Сборник рефератов

Курсовая работа: Оцінка ділової активності та ефективності господарювання на підприємстві ВАТ "Сокирянське газове господарство"

Курсовая работа: Оцінка ділової активності та ефективності господарювання на підприємстві ВАТ "Сокирянське газове господарство"

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ДІЛОВА АКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА - СКЛАДОВА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Показники фінансового стану підприємства

1.2. Рейтингова оцінка підприємства

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРЮВАННЯ СОКИРЯНСЬКОГО ГАЗОВОГО ГОСПОДАРСТВА

2.1. Динаміка ділової активності підприємства

2.2. Аналіз обсягу та структура майна

РОЗДІЛ З. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРЮВАННЯ СОКИРЯНСЬКОГО ГАЗОВОГО ГОСПОДАРСТВА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП

В останні роки на Україні в певних аспектах розвиваються ринкові відносини, і це викликає зміни у всіх сферах нашого суспільства, в функціях управління, в тому числі і в аналізі. Перехід економіки України на ринкові відносини обумовлює необхідність поповнення джерел власних засобів, що відноситься до задачі фінансової стабілізації організації в умовах ринку.

Також потрібно зауважити, що майно підприємства складається з різних об’єктів обліку – носіїв прав власності окремих суб’єктів. Права кожного власника на майно підприємства і на участь у його прибутках визначаються часткою і формою інвестованих коштів, а гарантією захищеності прав власності підприємства є власний капітал, зокрема зареєстрована його частка.

Отже, обрана тема курсової роботи дає можливість дослідити оцінку ділової активності та ефективності господарювання на підприємстві ВАТ ”Сокирянське газове господарство”.

У підприємства дуже часто виникає потреба не тільки в деталізованому аналізі фінансово стану підприємства за показниками оцінки його майна, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності, кредитоспроможності, ділової активності, а й у комплексному експрес-аналізі за скороченою кількістю показників.

Фінансовий стан підприємства можна охарактеризувати з точки зору цільових потреб аналітика, тобто оцінити або прибутковість підприємства, або його майновий стан, фінансову стабільність, або його ліквідність і платоспроможність, або його становище на ринку цінних паперів. Для кожного з цих варіантів є відповідний інструментарій, методики і комплекси оціночних показників.

Для комплексної оцінки експрес-методом фінансового стану підприємства необхідно використовувати найзагальніші показники, які здебільшого є індикаторами фінансового стану підприємства і визначають можливості його беззбиткової діяльності як у найближчий, так і у віддаленішій перспективі.

Мета даної роботи - пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства та виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства необхідно систематично і всебічно оцінювати з використанням різних методів та методик аналізу. Це дасть можливість критично оцінити фінансові результати діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції, до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Одним з важливих елементів оцінки фінансового стану підприємства є оцінка його ділової активності та ефективності господарювання. Актуальність даної теми полягає в тому, що аналіз показників ділової активності підприємства дає змогу оцінити в динаміці оборотність усього власного капіталу, мобільних обігових коштів, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості, фондовіддачі основних запасів.

Завдання даної роботи - провести оцінку ділової активності та ефективності господарювання підприємства на прикладі ВАТ “Сокирянське газове господарство", прослідити динаміку зміни показників ділової активності на протязі 2001-2002 рр., запропонувати на основі аналізу шляхи підвищення ділової активності та ефективності господарювання підприємства.

Питання аналізу фінансового стану підприємства і, зокрема його ділової активності та ефективності господарювання розглядається на сторінках економічних журналів ("Економіка України", " Фінанси України").Це статті Білик М.Д., Карбовник А.М., Дідик Л.М., Ізмайлової К.В. та ін.

Для аналізу роботи інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

- балансу (форма №1);

- звіту про фінансові результати ( форма №2);

- звіту про рух грошових коштів ( форма № 3);

- звіту про власний капітал ( форма № 3);

- дані статистичної звітності та оперативні дані;

- примітки до звітів.

Курсова робота складається з трьох розділів. В розділі 1 даної роботи розглядаються теоретичні аспекти ділової активності та ефективності господарювання підприємства як складової частини фінансово-економічного стану підприємства, показники оцінки фінансового стану підприємства, шляхи проведення рейтингової оцінки та аналізу руху коштів на підприємстві, аспекти управління дебіторською заборгованістю.

