Дипломная работа: Удосконалення технології виробництва харчових яєць шляхом введення у кормосуміш ферментних препаратів

Залізо входить у склад дихальних пігментів, у тому числі гемоглобіну, бере участь у процесах зв’язування та переносу кисню до тканин; стимулює функцію кровотворних органів; застосовується у якості лікарського засобу при анеміях і деяких інших патологічних станах. Амінокислоти (цистеїн, метіонін) стимулюють всмоктування заліза. Ефект цистеїну пояснюється його високою комплексоутворюючою здатністю і міцністю комплексу цистеїн-залізо.

Іони заліза присутні в таких ферментах, як каталаза й пероксидаза, а також у цитохромах, завдяки яким здійснюється перенос електронів у клітинах і утвориться енергія. Близько 70% іонів заліза знаходиться в гемоглобіні крові, що здійснює перенос кисню й бере участь у клітинному диханні.

Мідь являється незамінним мікроелементом, необхідним для нормальної життєдіяльності тварин. Вона – важлива складова частина металопротеїдів, які регулюють окисно-відновлювальні реакції клітинного дихання, фотосинтезу, засвоєння молекулярного азоту. Входячи до складу гормонів, мідь впливає на ріст, розвиток, відтворення, обмін, процеси гемоглобінутворення, фагоцитарну активність лейкоцитів.

Мідьвмісними є ферменти ортодифенолоксидаза, ксантиноксидаза, уратоксидаза, цитохромоксидаза, ряд інших. Тому мідь бере участь у тканинному диханні, кровотворенні, пігментації й кератинізації пір'яного покриву, остеогенезі, формуванні міеліну, відтворювальній функції та інших процесах.

Цинк присутній у карбоангідразі, пептидазах, деяких дегідрогеназах. Іони цинку пов'язані з гормонами, зокрема з інсуліном. Цинк приймає участь в обміні нуклеїнових кислот та синтезу білків. При недоліку цинку у тварин затримується ріст, змінюється формування костей, кістяка в цілому, знижується яйценосність, виникають порушення ряду ферментативних і гормональних процесів. Виявлені різкі вікові відмінності у всмоктуванні цинку. Так, у однодобових курчат всмоктується 34,6%, у курчат віком 3 тижня – 27,0%, та у віці 18 тижнів – 15,4%. Доза цинку 10-30 мг/кг сухої речовини корму у раціонах птиці підвищує вміст цукру у крові та оказує вплив на вуглеводний обмін.

Марганець входить до складу аргінази печінки, піруватдекарбоксилази, іони марганцю утворять комплекси з білками. Марганець впливає на ліпідний і вуглеводний обмін, розвиток кістяка, відтворну функцію. Кобальт входить в склад молекул цианокобаламіну (вітамін В12) і позитивно діє на процеси кровотворення й травлення. Йод присутній у молекулі гормону щитовидної залози тироксину. При дефіциті йоду порушується загальний обмін речовин, наприклад, білків, знижується засвоєння вітамінів і т.д. в останні роки стали велику увагу приділяти селену, що є важливим антиоксидантом. Його введення в кормосуміші перешкоджає появі некрозів печінки у несучок та ексудативні діатези у курчат, які спровоковані відповідними факторами як годівлі, так і утримання [1].

3. Матеріал, мета і методики виконання роботи

3.1 Матеріал, умови і методика досліджень

Матеріалом для роботи були дані обліку по промисловому стаду курей-несучок кросу «Шевер-579» Краснопільської птахофабрики приватної виробничої фірми «Агроцентр».

Яєчний крос «Шевер-579» був створений на основі породи яєчного напряму Хайсекс білий. Особливості кросу такі: високі показники продуктивності курей, маси яєць на початку несучості та живої маси дорослих курей при забої, стійкий коричневий колір та міцність шкаралупи яєць.

Зернові корми в структурі раціонів птиці займають біля 70%, і більша їх частина доводиться на кукурудзу та пшеницю. Оскільки основними джерелами енергії для птиці є зернові корми, потрібно враховувати, що вуглеводи в них неоднорідні по своєму складу.

В травному тракті птиці некрохмалисті полісахариди знижують перетравність кормів. Для підвищення перетравності поживних речовин у раціонах курей-несучок потрібні ферментні препарати, тому що завдяки їхній дії ефективніше використовуються місцеві дешеві зернові культури, збільшується яєчна продуктивність.

