Дипломная работа: Особливості обліку і контролю доходів і витрат бюджетної установи (на прикладі Почетненської сільської ради)

По документам-підставам

Рис 1. Структура програми " Парус": вкладки представлені по видах

Ця програма призначена для ведення бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях.

Програма містить основні підсистеми:

"бухгалтерський облік

"касові операції

"облік товарно-матеріальних цінностей

"керування закупівлями

"облік основних засобів

"облік заробітної плати

"податковий облік

"форми документів і звітів

Підсистема бухгалтерський облік - є основою всієї комплексної бухгалтерської програми "Парус". Вона вбирає в собі результати роботи всіх інших підсистем програми у вигляді проводок у книзі господарських операцій.

Аналіз всіх операцій у програмі зручно проводити за допомогою оборотно-сальдового балансу, що формується автоматично за обраний користувачем період. Уведення інформації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів. Інформація, що втримується в них, може записуватися в деякі допоміжні регістри, названі довідниками. У довідники записуються дані, використовувані користувачем при формуванні первинних документів (наприклад, контрагенти, підрозділи підприємства, співробітники й т.д.). Довідники діляться на дві групи: довідники постійні й довідники оперативні. Постійні довідники це ті, які створюються один раз (довідник валют, довідник співробітників і т.д.) і рідко підлягають корегуванню. Оперативні довідники поповнюються в процесі уведення первинних документів (довідник контрагентів, довідник аналітичних ознак по рахунку й т.д.).

Будь-який акт господарської діяльності підприємства оформляється відповідними первинними бухгалтерськими документами. У той же час будь-яка господарська операція знаходить висвітлення в бухгалтерському обліку за допомогою запису спеціального виду, що змінює стан двох балансових рахунків (субрахунків). Такий запис називається проводкою. При уведенні первинного документа в системі "Парус" користувач має можливість одночасно сформувати всі необхідні проводки. Ці проводки, незалежно від місця їхнього формування, записуються в спеціальний зведений регістр, називаний книгою обліку операцій.

Користувач може вручну формувати проводки при введенні кожного документа. Однак це забирає багато часу при великому обсязі введення первинних документів. Крім того, у кожній підсистемі можна виділити ряд повторюваних типових операцій і підготувати для них шаблони проводок.

Типові операції поєднуються в спеціальні довідники видів операцій, які у свою чергу містять необхідну кількість типових операцій. Для кожної типової операції можна описати будь-яка кількість стандартних проводок. Проводку можна формувати повністю, включаючи алгоритм розрахунку суми проводки, обумовлений на основі суми по типовій операції. Окремі поля типової проводки (наприклад, дебетовий або кредитовий рахунок, шифр аналітичного обліку) можна не заповнювати (наприклад, при надходженні ТМЦ у проводках можна не вказувати рахунок обліку ТМЦ на складі). Сформовані проводки записуються в книгу обліку операцій, де вони доступні для перегляду, модифікації й одержання різноманітних звітів.

Будь-який акт господарської діяльності підприємства оформляється відповідними первинними бухгалтерськими документами. У той же час будь-яка господарська операція знаходить висвітлення в бухгалтерському обліку за допомогою запису спеціального виду, що змінює стан двох балансових рахунків (субрахунків). Такий запис називається проводкою.

Книга обліку операцій, містить проводки, які автоматично (використовуючи, створені раніше типові операції) надходять із всіх підсистем, при уведенні первинних документів. Проводки можуть створюватися безпосередньо в книзі обліку операцій вручну. Для завантаження книги вибирається з меню "Бухоблік" головного діалогового вікна пункт "Книга обліку операцій". Відкриється відповідне діалогове вікно.

Діалогове вікно містить панель меню: сервіс, виправлення, вид, пошук.

Для ручного уведення необхідно з меню "Виправлення" вибрати пункт "Створити" або нажати на клавішу "Іns". Відкриється діалогове вікно "Проводка"

Увести інформацію, як це описано в розділі проводка. Після уведення інформації нажати на кнопку "ОК". У діалоговому вікні "Книга обліку операцій" з'явиться відповідний запис.

Якщо проводка надійшла в книгу обліку операцій на підставі якогось документа, то не виходячи із книги обліку операцій можна переглянути цей документ, нажавши на клавішу F5. Кількість стовпчиків у книзі обліку операцій користувач набудовує самостійно, як це викладено в пункті настроювання діалогових вікон у розділі Загальні відомості по роботі з діалоговими вікнами. По кожному рядку запису в нижній частині діалогового вікна виводиться рядок інформації. Оборотно-сальдовый баланс формується автоматично й дозволяє користувачеві зробити аналіз балансу за обраний період. Для завантаження інформації вибрати з меню "Бухоблік", у головному діалоговому вікні системи, пункт "Оборотно-сальдовий баланс". Завантажиться відповідне діалогове вікно.

Інформація в діалоговому вікні виводиться автоматично за обраний користувачем період. Користувач має можливість зробити редагування або перегляд інформації з будь-якого рахунку. Для цього необхідно активізувати необхідний рядок запису й вибрати з меню "Виправлення" пункт правити (F3). Відкриється діалогове вікно "Інформація з рахунку", що містить всі проводки по даному рахунку, за обраний користувачем період. Діалогове вікно "Інформація з рахунку" відбиває ту ж інформацію, що й книга обліку операцій.

У Почетненській сільській раді комплексна програма "Парус" у цей момент, тільки впроваджується. Але вносячи в базу даних інформацію вже є плюси програми. На мою думку в ній легко й зручно працювати, і бухгалтерам вона буде помічником у роботі.

