РОЗДІЛ
1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ТОВАРИ, РОБОТИ, ПОСЛУГИ
1.1 Економічна сутність та класифікація дебіторської
заборгованості
1.2 Огляд нормативних документів, що регламентують облік
дебіторської заборгованості
РОЗДІЛ
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ
2.1 Первинний облік дебіторської заборгованості
2.2 Аналітичний і синтетичний облік дебіторської заборгованості
2.3 Розрахунок та облік резерву сумнівних боргів
РОЗДІЛ
3. ПОРІВНЯННЯ ВИМОГ П(С)БО ТА МСБО, ЩОДО РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ З ОБЛІКУ ДЕКБІТОРСЬКОЇ
ЗАБОРГОВАНОСТІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
П(С)БО – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку.
МСФЗ – Міжнародні стандарти фінансової звітності.
МСБО – Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
Дт – дебіт.
Кт – кредит.
Субрах. - субрахунок.
Рах. – рахунок.
ПДВ- податок на додану вартість.
АЗ – акцизний збір.
ВСТУП
Одним з найважливіших показників, які характеризують
фінансовий стан підприємства, є стан розрахунків з дебіторами і кредиторами. Дебіторська заборгованість також є
одним з негативних явищ в економіці будь-якої країни. Велика сума
заборгованостей, які існують між українськими підприємствами призводить до
сумнівно відомої кризи неплатежів. Криза неплатежів призводить до гальмування
розвитку ринків, на яких працюють дані підприємства (внаслідок недоотримання
грошових коштів, які б підприємства могли вкладати у свій подальший розвиток),
платіжна криза являє собою одне з найбільших негативних явищ у національній
економіці в цілому.
Взагалі питання дебіторської заборгованості є дуже
важливими і актуальним для функціонування будь-якого підприємства, особливо в
сучасних українських умовах ведення бізнесу. Дебіторська заборгованість впливає
на економічну діяльність будь-якого підприємства особливим чином: дебіторська
заборгованість, яка протягом тривалого часу не повертається (отже, що до неї на
підприємстві виникає сумнів, стосовно її повернення) перш за все погіршує
фінансовий стан підприємства, тобто відбувається погіршення платоспроможності
підприємства, внаслідок недоотримання (недостачі) грошових коштів. Крім усього
зазначеного відбувається погіршення оборотності грошових коштів (швидкості
обертання коштів). Внаслідок дії цих факторів може збільшуватися кредиторська
заборгованість підприємства перед своїми постачальниками (внаслідок
недостатньої суми коштів). Погіршення платоспроможності підприємства ставить
загрозу, що до банкрутства підприємства, чи у кращому разі, погіршення
результатів діяльності (гальмування чи припинення розвитку). Тому це питання є
дуже актуальним у наш час.
Метою курсової роботи є розгляд сутності організації
обліку дебіторської заборгованості та резерву сумнівних боргів.
Об’єктом дослідження є дебіторська заборгованість
підприємства.
Предметом
дослідження є сутність, класифікація, облік дебіторської заборгованості та
облік резерву сумнівних боргів.
Методи
дослідження:
1.
Спостереження.
Наукове дослідження процесу організації обліку виникнення, сплати або списання
дебіторської заборгованості, документальне оформлення всіх операцій стосовно
дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
2.
Опис. В
роботі описані всі вимоги та стандарти, яким повинен відповідати облік
дебіторської заборгованості та резерву сумнівних боргів.
3.
Аналіз.
Виявлення тенденцій протікання різних видів діяльності підприємства, аналіз
особливого впливу дебіторської заборгованості на підприємство, а також аналіз наслідків,
що випливають з порушення нормального обороту коштів на підприємстві. Виявлення
закономірностей, що виникають та постають у процесі визнання заборгованості
сумнівною або безнадійною.
4.
Узагальнення.
Узагальнення всіх економічних показників ефективної діяльності підприємства.
5.
Систематизація
даних по підприємству.
Інформаційною базою написання курсової роботи є
законодавчі та нормативні документи України, праці вітчизняних і закордонних
вчених з питань обліку дебіторської заборгованості, спеціалізовані періодичні
видання, первинні документи, облікові регістри та форми звітності
досліджуваного підприємства.
