Сборник рефератов

Дипломная работа: Розробка індустріальної енергозберігаючої технології вирощування та збирання соняшнику

3.3 Розрахунки міцності, затверджуючи працездатність та надійність конструкції

3.3.1 Розрахунок резервуарів

Задача розрахунку - вибір раціональних розмірів резервуару, міцність листа при виготовленні. При цьому повинні бути враховані слідуючи вимоги:

1) Об'єм резервуару повинен бути кратним об'єму заправ очного агрегату;

2) Габаритні розміри повинні монтуватись на трактор МТЗ-80. Для заправки резервуарів будемо використовувати трактор ЮМЗ-6Л тавр-3М об'ємом 3 м3.

Об'єм резервуара визначаємо за формулою

,                                    (3.1)

де D- діаметр бака, м;

Н - висота бака, м.

Приймаємо D = 0,9 та V= 1 м3.

Визначаємо довжину бака за формулою:

,                                   (3.2)

На трактор навішуються два бака, і з цього слідує, що довжина одного бака 0,8 м.

Хвилинна витрата робочої рідини визначається за формулою

,                             (3.3)

де g´ - хвилинна витрата робочої рідини, л/га;

Qга - норма витрати рідини, л/га,

Qга = 100 л/га;

Вр - ширина захвату агрегату, м; ВР = 12,6 м;

V - робоча швидкість агрегату, км/год.; V = 8,15 км/год.

Час руху агрегату в загонці визначаємо за формулою

,                                          (3.4)

де L - довжина гону, м; L = 1000 м;

Vр - робоча швидкість агрегату, м/хв.; Vр = 135 м/хв.

Витрата гербіцидів на один прохід агрегату визначається за формулою

,                                       (3.5)

Кількість проходів з однією заправкою визначаються

,                         (3.6)

де п - кількість проходів з однією заправкою

Хвилинна витрата рідини через один розпилювач визначаємо по фор­мулі

,                              (3.7)

де п - кількість розпилювачів, шт., п = 8 піт.

Виходячи з табличних даних довідкового матеріалу по регулюванню оприскувача та хвилинної витрати робочої рідини через один розпилювач, підбираємо розпилювач уніфікований, діаметр вихідного наконечнику 1,6 мм з хвилинною витратою рідини 3 л при тиску 0,2 МПа.

3.3.2 Вибір насосу для подачі рідини

Задачею розрахунку є перевірка працездатності насосу ОПТ-15 з оприскувачем в роботі при нормі внесення 100 л/га з приводом гідромішалки.

Вихідні дані:

Робочий тиск насосу - 0,2 МПа

 Частота обертання валу - 545 хв.-1

 Подача насосу (продуктивність) - 80 л/хв.

Норма виробітку насосу при частоті обертання 975 хв."1 визначається за формулою

,                                    (3.8)

де п, п 1- відповідно нормальна та зміна частота обертання валу, хв.-1;

Q, Q1 - відповідно нормальна та змінна норма виробітку насосу, л/хв.

Знаючи годинну витрату насосом гербіцидів визначаємо потужність, споживану насосом за формулою

,                                      (3.9)

де Р - тиск насосу, Па;

g - годинна норма виробітку насосу, л/год.;

η- об'ємний коефіцієнт насосу, η = 0,8

Робоча швидкість рідини насосу дорівнює 2,5 м/с він забезпечує гарну інтенсивність перемішування.

3.3.3 Розрахунок циліндричного резервуару визначення товщини листа

Бокові стінки та дно резервуару знаходяться під дією рівномірно розповсюдженого тиску. Виділяємо з циліндричної частини резервуару прямокутник АВСД. Він буде під дією тиску G´ в двох напрямках, за перерізом перпендикулярним до утворюючих та тиску G´´ за перерізом вздовж утворюючих баку.

Тиск на дно заміняємо на рівнодіючу

,                                   (3.10)

Площа кільцевого перерізу, яка випробує цю силу дорівнює

,                                     (3.11)

Нормальна напруга в цьому перерізу дорівнює

,      (3.12)

Напруга σ″ знаходиться на деякій відстані від дна. Частина резервуару двома поперечними перерізами т1п та т´1п´ з відстанню між ними dx.

Площа діаметрального перерізу циліндру приймаюча цей тиск дорів­нює F1´ = 2t, а напруга в стінці дорівнює

,            (3.13)

де σ´,σ″ - нормальна напруга в перерізах, мПа;

g - прискорення вільного падіння, м/с2;

 t- товщина стінки циліндру, м;

 а - відстань між перерізами т1п та т´1п´;

[σ] - допустима напруга, кН/см ; [σ] = 130 кН/см =1300 Н/м . Оскільки G´ > G″ та σ.'″ = 0, тоді

,                                      (3.14)

З урахуванням корозії металу товщина стінки буде дорівнювати

,                                      (3.15)

де t0 - збільшення товщини листа на корозію, tо = 0,05

Товщина листа резервуару приймається рівною 4 мм у відповідності з ГОСТ 380-71.

3.3.4 Розрахунок зварного з'єднання

Задачею розрахунку є вибір раціонального способу зварення та проведення розрахунків параметрів зварювання.

