Сборник рефератов

Дипломная работа: Розробка комплексної механізації вирощування озимої пшениці


3.Конструктивне вдосконалення копновоза-волокуші (розробка)

 

3.1 Огляд існуючих технічних засобів та обґрунтування необхідності вдосконалення

При вирощуванні зернових колосових культур за інтенсивною технологією необхідно дотримуватися агростроків виконання технологічних операцій.

При збиранні не зернової частини урожаю необхідно звозити солому до місця скиртування в найкоротші строки і з найменшими втратами.

Існують такі способи збирання соломи:

-  укладання комбайном копиць в ряди з наступним стягуванням до місця скиртування агрегатами у складі К-700А + ВНК-1 1 або Т-150 +

+ВТУ-10 + Т-150, або МТЗ-80 + ПФ -0,5 Б навантажує причіп 2ПТС-4-887 і звезенням до місця скиртування;

-  потоковий спосіб - подрібнення соломи через ПУН-5 і подачею подрібненої маси в причіп 2ПТС-4-887 і з наступним транспортуванням соломи до місця скиртування або вивантаженням із причепів на поле (при недостатній кількості тракторів або причепів) з послідуючим транспортуванням.

При збиранні соломи тросовою волокушею потрібні два трактори з однаковим тяговим зусиллям і два допоміжні працівники для розтягування тросів . Робота часто виконується з порушенням правил техніки безпеки, що призводить до травм людей. Також на роботу двох тракторів потрібно витратити більше палива ніж для одного, який агрегатується з пропонованою волокушею.

Після проходу волокушами ВТУ-10 і ВНК-1 1 на полі залишається скручена солома, яку потім дуже важко згромаджувати і скиртувати. Обидві волокуші при роботі забруднюють солому.

Застосування методу навантаження в причепи агрегатом ПФ-0,5Б з наступним перевезенням також призводить до високих прямих затрат оскільки операція виконується двома тракторами.

В господарстві більшість полів розташована недалеко від центральної садиби і тут буде вигідно застосувати пропоновану волокушу.

Тому пропонований метод збирання соломи можна вважати ефективним, оскільки він не потребує допоміжних робітників і виконується одним трактором Т-150К. Застосування копновоза-волокуші дає змогу в короткі строки, з меншими затратами і з більшою ефективністю очистити поле

3.2 Будова та принцип роботи машини

Копновоз-волокуша призначена для збирання соломи з копиць і перевезення до місця скиртування.

Вона складається з таких основних частин :

-  рама нижня

-  борт передній

-  борти бокові

-  стійка задня

-  опорні колеса з паралелограмним механізмом і поворотними колонками

Рама нижня - зварна конструкція, яка складається з передньої балки, плити і задньої балки, до якої кріпляться нижні клини. З верхньої сторони балок приварено бокові борти.

Балки зварено із швелера : 12ГОСТ8240-72 / ВС1 ЗЛС ГОСТ535-58

А фасони на боковину із листа Б-ЛН-5 ГОСТ19903-74 / В-С1 2ЛС ГОСТ14637-63

До лівого борта і правого борта на '/з від його краю приварено кронштейни для гідроциліндрів, якими розводяться і зводяться борти волокуші. Борти шарнірне кріпляться до переднього борта, який в свою чергу теж являються зварною конструкцією , до якої прикріплені кронштейни навіски волокуші і приварені кронштейни циліндрів. Знизу до балки кріпиться п'ять клинів, на яких утримується соломиста маса. В передній частині волокуші на обох бортах знаходяться опорні колеса з поворотними колонками та паралелограмним механізмом , який кріпиться однією стороною до гідроциліндра , а другою до корпусу поворотної колонки .

В транспортному положенні борти волокуші зведені і паралелограмний механізм знаходиться у верхньому положенні , трактор рухається вперед.

При переведені в робоче положення з допомогою гідросистеми, гідро циліндрами розводяться бокові борти волокуші, за допомогою гідроциліндрів паралелограмного механізму піднімаємо опорні колеса, внаслідок чого конструкція опускається. Рухаючись заднім ходом, наїжджаємо на ряд копиць,при заповненні волокуші трактор зупиняємо, зводимо, а за допомогою гідроциліндрів, борти і паралелограмним механізмом піднімаємо волокушу в транспортне положення. Транспортуємо до місця скиртування, де знову розводимо гідроциліндрами борти, опускаємо волокушу і від'їжджаємо. Солома залишається , після цього знову переводимо волокушу в транспортне положення і знову повертаємо до ряду копиць.

Оскільки волокуша, при транспортуванні, нижньою частиною не торкається грунту, а нижні клини добре утримують солому, втрати соломи зменшаться, забруднення зменшиться, солома не буде скручуватися, що значно полегшить очистку поля і скиртування .

З.З Міцнісний розрахунок

 

Вихідні дані: 1.Об'єм камери – V=40 м 3 : 2.Габаритні розміри: висота H=2845 мм, довжина L=5000 мм, ширина В =2830 мм, ΔB=2085 мм.

3.Вантаж, що транспортується - солома вологістю Wc = 12...15 %. 4.Кут розведення бокових стінок у =22 . 5.Густина соломи p =0.04 т/м"

Визначаємо зусилля, що діють на задню та бічні стінки копновоза в кінці завантаження, а також силу опору переміщенню копновоза (W).

Сила тяжіння соломистої маси в коповозі дорівнює:

Mg=G=V*p*g  (3.1)

Де G-сила ваги

g- прискорення вільного падіння

V - об'єм камери4

р – густина соломистої маси

G=9.81*40*40=15969 H

Будемо вважати, що сила тиску на задню стінку та бічні стінки розподілена по закону трикутника [17]

q1=q2=p*μ (3.2)

p - коефіцієнт бічного тиску на дно копновоза

 μ –коефіціент бічного тиску μ = 0,4. Сила тиску на дно копновоза:

 p=G/A (3.3)

 де G-сила тяжіння соломи А- площа дна копновоза

Площа дна копновоза

A= L (B + 2∆b ) (3.4)

L- довжина стінки копновоза

В- ширина задньої стінки

b -відхилення бічної стінки.

А = 5.0(2.830 + 2 -2.085) -35 м2.

Тоді сила тиску на дно копновоза


p= 15969 / 35 =448.5 Н/м2

 

тоді q1=q2=448.5 * 0.4 =179,4 Н /м2

 


Рис. 3.1 .Розрахункова схема агрегату.

