Дипломная работа: Розробка комплексної механізації вирощування озимої пшениці

Як видно з таблиці 1.6 за останні три роки кількість зернозбиральних комбайнів зменшилось. Комбайни відпрацювали свій ресурс і вони були списані. Неспроможність господарства поновити парк зернозбиральних комбайнів приводить до того, що збільшується навантаження на працюючі комбайни, затримуються строки збирання врожаю, а отже збільшуються І втрати. На збирання врожаю залучаються наймана техніка, але звичайно з запізненням і вирощений урожай повністю зібрати не вдається.

Матеріально-технічна база технічного обслуговування машин включає комплекс будівель і споруд, обладнання, засоби механізації і зв'язку. До складу матеріально-технічної бази входять такі об'єкти: ремонтна майстерня з пунктом технічного обслуговування і діагностики, авто гараж, машинний двір, нафтогосподарство, склад, будівля для відпочинку механізаторів; пересувні засоби для обслуговування МТП, заправний агрегат, агрегат технічної допомоги: засоби оперативного управління роботою МТП внутрігосподарський радіотелефонний диспетчерський зв'язок.

До складу сектора технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки входять : ремонтна майстерня , матеріально-технічний склад , службово0побутове приміщення , майданчик для тракторів і сільськогосподарських машин , майданчик для миття машин.

Головним об'єктом даного сектора є ремонтна майстерня для поточного ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки. В ремонтній майстерні одночасно може знаходитись на ремонті і обслуговуванні сім тракторів. Споруда майстерні не типова, до її складу входять токарний цех , слюсарно-інструментальний цех , зварювальний цех , кузня, компресорна та кімната адміністративно-побутового призначення.

В господарстві будувалась типова майстерня, але із-за відсутності коштів будівництво законсервоване.

Планування і організацію технічного обслуговування і ремонту тракторів виконує завідуючий машинним двором тракторної бригади.

В господарстві зберігання техніки здійснюється на відкритих площадках і закритих складах. За постановку техніки на зберігання несе відповідальність завідуючий машинним двором.

1.3 Аналіз показників вирощування та зберігання озимої пшениці

Економічна ефективність виробництва озимої пшениці в господарстві за 2005-2007 роки наведено в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7.

Як видно з таблиці посівна площа озимої пшениці не стабільна.Це пояснюється тим , що в окремі роки в наслідок несприятливих кліматичних умов частина посівів гине .

Основною причиною зниження урожайності озимої пшениці є відсутність коштів для придбання техніки.

1.4 Існуюча в господарстві технологія вирощування озимої пшениці .

В ТОВ агрофірма „Україна" озима пшениця вирощується на основі існуючого комплексу машин загального і спеціального призначення . В сівозміні озима пшениця розміщена після кукурудзи на зелений корм і силос та кормових сумішей (горох, овес, ячмінь) на зелений корм.

Основний обробіток грунту включає в себе традиційний обробіток поля агрегатом Т-150 + ЛДГ-15А

Оранка здійснюється на глибину 22...24 см агрегатами у складі Т-150+ПЛН-5-35+ККШ-6. При оранці здійснюється обробка поля азотними і фосфорними добривами агрегатами Т-150 + РУМ-8.

Органічні добрива вносяться агрегатом ЮМЗ-6Л +РОУ-6 ; Т-150+ПРТ-10 .

Передпосівна культивація здійснюється за два тижні до посіву препаратами від шкідників та хвороб. Завантаження зерна в агрегат ГАЗ-53-УЗСА-40 здійснюється механізовано навантажувачем ЮМЗ-6Л + ПФ-0.75.

Сівба озимої пшениці здійснюється агрегатом Т-150К + СП-11А + СЗ-3.6А (3 шт).

Зимовий догляд за посівами заключається в проведенні снігозатримання на всій площині посіву агрегатом Т-150 + СВШ-7.

Ранньою весною проводяться підживлення добривами по мерзлому грунту, а також боронування посівів для закриття вологи і покращення повітрообміну кореневої системи сходів озимої пшениці.