Швидкість газового зварювання визначається за формулою

,                                      (3.16)

де Vзв - швидкість газового зварювання, см/хв.;

t - товщина зварюваного листа, мм;

Км - коефіцієнт, що враховує спосіб зварювання, Км = 14;

Визначаємо вагу розплавленого металу шву в 1 см

,                      (3.17)

де Пш - площа поперечного перетину шву, см2;

Уд - питома вага розплавленого металу, г/см3; для сталі Уд = 7,8 г/см3

Вибір діаметру присадочного дроту визначається в залежності від товщини зварювального металу. При 8 < 5 мм діаметр визначається за формулою

,                                   (3.18)

Потрібна потужність пальника залежить від товщини та теплопровід­ності зварювального методу та визначається за формулою

,                                  (3.19)

де Км - коефіцієнт, який характеризує метал та тип зварного з'єднання, визначається випробуванням, Км = 100

По товщині зварювального металу та годинної витрати ацетилену вибираємо номер горілки та наконечнику:

-     газова горілка № 3;

-     витрата ацетилену 240...400 л/год.;

-     витрата кисню 260...420 л/год.

3.4 Описання пристрою конструкції, способу регулювання, технічного обслуговування

Підживлювач-оприскувач ПОМ-630 служить для зниження бур'янів суцільним обприскуванням гербіцидами чи обприскуванням тільки захисних зон просапних культивацією чи посівом.

Машину можна агрегатувати з причіпними чи навісними культиваторами, сівалками просапних культур.

Основні вузли машини: два резервуара, насос ОПТ-35, комплект кронштейнів для кріплення резервуарів на тракторі, універсальна штанга з шириною захвата 18 м, розпилювачі, вакуумний заправ очний пристрій.

Необхідний тиск в магістралі підтримується регулятором та контролюється манометром.

Надлишкову рідину із магістралі по рукаву збивають в резервуар.

В залежності від типів трактору, підживлювач-оприскувач навішують на трактор відповідно інструкції. Перевіряють комплектність машини та правильність збирання.

Також перевіряють чистоту резервуарів, магістралей та фільтрів. Заправляють резервуари водою та вмикають насос, потім за допомогою регулятора тиску встановлюють робочий тиск 0,6 МПа. Якщо необхідно перемішувати робочу рідину встановлюють тиск 0,7 МПа, в якщо немає потреби, то тиск встановлюють мінімальний.

Технічне обслуговування складається із: загального огляду, зовнішнього очищення машини від бруду та пилу, мийки, усунення усіх підтікань, перевірки її технічного стану.

У відповідності до ГОСТ 20793-81 для оприскувачів виконуються слідуючи види технічного обслуговування:

1)   щоденне технічне обслуговування;

2)   періодичне технічне обслуговування проводять через кожні 30 годин праці;

3)   після сезонне технічне обслуговування.


3.5 Техніка безпеки при експлуатації розпилювача-підживлювача

При внесенні гербіцидів обслуговуючому персоналу загрожує небезпека дії отрут на організм. Виходячи з цього працюючі з отрутохімікатами повинні бути проінструктовані про токсичні властивості, а також про власну та суспільну безпеку при роботі з ними.

Громадянам, які направлені на роботу з отрутохімікатами, необхідно поперед за усе пройти медичний огляд, а систематично працюючим - треба періодично оглядатись у лікаря, не менш ніж два рази на рік.

Обслуговуючий персонал необхідно забезпечити спецодягом, взуттям, респіраторами, протигазами та рукавицями.

По закінчені праці з отрутохімікатами спецодяг очищують та складають у спеціальному приміщені. Поблизу від місця роботи з отрутохімікатами, поза зоною забруднення повинна бути вода, умивальники, мило та рушник.

Конструкції усіх видів з'єднань та комунікацій повинні мати ущільнення, виключаючи проникнення отрутохімікатів назовні. Всі з'єднання розпилючого пристрою повинні бути ущільненні прокладками.

Працюючі повинні бути ознайомлені з правилами надання першої медичної допомоги при отруєнні.


4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

4.1 Аналіз стану організації робіт по забезпеченню охорони праці
в ПП „Антей” Мелітопольського району Запорізької області

4.1.1 Склад нормативних документів

1.  Конституція України;

2.  Кодекс законів України про працю;

3.  Основи законодавства України про охорону здоров'я;

4.  Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

5.  Закон України "Про охорону праці";

6.  Закон України "Про пожежну безпеку";

7.  ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки;

8.  ГОСТ 12.1.004-85 ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги.;

 9.ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги.;

10. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки.;

11. ГОСТ 12.1.012-78 ССБТ. Вібрація. Загальні вимоги безпеки.;

12. ГОСТ 12.1.018-86 ССБТ. Пожежна безпека. Електростатична іскробезпечність.

13. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Електробезпечність. Захисне заземлення.;

14. ГОСТ 12.1.02-81 ССБТ. Техніка сільськогосподарська. Методи оцінки безпеки.;

15. ГОСТ 12.2.007.8-75 ССБТ. Пристрої електрозварювальні і для плазменного обробітку. Вимоги безпеки.