Таким чином, облік доходів і витрат Почетненского сільської ради ведеться відповідно до прийнятої бюджетної класифікації витрат. Для реєстрації всіх меморіальних ордерів установи ведеться облік у книзі "Журнал-головна", як правило, облік ведеться по субрахунках. Звіт по виконанню кошторису витрат складається на підставі первинних документів, дані звітного балансу повинні відповідати залишкам по рахунках головної книги.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ Й МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ПОЧЕТНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

3.1 Організація внутрішнього контролю доходів і витрат

Метою і завданням внутрішнього контролю є вивчення бухгалтерської й фінансової інформації з окремих статей витрат, залишків на бухгалтерських рахунках і інше, також аналіз системи обліку і внутрішнього контролю. Організація внутрішнього контролю в Почетненській сільській раді включає: інвентаризацію, санкціонування господарських операцій, розподіл прав і обов'язків, обмеження доступу до активів і контроль за документуванням господарських операцій і інші процедури контролю, які здійснюються, як правило, головним бухгалтером.

Інвентаризація. Проведення інвентаризації є обов'язковим перед складанням річної звітності але не раніше 1 жовтня. Обов'язковим є проведення інвентаризації при зміні матеріально- відповідальних осіб: при пожежі, стихійного лиха, при ліквідації підприємства, при встановленні фактів крадіжок по приписанню слідчих органів.

Організація і проведення інвентаризації в Почетненськії сільській раді проводиться у такий спосіб. У Почетненській сільській раді розпорядженням Голови щорічно створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. Головою інвентаризаційної комісії є секретар Почетненської сільської ради. Секретарем (членом) інвентаризаційної комісії є бухгалтер по обліку активів. Особи, відповідальні за зберігання цінностей, дають в описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові й видаткові документи на цінності здані в бухгалтерію, що всі цінності, що надійшли під їхню відповідальність, оприбутковані, а ті, які вибули, списані на витрату. Такої ж розписки дають особи, які мають кошти на придбання (отримані в підзвіт) або доручення на одержання цінностей. Наявність цінностей при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обмірювання. Інвентаризація фактичних залишків проводиться в присутності матеріально відповідальних осіб установи. Забороняється проводити інвентаризацію в неповному складі інвентаризаційної комісії й заносити в опис дані про залишки цінностей зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їхньої фактичної наявності.

Інвентаризація оформляється інвентаризаційними описами ( додаток 218-219). В інвентаризаційному описі найменування цінностей і їхня кількість представляються по номенклатурі й в одиницях виміру, прийнятих в обліку.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються прописом число порядкових номерів цінностей і загальна кількість у натуральних вимірах всіх цінностей, записаних на цій сторінці, незалежно від того, у яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах і т.п. ) вони відбиті. У цих документах ніяких помарок і підчищень не допускається. Виправлення помилок повинне робитися у всіх екземплярах описів шляхом закреслювання неправильних записів і написання зверху правильних; всі виправлення підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії й матеріально відповідальними особами.

Інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії й матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, у якій підтверджується, що перевірка цінностей відбулася в їхній присутності, що вони не мають до членів комісії ніяких претензій і що вони приймають на відповідальне зберігання перераховані в описі цінності.

Для визначення результатів інвентаризації складається протокол інвентаризаційної комісії, що повинен бути розглянутий і затверджений Головою сільради в 5-денний строк. Затверджені результати інвентаризації відбиваються в бухгалтерському обліку сільради в тім місяці, у якому завершена інвентаризація. Згідно проведеного аналізу інвентаризаційних відомостей за 2006р., недостач і надлишків у сільраді не встановлено.( додатки 220)

Санкціонування. Санкціонування - це дозвіл на здійснення господарської операції, що є обов'язковим реквізитом первинних документів. Санкція реалізується через підпис керівника, або іншою посадовою особою документів, і через видання розпоряджень. Відсутність санкцій або підпис документів "заднім числом" приводить до ймовірності порушень і зловживань. У Почетненській сільській раді право санкціонування ("накладення візи") документів надано одній людині- Голові сільської ради.

Розподіл прав і обов'язків. Під час розподілу прав, обов'язків і відповідальності між обліковими працівниками в Почетненській сільській раді враховані такі правила:

1.Розподіл відповідальності між різними особами за виконання господарської операції, її документування й зберігання активів, що надійшли від операції. Наприклад: при безоплатному оприбуткуванні основних засобів акт оприбуткування оформляє комісія. На підставі акту бухгалтер робить запис в інвентарну картку й у бухгалтерські документи, а матеріально-відповідальна особа приймає основний засіб в експлуатацію.

2.Розподіл обов'язків під час ведення облікових регістрів і складання звітності.

3.Право працівників на підпис документів визначається головою сільради підприємства й оформляється розпорядженням.

4.Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлений термін для відображення в обліку, за вірогідність даних, які наведені в документах, несуть особи, які склали й підписали ці документи.

Кожному працівникові Почетненської сільської ради затверджена посадова інструкція, у якій оговорені обов'язки, права й відповідальність працівника.

Обмеження доступу до активів. Обмеження доступу до активів сільради реалізується двома шляхами:

1.Складання договорів про матеріальну відповідальність.

2.Затвердження переліку осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарських операцій, пов'язаних з відпусткою коштів , товаро-материальных цінностей і іншого майна. Кількість таких осіб обмежено. У Почетненській сільській раді право підпису фінансових документів надано трьом людинам: Голові сільради, секретареві сільради, головному бухгалтерові.

Суцільне документування. Суцільне документування господарських операцій забезпечує наявність доказів їхнього здійснення. Наприклад, наявність у документі обов'язкових реквізитів: назви документа; код форми; дати й місця складання; зміст господарської операції; одиниці виміру; підпис особи, що здійснила операцію й склала документ, а також відсутність підчищень, необумовлених витрат, наявність прочеркувань вільних рядків та інше.

