Екскременти тварин – це неоднорідна гетерогенна суміш, до складу якої входять тверді частки, що складають дисперсну фазу, а також рідка фаза (дисперсне середовище), що є водним розчином солей, кислот і лугів. Значну об’ємну частку в суміші екскрементів складають гази.

Хімічний склад екскрементів визначає їх цінність для використання в сільському господарстві і залежить в основному від кормового раціону, якості кормів і виду тварин. Це пояснюється тим, що з екскрементами виділяється основна частка поживних речовин, спожитих твариною з кормами. Вміст в екскрементах основних біогенних речовин наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Вміст основних біогенних речовин в екскрементах великої рогатої худоби та свиней, % природної речовини

Вид екскрементів	Вода	Азот (N)	Фосфор (P2O5)	Калій (K2O)	Кальцій (CaO)
ВРХ
Кал	83,6	0,29	0,17	0,10	0,35
Сеча	93,8	0,58	0,00	0,49	0,01
Суміш	86,7	0,38	0,12	0,22	0,25
Свині
Кал	82,0	0,60	0,41	0,26	0,09
Сеча	96,7	0,43	0,07	0,63	0,00
Суміш	90,3	0,51	0,22	0,46	0,05

Суха речовина екскрементів на 75-80% є органічною і містить лише 15-25% золи (мінеральна частина). Основну частину органічної речовини калу складають речовини з високим вмістом вуглецю. Відношення вуглецю до азоту коливається в межах 9-10 в калі свиней і 15-16 – в калі ВРХ. Впротилежність цьому сеча тварин мвстить близько 50% всього азоту, що виділяється з екскрементами, і відношення в ній вуглецю до азоту у ВРХ складає 1-2, а у свиней – 0,8-0,9. Суміш же екскрементів має це співвідношення в межах від 5 до 8.

Таблиця 2

Добовий вихід екскрементів від великої рогатої худоби (при середній

вологості 90%)

Велика рогата худоба	Вихід від однієї тварини, кг
	екскрементів	у тому числі
	екскрементів	калу	сечі
Бики-виробники	40	30	10
Корови	45	35	10
Нетелі	27	20	7
Телята до 6 міс. (на відгодівлі до 1 міс.)	7,5	5,0	2,5
Молодняк 6 – 12 міс. (на відгодівлі 4-6 міс.)	14	10	4
Молодняк на відгодівлі (4-6 міс.)	26	34	12
Молодняк 12-18 міс.	27	20	7
Молодняк на відгодівлі старше 12 міс.	35	23	12

Таблиця 3

Добовий вихід екскрементів від свиней

Показник	Хряки	Свиноматки			Поросята відлучені масою до 30 кг	Свині масою, кг
		холості	супоросні	з поросятами
						до 40	40-80	більше 80
Екскременти, кг Вологість %	11,1 89,4	8,8 90,8	10,0 91,0	15,3 90,1	2,4 85,0	3,5 86,6	5,1 87,0	6,6 87,5

де: Меj – добовий вихід екскрементів від однієї тварини виробничої групи; nj − поголів‘я тварин даної виробничої групи, що одночасно утримуються на фермі (приймається у відповідності до обороту стада); m – кількість виробничих груп на фермі.

Річний вихід екскрементів з ферми при цілорічному стійловому безвигульному утриманні тварин можна розрахувати, помноживши їх добовий вихід на 365, при стілово-пасовищному утриманні тварин з використанням вигульно-кормових загонів річний вихід екскрементів на 30% нижче через втрату їх на пасовищі.

Підстилковий гній

Підстилковий гній – це повне добриво, що містить всі поживні речовини, необхідні рослинам в достатньо збалансованому співвідношенні (таблиця 4).

Разом із збагаченням ґрунту елементами живлення внесення гною покращує його структуру: легкі піщані ґрунти під впливом гною стають більш зв'язними, а важкі глинисті – більш пухкими. Внесення гною підвищує здатність ґрунту утримувати вологу і збільшує його теплоємність.

Таблиця 4

Склад свіжого гною % (за М. З. Авдоніним)

Складові частини	Гній
Складові частини	змішаний	кінський	великої рогатої худоби	овець	свиней
Вода	75,0	71,3	77.3	64,6	72,4
Органічна речовина	21,0	25,4	20,3	31,8	25,0
Азот загальний	0,50	0,58	0,45	0,83	0,45
Азот білковий	0,31	0,35	0,28	-	-
Азот аміачний	0,15	0,19	0,14	-	0,20
Фосфор (Р2О5)	0,25	0,28	0,23	0,23	0,19
Калій (К2О)	0,60	0,63	0,50	0,65	0,60
Вапно (СаО)	0,35	0,21	0,40	0,33	0,18
Магнезія (MgO)	0,15	0,14	0,11	0,18	0,09
Тріоксид сірки	0,10	0,07	0,06	0,15	0,08
Хлор	-	0,04	0,10	0,17	0,17
Діоксид кремнію	-	1,77	0,85	1,47	1,08
Оксиди заліза і алюмінію	-	0,11	0,05	0,24	0,07

Систематичне застосування гною створює сприятливі умови для ефективного використання мінеральних добрив не тільки на слабогумусованих, кислих дерново-підзолистих ґрунтах, але і на чорноземах.

Гній має тривалу післядію і впливає на грунт і урожай протягом 5-6 років і більше. На дерново-підзолистих, бідних гумусом, ґрунтах 1 т гною при добрій агротехніці забезпечує надбавку урожаю 0,8-1,0 ц/га в перерахунку на зерно.

Питома вага підстилкового гною на сучасному етапі розвитку тваринництва різко скоротилася.

Підстилкові матеріали

Підстилкові матеріали мають значний вплив на мікроклімат у приміщенні, на кількість і якість добрив. Вони поглинають вологу і шкідливі гази, що виділяються тваринами, поліпшують умови утримання тварин, так як створюють більш сухе, м’яке і тепле ложе, покрашують фізико-механічні і біологічні властивості гною. Липкість гною зменшується, він стає більш пухким, в ньому створюються умови для активного протікання біотермічних процесів.

В якості підстилкових використовують найрізноманітніші матеріали: солому, торф, мох, листя дерев, тирсу.

Вологопоглинаюча здатність (маса вологи, яка може бути поглинута, виражена у відсотках до маси матеріалу натуральної вологості) складає: солома нерізана – 170-175; січка соломи – 265-270; листя дерев – 200-300; торф моховий – 300-400; мох торф’яний – 300-425; тирса – до 425.

Страницы: 1, 2