- введення карток слідів і зображення слідів пальців і долонь як у нові, так і у вже заведені картки слідів за допомогою планшетного сканера, відеовводу файлів формату ВМР;

- автоматичне кодування відбитків і слідів з можливістю наступної ручної корекції;

- перевірка інтегральних ознак дактилокарт, виявлених після автоматичної класифікації (перша обробка);

- збереження дактилокарт, слідів і результатів пошуків (рекомендаційних списків) у базі даних;

- візуальне порівняння відбитків двох дактилокарт або сліду з дактилокартою без попереднього запуску пошуків;

- аналіз результатів пошуку – перегляд рекомендаційних списків;

- формування запитів на пошук «Карта-Карта», «Карта-Слід», «Слід-Карта», «Слід-Слід», «Слід-Долоня», «Долоня-Слід»;

- об'єднання дактилокарт із двох в одну з підбором кращих відбитків пальців;

- друк фототаблиці (слід-карта);

- друк копій дактилокарт і карток слідів;

- імпорт і експорт дактилокарт і слідів з версій 4.2, 6, 7;

- ведення довідників;

- сервісні функції;

- аналіз цілісності і відновлення бази даних.

АДІС Сонда 6 працює під управлінням операційної системи Windows 2000/NТ/98/95.

Система розрахована на фахівців, що мають навички роботи на ПК, а також володіють основами дактилоскопічної експертизи.

АДІС Сонда 6 може бути розгорнута як на одному ПК, що називається головною станцією, так і в локальній мережі, де обов'язково є головна станція й одна або трохи робочих станцій. Архітектура системи наступна:

Головна станція (ГС) – ПК, на якому, крім виконання усіх функцій робочої станції, зберігається центральна база даних (БД), її система управління, а також каталоги, що забезпечують технологію введення дактилокарт і слідів. На ГС працює диспетчер автоматичних процесів (далі - диспетчер процесів), що виконує обробку дактилокарт, пошуки, а також операції модифікації БД.

У системі повинна і може бути тільки одна головна станція. До неї можуть бути підключені: планшетний сканер, сканер пальцевої прокатки, принтер, відеоввод, а також модем, за допомогою якого здійснюється експорт і імпорт даних між системами Сонда версій 4, 6 і 7.

Робоча станція (РС) – ПК, призначений для інтерактивної роботи користувачів по введенню дактилокарт і слідів, редагуванню, перегляду й обслуговуванню БД. У рівнобіжному режимі може працювати диспетчер процесів, що виконує обробку дактилокарт і пошуки. До робочої станції також можуть бути підключені планшетний сканер, сканер пальцевої прокатки, принтер і відеоввод.

Зовнішня система – ПК, з яким за допомогою модему встановлений зв'язок для експорту й імпорту інформації між системами сімейства Сонда.

Головна станція

Табл. 1. Логічні складові головної станції

Головний каталог	БД	Диспетчер автоматичних процесів	АРМ (автоматизоване робоче місце)
Забезпечує логічну структуру файлів, необхідну для обробки і збереження даних	Центральна БД	Операції обробки дактилокарт, занесення інформації в БД, пошуку по БД, а також експорт і імпорт	Оболонка системи, призначена для інтерактивного спілкування з користувачем

Для ГС обов'язковим є наявність центральної БД, диспетчера процесів і АРМ, тобто встановленого інтерактивного пакета Сонда 6, у параметрах якого зазначено «Головна станція».

Головний каталог забезпечує логічну структуру файлів бази, необхідну для обробки і збереження даних. Диспетчер процесів регулярно переглядає зв'язані з ним підкаталоги. У залежності від наявності файлів того або іншого типу в тому або іншому підкаталозі диспетчером буде запущена обробка відповідного процесу. За замовчуванням ім'я головного каталогу «Sonda 6».

Центральна БД складається з трьох частин:

- центрального каталогу БД,

- каталогу зображень і кістяків слідів,

- каталогу математичного коду.

Перша частина містить текстові дані, рекомендаційні списки і посилання на коди і зображення.

До 80% обсягу займає друга частина, в якій зберігаються зображення слідів і відбитків дактилокарт. Зображення заносяться в базу один раз і корекції не підлягають.