Спеціалісти у весняно-літній період проводять обслідування посівів на предмет зараження кореневою гниллю, борошнистою росою, наявності злакових мух .

За 3-4 дні до збирання проводяться обкошування полів, прокошування загінок з наступним обмолотом валків.

Збирання проводяться по мірі дозрівання пшениці роздільним способом (246 га) та прямим комбайнуванням (164 га). На скошування у валки застосовують агрегати СК-5 + ЖВН-6А та ЮМЗ-6Л + ЖВС-6. На підбирання валків використовують комбайни Дон-1500 та СК-5 ,.Нива". Між скошуванням пшениці у валки та підбиранням валків встановлюється термін 5...6 днів.

Пряме комбайнування пшениці здійснюється комбайнами Дон-1500 та СК-5 ,.Нива". Транспортування зерна автомобілями САЗ-3507, КамАЗ-5320. Подальший обробіток зерна відбувається на току агрегатом ЗАВ-40.

Укладка соломи в скирти здійснюється агрегатом МТЗ-80 + УСА-10. Стягування соломи проводиться агрегатами К-700 + ВНК-11 , Т-150 + ВТУ-1О + Т-150 Така технологія збирання поживних решток підвищує затрати часу на збирання, суттєво впливає на його собівартість в сторону збільшення.

Слід також відзначній, що інтенсивна технологія вирощування та збирання озимої пшениці передбачає формування технологічної колії шириною 1800 мм. що дозволяє проводити обробіток посівів гербіцидами та стимулюючими препаратами аж до фази викидання колосу. В існуючій технології все це відсутнє. Тому при проектуванні механізованого процесу вирощування та збирання пшениці потрібно все це враховувати

1.5 Забезпеченність комплексом машин

Для вирощування озимої пшениці на площі 410 га в господарстві є слідуючий комплекс спеціальних машин.

Таблиця 1.8.

Як видно з таблиці 1.8. в господарстві в основному є достатня кількість спеціальних машин для вирощування, збирання і обробітку озимої пшениці.

Механізаторами господарство забезпечене в достатній кількості, що дає змогу у напружені періоди використовувати техніку у дві зміни.

1.6 Обгрунтування теми проекту

Озима пшениця одна з найбільш цінних продовольчих і фуражних культур. По урожаю зерна озима пшениця випереджає майже всі зернові культури. Стабільністю і рівнем врожайності озимої пшениці в структурі зернової групи в Україні досягаг майже 50 %. Середньорічне валове виробництво озимої пшениці складає більше половини валового збору зерна, а в окремі роки її заготівля перевищувала дві третіх загального продажу зерна державі (З).

Урожайність озимих культур в більшості районів України перевищує урожайність ярових. Потенціальна продуктивність багатьох найновіших сортів озимої пшениці складає понад 10,0 т/га . Але в несприятливі роки високий потенціал озимих не реалізується, а іноді спостерігається повна загибель озимих посівів.

Щоб знизити дію несприятливих факторів у такі роки потрібно проводити в агротехнічні строки оперативні роботи. Потрібно впроваджувати у виробництво досягнення науки і передового досвіду. У рослинництві це насамперед, стосується технології механізованого вирощування, яке не-редбачає механізацію всіх трудомістких процесів, виконання їх в оптимальні строки при добрій якості виконуваних робіт, що позитивно позначається на рівні врожаю, дозволяє значно скоротити витрати коштів на одиницю роботи.

І при правильному впровадженні і дотриманні технології вирощуванні озимої пшениці досягаються сталі і високі врожаї, незалежно від погодних умов.

Актуальною проблемою при вирощуванні озимої пшениці є також перехід на екологічно чисті технології, з максимальним використанням агротехнічних і біологічних заходів захисту рослин від бур'янів, шкідників І хвороб, поєднання технологічних операцій з метою меншого впливу машин на грунт

При існуючій технології вирощування озимої пшениці правильність вибору агротехнічного заходу і строків його проведення залежали в основному від досвіду та інтуїції агронома, то при сучасних технологіях строки виконання і агротехнічні заходи обумовлені технологічними картами.

