Показники	Значення
1. Кількість заправлених верстатів ( Мз )	264
2. Тип ткацького верстату	СТБ-2-180
3. Лінійна щільність пряжі, текс: основи ( То ) утоку ( Ту ) крайки ( Ткр )	29 29 29
4. Ширина тканини, см ( Шт )	167,75
5. Щільність ниток на 10 см: по основі ( Ро ) по утоку ( Ру )	226 190
6. Уробітка, %: по основі ( ао ) по утоку (ау )	8,257 6,803
7. Число ниток в основі ( mо )	3780
8. Істинний приклей, % ( Пі )	2,986
9. Маса пряжі на 100м без відходів, кг: по основі ( Мо ) по утоку ( Му )	11,772 10,105
10. Відходи, %: по основі ( Уо ) по утоку ( Уу )	0,492 0,056
11. У тому числі по основі: перемотування снування шліхтування пробирання прив’язування ткацтво	0,014 0,005 0,292 0,01 0,06 0,11
12. Кількість крохмалю, кг/1т основи	-
13. Обривність на 1м тканини: по основі ( Чо ) по утоку ( Чу )	0,27 0,13
14. Довжина основи на ткацькому навої, м (Lн )	1966,52
15. Довжина рулону тканини,м ( Lр )	196,292
16. Норма виробки проборщиці, нит/год	1500

Фарбована основна і утокова пряжа на бобінах м’якої мотки надходить у склад сировини де зберігається у ящиках – піддонах до моменту її використання. Пряжа під час зберігання на складі стабілізується і набуває необхідної вологості, що покращує іі властивості.

Перемотування основи і утоку здійснюється на мотальних машинах

М-150-2. Метою перемотування являється створення необхідного пакування, яке б забезпечило ефективне проведення наступного процесу снування, а також очищення пряжі від пуху і домішок, ліквідація пороків.

Наступним етапом підготовки пряжі до тканино формування є процес снування. Снування здійснюється на машина СП – 180. Метою снування являється навивання на одне пакування певного числа ниток основи встановленої розрахунком довжини.

Вибір шпулярника, Ш-616-2 обумовлений видом снування – партіонне приривне, при якому значно вищий швидкісний режим, оскільки радіус змотуваних паковок відносно-однаковий.

Наступний етап – процес шліхтування, який необхідний для формування ткацького навою та надання ниткам необхідних фізичних властивостей для більш високої якості. Шліхта надає ниткам необхідної міцності та гладкості, що сприяє меншому стиранню в процесі ткацтва. Процес шліхтування виконується на машині ШБ-11/180.

Пробирання ниток в зйомні органи ткацького верстата виконуються при зміні зношених ремізок , галев та берд. Пробирання основ проводиться на проборних верстатах ПСМ-230. Особливості використання верстату є те, що він обладнаний механічною подачею і його може обслужити одна людина.

На вузлов’язальних машинах нитки основи, допрацьованої на ткацькому верстаті: зв’язують з нитками знов встановлюваної основи. Механічні зв’язування застосовують, якщо немає необхідності в ручному пробиранні. Процес вузлов`язання виконується на пересувній вузлов’язальній машині УП-5. Особливість даної машини є те, що вона забезпечує надійну якість вузлів.

Процес ткацтва виконується на безчовниковому ткацькому верстаті

СТБ-2-180.

Знята з верстату тканина надходить приймально-конструктивного відділу ткацької фабрики. Тут визначають сорт тканини та виявляють пороки зовнішнього вигляду, а також проводиться облік кількості виготовленої тканини. Процес ткацтва виконується на безчовниковому ткацькому верстаті.

СТБ-2-180.

Знята з верстату тканина надходить приймально-конструктивного відділу ткацької фабрики. Тут визначають сорт тканини та виявляють пороки зовнішнього вигляду, а також проводиться облік кількості виготовленої тканини. На рис.1.1 зображено схему технологічного плану ткацтва

$Описание: C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\2011-01-18_164216.png$

Рис.1.1 Технологічний план ткацтва

1.1.1 Розрахунок норм продуктивності по переходам

1. Перемотування

Теоретична продуктивність основної і утокової пряжі:

кг ⁄год (1.1)

де Vм – лінійна швидкість перемотування;

км.б – кількість мотальних барабанчиків .

