Сборник рефератов

Курсовая работа: Розробка і узагальнення інформації про фактори, які впливають на рентабельність молока (на прикладі СТОВ "Степове")

Курсовая работа: Розробка і узагальнення інформації про фактори, які впливають на рентабельність молока (на прикладі СТОВ "Степове")

ВСТУП

Виробництво молока ─ одна з основних підгалузей тваринництва. В успішному розвитку цієї галузі важливу роль відіграє статистика, яка повинна всебічно і об’єктивно відображати стан і розвиток цієї галузі. За допомогою статистичних показників можна виявити резерви збільшення виробництва продукції і підвищення продуктивності галузі, визначити оптимальні співвідношення між кількістю і продуктивністю тварин, трудовими та матеріальними ресурсами та запобігти можливим диспропорціям.

Стан і розвиток виробництва молока статистика вивчає за допомогою показників наявності, складу і розміщення тварин, виходу валової і товарної продукції. Велике значення для характеристики рівня розвитку виробництва мають показники інтенсифікації.

Особливу увагу в умовах переходу до багатоукладної ринкової економіки слід звернути на конкурентоспроможність виготовленої продукції, а точніше на ефективність та рентабельність її виробництва. Проблема виявлення резервів поліпшення результатів виробництва молока за допомогою вивчення масових явищ та процесів, являє собою мету цієї курсової роботи. А основним завданням є розробка і узагальнення інформації про фактори, які впливають на рентабельність молока.

Спостереження проводилося на прикладі аналізованого підприємства СТОВ „Степове”.


1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА ПРИЙОМІВ АНАЛІЗУ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МОЛОКА

Тваринництво – одна з найважливіших галузей сільського господарства, уявляє собою самостійний об’єкт статистичного вивчення.

Тваринництво – сукупність галузей, які займаються розведенням сільськогосподарських тварин з метою виробництва продуктів та сировини для переробної промисловості. Виробничій процес в тваринництві тісно пов’язаний з природними процесами розвитку і життєвої діяльності живих організмів, при цьому кінцева продукція цієї галузі уявляє собою результат природного та технологічного циклу. Статистика тваринництва вивчає кількісний та якісний бік явищ та процесів у тваринництві.

Основними завданнями статистики тваринництва є: визначення рівню розвитку тваринництва в цілому, його окремих галузей та процесів, що в них відбуваються; освітлення стану і розвитку тваринництва в окремих сільськогосподарських підприємствах, їх групах і по категоріям господарств; вивчення розміщення тваринництва на території країни; контроль за виконанням плану; оцінка умов виробництва та виявлення резервів збільшення обсягу продукції тваринництва і підвищення її якості; характеристика місця і ролі тваринництва в агропромисловому комплексі, а в нашому випадку завданням є статистичний аналіз рентабельності. Розв’язок цих задач потребує розробки системи показників та методики їх обчислення, удосконалення методології аналізу та сучасної організації збору та обробки статистичної інформації про тваринництво.

Всебічна оцінка стану і розвитку тваринництва виконується на основі системи показників статистики тваринництва.

Молоко та молочні продукти – одні з найважливіших продуктів харчування людини. Молоко містить понад 100 необхідних для людини поживних речовин (жири, білки, вуглеводи, солі , мікроелементи, вітаміни тощо), які перебувають в оптимальному співвідношенні і легкозасвоюваній формі. Перетравність поживних речовин молока досягає 98 %. За харчовою цінністю молоко може замінити будь-який інший харчовий продукт, але жоден з них не може замінити молоко. Така ж закономірність зберігається і щодо молочних продуктів, Чекотовський Е. В.[17, с.39.]

У вітчизняній статистиці виробництво молока визначають від корів, вівцематок, кіз, кобил і деяких інших видів сільськогосподарських тварин. Валове виробництво молока характеризується фактично надоєним коров’ячим, овечим, козячим, кобилячим молоком, незалежно від того, чи було воно реалізовано, чи частина його використана у господарстві на випоювання телят і поросят. Окремо визначається виробництво коров’ячого і кобилячого молока. Найбільше значення для продовольчих цілей і найбільшу питому вагу в виробництві молока займає коров’яче молоко, тому його вивченню приділяється особлива увага.

