Дипломная работа: Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області

-  доїння та механічне додоювання;

-  зняття доїлЄних стаканів з вим'я корови по закінченню доїння;

-  облік надою від кожної корови та взяття проби молока для визначення жирності (при контрольних доїннях);

-  транспортування молока по молокопроводу;"

-  фільтрацію, охолодження молока з наступним перекачуванням в ємності для зберігання;

-  промивання доїльного обладнання та молокопровідних шляхів;

-  роздавання концентрованих кормів (при наявності кормороздавача).

Установка УДА-8А складається з обладнання промивання, вакуумної лінії, приводу воріт, лічильника молока, технологічної лінії, лінії обмивання вим'я, маніпулятора доїння МД-Ф-1, станків, лінії промивання, обладнання молочної, вакуумної установки.

Установка може випускатися з кількістю скотомісць 2х 2 і 2Х3; с з електронним пристроєм керування маніпуляторами.

Станок призначений для фіксації в певному положенні корів під час доїння та розміщення технологічного обладнання.

Каркас складається зі стойки та вертикальних труб. На стойці в петлях шарнірно закріплені вхідні та вихідні ворота. Передню частину станка огороджує щиток з годівницею. Стойки станка з'єднані між собою повітроводом і вакуумпроводами. В кінці повітропроводу встановлений повітряний фільтр. Вхідні та вихідні ворота обладнані пневматичними приводами, які керуються перемикачем. Конструкцією передбачено також ручне відкривання воріт.

Технологічна ліня призначена для транспортування молока в молочне відділення, розміщення пульсаторів і подачі вакууму до пульсаторів. Складається з двох незалежних ліній молокопроводу з муфтами для підключення автомата керування маніпуляторів для доїння та вакуум проводу.

Протилежні від молокозбірника кінці молокопроводу з'єднані з лінією промивання гумовими шлангами з надітими на них затискачами.

Лінія промивання призначена для подачі миючих і дезінфікуючих розчинів, а також води від промивного обладнання до доїльної апаратури і до молокопроводу.

Лінія промивання включає дві незалежних лінії з пластмасових і металевих груб, з'єднувальних муфт, відводів, гумових шлангів і миючих головок для приєднання до доїльних стаканів.

Обладнання промивання призначене для автоматичного промивання миючим розчином молокопровідних шляхів установки.

Обладнання молочної призначене для приймання молока з молокопроводу, фільтрації, охолодження та подачі в ємність для зберігання.

Вакуумна установка включає в себе чотири вакуум-насоси УВУ-60/45 з запобіжниками, вакуум балон, вакуум регулятор з вакуумметром. Призначена для відсмоктування повітря із складових частин установки, робота яких основана на різниці атмосферного тиску та розрідження, створеного вакуумним насосом.

Доїльна апаратура включає в себе маніпулятор для доїння МД-Ф-1 та пристрій зоотехнічного обліку УЗМ-1А.

Лінія обмивання призначена для санітарної обробки вим'я корів перед доїнням. Вода для обмивання вим'я підігрівається підігрівачем і подається до розбризкувача по трубі.

Для відкривання та закривання дверей доїльного зала при впуску й випуску корів передбачена система пневмоприводу.

Кормороздавачі доїльної установки УДА-8А призначені для транспортування та дозованої видачі сухих, сипучих комбікормів. Машинне доїння корів в доїльних залах включає в себе наступні операції:

-  організацію руху тварин в молочно-доїльний блок і з нього в корівник;

-  перегін чергової групи корів на переддоїльну площадку, з переддоїльної

площадки в доїльний зал, а потім в корівник. На установках "Тандем" в результаті зручної організації робочого місця оператор дає більш високу продуктивність праці, ніж при доїнні в молокопровід або в переносні відра в стійлах корівників. Оператори знаходяться в траншеї глибиною 0,6...0,7 м, по боках паралельно якій встановлені індивідуальні станки для корів. Оператори вільно рухаються вздовж траншеї, рухи тварин обмежені стінками станка. Для виконання підготовчих і заключних операцій не доводиться нагинатися й працювати в зігнутому положенні.

В кожному станку є свій доїльний апарат. Впускають корів в станок для доїння та випускають кожну тварину індивідуально. Тому можна затримати корову в станку на необхідний час, не заважаючи працювати на інших станках. Корови під

час доїння поїдають із годівниць доїльних станків нормовану підкормку із концентрованих кормів.

