Курсовая работа: Аудит формування фінансових результатів виробничих підприємств
Керівник
аудиторської фірми __________ І.Г. Вавілова
Керівник
аудиторської групи __________ О.С. Соболєв
Дата
30.12.2009 р.
Програма проведення
аудиту є робочим документом аудитора, який обов'язково складається і
включається до аудиторського досьє.
Програма аудиторської
перевірки складається письмово і містить конкретні задачі, заходи і процедури
щодо кожного об'єкту аудиту. До того ж програма аудиту містить перелік етапів
аудиторської перевірки, процедури аудиту, які будуть використані на кожному
етапі перевірки, перелік доказів, які необхідно отримати аудитору, виконавці
кожного виду робіт і строки їх виконання.
Приклад програми
аудиторської перевірки фінансових результатів ВАТ
"Цюрупинський хлiбозавод" наведена
на додатку А.
5.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ВИРОБНИЧОМУ
ПІДПРИЄМСТВІ
5.1
Аудит
доходів
Перш ніж розпочати
детальну перевірку доходів, необхідно визначити суттєвість конкретних груп
доходів
(П(с)БО 15) у загальному обсязі доходів. Якщо аудитор визнає певний вид доходу
несуттєвим, він може ігнорувати подальшу перевірку цього доходу й зосередити
увагу на суттєвих доходах.
З
метою запровадження методу організації аудиту доходів, а також кількості
необхідних аудиторських процедур, аудитор проводить тестування внутрішнього
контролю і системи бухгалтерського обліку, яке дозволяє отримати відповіді на
такі запитання:
-
аналітичний
облік доходів здійснюється з достатнім рівнем деталізації?
-
відвантаження
продукції й товарів санкціонується належним чином?
-
дані
аналітичного обліку звіряються із синтетичними регістрами та Головною книгою?
-
бухгалтерський
облік доходів ведеться відповідно до вимог П(с)БО 15 "Доходи"?
Після
визначення суттєвості групи доходів і встановлення оцінки системи внутрішнього
контролю й бухгалтерського обліку аудитор вирішує, які групи доходів
він
перевірятиме і з застосуванням якого методу організації перевірки (суцільний
вибірковий, комбінований).
Під
час складання програми аудиту доходів аудитор заплановує аудиторські процедури,
які б дозволили йому встановити об'єктивну істину щодо таких тверджень:
-
доходи
одержані за результатом дійсних операцій у процесі звичайної діяльності;
-
відображені у звітності доходи
відповідають інформації, узагальненій на відповідних рахунках бухгалтерського
обліку;
-
доходи,
відображені на рахунках бухгалтерського обліку, підтверджені відповідними
первинними документами на відвантажену продукцію та надані послуги;
-
доходи
відображені у відповідному періоді;
-
доходи
висвітленні в примітках до фінансової звітності належним чином.
Аудитору
необхідно впевнитися, що:
-
господарські
операції з продажу продукції, товарів, надання послуг тощо оформлені
відповідними договорами;
-
договори
укладені відповідно до вимог Цивільного законодавства;
-
ці
договори не є обтяжливими для підприємства;
-
ціна
реалізації за договором відповідає затвердженій калькуляції.
При
встановленні фактів реалізації продукції, товарів, робіт та послуг без
укладання договорів аудитор повинен зафіксувати встановлені факти в робочому
документі.
За
фактами реалізації, які оформлені договорами купівлі-продажу, підряду тощо,
необхідно хоча б вибірково перевірити, чи відповідає оформлення договорів
вимогам Цивільного кодексу (гл. 52, 53, 54, 61, 63, 64). Аудитору необхідно за
обраним методом організації перевірки (суцільний, вибірковий) перевірити
чинники, які впливають на достовірність відображеної в бухгалтерському обліку й
фінансовій звітності інформації щодо доходів від реалізації.
У
першу чергу, необхідно перевірити відповідність інформації щодо кількості
відвантаженої продукції за даними складу та даними документів на відвантаження
продукції.
При
перевірці доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) необхідно
уважно вивчити відповідність цін реалізації за документами на реалізацію цінам,
установленим відповідними калькуляціями. В разі виявлення відхилень аудитор
розраховує суму недоодержаних доходів, з'ясовує причини відхилень, шляхом
заслуховування пояснень відповідальних осіб. Результати такої перевірки
фіксують у робочому документі.
Якщо
за даними цієї перевірки встановлено значну кількість фактів відхилення цінах,
то необхідно розширити межі вибіркового дослідження.
За
встановленими фактами відхилень у цінах реалізації аудитор проводить детальне
дослідження, в результаті якого встановлює:
-
яким
покупцям продукція відвантажена за цінами, нижчими за встановлені калькуляцією;
-
як
це відбилося на доходах підприємства;
-
хто
з персоналу санкціонував таку реалізацію;
-
чи
була в тому виправдана необхідність.
Результати
аудиторського дослідження відхилень у цінах реалізації аудитор відображає в
робочому документі. Залежно від суттєвості інших груп доходів аудитор приймає
рішення щодо їх перевірки й аналогічно проводить аудиторське дослідження. Із
метою підготовки висновку всі виявлені порушення і помилки аудитор відбиває у
робочому документі.
При
проведенні аудиту необхідно перевірити дотримання порядку підготовки рішень про
розподіл прибутку акціонерного товариства, своєчасного його прийняття.
