Сборник рефератов

Учебное пособие: Словник слів іншомовного пожодження економічного змісту

Котирування (фр. ’coter’, букв. – розмічати, нумерувати) – встановлення курсу валюти, тобто визначення її вартості в іноземних валютах.

Кредит (лат. ’credit’, букв. – він вірить) – права сторона бухгалтерського рахунку; на кредит активних рахунків записують вибуття цінностей, пасивних – надходження.

Кредит (лат. ’creditim’ – позика ß ’credo’ – вірю, довіряю) – продаж товарів з відстрочкою платежу або передача на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення.

Кулісьє (фр. ’coulissier’) – неофіційний біржовий посередник, який без участі офіційних маклерів укладає біржові угоди.

Купюра (фр. ’coupure’ ß ’couper’ – різати) – грошові знаки різної вартості, а також облігації та подібні цінні папери.

Кур’єр (фр. ’courrier’) – 1) службовець, який розносить ділові папери;

2) особа для роз’їздів у термінових справах.

Куртаж (фр. ’courtage’ ß ’courtier’ – посередник) – винагорода маклеру за посередництво при здійсненні біржової операції.

Куртьє (фр. ’courtier’) – посередник.

Кухандель (нім. ’kuggandel’) – закулісні переговори, закулісна торгівля.

Л

Лаж (італ. ’l`aggio’) – 1) підвищення ринкової “ціни” золота в паперових грошах, що стихійно встановлюється на ринку.

Латифундія (італ. ’latifundium’ ß ’latus’ – широкий + ’fundus’ – земля, маєток) – велике приватне земельне володіння, маєток, помістя.

Легат (лат. ’legatum’ – належне за заповітом) – у заповіті доручення спадкоємцю виплатити якійсь особі певну суму або передати їй певне майно.

Лейбл (англ. ’label’ – етикетка) – невеличка фірмова етикетка на одязі, вид товарного знаку, що має також декоративне значення.

Ленд-ліз (англ. ’lend-lease’ ß ’lend’ – давати в борг + ’lease’ – здавати в оренду)– система передачі в США в позику або оренду зброї, боєприпасів, стратегічної сировини, продовольства тощо країнам антигітлерівської коаліції під час другої світової війни.

Лендлорд (англ. ’land lord’ – помічник) – великий землевласник в Англії.

Лібералізація (нім. ’liberalisierung’ – більший) – в економіці зняття обмежень, лімітів оптових та роздрібних цін на будь-які продукти; частіше – збільшення цін.

Лібор (англ. ’LIBOR’ ß London Interbank Offered Rate) – середня ставка процента, за якою лондонські банки надають позику надійним банкам на ринку євровалют.

Лізинг – здавання в тимчасове користування майна (різних видів технічних засобів, будівель, споруд) з періодичною оплатою його вартості.

Лімітед, ЛТД (англ. ’Limited’, ’Ltd’) – визначення обмеженої відповідальності компанії за зобов’язаннями.

Ліндз енд легз (англ. ’leands and lags’) – маніпулювання строками проведення розрахунків з метою отримання фінансових та інших вигід.

Лістинг (англ. ’listing’) – допуск цінних паперів на біржу; якщо цінні папери зареєстровані на біржі, то можна проводити операції з їхньої купівлі-продажу.

Ліфо (англ. LIFO ß ’last - in - first - out’) – 1) метод бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей за цінами останньої партії, що надійшла або виготовлена; 2) метод розрахунку процентів з достроковим вилученням частини внеску з банку, що забезпечує вкладнику виграш в процентних сумах, оскільки за цим методом знімаються суми, які надійшли на рахунок останніми.

Ліцензіар (англ. ’licenser’) – юридична особа, власник винаходу, патенту або технологічних знань, який видає ліцензіату ліцензію на використання своїх прав на визначений час.

Ліцензіат (лат. ’licentiatus’ – допущений) – фізична або юридична особа, яка в ліцензійній угоді виступає як покупець ліценції.

Ліцензія (лат. ’licentia’ – право, дозвіл) – дозвіл, що видається патентовласником іншій юридичній або фізичній особі на комерційне використання винаходу, який захищено патентом, на обумовлений строк та за визначену винагороду. Право власності на винахід залишається за ліцензіаром.

Локо (лат. ’loco’ – на місці) – 1) ціна товару, визначена за місцем перебування його (без урахування доставки); 2) угода про купівлю-продаж іноземної валюти або цінних паперів, розрахунки.

Ломбард (італ.) – кредитна установа, що надає населенню позики за певний процент під заставу цінних речей.

Лоро, лоро-конто (англ. ’laro account’ – їхній рахунок) – рахунок, відкритий банком своєму кореспондентові для внесення сум, що надходять на його користь.

Лот – обсяг товару в натуральному вираженні. Використовується для проведення торгів як типова одиниця купівлі - продажу. Лот визначається з урахуванням вантажопідіймальності транспортних засобів.

Лукративний (лат. ’lucrativus’) – доходний, прибутковий, грошовий.

М

Маклер (нім. ’makler’) – професійний посередник при укладанні торговельних і біржових угод у капіталістичних країнах.

Манко (італ. ’manco’, букв. – менше) – недовага товару, недостача.

Маржа (фр. ’marge’ – край, межа) – 1) різниця між біржовою ціною товару і найбільшим розміром можливої позики під цей товар; 2) різниця між ціною, визначеною в біржовому бюлетені, та ціною покупця.

Маркетинг (англ. ’marketing’ – торгівля, продаж) – комплексна система заходів з організації управління виробничо-збутовою діяльністю, що грунтується на вивченні ринку з метою максимально можливого задоволення потреб покупців.