Валовий надій коров’ячого молока – це все фактично надоєне молоко від усіх корів молочного і м’ясного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі, розтелених телиць, які належать господарству. Якщо частина надоєного молока була використана на випоювання телят, поросят і курчат, то це молоко включається у валовий надій молока. Молоко, висмоктане телятами при їх підсосному утриманні, а також молоко, куплене сільськогосподарськими підприємствами у населення і прийняте без оплати в рахунок проданих корів, у валовий надій не включається. Крім того окремо визначають показник валового надою молока від корів молочного стада, в який включають молоко, надоєне тільки від корів молочного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі і розтелених телиць. Не включається молоко, надоєне від корів м’ясного стада. Цей показник дозволяє точніше визначити розмір продукції і рівень продуктивності корів у молочному тваринництві, Суслов И.П. [ 15, с.79]

Молоко, отримане від інших видів тварин, обліковується окремо, як і молоко, куплене в населення.

Якщо молоко обліковується в літрах, то для перерахунку в кілограми потрібно його обсяг помножити на коефіцієнт 1, 03.

Молочна продуктивність корів характеризується середньою удійністю корів. Обчислюють два показники: середній надій на одну корову і середній надій від однієї корови молочного стада. Середній надій на одну корову характеризує середній рівень продуктивності корів. Середній надій молока від однієї корови молочного стада визначає одночасно ступінь використання корів для виробництва молока і рівень їх молочної продуктивності.

Середній надій на дійну корову можна обчислити двома способами: як відношення валового надою до середньої кількості дійних корів і як відношення валового надою до середньогрупової кількості дійних корів. Середнє число дійних корів за звітний період розраховується як відношення загального числа кормо-днів дійних корів до календарної тривалості звітного періоду. Середньогрупову кількість дійних корів визначають діленням кількості кормо-днів дійних корів на 305 днів (тривалість лактаційного періоду – періоду, протягом якого корови продуктують молоко). До дійних корів належать корови, що дали приплід і доїлися в звітному періоді. Ялові корови, що доїлися, до дійних не відносяться.

Основним плановим і звітним показником є середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада. Цей показник можна обчислити двома способами – діленням валового надою молока від корів молочного стада за рік на середньорічне поголів’я корів молочного стада або на поголів’я корів молочного стада на початок року, незалежно від того, доїлися або ні корови на цю дату. В останньому випадку до поголів’я корів молочного стада не включають корів м’ясного стада, корів, що знаходяться на відгодівлі, а також корів, що виділені для групового або підсосного утримання телят, якщо ці корови не доїлися. Останній показник молочної продуктивності корів був введений у статистичну практику з 1989 р.

Як зауважив Кулініч О.І. [4, с.123.], сучасні корови-рекордистки дають 10 – 15 тис. кг молока за лактацію. Надої світових рекордисток перевищують 25 тис. кг молока за лактацію при добових надоях понад 110 кг молока. У багатьох господарствах України одержують від корови 7000 – 9000 кг молока. У 1997 році від 82 корів було одержано понад 10000 кг молока за лактацію. Чемпіонкою за молочною продуктивністю стала черешенька 6632, надій якої склав за третю лактацію 13889 кг

При вивченні резервів збільшення виробництва молока визначають показник використання молочного стада як відношення середньорічної кількості дійних корів до середньорічного поголів’я всіх видів або як відношення кормо-днів дійних корів до загальної кількості кормо-днів усіх корів за звітний період.

Середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада дорівнює середньому надою від однієї корови, помноженому на показник молочного стада.

При аналізі даних про виробництво молока важливо знати не тільки його кількість, але й якість. Якість молока характеризується його сортом (І, ІІ сорти і несортове), жирністю, вмістом білка, а також кислотністю, чистотою, свіжістю тощо. Одним з найважливіших показників якості молока є його жирність. Чим вища жирність молока, тим більше різної продукції можна одержати при його переробці. Жирність молока залежить від породи, віку тварин, годівлі, складу кормів, умов утримання тварин і т. д. І визначається у відсотках. Тобто жирність молока – це кількість жиру, що міститься в 100 г молока.