16. ГОСТ 12.2.019-86 ССБТ. Трактори та машини самохідні сільськогос­подарські. Загальні вимоги безпеки;

17.  ГОСТ 12.2.111-85* ССБТ. Машини сільськогосподарські навісні та причіпні. Загальні вимоги безпеки;

18.  ГОСТ 12.2.120-88 ССБТ. Кабіни та робочі місця операторів тракторів, самохідних будівничо-доріжних машин, одновісні тягачі, кар'єрних самоскидів та самохідних сільськогосподарських машин. Загальні вимоги безпеки.;

19.  ГОСТ 12.3.009-76* ССБТ. Роботи навантажувально-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки.;

20.  ГОСТ 12.3.037-84 ССБТ. Застосування мінеральних добрив в сільському та лісному господарстві. Загальні вимоги безпеки.;

21.  ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Кольори сигнальні та знаки безпеки.;

22.  ГОСТ 12.4.135-83 ССБТ. Засоби захисту працюючих від впливу механічних факторів. Класифікація;

23.  НАОП 2.0.00-1.01.00. „Правила охорони праці в с.г виробництві”;

24.  СНіП 11-4-79. Природне і штучне освітлення. Норми проектування.

25.  СНіП 11-106-79. Склади нафти та нафтопродуктів.

26.  СНіП 11-108-78. Склади сухих мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин.

27.  СНіП 2.04.05-85. Опалення, вентиляція і кондиціонування.

28.  СНіП 2.10.05-85. Підприємства, будинки і спорудження по зберіганню та переробці зерна.

29.  СНіП 11-97-76. Генеральні плані сільськогосподарських підприємств. Норми проектування.

30.  СН 1042-73. Санітарні норми організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання.

4.1.2 Організація робіт з охорони праці, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища та попередження аварійних ситуацій

За організацію робіт з охорони праці несуть відповідальність головний агроном та бригадири рільничих бригад.

Після проведеного аналізу організації охорони праці (далі ОП) в ПП „Антей” Мелітопольського району були виявленні слідуючі недоліки:

-          не забезпечено розроблення здорових та безпечних умов праці на робочих місцях;

-          не забезпечено проведення паспортизації санітарно-технічного стану виробничих дільниць і об'єктів відповідно з ГОСТ 12.2.002-81 ССБТ. Техніка сільськогосподарська. Методи оцінки безпеки, а також СН 1042-73. Санітарні норми організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання;

-          не контролюється своєчасність та якість проведення первинного, повторного, позапланового, та цільового інструктажів на робочих місцях відповідно ДНАОП 0.00-4.12-99 "Положення про навчання з питань охорони праці";

-          не ведеться пропаганда охорони праці, підрозділи не забезпечені літературою, інструкціями, навчально-наочна та технічними засобами навчання і пропаганди оснащенням кутків з техніки безпеки;

-          несвоєчасно складаються заявки на засоби індивідуального захисту (надалі 313), робітники не забезпечені в належній формі спецодягом, спецвзуттям;

-          не виділяється та не позначаються спеціальні місця для короткочасного відпочинку працюючих на полі та на дільницях робіт, не підтримується необхідний санітарний стан виробничих дільниць та побутових споруд згідно з СН 1042-73. „Санітарні норми організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання”.

За забезпечення пожежної безпеки при організації робіт несе відповідальність бригадир тракторно-рільничої бригади та інженер з охорони праці. При проведенні аналізу організації пожежної безпеки були виявлені слідуючі недоліки:

-     не всі трактори та сільськогосподарські машини забезпечуються іскрогасниками, тим самим не виконуються вимоги „Правил пожежної безпеки в Україні”.;

-     робочі місця трактористів та комбайнерів не оснащені засобами пожежегасіння.

За організацію робіт з охорони навколишнього середовища несуть відповідальність бригадир тракторно-рільничі бригади та інженер з охорони праці.

В результаті проведення аналізу організації робіт з охорони природи та навколишнього середовища були виявленні наступні недоліки:

-       немає спеціально обладнаних площадок для приготування та заправки розчинів мінеральних добрив, тим самим не виконуються вимоги ГОСТ 12.3.037-84 ССБТ. Використання мінеральних добрив у сільському господарстві;

-       мають місце підтікання палива та мастила в системі живлення змащування двигуна, при цьому паливо та мастило потрапляє у грунт, що суперечить вимогам ГОСТ 17.4.3.04-85 Охорона природи, ґрунту. Загальні вимоги до контролю і охорони від забруднення.

За організацію робіт по попередженню аварійних ситуацій несуть відповідальність бригадир, інженер по охороні праці та інженер по сільськогосподарським машинам.

В результаті проведеного аналізу організації робіт по попередженню аварійних ситуацій виявлені слідуючі недоліки:

-       не вся техніка знаходиться в справному стані, а тільки в працездатному, при цьому не виконуються вимоги ГОСТ 12.2.019-86 ССБТ, а також ГОСТ 12.2.111-85* ССБТ;

-       не встановлені безпечні маршрути руху техніки при проведенні польових робіт, тим самим не виконуються вимоги ОСТ 46.3.3.116-81 ССБТ.