Рівнодійна на задню стінку буде рівна :

F1 = q1 * B * H (3.5)

Де F1 – рівнодійна на задню стінку

q1- сила тиску на задню стінку

B – ширина стінки

Н- висота стінки


F1 = 179,40 * 2,830 * 2,845 = 1444,410 Н

Точка прикладання сили знаходиться від дна на відстані:δ=(1/3)*Н(3.6)

де Н - висота стінки.

δ= (1 / 3) * 2,845 = 0,948 м.

Сила номінального тиску на бічні стінки буде рівна.

 Fn = (q2 * H * L) / cos γ (3.7)

де Fn - сила тиску на бічні стінки;

H-висота бічних стінок;

L - довжина бічних стінок;

γ - кут розведення бічних стінок.

Fn =(179,40 -2,845 -5,0)/ 0,928 = 2691 H

Сила тертя соломи по бічній та нижній стінках

 FT1 = FN * fT (3.8)

 FT2 = F1 fT (3.9)

Де fT - коефіцієнт тертя соломи по сталі. fT.= 0,18 ;

 FN - сила номінального тиску на бічні стінки;

 F1- рівнодійна на задню стінку;

FT1 =2691*0,18 =484,38 Н,

FT2 = 1444,41 * 0,18 - 260,00 Н.


Загальна сила тертя, а також сили внутрішнього тертя на переміщення шарів соломи:

 W = (FT2 + FT1 ) * β0 (3.10)

де FT2 - сила тертя соломи по задній стінці;

 FT1 - сила тертя соломи по бічній стінці;

 β0 -коефіцієнт, що враховує фактори переміщення соломи,

 β0 = 1,25 …1,35.

W =(260 + 484,38 * 2) * 1,35= 1658,83 H

Сила опору на перекочування коліс:

 W2 =2Tk/dk, (3.11)

де dk - діаметр колеса, dk = 765 мм;

 Tk - сила опору на перекочування.

Tk = Gзаг*k+Gцап*f*dц/2 (3.12)

де Gзаг - загальна сила, що діє на колеса; Gцап - вага цапфи, Gцап = 76 Н;

 dц - діаметр цапфи, dц = 0,45 м;

 k -коефіцієнт тертя кочення гумового колеса по стерні, k=0.015... 0,030;

 

 f - коефіцієнт тертя в цапфі колеса, f = 0,15 .

Gзаг=( G+ Gмаш ) /2                                 (3.13)

де Gмаш- вага машини, Gмаш = 12000 Н;

 G - вага соломи, G = 15696 Н.

Gзаг = (15696 + 12000)/ 2 = 13848 Н

Tk = 13848 * 0,030 * ((76*0,15*45)/2)= 671,94 Н

Рис. 3.2.Схема до розрахунку сил опору на перекочування коліс.

Сила опору на підйом (на похилій поверхні поля): W3= Gзаг м*sin β (3.14)

де Gзаг м - загальна вага машини з вантажем; β -кут нахилу поля, β = 20°

Gзаг м = 12000 + 15696 = 27696 Н,

 W3 = 27696 * 0,342 = 9472,03 Н.


Рис. 3.3.Схема визначення сил опору при русі на підйом.

Сила опору вітру:

W4 = p max * A пр (3.15)

де АІП,- проекція площини передньої стінки.

A пр =H(2∆B + B),                                 (3.16)

A пр = 2,845(2*2,085 + 2,830) = 20м2

Тоді W4 = 300 * 20 = 6000 Н.

 Загальна сила опору пересуванню:

W = W1 + W2 + W3 + W4 < PKP              (3.17)

де PKP - сила тяги трактора на гаку, для Т-150К PKP =30 кН.

W = 1658,83 + 1756,70 + 9472,03 + 6000,00 =18887,56 18887,56 < 30000

Умова виконана, отже копновоз-волокушу можна агрегатувати з трактором Т-150К.

Визначаємо навантаження на гідросистему трактора та на шарніри бічної стінки

Рис. 3.4.Схема до визначення навантаження на гідросистему трактора.

Відстань від шарніра О до точки прикладання сили:

a = (1/3)*L*cosα (18) a = (1/3)*5.0*0.928 = 1.73 м

Σ M0 = 0 FN*a*FN*(b/cosγ)= 0 γ=32o

Fn=( FN*a* cosγ) / b Fn=( 2691*1.73*0.834) / 2.2 = 1764.8 H

Реакція в шарнірі О :

Fy=FN - Fn* cosγ , Fy=2691 – 1764.8* 0.834=1471.87 H , Fx= Fn*sinγ- FN*fT

 


Рис. 3.5.Схема до визначення реакцій в шарнірі О.

Так як Fn*sinγ = 0, то Fx = 484,38 Н.

Звідси сумарна реакція буде рівна:

FΣ = √ FX2 + FY2

FΣ = √ 1471.87 2 + 484.38 2=1549.52 H

Розрахунок на міцність шарнірів кріплення бічної стінки копновоза-волокуші. Визначаємо діаметр осі з умови міцності на згин [17]

 σзг = Мзг / Wу (3.21)

де Мзг.- згинаючий момент у небезпечному перерізі осі;

Wу - осьовий момент опору перерізу осі.

 Мзг= FΣ / 8 l (3.22)

Де FΣ - сумарна реакція в шарнірі;

l - ширина кронштейна, l = 0,095 м.

Мзг= 1549,52 / 8 * 0,095=2038,8 Н*м Wу= ( πd3 ) /32 ≈ 0.1 d3

Рис. 3.6.Схема до розрахунку на міцність шарнірів кріплення бічної стінки копновоза. Тоді

d = 10* √ Мзг / 0.1* [σ]32 (3.24)

де [σ]32 = (1,4 ...І,б) [σ]32 - допустимі навантаження при пульсуючому згині, [17].

[σ-1]32 = σ-1 / S111 - допустимі навантаження при знакозмінному згині

Приймаємо матеріал Ст.5, [17].

Допустимі навантаження при пульсуючому згині:

σ-1 = 245 МПа, S111 = 2…2,5 (коефіцієнт запасу міцності).

[σ-1] = 245/2.5=98 Мпа [σ-1]32 = 1,5 * 98 = 147 МП

Звідси : d = 10* √ 2038,8/ 0.1* 147 = 21 мм

Приймаємо по ГОСТ 9650-71 діаметр осі d =25 мм

 

3.4 Розрахунок продуктивності копновоза-волокуші

Розраховуємо продуктивність пропонованого МТА - трактора Т-150К та копновоза-волокуші, умовно позначеної нами КВ-40.