В розділі 2 проводиться розрахунок показників ділової активності та

ефективності господарювання ВАТ “Сокирянського газового господарства” та на їх основі зроблено оцінку ділової активності та ефективності господарювання за 2001-2002р.р., а також проведено аналіз обсягу та структури майна.

Шляхи підвищення ділової активності та ефективності господарювання ВАТ “Сокирянського газового господарства” розглянуто в розділі 3.


РОЗДІЛ І. ДІЛОВА АКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА - СКЛАДОВА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Показники фінансового стану підприємства

Фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою успішного функціонування підприємства. Саме тому необхідно систематично проводити аналіз фінансового стану підприємства.

Стійкий фінансовий стан формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності і в забезпеченні цієї стійкості в першу чергу зацікавлене саме підприємство, оскільки від цього залежить його економічна перспектива.

Для визначення фінансового стану підприємства досліджують показники:

1. Рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

2. Ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

3. Об'єктивної оцінки динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

4. Оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісної оцінки його конкурентоспроможності;

5. Аналізу ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

6. Визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Оцінка майнового стану дає можливість визначати, наскільки ефективно використовується майно підприємства, чи все у нього гаразд із оновленням основних засобів сучаснішою технікою, чи своєчасно позбавляється підприємство фізично і морально застарілого устаткування і обладнання. Такий аналіз дасть можливість виявити конкретні резерви підвищення ефективності використання майна підприємства. Економістами розроблені показники оцінки фінансово-економічного стану підприємства по кожній групі.

Для оцінки майнового стану підприємства визначають такі показники:

1. Сума господарських коштів, які є у розпорядженні підприємства;

2. Питома вага активної частини основних засобів;

3. Коефіцієнт зносу основних засобів;

4. Коефіцієнт оновлення основних засобів;

5. Коефіцієнт вибуття основних засобів.

Важливою складовою фінансового аналізу підприємства будь-якої сфери діяльності й форми власності має бути оцінка його прибутковості. Для цього доцільно використовувати шість показників:

Прибутковість інвестицій у звичайні акції;

Прибутковість інвестицій у фірму;

Головний показник прибутковості;

Прибутковість активів;

Оборотність матеріальних активів;

Прибутковість реалізації.

Аналіз зазначеного комплексу дає змогу оцінити прибутковість підприємства за основними її складовими і зробити висновки щодо резервів її зростання. Обов'язковою і важливою складовою фінансового аналізу має бути оцінка показників рентабельності підприємства, яка здійснюється за показниками:

Рентабельність продажу ;

Рентабельність основної діяльності;

Рентабельність основного капіталу;

Рентабельність власного капіталу;

Період окупності власного капіталу;

Рентабельність усього капіталу підприємства;

Рентабельність перманентного капіталу.

Оцінка рентабельності за вказаними показниками дає можливість охарактеризувати такі її складові: рентабельність продажу, основної діяльності, основного власного перманентного і усього капіталу підприємства. Динаміка показників рентабельності дасть змогу визначити конкретні резерви її підвищення. Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану підприємств є показники ділової активності, яку аналізують за такими 10 показниками:

1. Загальна оборотність капіталу - це відношення чистої виручки від реалізації до підсумку балансу.

2. Оборотність мобільних коштів - це відношення чистої виручки від реалізації до підсумку II та III розділів активу балансу.

3. Оборотність матеріальних оборотних коштів - це відношення чистої виручки від реалізації до підсумку II розділу активу балансу.

4. Оборотність готової продукції - це відношення чистої виручки від реалізації до готової продукції.

5. Оборотність дебіторської заборгованості - це відношення виручки від реалізації до дебіторської заборгованості.

6. Середній строк обороту дебіторської заборгованості обчислюється як відношення середньорічної дебіторської заборгованості до виручки від реалізації.

7. Оборотність кредиторської заборгованості обчислюється як відношення виручки від реалізації до кредиторської заборгованості.

8. Середній строк обороту кредиторської заборгованості обчислюється як відношення середньорічної кредиторської заборгованості до виручки від реалізації.

9. Фондовіддача необоротних активів визначається як відношення виручки від реалізації до необоротних активів.

10. Оборотність власного капіталу обчислюється як відношення виручки від реалізації до власного капіталу.