Черговість проведення підготовчих і заключних операцій тут така ж, як і при доїння корів в стійлах.

На доїльній установці одночасно працюють два оператори. Причому кожний із них обслуговує корів в чотирьох станках, послідовно розміщених з однієї сторони траншеї.

До початку доїння чергова партія корів повинна знаходитися на переддоїльній площадці.

Послідовність виконання операцій кожним із двох операторів на установці наступна.

Оператор підходить до , першого станку, не виходячи з траншеї, за допомогою пневмомеханічного приводу відкриває вхідні двері переддоїльного приміщення, пропускаючи з нього корову, після цього відкриває вхідні двері першого доїльного станка, включає дозатор концентрованих кормів. Корова заходить в станок і починає поїдати корм. В цей час оператор обмиває її вим'я струменем теплої води із розбризкувача, витирає його, робить масаж, здоює вручну перші цівки молока та надіває доїльні стакани.

Впевнившись, що молоковіддача почалась, оператор підходить до другого станка та виконує ті ж - підготовчі операції з другою коровою^ Потім з третьою в третьому станку та четвертою коровою в четвертому станку.

Після завершення підготовчих операцій для четвертої корови перший процес видоювання закінчується. Оператор підходить до першого станка, перевіряє стан вимені і, відкрив вихідні двері станку, випускає видоєну корову. Відкрив вхідні двері першого станку та включив дозатор концентрованих кормів, впускає п'яту корову на місце видоєної. Закінчивши підготовчі операції в першому станку для п'ятої корови, оператор переходить до другого станка й виконує заключні операції для другої корови. Потім впускає в цей станок шосту корову та проводить підготовчі операції. Далі все повторюється в тій же послідовності.

Аналогічні операції одночасно виконує другий оператор в чотирьох станках, розміщених на протилежній стороні траншеї. Його робота зовсім не пов'язана з роботою першого оператора. На установках "Тандем" можна доїти корів, які мають різну тривалість доїння.

Отримання молока високої якості залежить від догляду за доїльним обладнанням. Доїльна установка типу "Тандем" УДА-8 має спеціальний автомат промивання. Строк санобробки встановлено до 20 хв. Витримка режиму обробки установки в часі гарантує чистоту молочної лінії (приблизно 50 мікробів для 1 см2 поверхні). Санітарна обробка доїльної установки, встановлена санітарними правилами, гарантує отримання першосортного молока на 95-98 %.

Операцію згідно догляду за доїльним обладнанням і залом виконують після закінчення доїння всіх груп корів. Після виходу останньої корови із доїльного зала оператори машинного доїння змивають проточною водою бруд з підлоги доїльної площадки та зовнішніх поверхонь вузлів доїльної установки (переднє огородження, решітки та підлога, де стояли тварини), а крім того промивають зовнішню поверхню лічильників молока, молочних вакуум-кранів, доїльних апаратів, молочних і вакуум ліній. Тільки після цього підготовлюють установки до включення в положення "промивання". Ці операції оператори машинного доїння проводять не виходячи із траншеї доїльного зала. В першу чергу транспортують залишки молока із апаратів і молокопроводу.

Кінцеві затискачі, якими перекривають під час доїння молокопровід від лінії промивання, відкривають. Лінії промивання з'єднуються з молокопроводом, забезпечуючи шлях току промивної рідини по замкнутому колу.

Доїння корів на установці типу "Тандем" потребує спеціального приучения до доїння в доїльному залі.

Роботу по приучения корів починають з їх перевірки на придатність до машинного доїння, а також на мастит і молоковіддачу. Процес приучения складається з декількох етапів: звикання до вигляду доїльного приміщення^ приучения до заходження тварин в станки для поїдання корму, звикання до звуків працюючої установки та маніпуляціям оператора, до доїння на установці.