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ДЕБІТОРСЬКОЇ
ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ТОВАРИ, РОБОТИ, ПОСЛУГИ
1.1 Економічна сутність та класифікація дебіторської
заборгованості
Взаємовідносини між підприємствами, організаціями,
установами та населенням, що обумовлені дією ринку, носять характер грошових
розрахунків. Ці взаємовідносини засновані на використанні грошей в залежності
від їх функцій як коштів обертання і платежу. При цьому підприємства являються
постачальниками для одних та покупцями для інших.
За економічним змістом розрахунки поділяються на дві
основні групи: за товарними операціями (розрахунки між підприємствами і
господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи і
придбанні матеріальні цінності та послуги); за нетоварними операціями (платежі
до бюджету, тобто податок на прибуток тощо, сплата страхових платежів,
отримання бюджетних асигнувань, розрахунки за претензіями, недостачами і
розкраданнях, інших).
У процесі фінансово-господарської діяльності у
підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми
контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило,
не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином,
протягом певного періоду від моменту відвантаження продукції(надання послуг,
виконання робіт) до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться
у вигляді дебіторської заборгованості.
Також дебіторська заборгованість виникає при
перерахуванні грошей за майбутні поставки цінностей і послуги, перерахування
платежу зразу за кілька місяців (орендна плата тощо.), а також в зв’язку з
заборгованістю окремих осіб по нестачах і розкраданням.
Під дебіторською заборгованістю розуміють
заборгованість організацій, фізичних осіб даної організації (наприклад,
заборгованість покупців за придбану продукцію, підзвітних осіб за видані їм під
звіт грошові суми). Організації та особи, що є боржниками даної організації,
називаються дебіторами.
В бухгалтерському балансі дебіторську заборгованість
відображають по її видам. Облік дебіторської заборгованості при розрахунках з
покупцями ведеться по ціні реалізації продукції.
В деяких випадках (по спеціальним завданням чи при
виникненні сумніву в можливості утримання боргу) необхідно визначити реальність
дебіторської заборгованості. Остання може бути реальною, сумнівною і
безнадійною.
Для визначення реальності боргу необхідні
підтвердження дебітора, дані про існування боржника, документальне
обґрунтування боргу і дані про його тривалість.
Сумнівною називається заборгованість, по якій
пред’явлені позови і претензії (спірні борги, дебітори по претензіям);
безнадійною, - по якій немає перспектив отримання, через що вона буде списана у
збиток. Сюди відносяться борги, утримати які відмовились судово-арбітражні
органи; борги, по яким сплинув строк позовної давності, борги відповідних
підприємств і безвісті зниклих чи незаможних осіб, борги, що не мають
документального обґрунтування для пред’явлення позову, недостачі понад норми
природного збитку при відсутності винного.
Дебіторська заборгованість, з точки зору її реальності,
може бути проаналізована тільки шляхом використання первинних документів і
даних аналітичного бухгалтерського обліку.
Дебіторська заборгованість призводить до позапланового
перерозподілу засобів між підприємствами. Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість
— це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Під дебіторами слід розуміти юридичних та фізичних
осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових
коштів, їх еквівалентів або інших активів.
З метою складання фінансової звітності дебіторська
заборгованість класифікується за такими ознаками:
- зв'язком з нормальним операційним циклом (нормальний
операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів для здійснення
діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або
товарів і послуг);
- терміном погашення;
- об'єктами, щодо яких виникли зобов'язання дебіторів;
За першими двома ознаками виділяють довгострокову та
поточну дебіторську заборгованість (табл. 1.1).
Довгострокова дебіторська заборгованість — сума
дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного
циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської
заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде
погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Поточною дебіторською
заборгованістю вважається також сума дебіторської заборгованості, яка
продовжується більш як один рік, але очікується, що вона буде погашена в ході
нормального операційного циклу підприємства.