4.1.3 Забезпечення безпеки обладнання і машин

При розгляданні цього питання внутрішньогосподарської діяльності підприємства були відмічені слідуючі недоліки:

-        робочі місця трактористів та комбайнерів не оснащенні засобами пожежегасіння, тим самим не виконуються вимоги ГОСТ 12.1.004-85 ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги, а також ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види;

-       корпуса тракторів та комбайнів не заземлені, тим самим не виконуються вимоги ГОСТ 12.1.018-86 ССБТ Пожежна безпека. Електростатична іскробезпечність. Загальні вимоги, а також ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ Електробезпечність. Захисне заземлення, занулення;

-       не всі трактори оснащенні іскрогасниками, тим самим не виконується вимоги ГОСТ 12.2.037-78 ССБТ Техніка пожежна. Вимоги безпеки, а також ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види;

-       трактори не укомплектовані медичними аптечками й контейнерами (термосами) зберігання питної води та їжі, тим самим порушуються вимоги СН 1042-73. Санітарні норми організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання;

-       деякі обертаючі та рухомі частини машин і механізмів не мають захисних щитків й кожухів, тим самим не виконуються вимоги ГОСТ 12.2.111-85 ССБТ Машини сільськогосподарські начіпні і причіпні. Загальні вимоги, а також ГОСТ 12.2.003-74* ССБТ Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки;

-       мають місце теча палива і мастила в системі живлення і змащення двигуна, тим самим не виконуються вимоги ГОСТ 12.2.019-86 ССБТ Трактори і машини самохідні сільськогосподарські. Загальні вимоги до контролю і охорони від забруднення;

-        при регулюванні машин та механізмів, а також при їх ремонті працівники застосовують недозволені безпечні способи роботи інструментом, тим самим не виконуються вимоги ГОСТ 12.3.017-79 ССБТ Ремонт і технічне обслуговування автомобілів. Загальні вимоги безпеки, а також ГОСТ 12.4.125-83 ССБТ Засоби захисту робочих від дії механічних факторів. Класифікація.

4.1.4 Забезпечення безпекою технологічних процесів

При розгляданні цього питання в господарстві також найдені порушення:

-       не всі працівники забезпеченні засобами індивідуального захисту, при виконанні робіт в процесі хімізації, тим самим не виконуються вимоги ГОСТ 12.4.011-87 ССБТ Засоби захисту пра­цюючих. Загальні вимоги, а також ОСТ 46.3.1.169-84 ССБТ Використання твердих і рідких мінеральних добрив. Вимоги безпеки;

-       не розроблені заходи, які направлені на забезпечення безпеки праці при внесенні рідких та твердих мінеральних добрив згідно з ГОСТ 46.3.1.169-84 ССБТ Використання твердих і рідких мінеральних добрив. Вимоги безпеки;

-     до роботи на посівних агрегатах допускаються особи молодше 18 років, тим самим не виконуються вимоги ОСТ 46.3.1.108-81 ССБТ Обробка грунту і посівів зернових культур. Вимоги безпеки, а також ОСТ 46.0.141-83 ССБТ Процеси виробничі в сільському господарстві. Загальні вимоги безпеки;

-     маршрути руху тракторів не завжди відповідають встановленим, тим самим порушуються вимоги ОСТ 46.3.3.116-81 ССБТ Перегін сільськогосподарської техніки. Вимоги безпеки.

4.1.5 Характеристика виробничого травматизму, захворювань та аварійності

Не дивлячись на відмічені грубі порушення охорони праці в господарстві, в період з 2002 р. по 2003 р. не зафіксовано жодного випадку травматизму на виробництві.

Річними звітами та актами зафіксовані випадки захворювань робітників переважно гострораспіраторними захворюваннями (ГРЗ) пов'язаними з роботою механізаторів за несприятливих погодних умов, крім цього, механізаторам трапляється працювати в умовах, коли на робочому місці мають місце слідуючі небезпечні шкідливі виробничі фактори:

-       підвищена рухливість повітря, причиною якого є різного роду несправності кабіни трактора, нещільність в з'єднаннях віконних рам дільниць ремонту та технічного обслуговування тракторів та автомобілів;

-       підвищена вологість повітря робочої зони негативно впливає на органи дихання, та в цілому, послаблююча репродуктивну функцію організму людини;

-        роботи на відкритих місцях у сиру або дощову погоду також є причиною послаблення та захворювання організму людини.

4.2 Проектні рішення по забезпеченню рівнів безпеки праці та екологічності виробництва до нормативних значень

4.2.1 Окремі інженерні рішення. Організація і контроль інструктажу працюючих

По характеру і часу проведення інструктажу працівників підрозділяють на: ввідний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, цільовий.

Ввідний інструктаж проводить інженер з охорони праці або особа, яка виконує обов'язки інженера по охороні праці.

Первинний інструктаж на робочому місці, повторний, позаплановий, цільовий проводить керівник роботи.

Ввідний інструктаж проводять з усіма прийнятими на роботу, незалежно від їхньої освіти, стажу роботи по даній професії або посади, а також з відрядженими, які вчаться та студентами, прибувши ми на виробництво або практику.