Визначаємо довжину робочого ходу, [16]:

Lp =(VKB/VK)*6+Lдод (3.25)

де VKB – об»єм копновоза-волокуші. VKB = 40 м3 ;

VK – об»єм копиці, приймаємо VK - 14 м3

Lдод - додатковий шлях копновоза-волокуші, приймаємо Lдод = 3 м.

Lp =(40/14)*6+3=20 м

Робочу швидкість копновоза-волокуші під час підбирання соломи приймаємо VP = 2 км/год.

Тоді час робочого ходу копновоза-волокуші під час підбирання соломи,[16|: TPX= LP*10-3 / VP (3.26)

TPX= 20*10-3 / 2 = 0,01 год

Аналогічно визначаємо час, необхідний для транспортування і вивантаження соломи, [16]:

TTRB=(LBHTP/VTR)+Tдод (3.27)

де LBHTP - віддаль внутрішньогосподарських перевезень,

 VTR - швидкість при транспортуванні, VTR = 10 км/год;

Tдод - додатковий час на розвантаження , Tдод = 0,03 год

TTRB=(3/10)+0,03 = 0,33 год

Час циклу рівний сумі часу робочого ходу та часу необхідного для транспортування і вивантаження , [6]

Tц = Tрх + Tтрв , Tц = 0,01 + 0,33 = 0,34 год (3.28)

Визначаємо кількість циклів за зміну :

Кц = (Тзм-(Тто-Тп+Тф)) / Тц

Де Тзм – нормативний час зміни Тзм = 7 год

 Тто – час на технічне обслуговування

 Тп – час на переїзди

 Тф – час на фізиологічні потреби оператора агрегату

Тто = 0,025 * Тзм (3.29)

Тто = 0,025 * 7 = 0,175 год

Тц+Тф = 0,025 * Тзм (3.30)

Тп + Тф = 0,025 * 7 = 0,175 год

Тоді кількість циклів на зміну :

Кц = (7- (0,175+0,175)) / 0,34 = 19,56

Приймаємо кількість циклів за зміну Кц= 19

Копновоз-волокуша за 1 цикл виконує роботу :

Wц =Vкв*р*Lвнтр (3.31)

 Де Vкв – об»єм копновоза-волокуші

 р – густина соломи

 Lвнтр – внутрішньогосподарська відстань перевезень

Wц =40*0,04*3 = 4,8 т*км ,

При кількості циклів за зміну Кц = 19

Wзм= Wц*19

Wц= 4,8*19=91,2 т*км

Час зміни становить:

(3.32)

Тзм=Тц*Кц

Тзм=0,34*19=6,46

 Годинна продуктивність агрегату:

Wгод= Wзм / Тзм

Wгод= 91,2/6,46=15 т*км/годь (3.33)

Коефіцієнт використання часу зміни, [6]:

τ = Тзм/Т зм

τ = 6,46/7=0,92 (3.34)

3.5 Техніко-економічна оцінка конструктивної розробки

Для техніко-економічної оцінки розробки необхідно визначити затрати на виготовлення конструкції, очікувану економічну ефективність капітальних вкладень, річний економічний ефект [6].

Затрати на виготовлення конструкції виконуються і залежать від місця виконання робіт, і обчислюються за формулою:

Су.конц = Ск.д+Со.д.+Сп.д+Ссб.н+Соп (3.35)

де Ск.д - вартість виготовлення корпусних деталей;

 Со.д -затрати на виготовлення оригінальних деталей;

 Сп.д - вартість деталей, що купуються,

Ссб.н - повна заробітна плата (з нарахуваннями ) виробничих працівників, що зайняті на складання конструкції;

Соп –загально виробничі накладні витрати на виготовлення конструкції

Вартість виготовлення корпусних деталей : Ск.д=Q*Сг.д (3.36)

де Q- маса матеріалу (по кріпленню) на виготовлення корпусних деталей , рами , каркасів ,кг

С г.д.- середня вартість 1 кг готових деталей , грн

Ск.д=800*0,23+350*1,2 = 604 грн

Витрати на виготовлення оригінальних деталей визначаємо по формулі : Со.д.= Спр.н.+См (3.37)

де С пр.н- заробітна плата з нарахуванням працівників ,що виготовляють оригінальні деталі , См-вартість матеріалу заготовок

повна заробітна плата: Спр.н=Спр+Сд+Ссоц (3.38)

де Спр і Сд- основна і допоміжна заробітні плати працівників

С соц-нарахування по соціальному страхуванню

Основна заробітна плата працюючих : С пр=t ср * Сг*Кд (3.39)

де t ср – середня трудомісткість виготовлення окремих оригінальних деталей,приймаємо t ср = 2 години-для валів, t ср= 1,2 год –для втулок

Сг – годинна ставка робітників ,що обраховується по середньому розряду , приймаємо Сг=3,47

Кл- коефіціент що враховує доплату до основної заробітної плати рівний 1.03 [6]

Спрв= 2* 3.47*1,03*12=85,77 грн

Спр.вт= 1,2*3,47*1,03*20=85,77 грн

Додаткова заробітна плата :Сд= (5...12)Спр/100=8*85,77/100=6,86 (3,40)

Нарахування на соціальному страхуванню :

Ссоц=Rсоо*(Спр+Сд)/100 (3.41)

де Rсоц=4.4% -відрахування на соц.страхування

Ссоц=4.4*(85,77+6,86)/100=4,075

Вартість матеріалу заготовок : См=Сз*Qз (3.42)

де Сз-ціна кілограму матеріалу

Qз-маса заготовки См=300*4=1200 кг

Тоді вартість оригінальних деталей : Сод=27,92+1200=1227,9 грн

Повна заробітна плата працюючих ,що зайняті на складанні конструкції : Ссб.п=Ссб+Сд.сб+Ссоц.сб (3.43)

де Ссб і Сд.сб- основна і додаткова заробітні плати працюючих на сборці

Ссоц сб- нарахування по соціальному страхуванню

Основну заробітну плату робітників розраховуємо за формулою:

Ссб=Тсб*Сч*Кд (3.44)

де Тб-нормативна трудомісткість збирання конструкції,годин,яку знаходимо із виразу : Тсб= Кс*Σtсб (3.45)

де Кс- коефіціент що враховує відношення між повним і оперативним часом збирання і рвіний Кс= 1,08

Σtсб – сумарна трудомістікстьзбирання складових частин конструкції

Σtсб= 547,98 хвилин

Тсб=1,08*547,98=591,82 хвилини

Ссб=591,82*0,5*1,03=305,3 грн

Додаткова заробітна плата : Сд.сб=8*305,3/100=24,424 грн

Нарахування на соціальне страхування

Ссоц.сб=4,4(305,3+24,424)/100=14,51 грн

Загальновиробничі накладні витрати на виготовлення конструкції:

