РОЗДІЛ 2. Бухгалтерський і податковий облік окремих операцій, пов'язаних з отриманням доходів на підприємствах залізничного транспорту на прикладі Кримської дирекції залізничних перевезень. Податок з доходів

2.1. Положення про відокремлений структурний підрозділ «Кримська дирекція залізничних перевезень» державного підприємства «Придніпровська залізниця»

2.2. Перелік операцій, пов’язаних з отриманням доходів

2.3. Забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

2.4. Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною

2.5. Нарахування і утримання внесків до Пенсійного фонду

2.6. Внески на загальне обов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, соціального забезпечення на випадок безробіття, страхування від нещасних випадків

2.7. Оподаткування допомоги по вагітності та пологах, допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на поховання

2.8. Добровільне медичне страхування

2.9. Оплата за проживання в гуртожитку

2.10. Оподаткування безоплатного харчування працівників

2.11. Оплата за навчання працівників

2.12. Благодійна і матеріальна допомога в податковому законодавстві

2.13. Одноразова допомога у зв'язку з виходом на пенсію

2.14. Вихідна допомога

2.15. Оподаткування відпусток. Податок на доходи із сум відпускних

2.16. Нарахування страхових внесків загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на суми відпускних

2.17. Путівки на лікування і відпочинок. Видача путівок профспілками

2.17.1. Путівки за рахунок коштів підприємства

2.17.2. Видача путівок непрацюючим пенсіонерам

2.18. Оподаткування виплати авторської винагороди та премій за сприяння винахідництву та впровадження раціоналізаторських пропозицій

2.19. Щодо доплати за роз'їзний характер робіт

2.20. Оподаткування сум невчасно повернутих коштів на відрядження або під звіт

2.21. Особливості заповнення податкового розрахунку - форма 1ДФ

2.22. Закон про податок з доходів громадян - актуальне питання не тільки для податківців

ВИСНОВОК.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

ВСТУП

Податки є невід'ємною частиною фінансового господарства держави як історичної форми задоволення колективних потреб. Це найважливіше джерело формування доходів держави, які, в свою чергу, використовуються на витрати для державного управління, на вирішення економічних, соціальних, оборонних завдань, на розвиток освіти, науки, культури.

Встановлення, розподіл, стягнення і використання податків становлять одну із функцій держави. Тому податкова система як елемент господарського механізму відповідає економічному ладу країни, рівню розвитку продуктивних сил, системі державного регулювання економічних процесів і основним завданням існування держави [33].

Сьогодні Україна перебуває в стадії подальшого формування податкової системи.

За весь час існування податкової системи України зараз ще гостріше встали проблеми податкового законодавства, ще наочніше стали для дозволу питання, зв'язані з виплатою податків.

Усі розуміють, що при всім бажанні за декілька років не можна створити ідеальну податкову систему. Але зараз насамперед потрібно думати про фінансову систему перехідного періоду. Податкова система у відриві від економіки існувати не може. Зі зміцненням економіки України буде удосконалюватись і податкова система. Але при цьому податки повинні не стримувати розвиток економіки, а навпроти – стимулювати її.

На мій погляд, побудова такої податкової системи, що б забезпечила створення сприятливого податкового клімату на Україні, неможлива без упровадження цілого комплексу мір, що у корені змінили б сам підхід до виплати податків, як необхідного атрибута держави [30,с.14].

У проекті бюджету Києва на 2005 рік, який розглядала Київрада, було закладено прогнозовану суму податку з доходів фізичних осіб на рівні 2 мільярдів 562 мільйонів 367 тисяч гривень. За показниками цьогорічного бюджету, ця сума більша на 444 мільйони гривень. Зазначимо, що прогноз надходжень податку з доходів громадян визначено з тенденції, яка склалася за останній час, фіксованого податку на доходи фізичних осіб та виходячи з динаміки цих надходжень за останні роки [31].

Закон №889 вперше запроваджує систему надання права платнику податку на використання додаткового кредиту та податкових соціальних пільг, що є безперечною особливістю цього закону.

Вважається, що головною метою Закону є збільшення обсягів офіційних доходів фізичних осіб (на противагу від «тіньових» або як ще говорять «конвертових» доходів). Така блага мета буде досягатися не тільки зменшенням ставки оподатковування доходів, але і введенням єдиного соціального податку, розмір якого має відрізнятися в менший бік на відміну від існуючих розмірів пенсійних та інших зборів. Крім установлення єдиної ставки оподатковування, Закон приніс багато позитивних нововведень, але й у той же час розширив базу оподатковування і перелік видів доходів, що підлягають оподатковуванню.

