*Споживання "на вході" тут скрізь є більшим, ніж "на виході", оскільки кожний технологічний переділ для виробництва 1 т продукції споживає понад 1 т сирцю (з урахуванням відходів, аварійних втрат, неповноти і дорожнечі утилізації).

Додаток 5

Таблиця 3.2.2

Оподаткування типу consumption tax (приклад західноєвропейського КОН ставки 76%): вплив на технологічні переділи*

Технологічні переділи	Ціна матеріалів + КОН*	Ціна енергії + КОН "на вході"	Ціна послуг + КОН "на вході"	Норма та обсяг амортизації	Технологічні витрати + КОН + зарплата = собівартість	Собівартість + прибуток = проміжна ціна	Норма прибутку
1. Боксити	—	6,65+5,05	5,5+4,18	10% 0,01	12,16+9,23+0,1 =21,49	21,49-4,99 = 16,5	збиток
2. Глинозем	32,73+0	76+57,76	57+43,32	11% 1,03	166,76+101,08 +3,16=271	271-41=230	збиток
3. Алюміній	460+0	285+216,6	292+221,9	12% 8,7	1015,7+438,5 + 125=1579,2	1579,2-19,2=1560	збиток
4. Прокат	1638+ 123,5	120+91,2	190+144,4	13% 20,6	1968,6+359,1 + 140=2467,7	2467,7+122,3 =2590	4,7%
5. Деталь	3108+ 608,7	95+72,2	168+127,7	14% 41,2	3412,2+808,6 +330,3=4551,1	4551,1- 221,1=4330	збиток
6. Вузол	4849,6+ 509,2	40+30,4	358+272,1	15% 67,1	5314,7+811,7 +480=6606,4	6479,7+93,6 =6700	1,4%
7. Блок	7169+ 843,4	28+21,3	550+418	16% 99,6	7850,3+1282,7 +270=10955,7	10955,7-1505,7=9450	збиток
8. Модуль	9884,7+ 649,8	40+30,4	505+383,8	17% 142,9	10572,6+1064 + 160=11796,6	11796,6 +553,4=12350	4,5%
9. Літак	12720,5+ 932,4	36+27,4	455,9+ 346,5	18% 192,5	13404,9+1306,3 +76=14787,2	14787,2 -6166,6 + 11078,4 =19699	збиток
Собівартість + прибуток + КОН "на виході" = ціна продажу літака

* Розраховано за формулою: додана вартість у межах даного технологічного переділу = вихідна вартість - вхідна вартість. Тобто додана вартість є повною ціною реалізації з вирахуванням витрат на товари і послуги, куплені в інших підприємств (але £ й 0).

Додаток 6

Таблиця 3.2.3

МПП ставки 84%: вплив на технологічні переділи

Технологічні переділи	Ціна матеріалів	Ціна енергії + МПП "на вході"	Ціна послуг + МПП "на вході"	Норма та обсяг амортизації	Технологічні витрати + МПП + зарплата = собівартість	Собівартість ± прибуток = проміжна ціна	Норма прибутку
Боксити	-	6,65+ 5,59	5,5+4,62	10% 0,01	12,16+10,21 + 0,1-22,47	22,47-5,97= 16,5	збиток
Глинозем	32,73	76+ 63,8	57+47,88	11% 1,03	166,76+111,68 + 3,16=281,6	281,6- 51,6=230	збиток
Алюміній	460	285+ 239,4	292+245,3	12% 8,7	1015,7+484,7 + 125= 1625,4	1625,4- 65,4=1560	збиток
Прокат	1638	120+100,8	190+159,6	13% 20,6	1968,6+260,4 + 140=2369	2369+221 = 2590	8,5%
Деталь	3)08	95+ 79,8	168+141,1	14% 41,2	3412,2+220,9 + 330,3= 3963,4	3963,4+368,5 = 4330	8,5%
Вузол	4849,6	40+ 33,6	358+300,7	15% 67,1	5314,7+334,3 + 480=6129	6129+571 = 6700	8,5%
Блок	7169	28+23,5	550+462	16% 99,6	7850,3+485,5 + 270=8605,8	8605,8+844,2 = 9450	8,9 %
Модуль	9884,7	40+ 33,6	505+424,2	17% 142,9	10572,6+457,8 + 160=11190,4	11238,7+1159,6 = 12350	9,4%
Літак	12720,5	36+ 30,2	455,9+ 383	18% 192,5	13404,9+413,2 + 76=13894,1	13894,1-5870,9+11675,8 = 19699	збиток
Собівартість ± прибуток + МПП "на виході" = ціна продажу літака