Усі модифікації внесених дактилоскопічних об'єктів, а також пошуки здійснюються по тій частині БД, що містить математичний код.

Операції введення і корекції дактилокарт, обробки запитів на пошук по БД, сформовані користувачем в інтерактивному режимі, а також експорту й імпорту вимагають автоматичної обробки з використанням диспетчера процесів.

Робоча станція

Табл. 2. Логічні складові робочої станції

АРМ	Диспетчер автоматичних процесів	Локальний каталог процесів	Локальна БД
Оболонка системи, служить для інтерактивного спілкування з користувачем	Операції обробки дактилокарт і пошуків	Забезпечує логічну структуру файлів, необхідну для обробки дактилокарт під час підготовки їх введення в центральну БД без звертання до головного каталогу	Копія каталогу математичного коду Центральної БД

Обов'язковою частиною РС є наявність АРМ, тобто встановленого інтерактивного пакета Сонда 6, у параметрах якого не вказана позначка «Головна станція». РС може функціонувати або із запущеним диспетчером процесів, що може трохи знизити швидкість інтерактивної роботи, або без нього.

При наявності локального каталогу процесів обробка дактилокарт виконується на даному комп'ютері без звертання до головного каталогу, що може значно знизити завантаженість мережі і підвищити швидкість роботи системи.

При наявності локальної БД пошук виконується на даній РС, що також може значно знизити завантаженість системи і підвищити швидкість її роботи. Синхронізація даних центральної і локальної баз даних виконується автоматично диспетчером процесів.

Присутність локальної БД і локального каталогу процесів на робочій станції не обов'язково.

У деяких підрозділах експертно-криміналістичної служби застосовується АДІС «Дакто 2000», що призначена для використання в правоохоронних органах, для дактилоскопічної реєстрації громадян і в ідентифікаційних системах різного призначення.

Автоматизоване робоче місце введення дактилокарт і слідів даної системи дозволяє:

- введення даних у дактилотеку (режим реєстрації);

- коректування даних у дактилотеці (режим редагування);

- перегляд даних у дактилотеці (режим перегляду);

- введення даних у слідотеку (режим реєстрації);

- коректування даних у слідотеці (режим редагування);

- перегляд даних у слідотеці (режим перегляду);

- постановка запиту на пошук у базі дактилокарт;

- постановка запиту на пошук у базі слідів.

АДІС Папілон 7 з високою точністю і надійністю ідентифікує сліди пальців і долонь рук, виявлені на місці злочину, ідентифікує невпізнані трупи, встановлює особу затриманого.

АДІС Папілон 7 максимально автоматизує всі технологічні процеси обробки дактилоскопічної інформації. АДІС Папілон 7 побудована як модульна система, можливість масштабування архітектури дозволяє поетапно нарощувати як об'єм Бази Даних (від 10-20 тисяч до 15 мільйонів дактилокарт), так і пропускну здатність. АДІС Папілон 7 цілком задовольняє Технічним Вимогам МВС.

Можливості:

- введення і збереження в БД дактилокарт, фотозображень осіб і особливих прикмет, словесного опису людей;

- введення і збереження в БД слідів пальців рук і долонь, вилучених з місць злочинів;

- проведення автоматичних пошуків типів "карта-карта", "карта-слід", "слід-карта", "слід-слід";

- проведення пошуків і ідентифікація слідів і відбитків долонь;

- автоматизований дактилооблік: проведення різноманітних вибірок, сортування списків БД, видалення і редагування записів і т.д.;

- пошук за словесним описом;

- автоматизоване визначення дактилоформули;

- вивід графічних зображень (дактилокарти, фотозображення, сліди) на монітор і на принтер, вивід документів, списків, довідок;

- віддалене введення дактилоскопічної інформації, віддалений доступ до Центрального БД, побудова розподілених систем;

- відповідність основним вимогам по багаторівневому розмежуванню доступу і закриттю інформації, переданої по каналах зв'язку і яка зберігається в базі даних;

- взаємодія з іншими видами автоматизованих обліків;

- експорт дактилокарт і слідів у форматі Інтерпол, МВС України, Росії.

