодняку і періоду закінчення несучості; в господарстві суворо дотримуються прийнятих схем світлового режиму з добового віку і до закінчення несучості курей.

При утриманні промислового стада курей найбільшого поширення отримали постійні режими освітлення – з одним періодом світла і одним періодом темряви. Тривалість, світловою дня при такому режимі освітлення становить 16-17 год.

Досвід роботи птахівничих підприємств свідчить, що застосування переривчастих світлових режимів веде до зменшення енерговитрат, витрат кормів і, як наслідок, зниження собівартості яєць. При виборі світлового режиму для утримання курей промислового стада даного кросу рекомендується також дотримуватись параметрів, зазначених фірмою-постачальником даного кросу.

Годівлю курей проводять залежно від віку птиці. Готовий комбікорм за зовнішнім виглядом однорідний, без ознак псування, запах відповідає набору компонентів, які входять до його складу. Роздавання корму проводять 2-3 рази на день. Добова потреба корму для курей-несучок залежить від рівня несучості і особливостей кросу. При інтенсивності несучості 50-60 % несучки споживають у середньому 100 г корму, при 70-80 % - потреба корму зростає до 110-114 г на голову, а при більш високій - досягає 117-120 г і більше. Також значно більша потреба в кормах спостерігається перед початком несучості. Як правило, чим вища несучість курей, тим менше витрачається корму в розрахунку на 10 яєць, хоч витрати корму на курку-несучку збільшуються. Також витрати корму можуть зростати і внаслідок розкидання його з годівниць, тому робітники господарства слідкують за дотриманням їх належного стану.

Слідкують ще й за тим, щоб корм був з'їдений до кінця. Гравій роздають 1 раз на тиждень, використовуючи частинки розміром 4-6 мм. Велике значення для яєчної птиці приділяється введенню мінеральних речовин - до складу раціону вводять крейду та вітамінно-мінеральний комплекс. Пташниці обов'язково контролюють кількість корму, спожитого курами-несучками (згідно рекомендованих нормативів для даного кросу).

Важливим є щоденний контроль за чистотою у пташнику – витирання пилу у пташнику, щоденне підмітання підлоги і періодично її миття, промивння напувалок. Прибирання посліду проводиться не рідше як 2 рази на добу.

Несучок періодично оглядають, видаляють слабких. Для періодичного контролю живої маси несучок виділяють групу курей з окремих різних зон пташника і проводять щомісячне зважування не менше 100 голів. Це дозволяє контролювати стан, годівлю птиці в залежності від її стану, віку і продуктивності. Бракування несучок проводять за комплексом показників екстер’єру, рівня живої маси, стану гребеня і сережок, очей, лобкових кісток і клоаки, пігментації гребеня, плесна, вушних мочок.

Курей промислового стада використовують до 72-80-тиждневого віку. Збереженість поголів'я за продуктивний період складає не нижче 95 %, зоотехнічне вибракування - не більше 25 %.

Збір яєць на початку несучості проводять 2-3 рази на добу, із підвищенням рівня несучості - 4-5 разів на добу. Перший збір яєць проводять перед ранковою роздачею корму. Яйця збирають вручну і потім потрапляють на яйцесортувальні столи, де пташниця проводить сортування яєць за масою і розкладає їх у горбасті прокладки (картонні чи пластмасові). Яйця розбиті, з ознаками бою чи насічки, забруднені, з дефектами шкаралупи збираються окремо; їх направляють на подальшу переробку.

Яйця направляють в яйцесклад, де проводиться підготовка харчових яєць для реалізації. Приміщення яйцескладу сухе, чисте, з доброю вентиляцією; температура підтримується в межах 8-12ºC, відносна вологість складає 80-85%. Для полегшення роботи приміщення обладнано стрічковими транспортерами.

Для забезпечення рівномірного виробництва яєць поголів’я несучок потрібно поповнять кілька разів на рік. Метод цілорічного комплектування стада несучок, розроблений С.І. Сметнєвим, покладений в основу технологічного процесу виробництва яєць на птахофабриці.

При комплектуванні стада несучок дотримується той же принцип, який застосовується при вирощуванні молодняку: кожна партія птиці приймається в окремий, попередньо повністю звільнений, очищений і продезінфікований пташник. Після закінчення строку використання несучок, всі кури, що залишилися, здаються на забій і приміщення звільняється. Профілактична перерва у використанні приміщення складає не менш 20 днів.