Вивчення всіх проблем і факторів, а також в деякій мірі, покращення існуючої технології впрошування озимої пшениці для умов конкретного господарства, впровадження в виробництво більш продуктивних і досконаліших машин і є основною задачею дипломного проекту.

2. Проектований технологічний проект виробництва озимої пшениці

2.1 Місце озимої пшениці в сівозміні

 Виходячи з умов господарювання, його механічної оснащеності, а також враховуючи передовий досвід господарств у вирощуванні та збиранні озимої пшениці, розробляємо перспективний механізований процес вирощування та збирання озимої пшениці по індустріальній технології із господарств і вищевказаних факторів, що впливають на технологічний процес вирощування пшениці [3]. Виходячи з того, що найкращими попередниками для озимої пшениці є однорічні та багаторічні трави, зернобобові, кукурудза на силос зелений корм, вибираємо попередники: кукурудза на зелений корм - 260 га. однорічні трави на сінаж - 150 га.

Після цих культур для одержання запланованого урожаю необхідно вносити як мінеральні, так і органічні добрива у відповідності до запланованих норм внесення. Із застосуванням добрив, за даними Миронівського науково-дослідницького інституту селекції та насінництва, урожай збільшується на 1.3-1,4 т/га. Одночасно Із збільшенням урожаю, при внесенні добрив під всі попередники , помітно поліпшувалися показники якості зерна . Удосконалення організації і технології проведення збиральних робіт , ретельна підготовка техніки ,оптимальне регулювання машин в полі в залежності від конкретних умов роботи з застосуванням спеціального комплекту пристосувань та інструментів. використання збирально-транспортних комплексів дозволяють знизити втрати врожаю зерна в 3...4 рази, підвищити продуктивність зернозбиральних комбайнів на 30...50 %.

2.2 Внесення добрив

Серед зернових культур озима пшениця найвимогливіша до родючості грунту. При врожаї більше 4,0 т/га вона виносить з грунту майже 120 кг азоту, 45-55 кт фосфору і 50 -80 кт калію [12]. Крім того, значна частина елементів живлення залишається в корінні та пожнивних рештках. Такої кількості легкозасвоюваних поживних речовин у грунті не буває. Тому для одержання високих і стабільних врожаїв озимої пшениці при одночасному поліпшенні якості зерна необхідно вносити невистачаючу для певного врожаю дозу добрив.

Внесення органічних добрив та мінеральних добрив позитивно впливає на зимостійкість , ріст і розвиток , нагромадження корисних речовин , ефективніше використання води та продуктів зерна .

Науковими дослідженнями встановлено, що інтенсивні сорти різняться специфічністю живлення протягом вегетаційного періоду. Високопродуктивні сорти характеризуються особливо активним використанням азоту і калію до середини фази колосіння, фосфору до початку формування зерна У зв'язку з цим для високопродуктивних сортів необхідна підвищена кількість елементів живлення в цілому і з урахуванням особлизостей кожною сорту, а також по основних елементах їх розвитку

Мовну дозу фосфорних і калійних добрив доцільно вносити під основний обробіток грунту, а також як правило за 2-3 рази [4].

До внесення мінеральних добрив пред'являються слідуючі агротехнічні вимоги.

При подрібненні добрив діаметр горошин повинен бути не більше 5 мм. При змішуванні - середнє арифметичне відхилення від потрібного співвідношення компонентів повинно бути не більше 10 %, допускається подрібнення гранул до розміру 1 мм не більше 5 %. При внесенні відхилення середньої фактичної дози внесення від загальної не більше 10 %, нерівномірність розподілу добрив не більше 15 % . Перекриття суміжних проходів не більше - 6 % від ширини захвату агрегату.

На поворотні смути, що обробляються, теж вносяться мінеральні добрива. Час між внесенням і заробкою добрив повинен становити не більше 12 годин.

Виходячи з характеристики агрегатів підбираємо комплекс машин для підготовки і внесення добрив. При цьому завантаження здійснюється агрегатом ЮМЗ-6Л + ПЕ-0.8Б, подрібнення - агрегатом ЮМЗ-6Л +І АІР-20, змішування добрив - агрегатом ЮМЗ-6Л +СЗУ-20, а внесення - агрегатом МТЗ-80 + 1РМГ-4.