Аналіз цих показників дасть змогу оцінити в динаміці оборотність усього власного капіталу, мобільних, обігових коштів, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованостей, фондовіддачі основних засобів. На цій основі можна зробити висновок про наявні резерви прискорення обороту всіх перелічених складових майна і коштів підприємства. Важливо не лише систематично розраховувати та порівнювати в динаміці показники фінансового стану підприємства, а й правильно їх оцінювати. З цією метою, користуючись прогресивною вітчизняною та світовою практикою, задля об'єктивної оцінки основних показників фінансового стану економісти рекомендують систему нормативних значень показників. [13, 60] (додаток А). Зіставляючи фактичні показники оцінки ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості і стабільності з нормативними значеннями, можна зробити висновок про фактичний стан ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості.

1.2. Рейтингова оцінка підприємства

 Рейтингова оцінка підприємства - один із найважливіших засобів зниження ризику для всіх учасників інвестиційної діяльності та ділових партнерів. Рейтинг відображає відносний взаємний стан різних форм і організацій, є одним з станів ситуаційного аналізу, мета якого – створити своєрідний фотопортрет становища, у якому на момент проведення оцінки перебуває підприємство. Оцінка може проводитися як у просторі (порівняння різних підприємств), так і в часі (одне й теж підприємство в різні періоди часу) і повинна охоплювати у комплексі всю фінансову діяльність підприємства.

Для самих підприємств мати високий фінансовий рейтинг означає мати непогану перспективу отримати пакет замовлень. Рейтинг – своєрідний індикатор, який або підтверджує ефективність господарювання підприємства, або вказує про необхідність його корекції. Для того, щоб орієнтуватися у складній ринковій ситуації, підприємствам необхідно оцінювати не лише свій виробничий, економічний і фінансовий потенціал, а й потенціал своїх можливих конкурентів і партнерів. Рейтинг підприємств, оцінка їх фінансового стану мають інтерес для багатьох суб’єктів ринкових відносин, причому кожного споживача інформації цікавлять певні характеристики фінансово – господарської діяльності підприємства (додаток Б ). Інформація про реальне становище підприємств сприяє залученню найкращих із них до реалізації інвестиційних проектів і програм як українськими, так і закордонними інвесторами. У країнах із розвинутою економікою існують незалежні рейтингові агентства, що на договірних засадах виконують роботи для держави, фірм, акціонерних товариств, банків і інших замовників. Президія Торгово – промислової палати України 24 листопада 1994р. затвердили рішення про введення недержавного реєстру українських підприємств, фінансове становище яких свідчить про їхню надійність як партнерів для підприємницької діяльності в Україні й за рубежем – реєстр ТПП України. Підприємства включаються до реєстру добровільно і регулярно подають матеріали про свій фінансовий і виробничий стан за списком документів, зазначеним у Положенні про недержавний реєстр українських підприємств, але реєстр ТПП складений ще не в усіх регіонах України.

Виконання такої роботи досить складне, оскільки не має стандартних методик визначення рейтингу. Про те у всіх теоретичних і методичних розробках одночасно стверджується, що саме фінансовий стан підприємства найоб’єктивніше відбиває всі аспекти його виробничо – господарської та комерційної діяльності. Це й робить рейтингову оцінку підприємства надзвичайно актуальною. Підсумкова рейтингова оцінка враховує всі найважливіші показники фінансово – господарської і виробничої діяльності підприємства, тобто господарської активності в цілому.

 Вибір і обґрунтування вихідних показників фінансово-господарської діяльності повинні здійснюватися відповідно до досягнень теорії фінансів підприємства, виходити з цілей оцінки потреб суб'єктів управління в аналітичній оцінці. Вихідні показники для рейтингової оцінки об'єднанні в шість груп. Перелік показників цілком відповідає вимогам Міжнародного комітету з бухгалтерських стандартів до системи показників, необхідних для аналізу діяльності підприємств [5, 32].

Перша група - показники оцінки прибутковості господарської діяльності підприємства:

- загальна рентабельність підприємства;

- чиста рентабельність власного капіталу;

- загальна рентабельність основних фондів.

Аналіз прибутковості або рентабельності господарської діяльності дає відповідь на питання: на скільки керівництво ефективно використовувало показані в балансі активи в цілому і їх окремі складові частини. Ефективність його роботи визначається співвідношенням чистого або валового прибутку, зумовленого різноманітними засобами, із сумою активів, використаних для одержання цього прибутку.

Друга група - показники оцінки ефективності управління підприємством:

- чистий прибуток на 1 грн. обороту;

- прибуток від реалізації продукції на 1 грн. реалізації продукції;

- загальний прибуток на 1 грн. реалізації продукції.