Згідно п.1.16 ст.1 Закону №889 податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.

Як бачимо, користатись правом нарахування податкового кредиту може лише громадянин, який є резидентом та має податковий ідентифікаційний номер. Законом встановлено обмеження щодо застосування права на нарахування податкового кредиту: загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата; у разі якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься; дозволено включати до податкового кредиту витрати, понесені платником податку тільки за конкретними видами операцій. За результатами 2004р. платник податку може скористатися податковим кредитом за витратами: на пожертвування або благодійні внески; навчання; страхові внески за договорами довгострокового страхування життя, сплачених за власний рахунок; на усиновлення дитини.

Законом встановлено обмеження розмірів сум витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту. Так, дозволено включати до складу податкового кредиту кошти, сплачені платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4. На 1.01.04 р. прожитковий мінімум для працездатної особи визначено Загоном України від 28.11.02 р. №247-ІV «Про прожитковий мінімум на 2003р.» у розмірі 365 грн., то помноживши його на коефіцієнт 1,4 та округливши до найближчих 10 гривень, отримаємо суму 510 грн. Сума витрат на навчання, що перевищує зазначений розмір, не включається до складу податкового кредиту як платника податку, так і членів його сім'ї. Тобто, якщо сума витрат на навчання у розрахунку на місяць становить, наприклад, 580 грн., то до складу податкового кредиту буде віднесено лише 510 грн.

З початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності Закон про загальнообов'язкове медичне страхування, дозволено буде включати до складу податкового кредиту суми власних коштів платників податків, сплачених на користь закладав охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крім витрат, визначених Законом.

Суми податкового кредиту, нараховані громадянином, зазначаються у річній податковій декларації, яка в установленому порядку подається ним до податкового органу за податковою адресою такого платника податку. До складу податкового кредиту можуть включатися лише фактично понесені витрати, які мають підтверджуватися документально. Такими документами можуть бути фіскальний або товарний чек, касовий ордер, товарна накладна, інший розрахунковий документ або договір, що ідентифікує продавця товарів та визначає суму таких витрат.

Інструкцію про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб, розроблену на підставі п. 5.5 ст. 5 Закону №889, затверджено наказом ДПА України №442 від 22.09.03 р., зареєстрованим в Мінюсті України 1.10.03 р. за №879/8200.

Законом збережено і навіть розширено перелік пільг для соціально вразливих і незахищених категорій платників. Закон №889 не передбачає надання пільг за професійною ознакою, що створює сприятливіші умови оподаткування для всіх платників податку. На відміну від раніш прийнятого порядку зменшення сукупного оподатковуваного мінімуму доходів громадян на певну кількість неоподатковуваних мінімумів, Законом №889 змінено порядок визначення розміру наданої пільги шляхом встановлення системи надання податкових соціальних пільг, спрямованої на соціальний захист насамперед тих громадян, які отримують відносно невисоку заробітну плату.

Так, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у разі якщо розмір цього доходу, отриманого на території України, не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, збільшеної у 1,4 рази та округленої до найближчих 10 гривень.

Отже, якщо розмір місячного прожиткового мінімуму станом на 1 січня звітного податкового року не зміниться, то податкові соціальні пільги протягом 2004 р. можна застосовувати до доходів, що не перевищують 510 грн. на місяць.

Податкова соціальна пільга платникам податку надається у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку на місяць, встановленої Законом на 1 січня звітного податкового року. Законом визначено, що на перехідний період суму соціальної пільги встановлено у таких розмірах: у 2004 р. - 30 % суми податкової соціальної пільги, у 2005 р. - 50 %, у 2006 р. - 80 %, у 2007 р. -100%.

До категорії платників податку, які мають право на застосування такої податкової соціальної пільги, відносяться громадяни, розмір місячного доходу у вигляді заробітної плати яких не перевищуватиме 510 грн. на місяць включно. Законом №889 визначено перелік осіб, які мають право на отримання підвищених розмірів сум пільг. До категорії платників податку, для яких суму податкової соціальної пільги збільшено в 1,5 рази, відносяться, зокрема, самотні матір або батько; особи, які утримують дитину - інваліда І або II групи; мають троє чи більше дітей віком до 18 років; віднесені до І або II категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди І або II групи, у тому числі з дитинства. Збільшена вдвічі сума пільги застосовується до такої категорії громадян, як Герої України, Герої Радянського Союзу або повні кавалери орденів Слави чи Трудової Слави; учасники бойових дій під час Другої світової війни або особи — колишні в'язні концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни; особи, визнані репресованими чи реабілітованими. Якщо розмір мінімальної заробітної плати не зміниться, з січня по жовтень включно 2004 р. розмір збільшеної у 1,5 рази соціальної пільги становитиме 92,25 грн., збільшеної вдвічі - 123 грн [13,с.31].