Додаток 7

Таблиця 3.2.4

СіТі: вплив на технологічні переділи

Технологічні переділи та ставка міжпередільного СіТі*	Ціна матеріалів + міжпередільний СіТі	Ціна енергії + СіТі 30% "на вході"	Ціна послуг + СіТі 10% "на вході"	Норма та обсяг амортизації	Технологічні витрати + СіТі + зарплата = собівартість	Собівартість + прибуток = проміжна ціна	Норма прибутку
90% з прибутку
Боксити 77%	*	6,65+ 1,995	5,5+ 0,55	10% 0,01	12,16+2,545+0,1 = 14,805	14,805+ 0,169+ 1,526=16,5	1%
Собівартість ± прибуток + СіТі = проміжна ціна бокситів
Глинозем 44%	32,73 + 25,2	76+ 22,8	57+ 5,7	11% 1,03	166,76+53,7 + 3,16=223,62	223,62+6,38 = 230	2,8%
Алюміній 25%	460+202,4	285+85,5	292+29,2	12% 8,7	1015,7+317,1 + 125=1457,8	1457,8+102,2 = 1560	6,6%
Прокат 14%	1638 + 409,5	120+36	190+19	13% 20,6	1968,6+464,5 + 140=2573,1	2573,1+16,9 = 2590	0,7%
Деталь 8%	3108+ 435,1	95+ 28,5	168+16,8	14% 41,2	3412,2+480,4 + 330,3=4222,9	4222,9+107,1 = 4330	2,5%
Вузол 5%	4849,6 + 388	40+12	358+35,8	15% 67,1	5314,7+435,8 + 480=6230,5	6230,5+469,5 = 6700	7%
Блок 3%	7169 + 358,5	28+ 8,4	550+55	16% 99,6	7850,3+421,9 + 270=8542,2	8542,2+957,8 ^9450	10,1й/
Модуль 1,5%	9884,7 + 296,5	40+12	505+ 50,5	17% 142,9	10572,6+359 + 160=11091,6	11091,6+1258,4 = 12350	10,2°/
Літак 10%	12720,5 + 190,8	36+ 10,8	455,9 + 45,6	18% 192,5	13404,9+247,2 + 76=13728,1	13728,1+5373,8 + 597,1*19699	Ї7,3°/
Собівартість ± прибуток + СіТі "на виході" = ціна продажу літака

*Для збереження природних ресурсів та розвитку технологій поглибленої переробки встановлено таку систему ставок: 90% - на нульовому технологічному переділі, 10% - на останньому, 77% - на першому переділі, з подальшим розрахунком для інших проміжних переділів за формулою (%): ставка міжпередільного СіТі з попереднього технологічного переділу : 7 х 4 = ставка міжпередільного СІТІ з даного технологічного переділу сировини та енергоносіїв.

[1] Концепція реформування податкової системи України / Б. Губський, В. Альошин, І. Белоусова та ін. — К., 2000. — 50 с.

[2] Шаблиста Л. М. Податки як засіб структурної перебудови економіки. — К.: Ін-т економіки НАНУ, 2000. — 219 с.

[3] Соколовська А. М. Податкова система України: теорія та практика становлення. — К.: НДФІ, 2001. — 290 с.

[4] Амоша О., Вишневський В. До питання про оцінку рівня податків в Україні // Економіка України. — 2002. — № 8. — С. 11-19.

[5] Смит А. Исследованпе о природе й причинах богатства народов. — М. – Соизкгиз. — 1962 - С. 565-589.

[6] Милль Дж. Основы политической экономии /Т 3 — М — Прогресс — 1981 — С 455

[7] J. Wagner A. Finanazw / В 2. - 1883 — S. 304

[8] Тривус А.А. Налоги как орудие зкономической политики. — Баку. РИО АС ПС. — 1925. — С. 52

[9] Там само.

[10] Там само.

[11] Твердоліебов В.Н. Новейшие финансовые проблеми (1914—1923 гг ) — Петроград — 1923. - С 49

[12] Соколов А. Теория налогов. — М. — 1928. — С. 65.

