Дипломная работа: Розробка індустріальної енергозберігаючої технології вирощування та збирання соняшнику

Дипломная работа: Розробка індустріальної енергозберігаючої технології вирощування та збирання соняшнику

РЕФЕРАТ

Дипломний проект включає 73 сторінки розрахунково-пояснювальної записки і 6 листів графічного матеріалу.

В дипломному проекті приведені дані про господарство, структуру посівних площ, наявність машинно-тракторного парку, проаналізовані показники вирощування соняшнику.

Розроблена технологія вирощування соняшнику і підібраний комплекс машин.

Розроблена конструкція комбінованого пристрою для підгрунтового стрічкового внесення гербіцидів ПК-5,6

Проаналізовано стан безпеки життєдіяльності при вирощуванні кукурудзи і намічені шляхи усунення недоліків.

Визначені техніко-економічні показники проекту.

ЗМІСТ

ВСТУП

АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1.     Загальна характеристика господарства

1.2.     Виробничо-технічна характеристика господарства

Аналіз технології вирощування соняшника в ПП „Антей”

1.4.     Аналіз економічних показників вирощування соняшника

2.        РОЗРОБКА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ НЕРГОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗБИРАННЯ СОНЯ­- ШНИКУ В ПП „АНТЕЙ”

2.1.     Агротехніка вирощування соняшнику

2.2.     Складання й розрахунок технологічної карти на виробництво 100 га сільськогосподарської культури

2.3.     Розробка технології та організації виконання посіву соняшника

2.4.     Організація робіт при вирощуванні соняшника

3.        РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ КОМБІНОВАНОГО ПРИСТРОЮ ДЛЯ ПІДҐРУНТОВОГО СТРІЧКОВОГО ВНЕСЕННЯ ГЕРБІЦИДІВ ПК-5,6

3.1.     Огляд існуючих конструкцій, аналіз прототипів

3.2.     Призначення машини та область використання і агротехнічні, технічні та експлуатаційні вимоги до конструкції

3.3.     Розрахунки міцності, затверджуючи працездатність та надійність конструкції

3.4.     Описання пристрою конструкції, способу регулювання, технічного обслуговування

3.5.     Техніка безпеки при експлуатації розпилювача-підживлювача

4.        БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

4.1.     Аналіз стану організації робіт по забезпеченню охорони праці в ПП „Антей” Мелітопольського району Запорізької області

4.2.     Проектні рішення по забезпеченню рівнів безпеки праці та екологічності виробництва до нормативних значень

4.2.1   Окремі інженерні рішення. Організація і контроль інструктажу працюючих.

4.2.2   Аварійні ситуації, їх перелік, умови попередження та дії при ліквідації однієї з них.

5.        ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Соняшник є основною олійною культурою як в Україні, так і у більшо­сті країн Європи. Соняшникова олія - цінний продукт харчової промисловос­ті. Вона відрізняється високими смаковими якостями, використовується у їжу, для виробництва кондитерських виробів, консервів, маргарину. Із соня­шникової олії виробляють оліфу та олеїнову кислоту, яка використовується у шерстяної промисловості.

За останні роки Україна пережила збільшення виробництва соняшнику за рахунок росту посівної площі, що було викликано високою закупною ці­ною на нього в зв'язку з високим попитом у країнах Західної Європи. Однак час показав недоцільність такого підходу, бо при низькій культурі землероб­ства і недотриманні сівозмін у зв'язку з високим відсотком розміщення со­няшнику, його врожайність як і врожайність інших культур, різко впала. За останній рік положення вирівнялось за рахунок підвищення експортного ми­та на вивіз соняшнику, а також підвищення цін на зернові. Однак соняшник залишається привабливою в економічному плані культурою для вирощуван­ня в нашому регіоні.

Головним фактором росту валового збору повинно бути підвищення врожайності. За останні шість років середній урожай соняшнику на півдні Запорізької області не перевищував 12...14 ц/га. Реально підвищити його врожайність до 20 ц/га за рахунок дотримання технології вирощування.

Сучасна технологія включає застосування районованих гібридів, зона­льної агротехніки, оптимальних доз добрив та засобів захисту рослин, сучас­ного комплексу машин, високої технологічної дисципліни. Розробку цих питань і ставить на меті цей дипломний проект.