Ввідний інструктаж повинен проводитися у кабінеті з ОТ або спеціально обладнаних приміщеннях з використанням сучасних технічних засобів навчання і пропаганди, а також наочних посібників (плакатів, натурних експонатів, макетів, моделей, кінофільмів, діафільмів, діапозитивів).

Ввідний інструктаж проводять по програмі, розробленої з урахуванням вимог ССБТ, а також усіх особливостей виробництва, які затверджені керівником (головним інженером) підприємства (організації) з узгодженням з місцевий комітетом профспілки. Про проведення ввідного інструктажу і перевірці знань роблять запис у журналі реєстрації ввідного інструктажу (особистій картці інструктажу) з обов'язковими підписами.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять з усіма знов прийнятими на підприємство, переведеними з одного підрозділу в друге, відряджені, учнями і студентами, які прибули на виробниче навчання або практику, з працівниками, які виконують нову для них роботу, а також з будівельниками при виконанні будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства. Первинний інструктаж на робочому місці проводять за інструкціями з ОТ, розробленими для окремих професій або видів робіт з урахуванням вимог ССБТ і основних питань інструктажу на робочому місці. Проводять його з кожним робітником індивідуально з практичним показом безпечних прийомів і методів труда. Усі робочі після первинного ін­структажу на робочому місці і перевірки знань протягом перших 2-5 змін виконують роботу під наглядом майстра або бригадира, після чого оформлюється допуск їх до самостійної роботи, який фіксується датою і підписом інструктованого в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці.

Повторний інструктаж проходять усі працівники, за винятком осіб, які не пов'язані з обслуговуванням, перевіркою, наладкою та ремонтом обладнання, використанням інструменту, охороною сировини та матеріалів, незалежно від кваліфікації, стажу роботи, освіти 1 раз у півроку. Його проводять з метою перевірки і збільшення рівня знань правил і інструкцій з охорони труда особисто або з групою робітників однієї професії, бригади по програмі інструктажу на робочому місті.

Позаплановий інструктаж проводять при:

-     зміні правил з охорони праці;

-     зміні технологічного або процесу, заміні або модернізації обладнання, пристосувань і інструменту, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, які впливають на безпеку;

-       порушені працівниками вимоги безпеки праці, які можуть привести або привели до травми, аварії, вибуху або пожежі;

-       перервах у роботі - для робіт, до яких пред'являються додаткові (підвищені) вимоги безпеки труда - більш ніж на 30 календарних днів, а для інших робіт - 60 днів.

Позаплановий інструктаж проводять індивідуально або з групою робітників однієї професії в об'ємі первинного інструктажу на робочому місті.

Поточний інструктаж проводять з працівниками перед виконанням робіт, які потребують наряд-допуск. Проведення текучого інструктажу фі­ксують у наряді-допуск на виробництві робіт. Працюючий, який отримав інструктаж і показав незадовільні знання, до роботи не допускається. Він зобов'язаний знову пройти інструктаж.

Про проведення первинного інструктажу на робочому місці, повторного і позапланового особа, яка проводить інструктаж робить запис у журналі реєстрації інструктажу на робочому місці (особистій картці інструктажу) з обов'язковим підписом інструктованого та інструктуючого. При реєстрації позапланового інструктажу вказують причину, викликану його проведення.

Робочі, які мають професію і поступаючи на роботу, до котрих пред'являються додаткові (підвищені) вимоги безпеки праці, перед первинним інструктажем на робочому місці повинні пройти навчання безпечним методам праці за програмами, які затверджені Міністерствами (відомствами) по узгодженню з ЦК профспілки і органами державного нагляду.


4.2.2 Аварійні ситуації, їх перелік, умови попередження та дії при ліквідації однієї з них

З Положення о розслідуванні і обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на підприємствах, закладах і організаціях.

Стаття 76. На підприємстві, згідно нормативним актам і вимогам законодавства о питаннях гражданської оборони і охорони труда повинні бути розроблені і затверджені керівником:

-     план попередження надзвичайних ситуацій, в якому розглядаються можливі аварії і інші надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, прогнозуються наслідки, визначаються шляхи їх попередження, строки виконання, а також сили і заходи, які притягаються до цих заходів;

-     план (інструкція) ліквідування аварії (надзвичайній ситуації), у якому перелічені всі можливі аварії і інші надзвичайні ситуації, визначені дії посадових осіб і працівників підприємства під час їх виникнення, обов'язки професійних аварійно-рятувальних формувань або робітників інших підприємств і організацій, які притягуються до ліквідування надзвичайної ситуації.

До аварій техногенного характеру відносяться аварії на транспортні, пожежі, вибухи, аварії з викиданням сильнодіючих отруйливих, радіоактивних, біологічно-небезпечних і інших забруднюючих речовин, випадкове зруйнування споруджень, обладнання і т.п.

Стаття 77. Аварії поділяються на дві категорії:

-      до І категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

1)   загинуло п'ять і травмовано десять і більш чоловік;

2)   виникнув викид отруйливих, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства;

3)   збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому середовищі більш, ніж у 10 раз;

4)   зруйнування будувань, споруджень або основних концентрацій об'єктів створено загрозу для життя і здоров'я значної кількості робітників підприємства або населення;

-      до II категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

1)   загинуло до п'яти або травмовано від чотирьох до десяти чоловік;

2)   зруйновано будування, спорудження або основна конструкція об'єкту, які створюють загрозу для життя і здоров'я робітників цеху, дільниці.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи обладнання, тимчасової зупинки виробництва у результаті спрацьовування автоматичних захисних блокаторів і інші локальні порушення в роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор і обрив проводів ЛЕП не відносяться до аварій, маючих категорії і розслідуються підприємством в установленому їм порядку.

