В результаті аналізу та діагностики стану процесу навчання повинні буті отримані способи корекції навчальних вимог до навчальної групи та способи удосконалення засобів навчання.

Корекція базових умінь в учнів припускає:

- визначення базового матеріалу;

- встановлення міжтемних (МТ) зв’язків навчального матеріалу по розроблюваній темі із базовим матеріалом;

- визначення способів реалізації МТ зв’язків у навчанні;

- вибір способів (методів, форм та засобів) контролю базових знань учнів;

- вибір способів формування базових знань.

Базовий матеріал – це всі ті відомості, які за змістом пов’язані із даною темою та знання яких учнями робить для них новий матеріал доступним.

Міжтемні зв’язки – це ті зв’язки, які існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Метою їх визначення є наступне:

- представлення можливості учням визначити та прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки явищ та закономірностей об’єктивного миру;

- створення єдиної системи знань в учнів;

- забезпечення зв’язку між дисциплінами та темами і визначення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу;

- виключення дублювання на одному рівні;

- формування вмінь комплексного використання знань та вмінь, отриманих при вивченні різних дисциплін;

- забезпечення єдиного підходу до навчання професійним дисциплінам.

Базовий матеріал з новим створює той або інший зв'язок. Встановлення виду МТ зв’язків дозволяє обрати спосіб його реалізації в навчанні, і тим самим, підійти до вибору способів контролю та формування базових знань в учнів.

Таблиця 2.3 - МТ зв’язки та способи їх реалізації в навчанні

Ознака класифікації МТ зв’язку	Найменування МТ зв’язку та його характеристика	Спосіб реалізації МТ зв’язку
Об’єктивна ознака: за послідовністю вивчення	Попередня: проявляється в пам’яті учня у вигляді сформованих знань	Повторення учнем вивченого матеріалу
	Супутня: проявляється при вивченні однієї теми в суміжних дисциплінах	Виконання учнем суміжних завдань. Встановлення відповідного порядку організації навчального процесу
	Перспективна: проявляється за допомогою відображення змісту навчального матеріалу в наступній діяльності спеціаліста	Мотивація навчальної діяльності
Об’єктивна ознака: за змістом	За єдністю трактувань	Узгодження між викладачами суміжних дисциплін формулювань, визначень, умовних позначень величин, дотримання вимог ДСТУ
	За вибором навчального матеріалу	Дотримання викладачем єдиних підходів при складанні планів уроків, тексту та опорного конспекту
	За використанням знань різних предметів	Використання знань однієї дисципліни для розв’язання проблем іншої
Суб’єктивна ознака	За комплексним використанням знань та вмінь	Використання в навчальному процесі комплексних знань за матеріалом окремих уроків
Суб’єктивна ознака	За єдністю методів викладання та контролю	Застосування різними викладачами в різних дисциплінах одних і тих самих методів викладання, що залежать від рівня знань та здібностей учнів

Проаналізуємо МТ зв’язки нашої теми «Сировина у хімічному виробництві» та оберемо базовий матеріал.

Таблиця 2.4 - Аналіз МТ зв’язків та вибір базового матеріалу

Найменування теми	Перелік базового матеріалу	Тип МТ зв’язку	Спосіб реалізації зв’язків
Сировина у хімічному виробництві	Географія: «Сировина. Розповсюдження сировини на планеті»(класифікація, види, розповсюдження на планеті)	Попередній за єдністю трактовки	Згадування
	Неорганічна хімія «збагачення сировини» (класифікація, види)	Попередній за єдністю трактовки	Згадування
	Процеси та апарати хімічного виробництва «Хімічні реактори» (класифікація, види)	Попередній за єдністю трактовки	Згадування

Виходячи з виду МТ зв’язку та особливостей його реалізації, обираються способи контролю базових знань з урахуванням характеристик навчальної групи, складності та важливості нового матеріалу, резерву часу. За формою ввідний контроль може бути індивідуальний, фронтальний, груповий або комбінований. До засобів реалізації контролю відносяться задачі, опитування, картки завдань, тести та ін. проаналізувавши свою тему, обираємо наступні способи контролю.