1 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПП „АНТЕЙ”

1.1 Загальна характеристика господарства

Центральна садиба ПП „Антей” Мелітопольського району Запорізької області розташована в селі Данило-Іванівка на відстані 140 км від обласного центру м. Запоріжжя та 15 км від районного центру м. Мелітополя.

У складі виробничого кооперативу лише один населений пункт, а саме с. Данило-Іванівка. Загальна кількість населення складає 1000 чоловік, з яких близько 60% працюючих. Більша їх частина зайнята у сільськогосподарському виробництві і близько 10% в інших сферах: торгівлі, культурі, освіті та інших.

Територія ПП „Антей” розташована в зоні Південного степу України по схемі агрогрунтового районування України. Поверхня господарства представлена у вигляді рівнини. Така форма рельєфу не сприяє інтенсивному змиву ґрунту, що спостерігається в період розтавання снігу та сильних дощів. Завдяки такій формі рельєфу водою з поверхні землі не змивається гумусовий шар, а отже земля не втрачає поживні речовини і зберігає свою агрономічно цінну структуру.

Основним джерелом зволоження земель господарства є атмосферні опади. Волога атмосферних опадів, завдяки однорідності поверхні рельєфу розподіляється рівномірно по всій площі. Середня кількість опадів, яка випадає за рік складає 440 мм. Цієї кількості опадів загалом достатньо для нормального росту та розвитку більшості сільськогосподарських культур, але опади дуже нерівномірно розподілені на протязі року, що заважає нормальному веденню с.г. робіт.

Більше річних опадів випадає в період квітень-вересень, переважно у вигляді короткострокових сильних злив. Дуючи у весняно-літній період східні та південно-східні вітри, швидкість яких досягає 15-25 м/с, значно збі­льшують випаровування вологи ґрунтом та рослинами.

Сама висока температура спостерігається у липні + 22,4 °С, а самий холодний місяць - це січень - 4,8 °С.

Середня глибина промерзання землі складає ЗО см. Постійний сніговий покрив тримається у другій декаді лютого і другій декаді грудня. Середня висота снігового шару у найбільш сніговий період складає 15 см. Безморозний період продовжується у середньому 160-190 днів.

Таким чином клімат господарства має як позитивні так і негативні сторони.

До позитивних відносяться: великий без морозний період та велика кількість теплих сонячних днів.

До негативних - сильне випаровування вологи, низька відносна вологість повітря, пилові бурі та суховії, висока температура повітря і ґрунту в період росту с.г. культур.

Спеціалізація ПП „Антей” це зерно-м'ясо-молочний напрямки.

Одним із основних напрямків господарства є найважливіша його частина рослинництво. Господарство має бригаду, (механізовані ланки) за якою закріплена техніка та землі необхідні для виробництва продукції рос­линництва. Більшою частиною в загальній структурі землеробства є зернові. Озима складає близько половини посівних площ. Під садами та ягідниками зайнято близько 60 гектарів, овочами 75 гектарів, що забезпечує продуктивну роботу на протязі всього сезону.

Таблиця 1.1 - Структура посівних площ, га.

Проаналізувавши дані таблиці 1.1, можна відмітити деяке зниження площ під озимою, кормовими культурами, кукурудзою та однорічними тра­вами та збільшення площ під яровими. З цього можна зробити висновок, що господарство „шукає" ті культури, які в цей час користуються попитом на ринку і ті, які забезпечують кормами КРС та все тваринництво.

Таблиця 1.2 - Врожайність основних культур по рокам, ц/га..

Аналізуючи дані таблиці 1.2 можна побачити значне зниження вро­жайності практично всіх культур. Це пов'язано з недостатнім внесенням мі­неральних і органічних добрив; відсутністю палива і як наслідок недотримання в повному обсязі технології вирощування культур; поганими погодними умовами (суховії, відсутністю дощу).

1.2 Виробничо-технічна характеристика господарства

Для виконання всього комплексу технологічних операцій по вирощу­ванню с.г. культур, забезпечення якісної та своєчасної роботи необхідно до­тримуватися декількох вимог:

-     забезпечити технікою весь комплекс робіт і за рахунок цього знизити відсоток ручної праці та собівартість продукції;

-     підтримувати техніку у робочому стані для якісного і своєчасного виконання усіх технологічних операцій;

-     забезпечити господарство висококваліфікованими спеціалістами та механізаторами;

-     застосовувати останні досягнення в області технології вирощуання с.г. культур для отримання максимальних врожаїв при мінімальних витратах.