Нами було вивчено ефективність використання ферментного препарату МЕК на перетравність корму у курей-несучок з подальшою їх яєчною продуктивністю.

З цією метою було проведено науково-господарський дослід на поголівї курей яєчного напрямку продуктивності кросу «Шевер-579». Відбір курей-несучок для досліду проводили за методикою ВНДІТІП. Птицю утримували в триярусних батареях типу БКН-3А. Було створено дві групи несучих курей-аналогів породи по 50 голів у кожній. Параметри мікроклімату та освітлення відповідали нормативам. Починаючи з 240-денного віку, контрольна група курей отримувала впродовж дослідного періоду (150 днів), повноцінний комбікорм.

Всі групи впродовж досліду отримували повнораціонний комбікорм такого складу: зерно пшениці (50%), соняшниковий шрот (35%), а також соєва олія (1,7%), премікс, знефторений фосфат, лізин. Комбікорм був збалансований за основними поживними речовинами згідно з нормами. Проте в комбікормі було підвищення на 28,7% кількості клітковина та незначне зниження рівня обмінної енергії, сирого протеїну, кальцію, фосфору.

Під час досліду проводили облік збереженост, фізіологічного стану птиці та живої маси, продуктивності,споживання комбікорму, витрати корму а 10 яєць та 1 кг яйцемаси; середню масу яєць, якість яєць (маса білка та жовтка, індекс жовтка і білка, одиниці Хау, товщина шкаралупи).

Балансові досліди проводили згідно з методикою ВНДІТІП, де визначали кількість спожитого корму і виділеного посліду птицею. Для балансвого досліду з кожної групи відбирали по 5 голів птиці.

Вологу в посліді визначали висушуванням за температури 65ºC; кількість сирої клітковини – за методом Штома і Генеберга; сирого жиру – за методом Рушковського; сирого протеїну – за методом К’єльдаля; золи – методом сухого озоління в муфельній печі за температури 500-550ºC; кальцію – об’ємним методом за Де Ваарду; фосфору – після мокрого озоління калориметричним методом.

Для визначення перетравності протеїну кормових сумішей обов’язково звільняли послід від сечової кислоти та її солей, використовуючи метод М.І. Д’якова. Для цього наважку (1 г) сухого посліду обробляли в стакані киплячої дистильованої води (500 мл) з додаванням 3 мл 0,1 н їдкого натрію, доводили до кипіння; одержану масу фільтрували і переносили на фільтр. Відфільтрований осад 2-3 рази промивали гарячою водою, підсушували і спалювали в колбі К’єльдаля для визначення азоту.

В кінці досліду було забито по три голови з кожної групи курей. Перед забоєм птицю не годували 12 годин, не напували 4 години, потім зважували до і після забою, який виконували за методикою ВНДІТІП. Знаходили мсу істівних частей тушки та неістівних частей, масу напівпатраної та патраної тушок. Всі дані досліду оброблялиь методом варіаційної статистики з використання комп’ютерних програм Microsoft Exel.

3.2 Характеристика господарства

Краснопільська птахофабрика приватної виробничої фірми «Агроцентр» почала функціонувати з жовтня 1999 року після реконструкції колишньої птахофабрики «За мир». Розміщується вона між промисловими містами Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області. Територія району межує: з півдня – з Солонянським, з заходу – Криничанським і Петриківським районами, з півночі – з Магдалинівським та Новомосковським районами і зі сходу – з Синельниківським районами.

Дніпропетровський район знаходиться в степовій помірно засушливій зоні України, де загальна кількість опадів за рік в середньому становить 410 мм, а за період із середньою температурою вище 10°С – 260 мм. На протязі року переважають вітри південно-східного напрямку.

Господарство має на 2008 рік 405 га земельних площ, зайнятих під сільськогосподарські угіддя. Умови місцевого клімату дозволяють отримати добрі результати при вирощуванні кукурудзи та ячменю на зерно. Все зерно, що вирощується у господарстві, проходить всі стадії доочищення та до обробки. У господарстві є зерновий тік і кормоцех. Структура земельних угідь представлена в таблиці 1.

1.      Структура земельних угідь та її зайнятість у виробництві

Врожайність озимої пшениці за минулі роки коливається від 38,8 ц/га до 60,9 ц/га, при цьому якість виробленого насіння і товарного зерна висока. Від виробництва кормових культур безпосередньо залежить виробництво тваринницької продукції. Структура посівних площ та врожайність основних сільськогосподарських культур представлена в таблиці 2.

2. Структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур

Основна спеціалізація Краснопільської птахофабрики – яєчний напрямок. Технологія утримання птиці – кліткова. Виробнича потужність –920 тис. птахомісць, в тому числі 320 тис. призначені для вирощування молодняку. У господарстві є також 2 цеха, де утримуються качки важких м’ясних кросів.

Пташники побудовані з цегли та бетону за типовим проектом 18х96 і 12х84 м2. Обладнані клітковими батареями типів БКН-3, КБУ-3 і 2Б-3; система вентилювання «Клімат-47». Рівень механізації трудомістких робіт автоматизований.

В теперішній час птахофабрика працює з кросом «Шевер-579», виведеним на основі яєчної породи Хайсекс білий. Відмінними особливостями кросу «Шевер-579» є: високі показники продуктивності курей, маси яєць на початку несучості та живої маси дорослих курей при забої, стійкий коричневий колір та міцність шкаралупи яєць.

В цьому переконує стадо, яке утримується на птахофабриці і відповідає всім переліченим показникам: несучість за 68 тижнів життя складає 280 штук яєць; середня маса яєць у віці 26 тижнів 57,0 г; у віці 30 тижнів – 61,0г; у віці 60 тижнів – 67,4 г маси; вік досягнення 50%-вої несучості – 150 днів, а пік несучості – 170 днів (90-96%).

Рекомендовані для даної птиці температурний, світловий режим, а також відносна вологість повітря в приміщенні пташників в цілому дотримується.

Для контролю за основними показниками мікроклімату приміщення в проходах між клітковими батареями розміщені термометри й психометри, інтенсивність освітлення контролюється люксметром.

Фронт годівлі та напування птиці відповідають нормативам. В більшості пташників поїння здійснюється ніпельними поїлками типу Л-1, годівля – лінійними годівницями. Розподіл кормів здійснюється стрічковим транспортером. Збирання посліду в пташниках проводиться систематично. Цей процес механізований і здійснюється за допомогою скребково-гвинтових транспортерів. Послід по транспортеру надходить на двір і складається в тракторний причеп. Згодом він вивозиться на послідосховище, яке розташоване у 300-400 м від пташників (за межею птахофабрики). Збирання яєць виконується вручну двічі у день пташницями, які також слідкують за санітарним станом приміщення пташника і підтримують його на належному рівні. Особливу увагу звертають на чистоту кормових бункерів, водопровідних розподільних бачків та напувалок. Періодично здійснюють побілку підлоги, стін, стелі негашеним вапном. На вході у кожний пташник встановлені так звані ніжні ванни з вапном (дезбар'єр) для дезинфекції взуття. Для обслуговування пташників використовують одяг і взуття призначені тільки для роботи в даному пташнику. Трупи птиці щодня збирають у металеву тару. Після патологоанатомічного розтину їх утилізують у ямі Бекарі, яка розташована у 400 м від території птахофабрики.

По периметру всієї території виробничого сектору птахофабрика має огорожу бетонними плитами і сіткою; є зелені насадження. Внутрішньогосподарські шляхи для підвозу кормів, яєць і для посліду, трупів та інше розмежовані по принципу "чорні" і "білі" та між собою не перетинаються. При в'їзді на територію птахофабрики є дезбар'єр, який заповнюється свіжим дезрозчином хлорного вапна щотижня після його ретельного очищення.

На території птахофабрики є свій кормоцех, де здійснюється виготовлення кормосумішей згідно рецептів для різних за віком груп птиці і фази її продуктивності. Рецепти складає замісник генерального директора по зооветслужбі. Кормосуміші виготовляються в розсипному виді. Всі кормові компоненти для виготовлення кормових сумішей досліджуються у виробничій зооветеринарній лабораторії птахофабрики на поживність (вміст сирого протеїну), токсичність (при необхідності), бактеріальну забрудненість, вміст та активність вітамінів. Виготовлені кормові суміші також підлягають дослідженню.

Періодичне здійснюється комплексне біохімічне дослідження сироватки крові, печінки, яєць для контролювання засвоєння спожитих речовин кормів організмом курей.

