В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік є особливо важливою функцією ефективного управління виробничими структурами, знаряддям контролю за раціональними і економічним використанням ресурсів з метою досягнення успіху і виконання фінансових обов’язків.

Опанування знаннями бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності з метою виявлення слабких місць у роботі підприємств і знаходження шляхів подальшого покращання їх роботи є головною метою керівника підприємства, бухгалтера.

Удосконалення побудови своєчасного і достовірного бухгалтерського обліку нерозривно пов’язане з вирішенням актуальних завдань в галузях економіки. Виявленню внутрішньогосподарських резервів підприємств, запобіганню зловживанням і перевитратам, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, рентабельності виробництва (робіт, послуг), досягненню успіху сприяють чітко налагоджений облік і контроль.

Однією з галузей сільськогосподарського виробництва є тваринництво, яке поділяється на відповідні підгалузі: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, конярство тощо. У тваринництві витрати обліковують за галузями, видами або технологічними групами тварин, виробничими підрозділами і видами виробничих витрат. Розмежування витрат в обліку за вищезазначеними ознаками забезпечується шляхом вибору відповідних об'єктів обліку витрат і побудови облікових регістрів.

Облік затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції м’ясного скотарства має специфіку в зв’язку з особливостями технології виробництва на підприємствах сільськогосподарської галузі і її підгалузей.

Поряд з необхідністю вивчення загальних завдань організації і методології обліку і калькулювання собівартості в сільському господарстві виникає суттєва необхідність засвоєння тих особливостей формування затрат, розподілу комплексних витрат, прийомів і способів калькулювання собівартості продукції, які визначаються галузевими факторами.

Мета обліку затрат і калькулювання собівартості продукції заключається в своєчасному, повному і достовірному визначенні фактичних затрат, зв’язаних з виробництвом і збутом продукції, визначенні фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, контролі за використанням ресурсів і грошових коштів. Неперевершений поточний облік витрат в місцях виникнення затрат, виявлення можливих відхилень від встановлених норм, причин, винуватців цих відхилень повинен задовольнити потреби оперативного управління виробництвом.

Все вище вказане підтверджує актуальність вибраної теми даної курсової роботи, метою якої стало вивчення організації бухгалтерського обліку витрат на виробництво продукції м’ясного скотарства в сучасних ринкових умовах та запропонування конкретних шляхів його вдосконалення.

Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені такі основні задачі:

дати загальну характеристику теоретичних основ обліку витрат на виробництво продукції м’ясного скотарства;

проаналізувати законодавчі акти та вимоги щодо регулювання поставленого питання;

дати оцінку організаційно - економічних умов підприємства;

розкрити основні питання обліку витрат на виробництво продукції м’ясного скотарства та на основі аналізу висвітлити проблеми обчислення собівартості продукції м’ясного скотарства у господарстві.

Інформаційну базу роботи склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи, які регламентують діяльність сільськогосподарських підприємств в Україні.

Об’єктом дослідження є Агрофірма “Северинівка” Сумського району.

1. Теоретичні основи обліку витрат і виходу продукції м’ясного скотарства

Кругообіг засобів у тваринництві має суттєві відмінності та особливості порівняно з кругообігом засобів у рослинництві. Вкладення коштів в галузь тваринництва та вихід продукції відрізняються значно більшою рівномірністю.

Усі витрати звітного року в тваринництві, як правило, включаються до складу собівартості продукції даного року.

Технологічний процес виробництва в тваринництві характеризується однорідністю операцій, що виконуються: годівля та догляд тварин, отримання продукції. Причому всі ці операції, як правило, відбуваються безперервно та не розмежовуються у часі. Отже, на відміну від рослинництва, в тваринництві відсутнє чітке розмежування витрат у часі, за видами робіт та окремими операціями.

Збільшення виробництва продукції тваринництва - важливе завдання для працівників сільського господарства. Для його виконання необхідно забезпечити постійний приріст кількості тварин, покращання породності та підвищення їх продуктивності, створити міцну кормову базу, що залежить від правильної організації обліку витрат і виходу продукції тваринництва, зокрема м’ясного скотарства. Тільки володіючи точними даними про кількість кормів, чисельність поголів'я, вихід продукції, можна прийняти правильне рішення про напрями подальшого розвитку м’ясного скотарства.