Таблиця 1.3 - Наявність техніки в господарстві.

Як видно з таблиці 1.3 господарство, у цілому недостатньо забезпечене технікою для вирощування соняшника та інших с.г. культур. Але більша частина машин застаріла як фізично, так і морально і тому вже не може забезпечити якість виконання операцій, які потребує сьогодення. Придбання нової техніки неможливе через відсутність коштів.

Також одним з основних факторів успішного ведення господарства є забезпеченість механізаторами високої кваліфікації.

Таблиця 1.4- Забезпеченість кадрами механізаторів.

Результати таблиці 1.4 говорять про те, що невпинно відбувається по­повнення механізаторського складу, так як відбувається притік молодих кад­рів, що відображається на результатах роботи. Класність робітників також підвищується.

1.3 Аналіз технології вирощування соняшника в ПП „Антей”

Соняшник в господарстві не є основною культурою, але в останні роки йому приділяють значно більше уваги, Він є цінним продуктом для промисловості.

Основними попередниками під соняшник є озимі, зернобобові та овочі.

Незалежно від попередника, а особливо після кукурудзи, першою операцією по підготовленню ґрунту є дискування. Проводиться тракторами Т-150К з дисковими боронами БДТ-7 (після кукурудзи в двох напрямках) на глибину 10...14 см. Недоліками при виконанні дискування є подрібнення верхнього шару ґрунту, неповне підрізання бур'янів через пересохлість землі та незадовільний стан машин, а також недотримання технології.

Після дискування проводиться оранка тракторами Т-150К з плугами ПЛН-4-35, ПЛН-5-35. Глибина обробітку 22...25 см. Так як в цей період спостерігається вкрай низька вологість ґрунту, то якість виконання операцій погана - вивертання великих брил ґрунту, неповне перевертання пласту та кришення ґрунту, неповна заробка решток, недотримання глибина обробітку. Нестача ПММ призводить до зриву строків проведення операцій, роз'ємні борозни не зароблюються.

У зв'язку з нестачею коштів в осінній період не проводиться боротьба з бур'янами хімічними засобами, що також є порушенням технології.

У весняний період проводяться такі операції:

Боронування ріллі тракторами Т-150К боронами БЗСС-1,0, агрегатованих зчіпкою С-11У на глибину 3...4 см. Ця операція проводиться для вирівнювання грунту після оранки.

Перша культивація на глибину 8...10 см виконується тракторами Т-150К та культиваторами КПС-4+БЗСС-1,0.

Друга культивація проводиться через деякий час перед посівом на гли­бину 6...8 см тими ж агрегатами. Культивація повинна забезпечити підрізан­ня бур'янів та рихлення грунту.

Основними порушеннями при виконанні цих операцій є недотримання строків їх проведення у зв'язку з обмеженою кількістю ПММ, поганими погодними умовами та відмовою машин і агрегатів.

Наступною операцією в технології вирощування соняшника - це сівба, яка проводиться тракторами ЮМЗ-6, МТЗ-80 (82) з сівалками СУПН-8 при досягненні температури грунту 10... 12 °С на глибині 10 см. Сівба соняшника проводиться на глибину 5...7 см з одночасним внесенням добрив.

Порушення при посіві пов'язані в першу чергу з фізичним зносом сіва­лок, які не можливо налаштувати на відповідні параметри та недотримання наладок під час роботи. Норма висіву насіння складає 30-35 тис.шт/га.

Добрива є важливою частиною для отримання високого врожаю будь-якої культури. При врожайності соняшника 20-25 ц/га він виносить близько 60 кг азоту, 40 кг фосфору та 70-80 кг калію. Тому необхідно поповнювати ці витрати заносячи у грунт близьку кількість добрив. Однак, у зв'язку з еконо­мічними труднощами господарство необхідні добрива не вносить, що потім відображається на врожайності та якості продукту. Так азоту внесено близько 40% від норми, фосфору 15%, калію 15% переважно з органічними добривами.

Джерелом зниження врожаю також є бур'яни, які можуть знижувати врожайність на 50%.