Господарство благополучне щодо інфекційних і інвазійних захворювань. Сурово дотримуються строки проведення планових вакцинацій згідно з розробленою схемою вакцинацій, узгодженою з головним ветлікарем Дніпропетровського району В.Н. Ткаченко. Ефективність щеплень контролюється в лабораторії птахофабрики за допомогою експрес-тесту серологічних досліджень – ІФА (імуноферментний аналіз), який дозволяє визначити поствакцинальні антитіла. Напруженість імунітету перевіряється через 1 і 6 місяців після вакцинації.

В господарстві планово здійснюється дератизація всіх цехів птахофабрики, в тому числі й забійного, тарного, кормоцеху та складських приміщень. Тарний цех призначений для сортування тари для яєць при її ревізії та дезинфекційної обробки тари для яєць.

В теплу пору року також здійснюються планові заходи щодо дезинсекції. А саме: обприскування птахоприміщень інсектидами, застосування харчової принади для знищення мух в побутових та інших приміщеннях, а також обробка розчином кормової інсектицидної принади шиферних «домівок», розміщених на території полідосховища. У зв'язку із сусідством Краснопільської птахофабрики з Дніпропетровським газовим господарством за встановленим графіком робітниками птахофабрики при узгодженні з керівництвом вищезгаданого господарства.

Епізоотичне благополуччя забезпечується в значній мірі тим, що комплектування цехів-пташників птахофабрики птицею здійснюється за рахунок репродукування від власного батьківського стада, яке утримується в Криничанському районі. Інкубація яєць від батьківського стада курей здійснюється в інкубаторі ПВФ «Агроцентр» у с. Софіївка Краснопільського району. Вирощування курчат відбувається у Дніпродзержинській птахофабриці ПВФ «Агроцентр». Краснопільська птахофабрика – зона ремонтного молодняку та зона промислової курки-несучки з підзонами. Отже, наявні технологічні і виробничі зони, які відокремлені одна від однієї на значні відстані. Це є необхідною умовою промислового птахівництва.

Крім ізольованого зонального утримання різних вікових груп курей для забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя виконуються також інші умови запобігання заносу інфекцій. Сурово дотримується принцип експлуатації приміщень «все зайнято – все пусто». Посадка та видалення птиці здійснюється одноразово, тобто ніколи замість вибракованої та видаленої птиці не підсаджують іншу і ніколи не видалють птицю з приміщення партіями, а тільки всю разом.

Перед розміщенням чергової партії птиці витримуються міжциклові санітарно-профілактичні перерви в пташниках; для молодняку – 2 тижня і один раз за рік 30 днів, для дорослої птиці – 30 днів. За час санітарної перерви проводять очищення і дезинфекцію приміщень, а також ремонт приміщень.

Направлена на забій птиця підлягає ветеринарному огляду перед забоєм. Після потрошіння м'ясо тушок курей та субпродукти підлягають ветсанекспертизі, яку здійснює лікар-ветсанексперт. Перед відправленням на продаж м'ясо тушок курей та субпродукти зберігаються у морозильній камері. Після кожної робочої зміни проводять очищення та дезинфекцію забійного цеху.

Дезинфекційні та лікувальні засоби зберігаються в аптеці птахофабрики. Ядохімікати зберігаються окремо від медикаментів, біопрепаратів в окремому приміщенні, ключ від якого є тільки у ветфельдшера, який завідує аптекою. Надходження хімічних реактивів, лікувально-профілактичних, дезинфекційних засобів, а також їх видавання реєструється у спеціальних журналах.

Щорічно Краснопільська птахофабрика приймає участь в обласній виставці «Агроперспектива» кращих господарств області. У минулому році птахофабрика зайняла одне з перших місць в області за кількість вироблених товарних яєць та їх якістю. В останні роки здійснюється нарощування виробничої потужності та темпів виробництва. Це свідчить про ефективну виробничу організацію системи праці, про покращення кормової бази. На сьогодні підприємство має можливість забезпечення комбікормами та кормовими концентратами не тільки себе, але і інших птахівничих господарств. Досягнення стійкого епізоотичного благополуччя дає можливість виробляти інкубаційні яйця за рахунок батьківського стада також не тільки для себе, а й для продажу іншим птахо підприємствам.