Всі ці машини відповідають агротехнічним вимогам виконуваних операцій , задовольняють критерієві зменшення приведених затрат і органично вписуються в комплекс машин по інтенсивній технології вирощування озимої пшениці.

2.3 Основний обробіток грунту

Для створення оптимальних умов росту і розвитку озимої пшениці в сівозміні різних кліматичних зон застосовують обробіток грунту залежно від йою властивостей, окультурення, попередників і забур'янення.

Своєчасний доброякісний обробіток грунту під озиму пшеницю дозволяє зберегти запаси води, поліпшити поживний режим, зменшити забур'яненість посівів, запобігти ураженню рослин хворобами і шкідниками, створює умови для появи дружніх сходів і формування доброго врожаю.

Необхідно правильно поєднувати глибокий , звичайний і поверхневий обробіток із застосуванням полицевих, плоско різних, дискових, голчастих та інших ґрунтообробних знарядь. Застосування будь-якого способу обробітку повинно забезпечувати необхідні умови для високоякісної сівби, загортання насіння на оптимальну глибину та дружнього його проростання .

Про ефективність різних прийомів основного обробітку під озиму пшеницю свідчать дані УНДІЗ (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1. Ефективність різних прийомів основного обробітку під озиму пшеницю .

Основний обробіток грунту включає лущення дисковими лущильниками або дисковими боронами стерні попередника, шо провокує ріст бур'янів, які знищуються при подальшому обробітку.

 Структурний склад комплексів машин для основного обробітку грунту при звичайній та інтенсивній технологіях вирощування озимої пшениці між собою принципово не відрізняються.

В нашому випадку загальна площа вирощування озимої пшениці
410 га складається із двох площ, які були зайняті попередниками кукурудза на зелений корм 260 га та однорічні трави на сінаж 150 га. Застосовуємо агрегати

Т-150 + ЛДГ-1 5 А; ДТ-75М+КПГ-250+БИГ-3;Т- 1 50+БДТ-7Л; ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) + С-11У.

При дискуванні і лущенні стерні агрегати рухаються човниковим способом із петльовою формою повороту. Особливої розбивки поліз на загінки для виконання цієї операції не потрібно поворотні смути обробляються подвійним проходом агрегату при виконанні останнього проходу з однієї сторони і завершення обробітку всієї площи з другої сторони. Оранка полів здійснюється затінковим способом із розбивкою поля на загінки, площа кожної з яких рівна денному виробітку агрегату. Загінки нарізаються таким чином , щоб мали найменшу кількість борозен.

Крім того розбивки поля на загінки сприяє зменшенню кількості клинових залишків недоораної площі. Обробіток клинів пов'язаний з великою кількістю поворотів , в результаті чого перевитрачається паливо і зменшується продуктивність агрегату . Ширина поворотної смуги повинна бути кратною ширині захвату агрегату. Для орного агрегату з навісним плугом вона повинні складати 12... 15. а напівначіпним - 18. ..21 [5].

Після обробітку грунту вищевказаними операціями і часткового проростання бур'янів проводиться суцільна культивація по всій площині агрегатом ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) + С-11У.

Суцільна культивація проводиться для роз рихлення шару грунту на задану глибину, знищення сходів бур"янів, покращення повітряного і водного

2.4 Передпосівний обробіток грунту

Для того, щоб підготувати грунт до посіву проводять передпосівну культивацію агрегатом ДТ-75М + КПС-4 (3 шт) т С-1 І У на глибину 6-8 см. Необхідно, щоб проміжок часу міх передпосівною культивацією і посівом був мінімальним, доцільніше, щоб ці дві операції виконувалися в один день.