Тваринництво поділяється на окремі самостійні галузі, кожна з яких має свої особливості. Витрати на виробництво продукції тваринництва формуються за об’єктами обліку, рис.1.

Завдання обліку витрат у м’ясному скотарстві:

економічно обґрунтоване розмежування витрат за видами виробництв та групами худоби;

точний розподіл усіх витрат за економічно однорідними елементами та статтями, з яких складається собівартість виготовленої продукції;

своєчасне повне і точне відображення виходу продукції м’ясного скотарства;

економічно обґрунтоване визначення собівартості продукції.

Облік витрат на виробництво продукції м’ясного скотарства передбачає оперативне, достовірне та повне отримання інформації щодо понесених трудових, матеріальних і грошових витрат на її виробництво, достовірне та повне надходження інформації щодо кількості та вартості одержаної продукції, витрат на її реалізацію по підприємству в цілому й по окремих його структурних підрозділах (бригадах, фермах, орендних колективах тощо).

Залежно від конкретних умов виробництва, структури управління, системи оплати праці, облік витрат ведеться в цілому за конкретними виробничими підрозділами без деталізації за окремими об'єктами (видами та групами худоби й птиці). Фактичні витрати підрозділу розподіляють між окремими видами та групами тварин пропорційно до планових за відсутності - до нормативних витрат згідно з технологічними картами чи укрупненими нормативами.

Аналітичні рахунки відкривають за видами та статево-віковими групами тварин.

У бухгалтерському обліку розрізняють поняття приріст живої маси та приріст тварин.

Методика розрахунку приросту живої маси представлена на рис.2.

Рис. 2. Визначення приросту живої маси тварин

Собівартість 1 ц живої маси визначають за формулою:

С=ВП/ЖМ (1)

де:

С - собівартість 1 ц живої маси

ВП - вартість поголів’я

ЖМ - жива маса , ц

Для визначення вартості поголів’я користуються формулою:

ВП = В - ВПП + БВ п + БВ н + ВПр (2)

де:

ВП - вартість поголів’я,

В - витрати на дорощування і відгодівлю за звітний рік ,

ВПП - вартість побічної продукції,

БВ п - балансова вартість тварин на початок року,

БВ н - вартість тварин, надійшовши протягом року на дорощування,

ВПр - вартість приплоду поточного року ( без вартості загиблих тварин).

Жива маса тварин визначається за формулою:

ЖМ = ЖМ к + ЖМ в (3)

де :

ЖМ - жива маса тварин,

ЖМ к - жива маса тварин в залишку на кінець року,

ЖМ в - жива маса поголів’я, що вибуло, без маси падежу.

Витрати в тваринництві, зокрема м’ясному скотарстві, обліковують за статтями, перелік яких наведено в Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств:

> витрати на оплату праці;

> паливо та мастильні матеріали;

> засоби захисту тварин;

> корми;

> роботи та послуги;

> витрати на ремонт необоротних активів;

> інші витрати на утримання основних засобів;

> інші витрати;

> непродуктивні витрати;

> загальновиробничі витрати.

У статті "Витрати на оплату праці" відображають основну та додаткову заробітну плату працівників, які безпосередньо зайняті в технологічному процесі виробництва продукції м’ясного скотарства: скотарі, пастухи, свинарі тощо.

У статті "Паливо та мастильні матеріали" відображають комплексну ціну палива, в яку входять його вартість на виконання технологічних операцій, вартість мастил тощо.

До статті "Засоби захисту тварин" відносять вартість придбаних за рахунок коштів підприємства біопрепаратів і дезинфікуючих засобів Вартість препаратів, придбаних за рахунок асигнувань бюджету, списують на зменшення сум цільового фінансування.