Приучения стада до зовнішнього вигляду доїльного приміщення проводять раз на день на протязі 7 днів після закінчення денного доїння корів в стійлах. В цей період кожна в складі групи із 24 голів не менше чотирьох разів проходить через доїльний зал не заходячи в станки. В наступні 5 днів тварин заманюють в доїльні станки кормовим буряком або іншим кормом. Потім на протязі 8 днів при заходженні тварин в доїльний зал вмикають в роботу доїльну апаратуру та подачу концкормів. Таким чином вони звикають до звуків працюючих пульсаторів і системи роздавання кормів. В період приучения тварин до доїльного залу оператори заходять в траншею установки та обережно обмацують вим'я для того, щоб корови звикли до них. Для найкращого приучення корів до доїння на установках "Тандем" необхідно розміщувати їх як з правої сторони, так і з лівої сторони, що виключає формування гальмівних рефлексів, які перешкоджають добрій молоковіддачі. Тільки після 14-20-денного приучения корів можна доїти в залі на установках "Тандем". За цей проміжок й оператори добре засвоюють технологію доїння, доїльну апаратуру та догляд за нею.

3. Економічний аналіз

Сільське господарство має свої особливості факторів досягнення високоефективного господарювання. Особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві продуктивна худоба.

Ефективність виробництва - складна економічна категорія, яка показує кінцевий результат(ефект) від застосування виробничих ресурсів(земля + трудові ресурси + засоби праці + предмети праці) і зазначається відношенням ефекту до ресурсів (витрат), або навпаки відношенням витрат до ефекту.

Ек еф Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва здійснюється з урахуванням особливостей галузі, а саме: валова продукція, валовий дохід, чистий дохід на 1 умовну голову худоби, витрати кормів на 1 ц, собівартість 1 кормової одиниці, 1 ц продукції тваринництва, прибуток на 1 голову, рівень рентабельності в тваринництві.

Валова продукція - обсяг виробленої продукції за певний проміжок часу. На сільськогосподарських підприємствах в неї включають: вартість валового збору всіх сільськогосподарських культур у поточному році, витрати на вирощування молодих багаторічних насаджень, зміну вартості незавершеного виробництва у рослинництві від початку до кінця року, вартість всієї продукції від використання сільськогосподарських тварин, вартість виготовленого в господарстві інвентарю та інших виробів, а також грошові надходження за роботи і послуги, виконані на сторону.        

Товарність продукції (Тп) - питома вага товарної продукції в загальному обсязі виробленої. Визначається по господарству, галузях і окремих видах продукції в % за формулою:

Тп = Т/В*100,

де Т - товарна продукція;

В - валова продукція.

Собівартість продукції - витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції та її реалізацію в грошовому виразі. Собівартість визначається у вигляді величини витрат на всю продукцію, показника витрат на одиницю продукції чи витрат на 1 грн. валової продукції в порівняльних цінах.

Валовий доход (Вд) - вартість валової продукції за мінусом матеріальних витрат, тобто заново створена вартість.

Вд = В-М, де В-валова продукція, М-матеріальні витрати.

Чистий доход (Чд) - різниця між валовим доходом і витратами на оплату праці. Чистий доход підприємства прийнято називати прибутком.

Прибуток від реалізації ,(Пр) розраховують як різницю між товарною продукцією (Тп) і матеріальними витратами (М), оплатою праці (Оп) та іншими грошовими витратами (Гв) за формулою:

Пр = Тп - (М +Оп +Гв)

Рентабельність - це прибутковість чи доходність виробництва. Рівень рентабельності (Рр) - відношення прибутку (Пр) до собівартості реалізованої продукції в % (Сп). Вираховують за формулою:

Рр = Пр/Сп*100.

Економічна ефективність виробництва молока у ТО>В ім. Воровського розрахована за наведеними показниками і представлена в таблиці 3.1.

Аналіз показників господарської діяльності підприємства показує, що його земельні угіддя використовуються нераціонально: на 100 га сільськогосподарських угідь припадає лише 12,7 голів великої рогатої худоби, у т. ч. 4,4 корів.

Нині, коли встановлюються нормальні закупівельні ціни на молоко його виробництво стало рентабельним, об'єм грошових надходжень лімітується наявністю продуктивного поголів'я. Тому на 5-річну перспективу доцільно довести поголів'я корів до 200 голів (11 голів на 100 га сільськогосподарських угідь). Це дасть змогу збільшити прибуток від реалізації молока, знизити собівартість 1 ц молока.

4. Економічна експертиза

Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. [Закон України] Завдання екологічної експертизи полягають у регулюванні суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян держави.

Мета екологічної експертизи - запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на природне середовище та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах.

Вимоги до проведення екологічної експертизи такі:

·  Дотримання пріоритету права суспільства на сприятливе екологічне середовище.