Таблиця 2.5 - Визначення способів контролю базових знань учнів

Перелік базового матеріалу	Способи контролю	Засоби контролю	Критерії оцінки
Географія: «Сировина. Розповсюдження сировини на планеті»(класифікація, види, розповсюдження на планеті)	Опитування або бесіда	Назвіть класифікацію сировини. Чим вона відрізняється? Її призначення?	2/3 групи приймають участь в обговоренні
Неорганічна хімія «Збагачення сировини» (класифікація, види)	Опитування	Назвіть методи збагачення сировини. Чим вони відрізняються? Їх призначення?	85% групи приймають участь в обговоренні, 70% правильно відповідають
Процеси та апарати хімічного виробництва «Хімічні реактори» (класифікація, види)	Опитування	Назвіть класифікацію хімічних реакторів. Їх призначення?	2/3 групи приймають участь в обговоренні

Способами формування базових знань можуть бути обрані розповідь, пояснення та ін., а засобами – план викладення матеріалу, план розв’язання задачі та ін.

Таблиця 2.6 - Визначення способів формування базових знань

Перелік базового матеріалу	Способи формування базових знань	Засоби формування базових знань
Географія: «Сировина. Розповсюдження сировини на планеті»(класифікація, види, розповсюдження на планеті)	Розповідь – пояснення (5хв.)	План: 1. Класифікація сировини. 2. Призначення. 3. Розповсюдження
Неорганічна хімія «Збагачення сировини» (класифікація, види)	Розповідь – пояснення (4 хв.)	План: 1. Види збагачення. 2. Сутність..
Процеси та апарати хімічного виробництва «Хімічні реактори» (класифікація, види)	Розповідь – пояснення (3 хв.)	План: Основні реактори.

2.2.2 Аналіз технічних та дидактичних засобів навчання

Наочність в навчанні сприяє більш швидкому сприйняттю нової інформації, її розумінню та запам’ятовуванню, забезпечує цілісність уявлення.

Засоби навчання – це матеріальні та ідеальні об’єкти, які застосовуються у педагогічному процесі в якості носіїв інформації та інструмента діяльності педагога та учнів.

Ідеальні засоби навчання, які застосовуються під час уроку: язикові системи знаків, засоби наочності, навчальні комп’ютерні програми.

Матеріальні засоби навчання: окремі тексти з посібників та підручників, окремі завдання, вправи та задачі, дидактичні матеріали, текстовий матеріал, засоби наочності (макети, діючі моделі), технічні засоби навчання, лабораторне устаткування.

Технічні засоби навчання – це сукупність технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, застосовуваних у навчально-виховному процесі для пред’явлення й обробки інформації з метою його оптимізації.

При викладенні теми «Сировина у хімічному виробництві» застосовуємо такі дидактико-технічні засоби навчання:

1. Мапу «Розповсюдження сировини на планеті»», на якому зображено основні райони скупчення сировини.

2. Плакат «Принципи збагачення сировини», на якому зображена структурно-логічна схема послідовності дій.

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

Проектування мотиваційних технологій навчання необхідно для забезпечення швидкого включення учнів в професійну навчально-пізнавальну та навчально-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтримування діяльності на потрібному рівні активності.

Навчальна мотивація за характером поведінки учнів поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або напрямляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, які здійснюються в свідомості людини. Таким чином, мотивована діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення іншої мети.

Способи формування внутрішньої мотивації.

- оцінка рівня підготовки учнів по заданій темі та приведення у відповідність з цим ступеня складності надаваного матеріалу;

- надання учням вільного вибору завдань та виду діяльності, що забезпечить індивідуалізацію навчальної діяльності та приведе до появи інтересу;

- передбачення оптимальної складності завдань для учнів, що забезпечить в них «переживання успіху»;

- пробудження уваги при наданні навчального матеріалу шляхом нестандартності та новизни, використання різних технічних засобів, збудження цікавості.

У відповідності з етапами навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, що відповідають вступній частині заняття та поточній його частині.