2.5 Підготовка насіннєвого матеріалу

Насіння для сівби краще використовувати з насіннєвих ділянок, на яких агротехніка звичайно вища від звичайних, а також перехідних фондів. тобто з врожаю попереднього року. Необхідно зазначити, що в господарствах не завжди є можливість закладати фонди насіння. При цьому велике значення мають строки збирання та його післязбиральна обробка. Насіння зібране на початку воскової стиглості, після обробки має схожість 85 %, а при збиранні повній стиглості 93 %. Тому, щоб одержати доброякісне насіння з нового урожаю йог необхідно збирати в кінці воскової стиглості або повної стиглості. Після цього підсушують протягом 5..7 днів на повітрі при температурі 30- 50 °С протягом 2- З годин залежно від вологості

Для одержання дружніх сходів, необхідно висівати насіння із силою росту не менше 80 %. На останнє помітно впливає маса насіння, від якої

(таблиця 2.2).

Таблиця 2.2.

Перед сівбою, згідно з інтенсивною технологію вирощування озимої пшениці в усіх зонах України, не пізніше ніж за 1 ..3 дні насіння протруюють із зволожуванням (10 л води на 1 т зерна ) проти гнилі кореневої, головневих хвороб та борошнистої роси байтаном (2 кт на 1 т насіння) або вітаваксом (2.8 кт ). фундазолом (2...З кт на 1 т). внаслідок чого посіви формують більший урожай. Обробляють при допомозі агрегату: електродвигун + ПСШ-ЗА.

2.6 Сівба

Від своєчасної та доброякісної сівби залежить дружність і повнота сходів, подальший ріст і розвиток рослин та формування урожаю. Порушення нього процесу сівби призводить до помітних втрат зерна.

Із заходів, які забезпечують високу продуктивність пшениці, важливе місце займають терміни сівби, вони впливають на накопичення зелених речовин у листках та вузлах ,кущення восени , зимостійкість рослин ,стійкість проти шкідників і хвороб, а також визначають у великій мірі рівень можливого врожаю та якості зерна .

Від строків сівби залежить і ефективність окремих агротехнічних заходів-попередників. обробітку грунту, норми висіву насіння, удобрення та ін. Пшениця ранніх строків сівби більше втрачає вологи, важче переносить весняну та літню посухи. Урожай таких посівів у посушливі роки зменшується. Пізні строки сівби також негативно впливають на урожай, так як рослини в осінній період не можуть розкущитися або мають недостатню кількість стебел, листя, не утворюють вторинної кореневої системи. Такі посіви легко піддаються вимерзанню ,випріванню , за зиму зріджуються , а не рідко і зовсім гинуть.

Найкращий розвиток рослин в осінній період і стійкість проти несприятливих умов при зимівлі та добрий урожай забезпечують такі строки сівби, у яких вегетація триває 55. ..70 днів, а сума середньодобових температур становить 500 ...580 градусів . Для посіву озимої пшениці пропонується агрегат ДТ-75М + СЗ-З.бА(Зшт) + СП-11А.

Кращим способом сівби, який забезпечує рівномірне розміщення зернин у рядках є вузькорядний, він забезпечує приріст врожаю на 0,2...0,3 т/га (3)

Агротехнічні вимоги до посіву озимої пшениці:

-     допустиме відхилення глибини заробки насіння і мінеральних добрив не більше 15 %:

-     відхилення норми висіву насіння - не більше 5 %

-     відхилення норми висіву добир - не більше 7 %:

-      відхилення норми висіву окремими висіваючими апаратами не більше 3 %. відхилення ширини стикових міжрядь суміжних проходів не більше +/- З см. по схилах більше 6 % - не більше +/- 10 см:

-     Огріхи та незасіяні ділянки не допускаються

-     Засіяне поле прикочують кільчасто-шпоровими катками.

У зв'язку з тим , що інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці передбачає догляд за посівами в період кущення, виходу в трубку, колосіння і цвітіння, для проходу агрегату необхідно утворювати технологічну колію на засіяному полі .

Складаємо ешелонний агрегат з трьома сівалками СЗ-3.6А і зчіпки
СП-11Л. При ешелованому агрегатуванні трьох сівалок СЗ-3.6А і зчіпки
СП-11А середню сівалку приєднуємо безпосередньо до бруса зчіпки, а
бокові через подовжувачі зчіпки. Так як в комплекті зчіпки        СП-11А постовляється тільки один подовжувач, другий необхідно виготувати у майстерні господарства .