“Живий” сканер дозволяє швидко виготовити дактилокарти високої якості, перевірити підозрюваного протягом однієї-трьох годин після затримки за всіма слідами з раніше нерозкритих злочинів, встановити причетність до здійснення злочинів осіб, затриманих у зв'язку з іншими обставинами, виявити факти, коли людина назвалася не своїми паспортними даними.

«Живий» сканер Папілон – точна фіксація папілярного візерунка, повна компенсація “змазування” при прокатці, можливість багаторазової прокатки для одержання кращого результату, прокатка долонь, автоматична перевірка порядку проходження і розташування відбитків, відповідності відбитків і контрольних відбитків. Сертифікований ФБР США у серпні 1998 р.

Можливості:

- оптикоелектронне дактилоскопіювання: відбитки пальців і долонь, контрольні відтиски;

- електронне фотографування затриманого, його особливих прикмет, предметів і документів;

- створення електронної картки форми Ф1;

- доступ у реальному часі до центральної АДІС, інформаційної системи МВС;

- WSQ-компресія зображень, передача електронних дактилокарт в АДІС і одержання результатів перевірок за звичайними телефонними лініями, які комутуються, (TCP/IP);

- друк дактилокарт із високою якістю;

- інтеграція в будь-які обчислювальні мережі;

- підтримка стандарту ФБР по обміну електронними дактилокартами.[34]

Відео-5 – система введення в АДІС слідів пальців і долонь рук з дактилоплівок і об'єктів. Відео-5 вирішує проблеми оперативного введення слідів в АДІС, якісного друку зображень слідів, швидкої обробки складних слідів.

Можливості:

- фіксація і відеоввод в АДІС зображень слідів з об'єктів, різних дактилоплівок;

- фіксація сліду цифровою камерою безпосередньо на місці злочину і введення зображення з камери в АДІС;

- попередня обробка зображень: контрастування, фільтрація, еквалізація для дуже складних слідів, поділ накладених слідів;

- одержання негативних або дзеркальних зображень;

- регульоване підсвічування;

- якісний друк копії сліду з будь-яким заданим масштабом.

Растр-5 спрощує, прискорює, автоматизує процес підготовки ілюстрацій до дактилоскопічних, балістичних, почеркознавчих, трасологічних і багатьох інших висновків і експертиз, різного роду мікроскопічним дослідженням.

Можливості:

- реєстрація зображень з телекамери, цифрової камери, мікроскопа, сканера, відеозапису;

- покадрова робота з відеозаписом, вибір кращого кадру, його посилення;

- обробка зображення: контрастування, фільтрація, еквалізація;

- порівняння зображень шляхом масштабування, накладення, вирахування;

- підготовка форми документа і написів;

- підготовка орієнтування;

- друк з фотографічною якістю.

Більш складні системи підтримки прийняття рішень працюють у режимі діалогу. Експерт відповідає на питання, що задаються йому комп'ютером. Якщо автоматизована методика дозволяє на підставі таких відповідей зробити однозначний висновок, експертний висновок складається автоматично. Якщо ні, криміналістично значимі ознаки виводяться на екран, і рішення приймає експерт на основі свого внутрішнього переконання. До подібних систем відносяться: "Кортик" — в експертизі холодної зброї, "Еврика" — у пожежно-технічній експертизі, "Балекс" — у балістиці, "Наркоекс" — у дослідженні наркотичних речовин і багато інших. Розроблено базовий програмний модуль "Атекс", на основі якого можна легко продукувати подібні системи.

Усі перераховані вище програми використовуються при конструюванні комп'ютеризованих робочих місць експертів різних профілів.

Удосконалювання експертних методик, підвищення вірогідності їхніх результатів і доказового значення висновків дозволить надалі перейти до баз даних і експертних систем.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки, зазначимо, що у криміналістичній літературі досить часто поряд із терміном “техніко-криміналістичні засоби та методи”, часто зустрічається і термін “криміналістична техніка”.