Таблиця 2.7 - Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання

Види технологій	Методи навчання	Прийоми навчання, що використовуються
Вступна мотивація	Мотиваційний вступ	Віднесення до особистості
		Віднесення до ситуації
		Приголомшення
		Вступ з цитатою, питанням
	Мотиваційна демонстрація	Попереднє відвідування підприємств
	Мотиваційна демонстрація	Попередній показ об’єкта, явища, процесу, що вивчається.
Поточна та заключна мотивація	Етап викладення матеріалу: лекція, бесіда, розповідь	Орієнтація змісту навчального матеріалу на його практичний сенс та на конкретну професійну діяльність
	Етап викладення матеріалу: лекція, бесіда, розповідь	Демонстрація в розмові практичного використання теоретичних положень, що наводяться
	Етап формування та контролю діяльності: розв’язання задач та завдань, виконання лабораторних робіт	Надання вільного вибору завдань, складання завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань.

Згідно характеристики учнів у групі: відношення до майбутньої професії байдуже, відношення до навчання негативне, тип темпераменту – сангвінік. Із сангвініками варто вести заняття у швидкому темпі і відповідній зміні видів діяльності. Отже сформулюємо мотивацію навчальної діяльності:

Сьогодні ми розглянемо технологію існуючу проблему сировини у хімічному виробництві. Всім нам відомо, що наше життя неможливе без хімії. Сучасність підпорядкована цій промисловості – ліки, побутова хімія, паливо, добрива тощо. Основним у промисловості є технологія та якісна сировина.. Знання отримані на цій лекції дадуть вам можливість побачити основні види сировини та отримати знання про її використання. Гарне знання цієї теми дозволить вам набрати додаткові бали.

2.4 Проектування технологій формування орієнтовної основи діяльності

Будь-яка діяльність завжди повинна бути попередньо зорієнтована. «Орієнтири» навчальної діяльності в педагогіці і психології умовно називають орієнтовна основна діяльності (ООД).

Основна мета розробки технологій формування нових знань - проектування і реалізація оптимальної орієнтовної основи діяльності, що дозволить сформувати необхідні якості професійних дій. Завданням формування нових знань є формування «орієнтирів» майбутньої діяльності, які надалі забезпечать правильність її виконання.

Згідно діяльнісного підходу до навчання, орієнтовна основа діяльності включає:

1. Образ кінцевого продукту - уявлення про кінцевий результат. У теоретичному навчанні - це відповіді до завдань, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному навчанні - деякі зразки, макети, моделі.

2. Об'єкт перетворення - матеріал для діяльності і її предмет. У практичному навчанні - це заготівки, матеріали, пристрої, які варто відремонтувати і т. д., а в теоретичному навчанні - умови завдань, питання, сформульована проблема і т.д.

3. Засоби діяльності, тобто інструменти, інструкції, креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки.

4. Технологію діяльності - уявлення про способи її здійснення, які включають прийоми, їхню послідовність, представлену у формі карт, таблиць, порядок рішення, вказівки і інструкції.

Відомо три типи навчання:

- неповна ООД (перший тип),

- повна ООД в конкретному вигляді (другий тип),

- повна ООД в загальному вигляді (третій тип).

Перший тип навчання - неповна орієнтовна основа характеризується тим, що викладач, представляючи навчальний матеріал, показує вихідні дані, виконавчу частину дії і образ кінцевого продукту. Навчання здійснюється методом «проб і помилок», процес відбувається повільно, з великою кількістю помилок.

Другий тип навчання - повна ООД, при наявності всіх умов, необхідних для здійснення діяльності, які подаються у вигляді готового алгоритму діяльності стосовно до конкретної ситуації. Викладач, представляючи навчальний матеріал, показує кожен крок діяльності, стосовно до конкретного завдання. При цьому формування діяльності відбувається безпомилково і швидко, але ступінь узагальнення і переносу на нестандартні ситуації обмежений. У цьому випадку учні правильно вирішують певне коло стандартних завдань, але при переході до інших творчих завдань їхня діяльність ускладнена.