Стаття 78. Про аварії свідок зобов'язаний негайно сповістити безпосередньо керівнику робіт або іншій посадовій особі, яка в свою чергу зобов'язана сповістити керівнику підприємства.

Стаття 79. власник або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'язана ввести в дію план ліквідації аварії, здійснити, в першу чергу, заходи по порятунку постраждалих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшого поширення аварії, встановлення меж безпечної зони і обмеження доступу до неї людей.

Стаття 80. власник (керівник підприємства) зобов'язаний негайно сповістити про аварії в місцевий орган державного над зору по охороні труда, орган, до сфери управління котрого відноситься підприємство, міський орган виконавчої влади, штаб громадянської оборони і надзвичайних ситуацій, прокуратуру по місту виникнення аварії і відповідний профспілковий орган.

Стаття 88. якщо аварії виникла з причини проектної недоробки або конструктивних недоліків обладнання, то для участі в роботі комісії про розслідування причин і наслідків виникнення аварії притягаються представники підприємств, які розробляли та виготовляли його.

Стаття 92. Особи, які допустили порушення або невиконання вимог цього Положення, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

У процесі виробництва соняшнику можливі слідуючи аварійні ситуації:

-     внаслідок розриву гумового шлангу, при заправці робочої ємності машини СТК-5 на спеціальній площадці виникла утрата азотного добрива, призначеного для приготування розчину мінерального добрива і обробці посівів соняшнику. Значна кількість забруднюючої речовини, що потрапила в навколишнє середовище, перевищує гранично-допущену концентрацію більш, ніж у 10 разів. Згідно статті 77 Положення про розслідування і урахуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, організаціях аварійна ситуація відноситься до аварії першої категорії;

-     під час виконання однієї з операцій технологічного процесу вирощування і збирання соняшнику, внаслідок наїзду трактора на опору ЛЕП стався розрив проводів і руйнування опори. Згідно статті 77 того ж "Положення" аварійна ситуація відноситься до аварії другої категорії;

- під час збирання соняшнику внаслідок вильоту з вихлопної труби збиральної машини іскор сталося запалення листостеблової маси соняшнику. Згідно з статтею 77 цього ж "Положення" ситуація відноситься до аварії першої категорії.

Проектовані заходи, методи, прийоми, принципи і засоби попере­дження аварійної ситуації

В якості аналогової аварійної ситуації приймаємо ситуацію з викидом значної кількості азотної речовини в навколишнє середовище.

Для попередження цієї аварійної ситуації повинні виконуватися вимоги ГОСТ 12.2.003-74 ССБТ. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпечності, ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпечності до робочих місць, ГОСТ 12.3.006-75 ССБТ. Експлуатація водопровідних і каналізаційних споруджень і сітей. Загальні вимоги безпечності, ГОСТ 12.3.037-84 ССБТ. Використання мінеральних добрив у сільському господарстві. Загальні вимоги безпечності. Зокрема: робочий розчин (аміачну воду, розчин моче вини у воді і інш.) для обприскування приготовляють на спеціально обладнаних площадках або на стаціонарних типових заправних пунктах. Територія пункту повинна бути заасфальтована і спланована так, щоб пролитий розчин тік в одну сторону площадки, в кінці якої встановлюються спеціальні накопичу вальні ємності, в яких він збирається та утилізується в встановленому порядку, при цьому необхідно строго притримуватись вимог ГОСТ 11.1.311-84. Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги охорони наземних і підземних вод від забруднення мінеральними добривами.

В аварійних ситуаціях (розрив шлангів корпусу насосу і т.п.) тракторист (заправник) зобов'язаний негайно вийти в безпечну зону і надіти засоби індивідуального захисту, передбачені для цього випадку, прийняти міри по вилученню людей і тварин (якщо там такі знаходилися поблизу) з небезпечної зоні і далі діяти керуючись статтею 78 Положення о розслідуваннях і урахуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємстві в закладах і організаціях.

Висновок: запропоновані заходи, методи і принципи направлені на до забезпечення безпечних для життя і здоров'я умов труда працюючих, а, зокрема, і розробка в області засобів колективного захисту дозволять, на мій погляд, підвищити загальний рівень безпечності і екологічності відповідно до 98,0 і 96,0 відсотків.


5 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ

Основним показником ефективності вирощування соняшника за інтенсивною технологією служить економічний ефект, обумовлений по різниці витрат на вирощуванні соняшника в базовому і проектованому варіанті технології.

Поряд з річним економічним ефектом розраховують наступні техніко-економічні показники:

-      витрати праці на вирощування та збирання;

-      собівартість однієї тонни врожаю;

-      річну економію від зниження собівартості вирощування;

-      витрата палива на одиницю площі;

-      виробництво продукції на одного працюючого;

-      виробництво соняшника на одного працюючого;

-      питомі капітальні вкладення;

-      приведені витрати;

-      строк окупності капітальних вкладень.