Соп=Спр*Rоп/100 (3,46)

де Спр-основна заробітна плата працюючих ,що приймають участь в виготовленні конструкції ,грн :

Rоп- процент загально-виробничих витрат,приймаємо Rоп=15%

Спр=85.77+305,3=330,06 Сон=330,06*15/100=49,51

Тоді витрати на виготовлення конструкції будуть рівні :Сц.кон=2668,464

Очикувану загальну економічну ефективність капітальних вкладень для даної конструкції розраховуємо по формулі : Ес=Ер/Сц.кон (3,48)

де Ер-очикувана річна економія від зниження собівартості при втіленні проектованої конструкції,грн

Сц.кон-затрати на виготовлення конструкції,грн

Ег=(С1-С2)/Nр (3,49)

де С1,С2-собівартість продукції відповідно до і після здійснення капітальних вкладень,грн

Nр- річна завантаженність

Ер=(166,9-98,76)*25=1703,5 грн тоді Ес=0,64 грн

Строк окупності капітальних вкладень ,що плануються на втілення розробки обраховуємо по формулі :

Qгод=Сц.кон/Ег (3,50)

Qгод= 2668,464/1703,5=1,6 роки


4.Охорона праці при вирощуванні озимої пшениці

Законодавство з охорони праці є частиною трудового права і повинне забезпечувати здорові та безпечні умови праці, сприяти зростанню її продуктивності.

Основні принципи законодавства з охорони праці базуються на положеннях, закріплених Конституцією України. Крім Конституції, у нашій країні діють закони та інші державні акти, постанови Кабінету міністрів і відомств та норми з охорони праці , наведені у правилах внутрішнього розпорядку підприємств та організацій.

Важливе значення має Кодекс законів про працю Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров»я у процесі трудової

діяльності відображено у Законі України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, в якому закріплено гарантії прав громадян на охорону праці,порядок організації охорони праці на виробництві, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про праці , порядок організації встановлено відповідальності працівників за порушення законодавства. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації

 

4.1 Правове забезпечення охорони праці в господарстві

Охорона праці - це система всебічних методів направлених на створення здорових та безпечних умов праці. Сучасне сільськогосподарське виробництво укомплектоване різноманітними складними машинами і механізмами ,енергетичними матеріалами і речовинами ,управління та праця на яких неможлива без знань охорони праці та техніки безпеки і вчасне проведення інструктажів дадуть можливість запобігти появі та виникненню


аварійних ситуацій, травматизму і загибелі людей у сільськогосподарському виробництві .

В відкритому акціонерному товаристві агрофірма „Україна" Недригайлівського району існує чітка нормативно-правова база охорона праці Вона підкріплена Законом України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, та нормативним актом про охорону праці на підприємстві „від 21 грудня 1993 року за № 123, а також Галузевою угодою на 1999-2002 рік, та інструкціями з охорони праці і колективним договором.

У господарстві всі роботи з охорони праці організовують і проводять у плановому порядку. Керівним документом є „Типове положення про службу охорони праці" (1996 року) Загальну відповідальність за стан охорони праці на виробництві безпосередньо покладено на власника (керівника) господарства. Крім того наказом по господарсгву обов'язки Інженера з охорони праці покладені на головного Інженера господарства. Загальні обов'язки та умови праці для кожного окремого працівника господарства, а також і для всього колективу передбачені у колективному договорі.

На підприємстві постійно удосконалюється організація праці, розробляються заходи виробничої санітарії та гігієни праці Застосовується і впроваджується комплексна механізація і виробничих процесах Загальний рівень механізації по господарству складає 52 %.

В агрофірмі також є кабінет з охорони праці, який обладнаний стендами і плакатами з техніки безпеки Тут знаходиться основна нормативна документація по охороні праці, журнали обліку та реєстрації вступного інструктажу з охорони праці, збірник інструкцій щодо виконуваних робіт у сільському господарстві ,плани заходів з охорони праціна поточний рік і також акти нещасних випадків, які трапляються на виробництві В кабінеті також проводяться лекції, заняття, інструктаж працюючих, роз'яснювання щодо безпечного виконування робіт в сільськогосподарському виробництві Велика увага надається також протипожежній безпеці. Проводиться інформування пов'язане з пожежною безпекою та безпекою дорожнього руху.

Також на підприємстві з метою удосконалення заходів з техніки безпеки усе устаткування та обладнання закріплене, наказом по господарству за певними відповідальними особами, що дозволяє вести контроль за технічним станом машин та обладнання, проводити роботу тільки з навченим технічним персоналом.

На підприємстві проводиться паспортизація санітарно-технічного стану господарства, атестація робочих місць, та розробка інструкцій щодо нових видів робіт. Проводиться підготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу у вищих учбових закладах області щодо охопопм прпщ

Але не зважаючи на те, що в господарстві проводиться певна робота з охорони прані, проте ще трапляються нещасні випадки, які представлені в таблиці 4.1.

Показники стану охорони праці в ВАТ агрофірма „Україна" Недригайлівського району за останні три роки

загальні показники одиниці виміру за період
2005 2006 2007
середньорічна чисельність працівників чол 65 70 72
кіоткість нещасних випадків
а)з частковою втратою працездатності шт 2 1 1
б)з летальним випадком шт - - -
кількість днів непрацездатності днів 36 24 12
матеріальна шкода від травмування грн 550 360 240
коефіциент частоти при травмуванні,Кч - 30,8 14,3 13,8
коефіциент тяжкості Кт - 18 21 12
коефіциент втрат робочого часу Кп - 553,8 342,8 166,6
передбачено коштів на охорону праці тис.грн 2,2 3,8 3,8
витрачено всього тис.грн 2,1 3,6 3,8
в тому числі :
а)на проведення запланових заходів з охорони праці тис.грн 1,2 1,1 1,3
б)на придбання засобів індивідуального захисту тис.грн 0,9 2,5 2,5
кількість пожеж шт - - -

Найбільш поширеним методом аналізу виробничого травматизму на підприємстві сільського господарства є статистичним .