Вибракування й рівень яйценосності несучок залежать від багатьох факторів: використовуваного кросу, умов годівлі, утримання. Тому єдиних норм для всіх господарств бути не може. З урахуванням досягнутого рівня продуктивності птиці розробляють зразкові норми вибракування і яйценосності несучок, які наведені в таблиці 9.

9. Зразкові норми від бракування і яйценосності кліткових несучок

Ритмічність виробництва яєць у господарстві забезпечується певним співвідношенням між потужністю цехів вирощування й цехів несучок. У технологічному графіку, що розробляють на весь рік, вказують тривалість вирощування молодняку в кожному певному пташнику, строк профілактичної перерви, у який пташник для несучок переводиться ремонтний молодняк, строк використання несучок і тривалість перерви в цеху несучок.

4.7 Переробка продукції

Організація процесу забою та первинної переробки сільськогосподарської птиці є дуже відповідальним заходом, оскільки дозволяє значно зменшити втрати маси тушки при їх переробці та отримати продукцію належної якості. На птахофабриці «Агроцентр» для забою та обробки птиці використовують поточно-механізовані лінії. Це комплекс машин і приладів, встановлених таким чином, щоб забезпечити єдиний технологічний потік переробки птиці з максимальною механізацією та автоматизацією технологічних операцій.

Забій та переробка птиці – це складний трудомісткий технологічний процес, який включає ряд операцій, у результаті яких отримують тушки птиці, фасоване м'ясо, харчові субпродукти (серце, печінка, шлунок та шия), а також перо-пухову сировину і технічні відходи, які використовуються для виробництва тваринних кормів. Технологічний процес переробки птиці здійснюють у такий послідовності: навішування птиці на конвеєр, оглушення, забій, знекровлення, теплова обробка, видалення оперення, туалет тушки (обпалювання та промивання), патрання, охолодження, сортування, маркування та упаковка тушок. Після чого тушки направляють на реалізацію.

Навішування птиці на конвеєр – це операція проста за виконанням, але дуже важлива для збереження якості тушки, для виконання всіх наступних операцій по переробці птиці. До складу поточно-механізованої лінії птахофабрики «Агроцентр» входять спеціальні стрічкові транспортери, за допомогою яких птиця з машини потрапляє на місце навішування.

Наступна операція – оглушення. Оглушення викликає у птиці стан шоку з повною відсутністю больових і рухових реакцій організму на певний період. Ця технологічна операція забезпечує належний санітарний стан процесу. При оглушенні робота серця не припиняється, що сприяє кращому знекровленню. Найбільш поширеним способом оглушення є електрооглушення, яке здійснюють при силі струму 25 мА та напрузі 550-950 В.

Після оглушення птиця потрапляє на ділянку забою та знекровлення. Від якості проведених технологічних операцій у значній мірі залежить товарний вигляд тушок і тривалість їх зберігання. Повне і швидке знекровлення птиці після забою настає при перерізані основних кровоносних судин у ділянці з’єднання шиї та голови. На птахофабриці «Агроцентр» забій проводять автоматично, шляхом бокового розрізу шиї, яремної вени та сонної артерії, без пошкодження трахеї та стравоходу.

Знекровлення птиці проходить над спеціальним жолобом знекровлення. Тривалість знекровлення курей складає 1,5-2 хв. повне знекровлення необхідне не тільки для забезпечення гарного товарного вигляду тушок, але й для здебільшого виходу крові як сировини для виробництва кормів тваринного походження.

Після знекровлення, птиця потрапляє на лінію теплової обробки, суть якої полягає в обробці гарячою водою, з метою послаблення утримання оперення в шкірі. Температура води для обробки тушок курей складає 52-55ºC, тривалість обробки – 60-80 с. при обробці птиці шию, голову, ноги і крила піддають допоміжній тепловій обробці – ошпарюванню, яке здійснюють шляхом занурення зазначених ділянок тушки птиці у ванну з гарячою водою (температура води 58-62ºC, тривалість обробки – 30 с).

Після теплової обробки гарячою водою, оперення з тушок вилучають на автоматичних машинах. З цією метою у господарстві використовують машини валкового і барабанного типу.