Закон №889 передбачає процедуру самостійного вибору платником податку місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги. Для цього платник податку зобов'язаний подати своєму працедавцю заяву про застосування пільги (або відмову від пільги), а також відповідні документи, що підтверджують право платника на таку пільгу.

Порядок надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. №2035.

У разі порушення платником податку умов застосування пільги (наприклад, при отриманні пільги більше ніж в одного працедавця) платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу і має повернути суму недоплати податку і сплатити штраф у розмірі 100 % недоплаченої суми.

Центральний податковий орган контролюватиме правильність отримання податкових соціальних пільг платниками податку і періодично інформуватиме платників про наявність таких порушень.

З метою забезпечення реалізації положень підпунктів 6.3.2, 6.3.4 та 6.4.1 пунктів 6.3 та 6.4 статті 6 Закону №889 наказом Державної податкової адміністрації України від 30.09.03 р. №461, зареєстрованим в Мінюсті України 14.10.03 р. за №929/8250, затверджено форми заяв про застосування податкової соціальної пільги і про відмову від застосування податкової соціальної пільги та форму повідомлення про наявність порушень застосуванню податкової соціальної пільги та Порядок інформування органами державної податкової служби України платників податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги.

Для деяких видів доходів Закон №889 встановлює особливий порядок оподаткування. З 1 січня 2005 р. при нарахуванні (сплаті) на користь платника податку процентів на банківський депозит (вклад), вклад до небанківських фінансових установ згідно із Законом №889 або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат застосовуватиметься ставка 5%. За ставкою 13 % оподатковуються проценти і дисконтні доходи, виплачені або нараховані не за депозитними вкладами і сертифікатами. Відповідальність з нарахування і сплати податку до бюджету покладено на установу, що нараховує і сплачує проценти.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема дохід у вигляді виграшів, який платник податку отримує у гральному закладі. Ставка податку становить подвійний розмір ставки (13 %), тобто 26 % від суми такого виграшу. Платник податку, який отримує такі доходи, зобов'язаний включити до складу свого загального оподатковуваного річного доходу позитивну різницю між сумою такого доходу та документально підтвердженими витратами, понесеними у зв'язку з отриманням такого доходу протягом такого року.

Обов'язок нарахування і сплати податку покладається на фізичну особу. З метою здійснення податкового обліку встановлено процедуру реєстрації паспортних даних фізичної особи при вході до грального закладу та обліку доходів (виграшів). У довідці, яка надається на вимогу фізичної особи — гравця за результатом азартної гри, містяться персоніфіковані дані про таку фізичну особу та її виграш.

Порядок обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, розроблений на виконання п.п. 9.5.2 ст.9 Закону №889, затверджено наказом ДПА України від 20.10.03р. №494, зареєстрованим в Мінюсті України 6.11.03р. за №1016/8337.

Законом визначено окремий порядок звітування про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.

Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 % від суми таких надміру витрачених коштів, який стягується особою, що надала такі суми під звіт. Якщо платник податку не повертає надміру витрачену суму коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів, перерахунок податкових зобов'язань такого платника не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується.

Форма Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, встановлена згідно з п.п. 9.10.2 п. 9.10 ст. 9 Закону №889 та Порядок складання Звіту затверджені наказом ДПА України від 19.09.03р. №440, зареєстрованим в Мінюсті України 9.10.03р. за №915/8236.

Законом №889 (ст. 11, ст. 12) визначено особливості оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна та операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна. Новий порядок оподаткування доходів від продажу нерухомого майна набере чинності з 1 січня 2005 р.

У разі продажу придбаного до 1 січня 2004 р. нерухомого майна: будинків, квартир чи кімнат (включаючи землю, що знаходиться під таким об'єктом нерухомого майна, або присадибну ділянку), дохід, отриманий платником податку від такого продажу, оподатковується за ставкою у розмірі 1 % від вартості такого майна, якщо загальна площа такого будинку, квартири або кімнати не перевищує 100 кв. метрів. Ставка 1% застосовується у разі продажу нерухомого майна не частіше одного разу протягом звітного податкового року.

Якщо продається об'єкт нерухомості, площа якого перевищує 100 кв. метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %.