З застосуванням цього методу визначимо коефіцієнти частоти, тяжкості та втрат і непрацездатності по формулах:

Кч=(Т/Р)*1000 (4,1)

Кт=Д/(Т-Тсм) (4,2)

Кп= Д/Р*1000 (4,3)

де Т-загальна кількість нещасних випадків з часовою втратою працездатності

Д-кількість днів непрацездатності

Тсм- кількість нещасних випадків з втратою життя

Р-середньорічна чисельність працюючих

Аналізуючи дані таблиці 4.1. бачимо, що кількість нещасних випадків за останні три роки зменшилась, зменшився також і коефіцієнт тяжіння. Ці зменшення за останні три роки сталися завдяки :

а)регулярному проведенню інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

б)виконанню та дотриманню правил і норм з техніки безпеки;

в)постійній агітації та забезпеченості спецодягом працівників підприємства.

Якщо проаналізувати асигнування коштів на охорону праці, то можна зробити висновок, що кількість коштів збільшилася на 1600 гривнів, в зв'язку з зростанням цін на засоби індивідуального захисту населення та медикаменти. Крім того велика кількість коштів також іде на придбання спецодягу та поновлення засобів пожежегасіння

Також для усунення небезпек та травмування пов'язаних з механізованим вирощуванням зернових культур на майбутній рік, потрібно розробити типові положення та інструкції пов'язані з вирощуванням і збиранням зернових культур. Особливу увагу надати раціональному використанню сільськогосподарської техніки та зберіганню нафтопродуктів.

4.2 Логічне моделювання небезпек

Метод логічного моделювання небезпек, аварій і травм сприяє розробці досконалої системи управління безпекою життєдіяльності виробництва, яка базується на оперативному пошуку виробничих небезпек, їх глибокому логічному аналізу і терміновій розробці заходів для усунення потенційних небезпек ще до виникнення травмонебезпечних ситуацій. Логічну схему небезпек при механізованому вирощуванні зернових культур представимо в таблиці 4.2

Логічна схема небезпек при механізованому вирощуванні зернових культур

 

4.3 Розробка заходів безпеки праці при механізованому вирощуванні зернових культур

а)Вимоги до персоналу:

Персонал, тобто тракторно-рільнича бригада, яка займається вирощуванням зернових, повинна бути проінструктована щодо виконання робіт пов'язаних з використанням пестицидів та мінеральних добрив; з збиранням врожаю; з ремонтом сільськогосподарської техніки.

Усі працівники, які зайняті в рослинцтві повинні проходити медичні огляди перед вступом на роботу і потім профілактичні огляди один раз на квартал.Забороняється застосування праці жінок, осіб молодше 18 років на небезпечних і важливих роботах. б)Вимоги до машин та технологічних процесів :Державним стандартом ГОСТ 12.2.019-86 і санітарними правилами № 4282-87 регламентовані вимоги до конструкції тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин (обладнання машин приладами безпеки, сигналізації, спеціальними пристроями, інструментом і документацією), до статичної стійкості машин, гідро- і пневмоприводів, робочого місця оператора, органів керування та інших елементів конструкцій від яких залежать умови праці і безпеки оператора.На тракторах, комбайнах, іншій сільськогосподарській техніці при робочий експлуатації повинні бути перевірені і встановлені: ширина існуючої колії трактора та її підповідальність нормативним значенням. стан грунтозачепів ведучих і напрямних коліс, я також сигналізація та система освітлення; блокувальний пристій, встанорлення якого обумовлюється існуючими вимогами (пристій для запобігання запуску двигуна при включеній передачі; пристрій, що запобігає опусканню важелів гідросистеми трактора при випадковій несправності гідросистеми або її деталей тощо) і наявність та стан підніжок; стан гальм та зчеплення; стан трубопроводів паливної системи, паливного бака і його арматури, шлангів гідросистем, масло-, водо- та пневмопроводів; засклення кабін та їх санітарний стан, вентиляція, мікроклімат.

Трактори і самохідні сільськогосподарські машини повинні бути зручними і безпечними при роботі і при технічному обслуговуванні.

Усі сільськогосподарські машини не повинні забруднювати навколишнього середовища (повітря, фунту, водоймів) шкідливими викидами, бути джерелом пожеж і вибухів, а матеріали, які застосовують при експлуатації і технічному обслуговуванні, мають бути безпечними і нешкідливими для людей. Забороняється експлуатувати несправні сільськогосподарські машини, а також експлуатувати машини без захисних огороджень деталей, які обертаються і рухаються, пофарбованих в червоний або жовтий колір.

Спеціальними правилами безпеки передбачені вимоги до сидінь, електрообладнання, начіпних і причіпних пристроїв, робочих органів тощо.

Стандартами нормуються зусилля, що прикладаються до органів керування машини. Наприклад, при дії ногами вони коливаються в діапазоні 60-2000; при дії руками 30-200 Н.

До роботи допускають лише технічно справні машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Нові, відремонтовані, а також машини, що тривалий час не працювали допускають до роботи лише після їх обкатки і ретельної перевірки роботи всіх органів,

Для вимірювання різних показників безпеки і умов праці застосовують різні конфольно-вимірювальні прилади, пристрої та установки (динамометри, манометри, люфтоміри, вимірювальні лінійки, стрічки, мікрометри, штангенциркулі, прилади для вимірювання рівнів шуму і вібрації, вагові установки та стенди). Параметри показників безпеки тракторів і сільскогосподарських машин вимірюють 'відповідно до методик , викладених у державних та галузевих стандартах, спеціальних рекомендаціях інструкціях та інших документа.У процесі технічної експлуатації виникає потреба розраховувати швидкосіі руху машин і радіуси повороту, при яких виникає занос або перекидання перекидаючи сили та інші показники.

Під час руху трактора (автомобіля) по криволінійній ділянці виникає відцентрова сила Рп , яка діє на транспортний засіб у напрямку від центра повороту. Якщо своєчасно не знизити швидкість, то внаслідок бокового ковзання коліс (занос) може статися перекидання.

Початок перекилання відповідає рівності моментів сил. що діють на машину (факторі відносно точки перекилання :

Рв*hц=Gm*(В/2) (4.4)

У цей час момені відцентрову силу визначимо за формулою

Рв=(Gm*V 2)/(g*R) (4.5)

де Рв - відцентрова сила; Н;

Gm - маса трактора (автомобіля), кг;

hц - висоїа центру ваги фактора (автомобіля), м;

В - ширина колії, м:

R- радіус повороту ,м

V - швидкість руху, м/с;

g - прискорення вільного падіння g =9,81м/с.

Тоді швидкїсіь руху трактора (автомобіля) на повороті, при якому починається перекидання можна визначній за формулою:

Vmax=√(BRg / 2hц) (4.6)

Для трактора МТЗ-80 руху на повороті ,при якому починається перекидання визначається Vmax=√(BRg / 2hц)

де B- ширина колії. B = І,8 м;

 R-радіус повороту R=8 м

- висота центру ваги, hц =0,96 м.