Показники оцінки ефективності управління підприємством засвідчують відношення результату виробничої діяльності до загального обсягу реалізації. Зростання коефіцієнтів може бути як наслідком збільшення цін при незмінних витратах на виробництво, так і результатом зниження витрат при постійних цінах.

 Третя група - показники ділової активності:

- загальна капіталовіддача;

- віддача основних виробничих запасів і нематеріальних активів;

- оборотність усіх оборотних активів;

- оборотність запасів;

- оборотність дебіторської заборгованості;

- оборотність найліквідніших активів;

- оборотність власного капіталу.

Показники ділової активності підприємства фіксують швидкість оборотів різноманітних видів активів протягом аналізованого періоду і розраховуються шляхом розподілу продуктів від реалізації продукції на різноманітні види активів підприємства. Таким чином, можна визначити, яка кількість вказаних активів необхідна для забезпечення даного рівня реалізації продукції, тобто визначається сума прибутку на одиницю вкладених активів, а також є четверта, п’ята та шоста групи рейтингової оцінки підприємств, але в даному випадку вони не використовуються. .

Вихідні дані для проведення рейтингової оцінки фінансового стану підприємства і розрахунку показників беруться у відповідних форм стандартної бухгалтерської звітності: форма № 1 – “Баланс підприємства” та форма № 2 –

“ Звіт про фінансові результати ”.

Отже рейтингова оцінка фінансового стану підприємства проводиться на підставі зовнішнього фінансового аналізу, результатом якого є фінансові коефіцієнти. Це робиться з декількох причин: - по-перше, зовнішня фінансова звітність відбиває в собі усі наслідки дій, здійснюваних керівництвом підприємства на підставі проведеного управлінського аналізу;

- по-друге, фінансовий аналіз дає змогу брати до уваги узагальненні показники діяльності підприємства, такі, як статті балансу, дані про витрати та інші;

- по-третє, використання даних зовнішнього фінансового аналізу дає можливість створювати рейтингові таблиці підприємств, тому що дорівнюють однорідній порівняльній величині.


РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРЮВАННЯ СОКИРЯНСЬКОГО ГАЗОВОГО ГОСПОДАРСТВА

2.1. Динаміка ділової активності підприємства

Об’єктом дослідження обрано ВАТ “Сокирянське газове господарство”, де можна визначити динаміку ділової активності підприємства. Спочатку ми обчислюємо показники ділової активності підприємства за останні роки (2001-2002р.).

 Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

 Для оцінки ділової активності Сокирянського газового господарства проведемо розрахунки показників ділової активності за 2001 та 2002 роки, використавши для цього дані річних фінансових звітів.

1.Оборотність активів (обороти), ресурсовіддача, коефіцієнт трансформації обчислюється як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства.

чиста виручка від реалізації

Km = [2.1]

вартість активів – підсумок балансу

630,5тис.грн.

 Km (2001р.) = 0,218

2887,8тис.грн.

774,3тис.грн.

 Km (2002р.) = 0,294

2629,8тис.грн.

2.Коефіцієнт обіговості основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації

продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів.

 чиста виручка від реалізації

Фо.ф. = [2.2]

 середньорічна вартість основних засобів

630,5тис.грн.

 Фо.ф. (2001р.) = 0,799

788,7тис.грн.

774,3тис.грн.

 Фо.ф. (2002р ) = 1,04

 746,5тис.грн.

3.Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) обчислюється як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до підсумку II та III розділів активу балансу.

чиста виручка від реалізації

Kо = [2.3]

обігові кошти 630,5тис.грн.

 Kо (2001р.) = 0,30

 2099,1тис.грн.

774,3тис.грн.

 Kо (2002р.) = 0,41

 1883,3тис.грн

4.Період одного обороту обігових коштів (днів) обчислюється як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнту оборотності обігових коштів.

360 Чо = [2.4]

360 Чо (2001р.) =1200 ( днів )

5.Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів (обороти) розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів.

собівартість реалізованої продукції

Kо.з. =[2.5]

середньорічна вартість матеріальних запасів

605,7тис.грн.

 Kо.з. (2001р.) = 31,06

19,5тис.грн.

805,6тис.грн.

Kо.з. (2002р.) = 51,97

15,5тис.грн.