Так, Правління ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод"
зобов'язане
протягом 30 календарних днів після закінчення фінансового року скласти звіт про
стан справ в ВАТ за минулий рік, подати
його ревізійній комісії товариства запросити для підготовки аудиторського
висновку за звітний період незалежного аудитора.
Аудитор
повинен подати Правлінню ВАТ "Цюрупинський
хлiбозавод"
свій
висновок і Звіт про результати аудиту фінансової звітності. Одночасно Правлінню
подає свій висновок ревізійна комісія.
Правління
зобов'язане одночасно з річним балансом підготувати до загальних зборів
акціонерів рішення щодо розподілу балансового прибутку.
Правління
після перегляду звіту має подати свій висновок разом із матеріалами ревізійної
комісії аудиторської перевірки наглядовій Раді акціонерного товариства.
Наглядова Рада ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод"
готує
свій звіт протягом 15 днів після отримання необхідних матеріалів від Правління
товариства, але не пізніше 90 календарних днів із дня завершення звітного року.
Правління ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод"
скликає
загальні збори акціонерів для заслуховування і затвердження річного балансу й
звіту про стан справ, а також прийняття рішення про розподіл прибутку. Загальні
збори акціонерів повинні відбутися не пізніше, ніж через 120 днів після
закінчення звітного року. Загальні збори акціонерів після доповіді Правління
приймають остаточне рішення щодо розподілу балансового прибутку.
Рішення
загальних зборів акціонерів відображається в протоколі. До нього додаються
перелік учасників загальних зборів, повідомлення про скликання зборів і
протокол мандатної комісії. Необхідно впевнитися, чи передано органу Правління,
який веде реєстр акціонерів, копію протоколу загальних зборів акціонерів.
5.2
Аудит витрат
Аудиторська
перевірка виробничих витрат є досить трудомістким процесом, що вимагає від
аудитора знання, крім безлічі нормативних та інструктивних матеріалів, також і
особливостей обрахунку собівартості продукції в окремих галузях і видах
господарської діяльності. Тому до початку документальної перевірки аудитору
необхідно вивчити організаційні і технологічні особливості підприємства,
спеціалізацію, масштаби і структуру кожного виду його виробничої діяльності. На
основі аналізу облікової політики й особливостей виробництва аудитор з’ясовує
обґрунтованість застосовуваного на практиці методу обліку виробничих витрат і
варіанта зведеного обліку витрат.
Для підтвердження
первісної оцінки систем внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку витрат
на виробництво продукції аудитор на основі отриманої інформації заповнює
заздалегідь розроблені тести.
За результатами
тестування встановлюється оцінка надійності систем і порівнюється з первісною
оцінкою, отриманої на стадії планування аудиту. Якщо така оцінка виявляється
нижчою первісної, то необхідно скорегувати обсяг і порядок проведення інших
аудиторських процедур. Аудитор визначає для себе об’єкти підвищеної уваги при
плануванні контрольних процедур і уточнює аудиторський ризик.
Підтверджуючи
вірогідність оформлення і відображення в обліку прямих і накладних витрат,
аудитор з’ясовує обґрунтованість віднесення кожного виду витрат на собівартість
продукції, правильність розмежування витрат по звітних періодах і об’єктах
обліку, відповідність виконаних кореспонденцій рахунків бухгалтерського обліку
встановленими нормативними документами. При цьому вивчаються робочі документи,
вже сформовані аудитором при перевірці операцій по заготовленні та витратах, з
коштами, розрахункових операцій.
Перевіряючи, чи
обґрунтовано віднесені витрати на собівартість продукції, аудитору варто
керуватися «Положенням про склад витрат…» і галузевими Інструкціями. Причому
усі витрати, передбачені зазначеними нормативними документами, відносяться на
собівартість у повному обсязі, але для цілей оподаткування по податку на
прибуток деякі з них приймаються тільки в межах установлених норм (витрати на
відрядження, витрати на підготовку кадрів, на оплату відсотків по позиках
банків, на рекламу, представницькі витрати, компенсація за використання
особистих легкових автомобілів для службових поїздок та інші). Названі витрати,
як правило, відносяться до управлінських. Тому аудитору необхідно проаналізувати
організацію аналітичного обліку по рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».
Аудитор встановлює загальну суму кожного виду нормованих витрат, виконує
арифметичний розрахунок цих витрат у межах норм і понад норми і порівнює
отримані значення з аналогічними показниками в обліку (і окремих довідках).
Аудитор з’ясовує:
правильність розподілу виробничих витрат по звітних періодах: дотримання
обраного методу і точність оцінки матеріальних ресурсів, що списуються на
витрати виробництва, правильність включення у собівартість амортизації основних
засобів, нематеріальних активів і МШП, інших видів витрат, в тому числі
пов’язаних з управлінням виробництвом, обґрунтованість розподілу
загальновиробничих витрат за об’єктами калькуляції, організацію обліку
зворотних відходів і браку та інші.
Аудитор уважно
проаналізує склад загальновиробничих витрат, які враховуються відповідно на
рахунку 91. У першу чергу на підставі первинних документів перевіряється
правильність розподілу по конкретних рахунках витрат на опалення, освітлення,
утримання і оренду приміщень, заробітну плату адміністративно-управлінського
персоналу підрозділів та ВАТ ”Цюрупинський хлібокомбінат” в цілому тощо.