Витрати праці на виробництво соняшника визначають для проектованого варіанта по технологічній карті, розроблюваній в дипломному проекті. Для базової технології по фактичних витратах праці в господарстві на площу 600 га:

 846 люд. год.

Тс = 512 люд. год

де Тп , Тс - відповідно проектуємі та існуючі витрати праці. Витрати праці на одиницю площі будуть:

,                                   (5.1)

,                                 (5.2)

де Зт.уд.п , Зтуд.с - відповідно витрати праці на одиницю площі (люд.-год./га) при проектованій та існуючій технології.

 

Ступінь зниження витрат праці визначається по формулі

,             (5.3)

Річна економія експлуатаційних витрат визначається по формулі

,              (5.4)

де Этг - річна економія витрат праці, люд.-год.;

Sn - площа, яку займає культура по проектованому варіанту, га

Ріст продуктивності праці визначається по формулі

,                                   (5.5)

Собівартість продукції визначається за формулою

,                              (5.6)

де Сп - прямі витрати, грн.;

Сн - накладні витрати, грн.;

Q - валове виробництво, т ( га × ц/га).

Прямі витрати для порівняльних технологій (вихідній та інтенсив­ній) визначається по формулі

,                                       (5.7)

де Спп - прямі витрати на вирощування соняшнику за інтенсивною технологією, грн.;

Зп - заробітна плата робітників з нарахуваннями, грн.;

Ап - амортизаційні відрахування, грн.;

Рп - витрати на ремонт та технічне обслуговування, грн.;

Тп - витрати на енергосистеми, грн.;

Псп - страхові платежі, грн.;

Qжп - витрати на забезпечення життєдіяльності працюючих, які за­йняті на вирощування соняшнику, грн.;

Мп - витрати на основні та допоміжні матеріали, грн.

Заробітна плата робітників, які зайняті на вирощуванні соняшнику ви­значаються за формулою:

Зп = З + Нар · З,     (5.8) 

де З - заробітна плата згідно технологічної карті, грн.;

Нар - нарахування на зарплату, Нар = 0,375

Зп = 1230+461=1691 грн.

Амортизаційні відрахування визначаються по формулі

,                                    (5.9)

де Бп - балансова вартість тракторів та сільськогосподарських машин, грн., зайнятих на соняшнику;

а - норма амортизаційних відрахувань, %

Витрати на ремонт та технічне обслуговування приймають по нормати­вам витрат грошових коштів в розрахунку на 1 га за формулою

,                       (5.10)

де S i- площа вирощування соняшнику, га;

Нтрі - норматив витрати грошових коштів на ремонт та ТО на одиницю площі, грн./га.

Роблячи відповідні розрахунки підставляємо результати в формулу (5.10)

Витрати коштів на паливо визначаємо за формулою

,                                (5.11)

де Рті - витрати палива на весь обсяг робіт, кг;

Цкі - комплексна ціна палива, грн./кг.

Страхові платежі від балансової вартості техніки, яка зайнята на виро­щуванні соняшнику визначається за формулою

,                           (5.12)

де Бп - балансова вартість техніки, грн.;

Нсп - норматив страхових платежів, (Нсп = 0,003)

Витрати на забезпечення життєдіяльності працюючих

,                      (5.13)

де п - число робітників, які зайняті на вирощуванні соняшнику;

Нж - норматив витрат на одного робітника в рік по забезпеченню життєді­яльності, (Нж = 7,5 грн.);

Зж - витрати на заходи по охороні праці та ТБ, грн.

Витрати на основні і допоміжні матеріали визначаємо за формулою

Мп = Мс + Муд + Мгер + Мпест,  (5.14)

де Мс - витрати на насіння, грн. Мс = 4800 грн.;

Муд - витрати на добрива, грн. Муд = 24000 грн.;

Мгер - витрати на гербіциди, грн.; Мгер = 10600          грн.;

Мпест - витрати на пестициди, грн.

Мп = 4800+24000+10600=39400 грн.

Підставивши в формулу для визначення прямих витрат числові значення складових отримаємо

Спп = 1641+14681+12850+22939+39400+795+3796=96102 грн.

Накладні витрати визначаємо за формулою

Снп = 0,1 · (Зп + Ап + Рп)                 (5.15)

Снп = 0,1·(1691+14681+12850)=2922 грн.

Підставивши в формулу ( 5.6 ) значення складових отримаємо собівартість соняшнику

Свкп = 98994/150 = 660 грн/т

Річну економію при вирощуванні соняшнику по інтенсивній технології в порівнянні з вихідним варіантом визначаємо за формулою

,         (5.16)

де Свкс - собівартість 1 т продукції при вирощуванні в вихідному варіанті, грн.;

Свкп - собівартість 1 т продукції при вирощуванні в проектованому

варіанті, грн.;

Q - валовий збір продукції;

∆Эг - річна економія від підвищення врожайності за рахунок удоскона­лювання технології.