У статті "Корми" відображають вартість придбаних кормів та кормів власного виробництва, витрати на їх внутрішньогосподарське переміщення з поля на постійне місце зберігання, кормовий склад чи інший підрозділ. На дану статтю відносять також витрати на приготування кормів у кормоцехах і кормокухнях. Ці суми списують безпосередньо на відповідні види і групи тварин прямо або розподіляють між ними пропорційно масі згодованих кормів, що залежить від технологічних особливостей приготування та роздачі кормів. Витрати на транспортування кормів з місць постійного зберігання до кормоцехів, а також безпосередньо на ферму з місця їх зберігання не включають у вартість кормів, а відносять до інших відповідних статей (витрати на оплату праці, роботи і послуги тощо).

У статті "Роботи і послуги" відображають витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами. На дану статтю відносять вартість послуг автомобільного транспорту, тракторного парку, живої тяглової сили, електропостачання, водопостачання тощо.

У статті "Витрати на ремонт необоротних активів" відображають витрати, пов'язані з ремонтом основних засобів, які використовуються у м’ясному скотарстві.

У статті "Інші витрати на утримання необоротних активів" відображають: оплату праці, включаючи відрахування на соціальні заходи працівників, що обслуговують основні засоби; вартість пального та мастильних матеріалів, витрачених на експлуатацію основних засобів у м’ясному скотарстві; амортизаційні відрахування по будівлях, спорудах та інших об'єктах основних засобів, що нараховуються відповідно до прийнятого порядку.

У статті "Інші витрати" відображають витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції у м’ясному скотарстві та не включені до інших статей: вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, знос спеціального одягу та спеціального взуття, платежі за страхування тварин тощо.

У статті "Непродуктивні витрати" записують втрати від падежу тварин на вирощуванні та відгодівлі, що відшкодовуються за рахунок господарства. Ці витрати зменшуються на вартість одержаної сировини (шкур, технічного м'яса тощо) за цінами можливої реалізації або використання у своєму підприємстві. Загибель тварин, що сталася внаслідок стихійного лиха, відноситься на фінансові результати підприємства, а з вини матеріально відповідальних осіб - за рахунок цих осіб.

У статті "Загальновиробничі витрати" обліковують суму. загальновиробничих витрат (включаючи загальнофермерські), що відносяться до конкретного об'єкту обліку в порядку їх розподілу.

Ф.Ф. Бутинець в навчальному посібнику, а також ряді публікацій висвітлює проблеми обліку витрат в сільському господарстві, зокрема витрат в мясному скотарстві [9; с. 459].

Скирпан О.Л визначив два методи обліку виходу продукції [12; с. 25]. Але вести облік продукції одночасно двома методами (були запропоновані метод виробничої собівартості і метод ціни продажу), на мій погляд, не вважається можливим через специфіку сільськогосподарського виробництва.

На сучасному етапі Кондраков Н.П. вважає найважливішими етапами обліку сільськогосподарської продукції складання облікових номенклатур при автоматизації обліку, створення так званого банку даних [10; с. 25].

Проф. І. Павлюк розглядає облік виходу сільськогосподарської продукції, що оприбутковуються за фактичною собівартістю з врахуванням нормативних документів, опублікованих за станом на 1 квітня 2004 р.

2. Облік витрат і виходу продукції м’ясного скотарства

2.1 Природноекономічна характеристика Агрофірми “Северинівка” Сумського району Сумської області

Агрофірма “Северинівка” організована в 1999 році на базі КСП ім. Чапаєва.

Агрофірма “Северинівка” організована з метою забезпечення населення сільськогосподарською продукцією та розташоване недалеко від обласного центру, має з ним гарний зв’язок дорогами з твердим покриттям.

Найближча залізнична станція Суми знаходиться в 25 км від господарства.

Підприємство має м’ясопереробний, консервний цехи та власну хлібопекарню.

Район, де знаходиться Агрофірма “Северинівка”, розташований в північній частині Сумської області (Лівобережна Україна), яка в цілому характеризується помірним кліматом: літо тепле зі значною кількістю опадів, зима не дуже холодна. Таким чином, кліматичні умови сприятливі для розвитку такої сільськогосподарської галузі, як тваринництво.

Про розмір і структуру землекористування Агрофірми “Северинівка” можна судити з таблиці 2.1.