У господарстві боротьба з бур'янами проводиться в основному механічними методами та застосування 2х кратної ручної обробки, хімічні засоби не застосовуються у зв'язку з відсутністю коштів на їх придбання.

Догляд за посівами полягає у до сходовому та після сходовому боронуванні, яке проводиться тракторами МТЗ - 80 з боронами БЗСС-1,0 та зчіпкою С-11 У на глибину 1-3 см з метою підрізання ниток бур'янів та їх присипання. Недоліками в першу чергу є недотримання строків проведення робіт, а також пошкодження посівів через неможливість точної настройки робочих органів внаслідок великого зносу машин.

Боротьбу з шкідниками проводять за допомогою оприскувачів ОП-2000 з ЮМЗ-6.

Збирання соняшника проводиться комбайнами СК-5 при досягненні вологості зерна не більше 31%. Для транспортування зерна використовують тракторні причепи та автомобілі. На току проводиться обробка зерна на зерноочищувальних машинах. Зерно досушується до необхідної вологості зберігання і зберігається в складах.

1.4 Аналіз економічних показників вирощування соняшника

Аналіз економічних показників вирощування соняшника в ПП „Антей” показує, що за останні два роки врожайність його постійно зменшується. Причинами такого зниження можна вважати як об'єктивні так і суб'єктивні фактори.

До об'єктивних можна віднести складні погодні умови: засуха, висока температура повітря та відсутність достатньої кількості вологи у період до­зрівання.

Однак основними причинами такого падіння є недотримання техноло­гії, яке виражається у:

-     порушеннях строків виконання робіт;

-     неякісному виконанню робіт;

-     неякісному посіву матеріалу;

-     недотримання норм та доз внесення насіння і добрив, гербіцидів;

-     велика забур'яненість посівів;

-     фізичний знос та моральне старіння техніки.

Таблиця 1.5 - Основні механіко-економічні показники вирощування соняшника

Таблиця 1.7 - Структура собівартості

Аналізуючи дані таблиці 1.6 та 1.7 відзначаємо низьку врожайність культури та високу її собівартість. Але у структурі відзначаємо вкрай низький відсоток відрахування на заробітку платню та насіння, завеликий на паливо та ремонт, що призводить до:

-     зниження врожайності через низьку якість насіння;

-     зниження якості виконання роботи та відсотку кадрів з господарства через низьку платню;

Для того, щоб підвищити врожайність культури і знизити витрати праці, палива та інших засобів виробництва, а загалом знизити собівартість виробництва соняшника у господарстві необхідно вирішити наступні задачі та впровадити слідуючи заходи:

-     розробити та впровадити інтенсивну технологію виробництва та збирання соняшника з постійним її вдосконаленням та корегуванням;

-     запровадити раціональні методи використання гербіцидів та добрив з метою зниження енерго- та працезатрат, а також зниження їх вартості;

-     поступово відновлювати склад машинно-тракторного парку, звер­таючи увагу на високопродуктивну та надійну роботу техніки;

-     поліпшити організацію праці, умови праці та матеріальне стимулювання працюючих;

-     скоротити витрати на невиробничі процеси.

2 РОЗРОБКА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТЕХ­НОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗБИРАННЯ СОНЯШНИКУ В ПП „АНТЕЙ”

2.1 Агротехніка вирощування соняшнику

В 2004 році в господарстві планується засіяти соняшником 100 га з отриманням середньої врожайності 20 ц/га та відповідно валового збору 1120 т. Для виконання цієї задачі рекомендується впровадити індустріальну технологію вирощування соняшнику. В основі цієї технології - своєчасне та якісне виконання усіх операцій з урахуванням особливостей господарства та використанням нових машин і засобів захисту рослин.

Найголовніші складові частини цієї технології є слідуючи:

-     правильний вибір попередників;

-     система знищення бур'янів;

-     раціональне застосування добрив;

-     своєчасний посів та догляд за сходами;

-     комплекс прийомів по своєчасному поточному збору, очищенню та сушінню сім'янок.

Дуже важливою умовою отримання високого врожаю соняшнику є правильне розміщення його в сівозмінах. Він розвиває потужну, глибоку кореневу систему та використовує вологу із нижчих горизонтів грунту. В цьому соняшник схожий з цукровим буряком, люцерною, суданською травою. Отож після цих культур його можна висівати тільки через 2...З роки. Найкращими попередниками для соняшнику є колосові культури, горох, кукурудза. Повернення його на колишнє поле допускається не раніш як через 7-8 років. Порушення цих умов призводить до значного зниження врожайності, якості сім'янок, ураженню рослин вовчком, борошняною росою, сірою гниллю та іншими небезпечними хворобами та шкідниками.