Стосовно “криміналістичної техніки”, то на сучасному етапі дане поняття використовується у двох значеннях: 1) криміналістична техніка становить розділ науки криміналістики; 2) криміналістичною технікою називають технічні засоби, а також їхню сукупність, прийоми використання при розслідуванні злочинів.

1. Криміналістична техніка як розділ науки — це сукупність наукових положень та рекомендацій щодо застосування природничо-наукових методів і технічних засобів при розкритті злочинів.

2. Криміналістична техніка у другому значенні — це сукупність (система) спеціальних засобів і методів (у тому числі суспільно-наукових), які використовуються для виявлення, фіксації, дослідження, оцінки та використання доказів при розслідуванні злочинів.

У спеціальній літературі наводяться різні класифікації технічних засобів та методів, що використовуються в правоохоронній діяльності.

Так, техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи за джерелом походження і ступенем пристосування до потреб кримінального судочинства можна розділити на три групи.

1) засоби, прийоми і методи, що запозичені з інших галузей науки і техніки і застосовуються в неперетвореному вигляді;

2) засоби, прийоми і методи, запозичені з інших галузей знання, але перетворені, пристосовані для цілей розкриття і розслідування злочинів;

3) засоби, прийоми і методи, спеціально розроблені для цілей дослідження і розкриття злочинів.

Таким чином, основні засоби, які використовуються в криміналістичній техніці можна поділити на:

а) науково-технічні;

б) техніко-криміналістичні;

в) криміналістична техніка.

За галуззю наукового знання їх можна розділити на загальні і спеціальні.

Інколи криміналістичну техніку класифікують за суб'єктом її використання: слідча, експертна, оперативно-розшукова, техніка працівника ДАІ, прокурора-криміналіста.

Методи збирання криміналістичної інформації технічними засобами поділяють на:

— методи "польової" криміналістики, тобто такі, що використовують слідчий, оперативні працівники для виявлення, фіксації та попереднього дослідження матеріальних джерел інформації;

— науково-дослідні методи, які експерти використовують у провадженні судових експертиз та попередніх досліджень за завданнями слідчого або органу дізнання.

Крім того, техніко-криміналістичні засоби та методи в залежності від мети поділяють на такі, які використовуються для:

— збирання речових доказів (виявлення, фіксація, вилучення та упаковка);

— дослідження доказів;

— профілактики.

Іноді у межах зазначеної класифікації виділяють і засоби та методи попереднього дослідження речових доказів під час проведення слідчої дії, так звані засоби та методи експрес-аналізу.

Також виділяють засоби:

ü освітлення;

ü оптичні;

ü вимірювання;

ü фіксації;

ü дослідження;

ü комплекти криміналістичної техніки;

ü пересувні криміналістичні лабораторії.

В залежності від видів технічних засобів (фотоапарат, мікроскоп, комп'ютер) розрізняють групи методів: фотографічні, мікроскопічні, кібернетичні.

Підставою для класифікації наукових методів (загальних і окремих) служать закономірності фундаментальних наук: математики, фізики, хімії, біології і т.п. Відповідно і методи називають математичними, фізичними, хімічними, біологічними. У групі фізичних методів виділяють оптичні, спектральні, люмінесцентні, рентгенографічні, електрографічні, атомно-абсорбційні і т.п.

Іноді для розподілу технічних методів збирання криміналістичної інформації застосовують як підставу вид діяльності і кінцеву її ціль, зокрема, методи збирання доказів, фіксації, копіювання і моделювання, одержання зразків для експертного дослідження.

Таким чином, для класифікації техніко-криміналістичних методів використовуються три підстави: 1) вид інструментарію, 2) закономірності фундаментальних наук; 3) вид діяльності і її ціль.

Оцінюючи розглянуті й інші наявні в літературі класифікації методів одержання криміналістичної інформації, варто погодитися з розподілом їх на два великих класи: 1) методи виявлення, фіксації і вилучення джерел криміналістичної інформації, застосовувані слідчим і органом дізнання, 2) методи одержання криміналістичної інформації фахівцем, помічником слідчого й експертом.

Саме у відповідності із останньою класифікацією була структурно побудована дана дипломна робота.