За даними таблиці 2.1 видно, що загальна земельна площа зменшилась в 2009 р., порівняно з 2008 р., на 358,09 га. Це відбулося за рахунок реорганізації господарства та внаслідок відокремлення паїв робітників. Загальній розмір сільгоспугідь скоротився на 125,09 га, як наслідок - зменшення площ ріллі, сіножать і пасовищ на 68,99; 5,12 і 50,8 га відповідно. Поряд з цим в господарстві за аналізуємий період відбулася передача площ лісу, водоймищ сільській раді, розмір яких складав 213 і 20 га відповідно.

Таблиця 2.1

Склад і структура земельного фонду Агрофірма “Северинівка”

	Площа, га				Структура, %				Відхилення (+,-) га/%
	2008	2007	2008	2009	2008	2007	2008	2009	Відхилення (+,-) га/%
Загальна площа	4594	4685,41	4235,91	4235,91	100	100	100	100	-358,09/-7,9
в т.ч сільгосп угіддя	4273	4278,21	4147,91	4147,91	93,0	91,3	97,9	97,9	-125,09/+4,9
з них рілля	3862	3867,41	3793,01	3793,01	90,4	90,4	91,4	91,4	-68,99/+1
сіножаті	34	36,3	28,88	28,88	0,8	1,0	0,7	0,7	-5,12/-0,1
пасовища	377	374,2	326,2	326,2	8,8	8,6	7,9	7,9	-50,8/-0,9
Площа лісу	213	213	-	-	4,6	4,6	-	-	-213
Ставки і водойма	108	108	88	88	2,4	2,3	2,1	2,1	-20/-0,3
Господарські двори	86,2	88	88	88

Одним із показників використання земельної площі є коефіцієнт використання орних земель, який обчислюється відношенням площі орної землі, яка знаходиться в обробці (площа під посіви, сади, городи), до загальної площі орних земель.

Використовуючи дані таблиці 2.1, розрахуємо інтенсивність використання земельного фонду.

Для аналізу інтенсивності використання земельного фонду господарства розрахуємо такі показники :

Рівень освоєння земель:

2008 р.: 4273 /4594* 100 % = 93,01 %

2009 р.: 4147,91/4235,91*100 %=97,92 %

Рівень розораності сільськогосподарських угідь:

2008 р. – 85,7%; 2007 р – 91,44%.

Аналіз цих даних свідчить про інтенсивне використання загальних ресурсів підприємства. В господарстві приділяється увага забезпеченню збереження земель.

Таблиця 2.2

Склад і структура земельного фонду Агрофірми “Северинівка” в 2009 році

Види земельних угідь	Площа, га	Структура, %
Загальна площа	4235,91	100
в т.ч сільгосп – угіддя	4147,91	97,9
з них рілля	3793,01	91,4
сіножаті	28,88	0,7
пасовища	326,2	7,9
Площа лісу	-	-
Несільськогосподарські угіддя	88	2,1

Одним із головних резервів ефективного розвитку сільського господарства є бережливе, раціональне використання землі.

Керівництво господарства повинно приділяти увагу залученню нових земель в сільськогосподарський обіг.

1 – рілля; 2 – сіножаті; 3 – пасовища.

Обсяги виробництва товарів і послуг, кінцеві результати діяльності підприємств будь-якої сфери, їх технічний рівень, умови праці, стан соціального розвитку колективів значною мірою залежать від того, яка частина їх власних і залучених фінансових ресурсів вкладена в основні засоби.

Таблиця 2.3

Стан матеріально-технічної бази підприємства Агрофірми “Северинівка”.

Показник	2007 р	2008 р	2009 р.	Темп зростання, %
Власний капітал, тис грн	485,0	1287,6	715,3	147,5
Загальна сума власного і позикового капіталу	1639,6	1986,8	2098,7	128,0
Основні виробничі засоби за залишковою вартістю, тис грн	438,9	515,1	652,7	148,7
Інші основні засоби	38,3	39,6	-
Питома вага активної частини основних засобів, %	92,0	92,9	100	+8,0
Знос основних виробничих засобів	419,8	476,5	494,1	117,7

Як видно з таблиці, власний капітал зріс на 47,5 %, але якщо порівнювати з попереднім роком, то бачимо значне його зменшення – більше, ніж на 100 відсотків.

Страницы: 1, 2