[13] Соколов А. Теория налогов. — М — 1928 — С 66

[14] Эрхард Л. Благосостояние для всех. — М.: Начала-Пресс, 1991. — С.18–20

[15] Шаблиста Л. М. Податки як засіб структурної перебудови економіки. — К.: Ін-т економіки НАНУ, 2000. —С. 199

[16] Вишневский В., Липницкий Д. Оценка возможности снижения налогового бремени в переходной экономике // Вопр. экономики. — 2000. — № 2. — С. 108.

[17] Кучма Л . Д. Європейський вибір: Послання Президента України до Верховної Ради України. — К.: Преса України, 2002. —С. 49-50

[18] Бобоев М., Кашин В. Налоговая политика России на современном этапе // Вопр. экономики. — 2002. — № 7. — С. 57.

[19] Соколовська А. М. Податкова система України: теорія та практика становлення. — К.: НДФІ, 2001. — С.344

[20] Див.: "Известия" від 20 жовтня 2001 р.

[21] Див,: Налоговые системи зарубежных стран (під ред. В. Г. Князева, Д. Г. Черника). М., "Закон й право", 1997, 128 с.

[22] Приклад найпростішого "податкового дизайну": А. Онасіс після Другої світової війни зайнявся морськими перевезеннями між Америкою та Європою. Реєстрування кораблів у Ліберії (Африка), де низькі податки і досить ліберальне морське законодавство, полегшило йому шлях у мільярдери. Трансферт, як правило, зводиться до продажу корпорацією власних товарів, вироблених у країнах з високим податковим навантаженням, своїм же зарубіжним філіям - за ціною, нижчою від собівартості, з подальшою сплатою мінімального податку та їх продажем знову в країну з високим податковим навантаженням (фізичне переміщення товарів не обов'язкове). Намагаючись боротися з трансфертом, країни світу впроваджують унітарні поліси оподаткування (щоб оподатковувати сукупний прибуток всієї ТНК), проте ТНК лобіюють відхилення цих заходів (див.: http://www.unrisd.org/engindex/publ/list/op/op5/op05-03.htm).

[23] Розраховано за: "За рубежом". Спецвипуск "Металлургия" № 46 віл 25 листопада -1 грудня 1999р.

[24] Див.: Chossudovsky M. The Globalisation of Poverty: Impacts of IMF and World Bank Reforms, 1997, 280 р.

[25] Зауважимо, що і в США в умовах паніки напередодні кризи конгресмен Б. Арч пропонував запровадити ПДВ ставки 10% як основний державний податок. Проте американці більше прислухаються до його опонента сенатора Г. Міллера, який у своєму штаті Джорджия скасував sales tax навіть з бакалії (у США цим податком оподатковуються лише дрібні товари на розкладках).

[26] Зауважимо, що транснаціональні поставщики програмного забезпечення у 1994 р. влаштували тихий бойкот Україні, не запропонувавши пакети програмних продуктів для податківців і підприємців, коли уряд намагався замінити ПДВ 20% на consumption tax 25%; ми навіть не знали, що такі програми потрібні, не знали їх ціну. Тим часом словенці, коли отримали на руки калькуляцію витрат, виготовили вітчизняне програмне забезпечення, заощадивши чималі кошти.

[27] Використану в таблиці 2 ставку виведено з даних про досвід успішної податкової реформи у Словенії (липень 1999 р.). Там були здійснені спеціальні розрахунки: зберігаючи податковий тиск (фіскальне навантаження), старий словенський "вульгарний" податок (типу sales tax ставки 5% замінено "грацільним" податком західноєвропейського зразка (типу consumption tax) ставки 19%. Склавши пропорцію, одержуємо "словенський коефіцієнт" 3,8. Отже, українському ПДВ ставки 20% відповідає західноєвропейський КОН аналогічної сили податкового тиску розміром ставки 76%.

[28] Див.: Bovos French farmers return to Mcdonald’s. "The Guardian" від 13 серпня 2001 року.

[29] Див.: Marty Logan. High-tech “gold” fever grips poor Malaysians. “Reuters BUTTERWORTH” від 2 травня 2001 року.

[30] Див.: Myanmar Emphasizes Importance of Trade Sector in Economic Plan. February 09, 2001 YANGON Xinhua News Agency.

[31] Бюджетна політика як засіб стимулювання економічного розвитку в Україні / Я. А. Жаліло, О. І. Барановський, В. В. Головко та ін. // «Бюджет розвитку» як засіб стимулювання підприємницької активності в Україні: Зб. матеріалів «круглого столу». — К.: Сатсанга, 2001. — С. 41-51.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7