Значна частка
витрат припадає на оплату комунальних послуг. Вивчаючи первинні документи і
ознайомлюючись з організацією на ВАТ ”Цюрупинський хлібокомбінат” обліку витрат
теплої води, електричної енергії, аудитор перевіряє, чи не враховуються до
собівартості реалізованої продукції адміністративні витрати та витрати на збут.
Аудитор вивчає правильність
формування різних резервів майбутніх витрат (на оплату чергових відпусток
співробітників, на виплату винагород за підсумками роботи за рік, на ремонт
основних засобів та інші).
Суми витрат
майбутніх періодів, що враховуються у витрати на виробництво звітного періоду,
повинні підтверджуватися кошторисами і первинними документами по обліку цих
витрат (накладні, акт приймання виконаних робіт та інші). Аудитор контролює
також склад витрат майбутніх періодів і правомірність їхнього віднесення на собівартість.
Аудитор
підтверджує правильність розподілу (списання) витрат відповідно до порядку,
закріпленим в обліковій політиці ВАТ ”Цюрупинський хлібокомбінат”.
У процесі
вивчення витрат ВАТ ”Цюрупинський хлібокомбінат” аудитору важливо переконатися,
що вони правильно документально оформлені і відбиті на рахунках бухгалтерського
обліку. Первинні документи, що підтверджують облік кожного виду витрат, повинні
містити всі обов’язкові реквізити, підписи відповідальних осіб. Кореспонденції
рахунків повинні відповідати встановленим нормативам.
Аудитор також
перевіряє: стан обліку незавершеного виробництва, своєчасність і правильність
його інвентаризації й оцінки, безпомилковість відображення результатів
інвентаризації в обліку. Насамперед аудитору потрібно проаналізувати
періодичність і порядок проведення інвентаризації незавершеного виробництва,
вивчити представлені інвентаризаційні описи і порівняльні відомості. Для
підтвердження однієї з думок аудитор може провести вибіркову інвентаризацію
незавершеного виробництва.
На ВАТ
”Цюрупинський хлібокомбінат” проводиться аудит допоміжних матеріалів. Якщо в
ході вибіркової перевірки виявлено значне відхилення (наприклад, більш 5% від
номенклатури, що перевіряється), то можна зробити висновок про формальний
характер проведених інвентаризацій. Якщо ж вибіркова інвентаризація допоміжного
виробництва виявить відхилення, то підтверджуються обсяги допоміжного
виробництва, зазначені в даних оперативного обліку руху допоміжних матеріалів
або аналітичного обліку.
Підтверджуючи
вірогідність незавершеного виробництва аудитор здійснює арифметичний контроль
його обсягу в натуральному і вартісному вираження. Виявлені в ході перевірки
відхилення фіксуються в робочих документах аудитора і визначається їх
кількісний вплив на показники звітності.
5.3
Аудит фінансових результатів діяльності підприємства
Розпочинаючи
перевірку фінансових результатів ВАТ “Цюрупинський хлібозавод” аудитор першу
чергу знайомиться з порядком обліку виробничих витрат, собівартості, реалізації
продукції та фінансових результатів.
Аудит фінансових
результатів включає кілька етапів.
1. Визначення
прибутку від реалізації товарної продукції. Прибуток від реалізації продукції
та іншої реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізаціх у
діючих цінах без ПДВ і затратами на виробництво і реалізацію продукції і
матеріальних цінностей. У собівартість продукції привизначенні прибутку
включають: матеріальні витрати, амортизаційні відрахування на повне відновлення
основних засобів, виплати на оплату праці, відрахування на державне соціальне
страхування, відрахування по обов’язковому
медичному страхуванню, платежі по обов’язковому
страхуванню майна, плата по процентах за короткострокові кредити банку, крім
процентів за просрочені позики, витрита по всім видах ремонтів та інші затрати
на виробництво і реалізацію продукції.
Порядок
формування собівартості готової продукції (робіт, послуг) є обов'язковим для
всіх підприємств, що здійснюють виробничу діяльність. Цей
порядок встановлений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16
"Витрати".
Особливої увагу аудитор
приділяє обліку витрат за рахунком 90 "Собівартість реалізації".
Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" до виробничої собівартості з
01.01.2000 р. включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату
праці, інші прямі витрати, виробничі накладні витрати. Такі витрати, як
адміністративні, збутові та інші операційні, відповідно
до
стандарту не включаються до складу виробничої собівартості продукції. Отже,
рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначений для відображення
лише виробничої собівартості готової продукції, що була реалізована.
Відповідно до
національних стандартів бухгалтерського обліку собівартість незавершеного
виробництва, готової і реалізованої продукції, яка відображається відповідно на
рахунках 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція і 90
"Собівартість реалізації", визначається як виробнича собівартість, у
яку включаються витрати основних цехів і інших підрозділів, що відповідно
забезпечують процес виробництва (склади виробничих запасів, відділ постачання і
т.д.). Як зазначалося вище, значна частина загальногосподарських витрат не
включається до складу виробничої собівартості продукції. Для обліку таких
витрат виділені рахунки 92 "Адміністративні витрати", 93
"Витрати на з побут", 94 "Інші операційні витрати".