Під час її написання була також приділена значна увага комп’ютеризації діяльності експерта. Адже, науково-технічний прогрес, який проник у всі сфери, не оминув і експертну діяльність. І на сьогоднішній день ЕОМ та програмне забезпечення все надійніше стають невід’ємними засобами спеціаліста та експерта при дослідженні речових засобів. І можливо у недалекому майбутньому техніко-криміналістичні засоби будуть асоціюватися не з мікроскопом та лупою, а з автоматизованим робочим місцем експерта та складними комп’ютерними апаратними комплексами. Адже вже на даний момент широко використовуються такі системи як СОНДА, DEX, “Баліст”, “Рикошет”, “Регула” та інші.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянова Т.В. Содержание и характеристика методов судебно-экспертных исследований. – М., 1991. – 85 с.

2. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. / Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р.С. Белкина. – М.: Издательская группа НОРМА–ИНФРА·М, 1999. – 990 с.

3. Антонов О.Ю. Использование научно–технических средств и методов в расследовании дел о пожарах: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Юрид. ин–т МВД России. – М.,1996.– 15 с.

4. Арсеньев В.Д. Специальные знания и научно-технические средства в уголовном процессе // Криминалистические и процессуальные проблемы расследования. – Барнаул, 1983. – 94 с.

5. Белкин Р.С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики. – М., 1970. – 96 с.

6. Белкин Р.С. Криминалистика. Краткая энциклопедия. – М., 1993. – 180 с.

7. Бибиков В.В., Скобелева Г.А., Васильев Б.А. Люнимесцентный спектральный анализ смазочных масел: Методическое письмо. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1970. – 24 с.

8. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. – Луганск: РИО ЛАВД, 2002. – 262 с.

9. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.

10. Бірюков В.В. Використання комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації у процесі розслідування: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 2001. – 20 с.

11. Бобырев В.Г., Кузьмин Н.М. Физические и химические методы исследования. – Волгоград, 1979. – 184 с.

12. Борисов А.П., Бибиков В.В., Симонов А.П., Шихт Г. Применение инфракрасной спектроскопии в криминалистических исследованиях: Пособие. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1972. – 192 с.

13. Вандер М.Б. Применение научно-технических средств при расследовании преступлений: Конспект лекций. – СПб., 2000. – 60 с.

14. Вандер М.Б. Проблемы совершенствования научно-технических средств и их применения в процессе доказывания по уголовным делам: Дис. д-ра юрид. наук в форме научного доклада, выполняющего также функцию автореферата. – М., 1994. – 66 с.

15. Вертузаев М.С. Автоматизированный банк данных оперативно-розыскного и профилактического назначения: Методическая разработка Под ред. Н.Я. Швеца. – К., 1990. – 24 с.

16. Гайдук А.П. Использование научно–технических средств в раскрытии и расследовании вымогательств: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – М., 1995.– 23 с.

17. Гончаренко В.Г. Науково-технічні засоби в роботі слідчого. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1972. – 208 с.

18. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве: (Методологические вопросы). – К.: Вища школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1980. – 160 с.

19. Гончаренко В.И. Методологические проблемы использования данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – К., 1981. – 100 с.

20. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике. – К., 1984. – 78 с.

21. Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Термины и определения — ГОСТ 16263—70.

22. Грамович Г.И. Вопросы применения научно-технических средств при расследовании преступлений: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Минск, 1970. – 20 с.

23. Грамович Г.И. Основы криминалистической техники. – Минск, 1981. – 125 с.

24. Грамович Г.И. Проблемы теории и практики эффективного применения специальных знаний и научно-технических средств в раскрытии и расследовании преступлений: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – К., 1989. – 43 с.

25. Егоров К.С. Проблемы криминалистического обеспечения судебного следствия: Дис… канд. юрид. наук. – М., 1994. – 232 с.

26. Ермолаев С.А., Мельников И.Н., Орлов Ф.П. Естественно-научные методы и технические средства экспертного исследования: Учеб. пособие. – Саратов: СЮИ МВД Росии, 2000. – 152 с.

27. Использование математических методов в криминалистических исследованиях. – Волгоград, 1981. – 212 с.