Vmax= 30,6 км/год

Якщо трактор (автомобіль) рухається по дорозі з поперечним нахилом,та умови рівноваги сил ,які діють на нього відносно осі,що проходить через точки опору правих коліс,можна записати рівняння

ΣRB+Gm*hц*sinβ-Gm*(B/2)*cosβ=0 (4.7)

де ΣR- сума нормальних реакцій на лівих колесах, кг

B- ширина колії трактора (автомобіля), м; Gm.- повна маса фактора (автомобіля), кг

На початку перекидання нормальні реакції на лівих колесах дорівнюють нулю (V Л=0). Тоді буде спостерігатися рівність:

Gm* hц* sinβ= Gm*(B/2)*cosβ (4.8)

Або

Tgβ=B/ 2 hц (4.9)

Для трактора МТЗ-80:

Tgβ= B/ 2 hц=1.8/2*0.96=0.93

β=arctg0.93=40%

Отже, граничний кут поперечного нахилу дороги повинен бути набагато меншим ніж кут β=40°, тому що при досягненні цього кута нахилу відбудеться перекидання машини (трактора). Згідно нормативних правил кут повинен не перевищувати β= 22° . Для випадків перекидання трактора при порушенніпоперечної і повздовжньої стійкості в конструкції трактора передбачається ряд елементів, які захищають тракториста від важких травм. До таких елементів відносяться безпечна кабіна (з каркасом безпеки ),реми безпеки і баласт для досягнення більшої стійкості і забеспечення більшого тягового зусилля Ймовірність перекидання трактора також зменшується при наявності тягового бруса і трьохточкового начіпного пристрою, які запобігають перекиданню трактора назад при агрегатуванні з сільськогосподарськими машинами і знаряддям

Технологічний процес вирощування зернових культур повинен відповідати типовим технологічним каргам.

Режими виконання технологічних процесів посіву, догляду за посівами і збирання врожаю повинні забезпечувати узгодженість роботи МТА, які виключають виникненню небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Виробничий персонал повинен знати: інструкції з техніки безпеки і виконувати їх: призначення та зміст технологічних операцій; будову машин і призначення огороджень та захисних пристроїв, що забезпечують безпеку їх експлуатації; способи і прийоми безпечного виконання операцій і способи надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків. Персонал повинен вміги користуватися засобами індивідуального захисту.

Для зменшення шкідливого впливу пестицидів на обслуговуючий персонал і навколішнє середовище слід організувати централізоване приготування робочих розчинів за допомогою змішувачів, розташованих на спеціальних бетонних майданчиках, і транспортування робочих розчинів у закришх гмностях Усі роботи, пов'язані із застосуванням пестицидів повинні бути механізованими і виконуватись за допомогою спеціально призначених для цього апаратури і сільськогосподарської техніки. У господарствах на всі процеси, пов'язані із застосуванням пестицидів, мінеральних добрив,, повинні бути розробленні і вивішені на видних місцях.Щоб запобігти шкідливій і небезпечній дії мінеральних добрив на організм людини, необхідно сурово дотримуватись вимог спеціальних правил і ретельно стежити за правильним вибором засобів індивідуального захисту. Усі особи, що працюють із пестицидами, повинні бути повністю забезпечені засобами індивідуального захисту, які підбирають залежно від властивостей пестицидів і отрутохімікатів відповідно до спеціальної таблиці.

Необхідна річна кількість засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) для робітників, зайнятих при вирощуванні зернових культур (таблиця 4.3.) розраховується за формулою:

C=P*(12/n)-Ф (4.10)

де P - середньорічна кількість робітників даної професії чол ; n - строк служби ЗІЗ, місяців; Ф - фактична наявність 313, шт.

Перелік і термін використання 313 робітниками сільського господарства вищенаведених професій регламентовані Типовими галузевими нормами охорони праці.

Зведені розрахункові дані річної потреби в ЗІЗ в механізованому вирощуванні зернових культур

Пожежна беспека в господарстві. Пожежна профілактика в підприємстві розроблена на основі СНиП П-2-80. На всій території господарства передбачені і встановлені протипожежні щити з засобами пожежогасіння. В цілях швидкого виявлення і ліквідації пожарів на підприємстві створена пожежна дружина. Також для ліквідації пожеж на території птахо господарства є своя водозабірна башта, яка передбачена СНиП 2.04-02-84, крім того весь колектив підприємства пройшов навчання пов'язані з пожежною безпекою та використанням вогнегасників. Кожен транспортний засіб забезпечений вогнегасником. Особа вимога до пожежної безпеки ставиться під час збирання врожаю.

Отже організація пожежної охорони і пожежна профілактика у ТОВ афофірма „Україна" знаходиться на високому рівні, про то свідчить той факт, що на протязі трьох останніх років в господарстві і не виникло жодної пожежі(див.табл.4.1)

 

4.4 Охорона праці по конструктивній розробці

Установка представляє собою тракторний причеп 2ПТС-4-886Б, на платформі 5 (див. лист. 10) якого змонтовані три місткості по 1.5 м3 кожна (одна для питної 10 і дві для санітарно-технічної води 4). Місткість для питної води ізотермічна, зроблена з листового матеріалу 4 мм, в середину якої поміщена зварена капсула зі нержавіючої сталі місткістю 1.5 м з заливною горловиною, яка закривається герметичною кришкою 11; простір між стінками заповнена ізолюючим матеріалом. Санітарно-технічна вода розміщена в двох зварних із листового матеріалу 4 мм місткостях, які з'єднані між собою жорсткою обв'язкою із металевого кутника.

В верхній частині є заливна горловина, яка закривається герметичною кришкою 6. Вода із місткостей поступає через кран 9 в водороздільник 3, від якого через запорні пристрої 16 і розсікач 15 попадає для миття до робочих. Використана вода по лотку 2 відводиться в сторону від установки. Для видалення залишків води і промивки місткостей вони в торцевій частині з'єднані трубкою 7 з водозапорним краном 8.Для пиття пристрій типу „фонтан" з запорним клапаном 14 і водозливний кран 13. Для зручності користування установкою маються відкриті гратні підставки /, 12.Одночасно установкою можуть користуватися 9 чоловік. Дана установка поліпшує побутові умови робітників.


5. Екологічна експертиза дипломного проекту

Екологічна експертиза — це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених держ. Органів ,екологічно-експертних формувань, а також громадських формувань, що фупуються на міжгалузевому екологічному дослідженні ,аналізує передпроектні, проектні ті інші матеріали, реалізація і дія яких може негативно впливати на стан природнього середовища .