Аудитор перевіряє
обороти за рахунком 70 "Доходи від реалізації", який призначений для
відображення доходу від реалізації продукції, робіт, товарів і послуг,
нарахованого чи отриманого підприємством у звітному періоді. Для визначення показника
чистого доходу, що належить підприємству, по дебету цього рахунка буду відбиті
податки, що підлягають сплаті з доходу (ПДВ, акцизний збір), і частина доходу,
що належить іншим підприємствам (по договорах комісії, спільної діяльності і
т.п.).
Підчас перевірки
фінансових результатів особливу увагу аудитор приділяє рахунку 79
"Фінансовий результат", оскільки він призначений для узагальненого
відображення інформації про фінансовий результат підприємства від звичайної й
іншої діяльності. За кредиту рахунку 79 "Фінансовий результат"
відбиваються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету – суми
в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також сума нарахованого податку на
прибуток. Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44
"Нерозподілені доходи (непокриті збитки)". Таким чином, на рахунку 79
відбувається безпосереднє визначення фінансового результату. Отже, аудитор
повинний перевірити правильність розрахунку величини фінансового результату та
визначити, чи дорівнюють один одному дебетовий та кредитовий оборот за рахунком
79 після його закриття.
2. Визначення
суми балансового прибутку. Балансовий прибуток –це сума прибутку від реалізації
продукції та іншої реалізації й доходів від позареалізаційних операцій,
зменшена на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від
позареалізаційних операцій включаються: доходи, отриманні від участі у спільних
підприємствах, від здавання майна в оренду, дивіденди по акціях та інших цінних
паперах, що належать підприємству, суми одержані у вигляді економічних санкцій
і відшкодуванню збитків, інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо
не пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції.
Ключовим
питанням аудиту є визначення показників, що характеризують формування загальної
суми балансового прибутку. Аудитор перш за все оцінює вплив прогресивних
факторів формування прибутку- зниження собівартості продукції, підвищення
якості і поліпшення асортименту продукції. Виявляються також чинники, які не є
заслугою підприємства - завищення цін, тарифів, порушення встановлених
стандартів, тощо.
3. Визначення
величин балансового прибутку, який підлягає оподаткуванню. Балансовий прибуток
при цьому корегується таким чином: збільшується (зменшується) на суму
перевищення (зниження) витрат на оплату праці персоналу підприємства, зайнятого
у основній діяльності, у складі собівартості реалізованої продукції порівняно з
їх нормативною величиною, зменшення на суму рентних платежів, що вносяться до
бюджету із прибутку в установленому порядку, зменшення на суму дивідендів,
отриманих по акціях та інших цінних паперах, які належать підприємству,
зменшення на суму доходу, одержаного від пайової участі у спільних
підприємствах. Аудитор також звертає
увагу окремо на формування бухгалтерського та податкового прибутку, тому що
їхнє визначення відбувається за різними нормативно-правовими актами. Відповідно
до П(С)БО 15 "Дохід" дохід визнається при збільшенні чи активу
зменшення зобов'язання, що обумовлює збільшення власного капіталу.
Аудитор врахововує,
що витрати на гарантійний ремонт та обслуговування включаються за
бухгалтерським обліком до складу витрат на збут без обмеження. За податковим
обліком до валових витрат включається лише сума не вища за 10 % від сукупної
вартості проданих товарів, термін гарантійного обслуговування яких ще не минув.
Витрати на рекламу включаються до валових витрат тільки в розмірі 2 % від
оподатковуваного прибутку за попередній квартал, тоді як у бухгалтерському
обліку ці витрати включаються до складу витрат на збут у повному обсязі. Згідно
з податковим законодавством не включаються до складу валових витрат суми
сплаченого штрафу, пені, неустойки, натомість в бухгалтерському обліку
зазначені сплати відносяться на рахунок 948 "Визнані штрафи і
неустойки". Витрати на ПММ для службовий легковий автотранспорт, витрати
на оплату добових понад встановлені норми, що пов'язані з виробничою діяльністю
підприємства, за бухгалтерським обліком включаються до складу витрат, а за
податковим обліком такі витрати не враховуються при обчисленні бази
оподаткування.
Важливим етапом аудиту
є визначення впливу окремих факторів на величину фінансових результатів.
Аудитор враховує, що на фінансовий
результат впливає зміни за такими показниками, як обсягу реалізації продукції;
величин виробничої собівартості продукції, що була реалізована; ціна на
продукцію; структура й асортимент реалізованої продукції.
4. Визначення
величини податку на прибуток (доход) , що належить сплаті до бюджету. Аудитор
користується нормативними документами щодо оподаткування, а також пільгами, які
надаються суб’єктам підприємницької
діяльності при обчисленні податків. Зокрема, це законодавство з оподаткування
прибутку, податок на додану вартість, та інші обов’язкові податки і платежі до
республіканського і місцевих бюджетів, а також нормативні документи з цих
питань, видані Міністерством фінансів України.
5. Визначення і
розподілення чистого прибутку, що залишився в розпорядження підприємства.
Чистий прибуток підприємства визначається аудитором як різниця між балансовим
прибутком, який оподатковується, і величиною податків з урахуванням пільг.
Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.
Аудитор для
оцінки загального рівня диниміки фінансових результатів діяльності за даними
звітного балансу підприємства складає аналітичну таблицю.
Таблиця
5.1.