28. Использование современных технико-криминалистических средств и специальных познаний в борьбе с преступностью. – Саратов, 1998. – 168 с.

29. Ищенко П.П., Ищенко Е.П. Основы судебной фотографии, киносъемки и видеозаписи. – Екатеринбург, 1992. – 231 с.

30. Ієрусалимов І.О. Забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчій діяльності: Навчальний посібник. – К.: Науковий світ, 2000. – 67 с.

31. Ієрусалимов І.О. Інформаційне забезпечення використання науково–технічних досягнень у розслідуванні злочинів: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Київ, 1998. – 19 с.

32. Кириченко А.А. Основы судебной микрообъектологии. – Х.: Основа, 1998. – 1219 с.

33. Колесниченко А.Н., Матусовский Г.А. Применение научно-технических средств в работе над следами при осмотре места происшествия. – Харьков, 1960. – 95 с.

34. Криминалистическая экспертиза. Вып. ІІ. / Под ред. М.В. Кисина. – М.: ВШ МООП РСФСР, 1966. – 172 с.

35. Кузнецов П.С. Криминалистическая техника: Учеб. Пособие. Екатеринбург: УрЮИ МВД России, 2001. – 79 с.

36. Кулагин С.В. и др. Оптико-механические приборы. – М.: Машиностроение, 1975. – 46 с.

37. Курдиновский Ю.П. Рентгеновские лучи и их применение. – М.: Учпедгиз, 1968. – 76 с.

38. Леви А.А. Процессуальные и криминалистические проблемы применения научно-технических средств в уголовном судопроизводстве: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – М., 1978. – 44 с.

39. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике: Учебное пособие. – К.: Вища школа, Изд-во при КГУ, 1979. – 88 с.

40. Локар Э. Руководство по криминалистике. – М., 1971. – 642 с.

41. Ломако З.М. Методологические основы измерений и их использование в криминалистике. – К., 1976. – 190 с.

42. Лунев В.А. и др. Разработки автоматизированных информационных дактилоскопических систем за рубежом и в нашей стране // Россия. МВД. Информационный бюллетень. – М., 1992. – № 17. – С. 33-37.

43. Майлис Н.П. и др. О перспективах использования ЭВМ в производстве дактилоскопических экспертиз // Экспертная техника. Вып. 91. – М., 1985. – С. 55-57.

44. Маркарян А.А. Интеграция достижений естественных и технических наук в криминалистике: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 1994. – 179 с.

45. Митричев Л.С., Торяник В.В., Стрелкова С.В. Применение рентгеноструктурного анализа в криминалистической экспертизе. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1973. – 46 с.

46. Москвитин Н.Н., Чупраков И.А., Петранек Г., Славичек. Применение газожидкостной хроматографии в криминалистических исследованиях. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1971. – 63 с.

47. Одиночкина Т.Ф. Возможности применения атомно-абсорбционного анализа при исследовании криминалистических объектов // Труды ВНИИООП при МООП РСФСР. – 1965. № 9. – С. 152-158.

48. Основи теорії криміналістики та криміналістична техніка. Курс лекцій / Біленчук П.Д., Гель А.П., Салтевський М.В. – Вінниця, 2000. – 208 с.

49. Пампушко И.П. Совершенствование правовых и организационных основ применения криминалистической техники в раскрытии преступлений: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – М., 1996. – 20 с.

50. Панюшкин В.А. Правовые основы использования достижений научно-технического прогресса в уголовном судопроизводстве: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Л., 1980. – 21 с.

51. Перебитюк М.В. Пошукові науково-технічні засоби та їх застосування в розслідуванні злочинів: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 1995. – 22 с.

52. Постика И.В. Основные проблемы криминалистической науки, раскрытия и расследования преступлений в восточноевропейских странах: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – М., 1991. – 46 с.

53. Правопорушення // Сайт Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua). – 2003. – 20 лютого.

54. Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. – К.: НИИ РИО МВД Украины, 1993. – 450 с.

55. Рік позаду: протистояння криміналітету більш жорстке і маневрене. Звіт Міністерства внутрішніх справ перед українським народом // Іменем Закону. – № 6 (5342). – 07.02.03. – С. 3, 6.