Маркувати (фр. ’marquer’) – ставити на виріб або упаковку клеймо з технічною характеристикою продукції із зазначенням виробника. Матракаж (фр. ’matraguage’) – радіотелевізійна реклама, в якій нескінченно повторюються фрази (малюнки, пісеньки, мовні трафарети тощо) до знесилення слухача (глядача).

Медіо (лат. ’medium’ – середина) – строк виконання біржових угод, встановлюється на середину місяця.

Менеджери (англ. ’managers’ ß ’manage’ – керувати) – специфiчний соціальний прошарок сучасного суспільства, включає найманих професійних керуючих (директори підприємств, керівники окремих підрозділів) у концернах, трестах.

Менеджмент (англ. ’management’ – управління) – мистецтво керування інтелектуальними, фінансовими, сировинними, матеріальними ресурсами з метою найбільш ефективної виробничої діяльності.

Меркантильний (фр. ’mercantile’ ß італ. ’mercante’ – торговець) –
1) торговельний, комерційний; 2) переносно – своєкорисливий, пов‘язаний з матеріальною вигодою.

Модус вівенді (лат. ’modus vivendi’, букв. – спосіб життя) – у міжнародному праві – тимчасова, звичайно короткострокова угода, що її укладають, коли обставини не створюють умов для досягнення постійного або довготривалого договору.

Моніторинг (англ. ’monitor’) – систематичне співставлення дійсного становища фірми або організації з бажаним.

Монополія (гр. ’monos’ – один + ’poleo’ – продаю) – 1) виключне право на володіння чим-небудь або здійснення якихось заходів; 2) характерне для капіталізму панування в певній галузі; 3) зосередження будь-чого в розпорядженні держави, однієї організації, фірми, особи тощо.

Монопсія (гр. ’monos’, ’opsonia’) – ситуація на ринку, коли одному покупцю протистоїть велика кількість продавців. Найбільш типовим проявом М. є державні закупки сільгоспродукції, озброєння тощо.

Мораторій (лат. ’moratorius’ – затримуючий, уповільнюючий) – відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв’язку з настанням надзвичайних обставин – війни, стихійного лиха тощо.

Мультипак (англ. ’multipack’) – контейнерна упаковка, в якій знаходиться декілька одиниць індивідуального упакованого товару.

Н

“Нау” рахунок (англ. ’NOW’ ß ’negotiable orders of withdrawal’ + ’account’) – різновид рахунків, які займають проміжне положення між ощадними та поточними рахунками. Їх характерна особливість полягає в тому, що їх власники мають право за повідомленням за 30 днів виписувати накази „про вилучення” коштів i використовувати їх (накази) для платежів нарівні з чеком.

Націоналізація (фр. ’nationalisation’ ß лат. ’natio’ – народ) – вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі, промислових і транспортних підприємств або цілих галузей народного господарства.

Нетто (італ. ’netto’, букв. – чистий) – 1) вага товару без упаковки; 2) ціна товару за вирахуванням знижок; 3) чистий прибуток або доход бюджету після вирахування витрат.

Новація (лат. ’novatio’ – оновлення) – 1) припинення зобов’язання сторін, заміна його іншим, новим зобов‘язанням;

2) у праві – угода про заміну одного зобов’язання іншим, яка приводить до припинення існуючого між ними зобов’язання й виникнення на його основі нового; 3) нововведення.

Номінал (лат. ’nominalis’ – іменний) – вартість, вказувана на грошових знаках, акціях та облігаціях – номінальна вартість; 2) зазначена в прейскуранті або на товарі його ціна – номінальна ціна.

Норматив (лат. ’normatio’ – впорядкування) – економічний або інший показник норм, відповідно до яких виконується будь-яка робота.

Ностро (англ. ’nostro account’) – рахунок, який має банк у свого кореспондента для внесення сум, що надходять; з цього рахунку ж здійснюються також платежі за дорученням банку.

Нотаріус (лат. ’notarius’ – писар) – службова особа, яка засвідчує, оформляє різні юридичні акти (договори, заповіти, доручення).

Ноутбук (англ. ’notebook’) – тип портативного мінікомп’ютера у вигляді книги.

Нотифікація (лат. ’notifico’ – оповіщаю) – у цивільному праві буржуазних країн – повідомлення векселедержателем векселедавця про опротестування виданого ним векселя.

Ноу-хау (англ. ’know how’ – знати, як) – у сучасних міжнародних економічних відносинах форма обміну фахівцями, технічною документацією, рекомендаціями щодо впровадження й використання технічних досягнень.

Нувориш (фр. ’nouveau riche’, букв. – новий багач) – особа, яка спритно і швидко збагатіла на спекуляціях; багатій-вискочка.


О

Облігація (лат. ’obligatio’ – зобов‘язання, порука) – цінний папір, що дає власникові доход у вигляді процента чи виграшу.

Обліго (італ. ’obligo’ ß лат. ’obligo’ – зобов’язую) – 1) сума заборгованості по векселях; 2) банківські книги особистих рахунків, у яких обраховують заборгованість окремих осіб по векселях.

Овердрафт (англ. ’overdraft’) – форма короткострокового кредитування, яку практикують банки. Виникла в Англії. Суть О. полягає в тому, що клієнтові банку надається право у визначених межах розрахуватися чеками на суми, що перевищують залишки на його поточному рахунку.

Олігархія (грец. ’oligarchia’, букв. – влада небагатьох) –

1) одна з форм державного правління, за якої політичне й економічне правління здійснюється невеликою купкою багатіїв; 2) О. фінансова – невелика група власників, яка фактично підпорядковує весь апарат держави і визначає її внутрішню й зовнішню політику.