Третій тип навчання - повна орієнтовна основа з використанням узагальнення і систематизації. Орієнтири подані в узагальненому виді, характерному для цілого класу явищ. Викладач при цьому не дає готових орієнтирів, а пояснює лише принципи їхнього формування. У цьому випадку діям властива чіткість, швидкість, безпомилковість, стійкість, ширина переносу. Найбільш ефективним є саме цей тип навчання, де освоюються алгоритми діяльності, на основі яких студенти самостійно пристосовують їх до конкретних ситуацій для різних умов.

Таблиця 2.8 - Критерії вибору різних типів навчання

Тип навчання	Критерії вибору
Тип навчання	По меті	За умовами	За змістом навчального матеріалу
Неповна ООД (перший тип)	Сформувати орієнтири діяльності, що носить репродуктивний характер і характеризується самостійністю, міцністю, але не володіє розумністю, розгорненням, узагальненістю	При наявності великої кількості навчального часу і часу на самостійну роботу. При наявності досвіду самостійного навчання і вибору способів навчання. При наявності навчальної і допоміжної літератури. При наявності сформованої професійної мотивації.	Коли зміст навчального матеріалу не пов'язаний з майбутньою практичною діяльністю учня.
Повна ООД (другий тип навчання)	Сформувати орієнтири алгоритмічної діяльності, що характеризуються міцністю виконання, результатом якої є швидкість, точність виконання операцій	При відсутності базових знань у підготовці учнів. При відсутності професійного досвіду і практичних умінь. При відсутності здібностей самостійно здійснювати навчально-пізнавальну діяльність.	При визначальній ролі технології діяльності і неможливості її освоєння без попереднього опису наочним словесним способом
Повна ООД (третій тип навчання)	Формування творчої діяльності, що характеризується міцністю, узагальненістю, розгорнутістю, самостійністю, розумністю, усвідомленістю	При наявності базових знань в учнів. При наявності часу. При наявності відповідних засобів навчання	При можливості узагальнення і систематизації навчального матеріалу так, щоб загальні принципи можна було застосувати до приватних випадків

Отже тип навчання, який забезпечить оптимальні результати стосовно заданих умов організації навчального процесу, буде другий тип навчання.

Виберемо методи та засоби формування ООД.

Таблиця 2.9 - Вибір способів формування в учнів нових знань

Найменування підтеми	Мета	Рівень	Методи викладання	Наочні засоби
1.Сировина. Принципи збагачення сировини.	Сформувати знання класифікації. Сформувати знання основних принципів збагачення сировини, їх проходження	ІІ	Розповідь, демонстрація плакату, слайдів, пояснення	Плакат «принципи збагачення сировини», мапа «Розповсюдження сировини»
2.Вода як сировина хімічної промисловості	Сформувати знання класифікації природних вод. Сформувати знання по промисловому водоочищенню	ІІ	Розповідь, демонстрація, слайдів, пояснення	-

2.5 Проектування технологій формування виконавчих дій

Після визначення орієнтовної основи діяльності і її первинного сприйняття учнями, відбувається етап виконання дій у різних формах, які в дидактиці називають «закріпленням».

Головна закономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що пізнавальна діяльність і введені в неї знання здобувають розумову форму, стають узагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через цілий ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями.

Основною метою діяльності по проектуванню технології формування і засвоєння діяльності є визначення способів формування дій, обумовлених метою навчання.

Одним з головних способів виконання дій у рамках теоретичного навчання є рішення завдань. На кожному з етапів засвоєння завдання виконують різноманітні функції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій завдання служать для створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність, узагальненість і т.д.).

До всіх завдань пред'являється ряд вимог. Перша з них - це розрахунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друга - це відповідність завдань етапу засвоєння, тобто в умові завдань повинна відображатись мета і її характеристики.