Якщо платник податку протягом року продає кілька об'єктів нерухомості чи інший об'єкт, ніж вказаний вище, дохід, отриманий платником податку від такого продажу, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

При продажу нерухомості, придбаної після 2004р., ставка податку застосовується у розмірі 13%. Об'єктом оподаткування вже є прибуток, отриманий платником податку від продажу нерухомості. Зазначений прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим внаслідок продажу такого об'єкта нерухомості, та витратами, понесеними на його придбання або будівництво, зменшена на 10 % у розрахунку за кожний рік володіння такою нерухомістю.

Якщо здійснюється продаж більш ніж одного об'єкта нерухомості або іншого об'єкта, не зазначеного Законом, ставка податку до отриманого прибутку застосовується також у розмірі 13 %, але у розрахунку отриманого прибутку не враховуються 10 %.

З 1 січня 2004 р. за ставкою 13 % підлягає оподаткуванню дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна (ст. 12 Закону №889).

Законом як виняток встановлено, що при продажу об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна продавець звільняється від сплати цього податку за умови сплати суми державного мита до бюджету.

Якщо один об'єкт рухомого майна обмінюється на інший, то кожна зі сторін сплачує 50 % від суми податку. При обчисленні суми податку враховується вартість майна, що відчужується кожною зі сторін, розрахованою за звичайними цінами.

Статті 13 та 14 Закону №889 визначають порядок оподаткування доходів платника податків, отриманих внаслідок прийняття спадщини або подарунків.

Такі доходи оподатковуються, починаючи з 1 січня 2005р. Не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді коштів або майна, подарованих одним із подружжя іншому.

Об'єкти спадщини платника податку поділяються на об'єкти нерухомого та рухомого майна, комерційної власності; суми страхового відшкодування за страховими договорами, укладеними спадкоємцями, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця; кошти, а саме: готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах.

До об'єктів рухомого майна, зокрема, включено предмети антикваріату або витвір мистецтва; дорогоцінне каміння та метал, прикраси з використанням дорогоцінних металів, каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна.

Оподаткування доходів, отриманих як подарунок та як спадщина, здійснюється з застосуванням ставки залежно від родинних стосунків - 0 %, 5 %, 13 % та 26 %.

При отриманні спадщини від спадкодавця-нерезидента ставка податку застосовується у подвійному розмірі до будь-якого об'єкта спадщини. Тобто до 31.12.2006 р. застосовуватиметься ставка у розмірі 26%.

Забезпечення суто технічного виконання вимог Закону №889 покладається ним на юридичну особу, її філії, відділення, інші відокремлені підрозділи або фізичні особи чи представництва нерезидента, які визначені податковими агентами. Вони зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку. Податкові агенти зобов'язані також подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого платнику податку, а також сум утриманого з них податку до податкових органів згідно із законодавством і нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом є також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка використовує найману працю інших фізичних осіб і виплачує їм заробітну плату.

Крім того, за новим Законом річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який:

• зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів;

• має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків ЇЇ подання.

Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги з такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або невірне заповнення декларації.

Особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, в тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є:

• податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує її розмір;

• орган державного казначейства, що порушує строки такого повернення або занижує його розмір.

За неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку на користь платника податку сплачуються такі штрафи:

• при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, — у розмірі 10 % такої суми;

· при затримці від 31 до 90 календарних днів — у розмірі 50 % такої суми;

• при затримці понад 91 календарний день - у розмірі 100 % такої суми.

Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом державного казначейства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Повернення суми надміру сплаченого податку та штрафів здійснюється органом державного казначейства за рахунок доходів бюджету, до якого зараховується такий податок [1,с.15].

РОЗДІЛ 1. Загальні положення в питанні оподаткування доходів фізичних осіб.

1.1. Фундаментальні терміни податку з доходів фізичних осіб

Нижче наведені основні положення цього Закону, а також його практичне застосування на прикладах окремих операцій, що здійснюються підприємствами залізничного транспорту.

Фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до Закону, вважається найманою особою.

Працедавець - юридична особа (її відокремлений підрозділ) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка укладає такі трудові договори з найманими особами, несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету та інших внесків до державних соціальних фондів.

Працедавець є і податковим агентом, який зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, а також несе відповідальність за порушення норм цього Закону.

Ставка податку згідно цього Закону не залежить від розміру доходу і становить 13 відсотків на період до 01.01.07 року, після цієї дати - 15 відсотків.

Ця ж норма застосовується і до оподаткування доходу, отримуваному за сумісництвом.

Об'єктом оподаткування цим податком є загальний місячний оподатковуваний дохід, виражений в національній валюті - гривнях.

Види доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу, наведені в статті 4.2 названого Закону.