Олігополія (грец. ’oligos’ – небагато + ’poleo’ – продаю) – панування в деяких галузях промисловості кількох компаній на відміну від монополій.

Олігопсонія (англ. ’oligopsony’) – ситуація на ринку, коли достатньо обмеженій кількості покупців протиставлена велика кількість продавців.

Оперативний (лат. ’operativus’ – діяльний) – 1) той, що стосується операції, випливає з неї, супроводиться операцією; 2) той, що вміє швидко виконувати завдання; дійовий.

Операції “своп” (англ. ’swap’ – обмін) – операції з купівлі (продажу) якогось активу на умовах термінової поставки (угода “своп”) з одночасним укладанням зворотної угоди на визначений строк. Існують валютні, відсоткові О.с. Нерідко О.с. здійснюється iз золотом. Якщо О.с. здійснює центральний банк, то вона дозволяє йому без фактичного зменшення золотих резервів отримати кредити.

Опціон (лат. ’optionis’ – вільний вибір) – умова, що включається в біржові угоди на строк, за яким одній із сторін надається право вибору між альтернативними елементами угоди.

Ордер (нім. ’order’ ß лат. ’ordo’ – ряд, порядок) – наказ керівника підприємства, установи, організації касі на видачу або прийняття грошей готівкою.

Оферент – особа, яка надіслала оферту.

Оферта, оферт (лат. ’offertus’ – запропонований) – в цивільному праві – пропозиція однієї особи іншій укласти угоду з докладним переліком усіх її умов.

Офіс (англ. ’office’ ß лат. ’officium’ – обов’язок, служба) – в англомовних країнах – контора, канцелярія, служба.

Офсет угода (англ. ’offset’) – одна з форм зустрічної торгівлі, яка передбачає обмін товарами та послугами.

Оф-шор (англ. ’off-shore’) – центр спільного підприємництва, що надає пільги лише з фінансово-кредитних операцій із закордонними партнерами в іноземній валюті.

П

Паблік рілейшнз (англ. ’public relations’) – процес формування сприятливої суспільної думки про фірму, товари, послуги тощо.

Пагамент – оплата готівкою.

Пакхауз (нім. ’packhaus’) – закрите складське приміщення для збереження вантажів, товарів на митницях, залізничних станціях тощо.

“Парасоль цін” (англ. ’price umbrella’) – підтримання цін на певному рівні, встановленому фірмою-лідером даної галузі виробництва або торгівлі.

Паритет (нім. ’paritat’ ß лат. ’paritas’ – рівність) – співвідношення валют різних країн, вимірюване співвідношенням їх золотого вмісту.

Партнерство (англ. partnership) – юридична форма організації підприємства. Посідає проміжне місце між індивідуальним підприємством та компанією з обмеженою відповідальністю. П. – це спільне підприємство декількох осіб, кожна з яких бере участь у ньому не лише внесенням свого капіталу, а й особистою працею.

Партнершип (англ. ’partnership’) – вид товариства, прийнятий у США та Англії; П. не визнається юридичною особою і фірма П. реєструється лише у випадку, якщо вона не розкриває імені учасників товариства.

Парцель (англ. ’parcel’) – партія товару, дрібна партія вантажу.

Пасив (італ. ’passivo’ ß лат. ’passivus’ - недіяльний) – одна з двох частин бухгалтерського балансу, в якій на певну дату в грошовому вираженні відображено джерела утворення коштів підприємства, організації, установи.

Патент (лат. ’patents’ – відкритий, очевидний) – 1) документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку; 2) свідоцтво на право займатися торгівлею чи промислом; 3) П. консульський – документ, що видається консулові його урядом при призначенні в іншу країну: засвідчує надані повноваження; 4) свідоцтво, що видається кораблеві закордонного плавання про санітарний стан судна та порту, з якого він відправляється.

Персонал (лат. ’personalis’ - особливий) – особовий склад підприємства, установи тощо, сукупність кадрів однієї професійної категорії.

Персональний (лат. ’personalos’) – особистий, особовий.

Перформер (англ. ’performer’) – акція, яка має успіх, володіє максимально можливим дивідендом.

Позиція (на біржі) (лат. ’positio’ – розміщую, ставлю) – місяць, у якому дозволена поставка товару за ф’ючерсним контрактом.

Поліполія (англ. ’polypoly’) – ситуація на ринку, коли число великих продавців обмежене, але достатнє, щоб підтримувати конкуренцію та суперництво між собою.

Порт-франко (італ. ’port-franco’) – вільний порт, портове місто, в межах якого іноземні товари ввозяться та вивозяться без мита.

“Прайм рейт” (англ. ’prime rate’) – мінімальна процентна ставка з незабезпечених короткострокових позик, яку встановлюють американські комерційні банки.

Презентант (лат. ’praesento’ – передаю, вручаю) – пред’явник векселя.

Презентація (лат. ’praesento’ – передаю, вручаю) – надання переказного векселя для його акцепту особі, яка зобов’язана сплатити по ньому трасатові.

Президент (лат. ’praisidentis’ – той, що сидить спереду)– виборний голова, керівник товариства, організації, установи.

Прейскурант (нім. ’preis’ – ціна + фр. ’courant’ – поточний, теперешній) – офіційний довідник цін на товари й послуги.

Преліменарії (лат. ’prae’ + ’limen’ – раніше) – попередня угода, яка згодом може бути заміщена іншою; тимчасові рішення.