Аналіз загальних
показників фінансових результатів підприємства за 2008 рік.
Показники
За минулий звітний період
За звітний період
В % до базових показників
Виручка від реалізації продукції
без ПДВ
1284,4
1549,5
120,6
Затрати на виробництво
реалізованої продукції
987,12
1114,52
112,9
Прибуток від реалізації продукції
297,28
434,98
146,12
Результати від іншої реалізації
43,06
58,52
135,9
Сальдо доходів і витрат від
позареалізаційних операцій
12,1
16,5
136,36
Балансовий прибуток
352,35
504,06
143,06
Чистий прибуток
211,41
302,44
143,06
Приведені в
табл. 5.3. дані дозволяють аудитору зробити висновок, що підприємство у своїй
діяльності має високі позитивні показники. Так, порівнюючи з результатом фінансової
діяльності підприємства за 2008 рік з аналогічним періодом 2007 року
установлено, що збільшилась виручка від реалізації продукції на 120,6%, при
зростанні витрат на виробництво цієї продукції на 112,9%, що дозволяє збільшити
прибуток від реалізації продукції на 146,12%, а з урахуванням виручки від іншої
реалізації, доходів від позареалізаційних операцій, балансовий і чистий
прибуток збільшилися на 143,6%. Таким чином, прибуток зріс за досліджуваний
період завдяки зростанню виручки від реалізайії і зниженню затрат на
виробництво цієї продукції.
Наступним етапом
аудита фінансових результатів є розрахунок основних показників, значення яких
характеризують основні результати фінансово-господарської діяльності
рентабельності активів, інвестицій, власного капіталу, реалізованої продукції.
Останнім етапом
аудиторської перевірки фінансових результатів (відповідно до договору аудиту)
може бути зроблене комплексне дослідження
ринку товарів (послуг) підприємства.
6.
ТИПОВІ ТА МОЖЛИВІ ПОРУШЕННЯ ВИЯВЛЕНІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АУДИТУ ФОРМУВАННЯ
ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Визначення помилки та
шахрайства, процедури виявлення та відповідальність аудитора за суттєві
відхилення, які є їх результатом при проведенні аудиту.
Шахрайство може
передбачати:
-
маніпуляцію,
фальсифікацію або зміну записів чи документів;
-
навмисно
неправильне віднесення до активів;
-
знищення
документів або не оформлення окремих операцій документами;
-
не
відображення певних операцій чи записів у документах (регістрах);
-
відображення
операцій без зазначення їх змісту;
-
невірне
застосування прийнятих на підприємстві облікових рішень.
Термін “помилка”
відноситься до наступних ненавмисних помилок в фінансовій інформації:
-
арифметичні
або граматичні помилки в основних записах облікових даних;
-
недогляд
або неправильне уявлення та відображення фактів;
-
неправильне
застосування облікових рішень.
Відповідальність по
запобіганню шахрайству та виявленню помилок покладено на керівництво
підприємства ВАТ “Цюрупинський хлібозавод” завдяки
постійному функціонуванню адекватної системи внутрішнього контролю. В той же
час слід зауважити, що така система зменшує, але не усуває можливості
шахрайства або помилки.
Ступінь гарантії
виявлення помилок буде більш високий, ніж при виявленні шахрайства, оскільки
шахрайство, як правило, супроводжується діями, спеціально підготовленими для
викривлення визначеної інформації. В зв’язку з обмеженням аудиту є можливість
того, що суттєве викривлення фінансової інформації в результаті шахрайства може
бути не виявлене. Аудитор же приймє
показання як достовірні, а документи і записи – як справжні, якщо аудиторське
дослідження не виявляє зворотного.
Якщо обставини вказують
на можливе існування шахрайства чи помилки, аудитор розглядає
їх потенційний вплив на фінансову інформацію і виконати такі додаткові
процедури, які вважає прийнятними.
Основні види
помилок, виявлені при проведенні аудиту ВАТ “Цюрупинський хлібозавод”:
-
арифметичні (при підрахунках);
-
методологічні (з питань організації та
ведення обліку – невірне застосування рахунків, методології ведення обліку
окремих ділянок);
-
необачність, неуважність при заповненні
реквізитів документів, регістрів, перенесенні даних з первинних документів до
регістрів;
-
неправильність судження, неправильне
розуміння, незнання питань законодавства, норм і правил, що впливає на
достовірність фінансової та податкової звітності, призводить до несплати,
недоплати чи переплати податків тощо.
Зустрічаються
випадки уникнення проведення заходів внутрішнього контролю шляхом змови членів
керівництва або співробітників з персоналом підприємства і третіми особами;
інколи існує можливість нехтування принципами внутрішнього контролю особами,
відповідальними за забезпечення внутрішнього контролю або несвоєчасне
врахування змін певних обставин. При проведенні аудиту ВАТ “Цюрупинський
хлібозавод” таких порушень встановлено не було.
7.
ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ
Основним узагальнюючим
документом, яким оформляються результати проведення аудиту, є аудиторський
висновок. Статтею 7 Закону України “Про аудиторську діяльність” дається
визначення аудиторського висновку, що це – “офіційний документ, засвідчений
підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у
встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок
стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству
та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської
діяльності.”; а статтею 7 Закону встановлено, що “Аудиторський висновок
складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і повинен містити
підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності,
повноти і відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.”.