56. Романов В.И. Процессуальные, тактические и этические вопросы применения научно–технических средств при расследовании преступлений: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Казань, 1997. – 20 с.

57. Салтевский М.В. Собирание криминалистической информации техническими средствами на предварительном следствии: Учебное пособие. – К.: КВШ, 1980. – 111 с.

58. Салтевский М.В., Лысов Н.Н. Криминалистическая фотография, кинематография и видеозапись в правоохранительной деятельности. – К., 1993. – 146 с.

59. Седых-Бондаренко Ю.П. Измерения в криминалистической экспертизе. Учебное пособие / Под ред. В.И. Терещенко. – Волгоград, 1977. – 168 с.

60. Селиванов Н.А. Математические методы в собирании и исследовании доказательств. – М., 1974. – 68 с.

61. Селиванов Н.А. Научно-технические средства расследования преступлений (правовые, методологические основы применения, современное состояние и перспективы развития): Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – М., 1965. – 34 с.

62. Соціально-економічне становище України за 2003 рік // Сайт Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua). – 2003. – 18 лютого.

63. Терзиев Н.В., Киричинский Б.Р., Эйсман А.А., Геркен Е.Б. Физичиские исследования в криминалистике. – М.: Юрид. изд. МЮ СССР, 1948. – 224 с.

64. Титов В.И. Выбор признаков пальцевых узоров и методов их кодирования при осуществлении дактилоскопических учетов // Проблемы правоведения в современный период. – Томск, 1990. – С. 216-217.

65. Титов В.И. Применение технических средств при осуществлении дактилоскопических учетов // Актуальные вопросы правоведения в период совершенствования социалистического общества. – Томск, 1988. – С. 240-241.

66. Тюнис И.О. Некоторые проблемы теории и практики применения научно-технических средств и методов криминалистики // Южно-уральские криминалистические чтения. – Вып. 8 (Под ред. Л.Л. Каневского). – Уфа: Изд-е Башкирского государственного университета, 2000. – С. 61‑67.

67. Тюрин Н.И. Введение в метрологию. – М., 1973. – 356 с.

68. Фиксация результатов осмотра места происшествия. Справочное пособие для следователей. – К.: РИО МВД УССР, 1981. – 97 с.

69. Фотографические и физические методы исследования вещественных доказательств / Под ред. Н.М. Зюскина и Б.Р. Киричинского. – М.: Госюриздат, 1962. – 237 с.

70. Шиканов В.И. Проблемы использования специальных познаний и научно-технических новшеств в уголовном судопроизводстве: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – М., 1980. – 31 с.

71. Эджубов Л.Г. Использование некоторых методов и средств кибернетики в дактилоскопии: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – М., 1962. – 19 с.

72. Яшин Я.И. Физико-химические основы хроматографического разделения. – М.: Химия, 1976. – 174 с.

[1] Див.: Правопорушення // Сайт Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua). – 2003. – 20 лютого; Соціально-економічне становище України за 2003 рік // Сайт Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua). – 2003. – 18 лютого.

[2] Див.: Рік позаду: протистояння криміналітету більш жорстке і маневрене. Звіт Міністерства внутрішніх справ перед українським народом // Іменем Закону. – № 6 (5342). – 07.02.03. – С. 3.

[3] Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – С. 12.

[4] Салтевский М.В., Лысов Н.Н. Криминалистическая фотография, кинематография и видеозапись в правоохранительной деятельности. – К., 1993. – С. 21.

[5] Терзиев Н.В., Киричинский Б.Р., Эйсман А.А., Геркен Е.Б. Физичиские исследования в криминалистике. – М.: Юрид. изд. МЮ СССР, 1948. – С. 8.

[6] Ермолаев С.А., Мельников И.Н., Орлов Ф.П. Естественно-научные методы и технические средства экспертного исследования: Учеб. пособие. – Саратов: СЮИ МВД Росии, 2000. – С. 78-79.

[7] Криминалистическая экспертиза. Вып. ІІ. / Под ред. М.В. Кисина. – М.: ВШ МООП РСФСР, 1966. – С. 6-8.