До інших прийомів контролю відносять процедури контролю, які здійснюються обліковими працівниками й посадовими особами, а саме: формальна перевірка, перевірка за змістом документів при їхньому одержанні однією людиною від іншого, звірення записів в обліку з даними обліку дебіторів і кредиторів і ін.

У Почетненській сільській раді внутрішній контроль здійснюється керівником і головним бухгалтером постійно й спрямований на жорсткість контролю за зберіганням й раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів.

Наприклад, безперервний контроль за виконанням кошторисів в Почетненськійо сільськой раді здійснюється Головою (у частині затвердження фінансових документів, наприклад, затвердженням розрахунково-платіжної відомості), бухгалтерією ( у частині дотримання витрат цільовому призначенню, плановим асигнуванням і залишкам на реєстраційному рахунку) і т.д. Щомісяця, наприкінці звітного періоду, під час підписання бухгалтерської документації, що стосується витрат бюджетних коштів, перевіряються практично всі документи за звітний період.

Головний бухгалтер на початку року складає план документальних перевірок. Згідно цього плану два рази в рік, ретельно перевіряється вся документація Почетненської сільської ради.

Після проведення перевірки складається акт, у якому відбиваються результати проведеної перевірки, перелік виявлених порушень і їхніх причин.

Переглядаючи акти проведених перевірок, грубих порушень при веденні бухгалтерського обліку виявлено не було.

Найчастіше порушення, - відсутність підпису Голови сільради. Кілька помилок відбулися в результаті неуважності бухгалтера, що нараховує заробітну плату. Всі помилки в наслідку перевірок були усунуті.

3.2. Основні напрямки зовнішнього контролю доходів і витрат, методика проведення й оформлення його результатів

Методика контролю доходів і витрат Почетненської сільської ради залежить від виду здійснюваного контролю - внутрішнього або зовнішнього. Однак, вона містить у собі контроль наступних господарських операцій:

- виконання кошторисів доходів і витрат;

- касові операції, облік бланків суворої звітності;

- операції на казначейських і банківських рахунках;

- використання засобів на виплату заробітної плати;

- складання штатних розписів;

- нарахування заробітної плати, відпускних, посібників, виплати премій, по тимчасовій непрацездатності;

- нарахування й выплата посібників і компенсацій пільгової категорії громадян;

- розрахунки з підзвітними особами;

- використання засобів на придбання матеріальних цінностей, зберігання матеріальних цінностей, правильність ведення обліку, обґрунтованість списання матеріальних цінностей;

- використання коштів на проведення капітальних ремонтів;

- стан розрахункової дисципліни;

- здача в оренду приміщень, устаткування;

- використання коштів на утримання автотранспорту;

- стан бухгалтерського обліку й звітності.[ 26, 52]

Зовнішній контроль у Почетненській сільській раді здійснюється контрольно-ревізійним відділом м.Красноперекопська. Почетненська сільська рада є неприбутковою установою. У зв'язку із цим контроль по загальноприйнятих податках і зборах (ПДВ, акциз, податок на прибуток, єдиний податок) не здійснюється, тому що цих відрахувань сільрада не робить.

Методика проведення зовнішнього контролю господарської діяльності заснована на перевірці й оцінці адекватності, ефективності й достатності застосування механізмів системи внутрішнього контролю, стану управління ризиками, повноти, своєчасності й вірогідності звітності.

Методика проведення зовнішнього контролю може бути представлена в такий спосіб:

-перевірка попередження недоліків і порушень у ході виконання функцій, покладених на Почетненську сільську раду; кількісна і якісна оцінка стану економічних, організаційних, інформаційних і інших характеристик роботи сільради;

-перевірка стану дотримання вимог Бюджетного кодексу України, Законів України, Указів Президента України, постанов і декретів Уряду України, наказів, вказівок Мінфіну України, Державного казначейства України, керування коштами спеціального й загального фондів місцевого бюджету; здійснення витрат місцевого бюджету, ведення обліку касового виконання місцевого бюджету й складання звітності;

-перевірка виконання кошторисів доходів і витрат сільрадою.

Слід зазначити, що в Почетненській сільській раді в жовтні 2005р. була здійснена планова виїзна ревізія контрольно-ревізійним відділом у м. Красноперекопську й Красноперекопськом районі за період з 01.10.2002р. по 01.09.2005р. Результати ревізії фінансово-господарської діяльності в сільраді були оформлені довідкою, що свідчить про високий професіоналізм працівників Почетненської сільської ради.

Справа в тому, що, якщо в результаті перевірки не виявлено порушень чинного законодавства, результати ревізії оформляються довідкою; якщо порушення мали місце - результати оформляються актом перевірки й на винних осіб накладаються штрафи.

4. Охорона праці

Обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці

Працівник зобов'язаний:

. знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного і індивідуального захисту;

. дотримувати зобов'язання по охороні праці, передбачені колективним договором (угодою, трудовим договором) і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

. проходити в установленому порядку попередні і періодичні медичні огляди;

. співробітничати з власником в справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильні заходи до усунення будь-якої виробничої ситуації, що створює загрозу його життя або здоров'ю або оточуючих його людей і природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або інший посадовець.

1. Згідно Закону України «Про охорону праці» і Кодексу законів про працю України створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві покладається на власника або уповноважений їм орган, які не мають права вимагати від працівника виконання роботи, пов'язаної з явною небезпекою для нього або оточуючих його людей, а також в умовах, не відповідних законодавству про охорону праці. В той же час законодавець передбачив конкретний круг обов'язків працівника з цих питань, тому що без цього неможливо повною мірою забезпечити необхідний рівень безпеки праці на виробництві.

Обов'язком працівника перш за все є старанне відношення до всіх видів навчання (інструктажа), які проводить власник або уповноважений їм орган по вивченню вимог нормативних актів про охорону праці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва.