Система обробки грунту повинна бути направлена на очищення полів від бур'янів та раціональне використання вологи. На полях, що засмічені од­норічними бур'янами, застосовують покрашену зяб, яка включає 2 дискових лущень стерні на 6...8см та на 8... 10 см знаряддя ЛДГ-10, ЛДГ-15 та БД-10, БДТ-7 та оранку на глибину 20.. .22 см. При такій обробці завдяки створенню мульчуючого шару із ґрунту та пожнивних решток зменшується випарову­вання вологи та поля краще очищуються від бур'янів. Перше лущення про­водять услід за збиранням попередника. Затримка призводить до пересихання не тільки верхнього, але й глибоких шарів ґрунту (до 1 м), що негативно впливає на врожай сім'янок. Слідуюче лущення проводять по мірі з'явлення бур'янів. Також операції застосовують на полях, що забур'янені багаторіч­ними коренепаростковими бур'янами (будяком, осотом, в'юнком польовим та ін.). Відмінність полягає у більш глибокому другому лущенню (на 12... 14 см лемішним лущильником 1 ППЛ-10-25) та більш глибокій оранці (на 25...27 см), яка проводиться після вторинного відростання бур'янів.

Найбільш повно багаторічні коренепаросткові бур'яни знищується гер­біцидами 2,4-Д або раундап, що вносяться після лущення полів за 10... 15 днів до оранки зябу у період масового з'явлення у багаторічних бур'янів роз­етки з 5-6 листями. Гербіциди групи 2,4-Д вносять при температурі повітря не нижче 12...14°С з нормою витрати 3...5 кг д.р. на 1 га, для чого використовують наземні штангові обприскувачі (доза внесення розчину 100.. .200 л/га).

Після оранки поля обов'язково зарівнюють роз'ємні борозни.

Зимою проводять снігозатримання.

Весняні роботи починають з вирівнювання поверхні поля боронами БЗТС-1,0.

Для одержання врожаю соняшнику 20...25 ц/га необхідно внести 60 кг/га азотних, 40 кг/га фосфорних добрив. Найкраще добрива вносити восени під оранку зябу. Також добрива можна вносити після весняного вирівнюван­ня поля, одночасно з посівом та з міжрядною обробкою.

Передпосівну обробку проводять на глибину заробки насіння при про­гріванні грунту до 10°С культиваторами КПС-4.

Дуже важливим фактором отримання високого врожаю є боротьба з бур'янами, частиною якої є застосування гербіцидів. При вирощуванні соняшнику за інтенсивною технологією використовуються слідуючи гербіциди: харнес, трефлан, фронт'єр.

Гербіциди вносяться в грунт одночасно з передпосівною обробкою поля або з посівом. У першому випадку найкращий ефект досягається комбінованими агрегатами, що одночасно з внесенням, заробляють гербіцид у грунт. Ці агрегати складаються з трактора Т-150 та культиватора КПС-4 або УСМК-5,4. На тракторі встановлюють на спеціально встановлених опорах баки загальною ємністю до 1000 літрів. Попереду робочих органів культиватору монтуються штанги обприскувача ПОМ-630. Ширина обробляємої гербіцидами смуги повинна бути рівною ширині захвату знаряддя, що забезпечує повну заробку гербіцидів.

Одночасно з посівом гербіциди вносяться стрічковим способом агрегатом, який складається з трактору Т-70С. на який встановлюють на спеціальних опорах баки обприскувача ПОМ-630 та сівалки СУПН-8. Гербіцид розпилюється в ґрунті завдяки спеціальній лапі, створюючи захисну зону рядку завширшки 35 см. Бур'яни, що проростають в захисній зоні знищуються гербіцидом, а в міжряддях - механічними засобами впродовж вегетації. Цей спосіб дозволяє вдвічі зменшити витрати гербіцидів.