·  Гармонійне поєднання екологічних та економічних інтересів;

·  Екологічна сумісність об'єктів з вимогами охорони довкілля;

·  Комплексна еколого-економічна оцінка існуючого чи передбачуваного впливу на навколишнє середовище;

·  Альтернативні варіанти зменшення негативних впливів об'єктів експертизи на оточуюче середовище.

       Суворе дотримання законодавства та державних норм природокористування.

Форми екологічної експертизи в Україні: державна, громадська та інші. Основними завданнями екологічної експертизи є:

-  визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

-  організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

-  встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних, будівельних норм і правил;

-  оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

-  підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Висновки державної екологічної експертизи .обов'язкові для виконання, а громадської та інших видів екологічної експертизи мають рекомендаційний характер, вони враховуються при проведенні державної екологічної експертизи.

Порядок проведення екологічної експертизи включає:

·  Перевірку наявності повноти матеріалів екологічної експертизи.

·  Аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи.

·  Узагальнення окремих експертних досліджень та наслідків діяльності об'єктів експертизи.

·  Підготовку висновків.

Проведення екологічної експертизи передбачено Законами України "Про корону навколишнього природного середовища" (від 25.06.1991 р.), "Про екологічну експертизу" (від 09.02.1995 р.).

За обсягами і чисельністю використовуваних ресурсів (включаючи и природні) агропромисловий комплекс належить до найбільш ресурсномістких ,і природо містких сфер господарської діяльності людини. Водночас, за масштабами і характером впливу на навколишнє природне середовище, його слід відносити до найпотужніших негативних антропогенних чинників. Тому особливе значення для подолання екологічної кризи, що охопила майже всю територію України, для зменшення антропогенних навантажень на навколишнє середовище, для припинення його забруднення та виснаження мають розробка й практична реалізація заходів спрямованих на екологобезпечну організацію виробництва в агропромисловому комплексі.

Отже, по-справжньому науковий підхід до сільськогосподарської діяльності повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні екологічних чинників, вимог екологічної безпеки будь-якого виробничого процесу, раціонального використання и охорони природних ресурсів, тощо.

У TOB ім. Воровського не виділена особа, яка стежить за дотриманням правил екологічної безпеки, але ,дані функції покладено на районного еколога. Своєчасна та швидка дія механізму охорони навколишнього середовища залежить від працівників сільського господарства і, перш за все, його спеціалістів.

TOB ім. Воровського знаходиться у більш-менш екологічно чистій частині Полтавського району Полтавської області, оскільки досить віддалене від шкідливих промислових підприємств. Проте досить значним джерелом забруднення атмосферного повітря і земельних ресурсів є транспортні засоби, зокрема автомобілі, автобуси та маршрутні таксі. Часточки вихлопних викидів транспортних засобів тривалий час знаходяться в повітрі, а потім, поступово осідають на верхній шар ґрунту прилеглих до трас полів, а також на посіви сільськогосподарських культур, які ростуть на них. Це досить негативне явище. Тому, через кореневу систему та через надземну вегетативну частину, рослини вбирають шкідливі речовини, які надходять до зерна, насіння та коренеплоди, що в сою чергу погіршує якість товарної продукції і негативно впливає на тварин, їх фізіологічний стан та продуктивність, а також на здоров'я людей, споживачів.

У господарстві з метою недопущення погіршення екологічної ситуації здійснюють наступні заходи. Тваринницькі ферми розташовані на санітарно-безпечній відстані від населених пунктів. З підвітряного боку від них нижче за рельєфом. В умовах господарства гній видаляють за допомогою системи

транспортерів. Гній із транспортерів потрапляє на рухомі засоби перевезення його до гноєсховища або вивозиться безпосередньо на поля, де його буртують. Гноєсховища є місцями для складання, дозрівання гною, та його зберігання, вони влаштовані біля ферми не ближче як за 50-100 м від тваринницьких приміщень і 200 м - від житлового масиву. Гноєсховища розташовані на місцях із водонепроникним ґрунтом, на ділянці, віддаленій від джерел водопостачання. Всі види гною використовуються під сільськогосподарські культури і вносяться у будь-яку пору року, за винятком зимового періоду, коли температура повітря опускається нижче мінус 10°С.