Після зняття оперення тушку обпалюють для знищення нитковидного пера, що залишилося. Застосовують газові камери, де тушка опалюється протягом 1-2 с.

Наступна операція – туалет тушки. У спеціальній машині тушка обмивається водою від прилиплого пір’я.

Далі тушки направляються в цех патрання. Основною продукцією птахопереробних підприємств на сьогодні є патрані тушки. При виробництві напівпатраних тушок виникають складності з проведенням ветеринарно-санітарної експертизи тушок, оскільки не має можливості провести якісний огляд внутрішніх органів. Крім того, термін реалізації і зберігання напівпатраних тушок значно менший ніж патраних.

Процес патрання починають із відокремлення голови, яке виконується при русі тушок на конвеєрі. Далі тушки потрапляють на ділянку відокремлення ніг, які ножем відділяються на рівні заплесневого суглоба, після чого падають на стрічку транспортера, який подає їх на підвісний конвеєр у цех патрання.

У цеху патрання після розрізу черевної порожнини вилучають внутрішні органи і залишають їх висіти з боку тушки для проведення ветеринарно-санітарної експертизи, після огляду тушок їх відділяють і направляють на подальшу обробку.

Серце видаляють, промивають і звільняють від навколосерцевої сумки. Печінку видаляють, попередньо обережно відокремлюють жовчний міхур не пошкоджуючи його. Печінку промивають, при цьому видаляються залишки крові. М’язові шлунки птиці завантажують у спеціальну машину, де проводять їх розрізання, звільнення від вмісту і промивання.

Усі субпродукти охолоджують водою при температурі 0…+2ºC протягом 10 хв., після чого їх у спеціальних ящиках по стрічковому транспортеру направляють в цех пакування.

Тушки також охолоджують холодною водою. При охолодженні у воді тушки птиці мають хороший товарний вигляд і не втрачають масу. При охолодженні тушки спочатку надходять у ванну попереднього охолодження з проточною водою на 10-15 хв., а потім – у ванну для охолодження при температурі води 0…+2ºC на 25-35 хв. охолоджені тушки знімають з конвеєра і направляють на сортування, маркування і пакування.

Також на території птахофабрики «Агроцентр» є цех з переробки яєць, де виробляють яєчні продукти: рідки (меланж, білок, жовток) та сухі (яєчний порошок, сухий білок та жовток). Саме виробництво яєчних продуктів дозволяє значно збільшити строки зберігання, полегшує транспортування та зменшує витрати від бою яєць. Яєчні продукти широко використовують в харчовій, кондитерській, фармацевтичній та косметичній промисловості.

Для промислової переробки використовують яйця курячі харчові, що не відповідають вимогам стандарту зі строком зберігання у звичайних умовах не більше 25 діб; дрібні яйця масою від 35 до 45 г, що відповідають за всіма показниками вимогам стандарту; яйця з пошкодженою незабрудненою шкаралупою без ознак витікання.

Технологічний процес виробництва яєчних продуктів включає такі операції: приймання і сортування яєць, санітарна обробка (використовують розчини каустичної та кальцинованої соди), розбивання яєць, вилучення вмісту, розподіл на жовток та білок. Далі сировина поступає на ділянку перемішування та фільтрації; при цьому проводиться очищення яєчної маси від частинок шкаралупи, плівок і ретельне перемішування, що покращує якість яєчних продуктів.

Наступна операція – пастеризація. Пастеризація проводиться за температури 58-62ºC протягом 2,5-3 хвилин. Далі готовий продукт за допомогою дозаторів фасують у металеві банки місткістю 10, 8, 4,5, 2,8 кг, які потім направляють на охолодження. Яєчні продукти охолоджують до температури не вище 6ºC. Рідкі охолодженні яєчні продукти зберігають в чистому вентильованому приміщенню при температурі не вище 5ºC не більше 6 годин.

5. Експериментальна частина

При згодовуванні птиці кормосумішей зі доступністю й засвоюваністю поживних речовин і енергії добавки ферментних препаратів роблять позитивний ефект, який виражається в підвищенні продуктивності.

В теперішній час при годівлі птиці віддають перевагу біологічно активним речовинам, які не накопичуються в організмі, позитивно впливають на продуктивність та не забруднюють навколишнє середовище. До таких речовин відносять препарат МЕК (мультиензимна композиція).