Програмований посів соняшнику виконують сівалками СУПН-8 або СПЧ-6. Для посіву необхідно мати насіння старанно відкаліброване, високої схожості. При посіві треба ні в якому разі не перевищувати дозволену швид­кість (5...6 км/год, для СПЧ-6 та 6...8 км/год, для СУПН-8). Щоб зібрати ви­сокий врожай та забезпечити рівномірне завантаження збиральної техніки поля необхідно засівати насінням соняшнику різних строків дозрівання: ран­німи - 20%, середньостиглими - 50%, середньопізніми - 30% площ (напри­клад сорти Прометей, Одеська 123, Лідер).

Оптимальною густотою рослин соняшнику до збирання для південного степу є 35...З8 тис. рівномірно розподілених на одному гектарі площі. Враховуючи польову схожість насіння та пошкодження рослин у період вегетації кількість сім'янок при посіві повинна перевищувати оптимальну густоту стояння рослин на 15...20%. Рекомендована густота диференціюється в залежності від родючості та запасів вологи в грунті. Слід врахувати, що оптимальна густота повинна бути сформована не пізніш появлення першої пари листів. Щоб виключити ручну проривку та формування густоти рослин необхідно добитися точного висіву насіння в рядках та забезпечити рівномірні сходи.

Поверхню поля після посіву вирівнюють шлейфами в агрегаті з сівалкою та прикочують кільчасто-шпоровими катками ЗККШ-6.

При догляді за посівами особливе значення набуває своєчасне проведення досходового та післясходового боронування. Боронування проводиться агрегатом у складі: трактора ДТ-75М, зчіпки С-11У та борін БЗСС-1,0. Зуб'я борін встановлюють скосом попереду для зменшення глибини ходу. При вмілому та своєчасному боронуванні достатньо провести два міжрядних обробітки з застосуванням прополювальних борінок КЛТ-38, щоб весь вегетаційних період позбавити від бур'янів. При другому міжрядному обробітку культиватор КРН-5,6 обладнують підгортальниками КРН-52/53) для присипання бур'янів у рядках. Перший міжрядний обробіток проводять у фазі трьох пар дійсних листів, другий - при досяганні висоти рослин 30...40 см.

Боротьбу з хворобами проводять ще при підготовці насіння до посіву, їх протравлюють 80%-им порошком ТМТД в спеціальних машинах ПСШ-3, ПС-10 та зберігають в мішках при вологості насіння не більш 7%.

Велике значення в скороченні строків і зменшенні втрат врожаю має проведення десикації посівів з допомогою хлористого магнію, реглона та інших засобів. Застосування десикантів дає змогу почати збирати на 10-12 (після хлорату магнію) та 5-6 днів (після реглону) раніш звичайного строку, отримати одночасне визрівання.

До збирання соняшнику приступають, коли в масиві остається 10... 15% рослин з жовтими корзинками, а інші мають жовто-бурі, бурі та сухі корзин­ки. Вологість сім'янок при цьому складає 12...14% (господарча стиглість). В суху, сонячну погоду за 2...З дні після початку збирання вона знижується до 8...10%. Комбайнове збирання в такі строки забезпечує найменші втрати врожаю.

По даним спостережень втрати насіння соняшнику на початку оптимальних строків складають 0,23...0,30%, через 5 днів вони зростають до 3...;%, через 15 днів - до 7-8%, на 25 день - до 18...19%. Отже оптимальна трива­лість збирання усього врожаю соняшнику складає 5...6 днів, при цьому се­зонне навантаження на комбайн з пристроєм не повинна перевищувати 50 га.

Збирання проводять комбайнами СК-5 "Нива" з пристроєм ПСП-1,5 та "ДОН-1500" з ПСП-10. На комбайнах повинні бути проведені необхідні ре­гулювання: зменшені обороти барабану, виставити зазор між барабаном та підбарабанням, відрегулювати положення жалюзійних решіт та подовжувача грохота, напрямок та силу дії вентилятора.

Постійне вдосконалення технології вирощування соняшнику, впрова­дження у виробництво досягнень науки та передового досвіду з урахуванням місцевих умов є найважливішою задачею.

2.2 Складання й розрахунок технологічної карти на виробництво 100 га сільськогосподарської культури

Технологічна карта вирощування соняшнику складається на основі схеми сівозміни, типу ґрунту, наявності сільськогосподарської техніки, за­планованого врожаю. Визначається кількість мінеральних добрив.

Страницы: 1, 2, 3