,

Питомі капітальні вкладення на вирощування 1 т продукції визна­чають за формулою

,                                 (5.17)

де К - сума капітальних вкладень, грн.;

S - площа вирощування соняшнику, га;

у - врожайність з 1 га, т

У зв'язку з недостатньою кількістю техніки в господарстві і її мора­льному старінні господарству для вирощування соняшника необхідно при­дбати трактор, сівалку СУПН-8, культиватор КРН-5,6, оприскувач ОП-2000, загальною вартістю 70180 грн.

Середньорічна кількість робітників, які зайняті на вирощуванні проду­кції

,                            (5.18)

де Фр.в - річний фонд робочого часу одного робітника, Фрв = 1870 год.

Тп - витрати часу на весь обсяг робіт;

τ - коефіцієнт використання робочого часу, τ = 0,5

Виробництво продукції на одну людину

,                                    (5.19)

де Q - валовий збір, т

Строк окупності проекту визначаємо за формулою

,                                      (5.20)

Річний економічний ефект дорівнює

,                     (5.21)

де Ен - нормативний коефіцієнт ефективності, Е = 0,12

Отримані результати розрахунків техніко-економічних показників зво­димо в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1 - Техніко-економічна ефективність пропонованих

у проекті заходів

Показник Варіанти технології
вихідний проектований
Площа соняшнику, га 56 100
Середньорічна кількість робітників, які зайняті на вирощуванні, люд. 1,1 1
Собівартість 1 т продукції, грн. 373,0 660
Витрати праці на виробництво 1 т продукції, люд.-год. 15,7 5,7
Виробництво продукції на одного робітника, т 30,7 150
Строк окупності проекту, років - 1,04
Додаткові капітальні вкладення, грн. - 70180
Річний економічний ефект, грн. 58950

ВИСНОВОК

1. Аналіз господарської діяльності ПП „Антей” Мелітопольського району Запорізької області по виробництву соняшника показує, що в господарстві використані не всі резерви по підвищенню врожайності. Маються грубі порушення агротехніки, недостатньо застосовується добрива і засоби захисту рослин, не досить ефективно використовується машинно-тракторний парк, частина машин морально застаріла, висока собівартість одиниці продукції.

2.      Розроблено інтенсивну технологію вирощування і збирання соняшника, засновану на застосуванні нових гібридів, оптимальних доз добрив і сучасних засобів захисту рослин, сучасного комплексу машин, суміщення операцій, що дозволить одержати в середньому по господарству врожай 15 ц/га насіння соняшника.

3.      Для зниження витрат праці і засобів захисту рослин та підвищення ефективності дії харнеса розроблений комбінований агрегат для одночасного посіву та внесення і заробки гербіцидів, що забезпечує продуктивність, 2,8 га/год. змінного часу і витрати пального 3,33 кг/га.

4.      Проведено аналіз стану робіт із забезпечення безпеки робітників. Розроблено заходи щодо забезпечення робітників безпечними умовами праці й охороні навколишнього середовища.

5.      Впровадження в господарстві розробленої технології дозволить збільшити виробництво на­сіння соняшника на одного працюючого на 119 т, знизити витрати праці на 10 люд.год./т продукції. Загальний економічний ефект по господарству складе 58950 грн.


ЛІТЕРАТУРА

1.   Річні звіти ПП „Антей” за 2000...2003 роки.

2.   Н.З Фере и др. Пособие по ЗМТП. - М.: Колос, 1978.

3.   А.М. Хаскин. Черчение. -К.: Высшая школа, 1986.

4.   В.Л. Лущенков Контроль тракторов, комбайнов и автомобилей по показателям безопасности. -К.: Урожай, 1993.

5.   Методические указания для студентов МСХ «Экономическое обоснование инженерных решений в дипломном проекте». - Мелитополь, 1996.

6.   К.О. Орманджи и др. Правила производства механизированных работ. -М. Россельхозиздат, 1986.

7.   Г.Н. Барабаш и др. Операционная технология производства подсолнечника. - М.: Россельхозиздат, 1986.

8.   С.А. Иофинов, Г.П. Лышко. Эксплуатация машинно-тракторного пар­ка.-М.: Колос, 1984.

9.   Д.И. Никитчин Сорные растения и меры борьбы с ними в посевах подсолнечника и клещевина в степи Украины. - Запорожье, 1991.

10.     Н.А. Шабала Механизация возделывания кукурузы. -Кишинев, 1991. 11.М.Д. Вронвских и др. Прогрессивная технология возделывания подсолнечника. - Кишинев, Карта Молдованяскэ, 1988.

12. Д.И. Никитчин. Подсолнечник. -К. : Урожай, 1991.

13. Сельскохозяйственная техника. Каталог. Т. 1, изд. «Юнивестмаркетинг», К., 1992.

14. Типові норми виробітку і витрачання палива на механізовані польові роботи. -К.: Урожай, 1991.

15. Типові норми виробітку і витрачання палива на тракторно-транспортні роботи у сільському господарстві, - К.: Урожай, 1987.

16.     Рекомендации по интегрированной системе защиты сельскохозяйственных культур от сорняков. - Кишинев, Молдагроинформреклама,1990.


Страницы: 1, 2, 3


© 2010 СБОРНИК РЕФЕРАТОВ