5.1 Результати досліджень

Для проведення науково-господарського досліду було створено дві групи курей-несучок. Схема досліду представлена в таблиці 10.

10. Схема науково-господарського досліду

В цілому продуктивність дослідної групи у зрівнянні з контрольною становила: 1 група – 4576, 2 група – 5268 шт. яєць., несучість курей другої групи по відношенню до першої збільшилась на 15,1%. Завдяки введенню в раціон МЕК маса яєць збільшилась на 4,3%, таблиця 11.

11. Якість яєць при використанні у комбікормі МЕК

Збереженість птиці як в контрольній групі, так і дослідній однаковою (100%), жива маса птиці на кінець досліду склала у контрольній групі 1,64 кг; у 2 групі - 1,79 кг. Ці дані свідчать про те, що введення у комбікорми ферментного препарату МЕК викликало підвищення яйценосності птиці без зменшення живої маси курей-несучок.

Використання у складі ферментного препарату МЕК позитивно впливає як на продуктивність, так і на якісні показники яєць. Встановлено збільшення перетравлення протеїну в організмі птиці дослідної групи на 5,5%, клітковини – на 1,5%, жиру – 1,1% по відношенню до контрольної групи, що видно з таблиці 12.

12. Перетравлення основних поживних речовин

Засвоєння мінеральних речовин у другій групи також було вищим, ніж у контрольній: кальцію на 5,4%, фосфору на 8,0%.

Включення ферментного препарату у комбікорми птиці позитивно вплинуло і на морфологічний склад тушок птиці, таблиця 13.

13. Морфологічні показники тушок курей-несучок

Аналізуючи таблицю 13 можна відмітити тенденцію до збільшення майже усіх морфологічних показників тушок. Зокрема у другій групі проти контролю збільшилась маса їстівних частин на 115,9±41,9.

5.2 Економічне обґрунтування досліджень

Використання в комбікормі ферментного препарату МЕК у дозі 0,5 кг на 1 т корму дозволило скоротити витрати комбікорму на виробництво 10 яєць до 1,53 у порівнянні з контрольною групою. Це приведено в таблиці 14.

14. Економічна ефективність використання ферментного препарату МЕК в комбікормах птиці

Аналізуючи таблицю 14 можна зробити висновок, що при використанні мультиензимної композиції МЕК було отримано більше як яєць на 692 шт., так і на 105,6 кг збільшилась загальна яйцемаса. Хоча вартість корму у 2008 році збільшилась на 14,1 грн., чистий прибуток склав 346 грн. також зросла маже на 10%.

6. Екологічні заходи

Ділянку під будівництво ферм вибирають на сухій підвищеній території з порівняно рівною поверхнею або невеликим нахилом на південь і низьким стоянням грунтових вод (не ближче 2 м від поверхні).

Відстань між свинофермами та іншими сільськогосподарськими підприємствами складає: 150 м від ферм великої рогатої худоби, вівчарських та конярських ферм; 1500 м від звірівницьких; 200-1000 м від птахофабрик.

Свинарські підприємства відносять до підприємств закритого типу, куди забороняється вільний вхід стороннім особам.

Виробнича санітарія на території господарства відповідає вимогам; по периметру всієї території виробничого сектору свинокомплекс має огорожу бетонними плитами і сіткою, також є зелені насадження.

Для робітників господарства планово проводиться раз на рік медичний огляд, результати якого заносять в медичну картку працівника; працівники, робота яких пов'язана з ядохімікатами, медичний огляд проходять через 4-5 місяців. Майже в усіх приміщеннях параметри мікроклімату відповідають гігієнічним нормам. Після закінчення роботи спеціалісти та робітники миють і дезінфікують руки та приймають душ.

Невідємною ланкою у загальному комплексі ветеринарно-санітарних заходів є дезінфекція, дезінсекція та дератизація. Дезінфекцію проводять ветсанітар і фельдшер під контролем ветеринарного лікаря господарства. При роботі працівниками з зараженими тваринами, вони повинні чітко виконувати розпорядження лікаря ветеринарної медицини, слідкуючи за нормами особистої гігієни.