Норма продуктивності мотальної машини:

кг ⁄год (1.2)

2. Снування

Теоретична продуктивність:

кг/год (1.3)

Фактична продуктивність :

кг ⁄год (1.4)

3. Шліхтування

Теоретична продуктивність :

кг/год (1.5)

Фактична продуктивність:

кг/год (1.6)

4. Пробирання

Продуктивність пробирання однієї основи :

, хв (1.7)

де - час на пробирання 100 ниток (3,5-5 хв. В залежності від кількості реміз у пристрої).

Допоміжний час :

хв (1.8)

де - час відповідно на отримання прибору (1,2 хв.), його установку (1,6 хв.), на зняття й установку навоїв (1,5хв.), на прибирання ниток після пробирання (зв’язування)(2,5 хв.), на установку пасету (0,5хв.), на зміну проборки та установку пробраної основи (2хв.) .

Норма виробітки на верстаті в зміну :

кг (1.9)

де Т – тривалість роботи за зміну , хв. Т = 480 хв .

- час обслуговування робочого місця . = 20 хв .

Норма виготовлення за годину :

кг/год (1.10)

5. Прив’язування

Теоретична продуктивність :

кг/год (1.11)

Фактична продуктивність:

кг/год (1.12)

6. Контроль та облік

Теоретична продуктивність верстату :

кг / год (1.13)

де - швидкість руху тканини (50 м⁄ год)

Норма виготовлення :

, м / год (1.14)

Розрахунок плану ткацтва представляється у вигляді таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Розрахунок плану ткацтва

Машини по переходам	Тип чи система машин	Назва продукту, який виходить	Швидкість випускних органів		Теоретична продуктивність, кг/год, м/год	КПВ	Планова продуктивність, кг/год, м/год	КРО
Машини по переходам	Тип чи система машин	Назва продукту, який виходить	м/хв		Теоретична продуктивність, кг/год, м/год	КПВ	Планова продуктивність, кг/год, м/год	КРО
Мотальні	М-150-2	Бобіни	600		104,4	0,9	93,96	0,965
Снувальні	СП-180, Ш-616-2	Снувальн. вал	744,8		699,814	0,4	314,916	0,975
Шліхтувальні	ШБ-11/180	Ткацький навій	74,5		490	0,8	392	0,945
Проборні	ПСМ-230	Пробрана основа	-				79,445	0,985
Вузлов’яз.	УП-5	Прив’язанаоснова	500		1779,3	0,45	800,689	0,985
Ткацькі	СТБ-2-180	Сурова тканина		240	7,579	0,85	6,579	0,94
Бракувальні	Б-180	Рулон тканини	50		3000		1500	0,97

Розрахунок норм витрат пряжи

Норма витрати основної пряжі на 100 м тканини, кг:

кг/100м (1.15)

де: - витрата пряжі на 100м відповідно по основі та утоку;

- маса ниток відповідно основи та утоку на 100 погонних метрів сурової тканини;

- уробітка відповідно ниток основи та утоку.

Норма витрати утокової пряжі на 100 м тканини:

кг/100м (1.16)

де: - витрата пряжі на 100м відповідно по основі та утоку;

- маса ниток відповідно основи та утоку на 100 погонних метрів сурової тканини;

- уробітка відповідно ниток основи та утоку.

Визначаємо тип тканини:

16 – важка тканина

12,896+10,853=23,749 ≥ 16

1.3 Розрахунок коефіцієнта працюючого обладнання

З метою забезпечення високого рівня надійності роботи технологічного обладнання передбачені у плановому порядку періодичні зупинки машин для проведення капітального та середнього ремонту. Зв’язана з ремонтом втрата часу та зупинка виготовлення продукції враховується на підприємствах у вигляді проценту планових зупинок.