Мета екологічної експертизи - запобігання негативного впливу антропогенної діяльності, а також оцінка ступеня екологічної безпекигосподарської та екологічної діяльності.

В даному дипломному проекті проектується нова технологія комплексної механізації вирощування озимої пшениці ,вона повинна замінити існуючу технологію в ТОВ агрофірма „Україна" Недригайлівського району Сумської області.

Господарство знаходиться в другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірно теплим кліматом з теплим літом при значній кількості вологи і не дуже холодного зимою з відлигами. В цілому кліматичні умови за кількістю тепла ,світла,вологи сприятливі для вирощування всіх районованих с/г культур.

Серед земель найбільшого поширення набули чорноземи типові і їх злиті види, які займають водорозділи, плато і їх схили. Напрямок діяльності ТОВ агрофірма „Україна" рослинницько-тваринницький.

При технології вирощування озимої пшениці відрізняються такі види забруднення: механічне (пил, тверді частки і т.д.) та хімічне (мінеральні добрива, пестициди, гербіциди, хімічні засоби захисту рослин).

Види забруднюючих речовин - забруднюючі речовини в навколишнє середовище потрапляють у вигляді газів (викидні), твердих часток, рідких, аерозолів. Тому в даній проектуємій технології запропоновано:

-для підвищення якості внесення мінеральних добрив -використовувати машини локального способу внесення добрив;

-для гальмування процесу нітрифікації - застосовувати інгібітори (нітрапірин, АМ), що дає змогу підвищити коефіцієнт використання азоту з добрив на 10-15 % і зменшити його витрати у 1,5-2 рази;

-для ефективного використання добрив - внесення оптимальної дози в сівозміні оптимальні строки внесення:

- для зменшення втрат добрив при зберіганні і трпнспортулпнні використання тільки спеціальної техніки і складів.

При комплексній механізації вирощування озимої пшениці для захисту рослин використовуються і пестициди. Незалежно від того, що пестициди складають незначну частину від загальної маси забруднювачів, посту паючи в зовнішнє середовище, вони можуть бути дуже небезпечні, внаслідок високої біологічної активності. Тому проектуємо технологія передбачає: метод токсикації сходів інсектицидами (передпосівна обробка насіння фосфоамідом (2 кг/т) разом з гуматом натрію (1 кг/т) з використанням РКД ). При цьому в фунт потрапляє в 5 разів менше пестицидів при тій же їх токсичності для шкпників озимої пшениці.

Проектуєма технологія при виконанні багатьох технологічних операцій 2-х змінний робочий день, отож заправка агрегатів буде проводитись в польових умовах, що нерідко приводить до попадання нафтопродуктів в фунт. В даному дипломному проекті передбачено для заправки афегатів використовувати спеціальний передвижник заправ очний пост який дп^ ?могг виконувати дозаправку закритим способом без втрат. Для заміни мастила використовується передвижний пункт технічного обслуговування.

З моторними вихлопними викидами в атмосферу попадає значна кількість різних забруднювачів в виді СО2 і чадного газу СО, вуглеводнів,

з єднань сірки і тоту, великої групи металів і других речовин. які впливають на здоров'я людей і рослинність. Велику небезпеку являють собою канцерогенні речовини. В атмосферу з вихлопними газами потрапляє 25. .27 % свинцю , який знаходиться у паливі

Змешити вплив ка ПНС вихлопних газів можна:

-шляхом покращення технічного обслуговування машин;

-мінімізацією обробітку фунту, за рахунок суміщення операцій,

використовуючи комбіновані агрегати;

-використання повної потужності тракторів з метою застосування широкозахватних агрегатів

Проаналізувавши матеріали даного дипломного проекту по ТОВ агрофірма „Україна" ми зробили такі висновки

Для запобігання переущільнення грунту в проекті передбачено [10]:

-виконання більшості операцій застосувати гусеничні трактори,

які мають невеликий питомий тиск на грунт

-мінімізацію обробітку грунту за рахунок суміщення операцій.

використовуючи комбіновані агрегати;

-проведення розрахунку МТА з метою використання їх повної

потужності і застосування потужності і застосування потужності агрегатів афостроків виконання операцій, щоб всі роботи виконувались на фізично спілому фунті (вологість 90..92 %);

- заправку афегатів викопувати тільки ма краю поля.

Ці заходи дають змогу за рахунок покращення властивостей фунту, підвищити урожайність озимої пшениці до 10 %.


6.Економічна оцінка дипломного проекту

 

6.1 Розрахунок собівартості виробництва продукції

Одним з головних критеріїв економічної ефективності виробництва сільськогосподарських культур є собівартість.

На основі технологічної карти розраховуємо собівартість вирощування озимої пшениці, враховуючи всі прямі затрати коштів [6]:

Сзаг = Са +Сто+Сзп+Спмм+Снас+См.д+Сгерб+Савт+Син(6. 1 )

де Са - амортизаційні відрахування, грн.;

Сто - відрахування на технічне обслуговування і поточний ремонт, грн.;

Сзп - оплата праці персоналу, який обслуговує агрегат, грн.;

Спмм - вартість витрачених ПММ, грн.

В сумі ці витрати становлять прямі експлуатаційні затрати. За даними технологічної карти сума витрат складає

Sпр= Са+Сто+Сзп+Спмм=85000 грн

Сплс-вартість насіння

Смд-вартість мінеральних добрив, грн.;

Сгерб - вартість гербіцидів, грн.;

Савт - затрати на автотранспорт грн ;

Сін - інші виробничі затрати (загальновиробничі та загальногосподарські), грн. Вони становлять 30. .35 % від суми затрат Са+Сто+Сзп.Так як Qпмм=49000 кг, то перемноживши на комплексну ціну отримаємо Gпмм=64000 грн


Са+Сто+Сзп=85000-64000=21000 грн (6.3)

Сзаг=390335

Результати розархунків заносимо в таблицю 6.2

Затрати на вирощування озимої пшениці таблиця 6.2

статті витрат витрати в грн
прямі експлуатаційні витрати 85000
вартість насіння 56835
вартість мін.добрив 72400
вартість засобів захисту 105300
затрати на автотранспорт 64000
накладні витрати 6800
всього затрат 390335

Собівартість : Спр=Сзаг/Вз де Вз-валовий збір,т (6.5)

Спр=390335/2205=173,48 грн

6.2 Розрахунок вартості додаткових капіталовкладень

Додаткові капіталовкладення - це вартість додатково придбаної техніки і затрати на впровадження в виробництво [4]:

Придбати необхідно:

Борони БИГ-3 А - 1 шт - 4800 грн.