Продукція (лат. ’productio’ – виробляю) – сукупність матеріальних благ, добутих чи створених внаслідок виробничої діяльності; П. валова – загальний обсяг виробництва (в грошовому вираженні) окремими підприємствами або галуззю народного господарства за певний період; П. товарна – продукція, що йде за межі підприємства, яке її виготувало.

Продуцент (лат. ’producentis’ – виробник) – виробник; країна, яка виробляє певний товар.

Пролонгація (лат. ’prolongare’ – продовжувати) – продовження строку чинності договору, угоди, векселя.

Промеса (фр. ’promesse’ – обіцянка) – документ, за яким власник облігації або лотерейного білета зобов’язується переуступити їх за певну винагороду, якщо на них випаде виграш у найближчому тиражі. Одна з форм спекуляції виграшними позиками.

Промоушен (англ. ’promotion’) – 1) підтримка; 2) допомога в розповсюдженні, продажу, збуті товару.

Проспект (лат. ’prospectus’ – вид, погляд) – рекламна листівка, буклет, довідник з описом товарів та умов купівлі.

Протекціонізм (лат. ’protectionis’ – прикриття, захист) – економічна політика держав, спрямована на захист національної промисловості й сільського господарства від іноземної конкуренції, а також на загарбання зовнішніх ринків. Знаряддям П. є митна політика.

Процент позиковий (лат. ’pro centum’ – на сотню) – плата, що її одержує кредитор від позичальника за користування наданими йому коштами. За капіталізму є частиною прибутку.

Р

Рантьє (фр. ’rentier’) – особа , що живе на проценти з відданого в позику капіталу, від доходів з цінних паперів.

Раціоналізація (лат. ’rationalis’ – розумний) – сукупність організаційно-технічних заходів, спрямованих на якнайефективніше використання наявних виробничих ресурсів і якнайдоцільнішу організацію виробничих процесів.

Реалізувати (фр. ’realiser’ ß лат. ’realis’ – суттєвий, дійсний) – продати майно, товар або цінні папери.

Ревальвація (’ре..’ + фр. ’evaluation’ – оцінка)– вид грошової реформи з метою стабілізації капіталістичної валюти; підвищення державного курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти.

Ревокація (лат. ’revocalio’ – відкликання) – 1) скасування вже даного розпорядження; 2) пропозиція того, хто видав чек, анулювати цей чек.

Рейс (нім. ’reise’ – подорож) – завершена операція щодо переміщення вантажів або пасажирів транспортними засобами (судном, літаком, автомобілем, вагоном), а також пробіг цих засобів в одному напрямі (від початкового до кінцевого пункту).

Рейтинг (англ. ’rating’) – оцінка кредитної спроможності позичальника.

Рекамбіо – (італ. ’recambio’) див. Ретратта.

Реквізиція (лат. ’requisitio’ – вимога) – примусове вилучення державою майна у власника в державних або громадських інтересах з виплатою йому вартості майна.

Реквірент (лат. ’requirens’ – той, що вимагає) – векселедержатель, який звертається до нотаріального або іншого відповідального органу з вимогою опротестувати вексель.

Реклама (фр. ’reclame’ ß лат. ’reclamo’ – вигукую, кличу) – 1) популяризація товарів, видовищ, послуг тощо за допомогою преси, радіо, телебачення, плакатів, світлових стендів тощо; 2) поширення відомостей про кого-небудь, про щось з метою популяризації.

Рекламація (лат. ’reclamatio’ – несхвалення, протест) – в цивільному праві вимога кредитора до боржника усунути недоліки, виявлені в одержаній ним продукції чи у виконаній для нього роботі, або у зв‘язку з цим знизити ціни, відшкодувати збитки тощо.

Ремісія (лат. ’remissio’ – зниження, ослаблення) – знижка, яку постачальник робить платникові для округлення суми платежу.

Ремітент (лат. ’remittens’ ↔ ’remittentis’ – відсилаючий) – особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.

Ремітувати (лат. ’remitto’ – відсилаю) – пересилати кредиторові тратти, чеки, телеграфні перекази, виписані в іноземній валюті в рахунок погашення боргу.

Рента (нім. ’rente’ ↔ фр. ’rente’ ß лат. ’reddo’ сплачую, повертаю) – доход з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю; доход у формі процента.

Рентабельний (нім. ’rentabel’) – той, що дає прибуток, доход, доцільний з господарської точки зору.

Репорт (фр. ’report’ ß лат. ’reporto’ – несу назад, передаю) – спекулятивна угода – продаж цінних паперів з одночасним зворотним їх викупом на певний строк за підвищену ціну.

Реституція (лат. ’restutio’ – відновлення) – відновлення у попередньому правовому становищі (наприклад, у разі визнання судом або арбітражем договору недійсним кожна зi сторін повертає те, що вона отримала за цим договором).

Рестрикція (лат. ’restrictio’ – стягую, обмежую) – 1) застосування будь-яких обмежень; 2) обмеження виробництва, продажу та експорту монополіями з метою одержати монопольно високий прибуток.

Ресурси (фр. ’ressources’ ß лат. ’resurgo’ – підіймаюсь, виникаю знову) – матеріальні засоби, цінності, запаси, кошти, що їх у разі потреби можна використовувати.

Ретратта (італ. ’retratta’ ß лат. ’retrago’ – тягну назад) – поворотний переказний вексель. Інша назва – зустрічна тратта. Р. виписується на ім’я векселедавця у випадку опротестування векселя особою, що оплатила його.

Рефакція (фр. ’refaction’ ß ’re..’ – проти + лат. ’factio’ – для) – 1) знижка з оптової ціни або ваги товару, якщо фактична якість його нижча за передбачену договором, стандартом чи технічними умовами; 2) знижка з тарифу, надана вантажовідправникові за окремою угодою при наявності великої кількості вантажу.