Для того щоб залишити незасіяними смуги технологічної колії на передній сівалці необхідно відключити 6. 7. 18. 19 висіваючі апарати сошників. Тоді технологічна колія буде мати ширину 1800 мм і забезпечить проходження по ній трактора із стандартними рушіями розміром 12.4 Х 38. Ширина незасіяної смуги становить 450 мм.

Посів ведеться човниковим способом. Ширина поворотної смуги рівна чотирьом проходам агрегату .

Якість сівби контролюють по трьох основних показниках:

-      дотримання норми висіву

-     глибина заробки

-     дотримання ширини стикових міжрядь

При оцінці якості роботи на посіві враховують також такт показники. як нерівномірність висіву окремими висівними апаратами, огріхи та обхід

2.7 Догляд за посівами

Догляд за посівами відіграє значну роль в технологічному процесі вирощування та збирання озимої пшениці. Дотримання заходів, що посилають зимостійкість посівів ,ретельний догляд за посівами протягом осінньо-зимового та весняного періодів ,спрямований на підвищення життєздатності рослин ,менше їх зрідження за весняно-літній період вегетації , покращує умови формування продуктивності стеблостою.

Перша операція по догляду за посівами проводиться взимку це снігозатримання , як захід попередження вимерзання посівів , пошкодження льодовою кіркою та для накопичення води в фунті. Виконується агрегатом Т-150К т СВШ-7. Під сніговим покровом 10-15 см і зниженні температури до -22 -25 °С рослини пошкоджені не будуть .

До негативних факторів зимівлі належить і різке коливання температур із сильними відлигами , що приводять до танення снігу і утворення на посівах льодової корки .

У весняний період догляд за посівами починається із підживлення агрегатом ДТ-75М + СЗ-3.6А (3 шт) + СП-11 А.

Збудники хвороб зернових - в основному грибки, що передаються через грунт, насіння та залишки попередніх культур. Найпоширеніші хвороби іржа, борошниста роса, гниль коренева, сспторіох та і».

Заходи захисту від перерахованих хвороб виконуються комплексно. Покрашенню фітосанітарного стану сприяє дотримання порядку чергування культур в сівозмінах, правильне застосування системи добрив і обробітку грунту, знищення бур'янів та підбір імунних сортів.

Боротьба з бур'янами у системі догляду за рослинами посідає важливе місце, її здійснюють відповідно до зональних науково-обгрунтованих систем землеробства. Правильне поєднання агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур'янами невід'ємна частина інтенсивної технології вирощування озимої пшениці. Технологію обробітку посівів пшениці пегтимилами навелено нижче.

Приготування розчину відбувається безпосередньо в полі. Транспортування води здійснюється агрегатом Т150К + РЖТ-8. приготування розчину агрегатом МТЗ-80 + АПР "Темп", а внесення агрегатом МТЗ-80 + ОПШ-15. Агрегати при роботі рухаються технологічними коліями.

Штанговий обприскувач ОПШ-15 має колію 1350 мм, але в господарстві його можливо переобладнати на колію 1800 мм [9]. Для цього зрізається жолоб, до якого, кріпляться півосі коліс, на його місце приварюється новий подовжений жолоб та подовжені колінчасті півосі для убезпечення дорожнього просвіту 500 мм. При ширині захвату 10,8 м частину розпилювачів по краям штанги відключають .

2.8 Збирання врожаю

З метою повного використання технічних можливостей зернозбиральні комбайни повинні працювати на швидкостях близьких до розрахункових.

Залежно від агро кліматичних умов, стану хліба та наявності техніки спеціалісти господарств вибирають однофазні (пряме комбайнування) чи двохфазний (зкошування у валки із наступним обмолотом) спосіб збирання.