Кожен працівник повинен знати, що Закон України «Про охорону праці» забороняє допуск до роботи осіб, що не пройшли навчання, інструктажа або перевірки знань з питань охорони праці.

Якщо власник або уповноважений їм орган не дотримується термінів проведення чергового навчання (інструктажа), то працівник має право про це нагадати відповідному керівнику.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону праці» по проханню працівника проводиться додатковий інструкцію з питань охорони праці.

Після навчання (інструктажа) працівник повинен одержати інструкцію по охороні праці по його професії.

2. Одним з головних обов'язків працівника є неухильне

виконання вимог безпеки праці, що є заставою попередження більшості аварій і нещасних випадків на виробництві. Слід постійно пам'ятати, що порушення технологічного процесу, правил дорожнього руху, незастосування засобів індивідуального або колективного захисту або недотримання інших вимог безпеки праці рано чи пізно приведе до важких наслідків. Тому невипадково в ст. 11 Закону України «Про охорону праці» вказано, що якщо нещасний випадок відбувся унаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений в порядку, визначуваному трудовим колективом за уявленням власника і профспілкового комітету підприємства. Більш того, до Кодексу України про адміністративних

правопорушеннях внесені доповнення про накладення штрафу на працівників за порушення вимог законодавчих і інших нормативних актів про охорону праці або невиконання законних вимог службових осіб органів Держнаглядохоронпраці України щодо усунення порушень законодавства про охорону праці.

3. Під час роботи працівники повинні користуватися відповідну спецодягом, спецвзуттею і запобіжними пристосуваннями.

У відповідності сп. 19 Інструкції про порядок видачі, зберігання, використовування спецодягу, спецвзутті і запобіжних пристосувань, затвердженої Госькомтруда СРСР 11 червня I960 р. № 786 і ВЦСПС від 22 квітня 1960 р. № 10, п. 6 з доповненнями і змінами цими органами від 2 жовтня 1963 р. № 299/П-22 і від 4 липня 1967 р. № 329/П-17, працівники, що одержували згідно діючим галузевим нормам запобіжні кошти (респіратори, протигази, саморятівники і т. п.), повинні проходити спеціальний інструктаж за правилами користування і способами перевірки справності цих засобів, а також тренування по їх застосуванню.

Власник підприємства або уповноважений їм орган зобов'язані не допускати до роботи працівників, які відмовляються користуватися необхідними засобами індивідуального або колективного захисту (п. 18 Інструкції)

4. Законом України «Про колективні договори і угоди» (ст. 9) визначено, що положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації (незалежно від того, чи є вони членами профспілки) і обов'язкові як для власника або уповноваженого їм органу, так і для працівників. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, що підписали угоду.

Всі працюючі, а також тільки що прийняті на підприємство працівники повинні бути ознайомлені з колективним договором власником або уповноваженим їм органом.

У колективному договорі підприємства, установи, організації, як правило, містяться зобов'язання працівників ретельно вивчати вимоги державних нормативних актів про охорону праці, виконувати встановлений власником порядок безпечного виконання робіт згідно конкретним обов'язкам і професіям, а також правилам поведінки на території підприємства у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках і робочих місцях; брати активну участь і проявляти ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці, вносити раціоналізаторські і інші пропозиції з цих питань і т.п.

5. Укладенню трудового договору між працівником і підприємством завжди передує досягнення угоди між сторонами про умови цього договору. Відповідно до чинного законодавства однією з основних умов трудового договору є дотримання працівником встановлених на підприємстві правил внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом за уявленням власника (уповноваженого їм органу) і профспілкового комітету на підставі Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і служать підприємств, установ, організацій, затверджених ухвалою Госькомтруда СРСР від 20 липня 1984 р. № 213, узгодженим з ВЦСПС.

Серед найважливіших обов'язків працівника вказані Типові правила визначають дотримання вимог але безпеці і гігієні праці, передбачених відповідними правилами, інструкціями і іншими нормативними актами, обов'язкове користування наявним спецодягом, спецвзуттею і іншими засобами індивідуального і колективного захисту. Таким чином, невиконання працівником вимог нормативних актів про охорону праці є порушенням трудової дисципліни, яке спричиняє за собою застосування до порушника дисциплінарних стягнень відповідно до чинного законодавства (догана, звільнення з роботи).

6. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону праці» і ст. 169

КЗоТ працівники при прийомі на роботу і впродовж трудової діяльності на важких роботах, роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці або таких, де є потреба в професійному відборі, повинні проходити попередній і періодичний медичний огляди.

Всі особи молодші за вісімнадцять років, незалежно від того, на яких роботах вони працюватимуть, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і надалі, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов'язковому медичному огляду.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду, термін і порядок його проведення затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р. № 45 за узгодженням з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці, Міністерством праці, Міністерством соціального захисту і Федерацією профспілок України.

Працівники, які ухиляються від проходження обов'язкового медичного огляду, можуть притягати до дисциплінарної відповідальності і усунені від роботи без збереження заробітної платні.

7. Обов'язок працівника співробітничати з власником в справі організації безпечних і нешкідливих умов праці передбачена також ст. 159 КЗоТ України і підпунктами «г», «д», «е» п. 11 вказаних Типових правил внутрішнього трудового розпорядку. Це перш за все ухвалення особисте працівником посильних заходів по усуненню якої-небудь загрозливої виробничої ситуації, яка може викликати нещасний випадок або аварію, вимогу до відповідних служб підприємства щодо забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту, проведення ремонту устаткування, повідомлення своєму керівнику Іпі іншому посадовцю про небезпеку для життя і здоров'я працівників, інших громадян, оточуючої середовища і т.п.