Висновок аудитора про
перевірену звітність – думка аудитора про перевірену звітність, відповідність
її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності. В
цьому розділі висловлюється думка з питань:
-
вичерпності
та достатності одержаної аудитором інформації;
-
узгодженості
системи бухгалтерського обліку з діючими нормативними та законодавчими актами;
-
відповідності
звітності даним бухгалтерського обліку, діючим законодавчим та нормативним
актам.
Висновок
може бути таких видів: позитивний (існує безумовна позитивна згода), позитивний
(існує нефундаментальна непевність), умовно позитивний (існує фундаментальна
незгода), негативний та висновок, в якому робиться відмова від надання висновку
аудитора.
Аудиторський
висновок АФ “Прайм-Едвайс”
про перевірку ВАТ "Цюрупинський хлiбозавод".
Україна
Товариство з
обмеженою відповідальністю
Аудиторська
фірма “Прайм-Едвайс”
Свідоцтво 0366 від 21.01.2001 р.
Свідоцтво 265007714
р/р 2600031361
в АКБ ”Форум”,
Херсон
75100, Херсонська обл.
м. Цюрупинськ, вул. Миру, 32
Про право сплати єдиного
податку
МФО 322948
Тел. (05542) 2-13-55
Аудиторський
висновок
про результати
перевірки
Відкритого
акціонерного товариства
“Цюрупинський
хлібозавод” станом на 31.12.2007
р.
01.02.2009 р. м.
Цюрупинськ
Основні
відомості про аудиторську фірму
Товариство з
обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма “Прайм-Едвайс”
діє на підставі Свідоцтва про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської
діяльності № 0366, виданого рішенням Аудиторської палати України від 26 січня
2001 року за № 98.
Керівник –
директор Ірина Григорівна Вавілова (сертифікат серії А № 000262, виданий
рішенням Аудиторської палати України № 12 від 17 лютого 1996 року, продовжений
до 17.02.2010 року № 121).
Місцезнаходження
– 75100, Херсонська область, місто Цюрупинськ, вул. Миру, 32, тел.-факс (05542)
2-13-55.
Висновок
Аудитор провів
перевірку балансу ВАТ “Цюрупинський хлібозавод”, (який
додається), станом на 31.12.2007 р., а також перевірку відповідних актів про
прибутки і збитки та рух грошових коштів за рік, що минув на зазначену дату.
Відповідальність за всі фінансові звіти несе управлінський персонал Товариства.
Аудитор несе відповідальність за висловлення думки щодо цих фінансових звітів
на підставі аудиторської перевірки.
Перевірка
проведена згідно з Міжнародними стандартами аудиту. Ці стандарти зобов’язують
аудитора планувати та здійснювати аудиторську перевірку з метою одержання
обґрунтованої впевненості в тому, що фінансові звіти не містять суттєвих
викривлень. Аудит включає перевірку шляхом тестування доказів, які
підтверджують суми та розкриття інформації у фінансових звітах. Аудиторська
перевірка включає також оцінку застосованих принципів бухгалтерського обліку й
суттєвих попередніх оцінок , здійснених управлінським персоналом , а також
оцінку загального подання фінансових звітів.
На мою думку,
фінансові звіти на 2007 р., згадані вище, справедливо й достовірно відображають
фінансовий стан ВАТ “Цюрупинський
хлібозавод” станом на 31.12.2007 р. , а також результати його діяльності та рух
грошових коштів за рік, що закінчився, згідно з міжнародними стандартами аудиту
та відповідають вимогам законів та нормативних актів України.
Додатки:
Додаток 1 – “Баланс”
на 31.12.2007 р. (Ф. № 1);
Додаток 2 – “Звіт про
фінансові результати” за 2007 р. (Ф.№ 2);
Директор
ТОВ АФ
“Прайм-Едвайс” (підпис, печатка) І.Г. Вавілова
Голова правління
ВАТ “Цюрупинський
хлібозавод” (підпис, печатка) О.А. Лісіцин
Головний
бухгалтер
ВАТ “Цюрупинський
хлібозавод” (підпис) Г.Л. Ширяєва
ВИСНОВКИ
ТА ПРОПОЗИЦІЇ
В даній курсовій
роботі було розглянуто таке актуальне питання аудит
формування фінансових результатів виробничих підприємств.
В Україні незалежна
аудиторська діяльність знайшла застосування зовсім нещодавно,
тому проведення аудиту - справа
нова,
але воно має базою ревізію і контроль. Аудит представлє собою незалежну
експертизу і аналіз публічної фінансової звітності господарюючого суб’єкта
уповноваженими на те особами (аудиторами) або фірмою з метою визначення її достовірності,
повноти і реальності, відповідності діючому законодавству і вимогам,
пред’явленим до ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової звітності.
В першому
розділі курсової роботи було розкрито поняття сутності, завдання та організації
аудиту виробничого підприємства. На основі проведеного
дослідження випливає, що кінцевий фінансовий результат враховує результати за
всіма видами діяльності підприємства, підбиваючи загальний підсумок.
В роботі було
розглянуто нормативну базу, яка використовується в практичній роботі
бухгалтерів для обліку та аудиту фінансових результатів діяльності підприємства.