Заборгованість, за якою термін оплати ще не
настав
Заборгованість не оплачена у встановлений
термін
Заборгованість, за якою минув строк позовної
давності
Якщо такі випадки мають місце, необхідно, щоб
підприємство розкривало для кожного активу, що поєднує суми, очікувані до
отримання як до, так і після 12 місяців від дати балансу, суму, що підлягає
одержанню після 12 місяців від дати балансу.
Дебіторська заборгованість за об'єктами, щодо яких
виникають зобов'язання дебіторів, класифікується як:
-
дебіторська
заборгованість, пов'язана з нормальною діяльністю підприємства з реалізації
продукції, товарів, робіт, послуг;
-
дебіторська
заборгованість, що не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт,
послуг, а виникає внаслідок здійснення інших операцій.
-
дебіторську
заборгованість, пов'язану з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг,
поділяють на;
-
дебіторську
заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги;
-
векселі,
одержані в забезпечення дебіторської заборгованості за продукцію, товари,
роботи, послуги.
Поточна дебіторська заборгованість, пов'язана з
реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, представлена в Балансі у складі
оборотних активів окремими статтями зазначених різновидів.
Дебіторську заборгованість, не пов'язану з реалізацією
продукції, робіт, послуг, складають:
-
дебіторська
заборгованість за виданими авансами;
-
дебіторська
заборгованість за розрахунками з бюджетом;
-
дебіторська
заборгованість з нарахованих . доходів;
-
дебіторська
заборгованість із внутрішніх розрахунків.
Зазначені види поточної дебіторської заборгованості (в
тому числі поточної частини довгострокової заборгованості), що не пов'язані з
реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, відображуються у Балансі як
окремі статті.
-
іншою
довгостроковою заборгованістю. Залежно від своєчасності оплати дебіторську
заборгованість поділяють на:
-
дебіторську
заборгованість, термін оплати якої не настав (нормальна);
-
дебіторську
заборгованість, не оплачену в термін (прострочена);
-
дебіторську
заборгованість, за якою минув строк позовної давності (безнадійна).
1.2 Огляд нормативних документів, що регламентують
облік дебіторської заборгованості
Досить важливим питанням у розкритті теми обліку
дебіторської заборгованості є визначення нормативної бази, яка регулює порядок
та правильність здійснення обліку. Знання та розуміння нормативних джерел
дозволяє приймати вірні та законодавчо обґрунтовані рішення на підприємстві
стосовно дебіторської заборгованості.
Дебіторську заборгованість регламентують чинні в
Україні нормативні документи:
1.
Закон
України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність».
2.
Закон
України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3.04.97 р.
3.
План
рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ.
4.
Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість».
5.
Положення
про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
6.
Методичні
рекомендації по застосуванню реєстрів бухгалтерського обліку.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні» визначає правові принципи регулювання, організації,
ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні. Крім
цього в ньому визначено такі поняття, як «зобов'язання». Відповідно до Закону
України № 996 від 16.07.99 р. підприємство (організація) самостійно визначає
облікову політику на рік, де відображаються основні засади організації та
ведення обліку на підприємстві.
Закон України «Про податок на додану вартість»
№168/97-ВР від 3.04.97 р. Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та
ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування
операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття
податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до
бюджету.
План рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та
Інструкція № 291 про його застосування встановлюють позначення і порядок
ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного
запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов'язань і фактів
фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних
осіб (крім банків та бюджетних установ) незалежно від форм власності,
організаційно-правових форм і видів діяльності. План рахунків бухгалтерського
обліку є переліком рахунків і схем реєстрації і групування на них фактів
фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському
обліку. Згідно Інструкції №291 для обліку зобов'язань призначений клас 5
«Довгострокові зобов'язання» і 6 «Поточні зобов'язання» Плану рахунків, склад
яких відповідає структурі довгострокових та поточних зобов'язань.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10
«Дебіторська заборгованість» регламентується на законодавчому рівні. Це
Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському
обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій
звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами,
організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім
бюджетних установ). Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням
особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості,
встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку встановлює порядок створення, прийняття і відображення у
бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових
регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та
госпрозрахунковими організаціями (крім банків).