7. Охорона праці

7.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві

Згідно закону «Про охорону праці», який прийнятий Верховною Радою України 21.11.2002 р. загальне управління і відповідальність за організацію по охороні праці в ПВФ «Агроцентр», покладається на директора. Усі посадові особи, відповідальні за забезпечення безпечних і здорових умов праці в межах своєї компетенції ведуть роботу з розробки заходів щодо поліпшення умов праці, проведенню інструктажів усіх робітників, забезпечуючи їх необхідною літературою, інструкціями.

Працівники господарства реалізують право на працю в господарстві шляхом укладення трудового договору. У кабінеті по охороні праці зосереджена вся організаційно-методична робота з охорони праці. На виробничих ділянках є куточки по охороні праці, де працівників інструктують безпосередньо на робочому місці.

У господарстві в обов'язковому порядку проводять інструктажі з охорони праці – вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий. Недоліком є те, що на робочих місцях не вивішені інструкції з правил безпеки і виробничої санітарії при обслуговуванні кожного виду діяльності.

Санітарне законодавство передбачає обов'язковий періодичний контроль усіх працівників, що роблять і стикаються з харчовими продуктами. Медичний огляд проводять з метою виявлення заразних хворих. Для працівників передбачений ветсанперепускник, де є кімната відпочинку, роздягальня. Територія птахофабрики утримується в чистоті, у нічний час висвітлюється. Проїзди і проходи вирівняні і мають тверде покриття.

7.2 Аналіз виробничого травматизму в господарстві

Основними причинами виникнення нещасних випадків на виробництві є:

- порушення режиму робочого часу;

- відсутність систематичного контролю зі сторони керівників ділянок за –дотримання безпеки праці;

- використання несправних транспортних об’єктів.

Незважаючи на те, що в господарстві проводяться різні заходи щодо охорони праці, усе-таки мають місце випадки виробничого травматизму (таблиця 12.). Розрахунки проводили статистичним методом. Визначаємо наступні показники: коефіцієнт частоти травматизму: Кч=Т/Р х 1000, де Т – кількість нещасних випадків; Р – середньосписочна кількість працівників; коефіцієнт важкості травматизму: Кв=Д/Т, де Д – кількість днів непрацездатності; коефіцієнт втрат робочого часу: Кврч=Д/Р х 1000. Дані розрахунків заносимо в таблицю 15.

15. Аналіз виробничого травматизму

Аналіз таблиці 15 показує, що в господарстві за останній рік збільшилося число нещасних випадків, при цьому більшість з них відбулися у тваринництві. При цьому збільшився коефіцієнт ваги травматизму і втрат робочого часу. Це свідчить про те, що в господарстві не виділяється достатньої уваги для проведення заходів щодо охорони праці.

7.3 Вимоги безпеки при роботах в інкубаторіях

7.3.1 Загальні вимоги безпеки

До самостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робіт допускаються особи, які не мають медичних протипоказань для виконання даної роботи, пройшли вступний та первинний інструктажі з охорони праці. Для виконання робіт, які потребують спеціальної теоретичної та практичної підготовки, працівники повинні мати відповідні посвідчення. Особи, які не досягли 18-річного віку, до газації яєць і тари не допускаються.

Під час виконання робіт на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

-фізичні небезпечні і шкідливі фактори (машини і механізми, що рухаються; підвищений рівень шуму на робочому місці; недостатня освітленість робочої зони та ін.);

-біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори (патогенні мікроорганізми та макроорганізми);

-психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори (фізичні перевантаження).

Погоджуйте з безпосереднім керівником робіт чітке визначення меж вашої робочої зони.

Виконуйте тільки ту роботу, яка доручена, по якій пройшли інструктаж і на виконання якої отримали завдання.

Не допускайте на робоче місце сторонніх осіб і не передоручайте свою роботу іншим особам.

Не приступайте до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, в хворобливому або стомленому стані.

Не працюйте: на несправних машинах або обладнанні; зі знятими захисними пристроями; при несправній контрольно-вимірювальній апаратурі і сигналізації, а також при відсутності або несправності заземлення і засобів індивідуального захисту.

7.3.2 Вимоги безпеки праці при роботі у птахівництві

Робітник повинен:

Перед початком роботи отримати від керівника робіт завдання.

Перед роботою надіти спецодяг. Забороняється переодягайтися поблизу рухомих деталей і механізмів машин і обладнання.