У статистичній практиці для оцінки жирності молока обчислюють два показники: середній відсоток жирності молока і кількість молока у перерахунку на базову або стандартну жирність. Середній відсоток жирності молока обчислюють за допомогою середньої арифметичної зваженої:

 , де


 – жирність молока, %;

 – кількість молока.

Для визначення кількості молока в перерахунку на базову, або стандартну жирність, спочатку треба молоко перерахувати в так зване одновідсоткове, а потім одержану величину поділити на встановлений відсоток базової жирності молока на кількість молока, тобто . Отже, для обчислення обсягу молока в перерахунку на базову жирність можна застосувати формулу:

 , де

 – базова, або стандартна жирність молока.

У багатьох країнах світу поряд з показником жирності молока наводяться данні про вміст молочного жиру в кілограмах, Сергеев С.С. [13, с.324]

Головними факторами, що зумовлюють кількість та якість молока, є: рівень годівлі, умови вирощування та утримання тварин і кваліфікація тваринників. Спостереження показують: досвідчений оператор машинного доїння може одержати на 20 % більший надій, ніж недосвідчений. Один з них запустить корову через кілька місяців після отелення, інший зуміє доїти її цілий рік. Надто часто невміле доїння є болісним для корови і призводить до зниження її продуктивності.

Великий вплив на рівень продуктивності корів мають біологічні фактори: погода, вік першого парування, жива маса та розвиток первісток, кратність доїння (дво- чи триразове). Встановлено, що при збільшенні кратності доїння молочна продуктивність корів залежно від її рівня зростає на 5 – 15 % і більше. Для корів з кількома отеленнями має значення вік, тривалість сервіс-періоду (період від отелення до запліднення, як правило 60 – 80 діб), сухостійний період (період від запуску корови до її отелення, 45 – 60 діб). Найвищі надої у корів спостерігаються під час 3 – 4-ї лактації. Високою молочною продуктивністю за першу лактацію характеризуються молоді самки, маса яких після розплоду дорівнює приблизно ¾ маси дорослих тварин. Вважається нормою, коли лактаційний період у корів триває 300 – 305 днів, сухостійний період обмежується 55 – 60 днями і від корови щорічно одержують теля. Яловість корів негативно впливає на загальну продуктивність корів і призводить до зниження темпів відтворення стада.

Валове виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах визначають на основі звітності і річних бухгалтерських звітів, а в господарствах населення – множенням середньорічного надою від однієї корови на середньорічне поголів’я. Середній удій на одну корову визначають за даними бюджетних обстежень домашніх господарств діленням валового надою за рік на середньорічне поголів’я корів у господарствах, які ведуть бюджетні записи. Середньорічне поголів’я визначають шляхом перемноження середньорічного поголів’я корів, яке обчислено на підставі даних щорічних обліків худоби як півсума кількості поголів’я корів на початок і кінець року, на поправочний коефіцієнт. Останній визначається відношенням обчислених на основі даних бюджетних обстежень домашніх господарств середньорічного поголів’я за формулою середньої хронологічної за даними поголів’я корів на початок кожного місяця та середньорічного поголів’я корів за формулою простої середньої арифметичною кількості голів на початок і кінець року.

Всі ці показники ефективності молока впливають на розрахунок рівня рентабельності виробництва молока і будуть розраховані в даній роботі.


2. ОЦІНКА РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ДОПОМОГОЮ АБСОЛЮТНИХ ТА ВІДНОСНИХ ВЕЛИЧИН

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ)” Степове” знаходиться у Слов’яносербському районі. Характер-ним для даної місцевості є різноманітність елементів рельєфу, ґрунтів та умов зволоження. Великий повтор мають засухи та суховії. Так, кількість днів засухи в рік в середньому біля 60, а в сухі роки – до 100 – 110.В окремі роки запас вологи не забезпечує потребу рослин. В господарстві діє цехова структура управління, яка включає в себе цех рослинництва, цех тваринництва, та цех обслуговування: механізації, бухгалтерії, строй цех.