В курсовій
роботі була дана характеристика фінансово-господарської діяльності та
фінансового стану ВАТ “Цюрупинський хлібозавод”, внутрішнього контролю і
організації, а також методика проведення аудиту фінансових результатів на
виробничому підприємстві.
Метою аудиту було
встановлення правильності визначення фінансових результатів від кожного виду
діяльності. Під час аудиторської перевірки бухгалтерам було вказано на
порушення в ведені бухгалтерського обліку і шляхи їх виправлення.
При аудиті
статті балансу “Розрахунки по оплаті праці” були виявлені випадки незначних
розбіжностей записів в розрахунково-платіжних відомостях і первинних
документах, неправильне відображення нарахованої заробітної плати, невеликі
помилки у веденні і оформленні первинних документів і виправлення у Головній
книзі.
Вияленні помилки не
можуть призвести до викривлення бухгалтерської звітності.
При проведенні
аудиту дебіторської та кредиторської заборгованості можна зробити висновки, що
на протязі звітного періоду на підприємстві відбулось зменшення дебіторської
заборгованості на 2,73 тис. грн. і збільшення кредиторської заборгованості на
322, 01 тис. грн., що в цілому негативно впливає на стуктуру балансу. Це
пояснюється значною інфляцією грошової одиниці і підвищенням цін на сировину і
матеріали.
При аудиті
фінансових результатів підприємства аудитор може зробити висновки, що
підприємство у своїй діяльності має високі позитивні показники. Так, порівнюючи
з результатом фінансової діяльності підприємства за 2008 рік з аналогічним періодом
2007 року встановлено, що збільшилась виручка від реалізації продукції на
120,6%, при зростанні витрат на виробництво цієї продукції на 112,9%, що
дозволяє збільшити прибуток від реалізації продукції на 146,12%, а з
урахуванням виручки від іншої реалізації, доходів від позареалізаційних
операцій, балансовий і чистий прибуток збільшилися на 143,6%. Таким чином,
прибуток зріс за досліджуваний період завдяки зростанню виручки від реалізайії
і зниженню затрат на виробництво цієї продукції.
Як показав аналіз
фінансового стану ВАТ ”Цюрпинський хлібозавод” за останні роки має тенденцію до
поліпшення платоспроможності, ліквідності балансу, оборотності оборотних
коштів.
Але деякі показники
мали тендненцію за ці роки до погіршення. До таких показників відносяться:
зростання
кредиторської заборгованості — з 44,6 тис. грн.
до
55,6
тис.грн.
Можна розробити висновки та пропозиції по поліпшенню фінансового стану
підприємства.
Пропонуємо:
-
підвищення оборотності обігових коштів
шляхом зменшення дебіторської заборгованості, що значно збільшить
платоспроможність підприємства;
-
вчасне погашення позик та кредитів, а
також зменшення питомої ваги залучених коштів у структурі загального капіталу;
-
розширення асортименту продукції та його
оновлення, що призведе до збільшення конкурентоспроможності підприємства на
ринку;
-
покращити фінансовий стан можна за
рахунок розробки нових проектів реалізації продукції, будівництво
механізованих складів за прогресивними проектами;
-
збільшити прибуток можливо за рахунок
збільшення обсягу реалізації продукції та шляхів зниження собівартості товарної
продукції.
-
розробити єдину
методику аналізу фінансового стану підприємства;
-
скласти
спеціальне програмне забезпечення для проведення
комп'ютерізованого
аналізу фінансового стану. Подібну програму слід розробити для проведення
внутрішнього аудиту.
Полегшити роботу бухгалтера
та заощадити час для обмірковування питання про збільшення прибутку можна
зробити в такий спосіб: проводити операції з цінними паперами, валютою; брати
участь у діяльності інших організацій; здавати майно в оренду, якщо це можливо,
тобто займатися позареалізаційною діяльністю.
Запровадження в життя
цих рекомендацій дасть змогу підприємству
проводити аудит фінансових результатів в
стислі строки та використовувати ці
результати для обгрунтовання ефективних управлінських рішень.
На підприємстві
дотримуються всі принципи забезпечення обліку, контролю, аналізу та аудиту.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.
Закон України “Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV.
2.
Про аудиторську діяльність: Закон
України № 3125-ХІІ від 22.04.1993 р. (зі змінами та доповненнями у редакції від
14 вересня 2006 року № 140-V) // Інформаційно-правова система ”Ліга-закон”.
3.
Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні: Закон України № 996-ХІУ від 16.07.1999 р. (зі змінами та
доповненнями) // Інформаційно-правова система ”Ліга-закон”.
4.
Про оподаткування прибутку підприємств:
Закон України № 334/94 від 28.12.1994 (зі змінами та доповненнями) //
Інформаційно-правова система ”Ліга-закон”.
5.
П(С)БО 1, затверджений наказом
Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.
6.
Міжнародні стандарти аудиту / Міжнародні
стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2007 року / Пер.з англ.
мови.- К.: ТОВ ”ІАМЦ АУ ”СТАТУС”, 2007. - С. 214-653.
7.
Господарський кодекс України: Офіційний
текст від 16.01.2003 р. № 436-ІУ (зі змінами та доповненнями) //
Інформаційно-правова система ”Ліга-закон”.
8.
Цивільний кодекс України:
Офіційнийтекст від 16.01.2003 р. № 435-ІУ // Інформаційно-правова система
”Ліга-закон”.