Ознайомитись із записами про стан безпеки праці у черговому журналі та вжити заходів до усунення зазначених недоліків.

Включити освітлення і переконатися, що робоче місце достатньо освітлене.

Оглянути робоче місце. Переконатися, що підлога чиста, суха, не слизька, без вибоїн та інших дефектів.

Перевірити наявність та справність інструменту, інвентарю, пристосувань, ручних візків, тари тощо.

Переконатися в наявності та справності усіх огороджень, захисних пристроїв, електропроводки, заземлюючих (занулюючих) проводів. Впевнитися, що заземлюючі пристрої технологічного устаткування знаходяться в справному стані.

Переконатися, що столи для сортування інкубаційних яєць, підніжні дерев’яні настили не мають пошкоджень, цвяхів, що стримлять, та інших гострих предметів, які можуть призвести до травми.

Заздалегідь погоджувати з напарником прийоми виконання роботи.

Перевіряти справність газового улаштування та блокування вхідних дверей камери газації яєць і тари із системою вентиляції камери, а також наявність плаката: “Не заходити! Камера газується” (справність світлового табло).

Переконатися в справності розетки та електричного кабелю ручного приладу – овоскопа, а також скляного покриття міражного універсального столу для визначення придатності яєць для інкубації.

Впевнитися в справності пересувних візків і правильному штабелюванні ящиків з яйцями.

Отримати мийні та дезінфекційні засоби в кількості, необхідній на одну робочу зміну, та камеру для газації яєць у відповідності з експлуатаційною документацією.

Перевірити наявність та безпечність зберігання мийних та дезінфекційних речовин.

Перед початком роботи перевирити наявність води, мила, рушника біля рукомийника. Впевніться в наявності і комплектності аптечки першої допомоги.

7.3.3 Роботи в інкубаторіях

Під час роботи робітник повинен:

Бути уважним під час руху транспорту до місця розвантаження інкубаційних яєць. Не знаходитись на вантажно-розвантажувальному майданчику під час руху транспорту.

Не працювати в легкому взутті. Взуття повинно бути зручним, з неслизькою підошвою, на низькому, широкому каблуці з пряжками або шнурками.

Тару з яйцями піднімаие, переносити та складати у штабелі на ручні візки удвох, погоджуючи між собою безпечні прийоми роботи.

Не допускати утворення слизьких та брудних місць на підлозі при випадковому падінні яєць тощо.

Під час очищення, миття, дезинфекції приміщення, інкубаторів, камери газації яєць, тари тощо застосовувати засоби індивідуального захисту: прогумований комбінезон (фартух), рукавички, чоботи гумові, респіратор, захисні окуляри, а також спеціальний інструмент, пристосування і драбини. При використанні респіратора робити 5-хвилинні перерви через кожні 30 хв. праці. Після закінчення роботи зробити запис у черговому журналі операторів.

Механік-оператор інкубаторію повинен:

Під час обслуговування камери газації яєць і тари постійно слідкувати за показаннями контрольно-вимірювальних приладів, роботою системи вентиляції та блокування, за правильністю показань знаків безпеки та своєчасно допускати робочих до завантаження і розвантаження камери; під час обслуговування інкубаторів слідкувати за справністю інкубаційних камер, роботою електродвигунів, а також за додержанням температури і вологості повітря в камерах інкубаторів.

Завантаження та розвантаження камери газації яєць і тари проводити тільки з дозволу механіка-оператора інкубаторію.

Перед тим, як увійти до камери газації, органолептично переконатися у повному її провітрюванні.

Постійно слідкувати за справністю електричного кабелю, рукоятки ручного овоскопа та скляного покриття міражного столу.

Завантаження інкубаторів лотками з яйцями птиці проводити за вказівкою керівника робіт. Перед завантаженням інкубатора переконатися в його достатній освітленості, справному стані пристроїв для установки лотків з інкубаційними яйцями.

Під час догляду за контрольно-вимірювальними приладами, обладнанням, світильниками тощо користуватися справними драбинами та спеціальними підставками. Не використовувати випадкові підставки та інші предмети.

Своєчасно, в міру забруднення, але не менше 2 разів на місяць, очищати від пилу, пуху, павутиння приміщення, обладнання, світильники.