Таблиця 2.10 - Проектування технологій формування виконавчих дій

Найменування розділу	Мета навчання	Рівень	Вибір способів закріплення
			метод	Форма	Засоби закріплення
			метод	Форма	Назва	Варійовані параметри	Варіанти рішень
1. Сировина. Принципи збагачення сировини	Закріпити знання класифікації, знання основних принципів збагачення сировини, їх проходження	ІІ	Бесіда	Фронтальна	1.Назвіть види викопної сировини. 2.Як вирішують існуючу проблему сировини? 3. Які механічні способи збагачення сировини використовують для твердої сировини?	1. Рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна, деревина, олії 2. Дешева місцева сировина, переробка відходів, використання рідкісних технологій, заміна сировини на більш економічну 3. Розсіювання, гравітаційне збагачення, сепарація, флотація.	1.Рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна 2.дешева сировина, переробка відходів, заміна економічною сировиною 3. Розсіювання, гравітаційне збагачення, сепарація.
2. Вода як сировина хімічної промисловості	Закріпити знання класифікації природних вод. Закріпити знання по промисловому водоочищенню	ІІ	Бесіда	Фронтальна	1.Назвіть класифікацію природних вод.	1. Атмосферні, поверхневі, підземні, хімічна, промислова, побутова.	1. Атмосферні, поверхневі, підземні.

2.6 Проектування технологій формування контрольних дій

Проектування системи контролю є одним з найважливіших видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута ціль навчання, які недоліки процесу навчання і що треба зробити, щоб застосувати нові технології навчання.

Діяльності по контролю можна поділити на наступні види: контрольно-проектувальна діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по навчальній дисципліні, її розділам та темам, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеню досягнення їх цілей; контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації та здійсненню контролю; контрольно-аналітична діяльність, тобто діяльність по аналізу та оцінці результатів навчального процесу та його корекції.

Таблиця 2.11 - Діяльність викладача по контролю навчального процесу

Види діяльності викладача	Функції контрольної діяльності	Процедури контрольної діяльності викладача
Проектувальна діяльність	Контрольно-проектувальна	1.1. Визначення мети контролю та змісту навчального матеріалу, що контролюється, на основі еталонів цілей навчання. 1.2. Аналіз умов проведення контролю (матеріальні умови), наявність технічних та дидактичних засобів контролю. 1.3. Вибір типу та виду контролю в залежності від мети, функцій та змісту вмінь, що контролюються. 1.4. Вибір метода контролю (по виду спілкування з учнями, по характеру оцінювання результатів контролю). 1.5. Визначення відповідних форм контролю (за масовістю обхвату, ведучій ролі суб’єкта, засобами контролю, що використовуються). 1.6. Розробка різнорівневих засобів контролю. 1.7. Рецензування засобів контролю. 1.8. Визначення критеріїв оцінки.
Практична діяльність	Контрольно-виконавча	2.1. Пояснення учням мети контролю, часу, що відводиться на перевірку, та критеріїв оцінки результатів навчання. 2.2. Спостереження за учнями на етапі здійснення зворотного зв’язку в ході контролю. 2.3. Виявлення (перевірка) сформованості професійних вмінь учнів за допомогою засобів контролю. 2.4. Оцінювання знань, вмінь та навичок учнів за розробленими критеріями оцінки. 2.5. Облік (фіксація) результатів оцінювання.
Дослідницька діяльність	Контрольно-аналітична	Статистична обробка результатів навчальної діяльності. Кількісний та якісний аналіз результатів контролю та виявлення причин не засвоюваності. Аналіз ефективності застосованої технології навчання. Розробка диференційованої програми надання індивідуальної (або групової) допомоги відстаючим учням. Розробка спеціальних корегуючих заходів за результатами самоаналізу діяльності педагога.