Обов'язку працівників, а також власника в цьому напрямі можуть бути конкретизовані і уточнені в локальних нормативних актах: правилах внутрішнього трудового розпорядку, колективному договорі залежно від специфіки галузі даного виробництва або інших обставин. Зокрема, може бути визначений порядок інформування працівником про виникнення небезпечної ситуації, перелік заходів і дій, які він зобов'язаний прийняти, щоб попередити важкі наслідки, порядок підтвердження небезпечної виробничої ситуації, при якій працівник має право відмовитися від роботи і т.п.

Не виключена можливість деталізації обов'язків працівника в питаннях безпеки праці і в індивідуальному трудовому договорі.

8. Невиконання працівником обов'язків, витікаючих з необхідності співпраці з власником в справі безпечних і нешкідливих умов праці, є порушенням трудової дисципліни, за яке до працівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарної дії, передбачені ст. 147 КЗоТ (догана, звільнення) або статутами, положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників. Така міра дії як звільнення може бути застосована до працівників, якщо до них раніше застосовувалися заходи дисциплінарної або суспільної дії (п. 3 ст. 40 КЗоТ України), а до керівних працівників, передбачених п. 1 ст. 41 КЗоТ України, - також за одноразове порушення, якщо воно є грубим.

Залучення до дисциплінарної відповідальності проводиться в порядку і в терміни, передбачені ст. 148 і 149 КЗоТ України, тобто після отримання від порушника письмового пояснення (у разі відмови дати пояснення про це складається акт) і в місячний термін з дня виявлення провини. Якщо провину виявлено пізніше 6 місяців з дня його здійснення, стягнення не може бути накладено.

Одночасно або замість притягання до дисциплінарної відповідальності до працівника можуть бути застосовані інші заходи дії: суспільного (товариським судом, зборами трудового колективу, профспілкової організації) або матеріального (позбавлення премії, інших заохочувальних виплат).

9. Старанна і ініціативна співпраця працівника з власником в справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, бездоганне виконання вимог нормативних актів з питань охорони праці, зобов'язань за трудовим і колективним договором може бути підставою для заохочення працівника, надання йому переваг і пільг, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором (ст. 145 КЗоТ України).

Дотримання вимог по охороні праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) і реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, які вводяться в дію після будівництва або реконструкції, і технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.

Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного і індивідуального захисту працюючих повинні вироблятися з урахуванням вимог по охороні праці. Забороняється будівництво (реконструкція, технічне переоснащення) виробничих об'єктів, виготовлення і упровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи (перевірки) проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці.

Фінансування цих робіт може вироблятися тільки після отримання позитивних результатів експертизи.

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого і соціально-культурного призначення, виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування і інших засобів виробництва, упровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.

Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві і експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів. Авторський нагляд здійснюється на підставі договору, що укладається проектною організацією з власником.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, упроваджувані у виробництво, і в стандартах на які є вимоги по забезпеченню безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використовування, видані в установленому порядку.

Власник, що створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи.

Експертиза проектів, приймання в експлуатацію виробничих об'єктів і видача дозволу на початок роботи підприємства виробляються Державним комітетом України з нагляду за охороною праці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймання в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об'єктів виробляється з участю представників професійних союзів.

Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, придбані за межею, допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх нормативним актам про охорону праці і охорону навколишнього середовища, діючим в Україні.

Забороняється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені гранично допустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу.

У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин, яка вимагає вживання додаткових заходів безпеки, власник зобов'язаний завчасно повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, розробити і погодити з ним заходи по захисту здоров'я і життю працівників, населення і охороні навколишнього природного середовища.

1. Стаття, що коментується, а також ст. 154 КЗоТ України вимагають, щоб проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного і індивідуального захисту працюючих проводилися з урахуванням вимог по охороні праці.

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, які вводяться в дію після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.

Вимоги до відповідності виробничих будівель, споруд, устаткування, транспортних засобів після їх будівництва або реконструкції нормативним актам про охорону праці підтверджуються комісіями по прийманню цих об'єктів до експлуатації.

2. Проведення експертизи проектної документації на її відповідність нормативним актам про охорону праці здійснюється з метою недопущення будівництва і виготовлення засобів виробництва і захисту, що не відповідає вимогам по охороні праці.

Експертиза проектної документації на її відповідність вимогам нормативних актів про охорону праці виробляється згідно ухвалі Кабінету Міністрів України від 23 червня 1994 р. № 431 «Про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво і реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативних актам про охорону праці», якою затверджене Положення про проведення такої експертизи.

Відповідно до Положення експертиза виробляється в обов'язковому порядку щодо всіх проектів на будівництво і реконструкцію виробничих об'єктів, виготовлення засобів виробництва незалежно від форм власності і джерел фінансування. Експертизу виробляють органи Держнаглядохоронпраці з урахуванням висновків органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я, органів Державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ, Держатомнагляду (на підконтрольних об'єктах) Мінекобезпеки України.

Термін проведення експертизи залежно від кошторисної вартості встановлюється від 20 до 30 календарних днів.

У разі незгоди з експертним висновком власник може оскаржити його в місячний термін в Держнаглядохоронпраці.

Якщо власник почав будівництво без позитивного висновку експертизи, він несе відповідальність відповідно до діючого законодавством.

Питання про конкретний порядок проведення державної експертизи проектній документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва розв'язується згідно Методиці Державного комітету України по нагляду за охороною праці, узгодженою з відповідними органами нагляду і зареєстрованої в Мінюсті України 20 лютого 1995 р. під № 44/580.

3. Щодо недопущення фінансування об'єктів без позитивних висновків експертизи по охороні праці всім головам правлінь комерційних банків України з цього питання був направлений лист Держнаглядохоронпраці від 13 травня 1994 р. № 03-6/945.

4. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого і соціально-культурного на значення без дозволу органів державного нагляду забороняється (ст. 155 КЗоТ України).