Значну роль у контролюванні епізоотичної ситуації в господарствах агрофірми відіграє зооветеринарна виробнича лабораторія птахофабрики в Краснопіллі завдяки здійсненню бактеріологічних, вірусологічних, біохімічних, токсикологічних досліджень з використанням сучасних методів. Для діагностики інфекційних захворювань та контролювання ефективності вакцинацій в господарствах ПВФ «Агроцентр» в лабораторії використовують імуноферментний аналіз з комп'ютерним забезпеченням та об'єктивною інтерпретацією отриманих результатів. ІФА - найбільш чутливий метод на сьогодні. Лабораторія має можливість визначення материнських, поствакцинальних антитіл до 9 захворювань: хвороби Ньюкасла (НХ), інфекціонного бронхіту курей (ІБК), інфекціонного ларинготрахеїту (ІЛТ), хвороби Гамборо, реовірусу, мікоплазмозу, пастерельозу, синдрому зниження несучості (СЗН), інфекційного енцефаломіеліту.

На жаль на сьогоднішній день птахофабрика «Агроцентр» скоротила поголів’я птиці в зв’язку з економічною кризою в країні.

4. Результати власних досліджень

4.1 Породний, класний, віковий склад стада та продуктивні характеристики

Курам яєчного кросу шевер притаманні такі породні ознаки: голова у півнів не дуже велика, гребінь - листоподібний, прямостоячий, середньої величини. У курей гребінь звисає набік, але не затуляє очей. Сережки середньої довжини, заокруглені. Вушні мочки білого кольору, іноді з легким жовтуватим відтінком; райдужна оболонка очей має червоне або помаранчеве забарвлення; дзьоб міцний, жовтий; шия середньої довжини, з рясним довгим оперенням. Тулуб продовгуватий, поставлений горизонтально; живіт повний та м’який. Ноги – середньої довжини, з чітко відокремленою гомілкою. Плесна тонкі, жовтозабарвлені. Шкіра має жовтуватий відтінок; оперення біле, прилягає щільно. Хвіст широкий біля основи та дуже рясний.

Жива маса курей у віці 52 тижнів становить 1,7-2,2 кг, півнів – 2,2-2,8 кг. Несучість курей за 72 тижні життя становить 240-260 яєць, середня маса 1 яйця – 56-58 г. Статевої зрілості кури досягають у віці 140-150 діб. Птиця цього кросу має високі відтворні здатності. Заплідненість яєць становить 92-97%, вивід курчат – якнайменше 80%. Показники продуктивності наведені в таблиці 3.

3. Продуктивні показники несучок яєчного кросу «Шевер-579»

Необхідно зазначити, що завдяки селекційній роботі, спрямованій на зменшення витрат корму на виробництво 1 кг яєчної маси, гібридні несучки мають меншу живу масу (1,5-1,7 кг у віці 52 тижні), ніж кури класичної породи Леггорн білий. Більш висока яєчна продуктивність несучок фінального гібриду (305-316 яєць за 72 тижні життя), ніж у курей класичної породи Леггорн білий, досягається переважно завдяки двом основним чинникам: вища інтенсивність несучості гібридів та їх більш рання статева зрілість (майже на місяць раніше починається яйцекладка).

4.2 Відтворювальні характеристики стада

Фірма «Агроцентр» закуповує добовий молодняк в селекційному центрі, який розташований в с. Софіївка. Там же є цех інкубації селекційних яєць. При селекції курей для створення кросу «Шевер-579» ведуть оцінку та підбір за комплексом ознак: за яйценосністю, масі яєць, якості шкаралупи, щоб сполучати бажані властивості при схрещуванні ліній.

Ефект селекції може бути визначено шляхом зрівняння птиці, що селекціонується з контрольною популяцією, яка представляє ту ж саму вихідну лінію, але в якій, не ведеться селекційна робота. Найкращих виробників та родини залишають для подальшої роботи. Підбір птиці ведуть з обліком спеціалізації ліній за окремими ознаками.

4. Схема схрещування для отримання кросу «Шевер-579»

В процесі закладання лінії виявляють їх загальне поєднання з використанням діалельних та поліалельних схрещувань не менш чим за 75 курами в кожній групі.

За результатами схрещувальних ліній визначають, які лінії та родини доцільно використовувати у подальшій племінній роботі в якості батьківських та материнських форм.

4.3 Технологія годівлі яєчних курей

Для годівлі курей у господарстві використовують повноцінні комбікорми, збалансовані згідно діючих норм і виготовлених у відповідності із ДСТУ 4120-2002 «Комбікорми повнораціонні для сільськогосподарської птиці».