Методичні рекомендації по застосуванню реєстрів бухгалтерського
обліку спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім
регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про
наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської
діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб (крім банків і
бюджетних установ), їх філій, відділень, представництв незалежно від форм
власності, організаційно-правових форм і видів діяльності (далі -
підприємства), на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів,
капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів.
Форма бухгалтерського обліку як певна система
регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення
інформації в них повинна обиратися підприємствами самостійно з додержанням
єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї
діяльності і технології обробки облікових даних.
Цей перелік можна доповнювати і іншими нормативними
документами, які прямо або опосередковано регламентують облік дебіторської
заборгованості в Україні.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ
ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ
2.1 Первинний облік дебіторської заборгованості
На підприємстві господарські операції відображаються в
бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.
Записи в облікових регістрах щодо дебіторської заборгованості проводять на
підставі первинних документів, створених відповідно до вимог Положення про
документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Первинні документи складаються в момент проведення
кожної господарської операції, або якщо це можливо, то безпосередньо після її
завершення. Первинні документи складаються на бланках типових форм,
затверджених Міністерством статистики України.
Також первинні документи з обліку розрахунків (табл.
2.1.) слугують основними джерелами інформації для контролю розрахункових
відносин з покупцями і замовниками [12, c. 532]
Платіжні документи
на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних
установ
Акт прийнятих
робіт, послуг
Розрахунки
бухгалтерії про наявність курсових різниць
Податкові накладні
Товарно-транспортні
накладні
Погашення
заборгованості
Виписки банку
Виписки банку
Прибутковий касовий
ордер
Векселі
Векселі
Детально
процес виникнення дебіторської заборгованості можна представити у такому
вигляді.
Спочатку
оформлюється договір купівлі - продажу цінностей (товарів, робіт, послуг) між
підприємством - постачальником і підприємством – покупцем (Додаток А). Для
забезпечення оплати підприємством-покупцем бажаних цінностей на його адресу від
постачальника виставляється «Рахунок-фактура»(Додаток Б), в якому вказується
кількість, ціна і загальна сума (з урахуванням ПДВ) щодо їх оплати. В свою
чергу перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства - постачальника
здійснюється за допомогою документа «Платіжне доручення». Підтвердженням здійснення
оплати постачальника є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства
(Додаток В).
Для отримання у постачальника придбаних цінностей
самовивозом, представнику підприємства - покупця повинна бути видана «Довіреність
на одержання цінностей».
Видача покупцю із складу постачальника
товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підставі документа «Товарно-транспортна
накладна» (Додаток Г).
Вантажі, які надходять на підприємство від
постачальників, реєструють у «Журнал обліку вантажів, що надійшли».
Записи у «Картки складського обліку» цінностей, що
надійшли, здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних або «Прибуткового
ордера», який оформляється комірником по факту їх надходження. Узагальнення
інформації щодо розрахунків із постачальниками та підрядниками знаходить своє
відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №3 . [16, с.
427]
2.2
Аналітичний і синтетичний облік дебіторської заборгованості
Для бухгалтерського обліку поточної дебіторської
заборгованості використовується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та
замовниками», для обліку довгострокової дебіторської заборгованості
використовується рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші
необоротні активи».
Рахунок 36 «Розрахунки з
покупцями і замовниками» призначений для обліку розрахунків з покупцями та
замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані
послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселем, а також узагальнюється
інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп.
Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має
такі субрахунки:
361 «Розрахунки з
вітчизняними покупцями» - для обліку розрахунків з покупцями і замовниками, що
знаходяться на митній території України;
362 «Розрахунки з іноземними
покупцями» - для обліку розрахунків з іноземними покупцями і замовниками з
експортних операцій. На ньому ведеться облік сум, аналогічних тим, що
обліковуються на субрахунку 361;
363 «Розрахунки з учасниками
ПФГ» - для обліку операцій з учасниками промислово-фінансових груп [13, c. 532]
.