Порядок введення в експлуатацію цих об'єктів визначається ухвалою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 р. № 449 «Про порядок приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (із змінами, внесеними ухвалою від 6 грудня 1993 р. № 990).

5. Порядок здійснення авторського нагляду за будівництвом нових, реконструкцією і технологічним переобладнанням діючих підприємств, будівель і споруд визначений будівельними нормами і правилами СніП 1.06.05-85, якими передбачено, що авторський нагляд проектних організацій здійснюється впродовж всього періоду будівництва і приймання закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію.

Авторський нагляд здійснюється згідно з угодою який укладає замовник з генеральною проектною організацією. Проектні організації винні наказом покласти здійснення авторського нагляду на головних інженерів проекту, в першу чергу - на авторів проекту, головних фахівців організації, керівників груп і інших фахівців, що брали участь в проектуванні. Цим же наказом призначається керівник авторського нагляду. Копія наказу повинна бути відправлена замовнику. Працівники, що здійснюють авторський нагляд, виїжджають на будівництво в терміни, передбачені планами-графіками або спеціальним викликом замовника. Працівники авторського нагляду ведуть журнал встановленої форми, який після закінчення будівництва передається замовнику.

6. Відповідність засобів виробництва вимогам діючих законодавчих і нормативних актів про ох рані праці визначається згідно системі сертифікації продукції УкрСЕПРО. Право проведення робіт по сертифікації продукції надається органам по сертифікації, випробувальним лабораторіям (центрам) і експертам-аудиторам, акредитованим в системі УкрСЕПРО Перелік продукції, належній обов'язковій сертифікації, затверджується Держстандартом України.

У разі незгоди однієї із сторін з результатами сертифікації подальший дозвіл суперечки здійснюється комісією по апеляції, яка створюється національним органом по сертифікації (Держстандарт України) із залученням представників органів по сертифікації і інших зацікавлених сторін.

7. Відповідно до ст. 155 КЗоТ України власник, що створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл па початок його роботи.

Видача такого дозволу на початок роботи нового підприємство здійснюється згідно Положенню про видачу Державним комітетом з нагляду за охороною праці власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому їм органу дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації, затвердженому ухвалою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 199Й р. № 831.

Дозвіл на початок роботи підприємства є офіційним документом, що дозволяє експлуатацію підприємства в робочих режимах.

Дозвіл на початок роботи підприємства базисною кошторисною вартістю будівництва (основних фондів) в цінах 1992 р. понад 25 млн. крб., а також підприємств з підвищеною небезпекою видається безпосередньо Держнаглядохоронпраці, інші - його територіальними органами.

Перелік підприємств з вказівкою органу, що видає дозволи, затверджується Держнаглядохоронпраці.

Для отримання дозволу власник зобов'язаний представити в відповідний орган Держнаглядохоронпраці заява, а також довідку про державну реєстрацію підприємства і дозвіл (ліцензії) на види діяльності, вказані в засновницьких документах, якщо це передбачено чинним законодавством; про контрольним обстеженні підприємства органами державного нагляду за охороною праці; про відповідність професійної кваліфікації посадовців профілю виробництва і наявності у них знань з питань охорони праці; про дозвіл відповідних органів на утилізації про відходів виробництва.

У разі невиконання підприємством умов дії дозволу орган, що видав його, має право відмінити цей дозвіл.

При незгоді власника з рішенням територіального органу про видачі дозволу він може оскаржити його в Держнаглядохоронпраці, а в випадках, передбачених чинним законодавством, - в арбітражному суді.

8. До технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, придбаних за рубежем, пред'являються ті ж вимоги, що і до нових зразків засобів виробництва і технологій, тобто їх експлуатація без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.

Відповідність технологій і засобів виробництва нормативним актам про охорону праці і охорону навколишнього середовища, діючим в Україні, перевіряється відповідно до порядку, встановленого цими органами державного нагляду.

9. Одним з документів, підтверджуючих безпеку продукції для людини, є їх токсикологічна оцінка, що виробляється згідно ухвалам Головного державного санітарного лікаря України від 19 жовтня 1992 р. № 4 «Токсиколого-гигиеническая оцінка хімічних речовин», від 7 квітня 1994 р. № 4 «Про атестацію установ (лабораторій) на право проведення токсиколого-гигиенических досліджень».

Згідно діючій ухвалі Головного державного санітарного лікаря України від 20 липня 1990 г № 8 нормативна документація (госстандарты, технічні умови) на продукцію виробничого використовування підлягає узгодженню з органами, установами, закладами державної санепідслужби з видачею висновків встановленої форми.

Узгодження нормативної документації на хімічні, біологічні речовини здійснюється за наявності сертифікату державної реєстрації небезпечного чинника, виданого Комітетом з питань гігієнічної регламентації Міністерства охорони здоров'я України.

Існуюча система гігієнічної стандартизації і сертифікації продукції дозволяє давати оцінку тільки 20 % продукції, яка виготовляється, використовується, імпортується на підприємствах України.

Нові небезпечні речовини, які вперше використовуються на підприємстві, повинні мати сертифікат державної реєстрації небезпечного чинника, виданий Комітетом з питань гігієнічної регламентації, позитивний висновок на нормативний документ, виданий органами державної санепідслужби.

Надходження на підприємство нових небезпечних речовин без попередньої підготовки до їх застосування або перевищення встановленої кількості їх наявності на підприємстві не дозволяється.

ВИСНОВОК

Зрозуміло, що облікова інформація відбиває фактичний стан господарського об'єкта або бюджетної установи. Повнота, вірогідність і своєчасність облікової інформації визначають дієвість керування установою, сприяють запобіганню прийняття невиправданих рішень. Це вимагає постійного вдосконалювання методології бухгалтерського обліку як основного постачальника інформації.