6.Період одного обороту запасів (днів) обчислюється як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнту оборотності матеріальних запасів.

7.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти) розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості.

чиста виручка від реалізації

Kд.з. = [2.7]

середньорічна дебіторська заборгованість

630,5тис.грн.

 Kд.з. (2001р.) = 0,306

 2061,4тис.грн.

774,3тис.грн.

 Kд.з. (2002р.) = 0,415

 1866,5тис.грн

8.Період погашення дебіторської заборгованості (днів) обчислюється як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності, дебіторської заборгованості.

360

Чд.з. = [2.8]

Кд.з.

360

Чд.з. (2001р.) = 1176,5 ( днів )

0,306

360

Чд.з. (2002р.) = 867,5 ( днів )

0,415

9.Коефіцієнт оборотності готової продукції (оборотів) обчислюється як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до вартості готової продукції.

 чиста виручка від реалізації

Кг.п. = [2.9]

готова продукція

630,5тис.грн.

Кг.п. (2001р.) = 0

774,3тис.грн.

 Кг.п. (2002р.) = 0

10.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (обороти) розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості.

чиста виручка від реалізації

Кк.з. = [2.10]

середня кредиторська заборгованість

630,5тис.грн.

Кк.з. (2001р.) = 0,359

1757,4 тис.грн.

774,3тис.грн.

Кк.з. (2002р ) = 0,457

 1695,6тис.грн.

11.Період погашення кредиторської заборгованості (днів) розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості.

360 360

Чк.з. =[ 2.11 ] ; Чк.з. (2001р.) = 1002,8 (днів )

КК.з 0,359

360

Чк.з. (2002 р.) = 787,7 ( днів )

0,457

 12.Період операційного циклу (днів) визначається як сума періодів

запасу і дебіторської заборгованості.

Чо.ц. = Чз. + Чд.з. , [ 2.12 ]

Чо.ц.(2001р.) = 11,59 + 2400 = 2411,59 (днів )

Чо.ц.(2002р.) = 6,93 + 878,05 = 884,98 ( днів )

13.Період фінансового циклу (днів) визначається як різниця періоду операційного циклу і кредиторської заборгованості.

Чф.ц. = Чо.ц. - Чк.з. , [ 2.13 ]

Чф.ц.(2001р.) = 2411,59 – 1002,8 = 1408,79 (днів )

 Чф.ц.(2002р.) = 884,98 – 787,7 = 97,28 ( днів )

14.Коефіцієнт оборотності власного капіталу (оборотність) розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства.

 чиста виручка від реалізації

Кв.к. [2.14]

 середньорічної величини власного капіталу

 630,5 тис.грн.

 Кв.к.(2001р.) = 0,56

 1130,4 тис.грн

 774,3 тис.грн.

 Кв.к.(2002р.) = 0,71

 1085,9 тис.грн.

 Вище зазначені розрахунки показників ділової активності проводилися за допомогою річних фінансових звітів, а їх відхилення ми можемо побачити у табл. 2.1

Таблиця 2.1. Показники ділової активності

Показники На початок На кінець Відхилення
п/п 2002 року 2002року ( + ; - )
1. Оборотність активів 0,218 0,294 +0,076
2. Коефіцієнт обіговості основних
Засобів 0,799 1,04 +0,241
3. Коефіцієнт оборотності обігових
Коштів 0,30 0,41 +0,11
4. Період одного обороту обігових
коштів (днів) 1200 878,05 -321,95
5. Коефіцієнт оборотності
матеріальних запасів 31,06 51,97 +20,91
6 Період одного обороту запасів (днів) 11,59 6,93 -4,66
7. Коефіцієнт оборотності дебіторської
Заборгованості 0,306 0,415 +0,109
8. Період погашення дебіторської
заборгованості (днів) 1176,5 867,5 -309,0
9. Коефіцієнт оборотності готової
продукції 0 0 0
10. Коефіцієнт оборотності
кредиторської заборгованості 0,359 0,502 +0,143
11. Період погашення кредиторської
заборгованості (днів) 1002,8 717,1

- 285,7

12. Період операційного циклу 2411,59 884,98 -1526,61
13 Період фінансового циклу 203,8 149,77 - 54,03
14. Коефіцієнт оборотності власного
капіталу 0,56 0.74 +0,18

Страницы: 1, 2


© 2010 СБОРНИК РЕФЕРАТОВ