Референт (лат. ’referentis’ – повідомляючий) – службова особа, що є консультантом, доповідачем з певних питань.

Рефляція (англ. ’reflation’) – збільшення кількості грошового обігу країни для поновлення рівня цін, один з різновидів інфляції, за яким з допомогою монетарної політики поновлюються ціни.

Реформа (фр. ’reforme’ ß лат. ’reformo’ – перетворюю, поліпшую) – перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.

Рецепіса (лат. ’recepisse’ – отримувати) – розписка в одержанні товару.

Рецесія (лат. ’recessio’) – невелика економічна депресія, застій, падіння активної економічної діяльності.

Ризик-тейкер (англ. ’risk’ + ’taker’) – підприємець, який не боїться ризикувати.

Римеса (італ. ’rimessa’ – передача, переказ) – у міжнародних розрахунках різні форми платіжних засобів у іноземній валюті (вексель, чек, переказ). Боржник купує Р. за національну валюту у третьої особи й надсилає своєму іноземному кредитору в рахунок заборгованості.

Ринкові кондиції (лат. ’conditio’) – 1) сукупність вимог споживачів до якості товарів з точки зору можливості їх реалізації на ринку. Р.к. відображають параметри та технічні характеристики продукції, що пропонуються до продажу, а також стан товару на момент реалізації. Розрізняють допустимі та високі Р.к.; 2) стандарт, норма, якість, яким, згідно з умовами договору поставки, повинен відповідати обумовлений товар.

Ріелтор (англ. ’realtor’) – особа, яка займається торгівлею нерухомого майна.

Роялті (англ. ’royalti’) – 1) винагорода, яку згідно з ліцензійною угодою ліцензіат сплачує ліцензіару. Р. – це регулярні платежі. Їхній розмір встановлюється як частина прибутку або суми від продажу продукції, виробленої за ліцензією; 2) плата за право розробки природних ресурсів, яку перераховує користувач власникові землі або надр.

С

Саботаж (фр. ’sabotage’ – стукати черевиками) – наявний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання.

Сальдо (італ. ’saldo’ – розрахунок) – різниця між обсягом експорту та імпорту.

Санування (лат. ’sanatio’ – лікування) – 1) збільшення кредиту, надання субсидій та інші фінансові заходи капіталістичних держав або банків з метою допомоги великим підприємствам, які перебувають перед загрозою збанкрутування; 2) реформація балансу, тобто закриття, списання пiсля затвердження розрахунку розподілу сум прибутку на частки, які відносяться до звітного року.

Свінг (англ. ’swing’) – межа автоматичного кредитування сторонами двосторонньої платіжної угоди, технічний кредит за валютним клірингом. Встановлюється у визначеному відсотковому відношенні до обсягу налагодженого сторонами товарообігу.

Світч (англ. ’switch’) – 1) перенесення строку поставки з одного місяця на інший; 2) ліквідація зобов’язань в одних цінних паперах або валютах та укладання угод в інших; 3)передання третій країні залишків на кліринговому рахунку за курсом зі знижкою проти офіційного.

СДР (англ. ’Special Drawing Rights’) – міжнародні резервні засоби та платіжні кошти, які існують для регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів та розрахунків з МВФ.

Сейф (англ. ’safe’, букв. – надійний, безпечний) – 1) вогнетривка металева скриня або шафа для зберігання цінностей, документів тощо; 2) приміщення з такими шафами або скринями в банках.

Секвестр (лат. ’sequestrum’ – заборона) – заборона чи обмеження права користування будь-яким майном за розпорядженням органів державної влади.

Секція (лат. ’sectio’ – розподіл) – відділення, частина установи, організації, товариства тощо.

Серія (лат. ’series’ – ряд) – розряд, категорія цінних паперів, документів, позначених цифрами або літерами.

Сертифікат (фр. ’certiaficat’ ß лат. ’certum’ – правильно + ’facere’ – робити) – 1) посвідчення, письмове свідоцтво; 2) назва облігації спеціальних державних позик; 3) документ, що засвідчує кількість і якість експортного товару (переважно в металургійній промисловості).

Синдикат (гр. ’sundikos’ – захисник) – одна з форм капіталістичних монополій; об’єднання самостійних підприємств з метою регулювання ринку певного товару, підтёримання високого рівня цін і одержання надприбутку.

Сіф (англ. ’CIF’ ß ’cost insurance freight’) – умови, які застосовуються в контрактах купівлі-продажу для визначення зобов’язань продавця і покупця з поставки товару та встановлення цін.

Складан – заголовок рекламного послання.

Сортимент (фр. ’assortiment’) – склад продукції за марками, розмірами.

Спекуляція (лат. ’speculatio’ – вистежування, виглядання) – торгівля, біржова угода, розрахована на легку й швидку наживу.

Спекуляція (біржова) – операції на біржі, що здійснюються з єдиною метою – вилучення прибутку з різниці в цінах.

Спонсор (англ. ’sponsor’) – організація або особа, що оплачує роботу радіостанцій або телебачення та виконавців за умови, що частка часу, зайнятого програмою, буде відпущена на рекламу його товару чи послуг.

Спот (англ. ’spot’)– наявний товар, товар з поставкою зі складу.

Спот-промт (англ. ’spot promt’) – чартер з умовою негайної готовності судна до завантаження.