Розглянемо основні вимоги до контролю діяльності учнів:

Таблиця 2.12 - Основні вимоги до контролю діяльності учнів

Найменування вимог	Характеристика	Способи реалізації
Професійна спрямованість		Технологія контролю формування професійної діяльності повинна бути професійно спрямована та включати усі необхідні характеристики мети (еталони) професійної діяльності, що формується.
Об’єктивність	Інформативність (змістовність)	Створення такої системи завдань, які б охопили усі дози навчального матеріалу та відповідали усім необхідним рівням його засвоєння.
	Диференційованість перевірки	Вибір завдання в залежності від базових знань учнів, їх індивідуальних особливостей, типа темпераменту та мислення. Відбір засобів підбору в залежності від цілей даного уроку або теми (розділу). Вибір способів контролю в залежності від змісту навчального матеріалу.
	Валідність	Наявність достатньо великої кількості завдань для контролю (тобто варіативність завдань). Надійність розроблених засобів контролю в залежності від цілей навчання, змісту перевіряє мого матеріалу.
Систематичність		Неможна піддавати контролю те, що засвоєно тільки на першому рівні (первинного ознайомлення). Не треба удаватися до контролю, якщо викладач впевнений, що всі учні повністю справляться із завданням. При перевірці сформованих професійних умінь на кінцевих етапах діяльності, контроль може бути епізодичним, контролювати можна по кінцевому результату. Гарно організований поточний (етапний) контроль може зняти необхідність в ітоговому. Слід застосовувати різні форми та методи контролю, що включають взаємоконтроль, контроль парами, самоконтроль.
Правильна організація контролю	Індивідуальний характер	Видання індивідуальних завдань. Оцінка кожного учня з роз’ясненням індивідуальних помилок. Виключення колективного прийому заліків та іспитів.
Правильна організація контролю	Гласність	Мати чіткі критерії оцінки виконуваних контрольних завдань. Роз’яснення учням даних критеріїв перед початком виконання завдань. Обов’язкове коментування результатів контролю із викладенням правильних розв’язків та поясненням помилок.

Виберемо способи контролю сформованих у учнів знань та вмінь по темі «Сировина у хімічному виробництві».

Перевірка правильності спроектованої системи контролю:

1. Обраний тип контролю відповідає:

- масштабу цілей навчання;

- етапу вивчення конкретної дисципліни.

2. Обраний тип характеризується великою кількістю функцій, що проявляються в діях викладача та учнів в ході контролю.

3. Визначений вид контролю, відповідаючи меті та типу, враховує:

- частоту проведення;

- тимчасову спрямованість;

- широту області навчального матеріалу, що контролюється.

4. Відібрані об’єкти контролю (тобто зміст), являють собою сукупність структурно-пов’язаних елементів навчального матеріалу, важливих для майбутньої професійної діяльності учнів, та перевірка яких потребує від учнів виконання синтезованої навчально-пізнавальної діяльності.

5. Обране місце та час проведення контролю при відповідності його виду та змісту, враховує момент зняття нервовості, релаксацію учнів у період осмислення контрольного завдання та актуалізації власних знань з довгострокової пам’яті.

6. Обраний метод враховує:

- рівень навченості учнів;

- етап формування навчально-пізнавальної діяльності;

- психофізіологічні особливості особистості та навчальної групи в цілому;

- вид навчання в ході контролю;

- матеріально-технічне та дидактичне забезпечення навчального процесу в ПТНЗ.

7. Відповідність обраної форми організації контролю іншим компонентам системи забезпечення:.

- ведучою роллю суб’єкта контролю;

- масовістю учнів;

- ефективним використанням аудиторного часу.

8. Розроблені засоби контролю задовольняють вимогам:

- професійній спрямованості;

- функціональній та змістовній валідності;

- однозначності та визначеності;

- варіативності та системності змісту;

- надійності.

9. Розроблені критерії оцінки контрольного завдання задовольняють вимогам:

- об’єктивності та диференційованості;

- вимірюваності та застосовуваності.

10. Складений сценарій проведення етапу контролю включає детальний опис алгоритму бінарних комунікативних дій викладача та учнів в ході проведення контролю заданого типу.

2.7 Складання перспективно-поурочного плану викладення теми

Перспективно-поурочний план – це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні та дидактичні характеристики кожного з них, що представлені часом, що відводиться на вивчення тих чи інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.