Молодняк і дорослу птицю годують із врахування норм обмінної енергії, сирого протеїну, мінеральних речовин і амінокислот у комбікормах. Годівлю ремонтного молодняку диференціюють залежно від віку, живої маси і розвитку. У період вирощування практикують трикратну зміну раціонів.

Особливу увагу приділяють годівлі і напуванню курчат у період після виводу.

У господарстві був вивчений вплив різних кормів на продуктивність птиці і її потреба в поживних речовинах. Фізіологічною основою організації годівлі є збалансування раціону за комплексом поживних, біологічно активних, мінеральних речовин і мікроелементів, виходячи із синергічності їх дії в процесах обміну в організмі з найбільш ефективним перетворенням кормів у продукцію птиці (зокрема в яйця).

Взаємодія елементів живлення різнорідно всеохоплююче. При повному або надлишковому забезпеченні курей-несучок висококалорійними кормами, але при недоліку протеїну знижується яйценосність, а зайва енергія витрачається на жировідкладення.

Система нормованої годівлі передбачає насамперед забезпечення потреби птиці в обмінній енергії й сирому протеїні. Нормування по обмінній енергії й комплексу поживних речовин відповідає фізіологічним вимогам високопродуктивної птиці й збереженню її здоров'я. Обмінну енергію визначають по різниці між валовою енергією, споживаною птицею з кормом і енергією, виділеною з екскрементами. Потреба в обмінній енергії й вміст її в кормах виражають у кілоджоулях на 100 г сухого корму. Нормування білкової годівлі ведеться по сирому протеїну, потреба в сирому протеїні й вміст його в кормах визначають у відсотках на 100 г сухого корму.

Оцінку й нормування кормів ведуть також і по амінокислотах, у першу чергу по метіоніну, триптофану, лізину. Вміст цих амінокислот у кормах обмежено, а потреба птиці в них висока. На потребу птиці в амінокислотах впливає енергетичне забезпечення раціону, вміст у ньому протеїну, вітамінів, жирів і інших складових раціону.

Мінеральні речовини й вітаміни мають дуже велике й різноманітне значення в життєдіяльності птиці. Мінеральні речовини складають 3-4% живої маси птиці й 10% маси яйця зі шкаралупою, а вітаміни беруть участь у різних обмінних реакціях і впливають на багато фізіологічних процесів. Недолік одного або декількох мінеральних речовин знижує продуктивність і плідність птиці, а іноді можуть призвести до захворювань і загибелі. У раціонах для птиці нормують кальцій, фосфор, натрій, хлор (у вигляді звичайної солі), йод, кобальт, цинк, марганець, залізо й ін. Потреба в мінеральних речовинах і вітамінах встановлюють у міліграмах і відсотках до маси сухих кормів, а вітаміни також в інтернаціональних одиницях на 100 г сухого корму.

У період 1-8 тижнів курчатам згодовують комбікорм із високим вмістом сирого протеїну (20%) і обмінної енергії (290 ккал). Годують молодняк досхочу. У віці 9-17 тижнів у комбікормі знижують рівень сирого протеїну (до 14%) і обмінної енергії (до 260 ккал), щоб затримати ранню статеву зрілість. У період перед початком яйцекладки (18-22 тижня) використовують комбікорми з більшим вмістом сирого протеїну (16%) і обмінної енергії (265-270 ккал), норма кальцію становить 2%. Рецепт повнораціонного комбікорму представлений в таблиці 5.

5. Рецепт повнораціонного комбікорму для курей яєчного напряму продуктивності «Шевер-579»

Дорослим курам роздають корми два рази на день. Це дозволяє зекономити білкові корми і знизити собівартість яєць. Поживність комбікормів за такою годівлею представлена в таблиці 6.

6. Поживність комбікормів для курей-несучок кросу «Шевер-579»

У першу половину продуктивності кури продовжують рости і тому в раціоні рівень сирого протеїну складає 17%, обмінна енергія 270 ккал. Після завершення росту птиці рівень сирого протеїну становить біля 15%.