Спред (спредл) – 1) купівля і продаж ф’ючерсних контрактів одного й того ж товару з різними строками поставки, що здійснюється одначасно; 2) купівля та продаж (одночасно) ф’ючерсних контрактів не пов’язаних взаємно товарів з метою зниження сплачуваних податків; 3) купівля-продаж опціонів одного типу (одночасно) за різними базисними цінами.

Стабілізація (лат. ’stabilis’ – стійкий) – стан стійкості, сталості.

Стагнація (лат. ’stagnum’ – болото, стояча вода) – застій у виробництві, торгівлі тощо, характерний для капіталістичної економіки.

Стайлінг (англ. ’styling’) – дизайн, тобто надання форми й зовнішнього вигляду виробу.

Стандарт (англ. ’standard’)– 1) норма, зразок, мірило; 2) прийнятий тип виробів, який відповідає певним вимогам за якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, вагою, розміром, об’ємом тощо.

Стелаж (нім. ’stellage’ – ставити) – одна з форм біржових угод (подвійний опціон).

Сторно (італ. ’storno’) – спосіб виправлення помилок у бухгалтерському обліку, допущених при записах господарських операцій.

Субвенція (лат. ’subventio’ – приходжу на допомогу) – форма фінансової допомоги держави окремим галузям господарства, банкам, підприємствам у періоди економічних криз або з агресивною метою – для розгортання військової промисловості й пов’язаних з нею галузей.

Суперет (англ. ’superette’) – малий універсам у США, магазин самообслуговування, площа якого від 120 до 400 кв.м. Торгують в С. переважно гастрономічними товарами.

Супермаркет (англ. ’supermarket’ ß лат. ’super’ – над + англ. ’market’ – ринок, продаж) – одна з форм великого сучасного капіталістичного торговельного підприємства.

Суперстор (англ. ’superstore’) – торговельний центр, в якому реалізується широкий асортимент продовольчих і промислових товарів та різних послуг. Більшість їх розташована поза межами міста.

Сюрвейєр (англ. ’surveyor’) – інспектор або агент з огляду застрахованого майна.

Т

Тайм-чартер (англ. ’time-charter’ ß ’time’ – строк + ’charter’ – привілей, закон) – договір про оренду морського судна на певний строк.

Тайм-шит (англ. ’time-sheet’ ß ’time’ – час + ’sheet’ – аркуш, відомість) – судновий документ на вантажні операції, що його складають в іноземних портах.

Тантьєма (фр. ’tantieme’, букв. – частина ß ’tant’ – стільки) – одна з форм додаткової винагороди членів правлінь акціонерних товариств, страхових компаній, банків.

Такса (нім. ’taxe’ ß лат. ’taxare’ – оцінювати) – встановлені державою або органом місцевого самоврядування стабільні розцінки на товар, оплату праці та послуг.

Тара (італ. ’tara’) – 1) товарна упаковка; 2) вага упаковки товару, а також засобів перевезення (вага вагона, автомобіля).

Таргетування (англ. ’target’)– спосіб реалізації господарської політики держави або окремого підприємства, який полягає у виборі будь-якої економічної „мішені”, на котру необхідно впливати, щоб досягнути певних результатів.

Тариф (фр. ’tarif’) – система ставок, за якими оплачують виробничі й невиробничі послуги, працю тощо.

Тарифікація (фр. ’tarification’) – визначення тарифу на основі певної класифікації об’єктів оподаткування або оплати.

Тель-кель (фр. ’tel quel’) – умова договору, згідно з яким покупець приймає товар незалежно від його якості, виключно за назвою, вказаною в договорі.

Тендер (англ. ’tender’) – бланк з пропозицією, що розсилається організатором, на поставку певного товару чи надання певних послуг.

Технополіс (гр. ’techno’ + ’polis’) – форма територіальної інтеграції науки та виробництва.

Тикер (англ. ’ticker’) – електронна система, шо фіксує курси останніх угод на біржі та подає інформацію на табло.

Трактат (лат. ’tractatus’ – обговорення, розгляд) – міжнародний договір, угода.

Трансфер (трансферт) (фр. ’transfert’ ß лат. ’transfero’ – переношу, переміщую)– 1) переказ іноземної валюти або передача золота з однієї країни в іншу; 2) передавання іноземних цінних паперів (акцій) однією особою у власність іншої відповідним написом або заявою.

Трасант (нім. ’trassant’ ß італ. ’trassare’ – виписувати вексель) – особа, що переводить свій платіж на іншу особу.

Трасат (нім. ’trassat’) – особа, яка має сплатити за переказним векселем.

Траст (англ. ’trust’) – 1) доручення на ведення операцій в господарчій та інших сферах діяльності; 2) об’єднання, фонд.

Трастування (італ. ’trassate’ – переказувати вексель) – спосіб міжнародних розрахунків, за яким кредитор виписує тратту в іноземній валюті й продає її за валюту своєї країни.

Тратта (італ. ’tratta’) – переважно в міжнародних розрахунках переказний вексель.

Трейдер (англ. ’trader’) – представник брокера в торговельній зоні біржі; приймає замовлення від імені фірми на продаж і купівлю.

Трест (англ. ’trust’, букв. – довіра) – одна з форм капіталістичних монополій, за якою всі об’єднані підприємства втрачають свою комерційну й виробничу самостійність і підпорядковуються єдиному управлінню.

Тріумвір (лат. ’triumvir’ ß ’tres’ – три + ’vir’ – чоловік) – учасник тріумвірату.

Тріумвірат (лат. ’triumviratus’ ß ’tres’ – три + ’vir’ – чоловік)– переносно – три особи, що об’єдналися для спільної діяльності.