За останні роки покращилися методологія й організація бухгалтерського обліку. У результаті введення системи казначейства покращився контроль за використанням бюджетних засобів. Прискорився шлях надходження бюджетних засобів до розпорядників коштів (підприємств, організацій фінансованих з бюджету), минаючи різні міністерства й відомства.

Основним напрямком в удосконалюванні організації бухгалтерського обліку є приведення вітчизняної практики бухгалтерського обліку в порівнянність із практикою західних країн, для чого необхідно вдосконалювати бухгалтерський облік, впроваджувати прогресивні форми й методи обліку.

Щоб удосконалити організацію бухгалтерського обліку, варто підвищити його оперативність і аналітичність. Для цього треба впорядкувати, уніфікувати й стандартизувати процес документування з урахуванням вимог автоматизованої обробки на ЕОМ.

Необхідно ліквідувати невідповідність системи документації засобом автоматизації обліку, максимально спростити первинні документи, сполучити з машинними носіями, вибрати оптимальну періодичність їхнього з.

Скорочення витрат часу й праці на збір, реєстрацію, нагромадження, зберігання, обробку й передачу інформації в умовах автоматизації досягається завдяки із застосуванню новітніх технічних засобів безпосередньо в процесі вдосконалювання господарських операцій. Створені засоби обчислювальної техніки й розроблені спеціальні методики реєстрації первинної інформації дозволяють здійснювати збір вихідних даних, минаючи стадію виписки паперового документа.

Використання для автоматизації облікових робіт ЕОМ обумовило необхідність впровадження автоматизованої форми обліку, що відповідає експлуатаційним можливостям сучасної обчислювальної техніки й враховуючу нову технологію.

Автоматизація обліку вимагає подальшого розвитку його методології, застосування більше зроблених форм бухгалтерських регістрів, розробки технологічного процесу уведення й обробки економічних даних, скорочення документообігу, створення масивів постійної інформації.

Крім того, завдання й функції бухгалтерського обліку будуть успішно виконані тільки при наявності висококваліфікованих кадрів.

У дипломній роботі вивчалася тема про ведення бухгалтерського обліку по змісту апарата в Почетненській сільській раді, вивчаючи цю тему ми доходимо висновку, що облік ведеться строго згідно Законів України, постанов Кабінету Міністрів України й іншими законодавчими й нормативними документами України.

Фінансування й касові витрати Почетненської сільської ради ведуться відповідно до прийнятої бюджетної класифікації витрат.

Відповідно до вимог Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного керування Державного казначейства України від 10.12.1999 №114 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.1999 за №890/4183, затвердженою інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядку їхнього складання №68 від 27.07.2000р., накопичувальні відомості враховуються на меморіальних ордерах. Для реєстрації всіх меморіальних ордерів установи ведеться облік у книзі "Журнал-головна", як правило, облік ведеться по субрахунками (тобто рахункам другого порядку).

Завершивши дослідження з теми дипломної роботи, можна зробити наступні висновки: що бухгалтерський облік бюджетних доходів і витрат має свою специфіку, звіт по виконанню кошторису витрат складається на підставі первинних документів, дані звітного балансу повинні відповідати залишкам по рахунках головної книги.

Удосконалювання обліку укладено у виконанні наступних заходів:

1) скорочення великого обсягу документації при здійсненні касових операцій, шляхом скасування реєстрів зобов'язань, реєстрів фінансових зобов'язань, довідок про фінансові зобов'язання, які додаються до платіжних доручень, і практично їх дублюють, що є не тільки нераціонального використання матеріалів ( паперу, видаткових матеріалів і т.д.), але й причиною виділення, з метою забезпечення своєчасного проведення необхідних платежів, окремого працівника спеціально для оформлення платіжних документів, обов'язку якого перерозподіляються на інших працівників бухгалтерії;

2)внесення змін у порядок здійснення витрат, а саме- розрахунків з постачальниками, які мають свою особливість. Так, згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України установа повинне оплачувати товари, роботи, послуги лише після їхнього одержання, тобто, повністю виключається сам факт допущення дебіторської заборгованості в бюджетній установі. Однак, на практиці ніхто з господарюючих суб'єктів уперед товари не відпускає, у зв'язку із чим, бюджетникам доводиться брати наперед накладну для того, щоб оплатити взятий рахунок.

Таким чином, бюджетні установи сильно ризикують або не одержати товар у випадку непорядності продавця, або виявлення недостачі товару під час інвентаризації, ревізії, перевірки, тому що за даними бухгалтерського обліку - на підставі накладної відбувається оприбуткування неодержаного ще товару.

3) скасування обов'язковості ведення картки аналітичного обліку наявних операцій, що повністю дублює касову книгу й меморіальний ордер № 1, що є недоцільним з погляду організації бухгалтерського обліку ( витрати робочого часу бухгалтера) і ощадливого використання бюджетних засобів ( з карток) ;

4) сполучення карток аналітичного обліку касових витрат і карток аналітичного обліку фактичних витрат в одну Книгу, наприклад, Книгу обліку касових і фактичних витрат, що дозволило б оперативно виявляти допущені помилки в обліку витрат шляхом проведення щомісячного вв'язування касових і фактичних витрат і прискорило складання місячної (відбиваються тільки касові витрати) і квартальної звітності ( відбиваються як касові, так і фактичні витрати);

6) змінити картку аналітичного обліку отриманих асигнувань, доповнивши її відбиттям касових операцій, що дозволило б щодня виводити залишки на реєстраційному рахунку в розрізі кодів економічної класифікації й вчасно освоювати кошторис на 2007р. Так, автором були запропоновані дані зміни, які з успіхом почали застосовуватися в сільраді;

7) внесення змін у Типову інструкцію про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджену наказом Державного казначейства України й Міністерства економіки України від 10.08.2001р. № 142/181.