[8] Кулагин С.В. и др. Оптико-механические приборы. – М.: Машиностроение, 1975. – С. 26.

[9] Седых-Бондаренко Ю.П. Измерения в криминалистической экспертизе. Учебное пособие / Под ред. В.И. Терещенко. – Волгоград, 1977. – С. 35.

[10] Перебитюк М.В. Пошукові науково-технічні засоби та їх застосування в розслідуванні злочинів: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 1995. – С. 16.

[11] Бибиков В.В., Скобелева Г.А., Васильев Б.А. Люнимесцентный спектральный анализ смазочных масел: Методическое письмо. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1970. – С. 2.

[12] Локар Э. Руководство по криминалистике. – М., 1971. – С. 450.

[13] Див.: Белкин Р.С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики. – М., 1970. – С. 88-89.

[14] Селиванов Н.А. Математические методы в собирании и исследовании доказательств. – М., 1974. – С. 8.

[15] «Метрологія» у перекладі з грецької означає вчення про міри.

[16] Див.: Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Термины и определения — ГОСТ 16263—70.

Тут і надалі використовуються терміни і визначення, які є загальноприйнятими та рекомендуються для застосування в документації усіх видів, підручниках, навчальних посібниках, технічній і довідковій літературі.

[17] Під принципом вимірювання розуміється сукупність фізичних явищ, на яких засновані виміри (наприклад, вимірювання маси зважуванням, тобто використанням сили тяжкості, пропорційній масі). Засіб вимірів — це технічний засіб, який використовується при вимірах і має нормовані метрологічні властивості.

[18] Міра — засіб вимірів, призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру.

[19] Спостереження при вимірюванні являє собою експериментальну операцію, виконувану в процесі вимірювання, у результаті якої одержують одне значення з групи значень величини, що підлягають спільній обробці для отримання результату виміру. Результатом спостереження є значення величини, одержуване при окремому спостереженні.

[20] См.: Тюрин Н.И. Введение в метрологию. – М., 1973. – С. 213-214.

[21] Ищенко П.П., Ищенко Е.П. Основы судебной фотографии, киносъемки и видеозаписи. – Екатеринбург, 1992. – С. 135.

[22] Один ангстрем дорівнює 10-8 см.

[23] Курдиновский Ю.П. Рентгеновские лучи и их применение. – М.: Учпедгиз, 1968. – С. 52.

[24] Одиночкина Т.Ф. Возможности применения атомно-абсорбционного анализа при исследовании криминалистических объектов // Труды ВНИИООП при МООП РСФСР. – 1965. № 9. – С. 153-155.

[25] Яшин Я.И. Физико-химические основы хроматографического разделения. – М.: Химия, 1976. – С. 10.

[26] Борисов А.П., Бибиков В.В., Симонов А.П., Шихт Г. Применение инфракрасной спектроскопии в криминалистических исследованиях: Пособие. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1972. – С. 47-49.

[27] Москвитин Н.Н., Чупраков И.А., Петранек Г., Славичек. Применение газожидкостной хроматографии в криминалистических исследованиях. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1971. – С. 3.

[28] Митричев Л.С., Торяник В.В., Стрелкова С.В. Применение рентгеноструктурного анализа в криминалистической экспертизе. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1973. – С. 32.

[29] Ломако З.М. Методологические основы измерений и их использование в криминалистике. – К., 1976. – С. 137.

[30] Кириченко А.А. Основы судебной микрообъектологии. – Х.: Основа, 1998. – С. 253.

[31] Использование математических методов в криминалистических исследованиях. – Волгоград, 1981. – С. 100.

[32] Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. / Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р.С. Белкина. – М.: Издательская группа НОРМА–ИНФРА·М, 1999. – С. 446.

[33] Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. – Луганск: РИО ЛАВД, 2002. – С. 58.

[34] Вертузаев М.С. Автоматизированный банк данных оперативно-розыскного и профилактического назначения: Методическая разработка Под ред. Н.Я. Швеца. – К., 1990. – С. 20.

Страницы: 1, 2, 3, 4