У

Угода офсетна (англ. ’offset’) – угода, за якою припиняються зобов’язання сторін на ф’ючерсній біржі.

Угода “спот” (англ. ’spot’) – 1) угода з реальним товаром з поставкою із складу та оплатою готівкою; 2) угода, за якою обмін валют проводиться негайно (протягом двох робочих днів, не враховуючи день укладення угоди).

Узуфрукт – (лат. usus-fructus ) право особи користуватися чужою власністю і одержувати від неї прибутки за умови збереження її цілісності і господарського призначення.

Уніфікація – приведення чогось до єдиної системи.

Ультиматум (лат. ’ultimatum’ ß ’ultimus’ – останній) – у міжнародних відносинах дипломатична нота з категоричною вимогою однієї держави до іншої про виконання в певний строк тих чи інших дій або утримання від них, супроводжувана погрозою застосувати санкції.

Ультимо (італ. ’ultimo’ – останній, крайній) – у біржовій термінології остання дата виконання певної угоди.

Ф

Факсиміле (фр. ’facsimile’ ß лат. ’fac simile’ – збори, подібне) – кліше-печатка для відтворення власного підпису.

Факторинг (англ. ’factoring’) – вид фінансово-комерційних послуг, суть яких полягає в придбанні банками та іншими фінансовими організаціями боргів підприємств. За факторингом здійснюється оплата товарів банками в міру їх поставки за наданими документами. Подальші борги з покупців утримує та організація (банк), яка надає факторингові послуги.

Факторія (англ. ’factory’ ß лат. ’factor’ – той, що робить) – віддалена філія торговельної контори (переважно закордонна).

Фактотум (лат. ’fac totum’ – роби все) – довірена особа, яка виконує доручені завдання.

Фактура (лат. ’factura’ – обробка, побудова) – рахунок на проданий товар із зазначенням його кількості й вартості.

Фальсифікат (лат. ’falsificatum’ – підроблене) – підроблений продукт.

Фальсифікація (лат. ’falsificatio’ – підробка) – вчинена з корисних мотивів підробка чогось, зміна вигляду або властивостей предмета й надання йому такого зовнішнього вигляду, який не відповідає його справжній суті.

Фас (англ. ’FAS’ ß ’Free Alongside Sheep’) – умова, яку застосовують у контрактах купівлі-продажу для визначення зобов’язань продавця і покупця з поставки товару та встановлення цін. Використовують для річного та морського транспортування товарів.

Федерація (лат. ’feederatio’ – союз) – союз товариств або організацій.

Ферма (фр. ’ferme’ ß лат. ’firma’ – орендна плата) – приватне капіталістичне сільськогосподарське підприємство на власній або орендованій землі.

Фермер (англ. ’farmer’ ß лат. ’firmarius’ – орендар) – орендар або власник землі, який веде на ній господарство головним чином за допомогою найманої праці.

Фідуціарна емісія (лат. ’fiducia’ – довіра + ’emissio’) – частка банкнотної емісії, яку не забезпечено металевим запасом емісійного банку.

Фікс – 1) установлена ціна на товари; 2) точно визначена сума винагороди.

Філія (лат. ’filialis’) – організація, яка є частиною іншої організації (підприємства) - юридичної особи. Знаходиться поза місцем її розташування.

Фірма (італ. ’firma’, букв. – підпис ß лат. ’firmus’ – міцний, надійний) – найменування господарського, торговельного чи промислового підприємства, яке має право юридичної особи.

Фіск (лат. ’fiscus’) – державна скарбниця.

Фіфо (англ. ’FIFO’ ß ’first-in-first-out’) – 1) метод бухгалтерського обліку товарів за ціною першої партії, 2) метод розрахунку відсотків з дострокової частково вилученої плати з банків (суми, внесеної першою на вклад).

Фліпер (англ. fliper) – 1) агент, який виконує короткотермінові фінансові операції; 2) особа, що продає акції одразу після їх купівлі.

Фломаркт (нім. ’flomarkt’) – місце продажу поношених речей.

Флотинг - вільні коливання валютного курсу.

Флоут - (англ. float – коливатися, вільно пливти) – 1) сукупність акцій компанії, випущених на ринок; 2) час між пред”явленням чека і його оплатою або списанням коштів із рахунка.

Фоб (англ. ’FOB’ ß ’free on board’, букв. – вільно на борту) – вид зовнішньоторговельної угоди, пов’язаної з морським перевезенням товарів.

Фонд (фр. ’fond’ ß лат. ’fundus’ – основа) – 1) запаси, ресурси, нагромадження; 2) кошти або матеріальні засоби, призначені для якої-небудь мети; 3) цінні папери, що дають прибуток; 4) громадська організація, що займається збиранням та розподілом коштів на певні соціальні потреби.

Фондова біржа – ринок цінних паперів.

Форвард-ринок (англ. ’forward’) – ринок, на якому угоди укладаються протягом довгого періоду.

Форвардна покупка – покупка з отриманням товару в пізніший строк.

Формуляр - (нім. - formular) 1) бланк (картка), куди вносять основні відомості про щось (напр., про споруду, механізм, про їх експлуатацію). 2) бібліографічна облікова картка.

Форс-мажор (фр. ’force majeure’) – 1) обставини, що не можна подолати; 2) положення контракту купівлі-продажу, які передбачають відстрочування його виконання у зв’язку з причинами, що не залежать від сторін, що роблять його виконання неможливим.

Фортейтинг (фр. ’a fortait’) – специфічна форма кредитування торговельних операцій, що полягає в купівлі у продавця товару векселів, акцептованих покупцем цих товарів.

Форум (лат. ’forum’ – площа, двір) – широкі представницькі збори – з’їзд, конференція, конгрес.