Такі доходи з метою оподаткування умовно можна поділити на три групи:

- доходи у вигляді заробітної плати;

- виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

- доходи, отримані платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Оподатковувані доходи, що входять в ці різні групи, мають свої особливості їх оподаткування.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = 100:(100-Сп),

де К - коефіцієнт; (до 01.01.07 року К = 1,14943)

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається із звичайної ціни, збільшеної на суму:

1) податку на додану вартість , якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

2) акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошової, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно з цим пунктом [3,с.3].

Така сама сума є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Сума такого нарахованого доходу є базою для нарахування і утримання внесків у відповідні соціальні фонди в складі загального оподатковуваного доходу із заробітної плати платника податку, а також для нарахування і сплати податку з доходу фізичної особи на загальних підставах [6,с.2].

Дуже важливим є інший блок доходів, які в цьому Законі іменуються як додаткові блага: "Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку".

Таблиця 1.1.

Перелік додаткового блага

№ п/п		Вид додаткового блага	Стаття Закону
1		Вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств;	4.2.9. а
2		Вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".	4.2.9.6
3		Суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або витрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.	4.2.9. г
4	Суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.		4 2.9.Д
5	Вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.		4.2.9.Є

Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті З цього Закону - з врахуванням коефіцієнту, розрахованого за вищенаведеною формулою.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням (оподаткування подарунків запроваджується з 01.01.05).

Таблиця 1.2.

Доходи, які належать до загального місячного оподатковуваного доходу

№ п/п	Інші оподатковувані доходи	Стаття Закону
1	Сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов’язкових платежів) та погашення податкового боргу	4.2.11
2	Дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у підпункті 4.3. цієї статті	4.2.12
3	Інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3. та 4.3.17 цієї статті	4.2.13
4	Дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно нормами статті 13 цього Закону	4.2.14
5	Сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктами 9.10 статті 9 цього Закону (така сума визначається з метою оподаткування як дохід, обчислений за порядком, наведеним в п.3.4. Закону – тобто збільшений в 1,14943 рази).	4.2.15

Ряд доходів громадян не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Таблиця 1.3.

Доходи, які не належать до загального місячного оподатковуваного доходу

№		Неоподатковувані доходи	Стаття Закону
1		Сума державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом, у тому числі (але не виключно): - Сума пенсій, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати. - Виключення, передбачені цим пунктом, не поширюються на виплати заробітної плати; виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності; регресні виплати.	4.3.1
2		Сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону.	4.3.2
3		Сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, завданої йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом.	4.3.4
4		Суми виплат, що здійснюються іншими неприбутковими організаціями та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичними особам.	4.3.5
5		Аліменти, що виплачуються платнику податку: а) згідно з рішенням суду; б) за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно з нормами Сімейного кодексу України, за винятком виплати аліментів нерезидентом, незалежно від їх розмірів, якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана верховною Радою України.	4.3.9
6		Вартість безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючих засобів, а також робочого одягу, взуття, обмундирування, засобів особистого захисту, отриманих у тимчасове користування платником податку. який перебуває у відносинах трудового найму з працедавцем, який надає таке майно, за переліком та граничними строками їх використання, що щорічно встановлюються КМУ шляхом прийняття відповідної постанови до подання проекту Державного бюджету України на наступний рік, якщо така постанова не приймається у зазначений строк, то діють норми постанови, прийнятої для попереднього року. Якщо платник податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому такий робочий одяг, взуття, обмундирування, засобів особистого захисту, граничний строк використання яких не настав, то під час остаточного розрахунку первісна вартість такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку.	4.3.14
7	Дивіденди які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.		4.3.17
8	Сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку- найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5. статті 6 цього закону (510 грн. - для 2004р.), у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи. Якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.		4.3.20
9	Кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку: а) будь-якою фізичною особою чи благодійною організацією; б) працедавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у т.ч. виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5. статті 6 цього Закону. Сума перевищення над такою сумою, за її наявності, підлягає кінцевому оподаткуванню при її виплаті за ставкою, встановленою пунктом 7.1. статті 7 цього закону		4.3.21
10	Кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, зазначених у підпунктах "а" - "з" підпункту 5.3.4 пункту 5.3. статті 5 цього Закону(в тому числі лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни; лікування тютюнової та алкогольної залежності тощо).		4.3.22
11	Вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку - члена такої професійної спілки, створеної за законодавством України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.		4.3.24
12	Сума, одержувана платником податку за здавання ним крові, грудного жіночого молока, інших видів донорства, яка виплачується з бюджету чи бюджетної установи.		4.3.29
13	Вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) відповідно до закону.		4.3.30

Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (само зайнятої особи) за її рахунок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (само зайнятою особою).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8