9.
Аудит: теорія і практика / Завгородній
А.Г., Корягін М.В., Єлисєєв А.В., Полякова Л.М. Аудит: теорія і практика. - Л.:
”Львівська політехніка”, 2006.-455 с.
11.
Дерев’яненко С.І., Олійник С.О. та ін.
Основи аудиту: Навч. посібник.-К.: ЦУЛ, 2008. - 623 с.
12.
Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація
і методика аудиту: Навч. посібник. - К.: Каравела, 2004. - 568 с.
13.
Організація і методика
аудиту:Навчально-практичний посібник/Сопко В.В., Щило В.П., Верхоглядна Н.І.,
Ільїна С.Б., Брадул О.М.-2-е видання.-К.: ”ВД ”Професіонал”,2008.-400 с.
14.
Пшенична А.Ж. Аудит:Навч.
посібник.-К.:ЦУЛ,2008.-320 с.
15.
Усач Б.Ф. Аудит за міжнародними
стандартами.-К.: Знання.2005.-247 с.
ДОДАТОК А
Аудиторська фірма:
АФ “Прайм-Едвайс”
Підприємство: ВАТ
"Цюрупинський хлiбозавод"
Період
перевірки: 01.01.2005 р. – 31.12.2005 р.
Термін
перевірки: 02.01.2006 р. – 31.01.2006 р.
ПРОГРАМА
ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
№
Задачі аудиту
Виконавчі особи
Аудиторські докази
Строк виконання
1
2
3
4
5
1.
Перегляд матеріалів попередніх
перевірок, узгодження плану перевірки з керівниками підприємства, попереднє
ознайомлення з фінансовою звітністю та статутом підприємства, складання плану
аудиторської перевірки фінансових результатів
Іващенко
І. І.
Петренко П. П.
Сидорова
С. С.
Фінансова звітність, примітки до
звітності, статут підприємства
02.01.2006
2.
Перевірка даних синтетичного обліку,
визначення та вивчення документів, які підтверджують правильність та
правомірність віднесення відображення сум за відповідні синтетичними
рахунками
Іващенко
І. І.
Петренко П. П.
Сидорова
С. С.
Статті звіту про фінансові результати,
Головна книга, регістри щодо обліку доходів і витрат
06.01.2006
Перевірка аналітичних відомостей
щодо доходів від реалізації продукції, вивчення документів відділу збуту,
перевірка даних щодо обліку готової продукції та її реалізації
Іващенко
І. І.
Петренко П. П.
Сидорова
С. С.
Договори, відомості відвантаження
продукції, ЖО №5, податкові накладні, рахунки-фактур
10.01.2006
Перевірка
документів, які підтверджують одержання іншого операційного доходу (дохід від
операційної оренди, дохід від операційної курсової різниці, отриманих штрафів,
пенею і неустойок, ін. доходів від операційної діяльності)
Іващенко І. І.
Петренко П. П.
Виписки банку, касові ордери,
спеціальний реєстраційний журнал, ЖО №5
12.01.2006
1
2
3
4
5
2.
Перевірка документів щодо
реалізації необоротних активів, фінансових інвестицій, їхній переоцінці, і
ін.
Іващенко
І. І.
Петренко
П. П.
Виписки
банку, ОЗ-3, накладні, ЖО № 5
14.01.2006
Перевірка калькулювання
собівартості продукції, вивчення
документів, що
підтверджують правильність розподілу та віднесення відповідних витрат на
собівартість продукції, перевірка розподілу суми загальновиробничих витрат,
проведення загального та детального економічного аналізу собівартості
продукції
Петренко П. П.
Сидорова
С.
С.
Відомість калькулювання
собівартості продукції, ЖО № 10, № 10/1, № 4, накладні на відпустку
матеріалів, ЛЗК, рахунки фактури
18.01.2006
Перевірка інформації щодо
адміністративних витрат, вивчення документів, що підтверджують правильність
віднесення відповідних витрат до складу адміністративних витрат, а також
перевірка правильності списання цих витрат на фінансовий результат
Іващенко
І. І.
Сидорова
С.
С
Квитанції за поштово-телеграфні та
інші послуги, авансові звіти, ЖО № 10/1, ЖО № 4
20.01.2006
Вивчення
порядку формування і розподілу витрат на збут та інших витрат підприємства,
проведення перевірки облікових документів, які підтверджують правильність
віднесення відповідних витрат на до складу витрат на збут та інших витрат, а
також перевірка списання цих витрат на фінансовий результат
Петренко П. П.
Сидорова
С. С
Виписки банку, інші платіжні
документи, ЖО № 10/1, ЖО № 4, договори
по маркетингових послугах
21.01.2006
Вивчення процесу виявлення
фінансового результату на підприємстві, повна перевірка форм фінансової
звітності та документів щодо розрахунку фінансового результату, остаточна
перевірка інформації синтетичних облікових регістрів підприємства
Іващенко
І. І.
Петренко П. П.
Сидорова
С. С.
Баланс, звіт про фінансові результати,
звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, ЖО № 15, ЖО № 5
3.
Підведення підсумків аудиторської
перевірки, систематизація робочих документів і записів, які були складені під
час перевірки, розробка заходів та відповідних рекомендацій щодо усунення
знайдених порушень, складання аудиторського висновку і пояснювальної записки