В педагогічній літературі називаються наступні типи уроків:

- урок формування та засвоєння нових знань;

- урок закріплення, застосування знань про способи діяльності;

- урок формування інтелектуальних і практичних способів діяльності (інтелектуальних та практичних вмінь та навиків);

- урок закріплення та застосування способів діяльності;

- урок діагностичного контролю та корекції засвоєння знань, способів діяльності, застосування наукових знань та способів діяльності;

- комбінований урок (урок з декількома рівнозначними задачами).

Найменування типу уроку визначає основну його задачу та мету.

Під час уроку повинна бути реалізована кожна з поставлених задач, що повинно знайти відображення в методах навчання. Якщо мета комплексна та включає , наприклад, елементи формування нових знань, їх закріплення та контролю, то повинні бути обрані словесні методи (розповідь, пояснення, бесіда і т.д.), методи наглядності (ілюстрація, демонстрація), практичні методи (вправа, лабораторний метод, практична робота та методи контролю (опитування, контрольна робота, тестування і т.д.).

Тема уроку	Час	Мета уроку	Базові знання	Тип уроку	Методи, що застосовуються на уроці
Введення. Сировина. Уявлення про сировину, проміжний продукт, готовий продукт, відходи виробництва, комплексне використання сировини. Флотація, флотаційні машини.	2	Сформувати уявлення про сировину, продукти, відходи виробництва, вміння характеризувати види сировини.	Визначення термінів «сировина», «продукт», «відходи»	Урок повідомлення нових знань	Розповідь, бесіда
Види сировини. Комплексне використання сировини. Вода в хімічній промисловості	2	Сформувати уявлення про комплексне використання сировини, очищення та застосування води у хімічному виробництві	Визначення термінів «комплекс», « хімічне очищення сировини», «збагачення сировини»	Комбінований урок	Розповідь, опитування, бесіда
Характеристика природних вод. Джерела та характери забруднення стічних промислових вод. Очистка стічних промислових вод.	2	Сформувати уявлення про природні води, джерела забруднення води та методи очистки.	Визначення термінів «забруднення», «очищення води»,	Комбінований урок	Розповідь, опитування, бесіда
Види та джерела енергії, які використовують у хімічній промисловості	2	Сформувати уявлення про види та джерела енергії для хімічної промисловості.	Визначення термінів «енергія», «джерела енергії»	Комбінований урок	Розповідь, опитування, бесіда

2.8 Розробка бінарних дій викладача та учнів на уроці «Сировина у хімічному виробництві»

Тема уроку - Сировина у хімічному виробництві

Тип уроку – комбінований

Структурні елементи уроку:

- організаційний момент;

- постановка мети уроку;

- мотивація мети;

- актуалізація опорних знань;

- підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу;

- формування орієнтовної основи діяльності;

- формування виконавчих дій;

- контроль сформованих знань, вмінь, навичок;

- підведення висновків;

- видача домашнього завдання.

Таблиця 2.13 - Розробка бінарних дій викладача та учнів на уроці «Сировина у хімічному виробництві»

Структурні елементи уроку	Дії викладача	Дії учнів
1. Організаційний момент	Привітання учнів, їх перелік	- відповідають на привітання; - готуються до заняття (дістають зошити, ручки
2. Повідомлення теми та мети навчання	Викладач повідомляє тему уроку: «Сировина у хімічному виробництві», пояснює мету уроку: 1. Вивчити види сировини. 2. Сформувати уявлення про комплексне використання сировини, очищення та застосування води у хімічному виробництві	- записують тему уроку; - сприймають мету уроку.
3.Мотивація мети	Викладач повідомляє про важливість вивчення даної теми: «Сьогодні ми розглянемо технологію існуючу проблему сировини у хімічному виробництві. Всім нам відомо, що наше життя неможливе без хімії. Сучасність підпорядкована цій промисловості – ліки, побутова хімія, паливо, добрива тощо. Основним у промисловості є технологія та якісна сировина.. Знання отримані на цій лекції дадуть вам можливість побачити основні види сировини та отримати знання про її використання. Гарне знання цієї теми дозволить вам набрати додаткові бали».	Сприймають важливість та актуальність теми.
4. Актуалізація опорних знань	Викладач проводить опитування по базовим поняттям теми	Учні відповідають на поставлені запитання
5. Формування ООД	Викладач розпочинає викладення теми методом розповіді (із демонстрацією плакатів) за наступним планом: 1. Характеристика та запас сировини. 2. Принципи збагачення сировини. 3. Комплексне використання сировини. 4. Вода – сировина хімічного виробництва. 5. Промислове водоочищення	Учні прослухують, конспектують, запам’ятовують.
6. Контроль сформованих вмінь, знань, навиків	Викладач проводить усне та письмове опитування	Учні відповідають на поставлені питання усно та в письмовій формі.
7. Підведення висновків	Узагальнення вивченого: «Сьогодні ми вивчили проблему сировини, яка існує у хімічному виробництві. Ознайомилися з видами сировини, способами збагачення, сировини. Використанням води у хімічному виробництві».	Учні уважно слухають викладача
8. Видання домашнього завдання	Формулювання домашнього завдання: «На наступному уроці ми продовжуємо тему «Сировина у хімічному виробництві». Повторіть будь-ласка сьогоднішній конспект за підручником «Основи хімічної технології».	Учні записують домашнє завдання.