Боротьба з забрудненням повітря в приміщеннях для тварин і охорона повітряного басейну територій ферми включає загальні заходи і спеціальні рішення, направлені на очищення, знезараження, і дезодорацію повітря. До заходів по попередженню забруднення повітря відносяться строге дотримання і своєчасне виконання всіх ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних правил і норм утримання і годівлі тварин, організація безперебійної і чіткої роботи систем забезпечення мікроклімату, видалення гною, старанного очищення і дезінфекції приміщень, правильної годівлі тварин сипучими і грубими кормами.

При розробці ветеринарно-санітарних заходів у TOB ім. Воровьского керуються ветеринарним законодавством і ветеринарною обстановкою в стаді і господарстві. Заходи включають загальну профілактику, профілактику незаразних, інфекційних і , інвазійних захворювань. Загальна профілактика передбачає дотримання санітарного режиму на фермі, створення оптимального мікроклімату в приміщеннях, контроль за технологією і повноцінністю годівлі великої рогатої худоби. Робітники і спеціалісти регулярно проходять медичне обстеження. Щоденно забезпечується прибирання гною>, очищення поїлок, годівниць, кормороздавачів, а також постійний контроль за якістю кормів і годівлею тварин, станом пасовищ.

Один раз на місяць на фермі оголошують санітарний день. Це генеральне прибирання і чищення, коли з приміщення і ферми видаляються накопичені нечистоти, які залишаються після щоденного прибирання приміщення, апаратури, інвентарю, тварин. На території ферми прибирають залишки гною, підстилки, кормів, сміття і інші непотрібні матеріали і інвентар. У приміщенні виконують роботи: очищають огороджуючи конструкції будівлі і устаткування від пилу, павутини, прилиплого бруду і гною; вікна промивають і протирають вологою тканиною; стелю і стіни, особливо кутки звільняють від пилу мітлами і щітками; гарячою водою промивають забруднені місця годівниць, напувалок; цементно-вапняним розчином замазують щілини, усувають всі дефекти годівниць, напувалок, підлоги, дверей, устаткування; молочний посуд і доїльна апаратура піддаються чищенню, миттю і дезінфекції.

Після весняного обстеження й очищення пасовища від усього наносного (трупів диких тварин, кісток) видаляють залишки мінеральних добрив, металеві предмети, рідкі кущі, ремонтують прогони для тварин, дороги.

Для підвищення рівня екологічної безпеки на території TOB ім.. Воровського необхідно забезпечити виконання наступних заходів:

-  миття машин проводити лише у спеціально відведених для цього місцях;

-  при заправці технічних засобів паливо-мастильними матеріалами не допускати потрапляння їх у ґрунт;

-  проводити очищення стічних побутових вод;

-  підтримувати густоту, і розмір захисних лісосмуг, ширина яких повинна бути не менше 10 м;

-  проводити регулярні огляди фізіологічного стану тварин, як на фермах господарства, так і худоби приватного сектора і у разі виявлення збудників інфекційних захворювань, проводити індивідуальне утримання тварин, організувати належний їх догляд та лікування;

-  здійснювати нагляд за недопущенням, поширення карантинних бур'янів на території підприємства, і у разі виявлення, організувати їх знищення та утилізацію решток.

Виробництво екологічно безпечної продукції тваринництва можливе лише при створенні тваринам комфортних умов утримання, наявністю якісних кормів. Особливо важливо контролювати стан мікроклімату в тваринницьких приміщеннях.

Оскільки система вентиляції з природним збудженням повітря не може забезпечити потреби тварин у свіжому повітрі, необхідно обладнати приміщення спеціальними пристроями, завдяки яким посилюється приплив повітря за рахунок природних сил збудження.

Необхідно систематично заправляти дезінфікуючим розчином дезкилимки, які розміщені в тамбурах корівників та інших виробничих приміщень. Дезінфікуючи килимки є надійним захистом від розповсюдження заразних хвороб.

У господарстві потрібно проводити постійний контроль за повітряним середовищем, ґрунтом, кормовими культурами, водою. Він дозволяє виділити найбільш небезпечні забруднювачі в навколишньому середовищі, які прямо або опосередковано потрапляють в живий організм і можуть спричинити виникнення хвороб різної етології, зниження продуктивності тварин і якості тваринницької продукції.