Очищення світильників та заміну електроламп проводити при відключеній електромережі, вивішеному на пусковому пристрої плакаті: “Не вмикати! Працюють люди”, під контролем електротехнічного персоналу.

Під час роботи усередині інкубатора застосовувати світильники напругою 12 В.

7.3.4 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

При нещасному випадку, отруєнні, захворюванні надайте першу допомогу, повідомте керівника робіт і, при необхідності, відправте потерпілого у медичний заклад або викличте швидку допомогу.

Негайно вимкніть електроустановку, обладнання і повідомте керівника робіт при: аварії, пожежі, припинення подачі палива, електроенергії; порушення ізоляції електропроводу, кабелю, тощо. Дотримувайтесь заходів, які застерігають розвиток аварійної ситуації. Усувати несправності електрообладнання дозволяється тільки електротехнічному персоналу.

При порушенні стійкості штабеля тари негайно зробіть перекладку. Не залишайте штабель в небезпечному стані.

Пошкоджену тару з гострими кінцями металевої обв'язки, поламаними рейками тощо приберіть в безпечне місце.

При виникненні пожежі подайте сигнал пожежної безпеки, негайно повідомте про це керівника робіт, пожежну частину і приступіть до гасіння пожежі наявними засобами, виключіть всі електрифіковані установки та обладнання.

При ураженні електричним струмом якнайшвидше звільніть потерпілого від його дії, для цього швидко вимкніть рубильником ту частину електроустановка, до якої торгається потерпілий.

7.3.5 Вимоги безпеки після закінчення роботи

Вимкнути обладнання, електроустановку, органи керування установіть у нейтральне положення. На пускових улаштуваннях вивісити плакати: ”Не вмикати! Працюють люди”. При однозмінній роботі установити автоматичне керування обладнанням на ніч.

Перевірити і забезпечити надійність зберігання дезінфекційних речовин, а також безпечний стан камери газації яєць і тари.

Вивісити попереджувальні знаки безпеки в місцях, де були виявлені і не усунуті порушення вимог безпеки.

Навести порядок і прибрати робоче місце. Очистити інструмент, інвентар, пристрої і покласти у відведене місце. Зняти і привести в порядок спецодяг і засоби індивідуального захисту.

При здачі зміни повідомити змінника про технічний стан обладнання і розказати про особливості виконання роботи.

Повідомити керівника робіт про всі негаразди, помічені в процесі роботи, і вжиті заходи щодо їх усунення.

Закрити всі ворота, двері. На останні вихідні двері поставити пломбу.

7.4 Заходи по поліпшенню охорони праці на птахофабриці

Зробивши аналіз стану охорони праці ми виявили деякі недоліки:

- недостатньо виділяють коштів;

- інструктажі проводяться не в повному обсязі;

- на роботах з підвищеною небезпекою не надають додаткові перерви на цих роботах;

Для покращення умов праці на Краснопільскій птахофабриці приватної виробничої фірми «Агроцентр» я пропоную:

- виділяти більш коштів на заходи з охорони праці і виділені кошти обов'язково використовувати за призначенням;

- на роботах з підвищеною небезпекою забезпечувати працівників безкоштовним харчуванням та надавати обов'язкові додаткові перерви на цих роботах;

- головним фахівцям і керівникам спецпідрозділів вчасно і якісно забезпечувати проведення інструктажів з охорони праці;

- всім посадовим особам та спеціалістам пройти перевірку знань з охорони праці з обов'язковою видачею посвідчення про перевірку знань;

-обладнати куточки з охорони праці на робочих місцях та забезпечити праціючих як посадовими інструкціями так і інструкціями з охорони праці;

- не допускати використання електромеханічного устаткування в несправному стані, регулярно перевіряти всі робочі агрегати і механізми;

Виконання внесених пропозицій підвищить охорону праці і знизить рівень травматизму в господарстві.

Висновки і пропозиції

1. Використання мультиензимної композиції МЕК в складі комбікорму з перевагою зерна пшениці (50%), і соняшникового шрота (35%) дозволило підвищити перетравність протеїну на 74,4%, клітковини на 14,6% при одночасному збільшенні кальцію та фосфору відповідно на 5,4 та 8,0% за рахунок зменшення їх кількості в посліді.