Обприскувач ОПШ-15 1 шт-6500 грн.

Подрібнювач АИР-20 2 шт - 15300 грн.

Змішувач добрив СЗУ-20 - 2 шт 17000 грн.

Всього додаткових капіталовкладень на суму 43600 грн. Строк окупності додаткових капіталовкладень:


Ток=Кпр/Ер=0,12 року

6.3 Техніко-економічні показники дипломного проекту

Всі основні показники вирощування озимої пшениці і конструктивної розробки заносимо в таблицю 6.3.

показники технологія проектна в % від існуючої
існуюча проектна
площа посіву,га 630 630 100
урожайність,т/га 1,3 3,5 169,2
валовий збір.т 819 2205 169,2
собівартість,грн/т 395 173,59 -50
затрати праці,год/т 12 4,5 -62,05
зниження затрат праці ,% - 62,5 -
рівень ефективності використання площі 1 2,7 -
приведені затрати,грн 161676 204991 126,8
річний економічний ефект,грн - 137159 -
рентабельність,% 49,8 153 307

Визначаємо приведені затрати :

S1=Ср+Ен+Кпр (6.7)

де Ср - річна собівартість всієї продукції, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, Еи =0,15;

Кпр -вартість додаткових капіталовкладень, грн

S1=204991 грн

Ер=((Со+Ео*Ко)-(Спр+Ен*Кпр)*d)*Вр (6.8)

де Со - собівартість виробництва озимої пшениці за базовий рік, грн./т;

Спр - собівартість по проекту, грн./т;

Ко - капіталовкладення до впровадження, грн,/т;

Кпр - капіталовкладення після впровадження, грн./т;

d - додатковий ефект від підвищення якості, грн./т;

Вр - валовий збір продукції по проекту, т.

Ер= ((166,94 -0,1 5-0) -(98,76 + 0,15 -8,22))- 2050 = 137159 грн

 

6.4 Ефективність впровадження комплексної механізації вирощування озимої пшениці.

Для порівняльних розрахунків затрат грошових засобів по проекту беремо базовий : рентабельність вирощування :

Р=((Сзак-Спр)/Спр))*100%=153%


Висновки та пропозиції

Існуюча в господарстві технологія вирощування озимої пшениці має ряд організаційно-технічних недоліків і технологічних недоліків , а саме-велика кількість операцій по підготовці грунту,що призводить до ущільнення грунту; використання малопродуктивних МТА; низька технологічна дисципліна.

Розроблена нами перспективна технологія вирощування озимої пшениці забезпечує зниження собівартості виробництва зерна і ріст продуктивності праці,виключення ручної праці,використання високопродуктивних МТА, переведення процес) вирощування на інтенсивну технолог ію.

Розроблений копновоз-волокуша для збирання незернової частини врожаю має значно вищу продуктивність ніж існуючі засоби збирання нечернової частини врожаю, виконання операції! проводиться більш якісно і з меншими затратами.

В даному проекті наведено перелік небезпек, розрахунок необхідної кількості засобів пожежегасіння, засобів індивідуального захисту, спецодягу. Запропонований пристрій для знімання шківів виключає одержання робітником травм і підвищує продуктивність і якість ремонту.

В дипломному проекті проведена екологічна експертиза і наведені мірі по охороні навколишнього середовища.

В разі запровадження розробленого проекту в ТОВ агрофірма „Україна" собівартість виробництва зерна складатиме 173,59 грн/т , а річний економічний ефект сгановитиме 137 159 грн.


Література

1. Алилуев В. А. и др. Практикум по зксплуатации машинно-тракторного

парка. М.: Агропромиздат, 1987.

 2.Анурьев В. Й. Справочник конструктора-машиностроителя. В 3-х томах.

М.: Машиностроение, 1978.

3.        Гречкосій В.Д. та ін. Комплексна механізація виробництва зерна Київ.:
Урожай, 1991.

4.          Гречкосій В.Д. та ін. Довідник сільського інженера. Київ.: Урожай,1991

5.Диденко Н.К. Зксплуатация машинно-тракторного парка. Киев.:

Вьісшая школа, 1997.

б.Добрышева В. А. Зкономика сельского хозяйства. - М.: Агропромиздат,

7.Ільченко В.Ю. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному

виробництві. Київ.. Урожай, 1993.

8.Канарев Ф.Ш. и др. Охрана труда. - М.: Агропромиздат, 1988.

9.Катін І.М. та ін. Комплексна механізація виробництва зерна. Київ.:

Урожай, 1985.

10.Ю.Куценко О.М., Писаренко В.М. Екологічні основи раціонального природокористування в аграрному виробництві. - Київ.: НМКВО, 1992.

11 . .Куценко О.М., Писаренко В.М Охрана окружающей средьі в сельском

хозяйствс.- Киев.: Урожай, 1991.

 12.Корнев Г.В. й др. Интенсивная технология воздельївания

сельскохозяйственньїх культур. - М.: Агропромиздат, 1988.

 1З.Михайлов В.Н. й др. Охрана труда в сельском хозяйстве: Справочник. -

М: Агропромиздат, 1989.

14.Н.Никитин Ю.А. Интенсивная технология производства озимой пшеницы. - М.: Россельхозиздат, 1988.

15.Попов Г.Н., Алексеев С.Ю. Машиностроительное черчение. Справочник.

Л.: Машиностроение, 1986.

16.Фере М.Е. й др. справочник по эксплуатации машинно-тракторного

парка. М.: Колос, 1978.

17.Цурпал И.А. Краткий курс сопротивления материалов. Учсбное пособие.- Киев.: вьісшая школа, 1989.

18.Закон України про охорону праці.

19.Закон України про екологічну експертизу. — Київ, 1995.

20.Орманджи К.С., Барабаш Г.И. Операционная технология уборки

колосових культур. — М.; Россельхозиздат, 1983. - 271 с.

 21.Бубнов В.З., Кузьмин М.В. Зксплуатация машино-тракторного парка. -

М.: Колос, 1980.-231 с.

 22.Комков В.М. Технико-економическая зффективность конструкторской

розработки. Методические указания. - Сумы, 1997.

23.Ярошенко И.Ф. Методические указания по вьіполнению раздела «Охрана труда» - Сумы, 1997.



Страницы: 1, 2, 3


© 2010 СБОРНИК РЕФЕРАТОВ