Розв'язання цих питань призведе до значного поліпшення умов охорони навколишнього природного середовища ТОВ ім. Воровського.

5. Охорона праці в галузі

Необхідність вирішення проблем безпеки зумовлює формування цілісної системи знань з проблем охорони праці, необхідних для прийняття за будь-яких умов обґрунтованих рішень щодо безпеки на рівні людини, колективу, підприємства, галузі.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці ( ст.1 Закону України "Про охорону праці ").

Соціальне значення охорони ;праці полягає в сприянні росту ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження травматизму і професійних захворювань. Соціальне значення проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту.

Основними законами та підзаконними актами, які урегулюють правові відносини у сфері охорони праці в умовах виробництва і загалом -у суспільстві є: Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України "Про охорону праці" від 21 листопада 2002 року за № 229-4, Закон України " Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення", і розробленими на їх основі положеннями, постановами, нормами, інструкціями, стандартами.

Відповідно до Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань на підприємстві проводяться навчання та інструктажі працівників з охорони праці. Навчання та перевірка знань здійснюється не менше одного разу на рік для всіх працівників і один раз на три роки для посадових осіб і керівника підприємства.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці з усіма новоприйнятими працівниками та студентами під час виробничої практики в кабінеті з охорони праці. Це загальний інструктаж. Він включає правила безпеки: при перебуванні на території господарства, організації та утриманні робочих місць, обслуговуванні сільськогосподарських . машин, а також загальні правила електробезпеки. Після вступного інструктажу заповнюють картку, яку зберігають у особистій справі працівника.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять керівники даної ділянки робіт: бригадири, завідуючі фермами, зоотехніки та ін. У програму цього інструктажу входять: ознайомлення з технологічним процесом на даній ділянці роботи, будовою машин, установок та іншого обладнання, дорученого обслуговувати робітнику, небезпечними зонами і запобіжними пристроями, інвентарем та обладнанням, що застосовуються при роботі, підготовкою до роботи обладнання, приведенням в порядок спецодягу, індивідуальних; захисних засобів тощо. При цьому ознайомлюють з безпечними методами і прийомами праці, з інструкцією з охорони праці для даного виду робіт, правилами транспортування й перенесення вантажів, вкладення їх, перевезенням тварин. Після інструктування працівник проходить стажування від 2 до 15 змін і тільки після засвоєння безпечних методів допускається до самостійної роботи. Звільняються від стажування розпорядженням керівника працівники, що мають стаж не менше 3 років по даному виду робіт.

Повторний інструктаж проводять у TOB ім. Воровського раз в 6 місяців, а з підвищеною небезпекою - раз в 3 місяці.

Позаплановий інструктаж проводять при порушенні вимог безпеки, що призвели або призведуть до нещасного випадку; при змінах в технології, в нормативних актах з охорони праці; при перерві роботи працівника не менше 60 днів, а для робіт з підвищеною небезпекою - не менше 30 днів. Цільовий інструктаж проводять при виконанні разових робіт, не пов'язаних з професією, і виконанні робіт, на які оформляється наряд-допуск.

Відповідають за безпеку людей при роботі, догляді та утриманні сільськогосподарських тварин директор сільськогосподарського підприємства, головний зоотехнік та ветеринарний лікар, керуючі відділеннями, бригадири. Вони перевіряють періодично знання правил безпеки і створюють для цього відповідні умови.

Кожний працівник, якому дозволено доглядати велику рогату худобу, ознайомлюється з основними правилами утримання й догляду за тваринами, а також з правилами надання першої допомоги при нещасних випадках.

Фінансування заходів з охорони праці у господарстві здійснюються за рахунок фонду охорони праці і коштів господарської діяльності. Фонд охорони праці формується із розрахунку не менше 0,5% виручки від реалізації продукції. На підприємстві кошти вище вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві і не можуть використовуватись на інші заходи, безпосередньо не пов'язані з покращенням умов і підвищенням рівня безпеки на виробництві. Дані про затрати на охорону праці TOB ім. Воровського за 2006-2008 роки наведені в таблиці 5. 1.

Дані таблиці 5.1. свідчать про те, що за аналізований період затрати на охорону праці зростають. Так, порівняно з 2006 роком у 2008 році затрати на охорону праці зросли на 4900 гривень, або на 65%. Збільшився також показник розподілу коштів за аналізований період на 0,124.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6