Франко (італ. ’franco’, букв. – вільний) – вид торговельної угоди, за якою частину витрат на транспортування товарів покладають на постачальника (продавця); Ф.-вагон – вид угоди, коли покупець сплачує за перевезення з моменту завантаження товарів у вагон.

Франкування - (англ.- franking) – 1) сплата поштових перевезень шляхом наклеювання марок.2)Оплата наперед перевезення багажу, вантажів. 3)порядок включення у ціну витрат на транспортування і зберігання вантажів.

Франчайзі – дрібний підприємець, який відкриває свою справу під керівництвом франчайзера (велика торговельна або промислова фірма).

Франшиза (фр. ’franchise’ – вільність, привілей) – межі відхилення кількості поставленого товару від зазначеної в договорі (в процентах).

Фрахт (нім. ’fracht’ – вантаж) – плата за перевезення вантажів водним шляхом або за використання суден протягом певного часу.

Фрахтувати (нім. ’frachten’) – наймати судно для перевезення вантажів.

Ф’ючерс – 1) ф’ючерсний контракт; 2) контракт із визначеним строком поставки.

Ф’ючерсна угода – термінова угода, яка передбачає купівлю-продаж права на товар з поставкою в майбутньому. При цьому партнери не розраховують передати один одному цінності, які купуються або продаються. Мета угоди – одержання різниці в ціні за перiод між укладанням контракту і його виконанням.

Х

Хайринг – середньострокова оренда майна.

Хедж (англ. ’hedge’) – 1) страхування від ризиків несприятливих змін цін; 2) ф’ючерсний контракт, що служить для страхування від ризиків несприятливих змін цін.

Хеджер (англ. ’hedger’) – будь-яке підприємство, банк, фермер або інший господарський об’єкт, що здійснює операції на ф’ючерсній біржі – хеджування.

Хеджування (англ. ’hedging’) – операції на біржах, що дозволяють страхуватися від несприятливих змін цін; доповнення до звичайної комерційної діяльності промислових , торговельних фірм тощо угод на ф’ючерсній біржі. Розрізняють хеджування купівлею та хеджування продажем.

Холдинг (англ. ’holding’) – вид підприємництва, суть якого полягає в придбанні контрольних пакетів акцій різних компаній з метою встановлення контролю за їхньою діяльністю та отримання доходів у вигляді дивідендів.

Холдингова компанія (англ. ’holding company’) – компанія, яка сама не має виробничих підприємств, а володіє акціями інших компаній.

Ц

Цедент – (англ. Cedent) кредитор, який передає право на отримання грошей за векселем або іншим грошовим зобов”язанням іншій особі.

Ценз (лат. Census) 1) У Старод.Римі періодичний перепис майна громадян для оподаткування 2)У Західній Європі за середньовіччя подать (чинш)3) Характерні ознаки, за якими явища й об”єкти, що їх вивчають, відносять до досліджуваної статистичної сукупності (напр., ц. промислового підприємства) 4)Умови допущення особи до користування тими чи іншими політичними правами (виборчий ц.).

Цент (англ. ’cent’ ß лат. ’centum’ – сто) - розмінна монета США, Канади, Нідерландів та деяких інших країн.

Централізація (лат. ’centralis’ – серединний) – 1) зосередження керівництва в єдиному центрі; 2) Ц. капіталу – процес об’єднання окремих капіталів у один великий.

Централізм (лат. ’centralis’ – центральний) – принцип організації системи управління, що полягає в підпорядкуванні місцевих органів, ланок управління центральним.

Цесіонарій (англ. ’cessionary’) – правонаступник, особа, якій передається право на операції з будь-чим або на власність.

Ч

Чарти – графіки цін, які застосовуються для обліку шляхом прогнозування. Прогноз здійснюється шляхом ідентифікації фігури та інших графічних сигналів, що з’являються на графіках.

Чартинг (англ. ’charting’) – складання діаграм та графіків з аналізу ринку з метою визначення його стану та для прогнозування цін або середньої ціни.

Чек (англ. ’check’) – 1) складений за встановленою формою документ, який містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі сплатити певну суму грошей чековласнику; 2) талон каси, який підтверджує сплату певної суми за товар або надання послуги.

Ш

Шеф (фр. ’chef’ – голова, керівник) – у капіталістичних країнах загальна назва начальника установи, підприємства, відділу тощо.

Шоу-бізнес (англ. ’show business’) – мистецтво розваг; теле- та радіопередачі, професії, підприємства, що належать до нього.

Шоуїнг – термін рекламного бізнесу, який означає ступінь охоплення даної місцевості, населеного пункту, автотраси тощо засобами реклами на щитах, панелях, плакатах.

Штат (нім. ’staat’ – держава) – постійний склад працівників підприємства, установи чи організації.

Штраф (нім. ’strafe’, букв. – покарання) – грошове стягнення, що його накладає суд або адміністративний орган.

Штейкбрехер (нім. ’streikbrecher’ ß ’streik’ – страйк + ’brechen’ – ламати) – робітник, який не бере участі в страйку, або той, кого завербували підприємець або держава для заміни страйкуючого.

Штрихкод (нім. ’strich’ + фр. ’code’) – автоматична ідентифікація товару у вигляді смужок на етикетці. Використовується також на кредитних банківських картках, на складах, на виробництві тощо.

Ю

Юрисконсульт (лат. ’jurisconsultus’ – правознавець) – постійний консультант з правових питань в установах, на підприємствах, в організаціях.


Страницы: 1, 2


© 2010 СБОРНИК РЕФЕРАТОВ