Висновки

Даний дидактичний проект підготовки спеціаліста за спеціальністю «Апаратник» з поглибленою розробкою теми «Сировина у хімічному виробництві» з дисципліни «Спецтехнологія з основами хімічної технології» може застосовуватися в професійно-технічних навчальних закладах з підготовки спеціалістів з вищенаведеної спеціальності.

Мета дослідження досягнута. В ході дидактичного проектування були розв’язані задачі дослідження:

- проведений аналіз професійної діяльності спеціаліста. Виявили характеристику галузі господарської діяльності апаратника. Визначили обов’язки та види діяльності фахівця. Надали характеристику трудових процесів, які виконує апаратник;

- спроектована кваліфікована характеристика спеціаліста. Виявили професійне призначення та вимоги використання спеціаліста. Зробили постанову функціональної структури діяльності апаратника. Визначили кваліфікаційні вимоги до фахівця;

- розроблений зміст професійної підготовки спеціаліста. Встановили тактичні цілі навчання. Згрупували зміст теоретичного навчання у відповідності до галузі господарської діяльності та видами діяльності апаратника. Обрали систему виробничого навчання. Побудували зведено-тематичний план професійної підготовки апаратника;

- спроектовані дидактичні матеріали. Встановили оперативні цілі навчання. Запроектували план викладення теми «Сировина у хімічному виробництві». Побудували контурний конспект на тему «Сировина у хімічному виробництві»;

- проведений аналіз базових умов навчання, вибрані способи формування базових знань;

- спроектовані навчальні технології підготовки апаратника;

- розроблені бінарні дії викладача та учнів на уроці «Сировина у хімічному виробництві».

Проаналізувавши розроблений дидактичний проект можна сказати, що він є ефективним засобом в плані розв’язання проблеми протиріччя необхідності підготовки спеціалістів за спеціальністю «Апаратник» та відсутності документації, що регламентує цю підготовку.

Список використаних джерел

професійний підготовка навчання апаратник

1. Галатенко Н.А., Ильясов И.И. Определение целей по учебным дисциплинам в системе интенсивного обучения: Учеб. пособие для слушателей ФГКП и преподавателей вузов гражданской авиации / Моск. ин-т инж. гражд. авиации. – М.: МИИГА, 1988. – 87 с.

2. Коваленко Е.Э., Беликова В.В., Брюханова Н.А., Ковальская В.С. Методика профессионального обучения: Методические указания по выполнению курсовой и дипломной работ.– Харьков: УИПА, 2003.– 102с.

3. Коваленко И.Г., Блинчевский Ф.Л. Организация и методика производственного обучения: Учебник для индустриально-пед. техникумов и повышения квалификации мастеров произв.обучения. – М.: Высш. школа, 1978. – 399 с.

4. Кочетов С.И.. Основы применения средств обучения в ПТУ. – М.: Высш. шк., 1986. – 160 с.

5. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.

6. Падалка О.С., Нісемчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів. – К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1995. – 255 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4