2. Завдяки використанню ферментного препарату МЕК маса яєць збільшилась на 4,3%, яєчна продуктивність курей підвищилась на 15,1%

3. Збагачення комбікормів ферментним препаратом МЕК сприяє збільшенню товщини і маси шкаралупи яєць, покращенню кольору жовтка та смакових якостей яєць.

4. Використання мультиензимної комбінації також кращим чином відображається на економічних показниках виробництва продукції: рентабельність складає 28%, чистий прибуток 1581 грн., і збільшення яйцемаси 332,9 кг.

На тлі вищезазначених висновків, ми пропонуємо господарству такі пропозиції:

Для покращення умов праці на Краснопільскій птахофабриці приватної виробничої фірми «Агроцентр» я пропоную:

- всім посадовим особам та спеціалістам пройти перевірку знань з охорони праці з обов'язковою видачею посвідчення про перевірку знань;

- не допускати використання електромеханічного устаткування в несправному стані, регулярно перевіряти всі робочі агрегати і механізми;

- строго дотримуватись визначених гігієнічних вимог, контролювати роботу вентиляції в приміщеннях.

Список літератури

1. Авакянц С. Витаминно-минеральные премиксы «Мультивит» // Птицеводстов. №6, 2000. С. 27.

2. Белихов Г.П., Чубинская А.А. Минеральное и витаминное питание сельскохозяйственных животных. – Л.: Колос, 1965, с. 300.

3. Бергнер Х, Кетц Х-А. Научные основы питания сельскохозяйственных животных. М.: «Колос», 1973.

4. Венедиктов А.М., Викторов П.И. Кормление сельскохозяйственных животных / Справочник. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Росагропромиздат, 1988. – 366 с.

5. Войнар А.И. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. – М.: Высшая школа, 1960. – 544 с.

6. Дадашко В., Кузнєцова Т. Мультиэнзимные композиции – белорусский продукт // Птицеводство. №5, 2003. С. 8-9.

7. Дмитроченко А.П., Пшеничный П.Д. Кормление сельскохозяйственных животных. Изд. 2-е, доп. и перераб. Л., «Колос», 1975.

8. Емелина Н.Т., Крылова В.С., Петухова Е.А., Бромлей Н.В. Витамины в кормлении сельскохозяйственных животных и птицы. М., «Колос», 1970.

9. Клиценко Г.Т. Минеральное питание сельскохозяйственных животных. – 2-е изд. перераб. и доп. – К.: Урожай, 1980. – 168 с., ил.

10. Ковалев А. Новые ферменты для птицы // Птицеводство, №6, 2001. С. 20.

11. Кондырев В.Е. Витамины и витаминизация комбикормов. «Производство и использование комбикормов», 1964, стр 84-107.

12. Максаков В.Я. Годівля сільськогосподарських тварин. Минск, Уроджай, 1987 р.

13. Малюшин Е, Осипов А. Ферментный препарат в рационе кур-несушек // Птицеводство, №5, 2002. С. 19-21.

14. Манукян А. Марганец в комбикормах для бройлеров // Птицеводство. №3, 2007. С.9

15. Маслиева О.И. Обогащение витаминами кормовых смесей. В сб.: «Использование комбикормов в животноводстве», 1967, стр. 82-87.

16. Москалев Ю.И. Минеральный обмен.- М.: Медицина, 1985, 288 с.

17. Новиков Е.О. Загальна зоотехнія. Вища школа, 1985 р;

18. Околелова Т., Гейнель В. Ферменты с кормовыми антибиотиками и пробиотиками // Птицеводство. №8, 2007. С. 13.

19. Петрухин И.В. Корма и кормовые добавки: Справочник. – М.: Росагропромиздат, 1989.- 526 с.

20. Свеженцев А.И., Урдзик Р.М., Егоров И.А. Корма и кормление сельскохозяйственной птицы. - Днепропетровск, АРТ-ПРЕСС, 2006.

21. Хренов И.И. В кн..: „Кормление с.-х. животных”. М., 1960.

22. Цап С.В., Свєженцов А.І. Використання ферментних препаратів Оллзайм ССФ в комбікормах для курей-несучок. / Сбоник научных публикаций, сентябрь, 2008г.

23. Щерба М.М. Всасывание железа. Физиология всасывания. Л., 1977, с. 223-248.