За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та
замовниками» відображається
продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих
послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає: податок
на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що
підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у
вартість реалізації; за кредитом сума платежів, які надійшли на рахунки
підприємства у банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо
рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію
(товари, послуги). Рахунки, що кореспондують з 36 рахунком «Розрахунки з
покупцями та замовниками» наведено в табл. 2.2.[16, с. 426]
Таблиця 2.2 Типові
бухгалтерські записи за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
Дт Рахунок 36 Кт
за дебетом з кредитом рахунків:
за кредитом з дебетом рахунків:
30 «Каса»
30 «Каса»
31 «Рахунки в банках»
31 «Рахунки в банках»
48 «Цільове фінансування і цільові
надходження»
34 «Короткострокові векселі одержані»
64 «Розрахунки за податками й платежами»
35 «Поточні фінансові інвестиції»
70 «Дохід від реалізації»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»
71 «Інший операційний дохід»
38 «Резерв сумнівних боргів»
76 «Страхові платежі»
50 «Довгострокові позики»
51 «Довгострокові векселі видані»
60 «Короткострокові позики»
62 «Короткострокові векселі видані»
63 «Розрахунки з постачальниками та
підрядниками»
64 «Розрахунки за податками й платежами»
65 «Розрахунки за страхуванням»
68 «Розрахунки за іншими операціями»
70 «Дохід від реалізації»
76 «Страхові платежі»
84 «Інші операційні витрати»
85 «Інші затрати»
90 «Собівартість реалізації»
93 «Витрати на збут»
94 «Інші витрати операційної діяльності»
99 «Надзвичайні витрати»
Рахунок
18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» призначено
для обліку дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не
виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти
місяців з дати балансу, для обліку активів, використання яких, як очікується, неможливо
протягом дванадцяти місяців з дати балансу, а також для обліку інших необоротних
активів, які не знайшли безпосереднього відображення на інших рахунках обліку
необоротних активів.
Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська
заборгованість та інші необоротні активи» має такі субрахунки:
181
«Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду»;
182
«Довгострокові векселі одержані»;
183
«Інша дебіторська заборгованість»;
184
«Інші необоротні активи».
За
дебетом рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні
активи» відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської
заборгованості та одержання інших необоротних активів, за кредитом - погашення
(списання) довгострокової дебіторської заборгованості та вибуття інших
необоротних активів.
На
субрахунку 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду» відображаються
чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 14 «Оренда» .
На субрахунку 182 «Довгострокові векселі
одержані» ведеться облік векселів, одержаних на забезпечення довгострокової
дебіторської заборгованості.
Субрахунок 183 «Інша дебіторська
заборгованість» призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості,
яка не відображається на інших субрахунках рахунку 18 «Довгострокова
дебіторська заборгованість та інші необоротні активи», зокрема розрахунків з працівниками
за виданими довгостроковими позиками тощо, інші види розрахунків.
На субрахунку 184 «Інші необоротні
активи» ведеться облік активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом
дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошових коштів, а також інших
активів, які безпосередньо не можуть бути відображені на інших рахунках обліку
необоротних активів. Типові бухгалтерські записи за рахунком 18 «Довгострокова дебіторська
заборгованість та інші необоротні активи» наведено в таблиці 2.3. [12, c. 346]
Таблиця 2.3 Типові
бухгалтерські записи за рахунком 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні
активи»
Дт Рахунок 18 Кт
за дебетом з кредитом рахунків:
за кредитом з дебетом рахунків:
10 «Основні засоби»
10 «Основні засоби»
11 «Інші необоротні матеріальні активи»
11 «Інші необоротні матеріальні активи»
12 «Нематеріальні активи»
12 «Нематеріальні активи»
31 «Рахунки в банках»
14 «Довгострокові фінансові інвестиції»
33 «Інші кошти»
28 «Товари»
35 «Поточні фінансові інвестиції»
30 «Каса»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»
31 «Рахунки в банках»
69 «Доходи майбутніх періодів»
33 «Інші кошти»
70 «Дохід від реалізації»
35 «Поточні фінансові інвестиції»
73 «Інші фінансові доходи»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»
74 «Інші доходи»
85 «Інші затрати»
97 «Інші витрати»
99 «Надзвичайні витрати»
Аналітичний облік розрахунків
з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість,
строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.