Двофазний спосіб найбільш ефективний для більшості зон країни, що вирощують зернові культури . Його використовують при вбиранні забур'янених посівів, а також на посівах із підсівом трав, маючи густоту стеблистою не менше 300 рослин на 1 квадратний метр і висоту не нижче 0.6 м . Скошувати у валки при цьому способі починають у фазі середини воскової стиглості, яку визначають по таких показниках: стебло становиться повністю жовтим, ендосперм зерна білий, в кульку зерно не скатується, нігтем ріжеться, вологість має 25-35 %

Висоту стерні встановлюють у межах 16... 18 см. Хліби підвищеною соломистістю укладають на більш високу (16... 18 см) стерню, а низькорослі і полеглі на низьку (8...12 см). Оптимальна товщина валка 10. .18см. а ширина його не повинна перешкоджати підбору. Косовицю слід вести на постійній швидкості, щоб не утворювалися купи хлібної маси, не потрібно зупиняти (без потреби) комбайн чи жатку до виїзду за поворотну смуту. При об'їздах перешкод валки слід укладати на стерню не ближче ніж 1.5 м від краю керешкоди Втрати при скоту ванні не повинні перевищувати при стоячому стеблистою - 1 %. а при полеглих хлібах - 2 %.

Прямим комбайнуванням збирають рівномірно достиглі посіви із густотою стеблистою менше 300 рослин на квадратний метр , а також низькорослі . Збирання хлібів починають на початку повної стиглості, коли вологість зерна не перевищує 20 %. Оптимальна висота зрізу залежить від густоти і висоти стебел (таблиця 2.3).

Оптимальна висота зрізу при прямому комбайнуванні

Таблиця 2.3

При збиранні похилих хлібів висоту зрізу зменшують так. щоб різальний апарат знаходиться нижче колоса . Втрати зерна в цьому випадку допускаються такі ж як і при розподільному способі збиранні врожаюПри прямому комбайнуванні, як і у випадку обмолоту валків, солому і полову слід вивантажувати прямолінійними рядами. Копиці повинні бути до місця скирдувнннм в найкоротші строки. Втрати при cкирдуванні соломи допускаються не більше 5 %.

Недолік способу прямою комбайнування,полягає в тому , що збирання починають тоді , коли хліб уже достиг , що підвищує небезпеку втрати врожаю . Потрібно пам'ятати , що при досягненні повної стиглості біологічний урожай і якість зерна на корені залишається незмінними лише протягом 4...6 днів, а потім проходять «всихання» врожаю, понижується його якість; зменшується абсолютна вага зерна, погіршується борошномельна і хлібопекарна якість, посилюється випадання зерна з колосу і обламування цілих колосків.

В результаті втрати хлібів зростають часом до 25...30 % Якість збирання, як правило оцінюють за кожним комбайном На період збирання зернових доцільно на групу комбайнерів, що працюють в одному полі ,виділити одного із них як контролера якості.

2.9 Післязбиральна обробка зерна

Перевезене на тік зерно доробляється на зерноочисному комплексі ЗАВ-40, який має встановлену потужнісгь двигунів 57 кВт , дві лінії обробки зерна, шо включають машину попередньої очистки. два блоки вітрорешітних та два блока триєрів . Очищене зерно накопляється в двох бункерах об"ємом 40 м і по мірі накопичення вивантажуються в автомобілі та відправляються на збереження чи на здачу .

На основі агротехнічних вимог , площі , урожайності ,вибраних попередників , розрахованих агрегатів складаємо технологічну карту на вирощування озимої пшениці. Розрахунки проводяться на ЕОМ.

2.10 Структурний і кількісний склад комплексу машин для проектованого технологічного процесу

На кожну операцію технологічного процесу призначаються по декілька конкуруючих між собою агрегатів . Критерії оптимального вибору МТА були прийняті і мінімальні затрати праці . Розрахунки проводилися на ЕОМ . Дані розрахунків наведено в графічній частині. .

Стрктурний і кількісний склад комплексу машин наведено в таблиці 2.4.

Комплекс машин для вирощування та збирання озимої пшениці для технології , шо проектується .

Таблиця 2.4.

Як видно із таблиці майже всі машини в наявності в господарстві , але й є такі , яких немає або їх недастатня кількість . Ці машини можна замінити іншими , але з меншою продуктивністю або з більшими затратами праці .

Страницы: 1, 2, 3