Так, відповідно до норм даної інструкції канцелярські товари, що входять до складу запасів, і які мають найбільшу питому вагу в придбанні запасів, повинні списуватися відповідно до затверджених актів, у якому перераховуються величезний перелік канцелярських товарів, а до нього ще підкладається роздавальна відомість із підписами осіб, що одержали ці матеріальні цінності.

Уважаю, що видачу у витрату канцелярських товарів досить відбивати за допомогою відомості видачі матеріалів, з позиційною вказівкою матеріальних цінностей у розрізі кількості вартості й підписами осіб, що одержують, і твердженням відомості керівником установи;

8) віднесення деяких проплачених зобов'язань відразу на фактичні витрати. Наприклад, при оплаті Укртелекому виставленого рахунку за послуги зв'язку, сільрада здійснює наступну кореспонденцію рахунків з одночасним відбиттям у меморіальному ордері № 2 і № 6:

Д-т 675 " Розрахунки з іншими кредиторами"

К-т 321 " Реєстраційні рахунки"

Д-т 802 " Витрати місцевого бюджету на утримання установи"

К-т 675 " Розрахунки з іншими кредиторами"

Для скорочення кореспонденції рахунків, пропоную подібні послуги (послуги зв'язку, плата за Інтернет, комунальні послуги) відбивати більше короткою кореспонденцією:

Д-т 802 " Витрати місцевого бюджету на утримання установи"

К-т 321 " Реєстраційні рахунки".

Вважаю, що дана дипломна робота, як і розроблені заходи щодо вдосконалювання обліку, знайдуть найближчим часом відбиття в нормативних актах, що регулюють ведення бухгалтерського обліку, що буде характеризировать те явище, що я відбувся як кваліфікований фахівець в області обліку й аудита.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Закон України " Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996-XІ від 16.07.1999р.

2.Закон України "Про державний бюджет України на 2007рік".

3.Бюджетний Кодекс України.

4.Постанова Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002м " Порядок складання, розгляду, твердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ і організацій".

5.Постанова Кабінету Міністрів від 09.03.2006р. № 268 " Про впорядкування умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування і їхніх виконавчих органів, органів прокуратури й інших органів".

6.Положення про ведення касових операцій, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637.

7.Інструкція про кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відбиття основних господарських операцій бюджетних установ, затверджена наказом ГКУ від 10.07.00р. № 61.

8.Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних доручень на одержання цінностей, затверджена наказом МФУ від 16.05.96р.№ 99.

9.Інструкція з обліку засобів, розрахунків і інших активів бюджетних установ, затверджена наказом ГКУ від 26.12.03р. № 242.

10.Порядок застосування плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом ГКУ від 10.12.99р. № 114.

11.Порядок складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ, затверджений наказом ГКУ від 06.10.2000р. № 100.

12.Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації витрат бюджету, затверджені ГКУ від 18.01.02р. № 07-07/92-353.

13.Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України й Міністерства економіки України від 10.08.2001р. № 142/181

14.Белов А. Н. Бухгалтерский учет в учреждениях непроизводственной сферы. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Финансы Украины, 2003.

15. Буров С.И. Основы организации бухгалтерского учета в бюджетных организациях. – М.: “ПРИОР”, 2005.

16.Бутынец Ф.Ф. Теория бухгалтерского учета. Учебник. – Житомир: ЖИТИ, 2000.

17.Бутынец Ф.Ф.Бухгалтерский финансовый учет. Учебник. - Житомир: ЖИТИ, 2000.

18.Голубєва М.А. Особливості обліку майна в бюджетних організаціях К.: Фінанси України., 2003.

19. Жоромская М.М., Долгая В.М. Бухгалтерский учет и налогообложение в бюджетных организациях. Комментарий. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Книжный мир, 2003.

20. Люблінська А.Е. Бюджетні організації: коментарі до Плану рахунків, кореспонденції субрахунків. - К.: "ПРІОР", 2003.

21.Кондраков Н.П., Кондраков И.Н. Бухгалтерский учет в бюджетных организациях. –изд. 2-е перераб. и доп. –К.: “Проспект”, 2003.

22. Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебное пособие. К.: ИНФРА –М.,2002.

23.Кузьминский А.Н. Теорія бухгалтерського обліку:Підручник. - К.: Вища школа, 2001.

24. Нефедов В.П. Практическое пособие по бухгалтерскому учету в бюджетных организациях. К.: АО “ЦИТП”, 2004.

25.Партин Г.А. Бухгалтерский учет: основы теории и практики. Учебное пособие. - К.: Об-во «Знания», КОО, 2004.

26.Сопко В., Завгородний В.П. Организация бухгалтерского учета, экономического контроля и анализа: Учебник.-К.:КНЭУ, 2000.

27.Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. - К.: А.С.К., 2000.

28. Тлосов Е.Б. Бухгалтерская отчетность и методы ее контроля. .- К. : РАРИТЕТ , 2000

29. Трубсов В.Г. Ревизия и аудит. Учебник.– К.: МАУП, 2002.

30.Ушаков Г.И. Аналіз виконання кошторисів витрат, контроль і ревізія в бюджетних установах. . - К. : СВТ , 2002.

31. Фелобжецкий И.А.Бухгалтерский учет с основами экономического анализа . -К.: МАУП, 2003.

32. Челобан В.А.Бухгалтерский учет в бюджетных и научных учреждениях. - Донецк : КОМБИ, 2000

33. Чивитин В.К. Централизация учета в бюджетных учреждениях. – Симф-ль : Арго, 2001.

34. Чефасина В.Г. Принципы построения бухгалтерского баланса . М : Финансы и статистика, 2001.

35.Колективна угода Почетненської сільської ради.

ДОДАТКИ