Для того, щоб розрахувати коефіцієнт роботи обладнання необхідно знайти планові зупинки верстата при капітальному, середньому та поточному ремонті, а також планові зупинки при скороченому робочому дні підлітків та жінок, які мають грудних дітей, а також зупинки верстату через інші причини.

Коефіцієнт працюючого обладнання визначається за наступною формулою:

(1.17)

де а – відсоток планових простоїв верстата.

, % (1.18)

де - відсоток простоїв через капітальний ремонт; - відсоток простоїв через середній ремонт; - відсоток простоїв через поточний ремонт; 1,5%; - відсоток простоїв через скорочений робочий день підлітків та жінок, які мають грудних дітей; 0,375% - відсоток простоїв через інші причини; 0,5%.

Кількість днів роботи за рік:

днів (1.19)

де - кількість днів у році відповідно календарних, вихідних, святкових.

Годинний фонд часу:

, год/рік (1.20)

де - кількість змін; - тривалість однієї зміни.

Періодичність капітального та середнього ремонтів складає (для важкої тканини та легкої , вибирається з додатків):

= 36

= 6

Норма часу:

=234

=117

Кількість робітників:

Тривалість простою через капітальний ремонт:

годин=9днів+6годин (1.21)

де - норма часу на капітальний ремонт;

- кількість робітників, які проводять ремонт.

Тривалість простою через капітальний ремонт також визначається:

, год. (1.22)

де - тривалість капітального ремонту;

- час роботи за дві зміни (16 годин)

; годин (1.23)

годин

Відсоток простою через капітальний ремонт:

, % (1.24)

Тривалість простою через середній ремонт:

,год. (1.25)

годин=4дня+7годин

Число середніх ремонтів складає:

(1.26)

Тривалість простою через середній ремонт визначається:

;годин

Відсоток простою через середній ремонт:

, % (1.27)

1.4 Розрахунок пропорційності обладнання

Спряженість обладнання розраховується для того, щоб забезпечити безперервність роботи ткацького цеху і встановити правильне співвідношення у потужності всіх підготовчих відділів, які приймають участь у підготовці напівфабрикатів. Під час розрахунку обладнання проборного відділу враховують відсоток проборки і прив’язування основ (10% основ пробирається, 90% - прив’язується), при цьому кількість напівфабрикатів за 1 год. відповідно при пробиранні і прив’язуванні визначається:

Кількість машин у заправці визначається за формулою:

(1.28)

Кількість машин у заправці округлюємо до цілого числа.

Дані розрахунку спряженості обладнання заносяться у табл. 1.3.

Таблиця 1.3 Розрахунок спрягомості устаткування

Перехід	Годинна потреба в напівфабрикатах, кг/год	Норма продуктивності машини, кг/год	КПО	Кількість машин в роботі	Кількість машин в заправці	Принято до установ-ки
Перемотування	Вм=242,646	Нм	0,965	Мр.=2,582	Мз.м=2,676	3
Снування	Вс=242,452	Нс	0,975	Мр.с=0,77	Мз.с=,7897	2
Шліхтування	Вшл=241,743	Ншл	0,945	Мр.шл=0,617	Мз.шл=0,653	2
Пробирання	Впр=241,573	Нпр	0,985	Мр.пр=0,608	Мз.пр=0,617	2
Прив’язування	Вузл=241,573	Нузл	0,985	Мр.уз=0,273	Мз.уз=0,277	1
ПКД	Впку=2051,557	Нпку	0,97	Мр.пку=1,368	Мз.пку=1,4	2

1.5 Розрахунок виробничої програми

Планування обсягу виробництва здійснюється на основі розробки виробничої програми. У ній відображається асортимент і якість продукції, режим роботи підприємства, продуктивність обладнання за видами продукції: в уточинах, погонних і квадратних метрах; випуск сурової тканини за рік, кількість сировини і т.д. Кількість верстато-годин у заправці:

, тис. ст-год (1.29)