Аналіз структури земельних угідь СТОВ „Степове” показує, що у 2005році значно зменшилась площа земельних угідь. Це явище пояснюється тим, що керівництво підприємства відмовилося від тієї частини землі, яка була взята в оренду у декількох осіб (табл.1).

Таблиця 1

Склад, структура і динаміка земельних угідь в СТОВ „Степове”

Види угідь 2007 р. 2008 р.

Відхилення площі.

(+,-), га від рівня

Відхилення структури
Площа, га Структура, % Площа, га Структура, %  (+,-), % від рівня
С. г. угіддя 3995 100 3717,7 100 -277,3 -
у. т. ч. рілля 3449 86 3491,1 94 42,1 -8
сінокоси 272 7 151,9 4 -120,9 -3
пасовища 274 7 74,7 2 -199,3 -5

Як видно з табл.1, площа сільгоспугідь підприємства в 2008 році у порівнянні з 2007 зменшилась на 277,3 га за рахунок зменшення площі сінокосів на 120,9 га, що складає 3%, та зменшення площі пасовищ на 199,3га, що складає 5%. Хоча площа рілля і збільшилась на 42,1га.

Таблиця 2

Склад, структура і динаміка товарної продукції СТОВ „Степове”

Види товарної продукції 2007 р. порядковий номер в ранжируваному ряді 2008 р. порядковий номер в ранжируваному ряді
Виручка, тис грн. Структура вируч-ки, % Виручка, тис грн. Структура виручки, %
Рослинництво 1181,3 19,81 - 1928,3 43,55 -
у т.ч. : зерно 662,6 11,11 3 1177,3 26,59 2
соняшник 343,2 5,76 5 728 16,44 4
овочі 154,8 2,6 6 6,2 0,14 10
Інша продукція рослинництва 20,7 0,33 9 16,8 0,38 8
Тваринництво 4164,6 69,85 - 2360,1 53,3 -
У т.ч. молоко 2099,7 35,22 1 1244,8 28,11 1
м’ясо КРС 1447,6 24,28 2 787,4 18,02 3
м’ясо свиней 614,5 10,31 4 327,4 7,39 5
інша продукція тваринництва 2,8 0,001 11 4,2 0,001 11
Промислова переробка продукції 67,6 1,13 7 66,5 1,5 6
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг 15,6 0,26 10 15,9 0,36 9
Реалізація товарів 46,3 0,78 8 56,8 1,28 7
Всього по господарству 5962,5 100 - 4427,6 100 -

Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства є ціла низка економічних показників.

Серед них дуже важливим є визначення спеціалізації підприємства. Виробнича спеціалізація підприємства визначається по основним товарним видам продукції, які дають найбільшу суму грошей від реалізації. Тому основним показником спеціалізації є структура товарної продукції (табл.2).

Данні цієї таблиці свідчать про те, що найбільша питома вага в структурі товарної продукції на протязі двох останніх років належить молоку, м’ясу КРС та зерновим. Це говорить про м’ясо-молочну спеціалізацію господарства.

Склад і структура трудових ресурсів наведені в наступній таблиці:

Таблиця 3

Аналіз структури складу і динаміки трудових

ресурсів в СТОВ „Степове”

Категорії працівників 2007 р. 2008 р. Відхилення чисельності працівників (+,-), % Відхилення структури (+,-), %
Чисельність працівників, чол. Структура, % Чисельність працівників, чол. Структура, %
Зайняті в с.-г. виробництві 210 100 168 100 -42 -
У т. ч. працівники: рослинництва 63 30 45 26,79 -18 -3,21
тваринництва 147 70 123 73,21 -24 3,21

З огляду на табл.3, чисельність працівників СТОВ „Степове” у 2008 р. у порівнянні з 2007 зменшилась на 42 чоловіка в цілому, що складається зі зменшення працівників рослинництва на 18 осіб та зменшення на 24 особи працівників тваринництва. Це пов’язано з кризовим станом економіки України в цілому та економіки АПК зокрема.

Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2010 СБОРНИК РЕФЕРАТОВ