4.4 Утримання птиці

У господарстві використовують клітковий спосіб утримання промислового стада – курей-несучок утримують у кліткових батареях БКН-3А. Ця технологія має значні переваги: вища несучість курей, підвищена ефективність використання виробничих площ, підвищення культури виробництва, зниження витрат кормів, полегшується робота за птицею, знижуються затрати тепло- та енергоносіїв.

Базовою технологією утримання промислового стада передбачено дотримання таких параметрів: площа підлоги для курей білих кросів - не менше 450 см2/гол., коричневих кросів - 500 см2/гол., щільність посадки при утриманні на глибокій підстилці - 6 гол./м2 для курей білих кросів, 5,5 гол./м2 для курей коричневих кросів. При утриманні промислового стада на глибокій підстилці кількість курей в секціях становить 2 000 гол. Фронт годівлі при вільному доступі до корму має становити 7-10 см, при обмеженій годівлі - 10-12 см. Фронт напування - не менше 2-х см на голову, при використанні ніпельних напувалок - 1 ніпель.

Освітленість у пташнику має бути 25-30 лк. Для освітлення пташників використовують звичайні електролампи (від 40 до 75 Вт), які підвішують посередині проходу між клітковими батареями на рівні верхнього краю клітки на відстані 3,5-4 м одна від одної. Роздачу корму і прибирання посліду проводять при виключеному світлі.

Для отримання високої продуктивності курей-несучок у пташнику необхідно створити оптимальні умови для їх утримання. Параметри зовнішнього середовища практично не відрізняються від рекомендованих для утримання птиці батьківського стада. Температура повітря у приміщенні має бути 16-18°С, допускається зниження температури у пташнику на 2°С і підвищення до 26°С. Значна зміна температури у пташнику веде до затримки росту і розвитку, зниження продуктивності, линяння курей. Підвищена температура у пташнику призводить до зниження рівня несучості, збільшення витрат кормів на виробництво яєць, збільшення витрат води. Відносна вологість у пташнику має бути 60-70%. Допускається зниження цього показника до 40-50% у холодний період року і підвищення до 75% у перехідний. Підвищена вологість веде до зниження апетиту та засвоєння кормів зниження продуктивності; внаслідок розвитку патогенної мікрофлори збільшується захворюваність птиці і падіж. Особливо небезпечним є поєднання високої температури і вологості повітря - знижується загальна резистентність птиці, кури малорухливі, погано поїдають корм, п'ють багато води, знижується несучість. Температуру і вологість повітря визначають і реєструють не рідше 2-х разів на добу. Сучасні автоматизовані системи контролю мікроклімату у пташнику дозволяють реєструвати всі зміни цих показників протягом доби.

Працівники пташників ретельно стежать за тим, щоб у приміщенні не було протягів і дотримувати показники повітрообміну: у холодний період року - не менше 0,7 м3/год. на 1 кг живої маси, у теплий період року - не менше 4,0 м3/год. на 1 кг живої маси. Швидкість руху повітря має становити в холодний період року не більше 0,6 м/с, у теплий - 1,0 м/с.

4.5 Цех ремонтного молодняку

Для регулярного поповнення батьківського і промислового стада ремонтним молодняком на вирощування приймають курчат у строки, які передбачені технологічним графіком, з врахуванням багаторазового комплектування стада. На 1 дорослу птицю батьківського стада, яка підлягає заміні, на вирощування ставлять 1,4 курочки та 3,0 півників, а промислового стада – 1,3 курочки. Розрахунок виходу ремонтного молодняка для комплектування промислового стада приведений в таблиці 7.

7. Розрахунок виходу 1000 голів ремонтних курочок для комплектування промислового стада

Молодняк приймають великими одновіковими партіями з таким розрахунком, щоб однією партією птиці повністю заповнити приміщення як цеху вирощування, так і цеху промислового стада. Профілактична перерва між двома партіями у господарстві складає біля трьох тижнів.

Провідними факторами, які впливають на ріст і розвиток молодняку при вирощуванні, є параметри мікроклімату, годівля і напування. До основних параметрів мікроклімату відносять температуру, вологість, повітрообмін, вміст шкідливих газів, а також освітленість та світловий режим. Світлові режими, які використовують в господарстві представлені в таблиці 6.

8. Постійні світлові режими для вирощування ремонтного молодняку курей яєчного кросу «Шевер-579»

Для чіткого дотримання світлового режиму використовують автоматичне включення і виключення електроосвітлення за допомогою спеціальних реле часу.

Страницы: 1, 2, 3